Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 673/1642/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 03.07.2021. Зареєстровано: 04.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2021.
Дата набрання законної сили: 12.03.2021
Номер судового провадження: 2/673/6/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 673/1642/18 
		Провадження № 2/673/6/21
		Р І Ш Е Н Н Я
		    І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И 
		09 лютого 2021 р. м.Деражня
		 
		Деражнянський районний суд 
		Хмельницької області
		в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С. 
		при секретарі судового засідання Ставнічук Р.М.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
		В С Т А Н О В И В :
		До Деражнянського районного суду Хмельницької області, в порядку загального позовного провадження, надійшов позов зазначеної вище особи до вказаного нею відповідача щодо визначеного позивачем предмету спору з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 28675,60 грн. за кредитним договором №б/н від 16.11.2011 року та судові витрати у розмірі 1762 грн.
		В судове засідання позивач не з`явився, проте подав до суду заяву про збільшення позовних вимог та розгляд справи без його участі та вказав, що заявлені вимоги підтримує повністю і просить позов задовольнити з викладених в ньому підстав на основі досліджених судом доказів. 
		Відповідач в судове засідання також не з`явився, подавши суду відзив на позов та заяву про розгляд справи у його відсутності, зі змісту якої вбачається, що позовні вимоги він не визнає у повному обсязі.
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
		Судом об`єктивно встановлено, що рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 19.11.2018 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про повне повернення коштів на карту/рахунок та про припинення нарахування і скасування нарахованих відсотків, пені, штрафів за кредитом було ухвалено судове рішення, яким було встановлено наступні фактичні обставини справи: 
		«11 травня 2017 року близько 05 год. 00 хв. невстановлена особа шляхом використання даних аканту «Мій Київстар» з належного ОСОБА_1 номера мобільного телефону НОМЕР_1 здійснила переадресацію SMS та дзвінків на № телефону НОМЕР_2 та без його відома вчинила стороннє втручання до системи «Приват-24».
		 
		 
		 
		При цій операції також було вчинено втручання до належних ОСОБА_1 банківських карток № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 . 
		Факт телефонних з`єднань з номером ОСОБА_1 підтверджено наданою до справи роздруківкою, витребуваною в оператора «Київстар», в якій зазначено, що 11.05.2017 року о 5.00 год. банк з № НОМЕР_5 здійснив вхідний дзвінок на номер позивача та надсилав СМС-повідомлення в 5.00, 5.27, 5.29,5.32, 6.28. 
		В подальшому зафіксовано з`єднання з телефоном ОСОБА_2 невідомої особи з телефону НОМЕР_2 о 5.06, 5.31, 5.33, 5,41 5.56, 5.58, 6.02, 6.11, 6.34, 6.37, 6.41 год. (всього 11 з`єднань) з переадресацією номерів телефонів, а також при цьому був задіяний названий вище телефон банку НОМЕР_5 11.05.2017 року з 6.56 год. до 8.18 год. (всього 6 з`єднань). 
		Про несанкціоноване втручання невідомими особами до банківського рахунку позивачем було в той же час повідомлено керуючого Деражнянського відділення ПАТ «КБ «Приватбанк», з вимогою заблокувати банківську картку та вжити заходів щодо припинення вчинення відносно нього шахрайських дій. Телефонне з`єднання підтверджено роздруківкою, яке відбулося 11.05.2017 року в 5.35 год., 6.16 та в 8.43 год.
		Проте, після таких першочергових звернень позивача з вини працівників банку його банківський рахунок належним чином не було заблоковано, що дозволило невстановленим особам провести трансакції по викраденню грошових коштів у сумі 11 500,50 гривень з рахунку-угоди № НОМЕР_6 , а саме з картки № НОМЕР_7 , термін дії якої закінчився в травні 2016 року.
		Вказані обставини в судовому засіданні були повністю підтвердженні показаннями керуючого Деражнянського відділення ПАТ «КБ «Приватбанк» свідка ОСОБА_3 , який наявними в нього технічними заходами оперативно намагався перешкодити заволодінню коштами ОСОБА_1 .
		Водночас, на підтвердження доводів сторони відповідача судом не здобуто доказів, як не надано таких самим представником відповідача, з приводу того, що ОСОБА_1 складав чи надавав будь які платіжні доручення чи скеровував їх відповідачеві ні у паперовому вигляді, ні у електронному з використанням електронної системи «Приват24», та будь-якої іншої клієнтської системи банку. Натомість, хоча ОСОБА_1 і користувався грошовими коштами на банківській картці, але пін-коду та іншої особової та конфіденційної банківської інформації стосовно зазначених платіжних карток нікому не передавав.
		З приводу викрадення з належного ОСОБА_1 банківського рахунку грошових коштів за його зверненням слідчим відділенням Деражнянського ВП ГУНП в Хмельницькій області 01.06.2017 року було відкрито кримінальне провадження № 12017240130000165 за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України, у якому розпочато досудове розслідування.
		Відповідно до постанови прокурора Деражнянського відділу Хмельницької місцевої прокуратури від 09.11.2017 року до слідчого відділу Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області було передано за підслідністю вказане вище кримінальне провадження № 12017240130000165 від 01.06.2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України за фактом таємного викрадення 11.05.2017 року невстановленою особою з належної ОСОБА_1 банківської картки грошових коштів в сумі 12000 гривень, а сам ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні визнаний потерпілим.
		 
		Однак, не дивлячись на явні ознаки вчинення відносно ОСОБА_1 злочину, Банком - відповідачем йому була нарахована за період з 11.05.2017 року по 29.05.2018 року станом на 29.05.2018 року заборгованість в розмірі 24716,24 гривень, на підставі отриманої ним виписки з банку за № НОМЕР_8 роздруківки по банківському рахунку картки «Універсальна» № НОМЕР_9 зі встановленим кредитним лімітом у розмірі 11 000 грн. 00 коп. відповідно до угоди № SAMDN51000098242971. 
		Про те, що зазначені трансакції дійсно мали місце не з волі ОСОБА_1 свідчить виписка з банківських рахунків банківської картки № НОМЕР_9 , № НОМЕР_7 ,№  НОМЕР_4 та № НОМЕР_3 про рух коштів, а також інформація надана позивачем в судове засідання із системи обслуговування клієнтів «Приват24» та роздруківка ПрАТ «Київстар» про зв`язок кінцевого обладнання споживачів телекомунікаційних послуг належного ОСОБА_1 абонентського № НОМЕР_10 та № НОМЕР_11 (невідомої позивачу особи).
		З метою захисту своїх прав, 02 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Банку - відповідача з письмовою вимогою щодо призначення та проведення службового розслідування за фактом не санкціонованого списання з мого рахунку коштів, але його вимоги залишилися без задоволення, проте, лише на вимогу суду такий висновок службового розслідування все-таки було надано.
		Із зазначеного висновку вбачається, що  ОСОБА_1 належним чином повідомив банк про факт несанкціонованого втручання до його рахунку, що відповідає Умовам та правилам надання банківських послуг. 
		Крім того, з наданої банком інформації вбачається, що телефон № НОМЕР_2 , який з`єднувався з телефоном ОСОБА_1 належить громадянину ОСОБА_4 . Банком також підтверджено, що викрадені за допомогою «Приват-24» з рахунку ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 11036,25 грн. було витрачено 11.05.2017 року в період з 06.45 по 08.40 год. на покупку крипто валюти по картці № НОМЕР_12 , відкритій 12.09.2016 року на клієнта ОСОБА_5 , а кошти в сумі 55 грн. переведені на картку ОСОБА_4 , кошти в сумі 105 грн. з картки НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_6 , переказано 11.05.2017 року в 06.02 год. на поповнення мобільного телефону № НОМЕР_13 .
		 Також, 11.05.2017 року в період з 06.10 по 08.39 год. зафіксовані неодноразові спроби поповнення за допомогою платіжної системи LigPay з телефону ОСОБА_4 з карт Півець та ОСОБА_6 
		14.05.2017 року в 09.23 год. зафіксовано (виписка 6) переказ на карту клієнта ОСОБА_4 переказ коштів в сумі 8602,72 грн. на картку клієнта ОСОБА_7 за продаж крипто валюти та зафіксовано зняття коштів з 12.05.2017 року по 14.05.2017 року клієнтом ОСОБА_4 в банкоматі м. Кременчуг Полтавської області, що також зафіксовано фотоматеріалами з банкомату.
		В свою чергу, суд звертає увагу, що будь-якими доказами не підтверджується викладений у висновку службового розслідування запис про те, що аналіз СМС-повідомлень, які надійшли 11.05.2017 року на фінансовий телефон ОСОБА_1 , вказує не те, що ОСОБА_1 ніби-то надав шахраям конфіденційну інформацію, яка надала змогу їм здійснити вхід в систему «Мій Київстар» для здійснення переадресації свого фінансового телефону,
		 
		 
		 
		змінити стаціонарний пароль входу в Приват24 та мати доступ до СМС-повідомлень під час здійснення фінансових операції по його картах. 
		Суд вважає такий висновок надуманим та безпідставним зі сторони працівників банку, в якому вбачається мета уникнути власної відповідальності за неналежну організацію охорони банківських вкладів та банківської таємниці клієнта банку-відповідача - ОСОБА_1 та перекласти відповідальність на нього самого. 
		Водночас, у висновку чітко зазначено, що Банк вбачає причетність клієнта ОСОБА_4 до шахрайських дій відносно клієнтів Банку в травні 2017 року, а тому, вочевидь, відповідальність повинен нести ОСОБА_8 , а не ОСОБА_1 .
		Таким чином, встановлені у висновку службового розслідування, обставини є підставою для повернення на рахунки ОСОБА_1 всіх незаконно списаних не за вказівкою ОСОБА_1 банком коштів, а також списання всіх нарахованих у зв`язку з цими обставинами пені, відсотків, штрафів, які згідно отриманої виписки з банку за № 1F2ROBILF04UNA32 роздруківки по банківському рахунку картки «Універсальна» № НОМЕР_9 зі встановленим кредитним лімітом у розмірі 11 000 грн. 00 коп. відповідно до угоди № SAMDN51000098242971 відповідачем нарахована за період з 11.05.2017 року по 29.05.2018 року станом на 29.05.2018 року заборгованість в розмірі 24716,24 гривень.
		   Разом з тим, як вбачається з результатів службового розслідування, проведеного банком, схема шахраїв розрахована не тільки на неуважність користувачів системи «Приват-24» та недостатню захищеність їх персональних комп`ютерів від комп`ютерних вірусів, а й на наявність особливостей деяких сервісів системи « Приват-24 », які шахрай може використовувати для обману користувачів системи, в чому є вина самого банку, тому банк, у такому випадку, несе безпосередню відповідальність за усунення негативних наслідків для його клієнта.
		Так, відповідно до пункту 4 ст. 3, ст.. 5,6,7,8 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 05.11.2014 року, банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		  Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.  Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. 
		  Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу,
		 
		 
		 
		 
		 
		якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.  
		 Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Крім того, відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		В свою чергу, ч. 1 ст. 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Частиною 2 згаданої статті встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
		    Згідно ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
		Відповідно до п. 18.3 статті 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документу. У разі недотримання зазначених вимог, банк або інша установа - член платіжної системи, несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу.
		Згідно з п. 39.2.3 ст. 39 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов`язань переді позивачем, як клієнтом банку і володільцем банківського рахунку.
		У відповідності до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Таким чином, аналіз наведених вище норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
		Враховуючи ж відсутність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, не законному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, правильним є висновок суду про несанкціоноване списання грошових коштів з рахунків ОСОБА_1 , у зв`язку із чим, вони підлягають поверненню.
		З викладених вище обставин суд вважає, що банк покладені на нього обов`язки не виконав, чим порушив майнові права позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_9 підлягають задоволенню в повному обсязі.
		 Вирішуючи питання стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, суд керується відповідними положеннями ЦПК України та бере до уваги положення Додаткової угоди до Договору «Про надання правничої допомоги» від 29.05.2018 року з відповідним Розрахунком вартості виконаних робіт по наданню правничої допомоги, та приходить до висновку що з ПАТ  КБ «ПриватБанк» на користь  ОСОБА_1  слід стягнути понесені ним судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн., а також стягнути з зазначеного відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 647 грн.» 
		Таким чином, за результатами розгляду вказаної цивільної справи Деражнянським районним судом Хмельницької області було ухвалено рішення від 19.11.2018 року, яким позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» було задоволено та вирішено стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму безпідставно списаних 11.05.2017 року з банківського рахунку штрафи за угодою № SAMDN51000098242971 коштів в розмірі 1 024, 65 грн.(789 грн.99 коп. + 8,87 доларів США, що відповідає 234,66 грн. у гривневому еквіваленті).
		Зобов`язати публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» скасувати нараховану за період з 11.05.2017 року по 19.11.2017 року заборгованість (відсотки, пеню, штрафи) за угодою №SAMDN51000098242971.
		Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.
		Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 647 грн.
		Проте, постановою колегії суддів Хмельницького апеляційного суду від 26.09.2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» було задоволено, а зазначене вище прекрасно викладене стилістично, грамотно оформлене та бездоганно обґрунтоване з точку зору встановлення фактичних обставин справи та застосування чинного банківського законодавства України, рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 19.11.2018 року було вочевидь неправомірно скасовано з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову  ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про повне
		 
		 
		 
		повернення коштів на карту/рахунок та про припинення нарахування і скасування нарахованих відсотків, пені, штрафів за кредитом було, як продемонстрував подальший розвиток подій, необачно відмовлено.
		 
		Однак, керуючись принципом справедливості та законності, Високоповажний Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну вказану справу за касаційною скаргою адвоката - представника ОСОБА_1 на вказану вище постанову Хмельницького апеляційного суду від 26.09.2019 року, та ухвалив власну Постанову від 30.03.2020 року, якою зазначену касаційну скаргу задовольнив, оскаржувану постанову Хмельницького апеляційного суду від 26.09.2019 року скасував, а рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 19.11.2018 року залишив в силі.
		 
		    Таким чином, з огляду на те, що вказані дві цивільні справи мають одну юридичну підставу та випливають з одних й тих самих правовідносин, які були встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог банку, тому в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, слід відмовити.
		З огляду на викладе, керуючись ст.ст. 258-268 ЦПК України, суд, -
		  В И Р І Ш И В :
		 
		В задоволенні позову відмовити.
		Складання повного рішення відкладено на строк не більше десяти днів з дня закінчення розгляду справи, у зв`язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		  Повне найменування сторін та учасників справи, які при проголошені рішення суд не оголошує:
		 
		  Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, індекс 01001; 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Відповідач - ОСОБА_1 , 
		зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_14 .
		 
		 
		Суддя  О.  С.  Дворнін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...