Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/2010/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2021. Зареєстровано: 02.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2021.
Дата набрання законної сили: 01.07.2021
Номер судового провадження: К/9901/10166/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 липня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 440/2010/20
		адміністративне провадження № К/9901/10166/21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Дашутіна І.В.,
		суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у складі судді Бойка С.С. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Подобайло З.Г., Григорова А.М., Чалого І.С. у справі №440/2010/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланський гірничо-збагачувальний комбінат» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,  
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ТОВ «Біланівський ГЗК», позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.12.2019 №0005590502 та №0005580501.
		1.1. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність тверджень відповідача про порушення товариством вимог  Податкового  кодексу України  та Конвенції між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна.
		2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат». Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 21 грудня 2019 року №0005590502 та №0005580501. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат» витрати зі сплати судового збору в сумі 21020,00 (двадцять одну тисячу двадцять гривень нуль копійок) грн.
		3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
		3.1. У жовтні-листопаді 2019 року відповідачем на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 18.10.2019 №540 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Біланівський ГЗК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2017 по 30.06.2019. 3.2. За результатами перевірки, 22.11.2019 складено акт №1453/16-31-05-01-10/36601298 (далі - акт перевірки), яким встановлено ряд порушень, а саме: пп. 103.1 ст. 103, пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України, з урахуванням п. 7 ст. 11 «Проценти» Конвенції між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна (надалі Конвенція), під час виплати на користь компанії «Ferrexpo Finance PLC» доходів з джерелом їх походження з України (проценти), а саме занижено податок на прибуток з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України на загальну суму 19754340 грн, в тому числі за ІІ півріччя 2017 року в сумі 5731761 грн, за 2018 рік в сумі 9568542 грн, за І півріччя 2019 року в сумі 4454037 грн та п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 12578903,00 грн, в тому числі за півріччя 2019 року в сумі 12578903,00 грн.
		3.3. Підставою для вищевказаних висновків слугувало те, що ТОВ «Біланівський ГЗК» здійснило запозичення грошових коштів у резидента Великобританії «Ferrexpo Finance PLC». Сплачуючи відсотки за користування кредитом комбінат не нараховує та не сплачує податок на прибуток, з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, користуючись преференцією наданою ч. 1 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування (далі - Конвенція) у якій зазначено, що податки сплачуються лише у одній із договірних держав тобто або в Україні або Великобританії.
		3.4. Запозичення коштів здійснено ТОВ «Біланівський ГЗК» саме з метою одержання переваг Конвенції, а тому посилаючись на ч. 7 ст. 11 Конвенції, указує про неможливість застосування пільгового оподаткування, відсотків які сплачуються на користь нерезидента компанії «Ferrexpo Finance PLC».
		3.5. Відповідач зазначаючи ряд обставин, які на його думку свідчать про правомірність його позиції, а саме: рішення про отримання ТОВ «Біланівський ГЗК» кредиту, прийнято материнською компанією «Ferrexpo AG» (арк. 13-14 акту); дані фінансової звітності підтверджують, що компанія «Ferrexpo Finance PLC» не мала достатніх коштів для фінансування позики українському ТОВ «Біланівський ГЗК» та змогла профінансувати кредит лише із залученням зовнішніх запозичень (арк. 17 акту); дані фінансової звітності підтверджують, що компанії «Ferrexpo Middle East FZE» та «Ferrexpo AG» станом на початок 2013 року мали більше можливостей для видачі позики на користь ТОВ «Біланівський ГЗК» (арк. 18 акту); ризики, пов`язані з можливим непогашенням боргу БГЗК несли саме «Ferrexpo Middle East FZE» і «Ferrexpo AG», тому що «Ferrexpo Finance PLC» не змогла б погасити кредити перед своїми кредиторами в разі дефолту української компанії (арк. 18 акту).
		3.6. Указані висновки, зроблені на підставі листів компетентних органів Сполученого Королівства Великої Британії №S002108 від 30.03.2017, №S002108/APR від 16.06.2017, № S002108 від 21.11.2017, № S000656 від 19.09.2015, листів Об`єднаних Арабських Еміратів №UA-2015-009 від 31.03.2017, а також консолідованих фінансових звітів компаній «Ferrexpo Finance PLC» за 2013-2015 роки та «Ferrexpo Middle East FZE» за 2012-2018 роки.
		3.7. Крім того, відповідач стверджує, що ТОВ «Біланівський ГЗК» завищив показник у рядку 2250 «фінансові витрати» Звіту про фінансові результати /ф.2/ за І півріччя 2019 року, на загальну суму 12  578 903,00 грн, у зв`язку із безпідставним віднесенням до витрат, суми відкоригованих відсотків, облік яких проводився на бухгалтерському рахунку 1518 «капітальні інвестиції».
		3.8. На підставі висновків акту перевірки податковим органом від 21.12.2019 винесено податкові повідомлення-рішення №0005580501, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12578903,00 грн та №0005590502, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 33879456,11 грн (в тому числі за основним зобов`язанням 19754340,00 грн та за штрафними санкціями 14125116,11 грн).
		3.9. Не погоджуючись з указаними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені всупереч приписів чинного законодавства.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		5. Не погодившись із судовими рішеннями, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
		5.1. Відповідач як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на п. 3 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
		5.1 Зазначає, що позивачем порушено вимоги п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999, у результаті чого ТОВ «Біланівський ГЗК» завищено витрати показника р. 2250 Звіту про фінансові результати (Ф № 2) «Фінансові витрати» на загальну суму 12  578  903 грн.
		5.2. Також позивачем усупереч вимогам пп. 103.1 ст. 103, пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 7 ст. 11 «Проценти» Конвенції між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків та доходів і на приріст вартості майна, під час виплати на користь компанії «Ferrexpo Finance Plc» доходів з джерелом їх походження з України (проценти) у загальній сумі 131  695  601 грн неправомірно не утримано та не сплачено до бюджету податок за такого доходу в розмірі 15 відсотків від його суми та за його рахунок на загальну суму 19  754  340 грн.
		5.4. Крім того відповідач посилається на відсутність у «Ferrexpo Finance Plc» достатньої кількості співробітників, що підтверджує її нездатність у повній мірі виконувати свої функції фінансової компанії Групи та відсутність капіталу, достатнього для фінансування позики позивача та для покриття можливих ризиків, пов`язаних з неплатоспроможністю позивача, при цьому всі ризики, пов`язані з можливим непогашенням боргу позивачем несли Ferrexpo Middle East FZE і Ferrexpo AG. До того ж основний вид діяльності «Ferrexpo Finance Plc» не свідчить про відсутність мети створення і проведення операцій з виплати процентів на її користь - на отримання протиправної податкової переваги за Конвенцією.
		6. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		7. Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України врегульовано статтею 103 Податкового кодексу України.
		8. Відповідно до п. 103.1. ст. 103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
		9. Пунктом 103.2 статті 103 Податкового кодексу України особі (податковому агенту) надано право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
		При цьому застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
		10. Підпунктом 141.4.1. п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України встановлено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:
		а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
		б) дивіденди, які сплачуються резидентом;
		в) роялті;
		г) фрахт та доходи від інжинірингу;
		ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;
		д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;
		е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;
		є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;
		ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;
		з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;
		и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
		і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);
		ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;
		й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, а також крім субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні».
		11. Підпунктом 141.4.2. п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб`єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
		12. У абзаці «а» пп.141.4.2. п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України закріплено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
		13. Згідно із пп.14.1.206 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна до процентів включаються платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.
		14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом господарської діяльності ТОВ «Біланівський ГЗК» є добування залізних руд. Підприємство є резидентом України відповідно до пп. 14.1.213 пп. 14.1. ст. 14 ПК України. Учасниками ТОВ «Біланівський ГЗК» є «Ferrexpo AG» (частка у статутному капіталі складає 99,9999%) і ТОВ «Феррекспо Сервіс» (частка у статутному капіталі складає 0,0001%).
		15. У 2012 році позивачем досягнуто домовленості, з компанією «Ferrexpo Finance PLC» /резидент Великобританії/, щодо отримання позики у розмірі 50  000 000 доларів США.
		16. Відповідно до п. 11.5.15 статуту ТОВ «Біланівський ГЗК» до компетенції загальних зборів учасників належить надання Дирекції або будь-якій іншій особі згоди на укладення договору або іншої угоди, витрату коштів або відчуження майна, сума (вартість) якого дорівнює або перевищує еквівалент 1500000,00 доларів США у гривнях (однією операцією) за курсом Національного банку України на дату надання такої згоди; в разі укладення такого договору або іншої угоди, витрати коштів або відчуження майна без такої попередньої згоди Зборів Учасників, цей договір, угода, витрата коштів, відчуження майна є недійсним з моменту такого укладення, витрати, відчуження, зокрема у випадках, коли третя особа контрагент Товариства знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
		17. 26 червня 2012 року відбулись загальні збори учасників ТОВ «Біланівський ГЗК». За результатами загальних зборів, учасники ТОВ «Біланівський ГЗК», відповідно до повноважень наданих п. 11.5.15 Статуту підприємства, надали дозвіл ТОВ «Біланівський ГЗК» на укладення договору позики з «Ferrexpo Finance PLC» на загальну суму 50  000 000 доларів CША.
		18. На підставі вищезазначеного протоколу загальних зборів між ТОВ «Біланівський ГЗК» та «Ferrexpo Finance PLC» 26.06.2012 укладено договір позики № В/06/12.
		19. Викладені обставини свідчать про те, що рішення про отримання кредиту зі сторони товариства, прийнято його засновниками «Ferrexpo AG» та ТОВ «Феррекспо Сервіс», що спростовує доводи контролюючого органу про прийняття рішення щодо отримання кредиту одноособово компанією «Ferrexpo AG».
		20. На виконання умов договору №В/06/12, «Ferrexpo Finance PLC» надало ТОВ «Біланівський ГЗК» позику на загальну суму 38  000 000 доларів США.
		21. Відповідно до п. 2.5. договору №В/06/12, ТОВ «Біланівський ГЗК» сплатило на користь «Ferrexpo Finance PLC» відсотки за користування позикою, на загальну суму 131695600,5 грн.
		22. При цьому, ТОВ «Біланівський ГЗК», виконуючи свої зобов`язання за договором №В/06/12 щодо сплати відсотків за користування кредитом (131695600,5 грн), не нараховувало та не сплачувало податок на прибуток, з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, встановлений пп. 141.4.2. п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
		23. ТОВ «Біланівський ГЗК» надавало під час перевірки та надало суду докази на підтвердження статусу «Ferrexpo Finance PLC», як компанії нерезидента за 2017, 2018, 2019 роки, що не заперечується відповідачем.
		24. Статус «Ferrexpo Finance PLC», як податкового резидента Великобританії, підтверджується відповідними довідками та під сумнів контролюючим органом не ставиться.
		25. 10 лютого 1993 року між Україною та Сполученим Королівством Великобританії і Північної Ірландії підписано Конвенцію про «Усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна» (набуття чинності 11.08.1993) (далі - Конвенція).
		26. Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		27. Пунктом 3 статті 2 Конвенції визначено, що її дія поширюється, зокрема, на (i) податок на прибуток (доходи) підприємств, що сплачуються в Україні.
		28. Згідно з пунктом 1 статті 4 для цілей Конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.
		29. Статтею 11 Конвенції врегульовано порядок оподаткування процентів: проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.
		30. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що «Ferrexpo Finance PLC» є бенефіціарним власником сплачених процентів, що сторонами по справі під сумнів не ставиться.
		31. Крім того, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018 по справі №816/795/17 встановлено, що компанія «Ferrexpo Finance PLC» не є номінальним транзитером грошових коштів.
		32. Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскільки «Ferrexpo Finance PLC» є бенефіціарним власником відсотків, отриманих від позивача, є резидентом Великобританії в розумінні Конвенції, у ТОВ «Біланівський ГЗК», відповідно до ст. 11 Конвенції, на час виплати доходу резиденту Великої Британії, у формі процентів по кредитному договору №В/06/12, були наявні усі правові підстави, передбачені Податковим кодексом України та Конвенцією для не утримання податку з доходів неризедента, із джерелом походження з України.
		33. Разом із цим, колегія суддів відхиляє доводи контролюючого органу про неможливість в силу ч. 7 ст. 11 Конвенції застосування пільгового режиму оподаткування відсотків, які сплачуються на користь нерезидента компанії «Ferrexpo Finance PLC», оскільки запозичення коштів здійснено позивачем з метою одержання переваг Конвенції, виходячи з наступного.
		34. Так, судами встановлено, що до висновків про укладення договору позики №В/06/12 з метою отримання переваг конвенції, контролюючий орган дійшов проаналізувавши листи уповноваженого органу Сполученого Королівства Великої Британії та фінансову звітність «Ferrexpo Finance PLC».
		35. Проте, з тексту листа Королівської податкової та митної служби Великої Британії від 19.09.2015 №14062/5/99-99-12-01-02-16, судами встановлено, що компанія «Ferrexpo Finance PLC» була створена 29.09.2003. Інформація про будь які розслідування податкових справ щодо компанії відсутня. Компанія «Ferrexpo Finance PLC» своєчасно виконує всі свої зобов`язання відповідно до законодавства про оподаткування доходів від трудової діяльності.
		36. У Королівській податковій та митній службі Великої Британії є інформація про надання довідок у зв`язку з Конвенцією між Сполученим Королівством та Україною про уникнення подвійного оподаткування від 28.01.2013 та від 19.02.2013. За 2013 рік компанія сплатила податки на суму 1107783,93 фунтів стерлінгів. Факт включення отриманих відсотків до прибутку компанії «Ferrexpo Finance PLC» у 2012 та 2013 роках Королівською податковою та митною службою Великої Британії підтверджено.
		37. Зі змісту листа Королівської податкової та митної служби Великої Британії від 16.06.2017 №S002108 встановлено наступне: Компанія «Ferrexpo Finance PLC» за період з 01.01.2013 по 16.06.2017 є резидентом Великобританії відповідно до статті 4 Конвенції, яка існує між Великобританією та Україною. Мета компанії полягає в тому, щоб виступати в якості фінансової компанії для Групи Феррекспо. Компанія як залучає, так і розподіляє фінансування з використанням ряду своїх власних співробітників і покриттям фінансових витрат зі своїх власних доходів. Компанія заснована у Великобританії, щоб скористатися перевагами фінансових ринків Лондона і забезпечити захист кредиторів Групи Феррекспо. Відсутність загального часу між її надходженнями і платежами означає, що вона несе відповідальність за забезпечення грошей, необхідних для виплати сум у встановлені терміни. При цьому, компанія «Ferrexpo Finance PLC» не має ніяких обов`язків щодо використання будь якої частини грошей, отриманих компанією, для сплати певної заборгованості.
		38. На думку спеціаліста з міжнародного оподаткування Королівської Податково Митної Служби, який підписав зазначений лист, Компанія «Ferrexpo Finance PLC» не є кондуїтною компанією, тобто такою що не має бенефіціарного права власності на дохід. Компанія заснована і є податковим резидентом в Великобританії з комерційних причин, у зв`язку з чим вона має перевагу в системі договорів стосовно подвійного оподаткування в Великобританії і, як уважає спеціаліст, компанія не брала та видавала кредити для того, щоб отримати неналежні переваги в системі договорів щодо подвійного оподаткування в Великобританії.
		39. Також, в листі зазначено, що фінансова звітність компанії «Ferrexpo Finance PLC» свідчить, що вона є більше, ніж штучне юридичне тлумачення. Компанія має 5 співробітників, які отримують винагороду в розмірі 1,47 млн. доларів США та заробляють на адміністративних зборах 4,77 млн. доларів США від інших компаній групи це не включає дохід від процентів.
		40. Відсотки, отримані від позик, наданих дочірнім компаніям Феррекспо, - це дохід, який слід ураховувати, використовуючи тест «Індофуд». Тому компанія «Ferrexpo Finance PLC» має «повний привілей безпосереднього отримування прибутку». Кредити, надані українським дочірнім компаніям, були профінансовані за рахунок передекспортної кредитної лінії та гарантійних векселів ряду фінансових установ третьої сторони. Дані позики та отримане фінансування не пов`язані або не співпадають. Виплати відсотків, що сплачуються компанії, здійснюються головним чином щомісяця, тоді як виплати відсотків компанією відбуваються з різною періодичністю щомісяця, щоквартально та раз на два роки. Тому компанія «Ferrexpo Finance PLC» має повний привілей отримувати прибуток від отриманого доходу, оскільки компанія може використовувати ці гроші, доки не будуть сплачені власні платежі, і, фактично, записи про компанію свідчать, що компанія мала значні грошові суми на депозитах.
		41. Поряд із цим, зазначено, що хоча компанія «Ferrexpo Finance PLC» повинна використовувати відсотки, отримані від внутрішньо групових позик, вона має задовольняти виплати, які їй належало сплатити, за рахунок власного фінансування, це відбувається на тій же основі, що і з будь-якою фінансовою компанією, яка бере на себе позику для подальшого кредитування (наприклад, банк). Тому вона не зобов`язана передавати «дохід», оскільки компанія фактично зобов`язана здійснювати виплати з «доходу», що є іншим поняттям.
		42. Викладені обставини у свої сукупності вказують, що податковий орган Великої Британії, у листах на які посилається відповідач у акті перевірки, зазначає, що компанія «Ferrexpo Finance PLC» є добросовісним платником податків, не є фіктивною компанією і створена не з метою отримання переваг конвенції, а з метою отримання переваг ринку Лондона та Сполученого королівства.
		43. До того ж, суд касаційної інстанції зазначає, що на користь доводів позивача свідчить висновок юридичної фірми «Allen & Over LLP», щодо діяльності компанії «Ferrexpo Finance PLC» у 2013-2016 роках, зі змісту якого судом установлено, що у компанії «Ferrexpo Finance PLC» працює 5 кваліфікованих спеціалістів, також компанія користується послугами ще 10 інших професійних працівників. Компанію було засновано в Лондоні (де знаходиться її офіс) з метою забезпечити доступ до розвиненого фінансового сектору та ринків позичкового капіталу Сполученого Королівства. Компанія на думку експертів була «фактичним власником» відсотків, які отримувала з внутрішньогрупових кредитів упродовж відповідного періоду, як відповідно до англійського права, так і у міжнародному фінансовому значенні цього терміну. Компанія «Ferrexpo Finance PLC» мала законну, економічну та комерційну свободу (зважаючи на значні періоди між отриманням і сплатою відсотків) оплачувати інші витрати, реінвестувати отримані відсоткові платежі та отримувати з них прибуток для власної користі.
		44. Крім того, компанія несе справжній комерційний ризик, а саме: оплачує власні видатки (зарплату, накладні витрати, судові витрати та гонорари за консультації) і не має права на відшкодування цих витрат за Внутрішньогруповими кредитами; несе ризик відсоткової ставки; несе ризик рефінансування з огляду на різні терміни погашення внутрішньогрупових кредитів і кредитів «Ferrexpo Finance PLC»; несе ризик невиконання зобов`язань за внутрішньогруповими кредитами як щодо сплати відсотків чи своєчасного погашення основної суми; несе ризик, пов`язаний із внесенням змін у законодавство, валютним регулюванням та змінами нормативно правової бази.
		45. З аналізу аудійованої фінансової звітності «Ferrexpo Finance PLC» за 2012, 2013, 2014, 2015 роки, судом встановлено, що компанія «Ferrexpo Finance PLC» має юридичну адресу SW1Y 6QL, Лондон, Кінг Стріт, 2-4. Основною діяльністю компанії було фінансування Групи компаній «Феррекспо» та надання управлінських послуг.
		46. Податки сплачені у Великій Британії за 2012 рік склали 1596000 доларів США, 2013 рік - 2006000 доларів США, 2014 рік - 2980000 доларів США, 2015 рік - 2086000 доларів США.
		47. Таким чином, різниця у фактично сплаченій «Ferrexpo Finance PLC» сумі податків та нарахованій контролюючим органом ТОВ «Біланівський ГЗ» в повній мірі нівелює позицію контролюючого органу, стосовно того, що запозичення ТОВ «Біланівський ГЗК» коштів у «Ferrexpo Finance PLC», відбулося з метою одержання переваг Конвенції, оскільки « Ferrexpo Finance PLC » у Великій Британії сплачує податків значно більше, ніж було б сплачено позивачем в Україні без застосування преференції наданих ч. 1 ст. 11 Конвенції.
		48. Викладені обставини, на думку колегії суддів, дають підстави для висновку, що компанія «Ferrexpo Finance PLC» створена з метою надання фінансових послуг та фінансування підприємств групи «Ferrexpo», як за рахунок своїх коштів так і за рахунок запозичених, що не заборонено законом.
		49. Разом із цим, суди обґрунтовано відхилили доводи контролюючого органу, з посиланням на дані фінансової звітності компанії «Ferrexpo Middle East FZE» та «Ferrexpo AG» станом на початок 2013 року, про те,  що останні компанії мали більше можливостей для видачі позики ТОВ «Біланівський ГЗК» (арк.18 акту), а ризики, пов`язані з можливим непогашенням боргу позивачем несли саме «Ferrexpo Middle East FZE» і «Ferrexpo AG», тому що «Ferrexpo Finance PLC» не змогла б погасити кредити перед своїми кредиторами в разі дефолту української компанії (арк.18 акту), зазначивши, що такі доводи ґрунтуються на припущеннях податкових ревізорів-інспекторів та моделюванні ситуацій, які навіть не настали.
		50. При цьому, колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а тому субА'єкт господарювання здійснюючи господарську діяльністю самостійно обирає контрагентів з якими вступати у договірні правовідносини, а податковий орган не вправі вирішувати ці питання за суб`єктів господарювання.
		51. Водночас, суди попередніх інстанцій правильно врахували, що фінансова звітність «Ferrexpo Middle East FZE» та лист компетентних органів Об`єднаних Арабських Еміратів №UA-2015-009 від 31.03.2017 на підставі яких відповідач дійшов вищенаведених висновків на неодноразові вимоги суду відповідачем так і не надані.
		52. Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність твердження фіскального органу про відсутність у «Ferrexpo Finance PLC» достатніх коштів для фінансування кредиту для ТОВ «Біланівський ГЗК» та доцільність його отримання від «Ferrexpo Middle East FZE» є, тому висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є помилковими, а податкове повідомлення-рішення №0005590502, прийняте на підставі таких висновків, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		53. Оцінюючи податкове повідомлення-рішення №0005580501, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Біланівський ГЗК» у червні 2019 року відповідно до бухгалтерської довідки №151 від 01.06.2019 віднесло з бухгалтерського рахунку 15 «Капітальні інвестиції» на рахунок 95 «Фінансові витрати» витрати на позики у січні - травні 2019 року на суму 12  578 903 грн. У подальшому вказана сума була віднесена з бухгалтерського рахунку 95 «Фінансові витрати» на рахунок 79 «Фінансові результати». Указані витрати складаються з частини витрат ТОВ «Біланівський ГЗК» на позики, понесені відповідно до наступних договорів: № В/06/12 від 26.06.2012 з «Ferrexpo Finance PLC»; б/н від 19.03.2014 з PrivateExportFundingCorporation.
		54. Указані витрати були віднесені на рахунок 95 «Фінансові витрати» в наступних розмірах в розрізі договорів:
		Договір, контрагент, період, сума - № В/06/12 від 26.06.2012, «Ferrexpo Finance PLC» Січень 2019 2740339,945 Лютий 2019 2026296,34 Березень 2019 2473361,357 Квітень 2019 2380043,392 Травень 2019 2496990,15, б/н від 19.03.2014, PrivateExportFundingCorporation, Січень - травень 2019 461871,44, всього 12578902,62 
		55. Щодо підстав відображення витрат на позики в фінансовій та податковій звітності, Верховний Суд зазначає наступне.
		56. Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
		Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
		57. Відповідно до частини 2 статті 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.
		58. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.10.2019 №1005809505 ТОВ «Біланівський ГЗК» має КВЕД: 07.10 Добування залізних руд.
		59. Отже, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність позивачем складається за міжнародними стандартами.
		60. У пункті 1 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 23 (МСБО 23) «Витрати на позики» сформульовано основний принцип розмежування витрат на позики і віднесення їх на поточні витрати або в склад собівартості кваліфікованого активу: витрати на позики, що безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, є частиною собівартості такого активу. Інші витрати на позики визнаються як витрати.
		61. Відповідно до п. п. 5-6 МСБО 23:
		Витрати на позики - витрати на сплату відсотків та інші витрати, понесені суб`єктом господарювання у зв`язку із запозиченням коштів.
		Кваліфікований актив - це актив, який обов`язково потребує суттєвого періоду для підготовки його до використання за призначенням чи для реалізації.
		Витрати на позики можуть включати:
		а) витрати на сплату відсотків, обчислені за допомогою методу ефективного відсотка, як описано в МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»;
		г) фінансові витрати, пов`язані з фінансовою орендою і визнані згідно з МСБО 17 «Оренда»;
		ґ) курсові різниці, які виникають унаслідок отримання позик в іноземній валюті, якщо вони розглядаються як коригування витрат на сплату відсотків.
		62. Відповідно до п. 9 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 39 (МСБО 39) «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» метод ефективного відсотка - це метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов`язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов`язань) та розподілу доходу чи витрат від відсотків на відповідний період. Підходи визначення ефективної ставки відсотка описано в пунктах К35-К38 МСБО 39.
		63. Згідно з п. 8 МСБО 23 суб`єкт господарювання капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу як частина собівартості цього активу. Суб`єкт господарювання визнає інші витрати на позики як витрати в тому періоді, у якому вони були понесені.
		64. Пунктами 10, 11, 14, 15 МСБО 23 врегульовано, що витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, є тими витратами на позики, яких можна було б уникнути, якби не робилися витрати на кваліфікований актив. Якщо суб`єкт господарювання позичає кошти конкретно з метою отримання певного кваліфікованого активу, тоді витрати на позики, які безпосередньо відносяться до цього кваліфікованого активу, можна легко ідентифікувати.
		Може бути важко визначити прямий зв`язок між певними позиками та кваліфікованим активом і визначити позики, яких за інших обставин можна було б уникнути. Такі труднощі виникають, наприклад, при централізованій координації діяльності суб`єкта господарювання з фінансування. Труднощі можуть також виникати, якщо група використовує різні боргові інструменти з різними ставками відсотка і позичає ці кошти іншим суб`єктам господарювання групи на різних умовах. Інші ускладнення спричиняються використанням позик, наданих в іноземній валюті або пов`язаних з нею, якщо група функціонує в умовах високого рівня інфляції й обмінний курс коливається. У результаті визначення суми витрат на позики, яка безпосередньо пов`язана з придбанням кваліфікованого активу, ускладнюється - і треба діяти на основі судження.
		Якщо кошти позичені взагалі й використовуються з метою отримання кваліфікованого активу, то суму витрат на позики, яка підлягає капіталізації, слід визначати шляхом застосування норми капіталізації до витрат на цей актив. Норма капіталізації повинна бути середньозваженою величиною витрат на позики стосовно всіх непогашених позик суб`єкта господарювання протягом цього періоду, а не лише позик, які були здійснені конкретно з метою отримання кваліфікованого активу. Сума витрат на позики, капіталізована суб`єктом господарювання протягом періоду, не повинна перевищувати суму витрат на позики, понесених протягом цього періоду.
		За деяких обставин доречно включати всі позики материнського підприємства та його дочірніх підприємств у розрахунок середньозваженої величини витрат на позики; за інших обставин доречно кожному дочірньому підприємству використовувати середньозважену величину витрат на позики, яка відноситься до його власних позик.
		65. Відповідно до пунктів 24, 29 МСБО 23 якщо суб`єкт господарювання здійснює будівництво кваліфікованого активу частинами і кожна частина може використовуватися, коли ще ведеться будівництво інших частин, суб`єкт господарювання припиняє капіталізацію витрат на позики, якщо він завершив, головним чином, усю діяльність, необхідну для підготовки цієї частини до її запланованого використання або реалізації.
		66. Тобто, з аналізу указаних норм МСБО 23 вбачається, що витрати на позики є частиною собівартості кваліфікованого активу у випадку, якщо дані запозичення безпосередньо відносяться до створення кваліфікованого активу і це можливо достовірно визначити. Якщо кошти позичені взагалі й використовуються з метою отримання кваліфікованого активу, то суму витрат на позики, яка підлягає капіталізації, слід визначати шляхом застосування норми капіталізації до витрат на цей актив. Норма капіталізації повинна бути середньозваженою величиною витрат на позики стосовно всіх непогашених позик суб`єкта господарювання протягом цього періоду, а не лише позик, які були здійснені конкретно з метою отримання кваліфікованого активу. Якщо спорудження частини кваліфікованого активу завершено і може використовуватися самостійно, капіталізація фінансових витрат в цій частині припиняється. Витрати на позики не пов`язані зі створенням кваліфікованого активу визнаються як витрати звітного періоду.
		67. Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.
		68. Наказом генерального директора ТОВ «Біланівський ГЗК» від 29.12.2018 №555 затверджено Положення про облікову політику ТОВ «Біланівський ГЗК» (далі - Положення).
		69. Розділ ХІІІ Положення передбачає порядок розрахунку витрат на позики за наступною формулою:
		Витрати на позики = Нк* (БР(і))
		де:
		(Нк) Норма капіталізації фінансових витрат
		(БР(і)) - База для розрахунку суми капіталізованих витрат на позики
		База для розрахунку суми капіталізованих витрат на позики (БР(і)) сума коштів фактично витрачених в зв`язку зі створенням кваліфікованого активу, що включає, зокрема, але не виключно: суми виконаних робіт підрядними організаціями, заробітну плату та відрахування на соціальні заходи, вартість обладнання та матеріалів та інші витрати. База для розрахунку визначається за наступною формулою:
		БР(і)= Сальдо Дт 15 на кінець звітного місяця Амортизація, що пов`язана зі створенням кваліфікаційного активу Накопичена сума капіталізованих відсотків на кінець звітного місяця.
		Норма капіталізації фінансових витрат (Нк) частка від ділення величини фінансових витрат та середньозваженої суми всіх непогашених запозичень (крім тих, що безпосередньо пов`язані з кваліфікаційним активом або мають цільове призначення) підприємства протягом звітного періоду, яка розраховується: норма капіталзації місячна (%) = витрати на позики на відповідний місяць поділені(/) на середньозважену суму непогашених запозичень за звітний місяць помножені (*)100.
		70. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що для цілей обліку ТОВ «Біланівський ГЗК» приймає спрощений підхід для розрахунку суми капіталізації витрат, в якому норма капіталізації фінансових витрат встановлюється ідентичною для прийнятої норми по групі Ferrexpo.
		71. Протягом січня-травня 2019 року ТОВ «Біланівський ГЗК» використовувало спрощений підхід для розрахунку норми капіталізації фінансових витрат шляхом використання відповідної норми капіталізації по групі Ferrexpo, яка була обчислена за допомогою методу ефективного відсотка, як описано в МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка».
		72. Указані норми капіталізації фінансових витрат (Нк) по групі Ferrexpo підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями розрахунків, відповідно до яких, норма капіталізації у 1 кварталі 2019 - 0,82%, у 2 кварталі 2019 - 0,76%.
		73. Відповідно до протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Біланівський ГЗК» №1 від 25.11.2009 компанія «Феррекспо АГ» / Ferrexpo AG була одним із засновників ТОВ «Біланівський ГЗК», основною господарською діяльністю якого є добування залізних руд Біланівського родовища.
		74. За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на даний момент «Феррекспо АГ» залишається учасником ТОВ «Біланівський ГЗК». Розмір статутного капіталу ТОВ «Біланівський ГЗК» складає 1  476  401 470 грн. Частка компанії «Феррекспо АГ» / Ferrexpo AG у статурному капіталі позивача складає 99,99 % (1  476  399 396,98 грн).
		75. Пунктом 12.7 Статуту ТОВ «Біланівський ГЗК» передбачено, що рішення з питань, що входять до компетенції Загальних зборів учасників приймаються 50-75% голосів (залежно від питання).
		76. Таким чином, компанія «Феррекспо АГ» / Ferrexpo AG має право під час проведення загальних зборів учасників самостійно вирішування будь-яке питання щодо господарської діяльності ТОВ «Біланівський ГЗК», оскільки вона володіє 99,99% голосів.
		77. Також, компанія «Феррекспо АГ» / Ferrexpo AG є володільцем контрольного пакету акцій (часток) інших гірничодобувних підприємств, які здійснюють свою діяльність на території України, зокрема ПрАТ «Полтавський ГЗК» та ТОВ «Єристівський ГЗК».
		78. Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГК України «Феррекспо АГ» / Ferrexpo AG є холдинговою компанією, оскільки є публічним акціонерним товариством, яке володіє, користується, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств.
		79. Отже, «Феррекспо АГ» / Ferrexpo AG є холдинговою компанією, яка володіє контрольним пакетом акцій (часток) ПрАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Єристівський ГЗК», ТОВ «Біланівський ГЗК» і таким чином утворює підконтрольну групу підприємств Феррекспо /Ferrexpo.
		80. Таким чином, ТОВ «Біланівський ГЗК» визначило вартість витрат на позики по кредиту відповідно до договору №В/06/12 від 26.06.2012 з «Ferrexpo Finance PLC», які визнаються витратами звітного періоду шляхом визначення різниці між витратами на позики звітного періоду і витратами на позики, які підлягають капіталізації з застосуванням норми капіталізації по групі Ferrexpo, яка була обчислена за допомогою методу ефективного відсотка, як описано в МСБО 39 «Фінансові інструменти: «визнання та оцінка», що відповідає вимогам МСБО 23 «Витрати на позики» і Положення про облікову політику ТОВ «Біланівський ГЗК», затвердженого наказом генерального директора ТОВ «Біланівський ГЗК» від 29.12.2018 №555.
		81. З матеріалів справи судами попередніх інстанцій встановлено, що договір позики б/н від 19.03.2014 з PrivateExportFundingCorporation не був укладений з метою придбання, будівництва або виробництва кваліфікованих активів ТОВ «Біланівський ГЗК», а тому витрати на позики за даним договором протягом січня-травня 2019 року у розмірі 461871,44 грн не входять до собівартості кваліфікованих активів, а відповідно до п.п. 1, 8 МСБО 23 відносяться до «інших витрат на позики».
		82. За таких умов, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем правомірно витрати на позики в сумі 12578903 грн ТОВ «Біланівський ГЗК» віднесло з бухгалтерського рахунку 15 «Капітальні інвестиції» на рахунок 95 «Фінансові витрати», а потім з бухгалтерського рахунку 95 «Фінансові витрати» на рахунок 79 «Фінансові результати», у зв`язку чим висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №0005580501 протиправним та підлягає скасуванню.
		83. Стосовно посилання касатора на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування права у подібних правовідносинах, то Суд звертає увагу на те, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на цій підставі скаржник повинен обґрунтувати у чому саме полягає неправильне застосування відповідної норми матеріального права судами (частина третя статті 351, абзац 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
		84. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із позицією суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі з посиланням при цьому на обставини справи, з урахуванням яких суд надавав оцінку обставинам справи, й по суті зводяться лише до їх переоцінки. Такі доводи не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
		85. З урахуванням встановлених у цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача, рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення їх без змін.
		86. За змістом частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		87. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		88. З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишенню без змін.
		89. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		90. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
		91. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі №440/2010/20 - залишити без змін.
		92. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		                                        
		Суддя-доповідач                              В. Дашутін
		 
		Судді                                        О.О. Шишов
		 
		                                        М. М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...