Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/32703/21-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2021. Зареєстровано: 06.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2021.

Номер судового провадження: 1-кс-31146/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021100000000302

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/32703/21-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		18 червня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 , розглянувши у судовому засіданні провадження за клопотанням старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Слідчий ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі вказаним клопотанням.
		   Клопотання обґрунтовано тим, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021100000000302 від 29.04.2021 за підозрою ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
		   З матеріалів клопотання вбачається, що 18.06.2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
		У судовому засідання прокурори клопотання підтримали з викладених у ньому підстав та просили його задовольнити. 
		  У судовомузасіданні захисникипідозрюваного заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити у задоволенні клопотання, підозрюваний підтримав думку своїх захисників.
		   Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить наступних висновків.
		   Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
		   Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		   Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
		   Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		   Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами. 
		   Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		   Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
		   При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
		   Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст.178КПК України.
		   Загальною декларацієюправ людини(статті3,9)та Конвенцієюпро захистправ людиниі основоположнихсвобод,яка,відповідно довимог ч.1ст.9Конституції України,ратифікована Закономвід 17.07.1997року «Проратифікацію Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод 1950року,Першого протоколута протоколів№2,4,7та 11Конвенції» іє частиноюнаціонального законодавстваУкраїни (стаття5),визначено,що кожналюдина маєправо на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.
		   Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «ЛУЦЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ» у остаточному рішенні від 19 листопада 2012 року у пункті 62 зазначено: «Суд наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме  гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), №38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями). Будь-яке свавільне тримання під вартою не може відповідати пункту 1 статті 5 Конвенції. У цьому контексті термін «свавільність» розуміється ширше, ніж лише невідповідність національному законодавству. Як наслідок, законне позбавлення свободи за національним законодавством усе одно може бути свавільним і, таким чином, може порушувати Конвенцію, зокрема, коли збоку державнихорганів маламісце недобросовісністьабо введенняв оману(рішеннявід 09липня 2009року усправі «Мооренпроти Німеччини»(Moorenv.Germany)[ВП],заява №11364/03, пункти 72, 77 та 78, з подальшими посиланнями), або коли таке позбавлення свободи не було необхідним за конкретних обставин (рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), заява № 65559/01, пункт 74)».
		   Конституція України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканість.
		   Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
		   Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
		   Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні  ОСОБА_8 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
		   Оцінюючи зібрані у справі докази, надавши оцінку встановленим фактам щодо особи підозрюваного, наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що запобіжний захід на застосуванні якого наполягає сторона обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи.
		   Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
		   За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		   Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виглядідомашнього арешту, строком на два місяці. 
		   Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та унеможливить продовження вчинення злочинів.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 107, 176, 177, 178, 179, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, 
		 
		У Х В А Л И В:
		   У задоволенні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_9  відмовити.
		Застосувати допідозрюваного  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		Покласти напідозрюваного  ОСОБА_8  наступні обов`язки: 
		- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
		- утримуватись від спілкування з особами, визначеними прокурором, слідчим в даному кримінальному провадженні поза межами проведення слідчих дій;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Визначити строкдії ухвалислідчого суддіта покладенихсудом обов`язківдо 16серпня 2021року включно.
		Звільнити  ОСОБА_8  з під варти у залі суду негайно.
		Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань. 
		Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання підозрюваного.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. 
		 
		 
		Слідчий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...