Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/22651/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2021.
Дата набрання законної сили: 06.07.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 757/22651/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/7489/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Вовк С.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.  
		06 липня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
		Головуючого судді - Семенюк Т.А
		Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,
		при секретарі - Максюк І.Г., 
		розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Карпінського Сергія Володимировича в інтересах Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року в справі за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні ВП № 56412319 з примусового виконання рішення Печерського районного суду міста Києва у справі №757/22651/15-ц,-
		В С ТА Н О В И В :
		 
		У грудні 2020 року представник    ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні ВП № 56412319 з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22651/15-ц, посилаючись в обґрунтування на те, що боржник не ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22651/15-ц.
		Зазначає, що позбавлений права самостійно здійснити реалізацію належного йому майна, спрямувати в подальшому кошти на виконання рішення, оскільки на таке майно накладений арешт державним виконавцем, інше майно, за рахунок якого ОСОБА_1 міг би погасити свої зобов`язання - відсутнє.
		Вказує, що існує об`єктивна необхідність у закордонних поїздках ОСОБА_1 , оскільки заявник є стороною та/або свідком у трьох судових спорах за кордоном, тому з метою забезпечення права ОСОБА_1 на судовий захист та права на правничу допомогу йому необхідно зустрічатись із своїми юристами за кордоном.
		Крім цього вважає, що обмеження  ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України порушує його конституційні права за відсутності обґрунтованих підстав.
		У зв`язку із викладеним просив скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на строк до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №757/22651/15-ц, виданим 08.12.2017 року Печерським районним судом м. Києва, застосоване постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 02.12.2020 року.
		Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні ВП № 56412319 з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22651/15-ц задоволено.
		Скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на строк до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 757/22651/15-ц, виданим 08 грудня 2017 року Печерським районним судом м. Києва, застосоване Постановою Київського апеляційного суду у справі № 757/22651/15-ц.
		 Не погоджуючись з ухвалою суду, Карпінський С.В. в інтересах АТ «Державний ощадний банк України»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 11 лютого 2021 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права та не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що боржник тривалий час ухиляється від виконання рішення Печерського районного суду м. Києва у справі №757/22651/15-ц, а також заявник не навів жодних обставин, які відбулись після ухвалення постанови апеляційного суду про застосування заходів тимчасового обмеження до моменту звернення боржника із заявою про скасування таких заходів.
		Зазначає, що ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу того, що вказані у його заяві судові справи дійсно розглядаються міжнародними судовими установами та того, що ОСОБА_1 дійсно є стороною у вказаних справах.
		Також не надано боржником і жодного належного доказу того, що його викликають у будь - яке судове засідання у вказаних справах, чи того, що судове засідання у вказаних справах взагалі призначене. 
		Також на думку представника стягувача не може бути підставою для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України необхідність зустрічі із адвокатами, оскільки боржником не надано договорів про надання правової допомоги, які б підтверджували факт надання йому правової допомоги іноземними адвокатами чи юридичними фірмами, а тому посилання на електронні листи невідомих осіб є безпідставним.
		У зв`язку із викладеним представник скаржника вважає, що доводи заявника не дають підстав дійти переконливого висновку про наявність обставин, які б давали підстави для скасування обмежувальних заходів. 
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із необхідністю бути присутнім та отримати кваліфіковану юридичну допомогу за межами України, оцінка якій не надавалася апеляційним судом під час вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межу України боржника, вказує на відсутність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього відповідним судовим рішенням, та має намір виїжджати за межі України з метою невиконання цього рішення.
		Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 56412319 з примусового виконання виконавчого листа № 757/22651/15-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" заборгованості за кредитним договором № 151210-Л2 від 15.12.2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку в сумі 948 005 232 грн. 40 коп., заборгованості за договором № 151210-Л1 від 15.12.2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку у сумі 11 797 984,90 доларів США та 12 446 648,40 євро та судові витрати.
		У березні 2020 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Дмитро Євгенович звернувся до Печерського районного суду м. Києва з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина для виїзду за кордон на строк до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 757/22651/15-ц, виданого 08.12.2017 року Печерським районним судом м. Києва.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2020 року у задоволенні подання головного державного виконавця відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного суду 02 грудня 2020 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2020 року про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України по цивільній справі за поданням Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - скасовано. Ухвалено нове судове рішення.
		Подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - задоволено.
		Тимчасово обмежено ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на строк до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 757/22651/15-ц, виданим 08 грудня 2017 року Печерським районним судом міста Києва.
		Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
		Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
		Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
		Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
		Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
		Згідно зі статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
		Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
		Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
		Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості. Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 року за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга №23468/02, 67; 70).
		Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, § 60)».
		Задовольняючи заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив з того, що заявник надав докази того, що на все його майно накладено арешт в межах виконавчих проваджень, тобто він не має об`єктивної можливості його реалізувати, а кошти направити на погашення заборгованості, що свідчить на думку суду першої інстанції про  відсутність факту ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх зобов`язань.
		Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 є стороною та/або свідком у трьох судових спорах за кордоном, які розглядаються у: - Міжнародному центрі з урегулювання інвестиційних спорів, справа № ARB/18/9 проти Республіки Білорусь; - Англійському господарському суді, позов № CL-2018-000699; - Англійському господарському суді, позов № CL-2019-000632. У цих спорах ОСОБА_1 потребує правової допомоги від іноземних адвокатів, зокрема адвокатів компанії Joseph Hage Aaronson LLP, у зв`язку з чим ОСОБА_1 проводить короткочасні зустрічі із юристами компанії Joseph Hage Aaronson LLP у м. Стамбул, Турецька Республіка.
		Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими.
		Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду 02 грудня 2020 року прийняте рішення про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на строк до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 757/22651/15-ц, виданим 08 грудня 2017 року Печерським районним судом міста Києва.
		Суд апеляційної інстанції, приймаючи дане рішення, виходив з того, що на виконанні у державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №56412319 з примусового виконання виконавчого листа № 757/22651/15-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" заборгованості за кредитним договором № 151210-Л2 від 15.12.2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку в сумі 948 005 232 грн. 40 коп., заборгованості за договором № 151210-Л1 від 15.12.2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку у сумі 11 797 984,90 доларів США та 12 446 648,40 євро та судові витрати.
		При цьому, судом встановлено, що державним виконавцем було вжито низку дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа суду, як то: накладення арешту на майно боржника, накладення арешту на кошти боржника, здійснення запитівдо державних установ з метою виявлення майна, зареєстрованого на праві власності за боржником та його доходів, тощо.
		Суд апеляційної інстанції, задовольняючи подання державного виконавця, виходив з того, що про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; ненадання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; несвоєчасна явка за викликом державного виконавця. Тобто, ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
		Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.
		Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.
		Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що з заявою про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, заявник звернувся 15 грудня 2020 року.
		При цьому, в обґрунтування заяви посилається на те, що вінне ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22651/15-ц, але позбавлений права самостійно здійснити реалізацію належного йому майна, спрямувати в подальшому кошти на виконання рішення, оскільки на таке майно накладений арешт державним виконавцем, інше майно, за рахунок якого він міг би погасити свої зобов`язання - відсутнє.
		Вказує, що існує об`єктивна необхідність у закордонних поїздках ОСОБА_1 , оскільки заявник є стороною та/або свідком у трьох судових спорах за кордоном, тому з метою забезпечення права ОСОБА_1 на судовий захист та права на правничу допомогу йому необхідно зустрічатись із своїми юристами закордоном.
		Крім цього вважає, що обмеження  ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України порушує його конституційні права за відсутності обґрунтованих підстав.
		Проте, як зазначалось вище, при прийнятті рішення про обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, Київський апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду.
		Доводи щодо необхідності перетину державного кордону у зв`язку з участю в судових засіданнях іноземних судів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з наданих документів вбачається, що ОСОБА_1 у зазначених справах представляє команда юристів, будь-яких судових рішень про його обов`язкову участь у засіданнях господарських іноземних судах не надано.
		Крім того, будь-яких доказів, що ним після ухвалення постанови Київським апеляційним судом 02 грудня 2020 року вчинялися дії, направлені на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2016 року, відсутні.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2020 року не надав державному виконавцю достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; не здійснив будь-яких дій на погашення заборгованості.
		Щодо пропорційності встановленого обмеження, колегія суддів виходить з того, що тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України застосовано судом як захід забезпечення виконання судового рішення у зв`язку з тим, що він ухиляється від виконання рішення суду від 12 березня 2016 року. На даний час рішення суду не виконане, заборгованість не погашена.
		Враховуючи розмір заборгованості за рішенням суду, (948 005 232 грн. 40 коп., 11 797 984,90 доларів США, 12 446 648,40 євро та судові витрати), колегія суддів вважає застосовані обмеження виправданими і такими, що не суперечать статті 1 протоколу до Конвенції та  знаходиться в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано вищезазначені обставини, що призвело до помилкового висновку про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1  у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на строк до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №757/22651/15-ц, виданим 08 грудня 2017 року Печерським районним судом м. Києва, застосоване Постановою Київського апеляційного суду у справі №757/22651/15-ц.
		Колегія суддів вважає, що доводи представника заявника, що останній не ухиляється від виконання рішення суду, не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, що декларацію про доходи ОСОБА_1 подав державному виконавцю лише 02 липня 2021 року, станом на час розгляду справи будь - яких погашень за рішенням суду не проводив. 
		Колегія суддів вважає, що заявником не доведено, що відпала необхідність щодо застосування до нього зазначених заходів обмеження, а тому заява про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на строк до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 757/22651/15-ц, задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви.
		Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргуКарпінського Сергія Володимировича в інтересах Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити.
		Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року -скасувати. Прийняти нову постанову наступного змісту.
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні ВП № 56412319 з примусового виконання рішення Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/22651/15-ц, відмовити.
		Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Повний текст постанови виготовлений 07 липня 2021 року.
		 
		 
		Головуючий
		 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...