Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/6040/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2021.
Дата набрання законної сили: 01.07.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		Головуючий у суді першої інстанції Ларіонова Н.М. 
		Єдиний унікальний номер справи № 758/6040/ 16-ц 
		Апеляційне провадження №22-ц/824/6228/2021
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		            01 липня  2021 року                                                                                    м. Київ                          
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді    - Мережко М.В.,
		суддів                         - Верланова С.М., Савченка С.І.,
		           секретар                      -Тютюнник О.І.
		Розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Києві  цивільну справу  за  апеляційною  скаргою  ОСОБА_1    на  рішення   Подільського  районного  суду м. Києва     від 02 грудня  2020 року  у  справі за  позовом ОСОБА_1 до  Товариства з обмеженою відповідальністю  « СМАРТ -ХОЛДІНГ»  ( попередня назва  ПАТ « СМАРТ-ХОЛДІНГ») про захист честі, гідності та  ділової репутації фізичної особи.
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
		 
		                                                             В с т а н о в и в  :
		 
		У травні 2016 року  позивач ОСОБА_1 звернувся до суду і даним позовом.
		У позові зазначив, що відповідачем ПрАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» поширена інформація , в період з ІНФОРМАЦІЯ_11  шляхом розміщення у розділі «Главная/Пресс-центр/Новости» (мовою оригіналу) офіційного веб-сайту ПрАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» за адресою в мережі інтернет:  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  а саме  (мовою оригіналу):
		у повідомленні  від ІНФОРМАЦІЯ_12 року, під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_13», що розміщено за адресою:  ІНФОРМАЦІЯ_2 :
		«ІНФОРМАЦІЯ_14».
		«ІНФОРМАЦІЯ_14».
		у повідомленні ПрАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» від ІНФОРМАЦІЯ_15 , під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_16», що розміщено за адресою:  ІНФОРМАЦІЯ_2 :
		«ІНФОРМАЦІЯ_16».
		«ІНФОРМАЦІЯ_16».
		«ІНФОРМАЦІЯ_17"».
		у повідомленні ПрАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» від ІНФОРМАЦІЯ_18 року , під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_20», що розміщено за адресою:  ІНФОРМАЦІЯ_2 :
		«ІНФОРМАЦІЯ_20».
		«ІНФОРМАЦІЯ_20».
		«ІНФОРМАЦІЯ_17"».
		у повідомленні ПрАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» від ІНФОРМАЦІЯ_21 , під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_22», що розміщено за адресою:  ІНФОРМАЦІЯ_2 :
		«…ІНФОРМАЦІЯ_23».
		«… ІНФОРМАЦІЯ_23».
		«ІНФОРМАЦІЯ_23».
		у повідомленні ПрАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» від ІНФОРМАЦІЯ_24 року , під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_25», що розміщено за адресою:  ІНФОРМАЦІЯ_2 :
		«ІНФОРМАЦІЯ_26»
		«ІНФОРМАЦІЯ_27»».
		у повідомленні ПрАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» від ІНФОРМАЦІЯ_24 року , під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_28», що розміщено за адресою:  ІНФОРМАЦІЯ_2 :
		«ІНФОРМАЦІЯ_29».
		«ІНФОРМАЦІЯ_30».
		«ІНФОРМАЦІЯ_31».
		у повідомленні ПрАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» від ІНФОРМАЦІЯ_32 , під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_33"», що розміщено за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 :
		«ІНФОРМАЦІЯ_34».
		«ІНФОРМАЦІЯ_35».
		 Позивач зазначає, що інформація зазначена вище та поширена відповідачем є неправдивою та недостовірною,  принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, що є порушенням вимог ст.ст. 3, 28 Конституції України, ст.ст. 277, 297 ЦК України. 
		На думку ОСОБА_1 , поширення відповідачем безпідставних тверджень відносно  нього, фактично формує у громадськості думку про те, що позивач є  злочинцем. Разом з цим, відсутня інформація про притягнення позивача до відповідальності за правопорушення або злочини. У позові ОСОБА_1 зазначає, що висловлені  твердження відповідача  є безглуздими та таким, що не відповідають дійсності.
		 Позивач довготривалий час перебуває за межами України і тому не має фізичної та фактичної можливості впливати будь-яким чином на роботу торгівельних центрів, як це висвітлено відповідачем.
		 Позивач до кримінальної відповідальності взагалі не притягався, вироків судів щодо його причетності  до злочинних дій не існує, у тому числі за фактами, про які зазначається, а відтак,  поширена відповідачем на офіційному веб-сайті ПРАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» інформація - є недостовірною та неправдивою. 
		Звернув увагу на те, що інформацію, яка наведена у статті, можна перевірити на відповідність її фактам, а тому вона не є оціночним судженням. 
		Також зазначив, що поширена відповідачем недостовірна інформація порушує особисті немайнові позивача  - право на повагу до гідності та честі, право на недоторканість ділової репутації, створення негативної соціальної оцінки позивача в очах оточуючих, внаслідок посилань на невідповідності його діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, руйнування суспільної оцінки його ділових і професійних якостей при виконанні ним  трудових, службових, громадських чи інших обов`язків, які здійснюються позивачем як учасником суспільних відносин. 
		Зазначена вище інформація створює у необмеженого кола осіб безпідставне враження про  вчинення позивачем неправомірних дій, які підпадають під кримінальну відповідальність, формування негативної оцінки про діяльність позивача, його обвинувачення у причетності до негативних та аморальних осіб і обставин.
		 Зазначена неправдива інформація, на думку сторони позивача, порушує особисті немайнові права позивача та завдає шкоди його особистим немайновим благам, перешкоджає повно і своєчасно здійснювати свої права.
		У позові  ОСОБА_1   просить визнати недостовірною та такою, що порочить його  честь, гідність і ділову репутацію, інформацію, поширену відповідачем ПрАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ», в період з ІНФОРМАЦІЯ_11  шляхом розміщення у розділі «Главная/Пресс-центр/Новости» (мовою оригіналу) офіційного веб-сайту ПрАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» за адресою в мережі інтернет:  ІНФОРМАЦІЯ_1 тексту що вказані повідомлення не відповідають дійсності , вилучити недостовірну  інформацію стосовно  ОСОБА_1 поширену  у вказаних повідомленнях, стягнути судовий збір.
		 Представником відповідача поданий відзив, в якому сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що загальновідомим є інструмент пошуку власників того чи іншого веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_36., відповідно до інформації якого реєстратором/власником веб-сайту за адресою в мережі Інтернет  ІНФОРМАЦІЯ_1  є GODADDY.COM LLC з місцем реєстрації в US, Arizona, Scottsdale, 14455 N. Hayden Road. З відповідей Domains By Proxy, LLC стало відомо, що відповідач ПрАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» не є власником доменного імені  ІНФОРМАЦІЯ_1 , втім оскільки така інформація є конфіденційною, та такою, що надається тільки за запитом суду, а відтак просив витребувати з відділу погодження в US, Arizona, Scottsdale, 14455 N. Hayden Road інформацію про власника сайту, та в задоволенні позову відмовити.
		Представником позивача надана відповідь на відзив, згідно якої з наведеними у відзиві твердженнями відповідача, позивач не погоджується, з огляду на те, що відповідачем в запереченнях інформації, отриманої з загальнодоступного інтернетресурсу ІНФОРМАЦІЯ_36 вбачається, що компанія GODADDY.COM.LLC є особою, що зареєструвала доменне ім`я веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 а з відповідей реєстранта цього доменного імені, вбачається, що Domains By Proxy LLC не має можливості розкривати інформацію про власника доменних імен веб-сайтів інакше ніж на судовий запит. Тобто, у вказаних відповідях - Domains By Proxy LLC, немає жодних відомостей, які б вказували на те що, відповідач не є власником зазначеного доменного імені. А відтак, позов пред`явлено до належного відповідача, і інформація висвітлена останнім відносно позивача не є оціночним судженням.
		Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких просив відмовити у задоволенні  позову у повному обсязі, з огляду на невстановленого відповідача по справі.
		 Рішенням  Подільського   районного суду м. Києва   від  02 грудня  2020 року у задоволенні позову відмовлено.
		 Ухвалою  Подільського районного суду м. Києва від 12 грудня 2020 року  виправлено описку у рішенні суду, а саме дату постановлення  рішення суду з «26 листопада 2020 року»  на «02 грудня 2020 року».
		Не погоджуючись з рішенням суду,   позивач ОСОБА_1     подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом  норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення, яким  позов задовольнити. В апеляційній скарзі  зазначив, що суд невірно застосував норми матеріального  права та порушив норми процесуального права. На думку апелянта, суд проігнорував факт порушення  прав позивача поширенням щодо нього інформації, яка містить не  лише допустимі оціночні судження, але й негативну інформацію, яку не може бути віднесено  до оціночної і такої, яка стосується тверджень про факти, що були спростовані доказами та поясненнями, наданими позивачем.  
		  Відповідно до  ст. 44 ЦПК України,  особи, які  беруть участь у справі  зобов`язані  добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати  процесуальні обов`язки.
		   Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України  сторони  були своєчасно     повідомлені про день та час розгляду справи на   01 липня  2021 року  за адресами , які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни  місця проживання  або місцезнаходження від   апелянта   не надходило . Представники сторін приймали участь у судовому засіданні апеляційного суду .
		 Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.  Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		    Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		    Відповідно до ст. 13 ЦПК України  суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
		    Відповідно до ст. 12 ЦПК України   цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.  Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:
		1) керує ходом судового процесу;
		2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
		3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
		4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
		5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
		Апеляційна скарга не   підлягає  задоволенню з таких підстав.
		Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Статтею 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. В свою чергу ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Статтею 1 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про інформацію» суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень. Об`єктом інформаційних відносин є інформація.
		За змістом ст. 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Частинами 1, 2 ст. 7 Закону України «Про інформацію» передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		Відповідно ст.201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно до ч. 1 ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.
		Положеннями ст. 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		За правилами ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.
		Відповідно до п. 15 Постанови  Пленуму Верховного Суду України  «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року  № 1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		В п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України  №1 від 27 лютого 2009 року  «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказано, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		 У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року   «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», визначено ,що  відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
		У п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
		Матеріалами справи підтверджується факт поширення спірної інформації на веб-сайті  ІНФОРМАЦІЯ_1  в мережі Інтернет. Автор спірних статей не вказаний.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» електронна (цифрова) інформація - аудіовізуальні твори, музичні твори (з текстом або без тексту), комп`ютерні програми, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, що знаходяться в електронній (цифровій) формі, придатній для зчитування і відтворення комп`ютером, які можуть існувати і (або) зберігатися у вигляді одного або декількох файлів (частин файлів), записів у базі даних на зберігаючих пристроях комп`ютерів, серверів тощо у мережі Інтернет, а також програми (передачі) організацій мовлення, що ретранслюються з використанням мережі Інтернет.
		За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ст. 13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності, правильним є висновок суду, що саме позивач у справі, як особа, яка стверджує про порушення його прав відповідачем, мав довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог -а саме  про те, що володільцем облікового запису та особою, яка встановлює порядок і умови використання веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 (тобто, власником веб-сайту в розумінні ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»), є відповідач.
		На думку  позивача, що доказом належності веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачу є зазначення на кожній сторінці веб-сайту  ІНФОРМАЦІЯ_1 «©» під авторством ПрАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ», а також інформація з назвою відповідача: ПрАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» та адреса: Ігорівська вул., 7а, 04070, Київ , не відповідають  вимогам закону . Так ,  у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року  «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», визначено ,що дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.  Аналогічні висновки   зазначені Київським апеляційним судом у постанові від 18 листопада 2019 року у цій справі під час розгляду  апеляційної скарги позивача  на ухвалу суду про  судове  доручення .
		Потрібно враховувати, що відповідно до частин 1, 3 статті 56 Закону України «Про телекомунікації», адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет включає комплекс організаційно-технічних заходів, необхідних для забезпечення функціонування технічних засобів підтримки адресування, у тому числі серверів доменних назв українського сегмента мережі Інтернет, реєстру домену.UA в координації з міжнародною системою адміністрування мережі Інтернет, спрямованих на систематизацію та оптимізацію використання, обліку та адміністрування доменів другого рівня, а також створення умов для використання простору доменних імен на принципах рівного доступу, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції. Адміністрування адресного простору мережі Інтернет у домені.UA здійснюється недержавною організацією, яка утворюється самоврядними організаціями операторів/провайдерів Інтернет та зареєстрована відповідно до міжнародних вимог.
		Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 липня  2003 року  № 447-р «Про адміністрування домену .UA», повноваження адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет здійснює об`єднання підприємств « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (посилання на сайт: ІНФОРМАЦІЯ_37/).
		Відповідачем надано довідку з відомостями про власника веб-сайту або інформації про його встановлення від 16 грудня 2019 року № 247/2019-Д, видану Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», що акредитоване Об`єднанням підприємств «Український мережевий інформаційний центр».
		У вказаній довідці міститься, зокрема, така інформація щодо доменного імені  ІНФОРМАЦІЯ_1 :
		- доступність за доменним ім`ям веб-сайту для публічного використання у мережі Інтернет: так;
		- дата реєстрації доменного імені: 2012-01-21;
		- дата внесення останніх змін щодо зареєстрованого доменного імені: 2013-06-25;
		- дата завершення строку реєстрації доменного імені: 2022-01-21;
		- інформація про реєстратора доменного імені: ІНФОРМАЦІЯ_38
		- інформація про реєстранта доменного імені в службі WHOIS - відомості скриті;
		- інформація про хостинг-провайдера: ІНФОРМАЦІЯ_39
		Отже, реєстратором та хостинг-провайдером доменного імені  ІНФОРМАЦІЯ_1  є іноземні суб`єкти - юридичні особи-нерезиденти.
		У довідці вказано, що домен .COM є загальним доменом верхнього рівня, який був первісно призначений для реєстрації доменних імен некомерційних організацій, що не відповідають критеріям інших доменів; наразі цей домен використовується без обмежень; цей домен не належить до українського сегменту мережі Інтернет.
		За змістом вказаної довідки, за результатами дослідження інформаційного наповнення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що останній позиціонує себе в якості веб-сайту Смарт-Холдинг.
		Отже, вказана довідка Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» підтверджує, що відповідач не є реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 або отримувачем послуг хостингу, і не містить достовірних даних, що власником веб-сайту  ІНФОРМАЦІЯ_1  є відповідач.
		Крім  того, Дочірнє підприємство «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» у своїй довідці прямо вказує на те, що з метою перевірки інформації щодо належності веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачу можливо витребувати відповідно до законодавства (зокрема, в судовому порядку):
		- дані про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_40
		- дані про отримувача послуг хостингу щодо розміщення програмного забезпечення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 на спеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з мережі Інтернет - у хостинг-провайдера цього веб-сайту - Hetzner Online GmbH;
		- дані про володільця облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет - у реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_7 та/або отримувача послуг хостингу.
		Відповідач разом із  відзивом на позовну заяву надав засвідчені роздруківки електронного листування з організацією, що зазначена як контактна особа реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_8 , що стала відома відповідачу через пошуковий інструмент ІНФОРМАЦІЯ_36. Надане електронне листування також підтверджує зазначене в довідці Дочірного підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», що оскільки інформація про власника доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1  є конфіденційною, така інформація може бути надана відповідачу виключно через відповідний судовий запит на ім`я реєстранта доменного імені.
		 Для встановлення належного власника в США,  суд першої інстанції  ухвалою від 25 червня 2019 року витребував від Domains By Proху, LLC (Відділ погодження) місцезнаходження: 14455, Норс Хайден Роуд, Скоттсдейл, Арізона, Сполучені Штати Америки, 85260, інформацію про те, чи є Приватне акціонерне товариство «СМАРТ-ХОЛДИНГ» (Україна, 04070, місто Київ, вул. Ігорівська, 7-А, код ЄДРПОУ 34716646)  власником доменного імені http:smart-holdsng/com/.
		З матеріалів справи вбачається ,що  постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року за апеляційною скаргою представника позивача вказану ухвалу Подільського районного суду міста Києва скасовано з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		У відповідності до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
		За нормою частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
		Також суд відзначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Паеффген проти Німеччини (PAEFFGEN GMBH v. Germany, № 25379/04, 21688/05, 21722/05, 21770/05, ECHR 2007)», вказав на те, що власник доменного імені вправі самостійно визначати способи його використання (розмістити рекламу, сайт про послуги і товари, зробити доступ платним або безкоштовним, здавати доменне ім`я в оренду, продати його). Тому виключне право на використання доменного імені має економічну цінність, а відповідно є правом власності в змісті статті першої Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
		Позивач , відповідно до вимог процесуального законодавства  клопотань про витребування доказів не підтвердження  своїх тверджень стосовно власника  доменного імені http:smart-holdsng/com/. не заявляв , разом з тим  проти задоволення подібних клопотань зі сторони відповідача  заперечував з посиланням на затягування відповідачем розгляду справи.
		Відповідно до ст. 76-81 ЦПК України  позивачем не надано доказів того, що власник веб-сайту (доменного імені) ІНФОРМАЦІЯ_1 передав вказане доменне ім`я у власність або користування іншій особі, зокрема відповідачу, на підставі відповідного договору,  або іншого правовстановлюючого документу .
		У матеріалах справи відсутні будь-які докази надання відповідачу доступу до веб-сайту  ІНФОРМАЦІЯ_1 , або створення облікового запису, що використовується відповідачем для розміщення веб-сторінки на вказаному веб-сайті та здійснення управління і (або) розміщення електронної (цифрової) інформації в межах такої веб-сторінки (у випадку якщо користувач веб-сторінки володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею).
		Отже, наявність лише самої інформації про відповідача на веб-сайті  ІНФОРМАЦІЯ_1 , де розміщено інформацію, яку позивач просить визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію позивача, не може бути належним та допустимим доказом розміщення цієї інформації саме відповідачем, оскільки суду не надано доказів, що веб-сайт  ІНФОРМАЦІЯ_1  дійсно належить відповідачу. Такий висновок суду першої інстанції  є цілком обгрунтованим .
		Щодо наданих позивачем доказів належності веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачу з підстав зазначення цієї інформації на веб-сайтах  ІНФОРМАЦІЯ_9  та ІНФОРМАЦІЯ_10 , суд правильно не взяв до уваги ,  оскільки таку інформацію не можна вважати належним та допустимим доказом, з огляду на зазначені вище положення.
		У відповідності до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»  зазначено ,що вирішуючи питання про визнання поширеної   інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи   оціночним судженням.
		Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
		З огляду на положення , висловлені в постанові ,  доводи позивача  про поширення відповідачем недостовірної, на думку позивача, інформації, і що  викладена на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 інформація є фактичним твердженням а не оціночним судженням, є безпідставними . 
		Доказів на підтвердження того, що веб-сайт  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  на якому  була поширена інформація про позивача, належить відповідачу позивачем не надано на суду першої інстанції , ні до апеляційної скарги .
		Також, виходячи зі змісту ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Частиною другою статті 51 ЦПК України визначено, що суд за клопотанням позивача, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
		Отже, виходячи з наведеного вище слідує,  що визначення відповідача у справі є виключним правом позивача.
		Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення нею процесуальних дій.
		В даному випадку, суд  першої інстанції розглянув справу в межах заявлених позовних вимог до того відповідача, який, на думку позивача, порушив його права.   Правильним є висновок  суду  , що оскільки зазначеним  відповідачем не розповсюджувалась інформація стосовно позивача, тому  в межах даного провадження суд першої інстанції не дає оцінку інформації, яка була розповсюджена в мережі Інтернет, і  відсутні правові підстави для задоволення позову . 
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів, одержання і передання інформації та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		При цьому з урахуванням практики застосування Конвенції, межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.
		Беручи до уваги зазначені конституційні положення, при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечуватися баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		     Перевіряючи  законність та обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог  заявлених в суді першої інстанції відповідно до ст. 367 ЦПК України, колегія суддів  вважає, що  рішення  є законним і обґрунтованим, постановлене з дотриманням вимог законодавства, відсутні підстави для його скасування. 
		Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384  ЦПК України, суд,-
		 
		П о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 Рішення   Подільського  районного  суду м. Києва  від  02 грудня  2020 року залишити без змін.   
		Постанова апеляційного суду  набиране законної сили з дня її прийняття.
		Касаційна скарга  на судове рішення  подається протягом  тридцяти днів  з  дня його проголошення , а в разі проголошення  вступної та резолютивної частини   судового рішення  з дня складення повного судового рішення безпосередньо до  суду касаційної інстанції.
		Повний текст постанови виготовлено 06 липня 2021 року.
		  
		Головуючий                                                     
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...