Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 226/34/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2021. Зареєстровано: 01.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2021.
Дата набрання законної сили: 30.06.2021
Номер судового провадження: 22-ц/804/1528/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 226/34/21 
		Номер провадження 22-ц/804/1528/21    
		 
		 
		 
		 
		ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 червня 2021 року
		 
		м. Бахмут 
		 
		справа № 226/34/21
		провадження № 22-ц/804/1528/21
		 
		Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого Хейло Я.В.,
		суддів Мірути О.А., Новікової Г.В., 
		 
		секретаря Цимбал Д.А.
		 
		учасники справи:
		 
		позивач ОСОБА_1 ,
		відповідач Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмут цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 22 лютого 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом (суддя Клепка Л.І.), ухваленого в приміщенні суду в місті Мирноград Донецької області, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		 
		В січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Димитровського міського суду Донецької області з позовною заявою до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
		 
		Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк померла його мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка як внутрішньо переміщена особа перебувала на обліку в Покровському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. 
		Після її смерті відкрилась спадщина у виді недоотриманих пенсійних виплат, які спадкодавець не отримувала з 01.08.2014 року по 30.09.2019 року.
		 
		Згідно довідки відповідача, матері за період з серпня 2014 по вересень 2019 було нараховано 288048,12 грн. пенсії, однак пенсійні виплати за період з 01.08.2014 року по 20.07.2017 року в розмірі 97167,91 грн. до складу спадщини не увійшли, оскільки виплата недоотриманих пенсійних виплат була йому здійснена відповідачем відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» , а саме у межах трирічного строку з дня звернення за отриманням пенсії
		 
		22.07.2020 року, він , як спадкоємець першої черги за законом отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману матір`ю за життя пенсію в розмірі 190880,21 грн. за період з 21.07.2017 року по 30.09.2019 року. 
		 
		Просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на недоотримані пенсійні виплати за період з 01.08.2014 року по 20.07.2017 року в розмірі 97167,91 грн. та зобов`язати відповідача сформувати та направити приватному нотаріусу Покровського районного нотаріального округу Толочко А.Г. довідку про нарахування спадкодавцю вказаної суми з врахуванням індексації для включення її до складу спадщини та стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним при подачі позову судовий збір в розмірі 840,80 грн.
		 
		 
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 
		 
		Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 22 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
		 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив оскаржуване рішення скасувати, та ухвалити нове, яким позов задовольнити. 
		 
		УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
		 
		Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом неповно досліджено всі обставини справи та порушено норми процесуального та матеріального права. 
		 
		Посилається на положення статтей 1216, 1227 ЦК України та зазначає, що суми пенсії, не отримані за життя пенсіонером, входять до складу спадщини без часових обмежень. 
		 
		УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що пенсійні виплати спадкодавця за період з 01.09.2014 року по 20.07.2017 року у розмірі 97167, 91 гривень до складу спадщини не увійшли, позивачем вимоги щодо визнання свідоцтва про право на спадщину недійним заявлені не були, а отже суд обґрунтовано відмовив у визнанні за ОСОБА_1 права власності на суму недоотриманої пенсії 97167,91 гривень.
		Просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.
		 
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причину не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
		 
		Представник відповідача Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
		 
		Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
		 
		Згідно свідоцтва про смерть, виданого виданим Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк померла мати позивача  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 9)
		 
		Згідно довідки Покровського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України від 21.12.2020 року розмір недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 за період з серпня 2014 по вересень 2019 було складає 288048,12 гривень.(а.с.30).
		 
		Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22.07.2020 року приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Толочко А.Г., спадкоємцем майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з недоотриманої пенсії в сумі 190880,21 грн., є її син  позивач ОСОБА_1 (а.с. 10).
		 
		ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
		 
		Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
		 
		МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
		 
		Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		 
		Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
		 
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		 
		Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач після смерті матері успадкував недоотриману нею за життя суму пенсії у розмірі 190880,21 грн., на яку нотаріусом було видано свідоцтво про право власності за законом від 22.07.2020 року, вимоги про визнання цього свідоцтва недійсним ним заявлені не були та його звернення до суду про визнання права власності на недоотриману суму пенсію при відсутності відмови нотаріуса у оформленні його спадкових прав на зазначену ним суму є передчасними. 
		 
		Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		 
		Згідно довідки Покровського об`єднаного управління ПФУ, розмір невиплаченої за життя пенсії ОСОБА_2 за період з серпня 2014 року по вересень 2019 року спадкодавцю було нараховано 288048,12 грн., виплачено 172511, 11 грн.(а.с.30)
		 
		Згідно відомостей з ЄДРСР рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 04 лютого 2021 року, яке набрало законної сили 27.04.2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення пенсії в порядку спадкування, задоволено.
		 
		Стягнуто з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 невиплачену частину суми пенсії в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 18329 грн. 10 коп. (а.с. 54).
		 
		Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
		 
		Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		 
		Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. 
		 
		Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
		 
		Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
		 
		Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. 
		 
		Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
		 
		Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. 
		 
		Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
		 
		Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
		 
		Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
		 
		Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, які відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України повинні враховуватись при застосуванні відповідних норм права.
		 
		За положеннями статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушеної майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи. 
		 
		Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція). У §145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. the United Kingdom» (заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.
		 
		У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувалися в національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності « небезпідставної заяви « за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча Держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути « ефективним « як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
		 
		Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору. 
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що: «кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним».
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18) зазначено, що: «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам».
		 
		Апеляційний суд не може погодитися із висновком суду першої інстанції щодо передчасності позовних вимог про стягнення з відповідача розміру недоотриманої пенсії через відсутність відповідної відмови нотаріуса про видачу свідоцтво про право на спадщину на зазначені позивачем суми з огляду на таке.
		 
		Стаття 55 Конституції України гарантує кожній особі право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади,органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
		 
		Ст.4 ЦПК України також визначає, що кожна особа має право у порядку , встановленому цим Кодексом,звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів. 
		 
		Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
		 
		Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
		 
		Отже дійсно, зверненню до суду з указаним позовом має передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину або відмова у видачі такого свідоцтва. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
		 
		У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
		 
		Проте, в даному випадку нотаріусом вирішено питання про видачу свідоцтва щодо спірного спадкового майна - грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії на суму 190880,21 грн., у відповідній його частині видано свідоцтво. Це свідчить про те, що нотаріус не вбачає правових підстав для видачі свідоцтва на грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії на більшу суму та повторного звернення до нотаріусу для вирішення цього питання закон не вимагає. 
		 
		При цьому обсяг спадщини померлої ОСОБА_2 у вигляді недоотриманої пенсії у розмірі 190880,21 гривень у свідоцтві про право на спадщину за законом зазначений нотаріусом відповідно до довідки ПФУ, наданої в межах трирічного строку, що суперечить наведеним вище вимогам Закону.
		 
		За викладених обставин, апеляційний суд, встановивши, що позивач має право на спадкове майно - пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним у цих правовідносинах, приходить до висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивача, як спадкоємця, на отримання належного йому спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася недотриманою останнім за життя.
		 
		Таким чином, враховуючи часткову виплату ОСОБА_1 пенсії спадкодавця у розмірі 172511,11 грн., та стягнуту рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 04 лютого 2021 року, яке набрало законної сили 27.04.2021 року, невиплачену частину суми пенсії в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 18329 грн. 10 коп., - апеляційний суд вважає, що залишок недоотриманої пенсії увійшов до складу спадщини становить 97167, 91 гривень (288048,12 грн  172511,11 грн  18329,10 грн), право власності на який слід визнати за спадкоємцем ОСОБА_1 
		 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Отже, встановивши, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення неправильно застосував норми матеріального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваного судового рішення, та ухвалення нового про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 
		РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ 
		 
		Відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		 
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн (а.с. 2), при поданні апеляційної скарги  1261,20 грн.
		 
		Враховуючи висновки апеляційного суду за результатами розгляду справи, з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 2102 грн.
		 
		Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 22 лютого 2021 року скасувати.
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - недоотриману пенсію у сумі 97167,91 гривен задовольнити.
		 
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на недоотриману пенсію, яка були призначена, нарахована та належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 97167 (дев`яносто сім тисяч сто шістдесят сім) 91 копійка.
		Стягнути з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2102 гривень.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		 
		 
		Головуючий Я.В. Хейло
		 
		 
		 
		Судді Г.В. Новікова 
		 
		 
		 
		 О.А. Мірута

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...