Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/30641/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.07.2021. Зареєстровано: 06.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2021.
Дата набрання законної сили: 23.06.2021
Номер судового провадження: 22-ц/4820/596/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		____________________________________________________________________
		                                       Справа № 686/30641/20
		Провадження № 22-ц/4820/596/21
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		23 червня 2021 року м. Хмельницький
		 
		Хмельницький апеляційний суд у складі
		 
		колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.
		секретар судового засідання Садік Н.Д.
		за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/30641/20 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про поновлення на роботі, за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2021 року (суддя Козак О.В.).
		Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
		 
		в с т а н о в и в:
		У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради про поновлення на попередній роботі.
		В обґрунтування позову зазначав, що в жовтні 2019 року він був прийнятий на посаду механіка в КП БРЕД згідно наказу № 327-к від 11.10.2019. Наказом директора КП БРЕД від 13 травня 2020 року № 135 його було звільнено із займаної посади механіка дільниці механізації і транспорту, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		Однак, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 08.09.2020 у цивільній справі № 686/14461/20 накази керівника КП БРЕД про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган і звільнення з посади були скасовані, а його поновлено на раніше займаній посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Зазначає, що відповідач своїм наказом від 09.09.2020 № 330-к ввів до штатного розпису дільниці механізації та транспорту додаткову посаду механіка з посадовим окладом 11987 грн та поновив його на цій посаді. Проте, вже 10.09.2020 відповідач видав наказ № 238 «Про внесення змін до штатного розпису» з метою вдосконалення роботи підприємства і виробничою необхідністю про проведення скорочення посади механіка. 
		Та через два місяці 10 листопада 2020 року відповідачем був прийнятий наказ за підписом в.о. директора підприємства № 401-к «Про звільнення», яким позивача звільнено з посади механіка дільниці механізації та транспорту на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, видано трудову книжку та частково проведено розрахунок з належних йому виплат.
		З прийнятим рішенням про звільнення з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП позивач не погоджується, оскільки відповідачем не була дотримана процедура його звільнення відповідно до встановленого Законом порядку.
		Вважає, що відповідач не дотримався вимог трудового законодавства, зокрема положень ст.ст. 40, 49-2 КЗпП, що дає йому право ставити питання про поновлення його на попередній роботі механіка та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Звертаючись до суду з позовом, просив поновити його на посаді механіка Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради з 11.11.2020.
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до КП по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради про поновлення на попередній роботі відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає оскаржуване рішення суду незаконним та необґрунтованим. Вказує, що суд помилково зробив висновок про те, що обов`язок доказування правомірності звільнення покладається на позивача, а не на роботодавця. Зазначає, що суд фактично не дослідив обставини не виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08.09.2020 щодо його поновлення на попередній посаді. Апелянт вказує, що судом також не було досліджено питання чи дійсно у відповідача відбулися зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників. Посилається на те, що судом не були взяті до уваги доводи позивача про порушення відповідачем процедури звільнення у зв`язку із скороченням штату працівників.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу.
		Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції  без змін.
		Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача за п. 1 ст. 40 КЗпП України здійснено відповідачем з дотриманням вимог трудового законодавства.
		Однак з такими висновком суду погодитися не можна в повному обсязі з таких підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.09.2020 у справі № 686/14461/20 скасовано наказ директора Комунального підприємства по будівництва, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13 травня 2020 року № 135 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді механіка Комунального підприємства по будівництва, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради з 14 травня 2020 року.
		На реалізацію виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.09.2020 по справі № 686/14461/20 в частині, що підлягає негайному виконанню видано наказ директора КП по будівництву, ремонту та експлуатації доріг № 330-к від 09.09.2020, яким введено до штатного розпису дільниці механізації та транспорту посаду механіка  1 од. з посадовим окладом 11987 грн код класифікатора професій ДК-003-2010р-3115; скасовано наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 13.05.2020 № 135-к; поновлено ОСОБА_1 на посаді механіка дільниці механізації та транспорту з 14.05.2020 (а.с. 6).
		Згідно з наказом № 238 від 10.09.2020 КП по будівництву, ремонту та експлуатації доріг, з метою удосконалення роботи підприємства та виробничою необхідністю, у зв`язку із оновленням та списанням техніки вирішено скоротити 10.11.2020 в штатному розписі Комунального підприємства по будівництву ремонту та експлуатації доріг посаду механіка дільниці механізації та транспорту кількістю  1 одиниця з посадовим окладом 11987 грн; на інспектора по кадрах ОСОБА_4 покладено обов`язок попередити механіка дільниці механізації та транспорту ОСОБА_1 про вивільнення посади відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, та запропонувати працівнику переведення за його згодою на інші вакантні посади підприємства. Не пізніше ніж за два місяці вручити персональне попередження про наступне скорочення посади під особистий підпис; звільнення працівника відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України провести згідно з вимогами діючого законодавства, з наданням відповідних пільг та виплатою компенсацій (а.с. 7).
		10.09.2020 ОСОБА_1 було запропоновано вакантні посади дорожнього робітника та прибиральника вулиць, у зв`язку із скороченням посади механіка дільниці механізації та транспорту, від підпису на бланку із запропонованими посадами ОСОБА_1 відмовився, про що складено відповідний акт (а.с. 36).
		Згідно з актами від 10.09.2020, ОСОБА_1 відмовився від підпису в наказі № 238 від 10.09.2020 про внесення змін до штатного розпису, про ознайомлення з ним, а також на бланку попередження про скорочення його посади (а.с. 37-38).
		03.11.2020 ОСОБА_1 відмовився від запропонованих йому вакантних посад: прибиральника вулиць, вантажника, машиніста автогрейдера (а.с. 39).
		Листом від 11.09.2020 профорганізатор ОСОБА_5 повідомив директора Комунального підприємства по будівництву ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради про те, що механік дільниці механізації та транспорту ОСОБА_1 не являється членом профспілкової організації Комунального підприємства по будівництву ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради. Про скорочення посади механіка дільниці механізації та транспорту та подальшого вивільнення (звільнення) з цієї посади ОСОБА_1 не заперечив (а.с. 54).
		Згідно з наказом КП по будівництву ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 401-к від 10.11.2020, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, наказу директора підприємства № 238 від 10.09.2020 «Про внесення змін до штатного розпису», звільнено ОСОБА_1 з посади механіка дільниці механізації та транспорту 10.11.2020 (а.с. 30).
		З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач своєчасно та належним чином повідомив позивача про наступне вивільнення, проте, з часу попередження про майбутнє вивільнення у зв`язку зі скороченням посади позивачу не було запропоновано усі наявні вакантні посади на підприємстві, які з`явилися на підприємстві протягом двох місяців з дня попередження працівника про наступне вивільнення до дня його звільнення. 
		Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. 
		Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Відповідно до статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
		Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
		При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
		Оскільки обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
		З матеріалів справи вбачається, що з часу винесення позивачу попередження про наступне вивільнення, що відбулося 10.09.2020, у Комунальному підприємстві по будівництву, ремонту та експлуатації доріг в період з 16.09.2020 по 26.10.2020 згідно штатного розпису була вакантною посада водія вантажного автомобіля, яка могла бути зайнята позивачем. З врахуванням того, що відповідно до вимог визначених посадовою інструкцією водія, позивач ОСОБА_1 має право керування відповідною категорією транспортних засобів «В», «С» та досвід роботи керування транспортними засобами не менше одного року, що підтверджується копіями водійського посвідчення, свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності  фізичної особи ОСОБА_1 , повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності  фізичної особи ОСОБА_1 , витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань (а.с. 135-139). Разом з тим, ця посада позивачу не пропонувалася, на посаду водія було прийнято іншу особу. 
		Чинним законодавством визначено, що вакантною вважається посада, наявна у штатному розписі установи, підприємства, організації і на яку не укладений трудовий договір.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що посада водія вантажного транспортного засобу в період з 16.09.2020 по 26.10.2020 була вакантною, і стверджувати інше підстав не має, так як відсутні належні та допустимі докази, які б спростовували встановлений судом факт. При цьому, про існування певних перешкод для повідомлення позивача про наявність такої вакантної посади та виконання цього свого обов`язку відповідачем не зазначено.
		З огляду на викладене, слід дійти висновку, що відповідачем не доведено факт виконання ним в повному обсязі обов`язку, передбаченого ст. 49-2 КЗпП України, а тому позовні вимоги позивача про поновлення на роботі на займаній ним посаді механіка є таким, що підлягають задоволенню. У зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
		При цьому, не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на нез`ясування обставин щодо переважного права позивача на залишення на роботі перед іншим працівником.
		Згідно зі ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається у випадках, визначених ч. 2 ст. 42 цього Кодексу.
		З матеріалів справи вбачається, що в період з 09.09.2020 до штатного розпису Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг було введено в дільниці механізації та транспорту посаду механіка  1 од., таким чином у дільниці механізації та транспорту були наявними дві посади механіка, на яких працювали ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с. 44). Рішення роботодавцем прийнято по скороченню лише однієї посади механіка. 
		Разом з тим, встановлено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, позивач не мав переважного права на залишенні на роботі порівняно з іншим працівником ОСОБА_6 , зважаючи на те, що останній має більший тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві, що складає 3 роки 1 місяць, в порівнянні з позивачем, стаж якого на даному підприємстві становить 10 місяців. Крім того, на утриманні ОСОБА_6 перебувають двоє малолітніх дітей.
		Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про недослідження судом питання чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва чи скорочення чисельності чи штату працівників, оскільки суд не вирішує питання щодо доцільності змін в організації виробництва і праці та наступного скорочення штату працівників за рахунок ліквідації певних посад, оскільки вирішення вказаних питань належить до виключної компетенції роботодавця (власника або уповноваженого ним органу).
		Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч. 3 вказаної статті, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві посилався на наявність у нього права ставити питання про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, проте, за змістом позовних вимог, таких матеріально-правових вимог не заявляв.
		Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		А тому, з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 2102 грн. судового збору.
		Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, які позивач поніс на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази: договір по надання правової допомоги від 28.11.2020 та квитанція до прибуткового касового ордеру від 07.12.2020 про сплату 8470 грн за надання юридичних послуг (а.с. 64-66) не є безумовною підставою для відшкодування судом з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
		Проте, позивачем належним чином оформлених у встановленому законом порядку, документів, що підтверджують обсяг, вартість фактично наданих послуг, розрахунок наданої професійної правничої допомоги до суду першої інстанції надано не було, а також перед завершенням розгляду справи не повідомлено суд про те, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ним буде подано докази з приводу наданої правничої допомоги.
		Відповідно, встановлені ч. 3 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України, приписи щодо процедури доведеності розміру витрат на правничу допомогу позивачем не дотримані.
		За таких обставин, на відповідача не може бути покладено відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		Позов ОСОБА_1 задовольнити.
		Поновити ОСОБА_1 на посаді механіка дільниці механізації та транспорту Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг Виконавчого комітету Хмельницької міської ради.
		Стягнути з Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг Виконавчого комітету Хмельницької міської ради (місцезнаходження: вул. Я. Мудрого, 5, м. Хмельницький, 29009, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03335445) на користь держави 2102 грн судового збору.
		Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 02 липня 2021 року.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач                        І.В. П`єнта
		 
		Судді:                                А.П. Корніюк
		 
		   О.І. Талалай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...