Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/1281/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.07.2021. Зареєстровано: 08.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2021.
Дата набрання законної сили: 06.07.2021
Номер судового провадження: А/857/7970/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1281/21 пров. № А/857/7970/21
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
		головуючого суддіШавеля Р.М.,
		суддівУлицького В.З. та Кузьмича С.М.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Конституційного Суду України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2021р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання протиправною бездіяльності розпорядника публічної інформації, забезпечення доступу до публічної інформації шляхом надання такої згідно запиту на інформацію (суддя суду І інстанції: Костецький Н.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 19.03.2021р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 19.03.2021р.),-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		01.02.2021р. позивач ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача Конституційного Суду України, яка полягає в ненаданні інформації на його запит від 08.01.2021р.; зобов`язати відповідача Конституційний Суд України негайно (в порядку ч.1 ст.371, п.1 ч.1 ст.263 КАС України) надати запитувану інформацію; встановити судовий контроль за виконанням відповідачем постановленого в рамках цієї справи рішення; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.1-8).
		 
		Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.23 і на звороті).
		 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2021р. заявлений позов задоволено частково; 
		визнано протиправною бездіяльність відповідача Конституційного Суду України, яка полягає в ненаданні інформації на запит ОСОБА_1 від 08.01.2021р. в частині щодо: повідомлення чи будь-хто з присутніх пропонував внести до порядку денного питання щодо ймовірного вчинення О.Тупицьким дисциплінарного проступку чи будь-якого іншого питання, пов`язаного із фактами, що стали підставою для винесення президентом указу про відсторонення ОСОБА_2 , повідомленої йому підозри чи фактів, що були оприлюднені журналістами; якщо так, то чи ухвалювались з цього приводу будь-які рішення; повідомлення чи будь-хто з суддів надавав письмові заперечення щодо результатів цих зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р.; повідомлення ким було підписано оприлюднене рішення зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021р.; надання електронної копії усіх рішень, що ухвалені на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р.;
		зобов`язано Конституційний Суд України надати ОСОБА_1 запитувану інформацію відповідно до запиту від 08.01.2021р., а саме: повідомити чи будь-хто з присутніх пропонував внести до порядку денного питання щодо ймовірного вчинення О.Тупицьким дисциплінарного проступку чи будь-якого іншого питання, пов`язаного із фактами, що стали підставою для винесення президентом указу про відсторонення ОСОБА_2 , повідомленої йому підозри чи фактів, що були оприлюднені журналістами; якщо так, то чи ухвалювались з цього приводу будь-які рішення; повідомити чи будь-хто з суддів надавав письмові заперечення щодо результатів цих зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р.; повідомити ким було підписано оприлюднене рішення зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021р.; надати електронну копію усіх рішень, що ухвалені на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р.;
		звернуто до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання Конституційного Суду України надати ОСОБА_1 запитувану інформацію відповідно до запиту від 08.01.2021р., а саме: повідомити чи будь-хто з присутніх пропонував внести до порядку денного питання щодо ймовірного вчинення О.Тупицьким дисциплінарного проступку чи будь-якого іншого питання, пов`язаного із фактами, що стали підставою для винесення президентом указу про відсторонення ОСОБА_2 , повідомленої йому підозри чи фактів, що були оприлюднені журналістами; якщо так, то чи ухвалювались з цього приводу будь-які рішення; повідомити чи будь-хто з суддів надавав письмові заперечення щодо результатів цих зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р.; повідомити ким було підписано оприлюднене рішення зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021р.; надати електронну копію усіх рішень, що ухвалені на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р.;
		стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 908 грн. (а.с.38-43).
		 
		Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Конституційний Суд України, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.49-54).
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що збори суддів Конституційного Суду України не є суб`єктом владних повноважень та інформація, що ними створюється, не належить до публічної інформації. Зазначає, що Конституційний Суд України надає інформацію за запитами відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», разом з тим, інформація за запитами щодо матеріалів справи, яку розглядає Суд, не надається.
		Обмеження доступу до публічної інформації здійснюється відповідно до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Конституційному Суді України, затвердженого Розпорядженням Голови Суду № 10/1/2017-ОД від 02.02.2017р.
		Звертає увагу, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» при дотриманні таких вимог:
		1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
		2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
		3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Для забезпечення неупередженості при прийнятті рішення, для унеможливлення здійснення впливу на суддю, перешкоджанню виконання суддями та Головою Суду службових обов`язків та прийняття незаконних рішень, інформація, яка стосується розгляду відповідних питань, обмежується у доступі.
		Перелік видів публічної інформації, розпорядником якої є Конституційний Суд України, затверджено Розпорядженням керівника Секретаріату Конституційного Суду України № 11/04/2020-ОД від 19.08.2020р.
		Зазначає, що до службової інформації може належати така інформація, що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.
		При цьому, суд першої інстанції частково задовольняючи позов, не перевірив, чи є публічною інформація, яка створюється зборами суддів Конституційного Суду України, а також не врахував, що запитувана інформація стосувалася зборів суддів Суду, а не розгляду справ на пленарних засіданнях Великої палати чи Сенату.
		Щодо протоколів, то в них фіксують послідовний виклад дій Суду (що передують прийняттю рішення); пропозиції, що ставилися на голосування (що передували прийняттю рішення), та результати голосування (що передували прийняттю рішення), прийняте рішення з питань порядку денного.
		 
		Позивачем ОСОБА_1 скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства та ухвалив законне та правильне судове рішення (а.с.78-79).
		 
		Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
		 
		Як достовірно встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, 08.01.2021р. позивач ОСОБА_1 скерував електронною поштою до Конституційного Суду України у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на доступ до публічної інформації.
		Відповідно до цього запиту позивач зазначає, що інформація щодо ймовірного вчинення суддею Конституційного Суду України ОСОБА_3 дій, що містять ознаки злочину, та його відсторонення від посади має значний суспільний інтерес, істотну суспільну вагу та спроможна спровокувати поглиблення існуючої конституційної кризи. З огляду на це, значний суспільний інтерес має й інформація про реакцію Конституційного Суду України на ці події. На офіційному сайті Конституційного Суду України 05.01.2021р. з`явилось повідомлення про результати загальних зборів суддів Конституційного Суду України, які відбулись 05.01.2021р. Відповідно до вказаного повідомлення на них було ухвалено заяву щодо Указу Президента України про відсторонення Голови Конституційного Суду України ОСОБА_2 .
		Враховуючи наведене, згідно з поданого запиту ОСОБА_1 просив повідомити:
		повний перелік суддів Конституційного Суду України, які були присутні на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р.;
		повний перелік питань, що обговорювались на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р.;
		чи будь-хто з присутніх пропонував внести до порядку денного питання щодо ймовірного вчинення О.Тупицьким дисциплінарного проступку чи будь-якого іншого питання, пов`язаного із фактами, що стали підставою для винесення президентом указу про відсторонення ОСОБА_2 , повідомленої йому підозри чи фактів, що були оприлюднені журналістами; якщо так, то чи ухвалювались з цього приводу будь-які рішення;
		чи будь-хто з суддів надавав письмові заперечення щодо результатів цих зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р.;
		ким було підписано оприлюднене рішення зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021р.;
		календарні дати у січні та лютому 2021 року, на які заплановані спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України та засідання постійної комісії з питань регламенту та етики Суду;
		а також надати електронну копію усіх рішень, що ухвалені на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р.
		У відповідь на вказаний запит листом № 004-11/1-18/61 від 15.01.2021р. (за підписом в.о. керівника Секретаріату Бірюк Л.І.) позивача ОСОБА_1 повідомлено про те, що Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України (ст.40 Закону України «Про Конституційний Суд України» (далі - Закон). 
		Відповідно до ч.2 ст.22 Закону збори суддів Суду вирішують питання, які безпосередньо не пов`язані зі здійсненням конституційного провадження та не належать до питань, що їх вирішує Суд на своїх засіданнях і є повноважними за умови присутності на них не менш як двох третин від загального складу Суду. За ініціативою суддів Суду було скликано збори суддів Суду 05.01.2021р. Відповідно до порядку денного розглядалися питання щодо ситуації, яка склалася у зв`язку з виданням Президентом України Указу № 607/2020 від 29.12.2020р. «Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України», та ситуацією, що виникла навколо Конституційного Суду України протягом листопада - грудня 2020 року. На зборах суддів 05.01.2021 були присутні всі судді Суду.
		Також зазначено, що згідно з п.5 §26 Регламенту Суду збори суддів Конституційного Суду ухвалюють рішення більшістю голосів присутніх на зборах суддів Конституційного Суду відкритим голосуванням, якщо не ухвалено рішення про таємне голосування. Рішення оформлюються протоколом. 
		У відповідності зі ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Протоколи зборів суддів Суду за визначенням, наведеним у ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», та переліком, наведеним у ст.42 Закону, не належать до публічної. Заява, ухвалена на зборах суддів Суду, оприлюднена на офіційному вебсайті Суду. Суд, виконуючи свої обов`язки, передбачені чинним законодавством, отримує і створює публічну інформацію. Збори суддів Суду є організаційною формою суддівського самоврядування, на яких обговорюються питання всередині державного органу. Крім того, відповідно до положень ст.ст.5, 9 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Згідно з ч.6 ст.39 Закону порядок проведення засідань та спеціальних пленарних засідань Суду встановлюються Регламентом Суду. Засідання Суду скликаються з ініціативи Голови Суду, а у разі його відсутності - заступника Голови Суду або Судді, який виконує обов`язки Голови Суду, на вимогу постійної комісії Суду чи не менше трьох суддів Суду не пізніше сьомого робочого дня з дня надходження ініціативи про його скликання (п.3 §27 Регламенту Суду). На сьогодні інформація про скликання спеціального пленарного засідання Суду та засідання Постійної комісії з питань регламенту та етики Суду відсутня.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно з роз`ясненнями, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
		Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).
		Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
		 
		В оскаржуваній частині судового рішення колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків, з огляду на наступне.
		 
		Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Зазначена норма кореспондує ст.34 Конституції України, якою передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		 
		Відповідно до преамбули Закону України № 2939-VI від 13.01.2011р. «Про доступ до публічної інформації» цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
		Згідно з ст.1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		Статтею 3 цього Закону визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
		Згідно зі ст.4 зазначеного Закону доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 зазначеного Закону доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
		Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є, зокрема, запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень (п.1 ч.1 ст.12 зазначеного Закону).
		Статтею 19 цього Закону передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		Відповідно до ч.1 ст.13 вказаного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства, та рішення яких є обов`язковими для виконання.
		В силу ч.4 ст.13 названого Закону усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
		Розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (п.6 ч.1 ст.14 вказаного Закону).
		Відповідно до ст.22 цього Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч.5 ст. 19 цього Закону.
		Згідно з ч.1, 2 ст.6 наведеного Закону інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
		Крім того, згідно з ч.2 ст.6 цього Закону обмеження доступу до інформації здійснюється, відповідно до закону, при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		 
		Аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку про те, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати інформацію, зокрема, за запитами на інформацію, незалежно від того, чи стосується ця інформація запитувача інформації особисто. При цьому, можливість віднесення інформації до конфіденційної, таємної чи службової не слід розуміти як єдину достатню підставу для обмеження доступу до конкретної інформації, що містить ознаки будь-якого із названих видів інформації. Запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Таким чином, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини, що узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій, зокрема, в постанові від 18.07.2019р. в справі № 554/11837/14-а.
		 
		Згідно роз`яснень, наведених у довідці ВАС України від 01.06.2013р. про вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», за визначенням «публічна інформація» можна виокремити такі ознаки публічної інформації:
		1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством;
		2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;
		3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;
		4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків;
		5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.
		У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.
		Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.
		Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.
		 
		Із змісту розглядуваного запиту позивача слідує, що такий скеровано до Конституційного Суду України щодо надання інформації, яка стосується проведення зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р.
		Відмова відповідача в наданні запитуваних документів обґрунтована тим, що протоколи зборів суддів Конституційного Суду не належать до публічної інформації. Заява, ухвалена на зборах суддів Суду, оприлюднена на офіційному вебсайті Суду.
		Суд, виконуючи свої обов`язки, передбачені чинним законодавством, отримує і створює публічну інформацію. Збори суддів Суду є організаційною формою суддівського самоврядування, на яких обговорюються питання всередині державного органу.
		При цьому, як слідує з доводів відповідача, наведених в його апеляційній скарзі, обмеження доступу до публічної інформації здійснюється відповідно до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Конституційному Суді України, затвердженого Розпорядженням Голови Суду № 10/1/2017-ОД від 02.02.2017р.
		 
		Відповідно до ст.22 Закону України «Про Конституційний Суд України» збори суддів Конституційного Суду є організаційною формою суддівського самоврядування. Збори суддів Конституційного Суду вирішують питання, які безпосередньо не пов`язані зі здійсненням конституційного провадження та не належать до питань, що їх вирішує Суд на своїх засіданнях. Збори суддів Конституційного Суду є повноважними за умови присутності на них не менш як двох третин від загального складу Суду. Збори суддів Конституційного Суду ухвалюють рішення більшістю голосів присутніх на зборах суддів Конституційного Суду відкритим голосуванням, якщо не ухвалено рішення про таємне голосування.
		Згідно із ст.9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
		1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
		2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
		Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
		Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
		 
		Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.05.2018р. (справа № 800/591/17) висловлено позицію, що важливою ознакою документів, в яких може міститися службова інформація, є те, що вони передують, зокрема, прийняттю рішення з певного питання. Це означає, що після прийняття відповідного рішення відомості, що містяться в документах, які створювались або знаходяться у володінні розпорядника і стосуються підготовки, обговорення, розгляду та прийняття цього рішення, втрачають статус службової інформації. Тобто, після прийняття рішення інформація, що була створена чи отримана для підготовки цього рішення, перестає бути службовою, хоча певна інформація може бути обмежена в доступі як конфіденційна.
		 
		Отже, інформація, що міститься у протоколі зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021р., яким зафіксовані прийняті рішення, не може вважатися службовою в контексті п.1 ч.1 ст.9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки рішення на засіданні зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р. вже прийнято, що не заперечується відповідачем. 
		Після прийняття відповідного рішення відомості, що містяться в документах, які створювались або знаходяться у володінні розпорядника і стосуються підготовки, обговорення, розгляду та прийняття цього рішення, втрачають статус службової інформації. 
		Зазначений протокол зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021 та рішення, прийняте на вказаних зборах, також не відносяться внутрішньовідомчої службової кореспонденції.
		 
		Наведене в своїй сукупності свідчить про те, що запитувана позивачем інформація відповідно до поданого запиту від 08.01.2021р. є публічною, оскільки, зафіксована шляхом оформлення відповідного протоколу та прийняття певного рішення.
		При цьому, судом не встановлено, а також відповідачем не доведено, що запитувана інформація віднесена до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Конституційному Суді України, затвердженого розпорядженням Голови Конституційного Суду України № 37/1/2019-ОД від 22.03.2019р., із змінами.
		 
		Також слід зазначити, що запитувана позивачем інформація не належить до інформації, що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, що свідчить про безпідставність доводів, зазначених в апеляційній скарзі.
		Крім того, з урахуванням вимог ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідачем не зазначено, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		 
		Отже, обов`язок доведення того факту, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.
		Відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник інформації у відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.
		Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з трьох складових «трискладового тесту» означає, що відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.
		 
		В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує ту обставину, що позивач ОСОБА_1 не стверджував про те, що збори суддів Конституційного Суду України є суб`єктом владних повноважень. Разом з тим, протоколи таких зборів (запитувана інформація) знаходяться у володінні Конституційного Суду України як належного розпорядника інформації.
		Із змісту приписів ст.1 Закону «Про доступ до публічної інформації слідує, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що:
		була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством,
		або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Отже, не залежно від того чи інформація була створена розпорядником, його допоміжним органом чи навіть іншим суб`єктом, вона є публічною і повинна надаватись на запит, якщо на момент отримання запиту знаходилась у володінні розпорядника інформації.
		Відповідач Конституційний Суд України є суб`єктом владних повноважень у розумінні п.1 ч.1 ст.13 Закону «Про доступ до публічної інформації»; власне він отримав запитувану інформацію від зборів суддів Конституційного Суду України у відповідному порядку під час виконання своїх функцій. 
		Отже, запитувана інформація, яка перебуває у його володінні, є публічною.
		 
		Окрім цього, інформація, яка була створена на зборах суддів, належить до публічної.
		Згідно усталеної судової практики інформація, що створена органом суддівського самоврядування (зборами суддів), є публічною, не може бути віднесена до обмеженої у доступі та повинна надаватись на запит.
		Такі висновки слідують із рішень Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23.12.2020р. у справі № 826/15472/18, від 03.06.2020р. у справі № 826/12540/17.
		Отже, вказана судова практика підтримує позицію визнання публічною інформації, яка створена органами суддівського самоврядування (зборами суддів).
		Безпідставними є твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не перевірив, чи запитувана інформація відноситься до публічної. 
		У своєму рішенні суд наголосив на тому, що відмова відповідача в наданні запитуваних документів обґрунтована тим, що протоколи зборів суддів Суду не належать до публічної інформації.
		При цьому, суд проаналізував, яка інформація відповідно до законодавства є публічною та дійшов до вірного висновку про те, що запитувана інформація підпадає під таке визначення.
		Окрім того, суд першої інстанції дослідив відповідні документи та зауважив, що відповідач не довів того, що запитувана інформація віднесена до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Конституційному Суді України, затв. розпорядженням Голови Суду № 10/1/2017-ОД від 02.02.2017р.
		 
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що:
		запитувана інформація є публічною;
		запитувана інформація не віднесена до службової;
		а тому така інформація повинна бути надана на запит про інформацію.
		Водночас, колегія суддів звертає увагу на суперечливу позицію відповідача, який, з одної сторони, вказує та те, що запитувана інформація не є публічною. В цей же час, відповідач наголошує на нормах щодо обмеження у доступі до публічної інформації, хоча доводи про обмеженість інформації у доступі можуть стосуватися лише публічної інформації.
		 
		З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідачем допущено бездіяльність, яка полягає в ненаданні інформації на запит позивача від 08.01.2021р. в частині щодо: повідомлення, чи будь-хто з присутніх пропонував внести до порядку денного питання щодо ймовірного вчинення О.Тупицьким дисциплінарного проступку чи будь-якого іншого питання, пов`язаного із фактами, що стали підставою для винесення президентом указу про відсторонення ОСОБА_2 , повідомленої йому підозри чи фактів, що були оприлюднені журналістами; якщо так, то чи ухвалювались з цього приводу будь-які рішення; повідомлення, чи будь-хто з суддів надавав письмові заперечення щодо результатів цих зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р.; повідомлення, ким було підписано оприлюднене рішення зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021р.; надання електронної копії усіх рішень, що ухвалені на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021р., та наявність підстав для зобов`язання відповідача надати позивачу запитувану інформацію.
		 
		З огляду на положення ч.1 ст.371 КАС України суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для звернення до негайного виконання рішення суду в частині надання запитуваної інформації.
		 
		Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача частково задоволені у визначений спосіб.
		 
		За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Конституційний Суд України.
		 
		Також позивачем не доведено того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб, а тому підстави для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду є відсутніми.
		Звідси, виходячи із особливостей розглядуваного спору та результатів його вирішення, апеляційний суд не вбачає правових підстав для встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України. 
		 
		З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
		 
		Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Конституційного Суду України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2021р. в адміністративній справі № 380/1281/21 залишити без задоволення, а вказані рішення суду  без змін.
		Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Конституційний Суд України.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя Р. М. Шавель судді С. М. Кузьмич   С. М. Кузьмич  Дата складення повного тексту судового рішення: 07.07.2021р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...