Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2592/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; інші вимоги до боржника.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2021. Зареєстровано: 01.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2021.
Дата набрання законної сили: 16.06.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"16" червня 2021 р.           Справа№ 910/2592/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Полякова Б.М.
		суддів:            Доманської  М.Л. 
		          Пантелієнка  В.О. 
		 
		 
		за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г.
		розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 в частині відмови у задоволенні заяв Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» 
		Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 в частині відмови у задоволенні заяви Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої та в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 у справі 910/2592/19 (910/364/20) 
		Акціонерного товариства «Асвіо-Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Асвіо-Банк»
		у справі №910/2592/19 (суддя Івченко А.М.)
		за позовною заявою  Акціонерного товариства "Асвіо-Банк" до Товарної біржі "Українська міжрегіональна спеціалізована" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" про визнання недійсним рішення та зобов`язання допустити до участі в аукціоні, визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна частинами;
		за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арумтек" до Товарної біржі "Українська міжрегіональна спеціалізована" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Палп Мілл Прінт" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута;
		за позовною заявою   Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до  Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ", ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" арбітражного керуючого Куліченка М.В., Товарної біржі "Українська міжрегіональна спеціалізована", Товариства з обмеженою відповідальністю "Палп Мілл Прінт" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута;
		за позовною заявою  Товариства з обмеженою відповідальністю "Текур" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Н.В., Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ", Товарної біржі "Українська міжрегіональна спеціалізована" про визнання протиправними рішень та скасування реєстраційних дій;
		за позовною заявою   ЮПіЕм Сейлз Ої до Товарної біржі "Українська міжрегіональна спеціалізована", Товариства з обмеженою відповідальністю "Палп Мілл Прінт", Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Н.В., Куліченка М.В., приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревича А.В. про визнання результатів другого повторного аукціону та договорів купівлі-продажу недійсними, визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування записів про проведення державної реєстрації права власності, застосування наслідків недійсності правочинів, зобов`язання ліквідатора банкрута вжити заходів з відновлення права власності боржника на майно та повернення його до складу ліквідаційної маси у процедурі банкрутства;
		за позовною заявою  Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ", ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" арбітражного керуючого Куліченка М.В., Товарної біржи "Українська міжрегіональна спеціалізована", Товариства з обмеженою відповідальністю "Палп Мілл Прінт", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурської Н.В., Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А., державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ямпільської міської ради Вінницької області Костаревича А.В. про визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону з продажу майна банкрута
		в межах справи №910/2592/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"
		за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 16.06.2021
		ВСТАНОВИВ:
		В провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/2592/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ".
		В межах справи про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ" до місцевого господарського суду з позовними заявами звернулися АТ "Асвіо-Банк", ТОВ "Арумтек", АТ "Державний експортно-імпортний банк України", ТОВ "Текур", ЮПіЕм Сейлз Ої, ТОВ "Текур" про визнання недійсним рішення та зобов`язання допустити до участі в аукціоні, визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна частинами, визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, визнання протиправними рішень та скасування реєстраційних дій та інше.
		Ключовими аргументами позовів були:
		1) відповідачем неправомірно не допущено АТ "Асвіо-Банк", ТОВ  "Текур" до участі в аукціоні (АТ "Асвіо-Банк", ТОВ  "Текур");
		2) на майно боржника ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14.10.2019 було накладено арешт на майно банкрута (АТ "Державний експортно-імпортний банк України", ТОВ "Текур", ЮПіЕм Сейлз Ої);
		3) ТБ "УКРАЇНСЬКА МІЖРЕГІОНАЛЬНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА" не могла проводити аукціон в частині реалізації цінних паперів через відсутність у неї статусу професійного учасника фондового ринку (АТ "Державний експортно-імпортний банк України");
		4) ліквідатором обрано неефективний спосіб реалізації майна боржника шляхом його продажу у складі єдиного Лоту №1 (АТ "Державний експортно-імпортний банк України").
		5) організатор аукціону пізно повідомив потенційних учасників торгів про допуск/недопуск до аукціону, чим обмежив недопущених учасників в можливості оскарження рішення організатора аукціону до господарського суду в порядку, встановленому Законом про банкрутство (АТ "Державний експортно-імпортний банк України", ЮПіЕм Сейлз Ої).
		7) до реалізованого на аукціоні майна входили земельні ділянки, право власності на які не зареєстровано у встановленому порядку (АТ "Державний експортно-імпортний банк України");
		8) організатором аукціону було встановлено невиправдано короткий термін подання заявок для участі в аукціоні (лише 5 робочих днів) (АТ "Асвіо-Банк");
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2021, серед іншого, у задоволенні позовних заяв АТ "Асвіо-Банк", АТ "Державний експортно-імпортний банк України", ЮПіЕм Сейлз Ої відмовлено повністю. 
		Ключовими мотивами ухвали є:
		- організатор аукціону правомірно відмовив у допуску до участі в аукціоні AT "АСВІО БАНК", оскільки банком не було виконано всі умови, які були вказані в оголошенні, а саме гарантійний внесок був сплачений та зарахований на рахунок біржі не в повному обсязі;
		- ліквідатор банкрута та організатор аукціону на час його проведення не мали інформації щодо існування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14.10.2019 було накладено арешт на майно банкрута;
		- законодавство не вимагає від організатору аукціону мати статус професійного учасника фондового ринку і водночас прямо забороняє учаснику цього ринку проводити діяльність з організації аукціону;
		- дії ліквідатора з організації та проведення аукціонів з продажу майна боржника базувались на виконанні прийнятих комітетом кредиторів рішень;
		- законом не визначено чіткого строку протягом якого організатор аукціону зобов`язаний прийняти рішення про допуск потенційних учасників (осіб, які заявились) до участі в торгах;
		- в оголошенні було зазначено про відсутність у ПрАТ "Бліц-Інформ" зареєстрованого права власності/права оренди на земельні ділянки, а також те, що покупець самостійно за власний рахунок вирішує питання набуття (оформлення) прав на земельні ділянки.
		Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами звернулися АТ «Асвіо-Банк», АТ «Державний експортно-імпортний банк України», Компанія ЮПіЕм Сейлз Ої та просили скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 в частині відмови у задоволенні їх позовних вимог.
		Ключовими аргументами скарг є:
		-          майно боржника було реалізоване на торгах, коли існувала ухвала Печерського районного суду міста Києва від 14.10.2019, якою було накладено арешт на майно банкрута (АТ «Асвіо-Банк», АТ «Державний експортно-імпортний банк України», Компанія ЮПіЕм Сейлз Ої);
		-          до реалізованого на аукціоні майна входили земельні ділянки, право власності на які не зареєстровано у встановленому порядку (АТ «Державний експортно-імпортний банк України», Компанія ЮПіЕм Сейлз Ої);
		-          ТБ "УКРАЇНСЬКА МІЖРЕГІОНАЛЬНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА" не могла проводити аукціон в частині реалізації цінних паперів через відсутність у неї статусу професійного учасника фондового ринку (АТ «Асвіо-Банк», АТ «Державний експортно-імпортний банк України»);
		-          загальна площа майнового комплексу зазначена у звіті про незалежну оцінку майна відрізняється від площі зазначеної в оголошенні про проведення аукціону (АТ «Державний експортно-імпортний банк України»);
		-          відповідачем неправомірно недопущено АТ «Асвіо-Банк» до участі в аукціоні (АТ «Асвіо-Банк»);
		-          ліквідатором обрано неефективний спосіб реалізації майна боржника шляхом його продажу у складі єдиного Лоту №1 (АТ «Державний експортно-імпортний банк України», Компанія ЮПіЕм Сейлз Ої).
		Колегія зауважує, що вказані апелянтами аргументи були зазначені і при подачі позовних заяв.
		Від ТОВ «Палм Мілл Прінт», ТБ "Українська міжрегіональна спеціалізована", ліквідатора ПрАТ "Бліц-Інформ" надійшли відзиви, у яких сторони зазначали, що судом першої інстанції правильно було встановлено, що другий повторний аукціон з продажу майна банкрута було проведено у відповідності до чинного законодавства.
		Згідно витягу з протоколів передачі судової справи від 26.01.2021 у справі №910/2592/19 апеляційні скарги АТ «Асвіо-Банк», АТ «Державний експортно-імпортний банк України», Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.
		Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого   законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
		Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами АТ «Асвіо-Банк», АТ «Державний експортно-імпортний банк України», Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2020, апеляційні скарги об`єднано в одне апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 17.03.2021.
		У судових засіданнях неодноразово оголошувалася перерва.
		У  п. 116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 у справі "Вергельський проти України"  зазначено: "розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів".  
		Колегія суддів зазначає, що оскільки справа є складною, має велику кількість учасників та потребує дослідження значної кількості письмових матеріалів, тому справу було розглянуто у межах розумного строку.
		Також колегія зазначає, що АТ «Державний експортно-імпортний банк України» були подані клопотання про зупинення провадження у справі, про залучення нових учасників справи та про виклик свідків.
		Колегія суддів відмовила у задоволенні клопотань, зазначивши, що апелянтом було пропущено строк на подання клопотань щодо залучення нових учасників справи та виклик свідків, який було передбачено в ухвалі про відкриття провадження у справі, а зазначена у клопотанні про продовження строку для подання клопотань причина, що АТ «Укресімбанк» є державним банком та погодження процесуальних документів передбачає багатоступеневу процедуру, яка потребує час, колегією суддів не була визнана як поважна.
		Щодо зупинення провадження у справі до ухвалення рішення Верховним Судом, то у задоволенні цього клопотання було відмовлено у зв`язку з тим, що правовідносини, які буде розглядати Верховний Суд не є ідентичними з даною справою.
		Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
		Колегія суддів зауважує, що апеляційний суд, відповідно до приписів ст. 269 ГПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи, які не були предметом розгляду суду першої інстанції та не є аргументами апеляційних скарг колегія суддів не розглядає.
		Представники АТ «Державний експортно-імпортний банк України» озвучили в поясненнях та дебатах аргумент щодо порушення ч. 2 ст. 60 Закону про банкрутства, а саме, що заява на участь в аукціоні ТОВ «Палм Мілл Прінт» повинна була містити також відомості про наявність заінтересованості заявника стосовно боржника та про характер цієї заінтересованості. При цьому на підтвердження цього аргументу банком не було надано жодного доказу. Крім того колегія звертає увагу, що взаємозв`язок переможця аукціону з боржником не досліджувався в суді першої інстанції, оскільки не був аргументом позовних заяв, так і не є аргументом апеляційної скарги банку та інших заявників апеляційних скарг, у зв`язку з чим, в силу вимог ст. 269 ГПК України, апеляційний суд позбавлений можливості надати оцінку цьому аргументу.
		Частиною 3 ст. 55 Закону про банкрутство (який був чинний на час проведення аукціону) передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
		Розглядаючи заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суду належить перевірити обставини його організації та проведення відповідно до положень розділів ІІІ, IV Закону про банкрутство. 
		Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначенні початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціону).
		Отже, до предмету доказування у разі оскарження результатів аукціону входять з`ясування обставин дотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог Закону про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (ст. 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (ст. 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (ст. ст. 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (ст. 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (ст. 63 Закону); порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів) (ст. ст. 64-68 Закону).
		Порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 31.07.2019 у справі № 5004/1537/12, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12). 
		Колегія суддів проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку, що місцевий суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення та зобов`язання допустити до участі в аукціоні, визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна частинами, визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, визнання протиправними рішень та скасування реєстраційних дій та інше.
		Колегія вважає за доцільне сконцентрувати предмет даного апеляційного розгляду на ключових аргументах апеляційних скарг АТ «Асвіо-Банк», АТ «Державний експортно-імпортний банк України», Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої, а саме:
		Щодо проведення оскаржуваного аукціону за наявності ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно банкрута.
		З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, 14.11.2019 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва було винесено ухвалу про накладення арешту на майно банкрута. 
		Другий повторний аукціон з продажу майна боржника відбувся 18.11.2019, за результатами проведення якого згідно Протоколу №1 проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна боржника від 18.11.2019 переможцем аукціону став ТОВ "ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ", як учасник, що запропонував найбільшу ціну у розмірі 49 588 637,20 грн, без ПДВ. Переможець торгів в подальшому здійснив розрахунок за придбане майно у повному обсязі.
		Як встановлено судом першої інстанції на момент проведення спірного аукціону, а саме на 12:00 год. 18.11.2019 ухвала слідчого судді не була виконана та реєстрація обтяження нерухомого майна не відбулась, з огляду на те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна інформація щодо наявності такої ухвали була відсутня.
		Як зазначає у своїх поясненнях та відзивах ліквідатор банкрута та ТОВ «Палм Мілл Прінт», й також вбачається з тексту ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2019 у справі № 757/60304/19-к про накладення арешту, під час її винесення власник або володілець майна не були присутні в судовому засіданні. Ліквідатор банкрута та організатор аукціону на час його проведення, зокрема на 18.11.2019 не мали інформації щодо цієї ухвали. Окрім цього, з матеріалів справи встановлено, що ухвала від 14.11.2019 року була оприлюднена 20.11.2019. 
		Колегія зазначає, що надалі ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 у справі про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ" скасовано всі арешти, накладені на майно і грошові кошти ПрАТ "Бліц-Інформ", а також усі обмеження і обтяження щодо розпорядження майном банкрута та заборонено накладення будь-яких нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном ПрАТ "Бліц-Інформ"(а.с. 466-484 Т 44).
		Колегія суддів звертає увагу на те, що другий повторний аукціон, який є предметом оскарження у даній справі, було проведено до вступу в силу КзПБ, на час дії Закон про банкрутство.
		Слід зазначити, що апеляційний суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 15.01.2020 у справі                                № 14-404цс19, відповідно до якої суд застосовує згідно з положеннями ч. 3 ст. 3 ГПК України ту норму, яка діяла на час виконання кожної окремої процесуальної дії. 
		Системний аналіз Розділу IV Закону про банкрутство (який був чинний на час проведення другого повторного аукціону) дозволяє прийти до висновку, що аукціон це процедура направлена на виявлення покупця і ціни реалізації майна. Сторонами такої процедури є організатор аукціону та учасники.
		Якщо переможець аукціону не сплатить всю вартість майна, яке виставлено на торги, то проводиться повторний аукціон (ч. 2 ст. 73 Закону про банкрутство).
		Таким чином, на аукціоні майно боржника не продається, а лише виявляється покупець, з яким в майбутньому ліквідатор зобов`язаний укласти договір купівлі-продажу на умовах аукціону.
		Колегія зауважує, що ухвала слідчого судді від 14.11.2019 не містила жодних посилань щодо заборони проведення аукціону, а відчуження майна боржника відбулось 28.11.2019, після того, як арешт було скасовано, шляхом укладення договору купівлі-продажу.
		Відповідно до позиції Верховного Суду висловлену у постановах від 18.06.2019 у справі №904/3388/15, від 18.04.2018 у справі №910/14506/17 проведення аукціону з продажу майна боржника та оформлення результатів аукціону за наявності арешту відповідного майна не свідчить про незаконність аукціону, якщо продавець і покупець не знали і не могли знати про накладення відповідного арешту, зокрема через те, що відомості про арешт не були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на день проведення аукціону.
		Апеляційний суд звертає увагу, що в подальшому 02.09.2020 Київський апеляційний суд, скасував арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2019, як незаконний та необґрунтований (Т 13).
		Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 24.06.2015 у справі №826/19838/14, від 25.05.2016 у справі №6-2858цс15, від 22.06.2016 у справі № 6-1562цс15, від 03.02.2016 у справі № 6-2026цс15, предметом правового аналізу яких виступало дослідження можливості впливу судового рішення, в подальшому скасованого, на правовідносини, які виникли в період його чинності, скасований судовий акт, не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.
		Отже, скасована в подальшому ухвала Печерського районного суду міста Києва від 14.11.2019 про накладення арешту на майно банкрута, на момент проведення оспорюваного аукціону не може бути підставою для визнання результатів такого аукціону недійсним, оскільки остання в подальшому 02.09.2020 була скасована судом апеляційної інстанції, як незаконна та необґрунтована, тому і не породжує жодних правових наслідків з моменту її ухвалення, що узгоджується з практикою Верховного Суду України наведеною вище.
		Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів відхиляє аргумент апеляційних скарг про незаконність проведення аукціону за наявності ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно банкрута.
		Щодо реалізованих на аукціоні земельних ділянок, право власності на які не зареєстровано у встановленому порядку, а саме за відсутності кадастрового номеру.
		Як вбачається із Протоколу засідання комітету кредиторів у справі №910/2592/19 про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ" від 27.09.2019, комітетом кредиторів, у відповідності до норм законодавства про банкрутство, було прийнято рішення щодо: погодження дій ліквідатора та його проміжного звіту про хід ліквідаційної процедури; затвердження результатів оцінки майна; здійснення продажу майна єдиним лотом, до якого увійдуть усі активи боржника.
		Як вбачається з матеріалів справи, в оголошенні про проведення аукціону з продажу майна ПрАТ "Бліц-Інформ" (а.с. 20-30 Т 35) було наведено вичерпну інформацію стосовно об`єктів нерухомого майна, в тому числі за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, 7. Серед іншого, в оголошенні було вказано кадастрові номери земельних ділянок, на яких розташовані зазначені об`єкти нерухомості, відомості щодо відсутності в Державному земельному кадастрі зареєстрованих прав на ці ділянки, повні відомості щодо існуючих обмежень у використанні цих ділянок.
		Крім того, в оголошенні також зазначено про відсутність у ПрАТ "Бліц-Інформ" зареєстрованого права власності/права оренди на земельну ділянку по вул. Тарногродського у м. Вінниці та по вул. Стадіонній у м. Донецьку, а також що покупець самостійно за власний рахунок вирішує питання набуття (оформлення) прав на вказані земельні ділянки.
		В заяві від 24.10.2019 № 349 (а.с. 47 Т 7), поданій для участі в аукціоні, ТОВ "Палм Мілл Прінт" повідомило, що погоджується з умовами, які зазначені в оголошенні. 
		Колегія зауважує, що відповідно до матеріалів справи продаж майна банкрута проводився єдиним лотом, до якого в тому числі входили земельні ділянки, на які не було зареєстровано право власності, про що достеменно знав покупець та відповідно до його заяви погодився самостійно за власний рахунок вирішити питання набуття (оформлення) прав на вказані земельні ділянки. 
		Колегія суддів також враховує позицію Верховного суду України викладена в постанові від 17.12.2014 року №6-194цс14: "Установивши, що позивач (продавець) не є власником спірної земельної ділянки та що кадастровий номер земельній ділянці присвоєний не був, а також не встановивши порушення законних прав позивача у зв`язку з відсутністю в Договорі купівлі-продажу умови щодо кадастрового номера земельної ділянки, з урахуванням тієї обставини, що вказана істотна умова не впливає на права чи інтереси продавця, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення його позовних вимог."
		Отже, сторонами договору було досягнуто згоди з усіх суттєвих умов, що є підтвердженим та не викликає будь-яких сумнівів.
		При цьому, апеляційний суд зазначає, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
		Так, переможець аукціону та покупець спірних земельних ділянок у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 63 Т 12) вказує, що не вбачає порушень своїх прав, свобод та інтересів через відсутність у власності банкрута земельних ділянок під об`єктами нерухомості.
		Таким чином, колегія відхиляє доводи апеляційних скарг, що оскільки до реалізованого на аукціоні майна банкрута єдиним лотом, крім іншого також входили ділянки без зазначення  кадастрового номера, про що достеменно знав покупець, не може бути підставою для визнання недійсним результатів другого повторного аукціону.
		Щодо обрання ліквідатором неефективного способу реалізації майна банкрута.
		Сталою судовою практикою Верховного Суду, зокрема постановою від 25.09.2018 у справі № 5010/1127/2012-Б-25/25, визначено, що метою аукціону як способу реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута  за найвищою ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення.  При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки  під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто, ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу.
		Аналіз ст. 43, ч. 1, 5 ст. 44 та ст. ст. 64-66 Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство), з іншого (ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство) - визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
		Відповідно до матеріалів справи, 20.09.2019 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України було опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна ПрАТ "Бліц-Інформ" у складі цілісного майнового комплексу за загальною вартістю 4 121 279  997,30 грн на 23.10.2019 о 12:00. Проте, вказаний аукціон не відбувся враховуючи відсутність учасників аукціону, про що 26.09.2019 на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України було опубліковано повідомлення про визнання аукціону таким, що не відбувся.
		Враховуючи відсутність бажаючих прийняти участь в аукціоні з продажу майна банкрута за початковою ціною у розмірі визнаних судом вимог кредиторів, з метою дотримання строків та мети ліквідаційної процедури, встановленої Законом про банкрутство, дотримання балансу інтересів кредиторів та відповідача-1, враховуючи приписи ст. 57 Закону про банкрутство, обсяг майна, розмір кредиторських вимог, ліквідатором здійснено замовлення проведення експертної оцінки майна боржника суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Юридична компанія "ЮРСФЕРА", яким здійснено оцінку та визначено ринкову (реальну) вартість майна боржника.
		За результатами проведення суб`єктом оціночної діяльності майна оцінки майна боржника та складання відповідних звітів, на своєму засіданні комітетом кредиторів від 27.09.2019 (а.с. 202-225 Т 35) затверджено результати оцінки майна боржника, а також розглянуто питання про визначення складу майна (лоту), що виставляється на продаж на аукціоні та його початкову вартість.
		Таким чином, з метою реалізації активів банкрута за найвищою ціною та залученням більш широкого кола інвесторів, та, враховуючи те, що майно боржника складає фактично єдиний комплекс виготовлення поліграфічної продукції і його продаж частинами (окремими лотами) є економічно необґрунтованим та недоцільним, 27.09.2019 на засіданні комітету кредиторів, комітетом кредиторів було прийнято рішення про здійснення продажу майна боржника єдиним лотом, до якого увійдуть всі активи боржника за початковою вартістю, визначеною за результатом проведення незалежної оцінки майна та рішення ліквідатора, яка складає 774 822 463,31  грн. 
		Також комітетом кредиторів згідно наданих ст. 26 Закону про банкрутство (який був чинний на час проведення засідання комітету кредиторів) повноважень визначено склад майна боржника, яке виставляється на аукціон та зобов`язано ліквідатора забезпечити проведення аукціону з продажу рухомого та нерухомого майна боржника за визначеною початковою вартістю, та також затверджено умови проведення аукціону з продажу майна боржника шляхом проведення аукціону.
		Отже, дії ліквідатора з організації та проведення аукціонів з продажу майна боржника базувались на виконанні прийнятих комітетом кредиторів рішень, які направлені на виконання вимог закону та на дотримання балансу інтересів як кредиторів у справі, так і самого боржника, зокрема, щодо порядку продажу та оцінки майна, що підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів від 27.09.2019.
		Таким чином, у відповідності до ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство та рішення комітету кредиторів від 27.09.2019, обраний спосіб реалізації майна боржника, шляхом продажу майна у складі єдиного лоту на підставі визначеної та погодженої комітетом кредиторів початкової вартості, є найбільш прозорим, легітимним та ефективним, передбаченим чинним законодавством способом реалізації майна боржника відповідно до фактичних обставин справи.
		Підсумовуючи наведене, колегія вказує на те, що в даній справі ліквідатор обираючи спосіб реалізації майна банкрута діяв відповідно до прийнятого комітетом кредиторів рішення, інших порушень законодавства в діях арбітражного керуючого Куліченка М.В. колегією не знайдено.
		Крім того, колегія зазначає, що матеріали містять акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Куліченка М.В. від 16.11.2020 № 123-А Південно-Східного міжрегіонального управління МЮУ, який складено за результатами скарги АТ «Укрексімбанк», відповідно до якого, порушень законодавства в діях арбітражного керуючого Куліченка  М.В. не підтверджено.
		Зазначене також підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 відповідно до якої господарським судом було досліджено дії ліквідатора Куліченка М.В., в тому числі під час організації та проведення аукціону, і господарським судом не було знайдено порушення законодавства. Ця ухвала була переглянута судом апеляційної інстанції та залишена без змін 16.06.2021.
		За таких обставин колегія судів відхиляє доводи апеляційних скарг про наявність в діях ліквідатора під час проведення і організації аукціону порушення законодавства, зважаючи на те, що останній діяв у відповідності з прийнятим комітетом кредиторів рішенням та крім цього його дії були оцінені як задовільні судом першої і апеляційної інстанцій. 
		Щодо відсутності в організатора аукціону статусу професійного учасника фондового ринку.
		Як було зазначено вище, аукціон це процедура направлена на виявлення покупця і ціни реалізації майна. Сторонами такої процедури є організатор аукціону та учасники.
		Безпосередньо сам продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (ч. 1 ст. 50 Закон про банкрутство).
		Відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону про банкрутство організатор аукціону виконує такі функції: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників про результати проведення торгів.
		Згідно з ч. 4 ст. 44 Закону про банкрутство (який був чинним на час проведення повторного аукціону), ліквідатор здійснює продаж цінних паперів через професійного учасника фондового ринку згідно з договором між ліквідатором та торговцем цінними паперами. 
		Відповідно до приписів ч. 8 ст. 17 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" правочин щодо цінних паперів, який укладається за результатами аукціону, повинен вчинятися за участю або посередництвом торгівця цінними паперами.
		При цьому, професійний учасник фондового ринку з урахуванням вимог ст. 17 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", не може поєднувати діяльність на фондовому ринку з будь-якою іншою діяльністю, у тому числі з діяльність по організації і проведенню аукціонів.
		Таким чином, організатор аукціону не може бути учасником фондового ринку, а договір купівлі-продажу цінних паперів, як результат аукціону, укладається лише за участю учасника фондового ринку.
		У зв`язку з чим, колегія вбачає наявність колізії між Законом України "Про цінні папери і фондовий ринок" та Законом про банкрутство.
		З матеріалів справи вбачається, що продаж цінних паперів банкрута був оформлений договором купівлі-продажу від 28.11.2029, за участю в якості продавця як ліквідатора ПрАТ "Бліц-Інформ", так і професійного учасника фондового ринку (а.с. 448-452 Т 44). Крім того, як вже було зазначено вище, майно боржника реалізовувалося єдиним майновим комплексом.
		Таким чином, законодавство не вимагає від організатору аукціону мати статус професійного учасника фондового ринку і, колегія суддів зауважує, що сам договір купівлі-продажу цінних паперів банкрута було укладено у відповідності до приписів Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", за участю торгівця цінними паперами.
		Щодо недопуску відповідача АТ «Асвіо-Банк» до участі в аукціоні.
		Як вбачається з матеріалів справи та вставлено судом першої інстанції, 17.10.2019 організатором аукціону на сайтах ВГСУ та МЮУ було опубліковано оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ПрАТ "Бліц-Інформ" (а.с. 20-30 Т 35) - основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо), який призначено на 18.11.2019. Загальна вартість майна була зменшена на 20 відсотків у відповідності до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та становила 495 886 376,50 грн.
		Відповідно до інформації, яка була викладена у вже згадуваному оголошенні про проведення аукціону, розмір гарантійного внеску становив 10% початкової вартості лоту і складав 49 588  637, 65 грн.
		Згідно ст. 61 Закону про банкрутство рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається, зокрема, у разі якщо на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону не підтверджено надходження гарантійного внеску.
		Позивачем у якості гарантійного внеску було сплачено 49 588  637, 00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку, наявною в матеріалах справи.
		Доказів доплати гарантійного внеску заявник не надав а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції.
		Тобто, АТ «Асвіо-Банк» хоча і не сплатив невелику суму, але все рівно не виконав у повному обсязі обов`язку щодо оплати суми гарантійного внеску. Отже АТ «Асвіо-Банк» не виконав умови допуску до участі в аукціоні, що були заявлені в оголошенні та відповідно до ст. 60 Закону про банкрутство (при цьому зазначена норма не робить виключення з цього правила в залежності від суми недоплати), що в свою чергу є підставою для відмови в допуску заявника до участі в аукціоні. 
		Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з позицією Верховного Суду висловлену у справах №922/4587/13 та № 22/636, що невиконання умов потенційними учасниками аукціону щодо сплати необхідних внесків є підставою для недопуску до аукціону.
		Щодо відмінності загальної площі майнового комплексу боржника, що зазначена у звіті про незалежну оцінку майна від площі, зазначеної в оголошенні про проведення аукціону.
		Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 44 Закону про банкрутство (який був чинним на час проведення повторного аукціону), після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатора здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу.
		На виконання вищевказаних повноважень після проведення інвентаризації майна банкрута між ліквідатором та ТОВ «Юридична компанія «ЮРСФЕРА» було укладено договір на проведення оцінки майнових активів банкрута. Після укладення відповідного договору суб`єкту оціночної діяльності було передано матеріали інвентаризації для проведення оцінки майна.
		За результатами проведеної роботи суб`єктом оціночної діяльності було надано ліквідатору «Звіт про незалежну оцінку вартості майна» (а.с. 3-9 Т 45).
		Як вбачається зі звіту та правильно зазначено в апеляційній скарзі банку, експертом було оцінено площу нерухомого майна, яке було предметом іпотеки, площею 74066,5 кв.м., проте, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа іпотечного майна складає 74926,2 кв.м., отже фахівцем при оцінці не було враховано 859,7 кв.м майна боржника.
		У зв`язку з допущенням у розрахунках вказаної помилки, ліквідатор 25.10.2019 листом за № 02-18/638 звернувся до рецензента-оцінювача громадської організації «Всеукраїнської асоціації фахівців оцінки» Максименко С.Й. з питанням чи може вважатися достовірним результат оцінки всього комплексу, якщо оцінка нерухомого майна виконана з прийняттям до уваги площі майна 74066,5 кв.м., а не 74926,2 кв.м.
		Згідно з наданої відповіді рецензента результат оцінки всього майнового комплексу переданого в іпотеку за площею, яка вказана в Іпотечному договорі є достовірним, оскільки предметом іпотеки становить 74066,5 кв.м., а зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно загальна площа складає 74926,2 кв.м., що всього на 1 (один) відсоток відрізняється від площі, яка була базою оцінки. Крім того, рецензент зазначив, що у звіті визначалась вартість всього майнового комплексу в складі не тільки нерухомого майна, а й іншого рухомого майна (машини та обладнання, автомобілів, запасів тощо), то відмінність у вартості складає не більше 0,5 (пів) відсотка розбіжності. Така точність допускається розрахунками, оскільки в процесі проведення розрахунків можуть бути і допускаються відхилення до 10 (десяти) відсотків.
		Отже, відповідно до загально прийнятих стандартів та принципів оцінки варіативність відхилень значень вартості є прийнятною при розрахунках і це зумовлено притаманними майну особливостями, специфікою ринку та наявною доступною інформацією і пов`язано з невизначеністю оцінки вартості зі спів відсотковою точністю.
		Підсумовуючи, можна стверджувати, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність грубих порушень щодо оцінки майна боржника, а зазначена помилка у звіті не тягне за собою глобальну зміну ціни об`єкту продажу, зважаючи, що продаж іпотечного майна відбувався в комплексі з іншим майном банкрута, як цілісний майновий комплекс. 
		Інші доводи апеляційних скарг щодо неправильності застосування судом першої інстанції норм процесуального закону стосовно оцінки доказів, апеляційний суд відхиляє у зв`язку з їх недоведеністю.
		Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини у рішенні, прийнятому у справі «Проніна проти України» зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. 
		За таких обставин судова колегія прийшла до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі №910/2592/19 ухвалено відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її зміни чи скасування не вбачається. 
		Керуючись ст.ст. 2, 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст.  253-255, 269, ст.   276, ст.  277,  281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 в частині відмови у задоволенні заяв Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 в частині відмови у задоволенні заяви Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої та в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 у справі 910/2592/19 (910/364/20) Акціонерного товариства «Асвіо-Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Асвіо-Банк» у справі №910/2592/19 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 в частині відмови у задоволенні заяв Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 в частині відмови у задоволенні заяви Компанії ЮПіЕм Сейлз Ої та в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 у справі 910/2592/19(910/364/20) Акціонерного товариства «Асвіо-Банк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Асвіо-Банк» у справі №910/2592/19 залишити без змін.
		3. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.
		4. Справу № 910/2592/19 повернути Господарського суду м. Києва.
		          5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
		 
		Головуючий суддя                                                            Б.М. Поляков 
		 
		Судді                                                                                М.Л. Доманська
		 
		                                                                                В.О. Пантелієнко
		 
		Повний текст складено 01.07.2021

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...