Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/3326/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 02.07.2021. Зареєстровано: 05.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2021.
Дата набрання законної сили: 08.02.2024
Результат оскарження 08.02.2024 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено рішення суду апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 1-кп/210/90/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018040630000041

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		Справа № 210/3326/18 
		Провадження № 1-кп/210/90/21 
		"02" липня 2021 р.                                     
		 
		Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
		 
		головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
		 
		за участі секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		прокурора: ОСОБА_4 , 
		 
		обвинуваченої: ОСОБА_5 ,
		 
		захисників обвинуваченої, - адвокатів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7  
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження №42018040630000041 від 14 березня 2018 року, відносно:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянки України, маючої вищу освіту, працюючої старшим державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		 
		за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.1 КК України, -
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_5 , займаючи посаду старшого державного виконавця Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), тобто будучі відповідно п.1 Примітки 1 до ст.364 КК України, службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, з корисливих мотивів, 06 березня 2018 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, перебуваючи у службовому кабінеті Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.№41, оголосила громадянину ОСОБА_10 прохання надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі, що може сягати від 30 000,00 гривень до 35 000,00 гривень, для себе за вчинення нею, тобто ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_10 , як того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а саме за видалення з Єдиного реєстру боржників відомостей щодо стягнення з останнього на підставі заочного рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року, грошових коштів у сумі 73 350,00 гривень, а у подальшому 22 березня 2018 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин, перебуваючи у службовому кабінеті Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.№41, оголосила громадянину ОСОБА_10 прохання надати неправомірну вигоду у остаточно визначеному нею розмірі у вигляді грошових коштів у сумі 200,00 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 22 березня 2018 року, становить 5 200,00 гривень, зазначивши, що неправомірну вигоду останній може надати і у Національній валюті України згідно курсу Національного банку України, для себе за вчинення нею, тобто ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_10 , як того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а саме вже за тимчасове видалення з Єдиного реєстру боржників відомості щодо стягнення з останнього на підставі заочного рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року, грошових коштів у сумі 73 350,00 гривень, після чого 22 березня 2018 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, перебуваючи у службовому кабінеті Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.№41, одержала від громадянина ОСОБА_10 неправомірну вигоду у сумі 5 000,00 гривень для себе за вчинення нею, в інтересах громадянина ОСОБА_10 , як того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а саме за тимчасове видалення з Єдиного реєстру боржників відомості щодо стягнення з останнього на підставі заочного рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року грошових коштів у сумі 73 350,00 гривень, після чого 22 березня 2018 року, о 15 годині 27 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи у службовому кабінеті Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.№41, після одержання від громадянина ОСОБА_10 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 5 000,00 гривень, на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», внесла відомості до Єдиного реєстру боржників по виконавчому провадженню №55624336 про фактичне виконання громадянином ОСОБА_10 в повному обсязі заочного рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року, тим самим забезпечила відсутність будь-яких відомостей щодо наявності боргу у Єдиному реєстрі боржників відносно останнього.
		 
		Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.368 ч.1 КК України, за ознаками прохання надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
		 
		Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до положень ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		 
		Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об`єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28 березня 2019 року у справі №154/3213/16).
		 
		У той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст.84 ч.2 КПК України).
		 
		Так, допитана в ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_5 , вину у пред`явленому звинуваченні не визнала повністю, пояснила, що працює старшим державним виконавцем Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)) з 2013 року. Заявника ОСОБА_10 не знала, це була провокація з його боку, можливо з боку правоохоронних органів. Він звернувся до неї у січні 2018 року, у нього було два виконавчих провадження: щодо стягнення судового збору (відкрите) та стягнення боргу на користь прокуратури (виконавчий документ повернуто без прийняття), про що вона його повідомила. Другий раз вона бачила його 22 березня 2018 року, а не 06 березня 2018 року, як він зазначав, того дня його не бачила, з ним не спілкувалася. Вона була у відпустці, але її відкликали у зв`язку з квартальним звітом. Вона перебувала у складі групи, яка займалася прокурорськими виконавчими провадженнями. ОСОБА_10 пояснив, що хоче придбати квартиру. Відео про яке йдеться щодо 200,00 доларів, порізане, початку розмови немає, вона роз`ясняла ОСОБА_10 , що борг нікуди не дінеться. Борг може бути у доларах США та гривнях. Грошові кошти, які знайшли у її кабінеті, були виявлені на місці, де сидів ОСОБА_10 . Взагалі, вона декілька разів виходила з кабінету, він там залишався, в кабінеті ще були інші державні виконавці. Згоду на отримання незаконної грошової винагороди від ОСОБА_10 вона йому не давала. В січні він просив провадження закрити, пояснила, що треба сплачувати, борг нікуди не дінеться. Тільки був судовий збір, з цього питання підвела його до державного виконавця. Великого боргу у січні не було. ОСОБА_10 наполягав весь час закрити провадження, вона поясняла, що треба борг сплачувати. До єдиного реєстру боржників вона доступу не має, тільки до реєстру виконавчих проваджень. Наполягав показати, що буде, як він сплатить. Щоб придбати квартиру, йому заважав реєстр боржників. Тепер вона розуміє, що ніщо йому не заважало. Сказав, що нотаріус йому відмовляє. Хотів, щоб зник запис з реєстру боржників, вона закрила виконавче провадження, щоб він купив квартиру, а вона звернула на неї стягнення. Того дня її затримали. Він просто придумав, взагалі не збирався нічого купувати. На той час реєстр тільки з`явився. Чому порушила посадову інструкцію пояснити не може. Навіщо ОСОБА_10 так зробив - не знає, раніше його не бачила, не спілкувалася з ним. Гроші від нього не отримувала. Зазначила, що це була провокація на хабар. 
		 
		Будучи допитаним у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст.352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що з ОСОБА_5 не знайомий. В січні 2018 року купував нерухоме майно у ОСОБА_10 . Коли вже відбувалася угода, нотаріус сказав, що щось не виходить. ОСОБА_10 з ріелтером кудись поїхали, все владнали і купівля квартири відбулася за 10600,00 доларів США, які він передав ОСОБА_10 . Витрати ділили порівну. У квартиру заїхав на другий же день. Сказали, що квартира з боргами, але все владнається. Потім стали приходити листи щодо наявності боргів, він зателефонував ріелтору, той сказав, щоб він не хвилювався. Питань щодо боргів більше не виникало.
		 
		Будучи допитаною у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст.352 КПК України та попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що з ОСОБА_5 не знайома, 22 березня 2018 року була в районі військової прокуратури, її запросили в якості понятої, в її присутності відксерили купюри, потім розложили їх на підлозі та помітили спреєм, просвітили, на них були жовті плями. Гроші передали ОСОБА_10 . Сіли в машину і приїхали за місцем роботи обвинуваченої, деякий час сиділи в машині, потім запросили до кабінету, ОСОБА_13 була в кабінеті, сиділа справа, почали проводити обшук, прийшла її начальниця, запитала чи можуть запросити адвокатів. Гроші знайшли на краю столу серед папок, потім взяли ще якісь папери, провели огляд особистих речей, зробили обвинуваченій змив з рук. Грошові кошти просвітлювали - на них були жовті плями. Обшук проводили слідчий та оперуповноважений, хто саме знайшов гроші, не пам`ятає, здається слідчий. Відеозапис вівся з самого початку, як тільки переступили через поріг, про відеозйомку повідомили. Коли її запросили у якості понятої сказали, що буде хабар, подробиці не пояснювали, попередили про нерозголошення, сказали, що потрібно спостерігати та треба буде підписати протоколи. Права обвинуваченій роз`яснювалися. Два адвоката були одразу при обшуку, два приїхали пізніше.
		 
		Будучи допитаною у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст.352 КПК України та попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що з ОСОБА_5 не знайома, 22 березня 2018 року вона була біля військової прокуратури, її запросили у якості понятої. У її присутності були помічені купюри слідчим у присутності ОСОБА_10 , потім їх поклали у конверт та передали ОСОБА_10 . Далі поїхали на місце пригоди, деякий час сиділи в машині. Потім їх запросили до кабінету, там була обвинувачена, їй роз`яснили права, на її столі серед документів знайшли грошові кошти 5000,00 гривень, які були помічені. Слідчий показав їм документи, потім прийшли адвокати, яким телефонувала начальник, вони теж приймали участь у процесі обшуку. Було освідування, процес затримання, в кінці ще приїхали адвокати. Все проводилося в рамках закону (вона має юридичну освіту). Адвокати, які були одразу пред`являли ордер, ті що приїхали - не пам`ятає. Гроші просвічувалися, було видно зелену рідину, якою їх бризкали. Після цього поїхали до прокуратури. Відеозапис був включений одразу, як зайшли до кабінету, до приходу начальника відділу. Протокол обшуку складався в прокуратурі. Чи оголошувалися номери вилучених у ОСОБА_5 купюр не пам`ятає. Гроші були одразу запаковані, потім у прокуратурі розпаковані та просвітлені. Ніхто до пакету доступу не мав.
		 
		Будучи допитаним у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст.352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він є рідним братом ОСОБА_10 по лінії матері. Вони мали у спадок квартиру по АДРЕСА_2 , 3/4 частки належало йому, а 1/4 частка - ОСОБА_10 . Ще було у спадку домоволодіння по АДРЕСА_3 , частка якого теж належала і ОСОБА_10 . У грудні 2017 року ОСОБА_10 запропонував продати цю квартиру, він погодився, якщо той передасть йому свою частку домоволодіння. У січні 2018 року брат сказав, що знайшов покупця, але під час продажу у нотаріуса виявилося, що на майно ОСОБА_10 накладено арешт. Він поїхав кудись, через півгодини приїхав - все в порядку - квартиру продали. З братом він не спілкується, навіть не має його номеру телефону, квартиру не могли продати багато років через те, що у ОСОБА_10 постійно грошей не було. Домоволодіння оформили на нього, свідка. Потім до його домоволодіння приходили державні виконавці, казали, що на домоволодіння буде накладено арешт через борги його брата ОСОБА_10 , але він повідомив, що це його майно і вони пішли. 
		 
		Будучи допитаним у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст.352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що з ОСОБА_5 раніше знайомий не був, познайомився у січні 2018 року. 09 березня 2017 року його було засуджено вироком Софіївського районного суду Дніпропетрвоської області, за ч.1 ст.197-1 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у сумі 3400,00 гривень, за самовільне захоплення земельної ділянки. Приблизно у грудні 2017 року він вирішив продати свою квартиру, але в нотаріальній конторі його повідомили про наявність арешту на його квартиру. Він поїхав до Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), державний виконавець, якою виявилася ОСОБА_5 , пояснила йому, що вказана квартира дійсно перебуває під арештом, у зв`язку із не сплатою боргу у сумі 73 000,00 гривень за рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року. Сказала, що за півціни може вилучити його з реєстру боржників назавжди. Через півгодини він привіз 40 000,00 гривень, поїхав до нотаріальної контори та продав квартиру. У березні 2018 року він вирішив купити квартиру. На його адресу прийшов лист, що він має борг, тобто його не видалили з реєстру боржників. З`ясувалося, що він був вилучений на час угоди. Вона пообіцяла поговорити з цього питання зі своєю начальницею. Сказала, що можна видалити запис тільки на час угоди. Йому набридло платити, тому він звернувся до прокуратури, боявся, що знов його обдурять. 22 березня 2018 року він привіз 5000,00 гривень, ОСОБА_5 сказала йому, щоб він поклав документи на стіл та вийшов, він поклав документи на край столу в папку, гроші були там, на ньому був мікрофон та відео зйомка. Через три хвилини сказала йому, що все в порядку, можна їхати до нотаріуса. Він не збирався ухилятися від виконання судового рішення: гроші були - платив, потім не було грошей. Йому потрібно було зняти арешт, щоб купити квартиру. Це було не його бажання платити, державний виконавець сама йому запропонувала. Раніше був двічі судимий за ст.197-1 ч.1 КК України - за насіння (незаконно засіяв поле), та по ст.ст.185, 190 КК України, Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у лютому 2018 року. Винен був сплатити 73 000,00 гривень за рішенням суду за те, що незаконно засіяв поле насінням. Про цей борг дізнався у березні 2018 року. Коли він приходив до державного виконавця у січні, вона казала є якісь борги. Ніхто чек для оплати боргу не давав, написали розмір боргу і все. Домовлялися перший раз, що назавжди інформація буде видалена. Другий раз, знову державний виконавець вимагала половину суми, перший раз вона пояснила, що вийшов збій у програмі. 5000,00 гривень, - щоб тимчасово зняти арешт, а після угоди інформація знову мала з`явитися. В прокуратуру йшов, щоб підстрахуватися, щоб не обдурили знов та щоб покарати державного виконавця. Квартиру не купив. Про борг другий раз дізнався не від нотаріуса, а з листа, що надійшов на його адресу. Коли саме відкрив конверт - не пам`ятає. 
		 
		Будучи допитаною у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст.352 КПК України та попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що займає посаду прокурора прокуратури Софіївського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури, особисто з ОСОБА_5 не знайома. Вказала, що відносно ОСОБА_10 здійснювалось досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 ч.1 КК України та 09 березня 2017 року його визнано винним за вказаним кримінальним правопорушенням, призначено покарання у виді штрафу у розмірі 3 400,00 гривень. Окрім цього пояснила, що у зв`язку із тим, що в діях ОСОБА_10 було завдано шкоду внаслідок самовільного заняття земельної ділянки розміром 42га, на суму 73351,44 гривень, був пред`явлений позов, який 06 липня 2017 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області був задоволений. На адресу прокуратури від Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), надходила постанова про відкриття виконавчого провадження стосовно примусового стягнення з ОСОБА_10 грошових коштів на суму 73351,44 гривень. Вирок виконаний в повному обсязі.
		 
		Будучи допитаною у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст.352 КПК України та попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що працює начальником Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), де працювала старшим державним виконавцем ОСОБА_5 , стосунки нормальні, робочі. В обов`язки державного виконавця входить виконання рішень суду та інших органів, які розподіляються після їх надходження автоматизованою системою. Рішення державний виконавець приймає шляхом винесення постанов: відкрити/закрити провадження, накласти арешт чи скасувати, інші дії. Для закінчення виконавчого провадження є 14 підстав. Останнє виконавче провадження щодо ОСОБА_10 надійшло у січні 2018 року, виконувалося групою державних виконавців, яка була утворена 20 лютого 2018 року, до групи входила в тому числі ОСОБА_5 , відкривала провадження інший державний виконавець. Подробиць не пам`ятає, які ще були виконавчі провадження, на досудовому слідстві дивилися реєстр. 23 березня 2018 року винесена постанова про закриття. Рішення приймала старший державний виконавець ОСОБА_5 . Рішення не прийнято. На її погляд була технічна помилка. У кожного державного виконавця є свій електронний ключ на флешці, цілий день під ним працюють. На час 23 березня 2018 року перевірки провадження не було виконано. Після другої години 22 березня 2018 року до неї підійшов прокурор та запросив у кабінет ОСОБА_5 , там було багато осіб, сказали, що був хабар. Запитали згоду на обшук, надала, була впевнена, що нічого немає. Коли увійшла до кабінету, відеозапис вже вівся. Адвокати приїхали, коли саме, на скільки швидко - не пам`ятає. Ухвали суду не було, сказали, навіть якщо не буде дозволу, все одно обшук буде проведений. У приміщенні камери встановлені, але вони не працювали, тобто запис не вівся. Гроші знайшли в документах, між папками у ОСОБА_5 на столі, вона була вкрай здивована, їй було погано. Гроші світилися. Електронний ключ був вилучений. На сьогодні ОСОБА_5 виконує роботу з діловодства, відношення до виконавчих проваджень не має. Усно або письмо, до неї щодо того, що їй пропонують хабар, не зверталася. 
		 
		На допиті інших свідків сторона обвинувачення та захисту не наполягали.
		 
		У відповідності до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		Згідно зі ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		 
		У відповідності до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		 
		Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а обов`язок доказування вини покладено на прокурора (ст.91 ч.2 КПК України, ст.92 ч.1 КПК України).
		 
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. При цьому, жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст.94 КПК України).
		 
		Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		 
		Незважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_5 своєї вини, її провина повністю підтверджується показами допитаних в ході розгляду справи свідків, а також матеріалами кримінального провадження №42018040630000041, а саме:
		 
		- заявою громадянина ОСОБА_10 від 14 березня 2018 року, в котрій останній повідомив про вчинення старшим державним виконавцем Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), ОСОБА_5 протиправних дій, котрі порушують його конституційні права, що виразилося у вимаганні від нього надання їй неправомірної вигоди у розмірі 35 000,00 гривень, за закриття відносно нього виконавчого провадження (т.1, арк.крим.пров.16);
		 
		- протоколом огляду від 17 березня 2018 року реєстру боржників та додатків до нього - скріншоти Єдиного реєстру боржників, з яких вбачається, що за параметрами пошуку « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп3056916533» станом на 17 березня 2018 року наявне виконавче провадження №55624336, щодо стягнення коштів на користь держави за рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області, виконавець Саксаганський ВДВС м. Кривий Ріг ГТУ юстиції ОСОБА_18 , стягувач Жовтоводська місцева прокуратура, дата відкриття 24 січня 2018 року (т.1, арк.крим.пров.40-46);
		 
		- протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 23 березня 2018 року №55/23/10-1719, протоколом за результатами проведення НСРД від 23 березня 2018 року №55/23/10-1718, протоколом за результатами проведення НСРД від 23 березня 2018 року №55/23/10-1717, протоколом за результатами проведення НСРД від 23 березня 2018 року №55/23/10- 1716, протоколом за результатами проведення НСРД від 23 березня 2018 року №55/23/10-1715, протоколом за результатами проведення НСРД від 23 березня 2018 року №55/23/10-1714, відеодиском №55/5228 від 20 березня 2018 року, переглянутий у судовому засіданні, з яких вбачається, що між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 відбулася розмова щодо виконавчого провадження, його тимчасового закриття, про необхідності передачі грошових коштів за вказане рішення та безпосередньо отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди (т.1, арк.крим.пров.84-104);
		 
		- протоколом огляду, ідентифікації, помітки та вручення грошових коштів від 22 березня 2018 року з додатками до нього, купюри являють собою валюту гривню України у розмірі 5 000,00 гривень, номіналом по 500 (п`ятсот) гривень, в кількості 10 (десять) штук, які мають наступні серії та номери: ЛГ 1719207, ФЖ 3611881, MB 5235038, ФД 2898576, МБ 3961978, BE 4858800, УИ 2251327, УЗ 1336440, УЗ 1336444, ВГ 4200771, які ОСОБА_10 повинен був передати старшому державному виконавцю ОСОБА_5 Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), за закриття виконавчого провадження №55624336 відносно нього щодо стягнення грошових коштів в сумі 73 350,00 гривень (т.1, арк.крим.пров.112-117);
		 
		- протоколом обшуку від 22 березня 2018 року, та додатком до нього, диском, переглянутому у судовому засіданні, за участі понятих, обвинуваченої та начальника Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)) ОСОБА_17 , представників військової прокуратури, захисників - місце обшуку є службовий кабінет №202 адміністративної будівлі Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)) - у стопці документів, які знаходилися скраю столу при вході до вказаного кабінету виявлено десять купюр номіналом 500,00 гривень з номерами ЛГ 1719207, ФЖ 3611881, MB 5235038, ФД 2898576, МБ 3961978, BE 4858800, УИ 2251327, УЗ 1336440, УЗ 1336444, ВГ 4200771. При просвітленні ультрафіолетовим випромінюванням, на купюрах виднілися плями жовто-зеленого кольору, що підтверджено учасниками слідчої дії (т.1, арк.крим.пров.118-125);
		 
		- постановою державного виконавця Саксаганського районного відділу ДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ в Дніпропетровській області ОСОБА_18 від 24 січня 2018 року про відкриття виконавчого провадження №55624336, з якої вбачається, що за рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2017 року (провадження №2/193/231/17) з ОСОБА_10 стягнуто на користь Жовтоводської місцевої прокуратури борг в сумі 73 351,44 гривня (т.1, арк.крим.пров.158);
		 
		- протоколом освідування особи від 22 березня 2018 року, в ході освідування за допомогою лампи з ультрафіолетовим випромінюванням здійснено огляд поверхні правої та лівої руки ОСОБА_5 (пальців та долоней) виявлено на першій фаланзі середнього пальця лівої руки пляму жовтого кольору та правій руці слідів не виявлено (т.1, арк.крим.пров.180-182); 
		 
		- протокол огляду від 20 квітня 2018 року мобільного телефону «SAMSUNG», модель «DUOS galaxy J7», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «МТС» НОМЕР_3 та «Київстар», карткою пам`яті з маркуванням 32GB 300х. Після зовнішнього огляду було здійснено увімкнення пошук інформації наявної у вказаному телефоні у меню «Контакти» виявлено запис « ОСОБА_19 НОМЕР_4 »; у меню «Телефон» виявлено наявність наступних дзвінків (з`єднань) з абонентом « ОСОБА_19 НОМЕР_4 »:22 мар. 14:49 Входящий вызов 00мин. 05сек., 22 мар. 14:09 Входящий вызов 00мин. 18 сек., 22 мар. 12:00 Исходящий вызов (т.1, арк.крим.пров.198-199);
		 
		- висновком судової експертизи спеціальних хімічних речовин від 17 квітня 2018 року №1/8.14/1503, згідно з яким на представлених на дослідження банкнотах з серійними номерами: ФД2898576, МБ3961978, УИ2251327, ФЖ3611881, ЛГ1719207, МВ5235038, УЗ 1336444, ВЕ4858800, УЗ 1336440, ВЕ4200771, на ватних серветках зі змивами з рук (в редакції слідчого судді - «зі змивами (ватним тампоном) з лівої руки ОСОБА_5 », «зі змивами (ватним тампоном) з правої руки ОСОБА_5 »), на ватному тампоні зі зразком люмінесцентної речовини, виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях. На контрольному зразку ватної серветки (в редакції слідчого судді - «зі зразком ватного тампона»), слідів спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях, не виявлено. Виявлені сліди спеціальних хімічних речовин на представлених на дослідження банкнотах з серійними номерами: ФД2898576, МБ3961978, УИ2251327, ФЖ3611881, ЛЕ1719207, МВ5235038, У31336444, ВЕ4858800, У31336440, ВГ4200771, на ватних серветках зі змивами з рук (в редакції слідчого судді - «зі змивами (ватним тампоном) з лівої руки ОСОБА_5 », «зі змивами (ватним тампоном) з правої руки ОСОБА_5 »), на ватному тампоні зі зразком люмінесцентної речовини, мають між собою спільну родову приналежність (т.1, арк.крим.пров.212-217);
		 
		- висновком судової технічної експертизи документів від 08 травня 2018 року №28/2.3/277, у відповідності до якого десять банкнот номіналом 500 (п`ятсот) гривень Національного банку України випуску 2011 та 2015 років із серійними номерами: ЛГ 1719207, ФЖ 3611881, MB 5235038, ФД 2898576, МБ 3961978, BE 4858800, УИ 2251327, УЗ 1336440, УЗ 1336444, ВГ 4200771 відповідають за способами друку та спеціальними елементами захисту грошовим знакам аналогічного номіналу та зразка, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України (т.1, арк.крим.пров.225-227);
		 
		- протоколом огляду від 22 березня 2018 року (огляд почато о 19.00год., огляд закінчено о 19.50год.) з додатками до нього, в ході якого встановлено, що на вебпорталі «Єдиний реєстр боржників» за параметрами пошуку фізична особа, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_5 , натискаючи на «Пошук», на вказаному вебпорталі з`являється результат пошуку фізичних осіб станом на 22 березня 2018 року 18год. 44хв., де зазначається наступне «Записів не знайдено. Уточніть умови пошуку» (т.1, акр.крим.пров.231-233);
		 
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 18 квітня 2018 року з диском, в ході якого ОСОБА_10 у присутності понятих, відтворив обставини та механізм одержання старшим державним виконавцем Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)) ОСОБА_5 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів загальною сумою 5000,00 гривень у її службовому кабінеті №202 (т.2, арк.крим.пров.1-4);
		 
		- протоколом огляду від 03 квітня 2018 року (огляд почато о 09.05год., огляд закінчено о 09.45год.) з додатками до нього, в ході якого встановлено, що у автоматизованій системі виконавчого провадження Міністерства юстиції України перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження №55624336 стосовно ОСОБА_10 (т.2, акр.крим.пров.76-79);
		 
		- протоколом огляду від 18 квітня 2018 року (огляд почато о 10.05год., огляд закінчено о 10.45год.) з додатками до нього, в ході якого встановлено, що у автоматизованій системі виконавчого провадження Міністерства юстиції України перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження №55624336 стосовно ОСОБА_10 (т.2, акр.крим.пров.80-83);
		 
		- інформаційною довідкою з автоматизованої системи виконавчого провадження №5300 від 10 травня 2018 року, з якої вбачається, що 22 березня 2018 року, о 15:27:24 годині, старшим державним виконавцем Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), ОСОБА_5 було прийнято рішення, та внесено відповідні відомості до реєстру боржників про закінчення виконавчого провадження №55624336 (фактичне повне виконання рішення).
		 
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.
		 
		Зазначені вище докази винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому КПК та Конституцією України.
		 
		Надаючи правову оцінку показам обвинуваченої, свідків, та матеріалам кримінального провадження, досліджених судом та покладених в обвинувачення ОСОБА_5 , та наявних інших матеріалів кримінального провадження, суд виходить із наступного. 
		 
		Так, обвинувачена ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.368 ч.1 КК України, не визнала. Проте, незважаючи на її заперечення щодо вчинення кримінального правопорушення, з її пояснень вбачається, що нею 22 березня 2018 року було закрито виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_10 , зазначила, що це була провокація з боку ОСОБА_10 , можливо з боку правоохоронних органів. 
		 
		Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , які були понятими, підтвердили, що в їх присутності у військовій прокуратурі були помічені купюри номіналом 500грн., які у подальшому були виявлені на робочому столі ОСОБА_5 , у котрої брали змиви з рук. Всі процесуальні дії проведені на їх погляд без будь-яких порушень.
		 
		Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що познайомився з ОСОБА_5 у січні 2018 року. Для вилучення його з реєстру боржників передав їй 40 000,00 гривень. Після цього продав квартиру. У березні 2018 року він вирішив купити квартиру, але зіштовхнувся з тим, що через наявність виконавчого провадження не зможе укласти угоду. Другий раз, знову державний виконавець вимагала половину суми боргу, проте вони домовилися за меншу суму за вилучення відомостей лише на час укладення угоди та 22 березня 2018 року він передав ОСОБА_5 5000,00 гривень, які в подальшому були виявлені на її робочому столі.
		 
		Прокурор прокуратури Софіївського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_16 , допитана як свідок суду пояснила, що відносно ОСОБА_10 здійснювалось досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 ч.1 КК України, його визнано винним за вказаним кримінальним правопорушенням, призначено покарання у виді штрафу . Потім подано позов про відшкодування завданої шкоди внаслідок самовільного заняття земельної ділянки, який задоволено судом. Виконавчий документ стосовно стягнення з ОСОБА_10 грошових коштів на суму 73 351,44 гривень звернуто до примусового виконання.
		 
		Свідок ОСОБА_17 - начальник обвинуваченої, зазначила, що 23 березня 2018 року винесена постанова про закриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_10 . Рішення приймала старший державний виконавець ОСОБА_5 . На її погляд була технічна помилка. Гроші знайшли в документах, між папками у ОСОБА_5 на столі. Гроші світилися. Усно або письмо, до неї щодо того, що їй пропонують хабар, ОСОБА_5 не зверталася. 
		 
		Покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_15 суд в основу обвинувачення не покладає, оскільки їх свідчення не стосуються подій, що мали місце 22 березня 2018 року, котрі інкримінуються ОСОБА_5 , та виходять за межі висунутого останній обвинувачення.
		 
		Судом також встановлено, що вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року, громадянина ОСОБА_10 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 ч.1 КК України, за ознаками самовільного зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, та призначено покарання у вигляді 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400,00 гривень.
		 
		В подальшому, у зв`язку із встановленням протиправних дій зі сторони ОСОБА_10 та завданням останнім державі збитків, до нього було пред`явлено цивільний позов про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям землі.
		 
		Заочним рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року, задоволено позов Жовтоводської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі, - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_10 , треті особи, - Ордо-Василівська сільська рада Софіївського району Дніпропетровської області про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям землі, та з ОСОБА_10 на користь держави стягнуто розмір шкоди в сумі 73 351,44 гривню, та судовий збір 1 600,00 гривень.
		 
		Після набрання рішенням законної сили та зверненням Жовтоводською місцевою прокуратурою виконавчого документу до примусового виконання, Саксаганським районним відділом державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), відносно ОСОБА_10 було відкрито виконавче провадження №55624336 постановою від 24 січня 2018 року, з примусового виконання рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2017 року.
		 
		В рамках вказаного виконавчого провадження державним виконавцем було звернуто стягнення на до ходи ОСОБА_10 
		 
		20 лютого 2018 року начальником Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), ОСОБА_17 у виконавчому провадженні №55624336 створено виконавчу групу, до складу котрої входила в тому числі і ОСОБА_5 . 
		 
		З інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження №5300 від 10 травня 2018 року, вбачається, що 22 березня 2018 року, о 15:27:24 годині, старшим державним виконавцем Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), ОСОБА_5 було прийнято рішення, та внесено відповідні відомості до реєстру боржників про закінчення виконавчого провадження №55624336, що потягло за собою автоматичне видалення ОСОБА_10 з реєстру боржників. 
		 
		В подальшому, на підставі постанови начальника Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), ОСОБА_17 від 23 березня 2018 року, постанову старшого державного виконавця Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), ОСОБА_5 від 22 березня 2018 року, скасовано, що потягло за собою включення ОСОБА_10 до реєстру боржників.
		 
		Виконавче провадження №55624336 відносно ОСОБА_10 перебувало в стані примусового виконання станом на квітень 2018 року.
		 
		При цьому, з протоколу за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 23 березня 2018 року №55/23/10-1719, протоколу за результатами проведення НСРД від 23 березня 2018 року №55/23/10-1718, протоколу за результатами проведення НСРД від 23 березня 2018 року №55/23/10-1717, протоколу за результатами проведення НСРД від 23 березня 2018 року №55/23/10- 1716, протоколу за результатами проведення НСРД від 23 березня 2018 року №55/23/10-1715, протоколу за результатами проведення НСРД від 23 березня 2018 року №55/23/10-1714, відеодиску №55/5228 від 20 березня 2018 року, переглянутого у судовому засіданні, вбачається, що 22 березня 2018 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 відбулася розмова щодо виконавчого провадження, його тимчасового закриття, про необхідності передачі грошових коштів за вказане рішення та безпосередньо отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди.
		 
		Згідно протоколу обшуку від 22 березня 2018 року, та додатком до нього, диском, переглянутому у судовому засіданні, за участі понятих, обвинуваченої та начальника Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)) ОСОБА_17 , представників військової прокуратури, захисників, було проведено обшук службового кабінету №202 адміністративної будівлі Саксаганського районного відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області (на теперішній час, - Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро)), де у стопці документів, які знаходилися скраю столу при вході до вказаного кабінету виявлено десять купюр номіналом 500,00 гривень. При просвітленні ультрафіолетовим випромінюванням, на купюрах виднілися плями жовто-зеленого кольору, що підтверджено учасниками слідчої дії.
		 
		В ході освідування за допомогою лампи з ультрафіолетовим випромінюванням здійснено огляд поверхні правої та лівої руки ОСОБА_5 (пальців та долоней) виявлено на першій фаланзі середнього пальця лівої руки пляму жовтого кольору.
		 
		Крім того, при огляді мобільного телефону ОСОБА_5 , в її контактах виявлено телефон ОСОБА_10 , та інформацію, що остання 22 березня 2018 року неодноразово спілкувалася з останнім.
		 
		Згідно висновку судової експертизи спеціальних хімічних речовин, на представлених на дослідження банкнотах та ватних серветках зі змивами з рук ОСОБА_5 , виявлені сліди спеціальних хімічних речовин з люмінесценцією жовтого кольору в УФ променях. 
		 
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		 
		Таким чином, з показів свідків та наявних матеріалів кримінального провадження вбачається, що обставини за яких сталося кримінальне правопорушення мали місце.
		 
		Оцінюючи пояснення свідків у сукупності з письмовими доказами, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченої, незважаючи на невизнання нею своє вини, що суд розцінює як намір приховання злочину та ухилення від передбаченої кримінальним законом відповідальності.
		 
		Після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченої, свідків, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_5 . 
		 
		При кваліфікації дій обвинуваченої, суд враховує наступне.
		 
		З огляду на склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.1 КК України, та сформульоване обвинувачення, у даній справі встановленню підлягають наступні ознаки складу злочину: спеціальний суб`єкт - службова особа, яка займає відповідальне становище; прохання надати неправомірну вигоду для себе таким суб`єктом; одержання неправомірної вигоди для себе таким суб`єктом; одержання неправомірної вигоди за вчинення будь-якої дії в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду; вчинення будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища. 
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05 квітня 2018 року у справі №658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
		 
		За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
		 
		Відповідно до п.1 Примітки ст.364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		 
		Державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом (ст.7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
		 
		Підпунктом в) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі - Закон) регламентовано, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці. 
		 
		Закон №766-VIII від 10 листопада 2015 року був опублікований в Голосі України 08 грудня 2015 року у випуску №231, та відповідно набрав чинності 09 грудня 2015 року, й регламентує у собі, що корупція - використання особою, зазначеною у ч.1 ст.3 Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч.1 ст.3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.
		 
		Неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав (ст.1 того ж Закону).
		 
		Особам, зазначеним у ч.1 ст.3 Закону забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		 
		Відповідно, одержання неправомірної вигоди - це прийняття службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, покладе¬них на неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів через своє службове становище.
		 
		Статтею 22 Закону особам, уповноваженим на виконання функцій держави, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
		 
		Згідно ч.1 ст.65 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави притягаються, зокрема, до кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку.
		 
		Таким чином, ст.368 КК України передбачено відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		 
		При цьому, у кримінальному законодавстві мінімального розміру неправомірної вигоди не встановлено.
		 
		Способи одержання неправомірної вигоди можуть бути різними і для кваліфікації цього злочину значення не мають.
		 
		Не має значення і те, як фактично було використано предмет неправомірної вигоди.
		 
		Як наслідок, відповідальність за злочин, передбачений ст.368 КК України настає тільки за умови, якщо службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй неправомірну вигоду або одержала таку вигоду за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто її пропонує чи надає, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому вчинення чи не вчинення службовою особою відповідних дій перебуває за межами об`єктивної сторони даного злочину, а отже кримінальна відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій, зокрема, було одержано неправомірну вигоду, була чи не була вона обумовлена до їх вчинення, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це робити.
		 
		Слід зауважити, що вчинені суб`єктом злочину, передбаченого ст.368 КК України, дії можуть бути як цілком законними (входити до його компетенції, здійснюватися в установленому порядку тощо), так і незаконними.
		 
		Третя особа, в інтересах якої винний за неправомірну вигоду має вчинити певні дії з використанням наданої йому влади чи службового становища, - це будь-яка фізична або юридична особа.
		 
		Відповідно суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 за ст.368 ч.1 КК України, за ознаками прохання надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
		 
		У судовому засіданні сторона захисту стверджувала про провокацію вчинення злочину, а тому суд зобов`язаний перевірити відповідні обставини.
		 
		Так, відповідно до ст.271 ч.3 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		 
		У національному законодавстві у ст.370 КК України міститься поняття «провокації підкупу» як дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду.
		 
		Відповідно до ст.27 ч.4 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.
		 
		Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України). Останній, зокрема у рішенні у справі «Чохонелідзе проти Грузії» (заява №31536/07, 28 червня 2018 року), сформував матеріально-правовий і процесуальний тест на провокацію вчинення злочину.
		 
		Зокрема, ЄСПЛ зазначав, що суд постійно визнавав використання таємних агентів як методу законного розслідування для боротьби з серйозними злочинами, однак цей метод все ще вимагає, щоб чіткі, відповідні і достатні процесуальні гарантії відмежовували дозволену поведінку поліції від провокування на кримінально караний вчинок, оскільки суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання з боку поліції. У зв`язку з цим, розгляд Судом скарг на провокування на кримінально караний вчинок був створений на основі двох тестів: матеріально-правовий тест і процесуальний тест на провокацію вчинення злочину. Відповідно до матеріально-правового тесту під час розгляду обґрунтованого твердження заявника про провокування на кримінально караний вчинок суду належить з`ясовувати, як перший крок, чи мали органи влади вагомі підстави для початку таємної операції. Зокрема, вони повинні продемонструвати, що вони володіли конкретними, об`єктивними та перевіреними доказами, які свідчать про початкові кроки для вчинення дій, які складають злочин, а також те, що злочинні дії були вже вчинено під час втручання поліції. Цей принцип виключає, зокрема, будь-яку поведінку, яку можливо тлумачити як підбурювання заявника до вчинення злочину, який в іншому випадку б не був скоєний, наприклад, взяття на себе ініціативи зв`язатися з заявником, повторення пропозиції незважаючи на отримання початкової відмови, наполегливе спонукання, обіцянки фінансової вигоди, або апелюючи до почуття співчуття у заявника. Якщо органи влади стверджують, що вони діяли на основі інформації, отриманої від приватної особи, суд повинен виокремити індивідуальну скаргу та інформацію, яка надходить від особи, яка співпрацює з поліцією або інформатора. Існує ризик, що співробітник або інформатор виконує роль agents provocateurs, що ймовірно порушує статтю 6 § 1 Конвенції, якщо вони повинні були взяти участь в операції під наглядом поліції. Тому в кожній окремій справі важливо встановити, чи була кримінальна дія вже вжита на той час, коли джерело розпочало співпрацю з поліцією. Під час оцінювання заяви про провокацію вчинення злочину також важливо проаналізувати, чи приватна особа, яка повідомила органи влади про стверджувану незаконну діяльність, могла мати будь-які приховані мотиви. При цьому, що межа між законною діяльністю таємного агента і провокацією вчинення злочину, скоріше всього буде перейдена, якщо у національному законодавстві не створена чітка і передбачувана процедура для надання дозволу і здійснення таємних операцій - особливо якщо вони також не знаходилися під належним контролем. У цьому контексті судовий нагляд є найбільш відповідним засобом контролю у справах про таємні операції. Відсутність процедурних гарантій під час санкціонування таємної операції породжує ризик свавілля та провокування на кримінально караний вчинок поліцією. Обсяг національного судового перегляду повинен містити причини, чому була розпочата таємна операція, рівень участі правоохоронних органів у вчиненні злочину і характер будь-якої провокації вчинення злочину або тиску, якого зазнав заявник. Обов`язок національних судів забезпечувати загальну справедливість судового розгляду вимагає, зокрема, щоб таємні агенти і інші свідки, які могли давати свідчення з питання підбурювання повинні бути заслухані в суді і повинен бути проведений перехресний допит стороною захисту, або, принаймні, повинні бути надані докладні підстави для його невиконання (§44-46).
		 
		Відповідно до ст.271 ч.1 п.3 КПК України спеціальний слідчий експеримент є формою контролю за вчиненням злочину, що полягає в одержанні слідчим або працівником оперативного підрозділу інформації шляхом штучного створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, в діях якої наявні ознаки вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, спостереження за їх поведінкою.
		 
		В процесі проведення спеціального слідчого експерименту важлива роль належить таким негласним слідчим (розшуковим) діям як аудіо-, відео- контроль особи та місця, які проводяться в комплексі зі спеціальним слідчим експериментом.
		 
		Відповідно до положень ст.271 ч.4 КПК України про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол.
		 
		Для глибшого розуміння природи спеціального слідчого експерименту та ґрунтовнішого його дослідження слід проаналізувати сукупність ознак, які йому властиві.
		 
		Першою ознакою спеціального слідчого експерименту є мета його проведення, а саме перевірка дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину.
		 
		Другою ознакою спеціального слідчого експерименту є умови (обстановка), в яких він проходить.
		 
		Законодавець закріпив положення про те, що це «створення слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної» (п.п.1.12.4 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2012 року №114/1042/516/1199/936/1687/5).
		 
		Слід визначити, яким вимогам повинна відповідати така обстановка, за винятком законодавчого положення про те, що не допускається підбурювання особи до вчинення злочину. Такими вимогами слід вважати: 1) обстановка повинна складатись на основі інформації про злочинну діяльність особи, яка є у слідчого або оперативного підрозділу; 2) ця обстановка повинна бути максимально наближеною до презюмованої злочинної діяльності особи, щодо якої проводиться експеримент.
		 
		Однією із ознак спеціального слідчого експерименту є те, що він не повинен містити ознак «провокації». Відповідно до ст.271 ч.3 КПК України забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення злочину з метою подальшого його викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який би вона не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією ж метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем.
		 
		Також ознакою спеціального слідчого експерименту є те, що його проведення не впливає на мотивацію дій особи, щодо якої він проводиться, дії цієї особи є самостійними. Ця ознака є характерною для всіх форм контролю за вчиненням злочину і нормативно закріплена у ст.271 ч.3 КПК України.
		 
		Проводячи спеціальний слідчий експеримент слідчий та оперативні працівники повинні обов`язково дотримуватись таких вимог: а) не провокувати особу до здійснення протиправних дій; б) не ставити особу в умови, що утруднюють задоволення її потреб законним способом; в) не принижувати честь і гідність осіб, які беруть участь в експерименті, та оточення; г) не створювати небезпеку для здоров`я осіб у кримінальному провадженні.
		 
		Отже, спеціальний слідчий експеримент - це НСРД, яка полягає у створенні та контролі уповноваженим законом суб`єктом обстановки, максимально наближеної до реальної з метою перевірки дійсних намірів конкретної особи, спостереження за її поведінкою та прийняттям рішення, за відсутності ознак провокації, коли таке проведення не впливає на мотивацію дій особи, щодо якої одержано інформацію про причетність до вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
		 
		У цій справі, вказані вимоги законодавства було дотримано.
		 
		Факт дійсності у провадженні обставин регламентованих ст.271 ч.3 КПК України встановлений не був.
		 
		Проводячи спеціальний слідчий експеримент ОСОБА_10 та/або слідство не провокувало ОСОБА_5 до здійснення протиправних дій, не ставили її в умови, що утруднюють задоволення потреб законним способом, не принижували честь і гідність осіб, які беруть участь в експерименті, та оточення, не створювали небезпеку для здоров`я осіб у кримінальному провадженні.
		 
		Позицію сторони захисту про те, що, у цій ситуації, мала місце провокація злочину з боку ОСОБА_10 та/або правоохоронних органів, оскільки ОСОБА_10 діяв наполегливо та провокативною, не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження. ОСОБА_5 не висвітлювала свою позицію, що вказані дії є проти правними, та вона не має наміру їх вчиняти.
		 
		З цього питання суд зазначає, що для відмежування провокації від допустимої поведінки Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв, такі як: a) змістовний критерій, b) процесуальний критерій.
		 
		При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
		 
		Відповідно аналізуючи обставини справи на предмет провокації злочину, суд дійшов висновку, що такий факт не знайшов свого підтвердження в результаті перевірки обставин кримінального провадження та дослідження доказів. А у матеріалах кримінального провадження відсутні ознаки, притаманні провокації злочину, а саме спонукання до вчинення злочину.
		 
		У рішенні «Матановіч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив, що «підбурювання, за змістом кримінального процесуального закону, мало б місце тільки тоді, коли таємний агент перед тим, … як було прийнято рішення про закупку і продаж наркотиків разом з іншими співвиконавцями злочину, неодноразово б заохочував (обвинуваченого) до вчинення злочину (або сприяв утвердженню у прийнятті такого початкового рішення обвинуваченим). Втім, докази ясно показують, що така пропозиція була лише загальним абстрактним виразом готовності таємного агента платити певну суму грошей за поставлені наркотики, після чого скаржник добровільно продовжував спілкуватися з ним, щоб отримати особисту користь від абстрактної готовності «покупця» (купувати наркотики). Звернення таємного агента в даному випадку не було обов`язковою умовою для злочинної діяльності скаржника, тобто дія, яку б в іншому випадку він би не вчинив. Навпаки, суди дійшли до висновку, що навіть без (агентів під прикриттям) він мав намір вчинити злочин, за який він був засуджений».
		 
		У своєму рішенні «Банніков проти Росії» на обґрунтування факту порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод ЄСПЛ посилається на своє рішення «Худобін проти Російської Федерації», «Тейшейро де Кастро проти Португалії», однак зміст цих рішень зводиться до вислову «не було б скоєно, як би не було спровоковано».
		 
		Отже, згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року застосування особливих методів ведення слідства - зокрема, агентурних методів - саме по собі не може порушувати право особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.
		 
		Так, для визначення провокації злочину Європейський суд встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		 
		Отже, перевіркою матеріалів цього кримінального провадження встановлено, що орган досудового розслідування діяв в основному у пасивний спосіб і не підбурювали обвинувачену до вчинення злочину. Таким чином, НСРД не призвели до підбурювання, через призму прецедентної практики ЄСПЛ стосовно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		 
		Зважаючи на наведене, суд в основу обвинувального вироку поклав докази, які узгоджуються між собою та повною мірою вказують на винуватість останньої, а доводи захисту про провокацію злочину не знайшли свого підтвердження.
		 
		Орієнтири тотожного характеру у питанні оцінки провокації наданні і Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 11 червня 2019 року у справі №750/3402/16-к.
		 
		Дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_5 був наданий ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2018 року, термін дії ухвали, 30 діб. 
		 
		Крім того, 19 листопада 2019 року обвинуваченою ОСОБА_5 та її захисниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заявлено письмове клопотання про призначення в рамках даного кримінального провадження технічної експертизи аудіо-відеозаписів відеоконтролю події злочину, які містяться на носіях інформації DVD-R №55/5228 від 20 березня 2017 року файли: №2018.03.22_ 05, №2018.03.22_04, №2018.03.22_03, №2018.03.22 _02, №2018.03.22_01. Проведення експертизи просили доручити експертам Харківського НДІСЕ, на вирішення яких поставити питання: Чи є надані на дослідження аудіо-відеозаписи оригіналами чи копіями? Яка дата створення файлів аудіо-відеозаписів? Клопотання вмотивовано тим, що під час дослідження відеозаписів в судовому засіданні встановлено, що вказані відеозаписи містяться на DVD-R-дисках. Переглядом змісту вказаних відеозаписів встановлено, що на відеозаписах відсутній початок такого запису, його кінець, та проміжки часу, коли заявник припиняв спілкування з ОСОБА_5 та розпочинав його знову. Крім того, перший переглянутий в судовому засіданні відеозапис не відповідає протоколу, складеному за наслідками вказаної негласної слідчої розшукової дії. Так, в протоколі за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії від 23 березня 2018 року (DVD-R №55/5228 від 20 березня 2017 року файл з назвою №2018.03.22_01 зазначено, що при першій зустрічі, зафіксованій під час проведення негласних слідчих розшукових дій ОСОБА_5 запитала у ОСОБА_10 хто він такий, в той час як на переглянутому в судовому засіданні відеозапису ця частина подій відсутня. Зазначені обставини свідчать про те, що наявні в матеріалах справи та досліджені судом відеозаписи є не оригіналами, а копіями, в той час як діючий КПК України не дозволяє використовувати як доказ в кримінальному провадженні копії аудіо- та відеозашісів, а тому виникла необхідність встановити - вказані відеозаписи є оригіналами чи копіями (а.с.139). 
		 
		Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року, вказане клопотання сторони захисту було задоволено (а.с.142-143).
		 
		Згідно висновку експертів №26616/19972 за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису та комп`ютерно-технічної експертизи від 22 грудня 2020 року, відеофайли «2018.03.22_01.mpg», «2018.03.22_02.mpg», «2018.03.22_03.mpg», «2018.03.22_04.mpg», «2018.03.22_05.mpg», які містяться на лазерному ком пакт-диску DVD-R «Perfeo» №PSP308VG052334351 (№55/5228), є копіями записаними за допомогою комп`ютерної техніки. Дата створення електронного файлу «2018.03.22_01.mpg», у файловій системі, що застосована до даного лазерного ком пакт-диску DVD-R «Perfeo» №PSP308VG052334351 (№55/5228), - 23 березня 2018 року, 09:36:33; дата створення електронного файлу «2018.03.22_02.mpg», - 23 березня 2018 року, 09:38:52; дата створення електронного файлу «2018.03.22_03.mpg», -23 березня 2018 року, 09:39:59; дата створення електронного файлу «2018.03.22_04.mpg», -23 березня 2018 року, 09:42:45; дата створення електронного файлу «2018.03.22_05.mpg», - 23 березня 2018 року, 09:43:52 (а.с.170-175).
		 
		З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом положень статей 358, 359 КПК України, сумніви щодо достовірності звуко- чи відеозапису, що дають підстави для призначення експертизи, мають ґрунтуватись на відтворенні таких записів.
		 
		Термін «достовірний» тлумачиться в українській мові як такий, що не викликає сумніву, цілком вірний, точний та є синонімом прикметника «вірогідний» - який не викликає сумніву.
		 
		Вірогідність - це суб`єктивна впевненість особи, яка оцінює докази, в існуванні чи відсутності певних фактів.
		 
		Однак, під час дослідження файлів у судовому засіданні стороною захисту не було наведено обставин, що підтверджували б твердження про недостовірність цих документів, перед експертами даного питання вони не ставили.
		 
		В тому числі, захист не вказав обґрунтувань, що свідчили б про застосування монтажу, вилучення з відео певних фрагментів, що мають істотне значення для встановлення обставин цього провадження, тощо, обмежуючись лише загальними посиланням на невідповідність вказаних записів, тобто висловлюючи свої припущення щодо наявності можливих (гіпотетичних) ознак монтажу.
		 
		Під час дослідження інформації, що міститься на зазначеному носії, судом не установлено даних про те, що відео- та аудіо- інформація є непослідовною, містить неприродні паузи чи переривається, також захист не вказував на невідповідність міміки осіб, звукового ряду чи на існування інших невідповідностей, які б могли свідчити про монтаж аудіо-, відео- файлів.
		 
		При вирішенні питання про достовірність цих матеріалів необхідно й зважати на те, що такі файли є електронними документами.
		 
		Відтак, на відміну від письмових документів, електронний не має постійної прив`язки до певного матеріального носія інформації, тому один і той же документ (файл) може існувати в ідентичному вигляді на різних носіях.
		 
		Так, у частині 3 ст.99 КПК законодавець визначив, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа ще й його відображення, якому надається таке ж значення як документу.
		 
		При цьому, відповідно до ст.99 ч.1 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.
		 
		Безпідставним є ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документу.
		 
		Характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.
		 
		Згідно з ДСТУ 7157:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 березня 2010 року №8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», електронний документ - це документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використовування якого потрібні засоби обчислювальної техніки.
		 
		Для виконання завдань кримінального провадження, з огляду на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч.2 ст.8).
		 
		Відповідно до ст.7 цього Закону, у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
		 
		Відповідно перенесення файлів на DVD-R диск не свідчить про їх сумнівність, неточність чи те, що файли спотворені, містять викривлену інформацію.
		 
		Твердження щодо можливого здійснення технічного втручання та редагування запису, не спираються на будь-які об`єктивні дані щодо таких припущень.
		 
		Аудіо-, відеограми не містять ознак фальшування (підробки), які б сприймались органами слуху та зору.
		 
		Ознаки монтажу не підтверджені будь-якими іншими доказами у справі, не обґрунтовуються відповідними технічними висновками спеціалістів. Та при призначенні експертизи, дане питання стороною захисту не ставилося.
		 
		Об`єктивних даних про такі факти судом не установлено.
		 
		Як наслідок суд зауважує, що не знаходить жодних об`єктивних передумов визначених кримінальним процесуальним законодавством для визнання здобутих у ході НСРД даних, як не належних, або ж недопустимих доказів.
		 
		Таким чином, підстави наведені стороною захисту для визнання доказів недопустимими не є слушними, так як не було установлено порушень регламентованих ст.87 КПК України.
		 
		Як наслідок, цими процесуальними джерелами доказів, у розумінні ст.84 КПК України, в їх сукупності, підтверджуються обставини регламентовані ст.91 того ж Кодексу.
		 
		Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченою, суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою як окремо, так і в сукупності, доводять винуватість обвинуваченої у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
		 
		При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , виходячи з вимог закону про достатність покарання для її виправлення, запобігання скоєнню нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
		 
		Керуючись вимогами ст.65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує, що вона вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії умисних нетяжких злочинів, пов`язаних з корупцією, від вчинення котрого потерпілі та майнові збитки відсутні, вину не визнала у повному обсязі, раніше не судима, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебувала та не перебуває, працює на посаді старшого державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , характеризується позитивно.
		 
		Згідно досудової доповіді, складеної Покровським РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, орган пробації дійшов висновку, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, обвинувачена ОСОБА_5 може бути виправлена без ізоляції від суспільства.
		 
		Пом`якшуючих покарання обвинуваченої ОСОБА_5 обставин, згідно зі ст.66 КК України, судом не встановлено.
		 
		Обтяжуючих вину обвинуваченої ОСОБА_5 обставин, згідно зі ст.67 КК України, судом також не встановлено.
		 
		На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченій ОСОБА_5 покарання в межах санкції ст.368 ч.1 КК України, у вигляді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади на певний термін.
		 
		Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або застосування положень ст.69 КК України, до обвинуваченої, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, а саме з огляду на те, що вони не підлягають застосуванню до осіб засуджених за корупційні злочини, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ст.65 ч.2 КК України, визначена даним вироком міра покарання, є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		 
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
		 
		Призначаючи таке покарання, суд вважає також зазначити, що є установленим факт того, що обвинувачена будучи державним службовцем, та в силу своїх обов`язків була зобов`язана забезпечувати дотримання Закону, а не порушувати його, будучи службовою особою одержала неправомірну вигоду.
		 
		Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, … ставить під загрозу стабільність … етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05 травня 1998 року). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність … і загрожує … моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27 січня 1999 року, ратифікована Законом України №252-V від 18 жовтня 2006 року). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31 жовтня 2003 року, ратифікована Законом України №251-V від 18 жовтня 2006 року).
		 
		Випадки ж корупції, у системі органів державної влади ставлять під загрозу довіру до цієї інституції в цілому.
		 
		У той час, як сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави.
		 
		Суд, керуючись ст.ст.50, 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та запобіганню скоєнню нових кримінальних правопорушень.
		 
		Потерпілі та майнові збитки у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлено.
		 
		Питання про речові докази вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
		 
		Питання арештованого майна у кримінальному проваджені вирішити у відповідності до положень ст.174 КПК України.
		 
		Відповідно до вимог ст.118 ч.3 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.
		 
		Відповідно до ст.122 ч.2 КПК України, залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
		 
		У відповідності з вимогами ст.124 ч.2, ст.374 ч.4 п.2 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		 
		Таким чином, з обвинуваченої ОСОБА_5 в порядку ст.124 ч.2 КПК України, на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експертів для проведення: судової експертизи спеціальних хімічних речовин від №1/8.14/1503 від 17 квітня 2018 року, у розмірі 1144,00 гривень (т.1, арк.крим.пров.210), та судово-технічної експертизи документів №28/2.3/277 від 08 травня 2018 року, у розмірі 1144,00 гривень (т.1, арк.крим.пров.234), а всього 2288,00 гривень.
		 
		Термін дії обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту скінчився, а тому питання про його дію суд не вирішує.
		 
		Після набрання вироком законної сили взяти ОСОБА_5 під варту. Строк покарання рахувати з дня затримання в порядку виконання вироку суду.
		 
		На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374-376 КПК України, суд, - 
		 
		 У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.1 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 03 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади строком на 03 (три) роки.
		 
		Після набрання вироком законної сили взяти ОСОБА_5 під варту. Строк покарання рахувати з дня затримання в порядку виконання вироку суду.
		 
		Речовий доказ зазначений на арк.крим.пров.№173-174, том 1, а саме матеріали виконавчого провадження №55624336 стосовно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , всього на 8-ми аркушах, яке зберігається в матеріалах кримінального провадження №42018040630000041 від 14 березня 2018 року, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Речовий доказ зазначений на арк.крим.пров.№200-201, том 1, а саме мобільний телефон марки «SAMSUNG», модель «DUOS», з сім-картками мобільного оператора «МТС Україна», мобільного оператора «Київстар» та з помаранчево-чорною карткою пам`яті «microSD 32Gb», з написом «Team», який зберігається у сейфі № НОМЕР_6 слідчого відділу УСБУ у Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили, - повернути близьким родичам ОСОБА_5 .
		 
		Речові докази зазначені на арк.крим.пров.№229-230, том 1, а саме: десять банкнот номіналом 500 (п`ятсот) гривень Національного банку України випуску 2011 та 2015 років із серійними номерами: ЛГ 1719207, ФЖ 3611881, MB 5235038, ФД 2898576, МБ 3961978, BE 4858800, УИ 2251327, УЗ 1336440, УЗ 1336444, ВГ 4200771, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ФІНВ УСБУ у Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили, - знищити.
		 
		Речові докази зазначені на арк.крим.пров.№94, том 2, а саме: системний блок чорного з сірим кольорів, з написом на передній панелі «10483608», який знаходяться на зберіганні у камері речових доказів УСБУ у Дніпропетровській області, та флеш-накопичував чорного кольору №021235 з написом «е.Ключ», який знаходиться в матеріалах кримінального провадження №42018040630000041 від 14 березня 2018 року, після набрання вироком законної сили, - повернути Саксаганському відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро).
		 
		Судові витрати у кримінальному провадженні за проведення: судової експертизи спеціальних хімічних речовин від №1/8.14/1503 від 17 квітня 2018 року, у розмірі 1144,00 гривень, та судово-технічної експертизи документів №28/2.3/277 від 08 травня 2018 року, у розмірі 1144,00 гривень, а всього 2288,00 гривень, на підставі ст.124 ч.2 КПК України, стягнути із засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави.
		 
		Скасувати арешт майна, накладений в рамках кримінального провадження №42018040630000041 від 14 березня 2018 року, а саме на матеріали виконавчого провадження №55624336 стосовно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , всього на 8-ми аркушах, відповідно до ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2018 року.
		 
		Скасувати арешт майна, накладений в рамках кримінального провадження №42018040630000041 від 14 березня 2018 року, а саме на десять банкнот номіналом 500 (п`ятсот) гривень Національного банку України випуску 2011 та 2015 років із серійними номерами: ЛГ 1719207, ФЖ 3611881, MB 5235038, ФД 2898576, МБ 3961978, BE 4858800, УИ 2251327, УЗ 1336440, УЗ 1336444, ВГ 4200771, відповідно до ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2018 року.
		 
		Скасувати арешт майна, накладений в рамках кримінального провадження №42018040630000041 від 14 березня 2018 року, а саме на мобільний телефон марки «SAMSUNG», модель «DUOS», з сім-картками мобільного оператора «МТС Україна», мобільного оператора «Київстар» та з помаранчево-чорною карткою пам`яті «microSD 32Gb», з написом «Team», відповідно до ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2018 року.
		 
		Матеріали кримінального провадження за №42018040630000041 від 14 березня 2018 року, в трьох томах залишити при обвинувальному акті, справа №210/3326/18, провадження №1-кп/210/90/21.
		 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженій, її захисникам та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. 
		 
		Суддя:         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...