Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/6431/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2021. Зареєстровано: 02.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2021.
Дата набрання законної сили: 16.11.2021
Результат оскарження 16.11.2021 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/420/6416/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/6431/21 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 червня 2021 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О.,
		розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бульвар 1906 до першого заступника Одеського міського голови  ОСОБА_1 , третя особа Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бульвар 1906 до першого заступника Одеського міського голови  ОСОБА_1 , третя особа Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови №5 від 17 березня 2021 року Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини, винесеної першим заступником Одеського міського голови  ОСОБА_1 .
		Ухвалою суду від 26.04.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
		В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначав, що не погоджується із прийняттям постанови №5 від 17 березня 2021 року Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини, оскільки: всупереч встановленого обов`язку Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради не направило позивачу акт про вчинення правопорушення №5 від 05.03.2021р.; фактично відсутній факт правопорушеня, оскільки ухвалою Вищого антикорупційного суду №4910/174/19 від 20.09.2019р. арешт майна, забороняє ТОВ «БУЛЬВАР 1906» здійснювати будь-які дії фізичного впливу, в тому числі ремонтно-реставраційні роботи, щодо будівлі - пам`ятки; позивачем не порушені строки щодо розробки науково  проектної документації для проведення комплексу ремонтно - реставраційних робіт на будівлі  пам`ятці, що встановлені Охоронним договором на пам`ятку культурної спадщини від 03.07.2019р. №01-12/164 та додатковою угодою.
		13.05.2021р. до суду від першого заступника Одеського міського голови ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Так, відповідач вказав, що ТОВ «Бульвар 1906» з 31.05.2019р. є власником нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та в даних правовідносинах ТОВ «Бульвар 1906» виступає як власник об`єкта культурної спадщини, особливості управління яким встановлюються Законом. Відповідач вказав, що чинним законодавством не передбачено обов`язку Управління забезпечувати присутність власника/користувача об`єкту культурної спадщини (пам`ятки) під час його обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, складання акта візуального огляду (обстеження) та не передбачено обов`язку передавати/надсилати примірник такого акту особі, яка є власником/користувачем пам`ятки, щодо якої проводилося обстеження, чим спростовуються доводи позовної заяви стосовно необхідності надсилання позивачу примірника акта візуального огляду та його складання в присутності позивача, які не грунтуються на положеннях законодавства та є надуманими. Відповідач зазначив, що ухилення від отримання кореспонденції, відправленої за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, не може бути підставою для звільнення від обов`язкових для виконання вимог органу охорони культурної спадщини, від відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Відповідач вказав, що незважаючи на вочевидь незадовільний стан будівлі-пам`ятки, позивачем не вжито жодних заходів щодо його запобіганню та приведенню цього об`єкта до належного стану. Відповідач зазначив, що додатковою угодою до Охоронного договору від 02.06.2020р. дійсно змінено (перенесено) первісні терміни проведення ремонтно-реставраційних робіт, втім, встановлення таких строків не звільняє позивача від дотримання вимог Закону щодо утримання пам`ятки в належному стані, своєчасного проведення ремонту, захищення від пошкодження, руйнування або знищення. Зволікання з виконанням цих вимог при встановленні неналежного стану будівлі-пам`ятки навіть до спливу вищевказаних строків вже може призвести до негативних наслідків для неї, аж до знищення, після чого нівелюватиметься потреба у виконанні заходів, передбачених п. 13 Охоронного договору, що не відповідає меті охорони культурної спадщини. Також, як вказав відповідач, арешт майна жодним чином не звільнив позивача від виконання обов`язків, покладених на нього Законом, не забороняв йому користування ним.
		24.05.2021р. до суду від представника ТОВ «Бульвар 1906» надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказав, що не погоджуться зі змістом відзиву та просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. Зокрема, позивач вказав, що згідно ст.45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради зобов`язано направити складений акт про вчинення правопорушення юридичній особі, стосовно якої складений акт, однак в матеріалах справи наявний лише фіскальний чек, із зазначенням отримувача « ОСОБА_2 », а не ТОВ «Бульвар 1906», без опису вкладення. Також, позивач вказав, що під час складання акту візуального обстеження №37/2021 не встановлено нових пошкоджень будівлі-пам`ятки чи фактів неналежної експлуатації, що стались під час володіння будівлею -пам`яткою позивачем. Також, позивач вказав, що твердження відповідача, що проведення ремонтно-реставраційних робіт може здійснюватися позивачем поза строки та встановлену законодавством процедуру є неспроможними, а дії позивача в такому разі будуть містити ознаки кримінального правопорушення ст.298 КК України. Поряд з цим, як вказав позивач, дії щодо проведення ремонтно-реставраційних робіт щодо будівлі -пам`ятки за наявності обтяження у вигляді арешту майна, містить ознаки кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.388 КК України. 
		03.06.2021р. до суду від першого заступника Одеського міського голови  ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив у яких відповідач вказав, що в Законі не передбачено обов`язку Управління направляти складений акт про вчинення правопорушення юридичній особі, стосовно якої складено акт та, що норму ч.2 ст.45 Закону відповідачем дотримано у повному обсязі. В свою чергу, як вказав відповідач, наявність охоронного договору не звільняє позивача від дотримання норм ст.ст. 24, 27 Закону.
		14.05.2021р. до суду від представника Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради надійшли пояснення третьої особи, згідно яких третя особа, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву відповідача від 13.05.2021р., просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог товариства позивача у повному обсязі.
		Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
		11.02.2021р. посадовою особою управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, головним спеціалістом відділу інспекційного контролю та використання об`єктів культурної спадщини ОСОБА_3 здійснено візуальне обстеження об`єкту контролю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », будівлі, що споруджена у 1890 і рр. за проектом арх. ОСОБА_4 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Під час візуального обстеження встановлено наступний стан зовнішніх архітектурно- конструктивних елементів пам`ятки:
		б) цоколі та відмотки біля них: з західного боку на фасадах мають ділянки замокання оздоблювального шару, лущення фарби та тиньку; 
		в) зовнішні стіни фасадів потиньковані та пофарбовані, в багатьох місцях спостерігаються сліди замокання, лущення фарби, відшарування тиньку, тріщини, особливо з боку південно-західного фасаду та в місцях, де відсутні та обірвані труби водовідведення дощової води з даху; 
		г) елементи декоративного оздоблення фасадів мають ділянки пошкодження, деформації. Карнизи мають окремі ділянки обвалення архітектурного декору. Найбільше пошкоджень декору зафіксовано на порталі головного входу, поблизу обірваної труби водовідведення. Ліпний декор підвіконних фільонок має місця пошкодження; 
		д) майже на всіх зовнішніх дверних та віконних прорізах збереглося (дерев`яне) заповнення. На частиті вікон другого поверху на південно-західному фасаду відсутнє скляне заповнення, що спричинює надмірне зволоження від атмосферних опадів у внутрішніх приміщеннях будівлі - пам`ятки;
		е) балкони: бетонна плита та огорожа на балконі на північно-східному фасаді мають тріщини та ділянки пошкодження - відшарування оздоблювального шару та бетону, деякі ділянки вражені мохом та грибком; 
		є) повітряні теле-інтернет комунікаційні мережі: наявність дротів теле-інтернет комунікаційних мереж. 
		Під час візуального обстеження встановлено такий стан прилеглої території, що навколо будівлі територія захаращена сміттям, особливо з боку північно-східного фасаду.
		22.02.2021р. Управлінням з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради складено припис щодо охорони пам`яток місцевого значення №01-15/12 від 22.02.2021р., яким управління вимагає у ТОВ «Бульвар 1906»: протягом трьох робочих днів з дня одержання цього припису надати до управління копії наступних документів: 1)технічного паспорту на будівлю-пам`ятку (нежитлова будівля загальною площею 551,7 m2); 2) договору купівлі-продажу або іншого правочину щодо пам`ятки (нежитлова будівля загальною площею 551,7 m2); 3) охоронного договору, укладеного власником будівлі-пам`ятки (нежитлова будівля загальною площею 551,7 m2) з органом охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрацїї згідно ст.23 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		Зазначений припис надіслано ОСОБА_5 , яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником ТОВ «Бульвар 1906», рекомендованим поштовим відправленням «Укрпошта» №6502614900960 та отримано 06.03.2021р.
		15.03.2021р. посадовою особою управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, на підставі акту візуального обстеження від 11.02.2021р. №37/2021, припису щодо охорони пам`яток місцевого значення від 22.02.2021 №01-15/12, складено акт №5 від 15.03.2021р. про вчинення правопорушення, а саме утримання пам`ятки в неналежному стані, непроведення своєчасного ремонту, невжиття заходів щодо захисту від пошкодження, руйнування або знищення пам`ятки. 
		Зазначений акт направлено ОСОБА_5 , яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником ТОВ «Бульвар 1906», рекомендованим поштовим відправленням «Укрпошта» №6502614947982 та отримано 20.04.2021р., що підтверджується фіскальним чеком від 17.03.2021р. та результатами відстеження поштового відправлення на офіційному сайті ПАТ «УКРПОШТА».
		Постановою першого заступника Одеського міського голови  ОСОБА_1 №5 від 17.03.2021р. «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини», на виконання вимог ст.ст.24, 27, 29, 30, 44, 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» накладено на ТОВ«Бульвар 1906» фінансові санкції у розмірі 34 000,00 грн.
		Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначені Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 року № 1805-III.
		Частиною 1, 2 ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
		Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
		Режими використання пам`яток встановлює: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини щодо пам`яток національного значення; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щодо пам`яток місцевого значення.
		 Положеннями ст.27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).
		Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.
		У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам`ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини.
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про охорону культурної спадщини» обов`язки фізичних та юридичних осіб, діяльність яких може негативно позначитися на стані пам`ятокНа фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам`ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки), покладається обов`язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам`ятки в належному стані за власні кошти.
		Згідно із ст. 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.Приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.Органи місцевого самоврядування, на території яких не створено органів охорони культурної спадщини, зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці, негайно повідомивши про це відповідний орган охорони культурної спадщини місцевого органу виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування зобов`язані повідомляти відповідні органи охорони культурної спадщини про бездіяльність власника або уповноваженого ним органу, особи, яка набула права володіння, користування чи управління, що створює загрозу пам`ятці.
		Статтею 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, фінансові санкції:
		-за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
		-за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
		-за вчинення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини, щодо об`єкта всесвітньої спадщини, його території, буферної зони - у розмірі від п`яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
		-за неподання, несвоєчасне подання або подання явно недостовірної інформації про виявлені у процесі земляних, будівельних, шляхових, меліоративних та будь-яких інших робіт об`єкти культурної спадщини - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
		-за ухилення власника пам`ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам`ятки - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
		-за невиконання припису органів охорони культурної спадщини - у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ст.45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.
		Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.
		Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.
		Кошти, одержані у вигляді стягнень, передбачених у статті 44 цього Закону, зараховуються до спеціального фонду відповідного бюджету.
		Як встановлено судом, під час з`ясування офіційних обставин справи, ТОВ«Бульвар 1906» з 31.05.2019 р. є власником нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Зазначена будівля занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (охоронний номер №53-Од) на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 27.08.2007р. №983/0/16-07.
		03.07.2019р. між Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації та ТОВ «Бульвар 1906» укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини №01-12/164 від 03.07.2019р., згідно п.13 якого власник зобов`язаний виконати такі роботи, як:
		-надати до управління висновок про технічний стан будівлі з рекомендаціями щодо проведення робіт спрямованих на збереження будівлі-пам`ятки - протягом 3 місяців;
		- розроблення науково-проектної документації для проведення комплексу ремонтно-реставраційних робіт на будівлі-пам`ятці  серпень 2019 року - серпень 2020 року;
		-проведення комплексу ремонтно-реставраційних робіт на будівлі -пам`ятці  вересень 2020 року  грудень 2022;
		-ремонт (реставраційний) приміщень та інженерних мереж пам`ятки , що належить власнику-на протязі експлуатації приміщень у відповідності з вимогами ВСН 58-88.
		02.06.2020р. між Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації та ТОВ «Бульвар 1906» укладено додаткову угоду до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №01-12/164 від 03.07.2019р., згідно якого п.13 викладено у новій редакції, згідно якого власник зобов`язаний:
		- розробити науково-проектну документацію для проведення комплексу ремонтно-реставраційних робіт на будівлі-пам`ятці  серпень 2020 року - грудень 2021 року;
		-провести комплекс ремонтно-реставраційних робіт на будівлі - пам`ятці  січень 2022 року  червень 2023;
		-ремонт (реставраційний) приміщень та інженерних мереж пам`ятки , що належить власнику-на протязі експлуатації приміщень у відповідності з вимогами ВСН 58-88.
		Як зазначалось судом, ч.1 ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
		Таким чином, власник зобов`язаний утримувати пам`ятку в належному стані не лише у порядку та строки визначеному у охоронному договорі, а і у порядку передбаченому Законом України «Про охорону культурної спадщини». 
		Щодо посилання позивача на те, що товариству було продовжено строки згідно додаткової угоди до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №01-12/164 від 03.07.2019р. на виконання реставраційних робіт, суд зазначає, наступне.
		Статею 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;
		Статтею 23 Закону встановлено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
		Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.
		Поряд з цим, як зазначалось судом, власник зобов`язаний утримувати пам`ятку в належному стані не лише в порядку та строки визначеному у охоронному договорі, а і у порядку передбаченому Законом України «Про охорону культурної спадщини». 
		При цьому, суд наголошує, що кінцеві терміни для виконання виду робіт, направлені на запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації культурної спадщини не свідчать про те, що такі роботи власником здійснються в останній день такого строку, в іншому випадку це не відповідатиме меті запобігання шкоди та руйнування вказаному об`єкту. 
		Як вбачається з Інформації наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на нежитлову будівлю, за адресою АДРЕСА_1 накладено такий вид обтяження, як «арешт нерухомого майна», на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 20.09.2019р. у справі 4910/174/19. 
		Зі змісту вказаної ухвали Вищого антикорупційного суду від 20.09.2019р. у справі 4910/174/19 вбачається, що вказаною ухвалою накладено арешт на нежитлові приміщення, що належить на праві власності ТОВ «Бульвар 1906» на нерухоме майно шляхом заборони на його відчуження.
		За таких обставин, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що позивачу було заборонено здійснювати будь які дії фізичного впливу на спірний об`єкт в тому числі -ремонтно реставраційні, оскільки вказаною ухвалою було заборонено саме відчуження нежитлових приміщень, а не здійснення реставраційних робіт на об`єкті.
		Як вбачається зі змісту постанови №5 від 17 березня 2021 року Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини» підставою застосування до ТОВ «Бульвар 1906» фінансових санкцій стало: -неутримання пам`ятки в неналежному стані, непроведення своєчасного ремонту та невжиття заходів для захисту пам`ятки від пошкодження, руйнування або знищення, що є порушенням ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини»; - невжиття з боку власника або уповноваженого ним органу заходів приведення пам`ятки до належного стану, у разі, коли їй загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, що є порушенням п.1 ст.27 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		Враховуючи вищевикладене та те, що ТОВ «Бульвар 1906», який є власником нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (охоронний номер №53-Од) неутримував пам`ятку культурної спадщини в належному стані та невживав заходи приведення пам`ятки до належного стану, суд вважає, що оскаржувана постанова №5 від 17 березня 2021 року Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини», є обгрунтованою та скасуванню не підлягає. 
		Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 р.
		Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Бульвар 1906 - відмовити.
		Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя К.О. Танцюра
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...