Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 926/24/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2021. Зареєстровано: 01.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2021.
Дата набрання законної сили: 23.06.2021
Результат оскарження 09.11.2021 Верховний Суд: залишено рішення першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"23" червня 2021 р. Справа №926/24/21
		 
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
		головуючого судді Кордюк Г.Т.
		суддів Кравчук Н.М.
		 Скрипчук О.С.
		 
		секретар судового засідання Матіїшин Х.В.
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, вих. №39/5-2728-21 від 12.04.2021 (вх. №01-05/1464/21 від 26.04.2021),
		на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2021 (повний текст складено 06.04.2021) 
		у справі №926/24/21 (суддя Ніколаєв М.І.)
		за позовом: Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м.Київ, 
		до відповідача: Міського комунального підприємства Чернівцітеплокомуненерго, м.Чернівці, 
		про стягнення основного боргу, трьох відсотків річних, інфляційних втрат, штрафних санкцій та збитків за неналежне виконання зобов`язань в сумі 70 641 074,15 грн.
		 
		За участю представника:
		від позивача: Орел С.С.  адвокат;
		від відповідача: Ткач Ф.Г.  адвокат;
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі  АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з Міського комунального підприємства Чернівцітеплокомуненерго ( далі  МКП Чернівцітеплокомуненерго) 70 641 074,15 грн заборгованості, у тому числі: 55 623 547,67 грн основного боргу за поставлений на підставі договору №5341/18-ТЕ-38 від 08.10.2018 у період з 01.10.2018 по 30.04.2019 природний газ в кількості 31696,442 тис.куб.м.; 8 402 410,42 грн пені, нарахованої за період з 26.12.2018 по 30.09.2020; 3 640 250,27 грн 3% річних та 2 840 287,65 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 26.12.2018 по 30.09.2020; 134 578,14 грн збитків, нарахованих за період з 01.03.2019 по 31.03.2019.
		Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2021 у справі №926/24/21 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з МКП Чернівцітеплокомуненерго на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 53 027 439,97 грн основного боргу; 4 201 205,21 пені; 3 640 250,27 грн 3% річних; 2 840 287,65 грн інфляційних втрат; 134 578,14 грн збитків та 708 662,52 грн судового збору. В частині стягнення 2 596 107,70 грн основного боргу та 4 201 205,21 грн пені  відмовлено.
		Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем природного газу відповідачеві за договором протягом жовтня 2018 року - квітня 2019 року на загальну суму 231 760 633,35 грн та порушення відповідачем умов договору щодо оплати природного газу у встановлений договором строк, що призвело до виникнення боргу станом на момент вирішення спору в сумі 53 027 439,97 грн, який слід стягнути з відповідача. В частині стягнення 2 596 107,70 грн основного боргу слід відмовити, оскільки дана сума сплачена відповідачем протягом жовтня 2020 року, тобто до звернення з даним позовом до суду, що мало місце 05.01.2021.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок збитків, 3% річних, інфляційних втрат та пені суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є підставними та обгрунтованими.
		Разом з тим, з врахуванням обставин справи та наданих сторонами доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав, визначених ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, для зменшення розміру пені на 50 %.
		Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2021 у справі №926/24/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 4 201 205,21 грн неустойки та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.
		Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, позивач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені на 50%, оскільки, вирішуючи питання про можливість зменшення неустойки суд повинен об`єктивно оцінити причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, винятковість випадку, враховуючи інтереси обох сторін, а не лише відповідача. Однак під час розгляду справи суд не врахував інтереси позивача та те, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки.
		Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
		Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		Автоматизованою системою документообігу суду справу №926/24/21 розподілено до розгляду головуючому судді Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д.
		Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ НАК Нафтогаз України на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2021 у справі №926/24/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 23.06.2021.
		03.06.2021 та 15.06.2021 до суду поступили клопотання від АТ НАК Нафтогаз України та МКП Чернівцітеплокомуненерго про розгляд справи №926/24/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою програмного забезпечення EasyСon.
		У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Плотніцького Б.Д. 22.06.2021 згідно розпорядження №398 керівника апарату Західного апеляційного господарського суду щодо проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів, здійснено автоматизовану зміну судді  члена колегії Плотніцького Б.Д.
		Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2021 до складу колегії замість судді  члена колегії Плотніцького Б.Д. введено суддю Скрипчук О.С.
		В судове засідання прибули представники сторін ( в режимі відеоконференції).
		Представник позивача підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2021 у справі №926/24/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 4 201 205,21 грн неустойки та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.
		Представник відповідача проти доводів апелянта заперечив, просив рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2021 у даній справі залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу  без задоволення.
		Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.10.2018 між АТ НАК Нафтогаз України та МКП Чернівцітеплокомуненерго укладено Договір №5341/18-ТЕ-38 постачання природного газу (далі - Договір).
		Пунктом 2.1 Договору передбачено період та об`єм постачання природничого газу, а саме: постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 17.10.2018 (включно) природничий газ орієнтовним обсягом до 2197,670 тис. куб. метрів.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 3.1. Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ. 
		Відповідно до п. 4.1. Договору кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2494 та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493.
		За умовами п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб. м. газу на дату укладання договору становить 4942,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% . Усього до сплати разом з податком на додану вартість 5930,40 грн.
		Пунктом 5.4. Договору передбачено, що загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
		Згідно з п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
		У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, пеню у розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 8.2 Договору).
		У пункті 11.3 Договору сторони погодили порядок внесення змін до цього договору: - усі зміни і доповнення до договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у абзаці першому пункту 2.3., пунктах 11.4. та 11.5. договору; - сторони погодили, що зміни до цього договору, викладені не у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору, не можуть бути застосовані до відносин сторін за цим договором, крім випадків, зазначених у пунктах 2.3, 11.4 та 11.5 цього договору.
		За змістом п. 12.1. Договору такий набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 року до 17 жовтня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
		Доказів визнання недійсним або встановлення факту нікчемності чи не укладення вищевказаного договору суду не надано.
		22.10.2018 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до Договору №5341/18-ТЕ-38 від 08.10.2018, якою пункт 2.1. Договору викладено в новій редакції, а саме: Постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 26.10.2018 (включно) природничий газ орієнтовним обсягом до 3361,142 тис. куб метрів.
		27.10.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору №5341/18-ТЕ-38 від 08.10.2018, якою пункт 2.1. Договору викладено в новій редакції: Постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 31.10.2018 (включно) природничий газ орієнтовним обсягом до 4007,515 тис. куб метрів.
		05.11.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до Договору №5341/18-ТЕ-38 від 08.10.2018, якою пункти 2.1. та 5.2 Договору викладено в новій редакції, а саме:
		- Постачальник передає споживачу з 01.11.2018 по 30.11.2018 (включно) природничий газ орієнтовним обсягом до 4007,515 тис. куб метрів;
		- Ціна за 1000 куб. м. газу з 01.11.2018 становить 6235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ)  20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 7482,61 грн.
		28.11.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №4 до Договору №5341/18-ТЕ-38 від 08.10.2018, якою викладено в новій редакції частини 1-12 Договору.
		Зокрема п. 2.1 викладено в наступній редакції: Постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 42526,635 тис. куб метрів;
		Відповідно до п. 5.1 Договору в новій редакції оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100- відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.
		Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
		Відповідно до п. 3.13 Договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше, ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 Договору), споживач зобов`язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному п.5.7 Договору. Розмір збитків визначається наступним чином:
		- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати Постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;
		- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений на цей період, Споживач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:
		В=(Vф - Vп) х Ц х К,
		де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником Споживачу протягом розрахункового періоду за Договором відповідно акту приймання передачі природного газу;
		Vп - замолений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 Договору;
		Ц - ціна природного газу за Договором;
		К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5. 
		Пунктом 5.7 Договору передбачено, що відшкодування постачальнику збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 договору, здійснюється наступним чином: постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9 Договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 договору; постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
		Відповідно до пункту 6.2 Договору споживач зобов`язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13 договору.
		Згідно з пунктом 6.3 Договору постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов п. 2.1 договору у разі якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
		20.03.2019 сторони підписали додаткову угоду №5 до Договору №5341/18-ТЕ-38 від 08.10.2018, якою пункт 2.1. Договору викладено в новій редакції: Постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 32869,379 тис. куб метрів.
		29.03.2019 сторони підписали додаткову угоду №6 до Договору №5341/18-ТЕ-38 від 08.10.2018, якою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 назву Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України змінено на Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України.
		22.04.2019 сторони підписали додаткову угоду №7 до Договору №5341/18-ТЕ-38 від 08.10.2018, якою пункт 2.1. Договору викладено в новій редакції: кількість та фізико-хімічні показники природного газу замовлений споживачем на Квітень 2019 року обсяг (об`єм) природного газу зазначений в таблиці цього пункту у наступній редакції Квітень 2019  447,806 тис.куб.м.).
		За актами приймання-передачі природного газу, на виконання умов укладеного договору, позивач передав у власність відповідача для подальшої реалізації протягом жовтня 2017 року - квітня 2018 року природний газ на загальну суму 231 760 633,35 грн., що підтверджується:
		- актом приймання-передачі від 31.10.2018 об`єм переданого природного газу становить 627,836 тис.куб.м., на загальну суму 3 723 318,61 грн;
		- актом приймання-передачі від 30.11.2018 об`єм переданого природного газу становить 5 282,895 тис.куб.м., на загальну суму 39 529 853,52 грн;
		- актом приймання-передачі від 31.12.2018 об`єм переданого природного газу становить 7 355,246 тис.куб.м., на загальну суму 55 036 451,99 грн;
		- актом приймання-передачі від 31.01.2019 об`єм переданого природного газу становить 7 801,375 тис.куб.м., на загальну суму 58 374 662,20 грн;
		- актом приймання-передачі від 28.02.2019 об`єм переданого природного газу становить 5 532,484 тис.куб.м., на загальну суму 41 397 431,17 грн;
		- актом приймання-передачі від 31.03.2019 об`єм переданого природного газу становить 4 060,566 тис.куб.м., на загальну суму 30 383 639,88 грн;
		- актом приймання-передачі від 30.04.2019 об`єм переданого природного газу становить 443,064 тис.куб.м., на загальну суму 3 315 276,00 грн.
		Із поданого позивачем розрахунку вбачається, що оплату за поставлений газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.09.2020 становить 55 623 547,67 грн.
		16.05.2019 позивачем на адресу відповідача було відправлено Акт-претензію за вих.№ 26-1348-19, якою позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 5 907,52 грн за різницю між замовленим в березні 2019 обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в березні 2019 природного газу за договором, згідно детального розрахунку, наданого у додатку до цього позову.
		У грудні 2020 року АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з МКП Чернівцітеплокомуненерго)70 641 074,15 грн заборгованості, у тому числі: 55 623 547,67 грн основного боргу; 8 402 410,42 грн пені; 3 640 250,27 грн 3% річних; 2 840 287,65 грн інфляційних втрат; 134 578,14 грн збитків.
		Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2021 у справі №926/24/21 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з МКП Чернівцітеплокомуненерго на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 53 027 439,97 грн основного боргу; 4 201 205,21 пені; 3 640 250,27 грн 3% річних; 2 840 287,65 грн інфляційних втрат; 134 578,14 грн збитків та 708 662,52 грн судового збору. В частині стягнення 2 596 107,70 грн основного боргу та 4 201 205,21 грн пені  відмовлено.
		Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що суд першої інстанції безпідставно зменшив розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені на 50%.
		Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:
		Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
		Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №7-рп/2013).
		Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
		При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 19.03.2019 у справі №908/856/18).
		З матеріалів справи вбачається, що відповідач просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90%, покликаючись на:
		- законодавчу заборону обмеження постачання теплової енергії в опалювальний період. Підприємство зобов`язано, незалежно від розрахунків за спожиту теплову енергію, забезпечити постачання теплової енергії з гарантованим рівнем обсягів, температури, параметрів та паралельно проводити розрахунки з постачальниками природного газу, електроенергії, за водопостачання для виготовлення теплоносія; 
		- невідповідність діючих тарифів на теплову енергію, які затверджуються органом місцевого самоврядування, економічно обґрунтованим тарифам, які будуть покривати усі реальні видатки підприємства; 
		- наявність значної дебіторської заборгованості споживачів з оплати за послуги теплопостачання, яка станом на 01.01.2021 становить 93 616,4 тис. грн;
		- важкий фінансово-економічний стан та збитковість підприємства, наявність значної простроченої заборгованості з виплати заробітної плати працівникам. Так, за результатами фінансово-господавської діяльності МКП Чернівцітеплокомуненерго отримало збиток у розмірі: за 2015 рік  14139 тис.грн, за 2016 рік  4190 тис. грн, за 2017 рік  36353,4 тис. грн, за 2018 рік  61735,0 тис. грн, за 2019 рік  70502,0 тис.грн, за 2020 рік  86883,2 тис. грн.; 
		- добропорядність відповідача, оскільки незважаючи на важкий фінансовий стан відповідач погасив 80% заборгованості ще до звернення позивача з позовом.
		При розгляді клопотання відповідача судом враховано:
		- наявність обставин, що свідчать про відсутність в діях відповідача прямого умислу у порушенні зобов`язання та обставин того, що відповідач не є кінцевим споживачем газу, а купує його для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями; при цьому здійснення оплати поставленого позивачем газу залежить від розрахунків з відповідачем за спожиту теплову енергію;
		- відповідач є комунальним підприємством, що створено для задоволення потреб споживачів в теплопостачанні та змушене надавати послуги за вартістю, нижчої від її собівартості, не може впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ;
		- збитковість підприємства підтверджується наявними в матеріалах справи доказами - балансами, звітами про фінансові результати діяльності підприємства;
		- відсутність понесення позивачем прямих збитків пов`язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання за договором, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача;
		- стягнення пені та передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України нарахувань не є основним доходом НАК "Нафтогаз України" і не може впливати на його господарську діяльність;
		- пеня є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
		З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що зменшення належної до стягнення суми пені на 50%, з урахуванням обставин справи, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, а також є засобом недопущення використання пені як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов`язань.
		Виходячи з того, що можливість використання судом права на зменшення розміру штрафних санкцій і визначення розміру, до якого вони підлягають зменшенню, законодавством віднесено на розсуд суду, беручи до уваги інтереси сторін, позиції позивача на ринку постачання природного газу та відповідача на ринку постачання теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, а також те, що позивачем не надано доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану позивача у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, окрім стягнення штрафних санкцій, позивачем було застосовано до відповідача також таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно скористався наданим ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України правом щодо зменшення розміру пені на 50%.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що таке зменшення розміру пені є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
		З огляду на все викладене вище в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2021 у справі №926/24/21 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не можуть слугувати підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду.
		Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.
		Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -
		 
		Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
		1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2021 у справі №926/24/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України  без задоволення.
		2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
		3. Порядок і строк оскарження встановлені ст.ст. 288-289 ГПК України.
		 
		 
		Головуючий суддяКордюк Г.Т.
		 
		Суддя Кравчук Н.М.
		 
		СуддяСкрипчук О.С.
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.06.2021

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...