Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 30.06.2021. Зареєстровано: 01.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2021.
Дата набрання законної сили: 29.06.2021
Номер судового провадження: ЗВ/440/64/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		У Х В А Л А
		про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
		 
		. 29 червня 2021 рокум. ПолтаваСправа № ЗВ/440/64/21
		Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши подання державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження № 53799876,
		В С Т А Н О В И В:
		25 червня 2021 року заявник звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить замінити сторону виконавчого провадження № 53799876, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. від 27 лютого 2017 року № 541 про стягнення зі ОСОБА_1 коштів на користь ТОВ "ФК "Рантье".
		Вказана заява вмотивована тим, що заявник є правонаступником стягувача у вищевказаному виконавчому провадженні, в зв`язку із чим звернувся до суду з відповідною заявою. Заявник вважає, що зміст положень статті 379 КАС України передбачає можливість здійснення заміни сторони у такому виконавчому провадженні адміністративним судом.
		Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у цій справі, виходячи з наступного. 
		Так, судом встановлено, що 27 лютого 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. вчинено виконавчий напис № 541, щодо стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Рантье" заборгованості за кредитним договором.
		Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
		За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.
		Звернення до адміністративного суду реалізовується шляхом пред`явлення відповідного адміністративного позову, відкриття провадження у адміністративній справі та прийняттям адміністративним судом постанови, яка після набрання законної сили, підлягає примусовому виконанню шляхом видачі виконавчого листа та пред`явлення його до примусового виконання.
		Розділом 4 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовані процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
		Суд звертає увагу, що з 15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. 
		З прийняттям 15 грудня 2017 року Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції змінилась норма статті щодо заміни сторони виконавчого провадження та порядок її розгляду. 
		Суд зазначає, відповідно до частини першої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року) у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником. 
		Проте, згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (у чинній редакції) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
		З огляду на правову конструкцію зазначеної норми, суд зазначає, що положення статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно заміни сторони виконавчого провадження застосовуються лише у разі, якщо таке виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення, прийнятого у відповідній адміністративній справі, яке набрало законної сили та за яким видано виконавчий лист. Можливості розгляду за правилами адміністративного судочинства питання заміни сторони у виконавчому провадженні, яке відкрито не на підставі судового рішення, Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає.
		Разом із тим, ініціатор звернення звернувся до адміністративного суду із заявою, в якій просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса, а не на підставі судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
		Таким чином, станом на час розгляду даної заяви Полтавський окружний адміністративний суд не наділений компетенцією розглядати заяву про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки не здійснював розгляд справи як суд першої інстанції. 
		У той же час, з 15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, частиною першою статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
		За приписами частини другої статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
		Отже, у ЦПК України на відміну від Кодексу адміністративного судочинства України, з 15 грудня 2017 року передбачена можливість заміни сторони виконавчого провадження не лише при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та їх посадових осіб.
		Таким чином, вимога про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса, не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено лише вирішення питань, пов`язаних саме з виконанням судових рішень в адміністративних справах, тоді як питання щодо заміни сторони у дослідженому випадку підлягає вирішенню за нормами частини другої статті 446 ЦПК України.
		Суд враховує, що згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		При цьому, рішенням у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини у пункті 24 визначив, що фраза "встановлено законом" поширюється не лише на основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
		Частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). 
		Приписами пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Проаналізувавши викладене та зважаючи на те, що заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі за поданням державного виконавця.
		При цьому, відповідно до частини сьомої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз`яснює ініціатору звернення, що він має право звернутися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
		Керуючись статтями 7, 19, 170, 171, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		У Х В А Л И В:
		Відмовити у відкритті провадження за поданням державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження № 53799876.
		Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати ініціатору звернення разом із поданням та усіма доданими до нього матеріалами.
		Роз`яснити, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з заявою з тих самих предмета і підстав, щодо якої постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. 
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017. 
		 
		Суддя Чеснокова А.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...