Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/3353/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2021. Зареєстровано: 04.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2021.
Дата набрання законної сили: 01.07.2021
Номер судового провадження: К/9901/2453/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 липня 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа № 826/3353/16
		адміністративне провадження № К/9901/2453/19
		 
		Верховний Суд   у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Бучик А.Ю.,
		суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2018 року (колегія суддів у складі: Чудак О.М., Пащенка К.С., Шейко Т.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року (колегія суддів у складі: Граб Л.С., Гонтарука В. М., Білої Л.М. ) у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів-Голосіївського районного управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м.Києві, Житлово-експлуатаційної контори житлового масиву "Ліко-Град", ОСОБА_1 , Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м.Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,
		В С Т А Н О В И В:
		У березні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, в якому, з урахуванням прийнятої заяви про зміну предмету позову, просила про визнання протиправною бездіяльності ДАБІ України щодо невжиття заходів по проведенню позапланової перевірки об`єкта будівництва: квартири АДРЕСА_1 , з питань самовільного перепланування - перенесення дверного прорізу, що ускладнює доступ до квартири ОСОБА_2 та зобов`язання Департаменту з питань ДАБК м.   Києва ВО КМР (КМДА) вчинити дії, а саме провести позапланову перевірку об`єкта будівництва - квартири АДРЕСА_1 , з питань самовільного перепланування - перенесення дверного прорізу, що ускладнює доступ до квартири ОСОБА_2 .
		Так, Окружним адміністративним судом міста Києва до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено: Голосіївське районне управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у місті Києві (Голосіївське РУ ГУ ДСНС України у м. Києві), Житлово-експлуатаційну контору житлового масиву «Ліко-Град» (ЖЕК ЖМ «Ліко-Град) та ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).
		Також замінено неналежного відповідача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (ДАБІ України) та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у місті Києві (ГУ ДСНС України у м. Києві) (далі - відповідач 1) та залучено другим відповідачем Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Департамент з питань ДАБК м. Києва ВО КМР (КМДА) (далі - відповідач 2).
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 під час огляду та перевірки стану своєї квартири виявлено, що особа, яка є власником/користувачем сусідньої квартири самовільно, без погодження та відповідного дозволу здійснила її перепланування, а саме змінила місце розташування вхідних дверей до квартири, чим ускладнила вхід/вихід позивача до своєї квартири.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2018 року, залишеним без змін постановою постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року, позов задоволено.
		Визнано протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо невжиття заходів по проведенню позапланової перевірки об`єкта будівництва, а саме квартири АДРЕСА_1 з питань самовільного перепланування - перенесення дверного прорізу, що ускладнює доступ до квартири ОСОБА_2 .
		Зобов`язано Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити дії, а саме провести позапланову перевірку об`єкта будівництва - квартири АДРЕСА_1 , з питань самовільного перепланування - перенесення дверного прорізу, що ускладнює доступ до квартири ОСОБА_2 .
		Не погодившись з указаними судовими рішеннями третя особа - ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
		Касаційну скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що судові рішення винесені при неправильному застосуванні норм матеріального права. Скаржник вказав, що судами не враховано того факту, що ОСОБА_1 не може виступати суб`єктом містобудування, а перевірка не може бути проведена на підставі повторної заяви позивача в силу вимог Закону України «Про звернення громадян». Крім іншого наголошено про дію мораторію на проведення перевірки у 2015 році, а також на відсутності підстав для проведення такої перевірки в цілому.
		У відзиві на касаційну скаргу Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) просив касаційну скаргу задовольнити та відмовити у задоволенні позову.
		Від позивача на адресу суду надійшов відзив, однак врахований Судом бути не може, так як позивачем пропущено строк надання такого відзиву і відповідного клопотання про його поновлення до суду подано не було.
		Від інших учасників справи відзиви на адресу суду не надходили.
		Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
		У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні від усіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.
		Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 21 жовтня 2015 року за вх. 10/26-С-2110/25 до Департаменту ДАБІ у місті Києві надійшла скарга ОСОБА_2 від 02 жовтня 2015 року щодо проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва-житловий будинок по АДРЕСА_2 , а саме: квартири 522 з питань самовільного перепланування - перенесення дверного прорізу та перепланування тамбуру шляхом будівництва перегородки, що унеможливлює доступ до квартири скаржника.
		04 листопада 2015 року Департаментом ДАБІ у місті Києві складено лист 10/26-53/0411/10, адресований позивачу, в якому зазначено, що станом на час надання відповіді, Департамент не реєстрував документів, які би давали право на виконання підготовчих або будівельних робіт та не приймав об`єкт до експлуатації за вказаною у скарзі адресою.
		Під час виїзду на місце встановлено, що доступ до квартири обмежений, відповідальні особи відсутні, а тому провести перевірку належним чином не вбачалося можливим. З метою здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, Департамент надіслав лист до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо сприяння у проведенні перевірки.
		Також відповідачем надано копію листа від 04 листопада 2015 року 10/26-54/0411/10, адресованого Голосіївському РУ ГУ МВС України у м. Києві, з якого слідує, що з метою здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до ст. 2 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року 565-ХІІ Департаменту висловлено прохання посприяти у проведенні перевірки, під час якої витребувати у власників квартири АДРЕСА_1 документи (документ, що посвідчує особу (паспорт); довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомого майна; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, який надає право на виконання будівельних робіт; проектно-технічну документацію затверджену у встановленому порядку; виконавчу документацію), а також забезпечити доступ до квартири 522 за вказаною вище адресою та присутність власників для складання відповідних матеріалів за результатами перевірки.
		Як стверджує представник Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, зазначені вище листи направлені простою кореспонденцією адресатам. Однак за результатами виїзду на місце за адресою квартира АДРЕСА_1 , посадовою особою Департаменту ДАБІ у місті Києві будь-яких документів складено не було, оскільки перевірку не проведено через відсутність власника вказаної квартири.
		Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулася до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що ДАБІ України не надано належних та допустимих доказів, які би підтверджували вчинення дій, направлених на виконання обов`язку, закріпленого у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме проведення позапланової перевірки у зв`язку з   надходженням звернення фізичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудування. 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції   України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Спірні правовідносини регулюються законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
		За змістом частини першої та четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року   № 553 (далі - Порядок №553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності. 
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
		Згідно з положеннями пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні  та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною  документацією, щодо створення об`єкта будівництва. 
		За приписами пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. 
		В свою чергу, за змістом пункту 7 Порядку № 553, Позаплановою перевіркою  вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. 
		Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб`єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. 
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (Пункт 9 Порядку № 553).
		Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
		Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
		Отже, фізична особа може бути суб`єктом містобудування, дії або діяльність якої підлягають перевірці, зокрема, за зверненням фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
		Так, посадовою особою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, після надходження заяви позивача, наказу про проведення позапланової перевірки не приймалось та направлення на проведення позапланової перевірки об`єкта- квартири АДРЕСА_1 , не видавалось.
		Крім того, ДАБІ України посилається на той факт, що під час виїзду посадової особи Департаменту ДАБІ у місті Києві для проведення перевірки за адресою: квартира АДРЕСА_1 , суб`єкт містобудування був відсутній, що і зумовило неможливість проведення перевірки.
		Разом з тим, судами установлено, що ДАБІ України не надано жодного доказу на підтвердження здійснення повноваженою особою органу архітектурно-будівельного контролю виїзду для проведення перевірки.
		Також ДАБІ України не надано належних доказів на підтвердження направлення позивачу та Голосіївському РУ ГУ МВС України у м. Києві листів, складених 04 листопада 2015 року.
		Отже, колегії суддів попередніх інстанцій дійшли вірних та вмотивованих висновків про неналежне виконання контролюючими органами вимог, передбачених законодавством вимог щодо призначення та проведення перевірки.
		Стосовно посилань ОСОБА_1 на встановлений в 2015 року мораторій на проведення перевірок, колегія суддів Верховного Суду вказує на таке.
		Так, правовідносини, пов`язані з встановленням обмежень на проведення позапланових перевірок ДАБІ було врегульовано пунктом 8 Прикінцевих положень Закону №76-VIII від 28.12.2014, відповідно до якого мораторій на проведення перевірок запроваджено лише на період з січня по червень 2015 року.
		01.01.2015 набрав чинності Закон № 71-VIII, пунктом 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
		з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
		з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
		Цей Закон направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства та за своєю метою та змістом покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини, зокрема і ті, які виникають у сфері містобудівної діяльності.
		Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності тих контролюючих органів, про які йдеться у пункті 41.1 статті 41 цього Кодексу. Зокрема контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.
		Таким чином, ДАБІ не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №285/1535/15-а, від 13.11.2019 у справі №565/1072/16-а, від 13 лютого 2020 року у справі №826/8704/16.
		Разом з цим, правовідносини, пов`язані з встановленням обмежень на проведення позапланових перевірок ДАБІ було врегульовано пунктом 8 Прикінцевих положень Закону №76-VIII від 28.12.2014, відповідно до якого мораторій на проведення перевірок запроваджено лише на період з січня по червень 2015 року, відтак суди правильно вказали на безпідставність посилання на вказані обставини.
		Стосовно посилань на повторність звернення позивача, колегія суддів апеляційного суду вказала, що відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що повторні звернення громадян не розглядаються одним і тим же органом з одного і того ж питання, однак лише у випадку, якщо перше вирішено по суті.
		При цьому, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що первісна заява, подана позивачем, була вирішена органом архітектурно-будівельного контролю по суті.
		Отже, за відсутності інформації про вирішення першої заяви по суту, подальші звернення до відповідних органів з аналогічними заявами не можуть вважатися повторними.
		Стосовно посилань в касаційній скарзі на втручання судів в дискреційні повноваження відповідача колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Так, у справі №805/4508/16-а Верховний Суд зазначав, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus) заява № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus) заява № 32181/04; пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria) заява № 38780/02).
		При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 квітня 2008 року «Вассерман проти Росії» вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.
		Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
		Крім того, наразі предметом спору в даній справі є правомірність дій Департаменту з питань ДАБК м. Києва ВО КМР (КМДА) щодо не проведення перевірки, а встановлення факту наявності чи відсутності правопорушень у сфері містобудівної діяльності ( в тому числі віднесення фізичної особи до суб`єктів містобудування) можливо тільки за наслідками проведення такої перевірки контролюючим органом.
		З огляду на викладене, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій.
		Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.
		Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
		Відповідно до частини першої   статті 350 КАС України   (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними   Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                          А. Ю. Бучик
		 
		Судді                                                                                                    А. І. Рибачук
		 
		                                                                                                    Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...