Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/13074/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2021. Зареєстровано: 30.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.07.2021.
Дата набрання законної сили: 04.11.2021
Номер судового провадження: 2/755/5/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 755/13074/19
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"17" червня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
		головуючої судді - Марфіної Н.В.,
		 
		за участі секретарів - Міроненко С.П., Стрижеуса В.А., Булгакової Є.І.,
		 
		представника позивача - ОСОБА_1 ,
		 
		представника відповідача - Дахно І.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, -
		 
		 
		 
		у с т а н о в и в :
		 
		16.08.2019 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, в якому просила стягнути з відповідача на її користь фактично понесені додаткові витрати на дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в сумі 171572,12 грн. та очікувані додаткові витрати на дітей в сумі 80000,00 грн.
		Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З листопада 2018 року сторони не підтримують шлюбних стосунків, відповідач дітьми не цікавиться, матеріальної допомоги на їх утримання не надає і утриманням дітей позивачка займається самостійно. Молодший син ОСОБА_4 є інвалідом з дитинства і ув`язку з його захворюванням наявні додаткові витрати. Донька ОСОБА_7 також має додаткові витрати на її оздоровлення та розвиток. Молодший син має психічне захворювання - епілепсія та потребує щоденного лікування, занять з фізіотерапевтом, лікувальною фізкультурою, консультації та догляд спеціалістів, послуг няні-вихователя, енцефалограми двічі на місяць. Позивачка зверталась до відповідача з вимогою компенсувати половину понесених витрат у розмірі 117504,63 грн., але відповідач отримавши вимогу проігнорував її та добровільно кошти не компенсує. Оплата навчання доньки за 2019-2020 роки коштувала позивачці 86600,00 грн., а щорічний абонемент в басейн для сина коштував 4900,00 грн. Відповідач має доходи, які дозволяють йому нести додаткові витрати на дітей, однак ухиляється від їх оплати. Інших дітей відповідач не має. За рік з листопада 2018 року по серпень 2019 року позивачка понесла додаткові витрати на дітей у загальній сумі 343144,25 грн., відповідно половина становить 171572,12 грн. З вересня 2019 року по червень 2020 року позивачка очікує понести додаткові витрати на молодшого сина у частині підтримуючої терапії, тьютер-вихователя, ліків, розвитку здібностей та спортивного оздоровлення у сумі 160000,00 грн., відповідно половина цих коштів становить 80000,00 грн.
		Ухвалою суду від 20.09.2019 року відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
		Ухвалою суду від 28.10.2019 року задоволене клопотання представника позивача про витребування доказів.
		25.11.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає заявлених до нього позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що медичного документу з якого б вбачався діагноз сина ОСОБА_4 до позовної заяви не додано та не підтверджено необхідності проведення інклюзивного навчання і неможливості ним відвідувати навчальний заклад із звичайними умовами навчання. Не підтверджено на яких підставах до навчання дитини-інваліда була допущена няня-т`ютор ОСОБА_8 . Чеки на закупівлю ліків не підтверджені листками призначення, а, наприклад, медичний препарат інфламафертін вартістю 4600,00 грн. взагалі не рекомендований для використання в педіатрії. Договір про надання спортивно-оздоровчих послуг укладений 16.07.2019 року з ТОВ «СпортАктив», натомість чек на оплату в сумі 4900,00 грн. проведений ФОП ОСОБА_9 . Відсутній висновок лікаря про можливість відвідування сином басейну та відсутні будь-які висновки про розвиток конкретних здібностей дитини на які є потреба у додаткових витратах. Не зрозуміло чому позивачка проводила консультації та медичні маніпуляції дочці ОСОБА_7 у приватних клініках, а не у звичайній державній медичній установі безкоштовно. Не зрозуміло якою є нагальна потреба навчання доньки ОСОБА_7 у Міжнародному ліцеї МАУП з оплатою 11000,00 грн. на місяць. Не зрозуміло яким чином розвиває здібності дитини заняття в модельній школі з оплатою 8500,00 грн. на рік. Стосовно витрат на розвиток дитини та придбання іграшок, роблячи значні витрати, які позивач просить компенсувати, вона не могла не розуміти необхідності їх попереднього узгодження з відповідачем на предмет фінансової спроможності відповідача при своїх доходах нести такі витрати.
		У підготовчому засіданні 13.12.2019 року представник позивача подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій зазначає, що її вимоги в частині фактично понесених додаткових витрат збільшуються на 11183,85 грн., а очікуваних на 75000,00 грн. У заяві зазначено, що позивачка з 09.12.2019 року по 11.12.2019 року понесла витрати на УЗД, консультацію лікаря та аналізи стосовно сина ОСОБА_4 у сумі 2085,80 грн., відповідно половина становить 1042,90 грн. За договором про виконання послуг няні-тьютора від 31.08.2019 року позивачка очікує понести витрати на загальну суму 150000,00 грн., відповідно половина становить 75000,00 грн. Старша донька сторін навчається в ліцеї МАУП і в межах цього навчання позивачка оплатила витрати на участь дитини в симпозіумі ЮНЕСКО в сумі 630 євро і квитки на літак в сумі 3820,00 грн., а всього 20218,90 грн., відповідно половина цих витрат становить 10140,95 грн. 
		Ухвалою суду від 13.12.2019 року задоволене клопотання представника позивача про виклик свідка.
		16.01.2020 року до суду надійшов відзив сторони відповідача на заяву про збільшення позовних вимог, у якому відповідач також не визнає позовних вимог у збільшеному розмірі посилаючись на те, що твердження позивача про доходи відповідача, що надають йому можливість нести додаткові витрати на дітей не відповідають дійсності. В даний час відповідач тимчасово не працює, 22.11.2019 року припинив свою підприємницьку діяльність, доходів не має та не має фінансової можливості нести додаткові витрати. Крім того, з 09.07.2019 року по 31.12.2019 року відповідач сплатив аліменти на загальну суму 121193,00 грн., а позивачка одержує державну соціальну допомогу на дитину інваліда і розмір допомоги з 01.12.2019 року становив 1638,00 грн. на місяць. Відповідач вважає договір про виконання послуг няні-тьютера від 31.08.2019 року фіктивною угодою, оскільки відсутні дані про необхідність для сина особливої форми навчання. Щодо поїздки доньки за кордон та витрат на це відповідач зазначає, що позивачем наданий інформаційний лист-звернення до батьків і анонс звернення англійською мовою, але не зрозуміло яким чином зазначене звернення пов`язане зі ОСОБА_7 .
		Ухвалою суду від 20.01.2020 року задоволені клопотання представника позивача про витребування доказів.
		Ухвалою суду від 16.03.2020 року задоволене клопотання представника позивача про витребування доказів.
		Ухвалою суду від 09.07.2020 року залишене без задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів.
		02.09.2020 року до суду надійшла заява сторони позивача про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення понесених витрат на поїздку доньки на симпозіум до Греції в сумі 10140,95 грн. та збільшує позовні вимоги в частині фактично понесених витрат на суму 75000,00 грн. стосовно сина ОСОБА_4 і на 54450,00 грн. фактично понесених витрат на доньку ОСОБА_7 . У заяві зазначено, що позивачка вже фактично понесла витрати у сумі 150000,00 грн. за договором від 31.08.2019 року про виконання послуг няні-тьютора, тому ті вимоги у сумі 75000,00 грн., які раніше заявлялись як очікувані на теперішній час трансформувались у фактично понесені. Необхідність залишення без розгляду вимог про стягнення фактичних витрат у розмірі 10140,95 грн. на поїздку доньки до Греції викликана скасуванням симпозіуму в зв`язку з розповсюдженням коронавірусної хвороби та поверненням раніше сплачених коштів. Крім того, позивачка понесла додаткові витрати на навчання доньки в ліцеї за 2020-2021 роки на суму 108900,00 грн., відповідно половина цих коштів становить 54450,00 грн.
		Ухвалою суду від 02.09.2020 року за клопотанням представника позивача залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення понесених витрат на участь дитини в симпозіумі в Греції на суму 10140,95 грн. 
		15.09.2020 року до суду надійшов відзив сторони відповідача на заяву про збільшення розміру позовних вимог, зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає позовних вимог у збільшеному розмірі посилаючись на те, що позивачка сплатила кошти на навчання доньки і займаючись підприємницькою діяльністю відповідно до задекларованих доходів вона має можливість нести такі витрати, натомість твердження позивача про можливість нести відповідні витрати відповідачем не відповідають дійсності. 
		У підготовчому засіданні 25.09.2020 року представник відповідача подав суду письмові пояснення відповідача згідно яких, 11.02.2019 року відповідач уклав договір оренди житла, а саме кв. АДРЕСА_1 , який діяв до 11.07.2019 року. Після закінчення строку дії договору відповідач почав проживати по місцю реєстрації в АДРЕСА_2 .
		Ухвалою суду від 25.09.2020 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
		В судовому засіданні 06.05.2021 року представник відповідача подав суду письмові пояснення відповідача згідно яких відповідач вказує, що він, як і більшість жителів країни, проводить фінансові витрати на обслуговування своїх потреб використовуючи банківську картку АТ КБ «Приватбанк». Погашення заборгованості по картці здійснюється за рахунок запозичених коштів у знайомих та друзів. Повернення коштів третім особам здійснюється з коштів кредитної картки.
		Позивачка в судовому засіданні, у якому вона була присутня особисто, підтримала вимоги позовної заяви з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, з підстав викладених у них, просить позов задовольнити і додатково пояснила суду, що молодший син має складну вроджену спадкову хворобу, але є шанс її здолати, для цього потрібне тривали та дороговартісне лікування. Після розірвання стосунків з відповідачем жодного нового виду витрат на дітей не з`явилось, про всі необхідні витрати відповідач знав та знає. Позивачка вказує, що не має можливості самостійно забезпечити дітей, разом з дітьми проживає в орендованій квартирі і без коштів батька неможливо їх утримувати. Такі ліки як єпіліптал, левіцетам, депакінхром та рісепт молодший син приймає кожного дня. Серафім не може сам себе обслуговувати, не може себе контролювати, тому з родиною завжди жили няні, адже допомога може знадобитись і в ночі, дитина має аутичний спектр. Серафім перебуває на індивідуальному навчанні, адже у школі прохають не приводити його на навчання зі всіма іншими дітьми, оскільки він може накинутись на дітей і на вчителів. Використання послуг няні дозволяє позивачу працювати та відповідно отримувати дохід. Серафіму рекомендоване плавання, це його заспокоює. Позивачка зазначає, що спочатку вона надсилала відповідачу листи з проханням компенсувати додаткові витрати, але ніякої реакції не було, на телефонні дзвінки він не відповідав та й дітям не дзвонить. Позивачка навіть не мала можливості оформити інвалідність дитини, оскільки відповідача не можливо було знайти. Дочка сторін має талант художника, буде навчатись за кордоном і тому їй слід навчатись в цьому ліцеї, при цьому сам батько підтримував таке навчання і саме він підписував перший контракт. Отримуваних коштів по інвалідності не вистачає навіть на ліки.
		Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви з урахуванням заяв про збільшення їх розміру та часткового залишення позовних вимог без розгляду, просить позов задовольнити і додатково пояснила суду, що раніше сторони жили разом і разом несли витрати на дітей, потім сторони розлучились. Старша донька сторін навчається на платній основі, а молодший син хворіє на психічне захворювання, крім того необхідні кошти на розвиток здібностей дітей, тому позивачка звернулась до суду із вимогами про стягнення з відповідача половини фактично понесених та очікуваних витрат на дітей. Раніше відповідач оплачував заняття сина у Спорт Лайф, але після розлучення цього не робить і такі витрати позивачка несе самостійно, в тому числі сама купляє ліки для сина. Старша донька навчається у платній школі і до розлучення витрати на її навчання сторони несли разом, а тепер лише позивачка оплачує навчання. За рішенням суду відповідач сплачує аліменти у розмірі 1/3 від свого доходу та за 6 місяців сплатив 121600,00 грн., але ці кошти не відносять до додаткових витрат на дітей. Сторони перестали проживати з 18.10.2018 року і пізніше розлучились. Стороною позивача заявлено вимоги про компенсацію вже понесених витрат та очікуваних витрат, тобто наперед. Відповідач орендував квартиру, сплачував за неї, тобто кошти були. Позивачка зверталась до відповідача з вимогою здійснити компенсацію витрат на дітей, але він нічого не відповів і коштів не надав. 75 тисяч грн. це витрати на няню, також наявні витрати на навчання доньки, витрати на канцелярію, на велосипеди, на обстеження і лікування сина, на обстеження і лікування доньки, а також необхідно компенсувати витрати на розвиток здібностей обох дітей. Представник вказує, що хвороба молодшого сина сторін є складною і відповідно складним є процес лікування у якому в сукупності дійсно використовуються ліки, що застосовуються і в гінекології і при лікуванні онкології. Отже, хлопчик потребує коштів на лікування та послуги няні, а дівчинка навчається у ліцеї МАУП на платній основі, тож теж потрібні кошти. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено фінансову спроможність відповідача і він має компенсувати половину витрат на ліки, навчання та послуги няні. Відповідач щоденно у різних банках поповнював власні рахунки і лише сторона позивача належними доказами доводить наявність достатнього доходу, натомість з боку сторони відповідача лише слова.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що сторони дійсно перебували у шлюбі та мають двох спільних неповнолітніх дітей, при цьому відповідач 22.11.2019 року припинив свою підприємницьку діяльність, закрив ФОПа і зараз тимчасово не працює. Через пандемію відповідач не має можливості надавати додаткові кошти, а аліменти сплачує і на теперішній час сплатив 258000,00 грн., тож цих коштів цілком достатньо на всі потреби дітей, які позивачка вважає додатковими витратами. Перед розлученням позивачка забрала 10000,00 доларів США і казала, що не буде подавати на аліменти, але подала. Деякі ліки, на необхідність купівлі яких посилається позивач взагалі не мають відношення до хвороби сина сторін, адже використовуються у гінекології та при лікуванні онкології. Декларації позивачки свідчать, що в неї є дохід і вона може забезпечувати дітей. На думку представника навчання ОСОБА_7 у ліцеї МАУП не може бути визнано додатковими витратами, це не є нагальною потребою і на теперішній час відповідач не має можливості оплачувати таке навчання, а дитина має можливість навчатись у державних навчальних закладах безкоштовно. Стосовно витребуваних судом банківських документів представник зазначає, що це лише операційні системи перекидання коштів з рахунку на рахунок, з одного банку до іншого в якому менші відсотки для зняття готівки. У 2019 році відповідач ще отримував кошти, вони надходили до банку, але це кошти за роботу перед закриттям підприємницької діяльності, а на теперішній час відповідач доходу не має. Жодних депозитів відповідач з 2008 року не має, оскільки не довіряє банківській системі. Зараз відповідач має лише кредитну картку Приватбанку з мінусовим сальдо. Представник вказує, що виписки по банківським рахункам стосуються періоду коли відповідач був ФОПом , кошти приходили в ОТП банк, оподатковувались, потім перераховувались на власний рахунок в ОТП банку, а потім перераховувались на власний рахунок в ПУМБ, оскільки в цього банку багато відділень і так зручніше, тож це одні й ті самі кошти. Загалом представник зазначає, що позовні вимоги сторона відповідача не визнає, фінансової спроможності сплачувати кошти відповідач не має. Навчання дівчинки у ліцеї МАУП не має нагальної потреби, щоб навчатись у такому дорогому навчальному закладі, адже держава забезпечує безкоштовне здобуття шкільної освіти. Інклюзивна форма навчання є також і державною, тому держава може опікуватись дитиною безкоштовно. Позивачка є ФОПом і її дохід в повній мірі забезпечує дітям всі витрати, які позивачка сама визначила. Крім того, позивачка отримує на молодшого сина соціальну допомогу. Зараз за умов пандемії відповідач закрив підприємницьку діяльність та просто перебивається як може, фінансів не має і живе з присадибної ділянки.
		За клопотанням сторони позивача в судовому засіданні була заслухана думка дитини ОСОБА_7 , яка суду пояснила, що батько не приймає участі у їх житті, відмовляється оплачувати їх витрати і тому коштів не вистачає. Батько надає небагато допомоги, при цьому ОСОБА_4 необхідна няня, а самій ОСОБА_7 потрібні кошти на навчання. Серафім не самостійний, його слід лікувати і до розлучення батько оплачував таке лікування. Репетитори, ліки, школи, грошей потрібно багато, а батько не пише, не дзвонить, навіть на зустрічі не запрошує. Стефанія вважає несправедливим, що усі витрати має нести лише мати. На думку дитини, батько може працювати та приймати участь у витратах на дітей. Востаннє ОСОБА_7 бачила свого батька близько двох років тому. Стефанія вказує, що має бажання навчатись у ліцеї МАУП й надалі, оскільки це гарна школа, там гарно викладають англійську мову і про свої успіхи ОСОБА_7 писала батьку, але він не відповів. Стефанії відомо, що її мати часто бере кредити у банку аби забезпечити їх потреби. Серафім не може бути без няні, оскільки він несамостійний та небезпечний, він епілептик, тому агресивний, якось навіть проколов ОСОБА_7 руку. Родина живе в орендованій квартирі, яка коштує близько 21 тис. грн. на місяць і якби батько сплачував кошти, матір могла б хоч трохи відпочивати.
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 суду показала, що у 2019 року вона працювала нянею за договором укладеним з позивачкою. Відповідача свідок взагалі не знає. Свідок вказує, що вона допомагала синові сторін адаптуватись, водила його до школи, систематично давала ліки, слідкувала за його режимом дня, возила дитину на процедури, в лікарню, на протязі всього дня допомагала дитині, годувала вчила з ним домашні завдання. Свідок вказує, що завжди була присутня з ОСОБА_4 на уроках, оскільки йому дуже важно навіть з простими речами справлятись самостійно. Він не може самостійно поїсти або одягтись, такі речі приводять його до істерики. ОСОБА_4 складено спілкуватись з іншими дітьми, якщо трохи запереживає, то одразу наступає нервовий зрив, плаче, стає агресивним, б`ється та кидає речі. За укладеним договором свідок давала дитині ліки 2 рази на день, оскільки якщо пропустити прийом ліків наступає епілептичний приступ, повністю організовувала день дитини та постійно знаходилась у квартирі позивача. Після закінчення дії договору свідок отримала від позивача всю суму оплати за цим договором. Три предмети ОСОБА_4 вивчав разом з іншими дітьми (фізична культура, музика та малювання), він вчився соціалізуватися. Інші предмети вивчав на індивідуальних заняттях на яких свідок завжди була поруч, оскільки якщо раптово почнеться істерика дитину треба заспокоїти. Свідок вказує, що має трирічний досвід роботи в садочку, а також проходила курси няні. ОСОБА_4 не може знаходитись поряд з іншими дітьми більше 15 хвилин, в нього починається істерика і треба заспокоювати. Робочий день свідка тривав з 08:00 години ранку до 20:00-22:00 години вечора, свідок в цей час доглядала дитину та захищала старшу дівчинку від нього, оскільки він хапається за ніж, кидається на неї, тож треба постійно контролювати щоб він її не чіпав. Свідок вказує, що також два рази на тиждень водила ОСОБА_4 у Спорт Лайф де він займався плаванням разом з інструктором. Свідок має середню спеціальну освіту технолога, але у 2014 році проходила курси няні. Кошти за договором свідок отримала в повному обсязі. До ОСОБА_4 також додому приходила вчителька і свідок завжди була поруч. 
		Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, покази свідка та заслухавши думку дитини, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.
		З урахуванням вимог заявлених у позові та двох заяв про збільшення розміру позовних вимог, загалом позивачем заявлено до стягнення:
		- 302065,02 грн. фактично понесених витрат: 171572,12 грн. (згідно позову) + 1042,90 грн. (ураховуючи першу заяву про збільшення розміру позовних вимог та другу заяву про збільшення розміру позовних вимог за якою судом залишено без розгляду позовні вимоги у сумі 10140,95 грн., що заявлялись згідно першої заяви про збільшення розміру позовних вимог) + 75000,00 грн. та 54450,00 грн. (згідно другої заяви про збільшення позовних вимог);
		- 80000,00 грн. очікуваних витрат згідно позову. Заявлена до стягнення у першій заяві про збільшення розміру позовних вимог сума у розмірі 75000,00 грн. в якості очікуваних витрат, згідно другої заяви про збільшення розміру позовних вимог трансформувалась у фактично понесені витрати, оскільки позивачем було сплачено за послуги няні 150000,00 грн. Отже, щодо очікуваних витрат залишились вимоги заявлені у самому позові на суму 80000,00 грн.
		Таким чином, загальна ціна позову становить 382065,02 грн.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Згідно з частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією Організації Об`єднаних Націй про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
		Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
		Згідно зі статтею 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Статтями 18, 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Вирішуючи спір по суті, суд виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків щодо своєї дитини, передбаченого статтею 141 СК України, а також приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини.
		Згідно із вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
		Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
		Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
		Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
		Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.
		При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, слід враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
		За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Як вбачається з матеріалів справи, сторони мають двох спільних неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (Т. 1, а.с. 34-35).
		ОСОБА_4 є дитиною-інвалідом, що підтверджується копією відповідного посвідчення (Т. 1, а.с. 39-41).
		Вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги та вважає такими, що є додатковими витратами на утримання дітей витрати позивача щодо купівлі ліків на суму 14221,08 грн. (Т. 1, а.с. 22), на суми 145,00 грн. та 719,40 грн. (Т. 1, а.с. 23), на суму 128,18 грн. (Т. 1, а.с. 28), на суму 1234,00 грн. (Т. 1, а.с. 30), на суму 8443,00 грн. (Т. 1, а.с. 31), ураховуючи також наявність відповідних лікарських призначень (Т. 1, а.с. 42, 141).
		Проведення Елекроенцифолограми на суму 650,00 грн. (Т. 1, а.с. 28) є додатковими витратами стосовно ОСОБА_4 , оскільки його клінічний діагноз, який вказує на наявність тяжкого захворювання, передбачає необхідність проведення такого дослідження.
		Вбачається, що позивачка 16.07.2019 року уклала на користь свого сина ОСОБА_4 договір № НОМЕР_1 про надання спортивно-оздоровчих послуг на суму 4900,00 грн. (Т. 1, а.с. 52), фактична сплата яких підтверджується гарантійним листом фітнес клубу Спорт Лайф від 19.07.2019 року (Т. 4, а.с. 111).
		Згідно довідки ТОВ «Спорт-Ера» від 13.05.2019 року, товариство дійсно отримало грошові кошти на р/р НОМЕР_2 в сумі 6000,00 грн., як оплату згідно договору ТЕР 85756 від 23.09.2018 р. ОСОБА_4 (Т. 1, а.с. 16).
		Такі витрати слід віднести до додаткових, оскільки хлопчику за медичними показаннями захворювання рекомендовані спортивні заняття та заняття в басейні (Т. 1, а.с. 129).
		Також суд вважає, що до додаткових витрат на утримання, зокрема ОСОБА_7 , слід віднести вартість наданих медичних послуг з консультації дитячого хірурга у сумі 639,00 грн. та перев`язки у сумі 319,00 грн. (Т. 1, а.с. 26), оскільки такі витрати з огляду на характер медичних послуг пов`язані з хворобою дитини, яка виходить за межі звичайних дитячих сезонних хвороб (застуда/ОРЗ/грип), які охоплюються поняттям аліментних зобов`язань. За вказаним обґрунтуванням слід віднеси до додаткових витрат також витрати щодо проведення для Стефанії гормональних медичних досліджень стосовно роботи щитовидної залози та консультації ендокринолога на суму 724,00 грн. та на суму 500,00 грн. (Т. 1, а.с. 29). Крім того, за наведеним обґрунтуванням слід віднеси до додаткових витрат також витрати щодо проведення для ОСОБА_4 гормональних медичних досліджень, консультації ендокринолога, проведення ультразвукового дослідження щитовидної та грудних залоз на суми 965,75 грн., 500,00 грн., 320,00 грн. та 300,00 грн. (Т. 1, а.с. 123-128).
		Загалом вказані витрати позивача, які суд визнає додатковими витратами на дітей, що пов`язані із їх хворобами, лікування яких знаходиться поза межами аліментних зобов`язань, становлять 40828,54 грн., відповідно половина таких коштів дорівнює 20414,27 грн.
		Згідно наявних в матеріалах справи письмових доказів ОСОБА_4 за його станом здоров`я була встановлена потреба в індивідуальній формі навчання у 2013, 2016, 2019 роках (Т. 1, а.с. 130, 143-145).
		За змістом даних Київської міської психоневрологічної лікарні №2 від 28.01.2020 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться під спостереженням дитячого психіатра КМПНЛ №2 з 25.08.2016 року з діагнозом: порушення розвитку особистості та поведінки внаслідок епілепсії у дитини з порушенням комунікативної поведінки та когнітивною недостатністю. 09.04.2019 року був змінений діагноз: дитячий аутизм, симптоматична епілепсія та на ЛКК встановлена інвалідність до 18 років. ЛКК по рекомендації індивідуального навчання були проведені: 31.08.2016 року на 2016-2017 навчальний рік, 12.06.2018 року на 2018-2019 навчальний рік та 20.08.2019 року на 2019-2020 навчальний рік (Т. 2, а.с. 87, 214).
		31.08.2019 року позивачка уклала з ОСОБА_12 договір про надання послуг няні-т`ютора строком з 01.09.2019 року по 30.06.2019 року на учбовий рік з загальною ціною договору у розмірі 150000,00 грн. (Т. 1, а.с. 155-156) і фактична сплата позивачем цих коштів підтверджується копією платіжного доручення від 29.07.2020 року (Т. 4, а.с. 179).
		Половина фактично понесених витрат позивача на послуги няні-тьютора відповідно становить 75000,00 грн.
		Дослідивши та оцінивши надані суду докази, встановивши обставини справи щодо наявності тяжкої хвороби у сина сторін, суд дійшов висновку, що у даному випадку послуги няні є нагальною потребою, які викликані особливим захворюванням хлопчика ОСОБА_4 , і тому відповідні витрати слід віднести до додаткових витрат на дитину.
		Поряд із цим, вивчивши зміст товарних чеків від 23.05.2019 року на суми 2599,35 грн. та 2384,06 грн. (Т. 1, а.с. 24-25), суд не вважає, що такі витрати позивача є додатковими в розумінні ст. 185 СК України, оскільки товари для ігор, малювання, канцелярії, шкільне приладдя тощо, відносяться до аліментних зобов`язань, а жодних даних які б свідчили про наявність у дітей здібностей до малювання, що викликало б необхідність у такому разі відповідних додаткових витрат матеріали справи не містять.
		За змістом товарного чеку від 05.05.2019 року позивачем був придбаний велосипед за ціною 10674,16 грн. (Т. 1, а.с. 17), однак доказів, які б підтверджували наявність у сина або доньки сторін здібностей до велоспорту та відповідно необхідність придбання велосипеду поза межами аліментних зобов`язань, матеріали справи не містять, а тому такі витрати суд додатковими не визнає.
		Згідно наявних в матеріалах справи письмових доказів, позивачем 27.11.2018 року було укладено договір про надання фотопослуг стосовно доньки ОСОБА_7 та сплачено за ним 8500,00 грн. (Т. 1, а.с. 18-21). Однак суд не вбачає підстав для віднесення таких витрат позивача до додаткових та стягнення їх половини з відповідача, адже такі витрати позивача не можуть бути додатковими у розумінні положень ст. 185 СК України, а жодних доказів про те, що ці витрати здійснені у зв`язку з розвитком якихось конкретних здібностей дитини матеріали справи не містять.
		На підтвердження понесення позивачем витрат на навчання дочки ОСОБА_7 у ліцеї МАУП позивачем надано копії квитанцій на наступні суми: 70000,00 грн. (Т. 1, а.с. 13); 7000,00 грн. (Т. 1, а.с. 14); 86600,00 грн. (Т. 1, а.с. 15); 5000,00 грн. (Т. 1, а.с. 146); 6750,00 грн. (Т. 1, а.с. 147); 6000,00 грн. (Т. 1, а.с. 148); 10000,00 грн. (Т. 1, а.с. 149); 9000,00 грн. (Т. 1, а.с. 150); 9000,00 грн. (Т. 1, а.с. 151); 9000,00 грн. (Т. 1, а.с. 152); 9000,00 грн. (Т. 1, а.с. 153); 10000,00 грн. (Т. 1, а.с. 154); 108900,00 грн. (Т. 4, а.с. 174).
		Поряд із цим, суд не вбачає підстав для визнання додатковими витратами оплати за навчання ОСОБА_7 з отримання середньої шкільної освіти у Міжнародному ліцеї МАУП, оскільки відповідне не вказує на розвиток здібностей дитини, які мають підтримуватись саме у цьому навчальному закладі.
		Стосовно наданого стороною позивача професійного висновку від 01.06.2021 року щодо перебігу психологічної роботи з неповнолітніми дітьми із рекомендаціями щодо Стефанії продовжити навчання в улюбленій школі, де вона почувається стабільно захищеною від наслідків сімейної кризи, приділяти увагу розвитку її художніх талантів за допомогою ліцею і спеціальних курсів, суд дійшов висновку, що такий висновок не може бути доказом наявності здібностей на розвиток яких наявна нагальна потреба у навчанні саме в Міжнародному ліцеї МАУП та вважає, що з урахуванням положень ст. 185 СК України за встановлених судом обставин справи, такі витрати позивача не можуть бути визнані додатковими, які згідно закону підлягають компенсації іншим із батьків.
		На підтвердження своїх вимог позивачем додано до позовної заяви копію договору про виконання послуг няні-т`ютора від 15.11.2018 року строком дії з 15.11.2018 по 15.07.2019 року та помісячною оплатою відповідних послуг у сумі 15000,00 грн. (Т. 1, а.с. 8-11). Однак будь-яких доказів на підтвердження понесення позивачем фактичних витрат за цим договором суду не надано.
		Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 80000,00 грн. очікуваних витрат на дітей, суд не вбачає підстав для їх задоволення, адже зазначений період їх можливого понесення з вересня 2019 року по червень 2020 року минув за час розгляду справи та відповідно мав би мати фактичне підтвердження, однак яким чином ці витрати фактично понесені матеріали справи не містять та стороною позивачу суду не роз`яснювались. Крім того, ці витрати не мають характеру неминучих з урахуванням змін діагнозу молодшої дитини, відповідно не виключається зміна призначень ліків, цін на них, рекомендацій щодо занять спортом та відвідування басейну тощо.
		Стосовно можливості відповідача компенсувати половину понесених позивачем витрат на дітей, яка загалом становить 95414,27 грн., суд дійшов наступного висновку.
		За змістом наявних в матеріалах справи письмових доказів, відповідач припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця 22.11.2019 року (Т. 1, а.с. 189), тобто приблизно через рік після припинення спільного проживання з позивачем та дітьми.
		При цьому, позивачем подано декларацію ФОП за 2020 рік із зазначенням обсягу доходу за звітній період у сумі 650000,00 грн. (Т. 1, а.с. 193).
		Отримання позивачем вказаного доходу ще раз підтверджує необхідність у користуванні послугами няні для сина, що відповідно дає позивачу можливість працювати і отримувати дохід.
		За даними Головного управління ДПС у Київській області відповідачу: у 1 кварталі 2017 року виплачено від ТОВ «Епам Системз» 335618,20 грн. та від ТОВ «Юнікорн Сістемс УА» 240660,00 грн.; у 2 кварталі 2017 року виплачено від ТОВ «Епам Системз» 323957,40 грн. та від ТОВ «Юнікорн Сістемс УА» 255442,00 грн.; у 3 кварталі 2017 року виплачено від ТОВ «Епам Системз» 318611,00 грн. та від ТОВ «Юнікорн Сістемс УА» 174353,82 грн.; у 4 кварталі 2017 року виплачено від ТОВ «Епам Системз» 360720,80 грн. та від АТ КБ «Приватбанк» 06,21 грн.; у 1 кварталі 2018 року виплачено від ТОВ «Епам Системз» 348430,00 грн. та від АТ «ПУМБ» 12,42 грн.; у 2 кварталі 2018 року виплачено від ТОВ «Епам Системз» 322260,00 грн.; у 3 кварталі 2018 року виплачено від ТОВ «Епам Системз» 340054,00 грн.; у 4 кварталі 2018 року виплачено від ТОВ «Епам Системз» 343785,00 грн.; у 1 кварталі 2019 року виплачено від ТОВ «Епам Системз» 388321,90 грн.; у 2 кварталі 2019 року виплачено від ТОВ «Епам Системз» 325950,00 грн. (Т. 1, а.с. 95-97).
		Дані Головного управління ДПС у м. Києві від 18.12.2019 року фактично дублюють вище наведені дані Головного управління ДПС у Київській області щодо отримуваних відповідачем доходів, а також повідомлено, що у 3 кварталі 2019 року відповідачу виплачено від ТОВ «Епам Системз» 348547,52 грн. (Т. 1, а.с. 174-176).
		Із матеріалів справи вбачається, що за період 2018-2020 роки відповідач мав у АТ «Перший Український Міжнародний Банк» 10 гривневих рахунків та 6 валютних рахунків, вкладав кошти на депозитний рахунок, активно вносив та знімав кошти на значні суми (Т. 2, а.с. 151-192).
		За повідомленими даними АТ «Ідея Банк» у цьому банку відповідач має відкритий поточний рахунок і згідно руху коштів на ньому з 01.11.2018 року по 03.02.2020 року дебіт рахунку склав 1490683,53 грн., кредит рахунку становить 1577,65 грн. (Т. 3, а.с. 70-89).
		Згідно даних АТ «Альфа-Банк» відповідач має три гривневих рахунки, два рахунки у доларах США та два рахунки у євро, а відповідно до наданих виписок по рахунках вбачається активне користування ними на різні та значні суми операцій (Т. 4, а.с. 11-100).
		АТ «ОТП Банк» повідомило про наявність відкритих відповідачем трьох гривневих та трьох рахунків в іноземній валюті, операції по яких здійснювались із значними сумами (Т. 3, а.с. 91-112).
		АТ КБ «ПриватБанк» надав інформацію щодо наявності відкритих на ім`я відповідача депозитних рахунків у гривні, доларах США та євро залишки по яких фактично відсутні, а з виписок по рахунках вбачається активне користування ними (Т. 3, а.с. 138-221). 
		Мав відповідач і рахунки у АТ «ПроКредитБанк», три гривневих та один в іноземній валюті, які закрив у листопаді-грудні 2018 року (Т. 2, а.с. 232).
		Також відповідач мав 6 гривневих рахунків в АТ «Універсал Банк», три з яких були закриті у листопаді-грудні 2018 року, а на інших трьох рахунках залишки коштів фактично відсутні (Т. 3, а.с. 1-11).
		Сторона відповідача заперечуючи можливість нести додаткові витрати на дітей, тим найменш не надала суду належних доказів на підтвердження дійсного фінансового стану відповідача на час розгляду справи, що зокрема, враховує подання даних податкових органів, пенсійного фонду, наявності/відсутності рухомого та нерухомого майна тощо.
		Натомість суд, вивчивши матеріали справи вбачає, що відповідач після припинення сімейних відносин мав значні доходи, які дозволяють компенсувати половину витрат позивача, що визнані судом додатковими з урахуванням положень ст. 185 СК України, і відповідач не надав суду належні підтверджуючі дані, що всі ці кошти були витрачені на конкретні цілі, які можна перевірити, а відтак суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено відсутності фінансової можливості приймати участь у додаткових витратах на дітей, а наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про протилежне, тож стягненню з відповідача на користь позивача підлягає половина понесених позивачем додаткових витрат на дітей у загальній сумі 95414,27 грн. 
		У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд здійснює пропорційний розподіл судових витрат позивача понесених у зв`язку з отриманням професійної правничої допомоги. Так, загальна ціна позову становить 382065,02 грн., натомість до стягнення судом задоволено загалом 95414,27 грн., що становить 25% від ціни позову. За актом виконаних робіт витрати позивача на правову допомогу становлять 32500,00 грн., відповідно 25% від вказаної суми дорівнює 8125,00 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України ст.ст. 7, 141, 180, 185 СК України, ст. 51 Конституції України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції ООН про права дитини, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		 
		Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 фактично понесені додаткові витрати на дітей у загальному розмірі 95414 (дев`яносто п`ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 27 коп.
		В іншій частині позову - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати пов`язані з отримання професійної правничої допомоги у розмірі 8125 (вісім тисяч сто двадцять п`ять) грн. 00 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення складений 29.06.2021 року.
		Учасники справи:
		Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );
		Відповідач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...