Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/826/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 07.07.2021. Зареєстровано: 07.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"05" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/826/21
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Рильової В.В.                   
		при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом    В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1  прокурор, який бере участь у справі: Харківська обласна прокуратура, місто Харків     до   1. Харківської міської ради, місто Харків;   2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", місто Харків   про  визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі за участю представників:
		прокурор - Клейн Л.В. посвідчення № 051089 від 02.10.2018;
		відповідача 1 - Столбовий М.І. посвідчення № 1790;
		відповідача 2 - адвокат Чаплинський О.В. ордер АХ № 1046272 від 07.06.2021; 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" в якому просить суд:
		- визнати незаконними та скасувати пункти 7.3, 7.4 Додатку 1 до Рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до 01.07.2022;
		- визнати недійним Договір від 23.11.2020 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані";
		- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, площею 2,7142 га, кадастровий номер 6310136600:08:004:0019 Харківській міській раді.
		Витрати по сплаті судового збору прокурор просить також стягнути з відповідачів - Харківської міської ради та ТОВ "Європартнер компані".
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.03.2021 позовну заяву в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1  прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/826/21 та постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
		Розгляд справи № 922/826/21 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи; учасники справи виклали письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору у заявах по суті справи - позовній заяві, відзивах на позовну заяву, відповіді на відзиви, запереченнях та інш.
		За результатами підготовчого засідання 24.05.2021 у справі № 922/826/21 Судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07 червня 2021 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 ГПК України.
		В судовому засіданні 07.06.2021 у справі № 922/826/21 судом оголошено перерву до 05 липня 2021 року об 11:30 годині, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Відповідну ухвалу постановлено без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання у справі № 922/826/21.
		Прокурор, який брав участь в судовому засіданні 05.07.2021, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив Суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1.
		Представники відповідачів в судовому засіданні 05.07.2021 проти задоволення позову в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 заперечували, просили суд в його задоволенні відмовити, оскільки доводи прокурора є безпідставними.
		Питання наявності у прокурора процесуальної дієздатності у справі № 922/826/21 вже було вирішено Судом під час розгляду клопотання Харківської міської ради про залишення позову без розгляду - в ухвалі суду від 24.05.2021, згідно якої у даному випадку, оскільки захист інтересів держави в особі територіальної громади міста Харків має здійснювати Харківська міська рада, проте, саме цей орган місцевого самоврядування визначено відповідачем із посиланням на те, що він вчинив, на думку прокурора, протизаконні дії, які порушують інтереси держави в особі територіальної громади міста Харків, прокурором правомірно заявлено відповідний позов, а Харківську міську раду визначено одним із відповідачів у цій справі, позаяк іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста Харків, виходячи із спірних правовідносин, не існує. Отже, суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував необхідність та підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі, а також звернувся до суду як самостійний позивач. 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурора, а також заперечення Харківської міської ради і ТОВ "Європартнер компані", об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Пунктом 7 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 18.04.2018 за №1049/18 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" Товариству з обмеженою відповідальністю "Архелай" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 6,0085 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові. Будівництво об`єкту виконати з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1", літ. "Ж-1" по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, які належать на праві власності ТОВ "Архелай".
		Вказані нежитлові будівлі належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Архелай" на підставі договору купівлі-продажу частини нежитлових будівель (1/2 частина нежитлових будівель літ. Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1", літ. "Ж-1") від 01.03.2018 за № 410 та договору купівлі-продажу частини нежитлових будівель (1/2 частина нежитлових будівель літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1", літ. "Ж-1") від 02.03.2018 за № 416. Вказаними договорами Товариством з обмкжкною відповідальністю "Архелай" набуло право власності на нежитлові будівлі літ. "Б-1" загальною площею 53.1 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 52 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 54 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 58.8 кв.м., літ. "Ж- 1" загальною площею 57.2 кв.м. по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові. Земельна ділянка під вказаними нежитловими будівлями не була сформована.
		Одразу після розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,0085, її формування та присвоєння кадастрового номеру 6310136600:08:004:0014, пунктом 25 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 17.10.2018 за №1231/18 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0014 із земель територіальної громади м. Харкова площею 6,0085 га для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50.
		Пунктом 1 додатку 4 до рішення Харківської міської ради від 28.11.2018 за №1297/18 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 6,0085 га кадастровий номер 6310136600:08:004:0014) на земельні ділянки: ділянка № 1 площею 5,2678 га та ділянка № 2 площею 0,7407 га.
		Також пунктом 9 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 за № 1459/19 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" ТОВ "Архелай" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0015) площею 5,2678 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 до 01.03.2022.
		Проте, договір оренди вказаної земельної ділянки ТОВ "Архелай" не уклало та відмовилося від землі, у зв`язку з чим, пункт 9 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 за № 1459/19 скасовується пунктом 4 додатку до рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 за № 2014/20 у зв`язку із добровільною відмовою ТОВ "Архелай" (лист від 29.01.2020 за № 29/01-1). Таким чином, жодні правовстановлюючі документи на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:08:004:0015 площею 5.2678 га по пров. Шевченківському, 50 у м. Харкові Товариством з обмеженою відповідальністю "Архелай" не оформлювалися.
		В подальшому, за Договорами купівлі-продажу від 14 січня 2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Архелай" було відчужено  нежитлові будівлі літ. "Ж-1" площею 59,2 кв.м. та літ. "Е-1" площею 60,0 кв.м. за адресою: місто Харків, провулок Шевченківський, 50 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані". У вказаних Договорах купівлі-продажу (пункт 5) зазначено, що нежитлові будівлі розташовуються на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:08:004:0015 загальною площею 5,2678 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. 
		Пунктом 17 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 за № 2009/20 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0015) площею 5,2678 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва житлового комплексу по провулку Шевченківському, 50. Фінансування робіт із землеустрою (технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0015) по провулку Шевченківському, 50 погоджено забезпечити за рахунок коштів ТОВ "Європартнер компані" за його згодою (лист від 29.01.2020 № 012920), згідно з укладеним договором із розробником документації із землеустрою.
		Також пунктом 2 додатку 4 до рішення Харківської міської ради від 22.04.2020 за № 2089/20 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0015) площею 5,2678 га із земель територіальної громади м. Харкова на земельні ділянки: ділянка № 1 - площею 1,8191 га, ділянка № 2 - площею 0,7345 га, ділянка № 3 - площею 2,7142 га для будівництва житлового комплексу по провулку Шевченківському, 50. Фінансування робіт із землеустрою (технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0015) по провулку Шевченківському, 50 забезпечено за рахунок коштів ТОВ "Європартнер компані" за його згодою, згідно з укладеним договором із розробником документації із землеустрою.
		Надалі, пунктами 7.3, 7.4 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" ТОВ "Європартнер компані" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до 01.07.2022. Будівництво об`єкту виконати з урахуванням знесення будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1", які належать ТОВ "Європартнер компані" на праві приватної власності, в межах земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019).
		Звертаючись до суду із даним позовом прокурор зазначає, що вказані рішення Харківської міської ради не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки земельні торги не проводились, а право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 було надано ТОВ "Європартнер компані" для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури з порушенням вимог статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України (поза конкурентної процедури проведення земельних торгів). Крім того, площа наданої в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 - 2,7142 га значно перевищує площу забудови, що належить ТОВ "Європартнер компані" на праві власності: об`єкти нерухомого майна літ. "Ж-1", літ. "Е-1" мають площу забудови 0,0073 га та 0,0074 га, що становить лише 0,5% від відведеної відповідачу земельної ділянки.
		Водночас, на підставі вказаного спірного рішення Харківської міської ради між останньою та ТОВ "Європартнер компані" укладено Договір оренди землі від 23.11.2020, яким передбачено, що в оренду ТОВ "Європартнер компані" передається земельна ділянка загальною площею 2,7142 га , у тому числі, під забудовою ____ га (пункт 2 Договору), для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово- розважальної та ринкової інфраструктури (пункт 1 Договору). На земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна нежитлові будівлі літ. "Ж-1", літ. "Е-1", які підлягають знесенню, інші об`єкти інфраструктури відсутні (пункт 3 Договору). 
		Таким чином, ТОВ "Європартнер компані" отримано земельну ділянку площею, яка в 185 разів перевищує площу будівель. При цьому, спірне рішення Харківської міської ради не містить чіткого зазначення, яка саме частина вищевказаної ділянки (площа, установлені межі, як це передбачено частиною першою статті 79 ЗК України) призначалася та була необхідна саме для розміщення та обслуговування будівель відповідно до вимог частини другої статті 377 Цивільного кодексу України, ні посилання на землевпорядну документацію, якою визначена така земельна ділянка відповідно до ДБН та СНІП. Отже, ТОВ "Європартнер компані" отримало в оренду земельну ділянку саме для будівництва житлового будинку, а не для обслуговування нежитлових будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1", а наміри Харківської міської ради спрямовані саме на отримання Товариством земельної ділянки для нового будівництва, в той час, як наявність об`єктів нерухомості використана лише як формальний привід для уникнення процедури земельних торгів.
		На переконання прокурора, у даному випадку наявні підстави для визнання незаконним та скасування пунктів 7.3, 7.4 Додатку 1 до Рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", визнання недійним Договору від 23.11.2020 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га та повернення земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) Харківській міській раді.
		Заперечуючи проти позову Харківської місцевої прокуратури № 1 відповідачі - Харківська міська рада і ТОВ "Європартнер компані" зазначили, що чинним земельним законодавством передбачений порядок передачі у користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташоване належне особі на праві приватної власності нерухоме майно, без проведення земельних торгів. Крім того, жодним нормативним актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не унормовано, що при відведені земельних ділянок мають враховуватись, певні пропорції співвідношення площі таких об`єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться.
		Отже, оскаржуване рішення прийнято Харківською міською радою на підставі абз. 5 частини першої статті 123 Земельного кодексу України, відповідно до приписів якого надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
		Право власності на земельну ділянку площею 2,7142 га (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) за Харківською міською радою зареєстровано 03.08.2020.
		Таким чином, Харківська міська рада приймаючи рішення про надання в оренду, пересвідчившись в реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, встановивши, що на земельній ділянці розташуванні об`єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі літ. "Ж-1". літ. "Е-1" відповідні відомості зазначені на кадастровому плані), що перебувають у власності ТОВ "Європартнер компані" (що є підставою для не проведення земельних торгів) прийняла оскаржуване рішення.
		Крім того, право оренди земельної ділянки площею 2,7142 га, надане ТОВ "Європартнер компані", не порушує прав та інтересів інших фізичних та юридичних осіб, інтересів територіальної громади і держави.
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
		Згідно з частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
		Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
		Згідно частини першої статті 122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		За змістом частини другої статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої та другої статті 134 Земельного кодексу України в наведеній редакції, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. При цьому, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
		Виходячи із системного аналізу положень частини 2 статті 124 та абзацу 2 частини 2 статті 134 ЗК України незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації вже існуючих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належать на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.
		Таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим і логічним та створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об`єктів надмірного тягаря, пов`язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання приписів законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об`єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необґрунтовано значно перевищує площу таких об`єктів.
		У розрізі спірних правовідносин, при вирішенні даної справи судом  враховано правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 922/1323/20 в порядку у порядку "obiter dictum" щодо застосування статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 134 ЗК України: якщо раніше у законному користуванні продавця (попереднього власника) нерухомого майна (будівель, споруд) вже перебувала земельна ділянка певною площею, то до набувача вказаного нерухомого майна переходить право користування земельною ділянкою такої ж площі, як у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 ЗК України) та на тому ж самому юридичному титулі.
		Натомість норма частини 2 статті 120 ЗК України не застосовується у разі, якщо на дату набуття нерухомого майна у його продавця було відсутнє будь-яке право на земельну ділянку, на якій таке майно розташоване. При вирішенні спорів щодо площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщених на ній будівель та споруд, суд може брати до уваги площу земельної ділянки, яка надавалася попередньому власнику будівлі, але право на яку не перейшло до набувача вказаного нерухомого майна в порядку статті 120 ЗК України.  В той же час це не виключає можливості землекористувача та відповідного органу визначати площу земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщених на ній будівель та споруд, шляхом розробки (затвердження, погодження) нового проекту землеустрою чи технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з відповідним обґрунтуванням необхідності збільшення чи зменшення її площі з урахуванням незмінності цільового та функціонального призначення.
		Як було встановлено Судом, за Договорами купівлі-продажу від 14 січня 2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Архелай" було відчужено нежитлові будівлі літ. "Ж-1" площею 59,2 кв.м. та літ. "Е-1" площею 60,0 кв.м. за адресою: місто Харків, провулок Шевченківський, 50 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані". У вказаних Договорах купівлі-продажу (пункт 5) зазначено, що нежитлові будівлі розташовуються на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:08:004:0015 загальною площею 5,2678 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. 
		Проте, жодних речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:08:004:0015 у ТОВ "Архелай" не виникало.
		Водночас, пунктом 17 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 за № 2009/20 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0015) площею 5,2678 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва житлового комплексу по провулку Шевченківському, 50.
		Також пунктом 2 додатку 4 до рішення Харківської міської ради від 22.04.2020 за № 2089/20 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:08:004:0015) площею 5,2678 га із земель територіальної громади м. Харкова на земельні ділянки: ділянка № 1 - площею 1,8191 га, ділянка № 2 - площею 0,7345 га, ділянка № 3 - площею 2,7142 га для будівництва житлового комплексу по провулку Шевченківському, 50. 
		Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
		Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
		Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
		Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
		Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
		Так, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6313483172020 від 24.07.2020, земельну ділянку площею 2,7142 га з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 зареєстровано 24 липня 2020 року; форма власності - комунальна, цільове призначення: 02.10 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури; вид використання земельної ділянки: для будівництва житлового комплексу. 
		В подальшому, сформовану земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) було надано в оренду із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до 01.07.2022. Будівництво об`єкту виконати з урахуванням знесення будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1", які належать ТОВ "Європартнер компані" на праві приватної власності, в межах земельної ділянки, що відповідає пунктами 7.3, 7.4 додатку 1 до оскаржуваного рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20.
		Отже, на момент придбання ТОВ "Європартнер компані" за Договорами купівлі продажу від 14.01.2020 об`єктів нерухомого майна - нежитлових будівель літ. "Ж-1" площею 59,2 кв.м. та літ. "Е-1" площею 60,0 кв.м. за адресою: місто Харків, провулок Шевченківський, 50, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 не була сформована. Водночас, Товариство мало право отримати таку ділянку в користування на позаконкурентних засадах саме з метою, пов`язаною із розташуванням відповідних належних йому на праві власності об`єктів нерухомого майна.
		Разом з тим, її формування, в тому числі визначення її площі, а також її реєстрація в Державному земельному кадастрі здійснювалось на підставі нової технічної документацієї із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яку було розроблено та погоджено на підставі рішень Харківської міської ради (від 26.02.2020 за № 2009/20 та від 22.04.2020 за № 2089/20) саме для будівництва житлового комплексу по провулку Шевченківському, 50.
		Виходячи зі змісту спірних правовідносин, під час вирішення цього спору, суд також звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 922/1323/20 щодо цільового призначення земельної ділянки, яка надається для обслуговування об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб: 
		"Суд касаційної інстанції також зазначає, що цільове призначення земельної ділянки визначається відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (далі - Класифікатор), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від  23.07.2010 № 548, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.11.2020 за №  31011/18306. При цьому в багатьох випадках цільове призначення земельних ділянок згідно із Класифікатором містить одночасно посилання як на будівництво, так і на обслуговування будівель, а окремо визначеного виду цільового призначення - лише для обслуговування будівель та споруд Класифікатор не містить. Наприклад: "02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)"; "03.15  - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови"; "06.01 - для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів"; "07.01  - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення". Таким чином, визначення компетентним органом цільового призначення земельної ділянки з включенням у тому числі слів "для будівництва" свідчить про те, що цільове призначення було визначено відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від  23.07.2010 № 548, оскільки саме такі коди використовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у Державному земельному кадастрі і застосовуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями для ведення обліку земель та формування звітності щодо земельних ресурсів.
		Звідси органи державної влади та органи місцевого самоврядування не мають можливості визначити цільове призначення земельної ділянки, яке не відповідає Класифікації видів цільового призначення земель, і надаючи фактично земельну ділянку для обслуговування розміщених на ній будівель та споруд, визначають вид цільового призначення "для будівництва та обслуговування".
		Водночас види використання земельної ділянки у межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно у межах вимог, встановлених законом щодо використання земель цієї категорії з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (частина 5 статті 20 ЗК України). Тобто, визначаючи вид використання земельної ділянки, органи державної влади і органи місцевого самоврядування можуть зазначати у таких випадках вид її використання саме для обслуговування будівель та споруд, а не для будівництва, зокрема, шляхом зазначення відповідних обмежень при прийнятті відповідних рішень про надання земельної ділянки у власність або користування та/або укладення відповідних договорів".
		Водночас вид використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6313483172020 від 24.07.2020 - "для будівництва житлового комплексу".
		Тобто на підставі оспорюваних пунктів 7.3, 7.4 Додатку 1 до Рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", саму земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" із земель територіальної громади м. Харкова не для мети, що пов`язана з розміщенням на ній об`єктів нерухомого майна, які належать Товариству (відповідачу), а для будівництва нового об`єкта нерухомого майна - житлового комплексу, за умови знесення будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1".
		Враховуючи наведене, суд погоджується із правовою позицією прокурора та зазначає, що можливість отримання земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів передбачена чинним земельним законодавством з метою розміщення та обслуговування об`єктів нерухомого майна, які вже перебувають у власності особи, яка звертається до органу місцевого самоврядування з проханням надати їй земельну ділянку в оренду. У даному випадку в матеріалах справи взагалі відсутня заява / звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" до міської ради з проханням надати йому земельну ділянку для обслуговування та експлуатації будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1", розташованих по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові. Відведення ж нової земельної ділянки в оренду саме для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури не відповідає меті, яка може бути виключенням щодо проведення земельних торгів, відповідно до частини другої статті 134 Земельного кодексу України.
		У сукупності із зазначеним, суд також враховує те, що об`єкти нерухомого майна літ. "Ж-1", літ. "Е-1" по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові мають площу забудови 0,0073 га та 0,0074 га відповідно, тоді як площа земельної ділянки, яка відводиться становить 2,7142 га. Тобто, площа забудови нежитлових будівель становить лише 0,5% від площі земельної ділянки, яка відводиться ТОВ "Європартнер компані". Таким чином, як вказує прокурор, Товариством отримано земельну ділянку площею, яка в 185 разів перевищує площу будівель.
		Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
		На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
		Так, 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
		У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
		Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
		При цьому, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
		Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
		Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
		Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
		Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
		З урахуванням наведеного, суд зазначає, що вищезазначеними вірогідними доказами підтверджується явна невідповідність площі отриманої ТОВ "Європартнер компані" в оренду спірної земельної ділянки, меті, яка може бути пов`язана з розташуванням на ній належних 2-му відповідачу на праві власності будівель. 
		Дійсно, у разі, якщо продавець (попередній власник) нерухомого майна (будівель) належним чином не оформив право користування земельною ділянкою певної площі, суду слід виходити з того, що оскільки чинне земельне законодавство не визначає методики визначення площі, яка для орендаря землі є достатньою з метою обслуговування, функціонування та експлуатації будівлі (ведення господарської діяльності), то самі по собі ДБН не можуть обґрунтовувати необхідний розмір земельної ділянки, призначеної для обслуговування будівлі, позаяк ДБН - це норми з іншим предметом правового регулювання, які містять вимоги саме для будівництва об`єктів нерухомості, а не для обслуговування нерухомого майна.
		Однак, у даному конкретному випадку суд враховує, що формування нової земельної ділянки із визначенням її площі, яка в 185 разів перевищує площу належних ТОВ "Європартнер компані" на праві власності будівель, здійснено саме з метою нового будівництва житлового комплексу за умови знесення цих будівель, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.
		Разом з тим, в силу наведених положень частини другої статті 124, частини першої статті 134 та частин першої, другої статті 135 Земельного кодексу, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) під будівництво нових будівель та споруд підлягали виключно продажу на земельних торгах.
		Таким чином, в силу частини другої статті 124, частини першої статті 134 Земельного кодексу України 2-й відповідач у спірних правовідносинах мав право отримати спірну земельну ділянку для здійснення нового будівництва за рахунок знесення належних йому на праві власності будівель, лише за результатами проведених земельних торгів.
		Проте, всупереч зазначеним нормам земельного законодавства, Харківська міська рада шляхом прийняття підпунктів 7.3, 7.4 Додатку 1 до Рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га із земель територіальної громади м. Харкова на позаконкурентних засадах (без проведення земельних торгів), з метою, що не пов`язана з розташуванням на ній існуючих будівель.
		Разом з тим, наявність на спірній земельній ділянці належних ТОВ "Європартнер компані" на праві власності нежитлових будівель літ. "Ж-1", літ. "Е-1", які за підпунктом 7.4 Додатку 1 оскаржуваного рішення від 19.08.2020 за № 2230/20мають бути знесені, як умова для отримання такої ділянки в оренду для здійснення нового будівництва, суд розцінює як механізм ухилення від отримання земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на конкурентних засадах, яке це передбачено вимогами чинного земельного законодавства.
		В силу приписів частини першої статті 135 Земельного кодексу України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
		Підготовка до проведення та порядок проведення земельних торгів, встановлення результатів торгів, оприлюднення результатів земельних торгів регламентовано статтями 137, 138, 139 Земельного кодексу України.
		Враховуючи викладене, земельним законодавством чітко передбачено порядок передачі земельних ділянок в оренду за результатами проведення земельних торгів, який Харківською міською радою дотримано не було. На переконання суду наміри Харківської міської ради та ТОВ "Європартнер компані" спрямовані на отримання останнім земельної ділянки для нового будівництва, а наявність на земельній ділянці об`єктів нерухомості використано лише як формальний привід для уникнення процедури земельних торгів.
		Згідно зі статтями 167, 169, 171, 172 Цивільного кодексу України держава та територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин та набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенцїї, встановленої законом.
		За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно також до частини третьої статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		Згідно з частиною першою статті 59 цього Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Частиною десятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Також статтею 152 Земельного кодексу України серед способів захисту прав суб`єктів земельних правовідносин на землю передбачає визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.
		Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Так, підставами для визнання акту незаконним і скасування рішення є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту незаконним і його скасування є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
		Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що Харківською міською радою внаслідок прийняття підпунктів 7.3, 7.4 Додатку 1 до Рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", яким ТОВ "Європартнер компані" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до 01.07.2022, було порушено вимоги чинного законодавства, а саме статті 124 Земельного кодексу України, частини першої статті 134 Земельного кодексу України, які передбачають передачу в оренду земель комунальної власності на підставі проведених земельних торгів, які Харківською міською радою проведені не були.
		При цьому господарський суд відхиляє посилання відповідачів на те, що право оренди земельної ділянки площею 2,7142 га, надане ТОВ "Європартнер компані", не порушує прав та інтересів інших фізичних та юридичних осіб, інтересів територіальної громади і держави, а також доводи, що грунтуються на принципі належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
		Однак, у спірних правовідносинах порушення Харківською міською радою умов та порядку передачі земельної ділянки у позаконкурентний спосіб призвели не тільки до можливих економічних збитків (недоотримання територіальною громадою коштів від відкритої передачі земельної ділянки в оренду конкурентним способом), а позбавили інших зацікавлених фізичних та юридичних осіб можливості отримати земельну ділянку в оренду на відкритому конкурсі, створили для них і ТОВ "Європартнер компані" несправедливі умови конкуренції на ринку оренди комунального майна. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", відповідно, отримало непередбачені законом привілеї отримати земельну ділянку в оренду неконкурентним способом.
		Харківська міська рада, розпорядившись таким чином земельною ділянкою, діяла всупереч суспільним інтересам, поставивши в нерівні умови інших потенційних орендарів земельної ділянки і ТОВ  "Європартнер компані", який придбав нежитлові будівлі літ. "Ж-1", літ. "Е-1" по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, що мають площу забудови 0,0073 га та 0,0074 га, а площа земельної ділянки, яка була вже через декілька місяців після придбання нерухомості виділена в оренду для будівництва житлового комплексу, становить 2,7142 га, тобто, більше в 185 разів.
		Відповідно, оцінюючи баланс інтересів територіальної громади та відповідачів, господарський суд дійшов висновку, що порушення порядку передачі земельної ділянки в оренду завдає суспільним відносинам значної шкоди. Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що підпункти 7.3, 7.4 Додатку 1 до Рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" є незаконними та підлягають скасуванню.
		Щодо позовних вимог прокурора в частині визнання недійним Договору від 23.11.2020 оренди земельної ділянки по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", а також зобов`язання ТОВ "Європартнер компані" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, площею 2,7142 га, кадастровий номер 6310136600:08:004:0019 Харківській міській раді, суд зазначає таке.
		Пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.
		Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави недійсності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;  волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		За приписами статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		У даному випадку Договір від 23.11.2020 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га, укладено між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" на підставі, рішення 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", пункти 7.3, 7.4 Додатку 1 до якого з підстав, зазначених вище, визнано незаконним та скасовано судом.
		За таких обставин, господарський суд, керуючись статтями 203,   215,   216 Цивільного кодексу України, вважає за необхідне також визнати недійсним Договір від 23.11.2020 оренди земельної ділянки по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані", а також зобов`язати ТОВ "Європартнер компані" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, площею 2,7142 га, кадастровий номер 6310136600:08:004:0019 Харківській міській раді, оскільки дана вимога ґрунтується на вищенаведених нормах чинного цивільного законодавства та є похідною від вимоги про визнання недійсним Договору оренди землі.
		Стосовно доводів Харківської міської ради про те, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, з урахуванням висновків ЄСПЛ, суд зазначає, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи. Також аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
		З огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства суд, встановивши наявність факту порушення інтересів держави, ухвалює рішення про задоволення позовних вимог в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в повному обсязі. Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
		Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, з відповідачів також підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 6 810,00 грн.
		Керуючись статтями 6, 19, 124, 129, 131-1 Конституції України, статтями 1, 13, 14, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -       
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 - задовольнити.
		 
		Визнати незаконними та скасувати пункти 7.3, 7.4 Додатку 1 до Рішення Харківської міської ради від 19.08.2020 за № 2230/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:08:004:0019) площею 2,7142 га із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва житлового комплексу по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові до 01.07.2022.
		 
		Визнати недійним Договір від 23.11.2020 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:08:004:0019 по пров. Шевченківському, 50 в м. Харкові, площею 2,7142 га, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані".
		 
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" (місцезнаходження: 61058, місто Харків, вулиця Чичибабіна, будинок 7; код ЄДРПОУ 40368286) повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 50, площею 2,7142 га, кадастровий номер 6310136600:08:004:0019 Харківській міській раді (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243).
		 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Стягнути з Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243) на користь Прокуратури Харківської області (місцезнаходження: 61050, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4; код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір в розмірі 3405,00 грн.
		 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Стягнути з Товариствоо з обмеженою відповідальністю "Європартнер компані" (місцезнаходження: 61058, місто Харків, вулиця Чичибабіна, будинок 7; код ЄДРПОУ 40368286) на користь Прокуратури Харківської області (місцезнаходження: 61050, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4; код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір в розмірі 3405,00 грн.
		 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України. 
		Повне рішення складено "07" липня 2021 р.   
		 
		Суддя В.В. Рильова
		справа № 922/826/21

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...