Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/23620/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 02.07.2021. Зареєстровано: 04.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2021.
Дата набрання законної сили: 04.01.2022
Результат оскарження 04.01.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		17 червня 2021 року                               м. Київ                              № 640/23620/19
		Окружний адміністративний за участю представників: суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Садоховій В.С. розглянувши в загальному позовному провадженні адміністративну справу 
		за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта"до1. Державної податкової служби України, 2. Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податківпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 серпня 2019 року № 0003334203, № 0003324203 та рішення від 20 вересня 2019 року № 2599/6/99-00-08-05-05,  за участю представників:
		позивача - Перепелиці А.В.,
		відповідача 1 - не прибув,
		відповідача 2 - Кальковця В.М.
		На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України    в судовому засіданні 17 червня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		ОБСТАВИНИ            СПРАВИ:
		 
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС, відповідач-1), Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офіс ВПП, відповідач-2), в якому просить:
		визнати нечинним рішення Державної податкової служби України від 20.09.2019р. № 2599/6/99-00-08-05-05 з 20 вересня 2019 року;
		визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0003334203 та від 16.08.2019 № 0003324203.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що камеральна перевірки, на підставі висновків якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, проведена з порушенням пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, так як під час її проведення контролюючим органом було використано відомості з інтегрованої картки про податковий борг, які були недостовірні. 
		Зокрема, позивач стверджує, що самостійно задекларовані ним грошові зобов`язання з податку на додану вартість на підставі податкових декларацій за жовтень - грудень 2018 року та січень 2019 року, за уточнюючими податковими розрахунками за липень 2018 року та вересень-листопад 2018 року були своєчасно сплачені відповідними платіжними дорученнями. 
		При цьому, недостовірність даних інтегрованої картки про податковий борг, за твердженням позивача, зумовила неправомірне зарахування Офісом великих платників податків Державної податкової служби сплачених позивачем грошових коштів в погашення такого боргу та, відповідно, протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій шляхом оформлення податкових повідомлень-рішень від 16 серпня 2019 року № 0003334203, № 0003324203. 
		Також позивач звертає увагу, що рішення Державної податкової служби України від 20.09.2019р. № 2599/6/99-00-08-05-05, яким було продовжено до 01.11.2019 строк розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення, є таким, що прийнято з порушенням ст. 56 Податкового кодексу України, оскільки особа, яка підписала таке рішення не була належним чином уповноважена на прийняття такого рішення
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовче засідання.
		09 січня 2020 року представником відповідача 1 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому ДПС України в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.
		Відзив обґрунтовано тим, що рішення Державної податкової служби України від 20.09.2019р. № 2599/6/99-00-08-05-05 про продовження строку розгляду скарги було прийняте в межах повноважень на підставі наказу ДПС від 25.06.2019 № 6-о про покладення виконання обов`язків директора департаменту правового забезпечення Державної податкової служби України на начальника управління організації та супроводження судових справ департаменту правового забезпечення Державної податкової служби ОСОБА_1 .
		Зокрема, як зазначав відповідач 1, відповідно до наказу Державної податкової служби України від 22.08.2019 № 34 «Про надання повноважень» уповноважено начальника управління організації та супроводження судових справ департаменту правового забезпечення ОСОБА_2 на право прийняття та підписання рішень про продовження строку розгляду скарг платників податків у межах компетенції департаменту правового забезпечення.
		09 січня 2020 року представником відповідача 2 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому Офіс ВПП в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.
		Відзив обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення Офісом ВПП було прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
		Відповідач 2 також звертав увагу, що право контролюючого органу на використання даних інформаційних баз при проведенні камеральних перевірок передбачено в ст. 75 Податкового кодексу України, що кошти, спрямовані позивачем на сплату податку на додану вартість за жовтень-грудень 2018 року та січень 2019 року з урахуванням уточнюючих розрахунків були направлені в рахунок погашення податкового боргу за черговістю його виникнення на підставі п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України.
		17 січня 2020 року ПАТ «Укрнафта»  подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач не погоджувався з доводами відповідачів та просив позовні вимоги задовольнити повністю.  
		Ухвалою суду від 06.02.2020 року у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено акредитованим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6) та зупинено провадження на час проведення судово-економічної експертизи.
		Ухвалою суду від 16.03.2021 року поновлено провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовче засідання.
		03 червня 2021 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.
		17 червня 2021 доку ухвалою суду допущено заміну відповідача 2 його правонаступником, а саме з Офісу великих платників податків Державної податкової служби на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства „Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390) щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітні періоди, задекларовані податковими деклараціями за жовтень 2018 (від 20.11.2018 № 9256906037), за листопад 2018 (від 20.12.2018 №9285488473), за грудень 2018 (від 20.01.2019 № 9307890043), за січень 2019 (від 20.02.2019 № 9026675057) та уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань за липень 2018 (від 20.01.2019 № 9002019090), за вересень 2018 (від 20.12.2018 № 9284901252), за жовтень 2018 (від 20.12.2018 № 9284901200, від 20.01.2019 № 9002019087), за листопад 2018 (від 20.02.2019 № 9026703556). 
		За результатами камеральної перевірки складено акт від 22.07.2019 року № 2245/28-10-42-03/00135390 «Про результати камеральної перевірки Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) (далі - Акт перевірки). 
		Згідно висновку Акту перевірки ПАТ «Укрнафта» порушено пункт 203.2 ст. 203, пункт 57.1. ст. 57  Податкового кодексу України, та несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов`язання за результатами декларування податку на додану вартість за звітні періоди, задекларовані податковими деклараціями за жовтень 2018 (від 20.11.2018 № 9256906037), за листопад 2018 (від 20.12.2018 №9285488473), за грудень 2018 (від 20.01.2019 № 9307890043), за січень 2019 (від 20.02.2019 № 9026675057) та уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань за липень 2018 (від 20.01.2019 № 9002019090), за вересень 2018 (від 20.12.2018 № 9284901252), за жовтень 2018 (від 20.12.2018 № 9284901200, від 20.01.2019 № 9002019087), за листопад 2018 (від 20.02.2019 № 9026703556).
		На підставі Акта перевірки відповідачем-2 винесено податкові повідомлення-рішення від 16.08.2019 року:
		№ 0003324203, яким до ПАТ «Укрнафта» за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 178   457   754, 10 грн. застосовано штраф у розмірі 10 %, що дорівнює 17 845   775, 41 грн;
		№ 0003334203, за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1   222   535   361, 80 грн. застосовано штраф у розмірі 20 %, що дорівнює 244 507   072, 36 грн.
		Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач їх оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, шляхом подання скарги від 30.08.2019р. № 01/01/07/1404 (вх. ДПС № 637/6 від 03.09.2019). 
		Рішенням ДПС від 20.09.2019 року № 2599/6/99-00-08-05-05 позивач був повідомлений про те, що строк розгляду його скарги продовжено до 01.11.2019 (включно). Рішення ДПС від 20.09.2019 року№ 2599/6/99-00-08-05-05 було підписане Дмитром Павловичем як в.о. директора Департаменту правового забезпечення.
		Рішенням ДПС від 28.10.2019 року № 7426/6/99-00-08-05-05 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення від 16.08.2019 року № № 0003334203, 0003324203 було залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. 
		Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням від 20.09.2019 року № 2599/6/99-00-08-05-05 про продовження розгляду скарги, позивач їх оскаржив до суду.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
		Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
		Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання  податкових декларацій  (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації  податкових накладних  та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
		Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
		Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог  статті 86  цього Кодексу (п. 76.2 ст. 76 ПК України).
		Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному  статтею 42  цього Кодексу.
		Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що камеральна перевірка або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання здійснюється виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
		Положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), а податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
		Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
		Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
		Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
		Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент спірних відносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
		при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
		при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
		Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку зобов`язаний сплачувати визначені ним податкові зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; при цьому граничний строк сплати податкового зобов`язання відраховується від граничної дати подання податкової декларації.
		За правилами підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
		Базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з ПДВ визначені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
		Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
		Відповідно до пунктів 203.1 та 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
		Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
		Отже, положення пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України кореспондується з нормою абзацу першого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якої, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Таким чином, податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 днів, наступних за останнім днем строку подання такої податкової декларації, а штрафні санкції застосовуються у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України.
		За змістом норм п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
		Абзацом першим п. 87.9 ст. 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
		Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
		Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (абз. 2 п. 87.9 ст. 87 ПК України).
		З аналізу вищевикладених норм вбачається, що дії податкового органу та платника податків в частині погашення податкового боргу та спрямування сплачених коштів чітко регламентовані. Так, наведені норми Кодексу встановлюють обов`язок контролюючого органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в першу чергу в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (тобто, визначення платником у своїх платіжних дорученнях призначення платежу не зобов`язує контролюючий орган зараховувати кошти, які сплачуються, в рахунок самостійно визначеного позивачем грошового зобов`язання, за наявності податкового боргу). 
		Дане зобов`язання має імперативний характер як для контролюючого органу так і для інших суб`єктів податкового законодавства, що унеможливлює трактування даної норми по-іншому, ніж це передбачено в законодавстві (аналогічна правова позиція викладено у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №821/1750/17, від 13.02.2018 у справі №808/2290/17). 
		Разом з цим, зміна контролюючим органом призначення платежів та здійснений ним розподіл коштів, що надійшли від платника податків в рахунок сплати його поточних платежів, може вважатися правомірним, якщо буде доведено наявність у платника податкового боргу, в погашення якого були спрямовані такі кошти (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2019р. № 0870/7611/12).
		Матеріалами справи встановлено, що позивачем подавалися до податкового органу наступні податкові розрахунки з податку на додану вартість: за жовтень 2018 (від 20.11.2018 № 9256906037), за листопад 2018 (від 20.12.2018 №9285488473), за грудень 2018 (від 20.01.2019 № 9307890043), за січень 2019 (від 20.02.2019 № 9026675057) та уточнюючі розрахунками податкових зобов`язань: за липень 2018 (від 20.01.2019 № 9002019090), за вересень 2018 (від 20.12.2018 № 9284901252), за жовтень 2018 (від 20.12.2018 № 9284901200, від 20.01.2019 № 9002019087), за листопад 2018 (від 20.02.2019 № 9026703556), на підставі яких позивачем всього було задекларовано податкових зобов`язань на загальну суму 1   400   988   205 грн. 
		Платіжними дорученнями, оформленими у період з 10.10.2018 по 28.02.2019 позивачем було сплачено 1   400   993   522 грн. 
		У той же час, як встановлено під час розгляду даної справи, сплачені ПАТ «Укрнафта» грошові кошти у період з 10.10.2018 по 28.02.2019 були спрямовані відповідачем-2 на погашення податкового боргу за черговістю його виникнення на підставі п. 87.9 ст. 87 ПК України. 
		Зокрема, з письмових поясненнях від 26.04.2021року відповідач - 2 зазначив згідно даних ІКП, сплачені ПАТ «Укрнафта» кошти в розмірі 1   363   479   163, 10 грн. були спрямовані податковим органом в рахунок погашення недоїмки за попередні періоди по деклараціях за періоди, що передували податковим періодам жовтень 2018 - січень 2019, а саме: по податковим деклараціям за серпень-грудень 2018 р (№ № 9202610849, 9229981542, 9256906037, 9285488473, 9307890043); по уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (№ № 9229597856, 9284901200, 9284901252, 9002019087, 9002019090); у зменшення боргу по штрафних санкціях по податковому повідомленню-рішенню (форма Ш) № 0015484203; по пені КОР.
		Суд зазначає, що з метою перевірки правомірності зарахуванням відповідачем-2 грошових коштів, сплачених ПАТ «Укрнафта» на погашення самостійно узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, в погашення іншого податкового боргу за черговістю його виникнення на підставі п. 87.9 ст. 87 ПК України у справі № 640/23620/19 була призначена судово-економічна експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання:
		- Чи підтверджується документально (первинними документами податкового обліку) та в якому розмірі наявність у ПАТ "Укрнафта" податкового боргу з податку на додану вартість станом на дати сплати грошових коштів платіжними дорученнями (182 шт.), копії яких були додані ПАТ "Укрнафта" до відповіді на відзив (вих. № 01/01/07-32 від 13.01.2020р.)?
		- Чи підтверджується документально погашення (сплата) ПАТ "Укрнафта" податкових зобов`язань, самостійно задекларованих на підставі податкових декларацій: за жовтень 2018 (від 20.11.2018 № 9256906037), за листопад 2018 (від 20.12.2018 №9285488473), за грудень 2018 (від 20.01.2019 № 9307890043), за січень 2019 (від 20.02.2019 № 9026675057) та за уточнюючими розрахунками: за липень 2018 (від 20.01.2019 № 9002019090), за вересень 2018 (від 20.12.2018 № 9284901252), за жовтень 2018 (від 20.12.2018 № 9284901200, від 20.01.2019 № 9002019087), за листопад 2018 (від 20.02.2019 № 9026703556)?
		У висновку експертів від 22.12.2020 року № 18441/20-71/36225/36226/36227/20-71 за результатами комісійної судово-економічної експертизи у адміністративній справі № 640/23620/19 зазначені наступні висновки:
		1. Відповідно до даних інтегрованої картки платника ПАТ «Укрнафта» з податку на додану вартість станом на дати сплати грошових коштів платіжними дорученнями на загальну суму 1   400   993   522, 91 грн, копії яких були додані ПАТ «Укрнафта» до відповіді на відзив (вих. № 01/01/07-32 від 13.01.2020: 
		- податковий борг на 10.10.2018 становив 212   220   923,09 грн, з них грошових зобов`язань та штрафних санкцій - 212   220   923, 09 грн, пені - 0, 00 грн; 
		- податковий борг станом на 28.02.2019 становив 221   035   524, 89 грн, з них грошових зобов`язань та штрафних санкцій - 221   035   451, 31 грн, пені - 73, 58 грн; 
		- податковий борг станом на 01.03.2019 становив 647   552   228, 31 грн., з них грошових зобов`язань та штрафних санкцій - 647   552   228, 31 грн, пені - 73, 58 грн.
		- розмір задекларованих зобов`язань з податку на додану вартість за період з 10.10.2018 по 01.03.2019 становить 1   879   971   320, 00 грн., у тому числі за податкові періоди жовтень 2018 - січень 2019 року - 1   400   988   205, 00 грн. Зазначено, що документально підтвердити розмір та черговість виникнення у ПАТ «Укрнафта» податкового боргу з податку на додану вартість за податкові (звітні) періоди, що передували податковим (звітним) періодам жовтня 2018 року - січня 2019 року, станом на дату проведення камеральної перевірки ПАТ «Укрнафта», за результатами якої складено акт від 22.07.2019 № 2245/28-10-42-03/00135390, не видається за можливе, оскільки первинних документів податкового обліку, що підтверджують документально відсутність/наявність у ПАТ «Укрнафта» податкового боргу з податку на додану вартість з податкові періоди, що передували податковим (звітним) періодам жовтня 2018 - січня 2019 року, на дослідження не надано, а в інтегрованій картці платника податковий борг відображається загальною сумою, а не в розрізі окремих документів, та визначається шляхом проведення розрахункових операцій.
		2. Згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень за період з 10.10.2018 по 28.02.2019 на загальну суму 14 00   993   552, 91 грн вбачається, що суми податкових зобов`язань, зазначені ПАТ «Укрнафта» в поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2018 року - січень 2019 року та уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2018, за вересень 2018, за жовтень 2018, за листопад  2018 сплачені протягом періоду, який не перевищує 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.2 ПКУ для подання податкової декларації, проте, згідно даних інтегрованої картки платника такі кошти спрямовані Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби в рахунок погашення податкових зобов`язань, відмінних від зобов`язань, задекларованих згідно з податкових декларацій за жовтень 2018 (від 20.11.2018 № 9256906037), за листопад 2018 (від 20.12.2018 №9285488473), за грудень 2018 (від 20.01.2019 № 9307890043), за січень 2019 (від 20.02.2019 № 9026675057) та за уточнюючими розрахунками: за липень 2018 (від 20.01.2019 № 9002019090), за вересень 2018 (від 20.12.2018 № 9284901252), за жовтень 2018 (від 20.12.2018 № 9284901200, від 20.01.2019 № 9002019087), за листопад 2018 (від 20.02.2019 № 9026703556).
		Як зазначено у висновку експертів від 22.12.2020 № 184441/20-71/36225/36226/36227/20-71, під час проведення дослідження було встановлено, що за даними ІКП у період з 01.10.2018 по 31.10.2018 сума зарахованих коштів від позивача становила 458   536   587, 61 грн., у тому числі у періоді з 10.10.2018 по 31.10.2018 - 231   360   193, 79 грн. 
		На підставі висновку експертів від 22.12.2020 № 184441/20-71/36225/36226/36227/20-71 суд приходить до висновку про те, що оскільки податковий борг позивача за даними ІКП на 10.10.2018 становив 212   220   923,09 грн, з них грошових зобов`язань та штрафних санкцій - 212   220   923, 09 грн, пені - 0, 00 грн, такий податковий борг підлягав погашенню в повному обсязі за рахунок грошових коштів, сплачених позивачем у періоді з 10.10.2018 по 31.10.2018 - 231   360   193, 79 грн.
		Доказів на спростування того, що грошових коштів, сплачених позивачем у періоді з 10.10.2018 по 31.10.2018, було недостатньо для погашення податкового боргу, який обліковувався станом на 10.10.2018 року, відповідачем-2 не надано.  
		Також під час проведення дослідження судовими експертами було встановлено, що відповідач-2 спрямовував грошові кошти, сплачені позивачем за період з 10.10.2018 по 28.02.2019 в погашення штрафної санкції по податковому повідомленню-рішенню № 0015484203 від 04.10.2018, оскільки така штрафна санкція за даними ІКП була відображена як податковий борг. 
		У той же час, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів податкове повідомлення-рішення № 0015484203 від 04.10.2018 було оскаржене ПАТ «Укрнафта» до Окружного адміністративного суду м. Києва та є предметом судового спору у справі № 640/1050/19.
		Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про те, що визначене у податковому повідомлення-рішення № 0015484203 від 04.10.2018 грошове зобов`язання в розмірі 68 664 835, 94 грн. є неузгодженим на підставі абз. 4 п. 56.18 ПК України, відповідно, спрямування відповідачем-2 коштів позивача в погашення такого зобов`язання на підставі п. 87.9. ст. 87 ПК України було неправомірним.
		Поряд з цим, суд при вирішенні правомірності застосування до позивача штрафу за не своєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов`язань за результатами декларування податку на додану вартість за звітні періоди, задекларовані податковими деклараціями за жовтень 2018 (від 20.11.2018 № 9256906037), за листопад 2018 (від 20.12.2018 №9285488473), за грудень 2018 (від 20.01.2019 № 9307890043), за січень 2019 (від 20.02.2019 № 9026675057) та уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань за липень 2018 (від 20.01.2019 № 9002019090), за вересень 2018 (від 20.12.2018 № 9284901252), за жовтень 2018 (від 20.12.2018 № 9284901200, від 20.01.2019 № 9002019087), за листопад 2018 (від 20.02.2019 № 9026703556), суд зазначає таке.
		Як встановлено матеріалами справи та висновку експертів від 22.12.2020 № 184441/20-71/36225/36226/36227/20-71, факт несвоєчасної сплати позивачем самостійно визначених податкових зобов`язань, відповідачем 2 було встановлено на підставі даних ІКП.
		Суд зазначає, що організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №751/28881 від 20.05.2016 (далі - Порядок №422).
		Згідно з положенням пункту 1 Розділу І вказаного Порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) це - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
		Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.
		Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).
		Первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.
		Таким чином, дані ІКП відображають результат рознесення сплачених позивачем коштів в оплату на погашення податкового боргу минулих періодів, яке виконано відповідними працівниками органу ДФС, однак жодним чином не підтверджують правомірності такого рознесення.
		Відповідно до приписів статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
		Приписами статті 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;. від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.
		Згідно зі статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
		Таким чином, саме первинні документи підтверджують наявність чи відсутність у платника податків податкового боргу, узгодженої суми податкового зобов`язання, розміру і строку сплати податку.
		Натомість, ІКП не є первинними документами, оскільки мають похідний від них характер та є результатом відображення, систематизації та узагальнення первинних показників, що містяться у первинних документах. 
		Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
		Викладене свідчить про те, що дані ІКП не можна вважати доказами наявності у платника податків податкового боргу, узгодженої суми податкового зобов`язання, розміру і строку сплати податку. Зазначене може бути встановлено лише шляхом аналізу відповідних первинних документів.
		Дані ІКП лише підтверджують факт фіксування у ІКП певних облікових операцій, та не можуть бути покладені в основу рішення у даній справі.
		Підпунктом 4 п. 2 р. III Порядку № 422 визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.
		Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган ДФС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
		Таким чином, дані ІКП відображають результат рознесення сплачених позивачем коштів в оплату на погашення податкового боргу минулих періодів, яке виконано відповідними працівниками органу ДФС, однак жодним чином не підтверджують правомірності такого рознесення. 
		Як підтверджується висновком експертів від 22.12.2020 № 184441/20-71/36225/36226/36227/20-71, суми податкових зобов`язань, зазначені ПАТ «Укрнафта» в поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2018 року - січень 2019 року та уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2018, за вересень 2018, за жовтень 2018, за листопад 2018 були сплачені протягом періоду, який не перевищує 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.2 ПК України для подання податкової декларації. Правомірність зарахуванням відповідачем-2 грошових коштів, сплачених ПАТ «Укрнафта» в погашення податкового боргу, у тому числі з підтвердженням підстав виникнення такого боргу, відповідачем-2 не доведена. Виявлена під час судово-економічного дослідження обставина зарахування відпоовідачем-2 сплачених ПАТ «Укрнафта» за період з 10.10.2018 по 28.02.2019 в погашення штрафної санкції по податковому повідомленню-рішенню № 0015484203 від 04.10.2018, грошове зобов`язання за яким було неузгодженим, обумовлює протиправність наведених в Акті перевірки висновків про несвоєчасність сплати позивачем самостійно задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість.
		Таким чином, беручи до уваги все викладене вище в сукупності, суд приходить до переконання про те, що викладений в Акті перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 16 серпня 2019 року № 0003334203, № 0003324203 є безпідставними та неправомірними, а тому підлягають скасуванню.
		Щодо вимоги позивача про визнання нечинним рішення Державної податкової служби України від 20.09.2019р. № 2599/6/99-00-08-05-05 з 20 вересня 2019 року, суд зазначає таке.
		Процедура оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів (далі - рішення) під час адміністративного оскарження регулюється Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органам, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 року № 916 (далі - Порядок № 916).
		Відповідно до п. 2 Порядку № 916 процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
		Відповідно до п. 1, 2 , 3 розділу VII Порядку № 916 реєстрація скарги відбувається в день її надходження до контролюючого органу. Відмова у прийнятті скарги платника податків забороняється.
		Контролюючий орган зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
		Вмотивованим є рішення, яке відповідає таким ознакам:
		зазначені конкретні посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, на яких воно ґрунтується, з урахуванням матеріалів скарги;
		по суті вимог чи заперечень платника податків контролюючий орган висловив свою позицію. 
		у зв`язку з цим абзац другий вважати відповідно абзацом п`ятим)
		Рішення надсилається на адресу, зазначену платником податків у скарзі, а у разі незазначення такої адреси - на податкову адресу платника податків.
		Керівник контролюючого органу (заступник керівника або інша уповноважена посадова особа) може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад двадцятиденний строк, визначений в пункті 2 цього розділу, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного в пункті 2 цього розділу.
		Згідно п. 1 розділу VIII Порядку № 916 за результатами проведення процедури адміністративного оскарження контролюючим органом приймається рішення. Рішення оформляються на бланку контролюючого органу, який розглянув скаргу.
		Відповідно до п. 1, 2 розділу IX Порядку № 916 контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги.
		За результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень:
		1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується;
		2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується;
		3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін;
		4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов`язання.
		Рішення центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, прийняте в результаті розгляду скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 3 розділу IІ Порядку № 916).
		Як було встановлено вище, позивач податкові повідомлення-рішення від 16 серпня 2019 року № 0003334203, № 0003324203 оскаржив до ДПС України, шляхом подання скарги від 30.08.2019 року № 01/01/07/1404.
		20.09.2019 року ДПС прийнято рішення № 2599/6/99-00-08-05-05 про продовження строку розгляду скарги ПАТ «Укрнафта» від 30.08.2019 року № 01/01/07/1404.
		В подальшому, рішенням ДПС від 28.10.2019 року № 7426/6/99-00-08-05-05 податкові повідомлення-рішення від 16 серпня 2019 року № 0003334203, № 0003324203 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
		Позивач вважає, що ДПС рішення № 2599/6/99-00-08-05-05 про продовження строку розгляду скарги ПАТ «Укрнафта» від 30.08.2019 року № 01/01/07/1404 є протиправним, так як підписано неуповноваженою на це особою.
		У той же час, суд при вирішенні даної позовної вимоги, виходить з наступного.
		Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень
		За приписами пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
		Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
		При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.
		Тобто, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.
		Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення ДПС від 20.09.2019 року № 2599/6/99-00-08-05-05, останнім було продовжено строк розгляду скарги ПАТ «Укрнафта» від 30.08.2019 року № 01/01/07/1404 до 01.11.2019 року включно та одночасно  Офісу великих платників податків Державної податкової служби запропоновано надати ДПС обґрунтований висновок по суті порушених у скарзі питань та в електронному вигляді документи (Outlook: ДФСУ 1104 Сліпак - файл назва підприємства): акт перевірки з додатками (у форматі doc та tf), заперечення на акт перевірки, відповідь на заперечення, ППР та розрахунки штрафних санкцій (у сканованому вигляді у форматі djvu або у форматі rtf) із зазначенням дати відправлення та дати отримання платником податків, поштового повідомлення про вручення платнику податків ППР (у сканованому вигляді у форматі rtf або у форматі djvu), інших документів, що засвідчують обставини справи (у сканованому вигляді у форматі doc або в форматі rtf).
		Суд звертає увагу, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		Суд визнає, що запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене права, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі оцінені судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення прийнятого вищестоящими податковими органами за результатами адміністративного оскарження. Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків.
		За таких обставин, вказане рішення, прийняте відповідачем за наслідками розгляду його скарги, саме по собі не є юридично значимим для позивача, адже не має безпосереднього впливу на його суб`єктивні права та обов`язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.
		Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 11.06.2019 року по справі № 826/24656/15 (адміністративне провадження № К/9901/11997/19).
		Таким чином, суд приходить до висновку, що скасування рішення Державної податкової служби України від 20.09.2019р. № 2599/6/99-00-08-05-05 про продовження розгляду скарги, за умови оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень від 16 серпня 2019 року № 0003334203, № 0003324203, визнання їх протиправними та скасування, безпосередньо не відновить права та інтереси позивача у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання нечинним рішення Державної податкової служби України від 20.09.2019р. № 2599/6/99-00-08-05-05 з 20 вересня 2019 року.
		Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 19210, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.11.2019 року № 17138-П19, що міститься в матеріалах справи.
		Враховуючи задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачений позивачем судовий збір у сумі 17   289, 00 грн.
		Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 132, 134, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390, 04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5) задовольнити частково.
		2. Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.08.2019 № 0003334203 та від 16.08.2019 № 0003324203. 
		3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.
		4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390, 04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 289, (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев`ять гривень) 00 коп.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		Відповідно до п/п. 15.5 п. 15   Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції   Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		          Суддя                                                                                          І.М. Погрібніченко 
		 
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.07.2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...