Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/14781/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2021. Зареєстровано: 01.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2021.
Дата набрання законної сили: 13.07.2021
Номер судового провадження: 2-а/127/166/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Cправа № 127/14781/21
		Провадження № 2-а/127/166/21 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		30 червня 2021 року                                  м. Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області
		в складі головуючого судді - Гриневича В.С. 
		секретар судового засідання: Щербатюк І.Б.,
		за участю:
		представника позивача: адвоката Кірюшина А.А.
		представника відповідача: Ковальчука Д.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №127/14781/21 за позовом ОСОБА_1 , який подано його представником адвокатом Кірюшиним Артемом Андрійовичем, до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Адвокат Кірюшин Артем Андрійович, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, який мотивовано тим, що 01.06.2021 відповідачем відносно нього було винесено постанову серії ЕАН №4287331 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. 00 коп. Зі змісту постанови вбачається, що позивач 01.06.2021 о 12 год. 23 хв., керуючи транспортним засобом HONDA CIVIC д.н.з. НОМЕР_1 , в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 смт. Стрижавка рухався зі швидкістю 106 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження на 56 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TRUCAM ТС 001146, чим порушив п. 12.4. ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП.
		Вищевказану постанову позивач вважає незаконною, необґрунтованою, протиправною, а дії інспектора патрульної поліції при винесенні постанови були протиправними та такими, що грубо порушили права позивача.
		В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що він не порушував Правил дорожнього руху України, рухався із дозволеною швидкістю.
		На думку позивача, дії поліцейських були незаконними, оскільки вимірювання швидкості руху було здійснено приладом із функцією фото- та відео фіксації TruCam, який не був встановлений стаціонарно, а знаходився в руках працівника поліції і переміщався у просторі, а саме вимірювання швидкості відбувалось не в автоматичному, а в ручному режимі. Однак, поліцейські не вправі використовувати прилад із функціями фото- та відео- фіксації не в автоматичному режимі.
		Крім того, контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштованні відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак « 5.70»), натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70» лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму.
		Однак, інспектор поліції ОСОБА_2 , незважаючи на вищезазначене, винесла постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
		Отже, враховуючи вище зазначене, жодного порушення Правил дорожнього руху та положень КУпАП ОСОБА_1 не здійснював.
		На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.
		Ухвалою суду від 11.06.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Кірюшиним Артемом Андрійовичем, до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.
		На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, представником відповідача було надіслано суду відзив. Зі змісту даного відзиву вбачається, що вимоги позивача є безпідставними. Так, під час несення служби в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 ПДР України (смт. Стрижавка Вінницького району) М-21 Виступовичі-Могилів-Подільський на 296 км 01.06.2021 екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС001146) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу HONDA CIVIC д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 106 (сто шість) км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 56 (п`ятдесят шість) км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП.
		Після виявлення правопорушення було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Інспектор підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а ПДР України.
		Інспектором було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП. Після чого, було винесено постанову за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення на правопорушника в розмірі 1700 грн., відповідно до санкції статті.
		В якості доказів до відзиву додано фото, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту та відео.
		Також представник відповідача зазначив, що відповідно до ст. 17 «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 p. № 1314-VI (набрав чинності 01.01.2016 р.) законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
		В свою чергу, відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/21193, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 20.01.2021 р. та чинного до 20.01.2022 p., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС001146 є придатним до застосування, як у ручному так і автоматичному режимах.
		Представник відповідача зазначає, що на їх думку, позивачем було допущено порушення ПДР України, а саме: порушення вимог п. 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.», у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
		В судовому засіданні представник позивача - адвокат Кірюшин А.А. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
		Представник відповідача Ковальчук Д.О. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на правомірність дій поліцейських при винесені оскаржуваної постанови.
		Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.06.2021 інспектором 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області капралом поліції Дмитренко Наталією Володимирівною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕАН №4287331, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 01.06.2021 о 12 год. 23 хв. керуючи транспортним засобом HONDA CIVIC д.н.з. НОМЕР_1 , в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 смт. Стрижавка рухався зі швидкістю 106 км/год., при цьому перевищив дозволену швидкість руху на 56 км/год. Швидкість зафіксовано приладом TruСam ТС 001146, чим порушив п. 12.4. ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП.
		Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1700 гривень.
		Відповідно до частини другої статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
		Згідно зі статтею 245КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Статтею 246КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
		Відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі передбачені частиною першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП.
		За приписами частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).
		Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
		До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
		Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
		Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
		Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		З оскаржуваної постанови вбачається, що 01.06.2021 о 12 год. 23 хв. в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 смт. Стрижавка Вінницького району ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 106 км/год., перевищив швидкість руху на 56 км/год., швидкість вимірювалася приладом TruСam 001146, чим порушив п. 12.4. Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність.
		Згідно зі статтею 14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух
		Відповідно до п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
		Статтею 251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно до підпункту 9 частини першої статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 40вказаного закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
		Суд звертає увагу на те, що наявний у матеріалах справи фотознімок та відеозапис, який здійснений сертифікованим приладом TruCam №ТС001146 зафіксував, що автомобіль позивача марки HONDA CIVIC з номерним знаком НОМЕР_1 дійсно рухався зі швидкістю 106 км/год.
		Також, з наявного відеозапису, що міститься в матеріалах справи, встановлено, що позивач, керуючи власним автомобілем, рухаючись зі швидкістю 106 км/год., дійсно перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті. Крім того, після зупинки транспортного засобу Інспектор пред`явив водію докази порушення ним ПДР, а саме: перевищення швидкості. Разом з тим, на вимогу працівників поліції, водій ОСОБА_1 відмовився пред`явити документи, зазначивши, що в нього їх не має. Після чого, підняв скло в дверях автомобіля та продовжував стояти на узбіччі не спілкуючись із патрульними. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення: порушення вимог п. 12.4. ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 122 КУпАП України, водію було роз`яснено права особи, яка притягується до відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП. Також, позивачу було роз`яснено право оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в судовому порядку. Після роз`яснення працівником поліції водію його прав, інспектор запитав чи має він бажання отримати копію постанови, на що останній продовжував сидіти у закритому автомобілі та не виявив бажання отримати копію постанови. 
		З наданого відповідачем фото та відео вбачається, що правопорушення здійснене саме в населеному пункті, оскільки зазначено широту та довготу, що дає можливість пересвідчитись, що дане місце є населеним пунктом. Крім того, на відео чітко зафіксовано будівлі, які характерні для розміщення у населеному пункті.
		В той же час на відеозаписі наданому самим позивачем чітко зафіксовано наявність знаку 5.45 - населений пункт "Стрижавка", при в`їзді до вказаного населеного пункту, та знаку 5.70 - "фото-, та відео фіксування Порушень правил дорожнього руху".
		Наявність таких знаків також підтверджується листом Служби автомобільних доріг у Вінницькій області від 13.05.2021 №1111.
		Щодо використання працівниками патрульної поліції лазерного вимірювача TruCam LTІ 20/20 №ТС001146, суд зазначає наступне.
		Статтями 283 і 284КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як постанови про накладення адміністративного стягнення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.
		Згідно з частиною четвертою статті 122КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		За правилами визначеними статтею 252КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Суд звертає увагу на те, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У 3197-12.
		При цьому, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
		Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.
		Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/21193, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 20 січня 2021 року та чинного до 20 січня 2022 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС001146, є придатним до застосування. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
		Необхідно зазначити, що можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку.
		Суд зауважує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
		Разом з тим, для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Між тим, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.
		Крім того, слід вказати, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року №1362 зазначений пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру, заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України. Таким чином, оскільки прилад TruCam було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатація не обмежена нормами чинного законодавства.
		Посилання позивача на те, що дії поліцейських були незаконними, оскільки вимірювання швидкості руху було здійснено приладом із функцією фото- та відео фіксації TruCam, який знаходився в руках працівника поліції і переміщався у просторі, а не був встановлений стаціонарно, що суперечить статті 19 Конституції України та ч. 1 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію", спростовуються інформацією ДП «Укрметртестстандарт», відповідно до якої лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.
		Аналогічна позиція висловлена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 686/30567/20.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.122КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
		Варто зауважити, що згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю та здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
		Частиною першою та другою статті 77КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач дійсно порушив Правила дорожньогоруху України, які зафіксовані лазерним вимірювачем Trucam LTI 20/20 TC 001146. Працівником УПП у Вінницькій області, як уповноваженою особою Національної поліції, було правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КпАП України. При цьому, інспектор поліції ОСОБА_2 з`ясувала всі обставини, які підлягають з`ясуванню та діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами. Відтак, постанова серії ЕАН №4287331 від 01 червня 2021 року винесена в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.
		Частиною третьою статтею 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
		1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
		2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
		3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Відповідно до частини першої статті 90КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому її необхідно залишити без змін.
		Крім того, слід звернути увагу позивача на те, що даний позов подано ним до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого інспектором винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
		Так, у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а, Верховний Суд висловив правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
		Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає Інспектор УПП у Вінницькій області капрал поліції Дмитренко Наталія Володимирівна, яка уповноважена накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
		За приписами частини третьої статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
		Проте, позивачем не було заявлено клопотання про залучення співвідповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України чи заміну неналежного відповідача належним, тоді як вчинення таких дій можливе лише за клопотанням позивача.
		За таких обставин суд дійшов висновку, що звернення позивача з адміністративним позовом до неналежного відповідача, за відсутності у суду можливості замінити його належним відповідачем або ж залучити співвіповідача, являється самостійною підставою для відмови у позові.
		Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору слід залишити без відшкодування.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 122, 222, 251, 258, 276, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Постанову серії ЕАН №4287331 від 01.06.2021, винесену поліцейським Управління патрульної поліції у Вінницькій області Дмитренко Наталією Володимирівною, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Кірюшиним Артемом Андрійовичем, до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - без задоволення.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:
		Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області: адреса: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...