Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/2512/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.06.2021. Зареєстровано: 01.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2021.

Номер судового провадження: П/420/2538/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/2512/21 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 червня 2021 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді  Токмілової Л.М.;
		за участі:
		секретаря судового засідання  Мунтян С.І.
		представників позивачів - Шептіліс О.І., Тутейка А.В., Стойкової О.І.
		представника відповідача  Лисецької О.О.
		представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний природній парк "Тузловські лимани"  Попова М.М. 
		представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибацька Гавань" не з`явився
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний природній парк "Тузловські лимани", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибацька Гавань" про визнання протиправним та скасування рішення,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		22.02.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний природній парк "Тузловські лимани", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибацька Гавань", в якому позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 797-VII від 09.10.2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ «РИБАЦЬКА ГАВАНЬ» для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту».
		В обґрунтування позовних вимог Заступником керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) зазначено, що 09.10.2020 року Приморською сільською радою Татарбунарського району Одеської області прийнято рішення № 797-VII «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ «РИБАЦЬКА ГАВАНЬ» для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту», яке, на думку позивача, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Позивач вважає, що надання Лиманською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області дозволу ТОВ "Рибацька Гавань" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного фонду для цілей розміщення інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту суперечить положенням діючого законодавства, оскільки використання територій природно-заповідного фонду не передбачено для таких цілей. Також, використання земельної ділянки природно-заповідного фонду для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту суперечить цільовому призначенню територій та об`єкту природно-заповідного фонду НПП «Тузловські лимани», встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання її природних комплексів та окремих об`єктів.
		Ухвалою суду від 25.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		13.04.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що позивачем на надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка належить до земель природно-заповідного фонду.
		Ухвалою суду від 14.04.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.
		19.04.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, а якій зазначено, що прокурором надано належні та допустимі докази, які підтверджують протиправність рішення Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 797-VII від 09.10.2020 року.
		В підготовчому судовому засіданні 19.05.2021 року допитані свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		В підготовчому судовому засіданні 24.05.2021 року допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
		Ухвалою суду від 24.05.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний природній парк "Тузловські лимани" про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.
		Ухвалою суду від 24.05.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, а також надані свідками пояснення по справі, суд зазначає наступне.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибацька Гавань" перебуває на обліку в Головному управління ДПС в Одеській області з 10.09.2020 року. Основними видами діяльності є допоміжне обслуговування водного транспорту (основний); морське рибальство; пасажирський морський транспорт; пасажирський річковий транспорт.
		11 вересня 2020 року директор ТОВ «РИБАЦЬКА ГАВАНЬ» звернувся до Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
		За результатами розгляду поданої заяви 09.10.2020 року Приморською сільською радою Татарбунарського району Одеської області № 797-VII прийнято рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ «РИБАЦЬКА ГАВАНЬ» для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту».
		Згідно ч. 1 ст. 3 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регулюється нормами глави 19 ЗК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
		Частиною 2 ст. 116 ЗК України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульовано нормами ст. 123 ЗК України.
		Так. ч. 1 вказаної статті передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
		У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		Згідно ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		В свою чергу, обґрунтування протиправності оскарженого рішення Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області позивач посилається на те, що спірна земельна ділянка входить до меж території Національний природній парк "Тузловські лимани".
		При цьому, на підтвердження того, що спірна земельна ділянка входить до меж території Національний природній парк "Тузловські лимани", Заступником керівника Одеської обласної прокуратури зазначено, що з схем функціонального зонування НПП «Тузловські лимани» встановлено, що Чорноморська піщана коса в районі о. Малий Сасик входить до складу Парку та відноситься до зони регульованої рекреації.
		Між тим, на спростування вказаних тверджень позивача в матеріалах справи міститься лист ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 05 квітня 2021 року за № 866, яким повідомлено наступне: Розробником Проекту створення Національного природного парку «Тузловські лимани» в 2009 році являвся ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», на підставі договору № 2629 від 30.09.2006 року. Так, Пояснювальна записка Проекту створення Національного природного к парку «Тузловські лимани» містить опис території Парку, а саме зазначено; що Національний природний парк «Тузловські лимани» розташований на півдні Татарбунарського району, в який входять АДРЕСА_1 та їх прибережна захисна смуга, Причорноморська піщана коса від с. Лебедівка до с. Приморське. Даний опис території національного природного парку не є точним описом меж території національного парку, а лише визначено орієнтовний опис складу територій національного парку, з урахуванням того, що межі відповідних природних територій (озер, прибережних захисних смуг, Причорноморської піщаної коси...) не були встановлені; орієнтація на село Приморське також було умовне, з урахуванням того, що станом на 2009 рік, до меж села Приморське Татарбунарського району Одеської області не входила Причорноморська піщана коса.
		Крім того, згідно листа відділу у Татарбунарському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області «Щодо надання інформації» від 09.02.2021 року № 16/121-21 - відповідь на адвокатський запит стосовно надання графічного матеріалу (викопіювання) за даними державного земельного кадастру, з визначенням: (1) меж земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні НПП «Тузловські лимани»; (2) меж села Приморське Лиманської сільської ради Білгород Дністровського (Татарбунарського) району Одеської області; (3) меж земельної ділянки загальною площею 25843 гектара, що включено до складу національного природного парку "Тузловські лимани" без вилучення, повідомлено, що межі території НПП «Тузловські лимани» загальною площею 25843 гектару що включено до складу національного природного парку "Тузловські лимани" без вилучення, на даний час, - не визначені і не встановлені. При цьому, додано графічний матеріал (викопіювання) з відображенням меж земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні НПП «Тузловські лимани» та меж села Приморське Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району, з якого вбачається, що земельна ділянка, що перебуває у постійному користуванні НПП «Тузловські лимани» та межі села Приморське знаходяться в різних просторових межах.
		Тобто, суд вважає, що з орієнтовного опису складу територій національного парку неможливо встановити, що спірна земельна ділянка щодо якої надано дозвіл на розробку проекту землеустрою належить НПП «Тузловські лимани».
		Водночас, позивач жодним чином не спростовує того, що межі НПП «Тузловські лимани» не встановлені в натурі.
		Також суд звертає увагу, що в підготовчому судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зазначили, що територія НПП «Тузловські лимани» є умовною, точні межі якої не затверджені, а лише наявні графічні матеріали.
		Крім того, ОСОБА_5 дав пояснення що остаточний варіант території НПП «Тузловські лимани» з рахуванням поправок внесених головами Приморської, Лиманської та Тузлівської сільських рад так і не був затверджений.
		В свою чергу, листами Головного управління Держгеокадастру у Одеській області від 14.01.2021 року № 13-15-0.3-252/2-21, від 15.01.2021 року № 5-28-0.191-436/2-21 повідомлено, що спірні земельні ділянки, по яким були прийняті рішення Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 09.10.2020 року № 797-V11 та 798-V11, знаходяться в межах с. Приморське та відносяться до земель водного фонду. При цьому, свідок ОСОБА_3 підтвердив, що вказані земельні ділянки належать до земель комунальної власності.
		За таких обставин, суд вважає, що пояснення свідків та надані докази під час розгляду даної справи лише підтверджують той факт, що спірна земельна ділянка не належить до природно-заповідного фонду, оскільки не відноситься до складу території земель НПП «Тузловські лимани».
		Згідно частиною 4 статті 173 ЗК України, землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішенця, про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру! про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. При цьому, форма власності на відповідну земельну ділянку не впливає на права Парку, оскільки права користування чи будь-якого іншого речового права на земельні ділянки доза межами земельної ділянки (ділянок) площею 2021.0000 га у Парку нема, всі інші земельні ділянки поза межами цієї земельної ділянки (ділянок) включалися до складу Парку без вилучення у її власників (абзац 2 пункту 1 Указу Президента).
		Згідно Рішення Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 405-VІ від 24 грудня 2013 року «Про затвердження Генерального плану та зонінгу села Приморське» затверджено містобудівна документація «Генеральний план та зонінг с.Приморське Татарбунарського району Одеської області», загальною площею 1101.2074 га (пункт 1).
		Рішення Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області №487-VII від 20 грудня 2018 року «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Приморське Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області», затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Приморське Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області», згідно з яким передбачено збільшення території села Приморське до 1101.2074 га (пункт 1 Рішення).
		Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 173 ЗК України, проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Саме такий генеральний план села Приморське був затверджений рішенням Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 405-VI від 24 грудня 2013 року. Зазначеним рішенням не відбувалась та не передбачена зміна категорій земельних ділянок та/або видів використання землі.
		За таких обставин суд не приймає до уваги доводи Заступника керівника Одеської обласної прокуратури про те, що Лиманською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області фактично надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка входить до земель природно-заповідного фонду України, оскільки спірна земельна ділянка входить до меж села Приморське та наразі діючим генеральним планом села Приморське не відбувалося жодних змін категорії земельних ділянок та/або видів використання землі.
		В Законі України «Про природно-заповідний фонд», що до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, ніяким чином не скасовують приписи та вимоги норм Земельного кодексу України щодо обов`язку розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку; вимоги статті 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд» щодо обов`язку розроблення Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів, з урахуванням того, що відповідно до Указу Президента України «Про створення національного природного парку "Тузловські лимани" такі документи повинні були виготовлені протягом 2011-2012 років.
		Між тим, на даний час відсутня будь яка затверджена документація із землеустрою на підставі якої вносяться відомості щодо обмежень використання земельних ділянок, включених згідно з Указом Президента України від 1 січня 2010 року № 1/2010, до складу земель Національного природного парку «Тузловські лимани» без вилучення площею 25843 га.
		Крім того, свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підтвердили, що спірна земельна ділянка розташована саме на території Національного природного парку «Тузловські лимани», а лише зазначають про наукове віднесення вказаної території до охоронної зони.
		Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природо-заповідний фонд», землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
		За правилами ст. 14 Закону України «Про природо-заповідний фонд» статус земель природно-заповідного фонду, в разі якщо такий статус їм присвоєно у відповідності до вимог чинного законодавства, визначає лише режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обгрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих Територій та 1 об`єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів; диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням.
		При чому, такий режим встановлюється Проектом організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів, який в порушення вимог статті 14 Закону України «Про природо-заповідний фонд», - НПП «Тузловські лимани» не виготовив.
		Крім того, згідно Акту приймання-передачі територій під охорону проведення першочергових природоохоронних заходів Національного природного парку «Тузловські лимани» від 13 грудня 2011 року, що є додатком до позову, зазначено, що Національному природному парку «Тузловські лимани» передано 27 865 гектарів під охорону та проведення першочергових природоохоронних заходів.
		При цьому, свідок ОСОБА_2 також підтвердив, що згідно Указу Президента України «Про створення національного природного парку «Тузловські лимани» площа парку складає більше 27 тисяч гектарів, але свідком не обґрунтовано яка саме територія належить парку та її межі .
		В цьому ж; Акті зазначено необхідність робочій комісії провести ревізію вказаних територій у натурі і подати акти до Мінприроди, але до суду позивачем таких актів так і не було надано.
		Також суд звертає увагу, що, позивач помиляється щодо правової природи розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 1053/А-2017 від 07.11.2017 року «Про погодження включення земельних ділянок, що увійшли до складу національного природного Парку «Тузловські лимани».
		Між тим, такі земельні ділянки лише погоджені до включення до складу національного природного парку «Тузловські лимани», до заповідної зони, зон регульованої та стаціонарної рекреації, у відповідності до Указу Президента України «Про створення національного природного парку «Тузловські лимани» - без вилучення, і не передбачені для передачі НПП «Тузловські лимани» у користування.
		За таких обставин суд вважає, що земельна ділянка, на яку рішенням Приморської сільської ради № 797-VII від 09 жовтня 2020 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ «Рибацька гавань» для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту, - є землею комунальної власності, що входить до меж Приморської сільської ради, не відноситься до меж території НПП «Тузлівські лимани» та не є землею природо-заповідного Фонду.
		Суд також зауважує, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою є початковим етапом реалізації фізичними та юридичними особами гарантованого законодавством права власності та користування землею, та не є тотожним передачі земельної ділянки у власність або користування в майбутньому, як і не зобов`язує орган місцевого самоврядування прийняти відповідне рішення. Розроблений проект підлягає як погодженню уповноваженими органами, так і остаточному затвердженню органом місцевого самоврядування за результатами розгляду на відповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
		Зазначені висновки узгоджуються з позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі №815/5987/14 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі №545/808/17, від 29 квітня 2020 року у справі №2340/4521/18.
		Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За правилами ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Суд зазначає, що на підставі ст. 139 КАС України, враховуючи рішення суду про відмову у задоволенні адміністративного позову, сплачений позивачами судовий збір їм не відшкодовується. 
		Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська область) до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний природній парк "Тузловські лимани", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибацька Гавань" про визнання протиправним та скасування рішення  залишити без задоволення.
		Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
		Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
		Повний текст рішення складено та підписано судом 29.06.2021 року.
		 
		 
		Суддя Токмілова Л.М.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...