Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 498/126/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 08.07.2021. Зареєстровано: 08.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2021.
Дата набрання законної сили: 08.12.2022
Номер судового провадження: 1-кп/498/33/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020160280000208

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 498/126/21
		Провадження по справі № 1-кп/498/33/21
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 липня 2021 року   смт. Велика Михайлівка  Одеської області 
		Великомихайлівський районний суд Одеської області
		у складі: головуючої судді - ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 , 
		обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченої  адвоката ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020160280000208 від 11.12.2020 року, відносно обвинуваченої 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Роздільна, Роздільнянського району, Одеської області, із середньою спеціальною освітою,громадянки України, непрацюючої, неодруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимої
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		11 грудня 2020 року, біля 03:00 години, по АДРЕСА_2 , між обвинуваченою ОСОБА_4 та її співмешканцем ОСОБА_6 , в присутності матері ОСОБА_6  ОСОБА_7 , які перебували в стані алкогольного сп`яніння, виникла сварка, на ґрунті тривалих ревнощів, яка супроводжувалась із застосуванням фізичного насильства з боку ОСОБА_6 до обвинуваченої ОСОБА_4 . Так, під час штовханини, в приміщенні кухні, обвинувачена ОСОБА_4 намагалася втекти, однак ОСОБА_6 схопив обвинувачену ОСОБА_4 за волосся кинувши при цьому її колінами на підлогу. Далі продовжуючи тримати однією рукою обвинувачену ОСОБА_4 за волосся, при цьому стоячи над нею, іншою рукою наносив удари по спині. Обвинувачена ОСОБА_4 захищаючись від фізичного насилля з боку ОСОБА_6 , перебуваючи в стані необхідної оборони, схопивши зі столу ніж, яким маючи намір на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 , діючи з непрямим умислом, допустила явну невідповідність способу та знаряддя захисту, нанесла одним удар в грудну клітину в область серця ОСОБА_6 , що явно не відповідало небезпечності посягання та обстановці захисту, чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітини з ушкодженням серця. Смерть ОСОБА_6 знаходиться у прямому причинному зв`язку з проникаючим колото-різаним пораненням лівої половини грудної клітини з ушкодженням серця, що обумовило масивну внутрішню кровотечу, а також тампонаду (здавлення) серця кров`ю, що вилилась в осердя, що й стало безпосередньою причиною смерті постраждалого ОСОБА_6 .
		В судовомузасіданні обвинувачена ОСОБА_4 , свою вину у вчинені даного кримінального правопорушення визнала частково. Суду пояснила, що вона 3 роки співмешкала з ОСОБА_6 та проживала в його будинку разом з його матір`ю ОСОБА_7 10.12.2020 року у вечірній час ОСОБА_6 повернувся додому на підпитку, проспався, упорався по господарству, а потім разом з нею поїхав допомогти сусідці ОСОБА_8 . Повернувшись додому, вони разом з його матір`ю приблизно з 22.00 години почали вживати спиртні напої, грали в карти. Потім ОСОБА_6 почав згадувати їй минуле, свого двоюрідного брата, до якого завжди ревнував її. Далі він почав ображати її та маму нецензурними словами, вдарив її долонею по обличчю та вони почали штовхатися. Вона намагалася втекти, оскільки раніше він неодноразово застосовував до неї фізичне насилля, але ОСОБА_6 схопив її за волосся, кинув на коліна на підлогу та ставши над нею водночас іншою рукою бив по спині. Вона благала його зупинитися, але він не реагував, тоді вона піднявши праву руку, схопила зі столу предмет, яким виявився ніж та на відмах вдарила його ним один раз. На цім ОСОБА_6 її відразу відпустив, почав хрипіти та відійшовши метр впав. Вона підбігла до нього і побачила ніж, який стирчав в області серця та кров. Вона почула як він хрипить, дістала ніж, намагалася зробити штучне дихання. Потім повитирала кров на ОСОБА_6 та скрізь у кімнаті. Коли вона зрозуміла, що ознак життя ОСОБА_6 вже не подає, побігла до сусідки ОСОБА_9 , та попросила зателефонувати до поліції. Вказує, що вона діяла в стані самозахисту та не бажала смерті ОСОБА_6 . Раніше між ними, коли вони знаходилися в алкогольному сп`янінні, часто виникали сварки та бійки, переважно через ревнощі. Мети вбивати ОСОБА_6 вона не мала, але визнає, що від її дій наступила його смерть та розкаюється у цьому. 
		Потерпіла ОСОБА_7 , очевидець події, в судовому засіданні пояснила, що10.12.2020 року ввечері її син ОСОБА_6 приїхав додому на підпитку. Пізніше він разом з ОСОБА_4 поїхали допомогти односельчанці та незабаром повернулися. Вони разом з 20.00 год. по 00.00 год. сиділи за одним столом, вживали вино та грали в карти. Син дуже ревнував ОСОБА_4 , особливо до брата, тож з цього приводу між ними почалася сварка. Потім син разом з ОСОБА_4 вийшли на вулицю, рубали там дрова, а повернувшись знову почали сваритися та штовхатися на кухні, де і вона знаходилася разом з ними. Далі, ОСОБА_6 схопив ОСОБА_4 за волосся та повалив на коліна, в цей час її голова була під столом, але вона намацала на столі ніж, яким з під-руки нанесла удар ОСОБА_6 , після чого він упав на підлогу, а ОСОБА_4 , діставши ніж з грудної області ОСОБА_6 почала витирати скрізь кров. Згодом ОСОБА_4 побігла до сусідки ОСОБА_9 , щоб та повідомила поліції про те, що сталося. Додатково зазначила, що між обвинуваченою ОСОБА_4 та її померлим сином коли вони знаходилися в стані алкогольного сп`яніння завжди були сварки та бійки. Щодо міри покарання ОСОБА_4 покладається на розсуд суду. 
		Свідок ОСОБА_9 , в судовому засіданні пояснила, щоз 10 на 11 грудня 2020 року, приблизно біля 4 години ранку, до неї постукали у двері сусідки ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , обоє на підпитку, та повідомили, що ОСОБА_6 помер, прохали викликати швидку допомогу. Вона разом з чоловіком зібралися і пішли до їх будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 , де на кухні між ліжком та піччю лежав ОСОБА_6 без верхнього одягу та ознак життя, однак помітила, що крові майже ніде немає. Тоді вона зателефонувала до поліції, а згодом до фельдшера і старости села ОСОБА_10 . Зазначила, що вона проживає навпроти ОСОБА_11 , і неодноразово чула сварки та бійки між ними, коли вони обоє перебували в стані алкогольного сп`яніння.
		Свідок ОСОБА_12 , в судовому засіданні пояснив, що померлий ОСОБА_6 був його рідним племінником. Біля 5 ранку, 11 грудня 2020 року, йому зателефонував ОСОБА_10 і повідомив, що з племінником щось трапилось. Після дзвінка, він відразу побіг до місця, де мешкав ОСОБА_6 . Коли він забіг до будинку, то почув як плачуть ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , відкривши двері побачив лежачого на підлозі ОСОБА_6 , крові поблизу нього не було. Як це сталося, йому не розповіли, але йому відомо, що коли племінник разом з ОСОБА_4 вживали алкоголь, то часто сварилися і влаштовували бійки. 
		Свідок ОСОБА_10 , в судовому засіданні пояснив, щовін являється старостою Воробіївського старостинського округу Знам`янської сільської ради. Тож, близько 4 години ранку 11.12.2020 року, йому зателефонувала ОСОБА_9 і повідомила, що їй сказали, що ОСОБА_6 погано почувається і потрібно викликати швидку допомогу. Він відразу поїхав туди, де у будинку побачив лежачого на підлозі ОСОБА_13 . Коли він запитав у ОСОБА_4 що сталося, то вона відповіла, що ОСОБА_14 стало зле, вони з матір`ю намагалися зробити штучне дихання, але це не допомогло, тому вони побігли і повідомили сусідів. З матір`ю померлого він не спілкувався. Обвинувачена знаходилася в стані алкогольного сп`яніння. Співмешканці обоє вживали алкогольні напої, в результаті чого між ними часто були сварки та бійки. 
		Свідок ОСОБА_8 , в судовому засіданні пояснила, що 10.12.2020 року, до неї додому приїздили ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 , які на вигляд були у тверезому стані. Вона домовилася з ними, що на слідуючий день вони поїдуть по дрова. Про те, що між ними були раніше бійки вона не чула.
		Окрім показань потерпілої та свідків, судом були досліджені письмові докази по кримінальному провадженню, якими також підтверджується винність обвинуваченої ОСОБА_4 у позбавленні життя ОСОБА_6 за встановлених судом обставин, а саме:
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12020160280000208 від 11.12.2020 року, згідно якого 11.12.2020 року о 05.03 год. до Великомихайлівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора 102 про те, що по АДРЕСА_3 помер господар будинку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При виїзді СОГ на місце події під час поверхневого огляду трупа ОСОБА_6 з переду в області серця виявлено одну колото-різану рану, що вказує на насильницьку смерть;
		- протоколом огляду місця події від 11.12.2020 року з таблицею ілюстрацій та відеозаписом проведення слідчих дій;
		- протоколом затримання ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 115 ч.1 КК України від 11.12.2020 року;
		-висновком судово-медичногоексперта №69/125від 12.01.2021року,відповідно доякого,у ОСОБА_6 були виявленінаступні ушкодження:проникаюче уліву плевральнупорожнину колото-різанепоранення збоку передньоїповерхні лівоїполовини грудноїклітки зушкодженням серцяі крововиливомв осердя,а такожмасивним крововиливому лівуплевральну порожнину (близько2літрів крові);нечисленні садназ локалізацієюу ділянкахволосистої частиниголови (тім`янаділянка ліворуч),на спинціноса ілівій щоці;синці/по1/на переднійсправа поверхнігрудної клітки,на правомузап`ясткуі правомуколіні;смугасті садна(подряпини)у правійпідлопатковій ділянціі поперековійділянці ліворуч.Смерть ОСОБА_6 знаходиться упрямому причинномузв`язкуз проникаючимколото-різанимпораненям лівоїполовини грудноїклітки зушкодженням серця,що обумовиломасивну внутрішнюкровотечу,а такожтампонаду (здавлення)серця кров`ю,що вилиласьв осердя.Це йстало безпосередньоюпричиною смертіпостраждалого.Висновок стосовнопричини смертіпідтверджується данимисекційного дослідженняпомерлого ірезультатами гістологічногодослідження зразківвнутрішніх органів.Орієнтовне настаннясмерті упроміжку часу-00-04години 11.12.2020року.При судово-токсологічномудослідженні в крові трупа ОСОБА_6 виявлено 2,98 % етилового спирту, що за життя (безпосередньо перед настанням смерті) орієнтовно могло відповідати сильному ступеню алкогольного сп`яніння; 
		- протоколами огляду предмету з фото таблицями від 11.12.2020 року;
		- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Великомихайлівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області від 11.12.2020 року; 
		- ухвалами слідчого судді Великомихайлівського районного суду суду Одеської області від 15.12.2020 року, (справа №498/883/20, провадження №1-кс/499/219/20; справа №498/883/20, провадження №1-кс/499/220/20 про накладення арешту на тимчасове вилучене майно;
		- висновком експерта №106 від 14.12.2020 року, згідно якого у ОСОБА_4 були виявлені наступні ушкодження: синець на спині праворуч, лінійне садно(подряпина) на тильній поверхні лівої кисті, садна/по 1/ в нижній третині правого передпліччя і з боку внутрішньої поверхні правої кисті. Дані ушкодження заподіяні, можливо -11 грудня 2020 року, в результаті дій тупим предметом (предметами). Наявні у ОСОБА_4 ушкодження не відносяться до небезпечних для життя; мають скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 днів і за вказаним критерієм кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесні ушкодження (п.2.3.1., п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995р.).;
		- висновком експерта №578 від 22.12.2020 року, з фототаблицями, згідно якого не виключається можливість нанесення колото-різаної рани на клапті шкіри лівої половини грудної клітки, вилученому від трупа ОСОБА_6 , 1986 р.н., клинком ножа, наданого на експертизу. На представленому в медико-криміналістичне відділення клапті шкіри лівої половини грудної клітки, вилученому від трупа ОСОБА_6 , 1986 р.н., розташовується одна наскрізна колото-різана рана, яка могла бути утворена плоским колючо - ріжучим знаряддям, типу ножа, клинок якого має обушок і лезо, з шириною зануреної частини клинка не більше 2,8 см; 
		- висновком експерта №1306 від 17.12.2020 року, згідно якої кров підозрюваної ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО;
		- висновком експерта №1323 від 06.01.2021 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваної ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. На клинку ножа (об`єкти №1,2), вилученому 11.12.2020р. під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров людини з домішкою потових виділень. При встановленні групової приналежності виявлено: антиген Н, слабовиражений антиген В та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В, що не виключає зміщення крові та поту від осіб з групами крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В та В з ізогемаглютиніном анти-А за системою АВО. Таким чином, на клинку ножа не виключається походження крові від потерпілого ОСОБА_6 . Виявлений слабовиражений антиген В міг походити за рахунок домішки поту(або крові) від особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі і від підозрюваної ОСОБА_4 ;
		- висновком експерта №1309 від 06.01.2021р. відділення судово- медичної імунології лабораторії КУ «ООБСМЕ», згідно якого кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосеролотачвою системою АВО. Кров підозрюваної ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супу тнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. На ручці ножа(об`єкти №4,5), вилученій 11.12.2020р. під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , знайдені потові виділення(без домішки крові), при встановленні групової належності яких виявлені антигени В і Н, які могли походити за рахунок поту особи-носія даних групових властивостей, тобто особи з гру пою крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за системою АВО, в тому числі і від підозрюваної ОСОБА_4 . Присутність поту потерпілого ОСОБА_6 - носія антигену Н. як основного, можлива в якості домішки в разі походження потових виділень від двох(або більше) осіб;
		- висновком експерта №1319 від 11.01.2021 року, згідно якого, кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосеролотачвою системою АВО. Кров підозрюваної ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. На жіночих блузці, лосинах(футболка, штани за постановою), які належать підозрюваній ОСОБА_4 виявлена кров людини групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_6 , носія даної групової приналежності. Даних про походження крові від підозрюваної ОСОБА_4 (носія антигену В) не отримано;
		- висновком експерта №1320 від 11.01.2021 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_6 відноситьсядо групи0з ізогемаглютинінамианти-Аі анти-Вза ізосеролотачвоюсистемою АВО.Кров підозрюваної ОСОБА_4 відноситьсядо групиВ зізогемаглютиніном анти-Аз супутнімантигеном Нза ізосерологічноюсистемою АВО.На майці(ганчірці за постановою), вилученій 11.12.2020 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , виявлена кров людини групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_6 , носія даної групової приналежності. Даних про походження крові від підозрюваної ОСОБА_4 (носія антигену В) не отримано;
		- висновком експерта №1329 від 15.01.2021 року, згідно якої кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосеролотачвою системою АВО. Кров підозрюваної ОСОБА_4 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. На футболці, штанах, які належать ОСОБА_6 , виявлена кров людини групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО, що не виключає її походження від самого потерпілого ОСОБА_6 , носія даної групової приналежності. Даних про походження крові від підозрюваної ОСОБА_4 не отримано;
		-висновком експерта№561від 31.2.2020року,згідно якогокров підозрюваної ОСОБА_4 ,1999р.н.,за ізосерологічноюсистемою АВОвідноситься догрупи Вз ізогемаглютиніноманти-Аз супутнімантигеном Н.Кров потерпілого ОСОБА_6 ,1986р.н.,за ізосе-рологічноюсистемою АВОвідноситься догрупи 0з ізогемаглютинінамианти-Ата анти-В.У піднігтьовому вмісті з нігтьових пластинок обох рук підозрюваної ОСОБА_4 (об`єкти №№1,2 нумерація відділення судово-медичної цитології) знайдені кров, ядровмісні епітеліальні клітини та виявлений білок людини. Встановити статеву належність крові та клітин не можливо через відсутність в препаратах об`єктів №№1,2 як лейкоцитів, так і епітеліоцитів, придатних для даного виду дослідження При визначенні групової належності крові та клітин в об`єктах №№1,2 виявлені антигени В та Н ізосерологічної системи АВО, які властиві особі (особам) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н, що не виключає можливості походження крові та епітеліоцитів в об`єктах №№ 1,2 від особи (осіб) з вищевказаною групою крові, у тому числі і від са¬мої підозрюваної ОСОБА_4 , у даному випадку походження крові та клітин від потерпілого ОСОБА_6 виключається (за груповою ознакою). Однак, слід відмітити, що враховуючи групові властивості підекспертних наявність крові та клітин потерпілого ОСОБА_6 (носія антигену Н, як основного) можлива лише у вигляді домішки до крові та клітин самої підозрюваної ОСОБА_4 ; 
		- висновком судово-психіатричного експерта №13 від 12.01.2021 року, згідно якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час який відноситься до скоєння кримінального правопорушення, у якому вона підозрюються, будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждала, ознак будь-якого класового розладу психічної діяльності не виявляла, у зв`язку з чим була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, знаходилася у стані простого (непатологічного) алкогольного сп`яніння, при цьому її дії не були обумовлені маяченням, обманами сприйняття, афективними розладами та кількісно порушеною свідомістю, тому за своїм психічним станом вона була здатна повного мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час підозрювана ОСОБА_4 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждає, ознак тимчасового хворобливого розладу не виявляє, за своїм психічним станом здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними, може приймати участь у слідчих діях та стати перед судом. Застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує; 
		-протоколом слідчогоексперименту від17.12.2020року такомпакт-дискомз відеозаписомдо нього,проведеного заучастю ОСОБА_4 ,з якоговбачається,що остання,за участюзахисника тав присутностідвох понятих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 відтворила події,які відбувалися11.12.2020року по АДРЕСА_2 ,за їїучасті,а такожрозповіла прообставини скоєннянею злочину.Після ознайомленняз текстомпротоколу таперегляду відзнятоговідеоматеріалу,будь-якихзаяв тадоповнень допротоколу підозрюваноюта учасникамислідчого експериментуне надходило,протокол підписановсіма учасниками;протоколом проведенняслідчого експериментувід 13.12.2020року такомпакт-дискомз відеозаписомдо нього,з участюсвідка ОСОБА_7 яка розповілата показалапро події,які відбувалися11.12.2020року по АДРЕСА_2 .До протоколупроведення слідчогоексперименту долученоілюстративний матеріал.Так,і демонстрацієювищезазначених відеозаписіввказаних слідчихекспериментів усудовому засіданні. 
		У постанові ВСУ від 30.10.2014 р. у справі №5-29кс14, яка була підтримана Кримінальним касаційним судом у складі Верховного суду у постанові від 26.04.2018 року (справа № 342/538/14-к), суд зазначає, що в основі розмежування умисного вбивства (ч.1ст. 115 КК) та умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК) перебуває мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
		Для вирішення питання про кваліфікацію злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
		У тому випадку, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
		Враховуючи вищевикладене, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_4 , перебуваючи у стані необхідної оборони, з метою захисту від суспільно небезпечного посягання, уникнення можливих повторних ударів та припинення насилля з боку ОСОБА_6 , схопивши кухонний ніж, яким маючи намір на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 , діючи з непрямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки хоча і не бажаючи їх настання, але свідомо припускаючи, допустила явну невідповідність способу та знаряддя захисту, навмисно нанесла один удар в область грудної клітини ОСОБА_6 , що явно не відповідало небезпечності посягання та обстановці захисту, своїми навмисними діями, скоїла кримінальне правопорушення передбаченест.118 КК України, тобто умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.
		Разом з тим, орган досудового розслідування обвинувачує ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах. 
		11 грудня 2020 року, біля 03:00 години, по АДРЕСА_2 , між обвинуваченою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які знаходилися в приміщенні кухні, під час розпиття спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, під час якої обвинувачена ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, за допомогою кухонного ножа нанесла один удар в грудну клітину в область серця ОСОБА_6 , чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітини з ушкодженням серця. Смерть ОСОБА_6 знаходиться у прямому причинному зв`язку з проникаючим колото-різаним пораненням лівої половини грудної клітини з ушкодженням серця, що обумовило масивну внутрішню кровотечу, а також тампонаду (здавлення) серця кров`ю, що вилилась в осердя, що й стало безпосередньою причиною смерті постраждалого ОСОБА_6 .
		Згідно обвинувального акту правова кваліфікація кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 ч.1ст.115 КК України.
		Прокурором в судовому засіданні таке обвинувачення підтримано, та зміна обвинувачення, відповідно до ст.ст. 338, 341 КПК України, до суду не надходила.
		Захисник та обвинувачена у судовому засіданні вважали кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.115КК України невірною, просили суд дії ОСОБА_4 кваліфікувати за ст. 118 КК України, вважаючи, що саме протиправна поведінка ОСОБА_6 щодо ОСОБА_4 , його напад на неї, було підставою для дій обвинуваченої, та вбивство було вчинено саме при перевищенні меж необхідної оборони.
		Суд не може погодитись з позицією сторони обвинувачення, щодо кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1ст.115 КК України, так як ця позиція ґрунтується на припущеннях, догадках але не на доказах наданих суду.
		За нормативним визначенням умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особи, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
		Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбаченаст. 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченогост. 118 КК України, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
		Покази обвинуваченої ОСОБА_4 на досудовому і судовому слідствах співпадають і є тотожним, об`єктивно підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме: висновком експерта №106 від 14.12.2020 року, в якому зазначається, що при експертизі ОСОБА_4 були виявлені: синець на спині праворуч, лінійне садно(подряпина) на тильній поверхні лівої кисті, садна/по 1/ в нижній третині правого передпліччя і з боку внутрішньої поверхні правої кисті; висновок судово-медичного дослідження №69/125 трупа ОСОБА_6 не спростовує твердження ОСОБА_4 , що ОСОБА_6 бив її, перед тим, як вона нанесла колото-різане поранення грудної клітини ОСОБА_6 .
		Викладені обставини свідчать, що ОСОБА_4 зазнала суспільно небезпечного посягання достатньої інтенсивності з боку ОСОБА_6 , яке було реальним, і внаслідок його попередньої поведінки мала підстави побоюватися за своє життя і здоров`я. Під час цього посягання, яке не було закінченим, обвинувачена, не мала через обмежений вільний простір можливості залишити місце конфлікту, оскільки не могла протистояти потерпілому, через фізичну перевагу ОСОБА_6 , а також усвідомлювала, що іншої можливості уникнути подальшого насильства з боку ОСОБА_6 та уникнення спричинення більш тяжкої шкоди її здоров`ю, скориставшись своїм правом на застосування захисту шляхом заподіяння фізичної шкоди нападнику, використала предмет, який випадково взяла зі столу, - кухонний ніж.
		Право кожної людини на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання, закріплене в ст. 36 КК України, є важливою гарантією реалізації конституційних положень про непорушність прав та свобод людини і громадянина, про невід`ємне право кожної людини на життя, недоторканність її житла й майна, а також забезпечує умови для захисту суспільних інтересів та інтересів держави.
		Згідно ч.ч. 1,2 ст.36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчиненні з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої вданій обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
		Разом з тим, згідно ч.3ст.36 КК України, перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
		На підставі наведеного, відповіднодо положень ч.ч. 1, 2 ст. 36 КК України, суд приходить до висновку проте, що обвинувачена ОСОБА_4 , знаходилася в стані необхідної оборони, оскільки існувала реальна загроза її життю, вона діяла за мотивом та з метою захисту свого життя, шляхом заподіяння шкоди ОСОБА_6 , який здійснив суспільно небезпечне посягання, для негайного відвернення та припинення цього посягання в зазначеній конкретній обстановці кримінального правопорушення, що підтверджується показами обвинуваченої, показами потерпілої та дослідженими письмовими доказами. 
		Водночас застосований засіб захисту кухонний ніж та заподіяння шкоди у вигляді позбавлення життя за даних конкретних обставин справи не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту, а відтак ОСОБА_4 вийшла за межі заходів, необхідних для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, тобто перевищила межі необхідної оборони, за таких обставин дії обвинуваченої ОСОБА_4 , слід кваліфікувати саме заст.118 КК України, як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.
		Вивченням даних про особу обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, незаміжня, дітей не має, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. 
		Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно дост.66 КК України, щире каяття.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої у відповідності дост.67 КК Українисуд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.
		Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за скоєне, суд виходить з положень ст.65,66 КК Українита враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно дост.12 КК Українивідноситься до нетяжкого злочину, обставини його вчинення, особу винної, пом`якшуючу обставину як щире каяття та обтяжуючу обставину покарання обвинуваченої, тобто скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі з відбуванням в кримінально-виконавчій установі закритого типу, оскільки такий вид покарання, на думку суду, зможе виправити останню та попередити вчинення нею нових злочинів і відповідає принципу індивідуалізації та співмірності.
		Суд вважає за можливе запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Судових витрат у справі немає.
		Цивільний позов не заявлений.
		Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимогст. 100 КПК України.
		Крім того, відповідно до ч. 4ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Так, судом встановлено, що ухвалами слідчого судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15.12.2020 року (справа №498/883/20 (провадження №1-кс/499/219/20), справа №498/883/20 ( провадження №1-кс/499/220/20)) було накладено арешти на речові докази по даному кримінальному провадженню, які були вилучені під час огляду місця події та складання протоколу затриманої особи, які підлягають скасуванню.
		Таким чином, суд прийшов до висновку, що арешти накладені на речові докази по даному кримінальному провадженню можуть бути скасовані у зв`язку із закінченням судового розгляду даного кримінального провадження та відсутності необхідності в подальшому такому арешті.
		Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК Українита призначити їй покарання у вигляді2(двох)років позбавленняволі. 
		Строк покарання засудженій ОСОБА_4 відраховувати з моменту утримання під вартою з 11 грудня 2020 року.
		Запобіжний захід, засудженій ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.
		Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15.12.2020 року (справа №498/883/20, провадження №1-кс/499/219/20), від 15.12.2020 року (справа №498/883/20, провадження №1-кс/499/220/20) - скасувати.
		Речові докази:
		змиви речовинибурого кольоруз нижньоїчастини вхіднихдверей вкімнату,де буловиявлено труп,який булопоміщено допаперового конверту, змивречовини бурогокольору зсередини вхіднихдверей вкімнату,де буловиявлено труп,який булопоміщено допаперового конверту,плетену накидкуз плямамибурого кольоруяка булапоміщена доспеціального пакетуINZ№2061802,чоловічу синтетичнукуртку,яка булапоміщена доспеціального пакетуINP№4000613,футболку бордовогокольору знаписом «Freedom»,яка булапоміщена доспеціального пакетуINZ№2061803,змив речовинибурого кольоруз 2та 3полиці шафи,який булопоміщено допаперового конверту,лезо відножа зречовиною бурогокольору звідламаною ручкоюта дерев`яноїручку відножа,які булипоміщені доспеціального пакетуЕХР №0204557,недопалок цигарки,який булопоміщено допаперового конверту,ганчірку червоногокольору наякої маєтьсяречовина бурогокольору,яка булапоміщена доспеціального пакету№7085320,пластмасовий савокз плямамибурого кольору,який булопоміщено доспеціального пакетуЕХР №0307312,ганчірку білогокольору наякої маєтьсяречовина бурогокольору,яка булапоміщена доспеціального пакету№7085321,фрагмент ковдриз речовиноюбурого кольору,який булопоміщено доспеціального пакетуINР№1012842,покривало синьо-білогокольору зречовиною бурогокольору, якебуло поміщенодо спеціальногопакету INZ№4019980,одежу яказнаходилася натрупові,а саметрикотажні штаничорно-сірогокольору татруси зсинтетичної тканиниз чорнимта синіммалюнком,які булипоміщені доспеціального пакетуINР№4000612,змиви зправої талівої долонітрупа,які булопоміщено допаперового конверту,піднігтевий вмістправої талівої рукитрупу, якийбуло поміщенодо паперовогоконверту  знищити; 
		мобільний телефон чорного кольорумарки «Nokia»з сімкарткою мобільногооператора «ВФУкраїна», номер телефону НОМЕР_1 , ІМЕІ-1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-2: НОМЕР_3 , мобільний телефончорного кольорумарки «Nokia» без сім картки ІМЕІ-1: НОМЕР_4 , ІМЕІ-2: НОМЕР_5 , які були поміщені до спеціального пакету INР№1012841,які були вилучені підчас оглядумісця подіїта оглядутрупа ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2  повернути власникам; 
		жіночі штани чорного кольору, майку білого кольору з квітами червоного кольору, змиви з правої та лівої долоні, піднігтевим вмістом правої та лівої руки ОСОБА_4  знищити.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Апеляційна скарга може бути подана на протязі 30 днів з дня проголошення вироку до Одеського апеляційного суду, шляхом її подачі через Великомихайлівський районний суд, а засудженим, які перебувають під вартою протягом 30 днів з моменту вручення копії вироку.
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...