Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/4622/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2021.
Дата набрання законної сили: 30.06.2021
Номер судового провадження: 51-1014км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017100000001497

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 червня 2021 року
		м. Київ
		справа № 759/4622/18
		провадження № 51-1014км21
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючої  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , 
		захисника  ОСОБА_5 ,
		прокурора   ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від01лютого 2021 року у кримінальному провадженні № 42017100000001497.
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року засуджено: ОСОБА_7  за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 3 ст. 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому майна з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому майна з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки;
		ОСОБА_8  за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного йому майна.
		Вирішено питання щодо речових доказів.
		Оскарженою ухвалою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_7 про поновлення захиснику строку на апеляційне оскарження та клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження вищевказаного вироку стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишено без задоволення та повернуто апеляційні скарги з усіма доданими до них матеріалами особам, які їх подали.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 зазначає, що апеляційний суд під час постановлення оскарженої ухвали від 01 лютого 2021 року проігнорував доводи у його клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, надав невірну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми процесуального права, що, за його твердженням, свідчить про незаконність вказаної ухвали. Тому захисник просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		У засіданні суду касаційної інстанції захисник ОСОБА_5 підтримав свою касаційну скаргу і просив її задовольнити з наведених у ній мотивів. 
		Прокурор ОСОБА_6 також погодилася з доводами у касаційній скарзі захисника.
		Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
		Мотиви Суду
		За ч. 2ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.438 КПК Українипідставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
		Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Правилами п. 1ч. 2 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру  протягом 30 днів з дня їх проголошення.
		Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції зазаявою особи не знайде підстав для його поновлення.
		Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
		Поняття поважності причин пропуску процесуального строку є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому, виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом чи встановлений відповідно до нього судом строк.
		Проте оскаржена ухвала апеляційного суду від 01 лютого 2021 року про відмову захиснику ОСОБА_5 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вищевказаним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
		Так, із матеріалів кримінального провадження убачається, що, не погодившись з вироком суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_5 у межах передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України строку апеляційного оскарження подав апеляційну скаргу на нього, яку ухвалою Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року було залишено без руху з наданням строку на усунення наявних у ній недоліків терміном 5 днів із дня отримання копії цієї ухвали.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року апеляційну скаргу було повернуто захиснику ОСОБА_5 , оскільки він не усунув недоліки апеляційної скарги в установлений строк. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд виходив із того, що копія ухвали цього суду від 27 липня 2020 року про залишення апеляційної скарги захисника без руху була вручена йому особисто 31 липня 2020 року, що підтверджується даними наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (Т. 2, а. с. 125). 
		Після цього захисник ОСОБА_5 31 серпня 2020 року, поза межами строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від17червня 2020 року стосовно  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , повторно звернувся з апеляційною скаргою на нього, подавши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. На обґрунтування поважності причин пропуску такого строку захисник посилався на те, що копію ухвали Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року про залишення його попередньої апеляційної скарги без руху він 31 липня 2020 року не отримував, підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення йому не належить, через що він і не зміг усунути недоліки апеляційної скарги вчасно, а тому змушений звертатися зі скаргою повторно. При цьому до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник долучив лист Черкаської дирекції АТ «Укрпошта» від 25 серпня 2020 року, згідно з даними якого 31 липня 2020 року рекомендоване поштове відправлення не було вручено адресату, подія вручення зазначеного листа адресату 31 липня 2020 року створена помилково (Т. 2, а. с. 155). Зі змісту зазначеного листа убачається, що рекомендований лист було опущено у поштову скриньку 03 серпня 2020 року. Як зазначає захисник у своїй касаційній скарзі, вказаний лист передано йому 06 серпня 2020 року із загальної поштової скрині офісного приміщення (особистої скриньки у приміщенні орендарі не мають), після чого вранці наступного дня 07 серпня 2020 року він направив на адресу апеляційного суду відповідні документи на усунення недоліків апеляційної скарги.
		Однак, приймаючи рішення про відмову в поновленні захиснику ОСОБА_5 строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки даним, які містяться в листі Черкаської дирекції АТ «Укрпошта» від 25 серпня 2020 року.
		У засідання суду касаційної інстанції захисник ОСОБА_5 представив висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №515/522/21-23 від 27 квітня 2021 року, згідно з даними якого рукописний текст «Король» та рукописний цифровий підпис «31/VII-2020» у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.
		Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини (далі  ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Зокрема, у рішенні у справі «Белле проти Франції» ЄСПЛ вказав, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (рішення ЄСПЛ у справі «Мушта проти України»).
		З огляду на вищенаведене, оскаржене рішення суду апеляційної інстанції у цій справі не можна визнати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню як таке, що постановлене усупереч положенням ч. 1 ст. 412 КПК України з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року  скасуванню в частині залишення без задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження та повернення його апеляційної скарги з призначенням у цій частині нового розгляду в суді апеляційної інстанції, за результатами якого, врахувавши вищенаведене, апеляційному суду належить прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.
		З цих підстав Суд ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 задовольнити частково. 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від01лютого 2021 року в частині залишення без задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження вироку Святошинського районного суду м. Києва від17червня 2020 року стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та повернення йому апеляційної скарги з усіма доданими до неї матеріалами скасувати і призначити в цій частині новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_3     ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...