Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 126/762/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про комунальну власність.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.07.2021.
Дата набрання законної сили: 05.07.2021
Номер судового провадження: 61-7674ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		 
		05 липня 2021 року
		м. Київ
		справа № 126/762/19
		провадження № 61-7674 ск21 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ткаченко Костянтин Дмитрович, на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2020 року тапостанову Вінницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року у справі за позовом  ОСОБА_1 до релігійної організації «Релігійна громада Святого Апостола Євангеліста Іоанна Богослова с. Красносілка Бершадського району Української Православної Церкви (Православної Церкви України)» та управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання протиправним і скасування наказу,
		ВСТАНОВИВ :
		Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		До Верховного Суду05 травня 2021 року    ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з зазначенням конкретних обов`язкових підстав касаційного оскарження та доплатити судовий збір. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
		У червні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла уточнена редакція касаційної скарги, в якій заявник посилався на те, що підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, за відсутності відповідного висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, заявник додав квитанцію про сплату судового збору.
		Пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадкуякщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		У поданій на усунення недоліків касаційній скарзі, серед іншого, заявник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Разом з тим, таке обгрунтування касаційної скарги не можна визнати належним, оскільки при касаційному оскарженні судових рішень з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) має зазначатися конкретна норма права, що регулює спірні правовідносини, з приводу застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, без зазначення конкретної норми права, яку неправильно застосували суди попередніх інстанцій, не дає підстав для вирішення питання про відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
		Посилання у касаційній скарзі лише на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без зазначення на обґрунтування випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
		Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України та статті 185 ЦПК Україниу разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
		Оскільки заявником надано уточнену редакцію касаційної скарги без зазначення конкретних підстав касаційного оскарження, наявність яких є обов`язковою вимогою до змісту касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги ухвали Верховного Суду від 20 травня 2021 року заявником не виконано, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження та є підставою для визнання касаційної скарги  ОСОБА_1 неподаною та повернення її заявнику.
		Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
		Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ткаченко Костянтин Дмитрович, на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 08 грудня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 31 березня 2021 року вважати неподаною та повернути заявнику.
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                     О. В. Білоконь

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...