Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/5151/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 08.07.2021. Зареєстровано: 09.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2021.
Дата набрання законної сили: 10.08.2021
Номер судового провадження: 1-кп/296/664/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021060000000017

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/5151/21 
		1-кп/296/664/21 
		 
		Вирок
		Іменем України
		 
		08 липня 2021 року м.Житомир
		 
		Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
		головуючого ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		за участі прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		захисника ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42021060000000017 від 01.03.2021р. відносно
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Загорськ Московської області, РФ, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , працюючого неофіційно, раніше не судимого, 
		за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,
		 В С Т А Н О В И В:
		Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин. 
		Наказом начальника Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» №59\ОС-20 від 01.07.2020р. ОСОБА_5 призначено на посаду начальника відділення соціально  психологічної служби відділу соціально  виховної та психологічної роботи Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)».
		Відповідно до вимог статей 19,68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		У відповідності до ч. 8 ст. 131 Кримінального виконавчого кодексу України, адміністрація колонії зобов`язана щоквартально проводити оцінювання поведінки особи, додержання нею правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, а також дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці та приймати вмотивоване рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів заохочення. Прийняте рішення відображається в індивідуальній програмі соціально  виховної роботи та доводиться до відома особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, під підпис. 
		Положеннями частини першої статті 131 Кримінального виконавчого кодексу України передбачено, що застосування заходів заохочення має на меті здійснення виховного впливу на осіб, до яких ці заходи застосовуються на основі об`єктивної оцінки додержання ними правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, а також дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці.
		Відповідно до статті 130 Кримінального виконавчого кодексу України за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи заохочення: подяка; дострокове зняття раніше накладеного стягнення; нагородження похвальною грамотою; присвоєння почесного звання «кращий за поведінкою», «активний учасник самодіяльності» тощо; виплата грошової премії; нагородження подарунком; переведення на поліпшені умови тримання; надання дозволу для виїзду за межі колонії з метою відвідування рідних до семи діб засудженим, які тримаються у дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівні безпеки із загальними умовами тримання та середнього рівня безпеки; надання додаткового короткострокового або тривалого побачення; дозвіл додатково витрачати гроші для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби в сумі до п`ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати; збільшення тривалості прогулянки засудженим, які тримаються в дільницях посиленого контролю колоній і приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівні безпеки, до двох годин.
		Відповідно до п.1 розділу І Положення про відділення соціально  психологічної служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України «Про організацію соціально  виховної роботи із засудженими» від 04.11.2013 року №2300\5, надалі  Положення, відділення соціально  психологічної служби, надалі  відділення, є структурним підрозділом установи виконання покарань, слідчого ізолятора, надалі  установа, яке створюється для безпосереднього забезпечення оптимальних умов відбування покарання та проведення із засудженими та засудженими, які залишені для роботи з господарського обслуговування, соціально  виховної роботи для досягнення мети їх виправлення і ресоціалізації.
		Пунктом 12 розділу ІІІ вказаного Положення встановлено, що до обов`язків начальника соціально - психологічної служби належить щоквартально здійснювати оцінювання поведінки засуджених та надавати пропозиції адміністрації установи для прийняття вмотивованого рішення про доцільність або недоцільність застосування до засуджених заходів заохочення.
		Відповідно до пункту 3.4 Посадової інструкції начальника відділення відділу соціально  виховної та психологічної роботи, затвердженої наказом начальника Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)», начальник відділення відділу соціально  виховної та психологічної роботи має право вносити керівництву установи пропозиції щодо застосування до засуджених заходів заохочення та стягнення, користуватися дисциплінарними повноваженнями, визначеними кримінально  процесуальним законодавством. 
		У статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь  яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		Так, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , в порушення зазначених вимог законодавства, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», будучи працівником правоохоронного органу, а також відповідно до посадової інструкції начальника відділення відділу соціально  виховної та психологічної роботи, затвердженої наказом начальника Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)», будучи особою, згідно із статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції», уповноваженою на виконання функцій держави, і таким чином постійно здійснюючи функції представника влади, обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно  розпорядчих та адміністративно  господарських функцій, та відповідно до пункту другого примітки до ст. 368 КК України, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище і якій, відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» заборонено використовувати свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 25.03.2021 року одержав неправомірну вигоду в розмірі 5000 гривень від громадянина ОСОБА_7 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави  начальником відділення відділу соціально  психологічної служби №4 Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» ОСОБА_8 , за ініціювання питання про внесення керівництву установи пропозиції щодо застосування до засудженого ОСОБА_9 заходів заохочення.
		Так, 24.02.2021 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)», яка розташована за адресою в с. Райки Бердичівський район Житомирська область, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що відповідно до Положення про відділення соціально  психологічної служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України «Про організацію соціально  виховної роботи із засудженими» від 04.11.2013 року №2300\5, начальник відділення соціально  психологічної служби уповноважений вносити керівництву установи пропозиції щодо застосування до засуджених заходів заохочення, під час розмови із засудженим ОСОБА_9 , який відбуває покарання у Державній установі «Райківська виправна колонія (№73)», переслідуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів для себе, повідомив ОСОБА_9 , що зможе здійснити вплив на працівників Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)», з метою ініціювання питання про внесення керівництву установи пропозиції щодо застосування до останнього заходів заохочення, за надання йому неправомірної грошової винагороди.
		В подальшому, 20.03.2021 року під час телефонної розмови із засудженим ОСОБА_9 . ОСОБА_5 повідомив, що ініціювати питання про застосування до нього заходів заохочення здійснюватиме працівник Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» ОСОБА_8 , який на період перебування ОСОБА_5 у відпустці, тимчасово виконує обов`язки начальника відділення соціально  психологічної служби відділу соціально  виховної та психологічної роботи, за що ОСОБА_9 повинен надати ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 5000 гривень.
		З метою реалізації вимог ОСОБА_5 , засуджений ОСОБА_9 , відбуваючи покарання у Державній установі «Райківська виправна колонія (№73)», будучи фактично обмеженим у вільному пересуванні, звернувся до свого знайомого ОСОБА_10 з проханням реалізувати вимоги ОСОБА_5 щодо надання останньому грошових коштів у сумі 5000 гривень.
		Після чого ОСОБА_5 , з метою виконання досягнутих домовленостей із ОСОБА_9 та в подальшому сприяння у отриманні позитивного рішення, звернувся до ОСОБА_8 , який на період перебування ОСОБА_5 у відпустці виконував обов`язки начальника відділення соціально  психологічної служби відділу соціально  виховної та психологічної роботи Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)».
		Так, приблизно об 11 год 03 хв 20.03.2021 року ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , із власного абонентського номеру НОМЕР_1 здійснив телефонний дзвінок на абонентський номер НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_8 .
		Під час телефонної розмови ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_8 із проханням підготувати рапорт щодо ініціювання питання про заохочення ОСОБА_9 , аргументуючи тим, що він володіє відомостями про сумлінну поведінку ОСОБА_9 , який заслуговує на заохочення, на що отримав згоду ОСОБА_8 , чим фактично здійснив вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави  начальником відділення соціально  психологічної служби відділу соціально  виховної та психологічної роботи Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» ОСОБА_8 , а саме здійснив вплив на прийняття останнім рішення щодо ініціювання питання про внесення керівництву установи пропозиції щодо застосування до засудженого ОСОБА_9 заходів заохочення.
		Після чого ОСОБА_5 25.03.2021 року приблизно о 20 год 37 хв, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, з метою власного незаконного збагачення, під час телефонної розмови із ОСОБА_10 , який діяв у відповідності до вказівок засудженого ОСОБА_9 , повідомив останньому про необхідність перерахування грошових коштів у сумі 5000 гривень на власну банківську картку за номером НОМЕР_3 АТ «Універсал Банк».
		Цього ж дня, 25.03.2021 року о 21 год 46 хв ОСОБА_10 , за допомогою терміналу самообслуговування АТ КБ «ПриватБанк», який знаходиться по вул. Михайлівська, 21 у м. Житомирі, перерахував на вимогу ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 5000 гривень, які ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , одержав в якості неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави  начальником відділення соціально  психологічної служби відділу соціально  виховної та психологічної роботи Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» ОСОБА_8 за ініціювання питання про внесення керівництву установи пропозиції щодо застосування до засудженого ОСОБА_9 заходів заохочення. 
		Своїми умисними діями, які виразились в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та обіцянці здійснити вплив за надання такої вигоди, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України.
		Сторонами провадження досягнуто угоди про визнання винуватості. Суду надано скріплену підписами угоду про визнання винуватості від 31 травня 2021 року, укладену у м. Житомирі між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_6 . 
		Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_5 під час досудового розслідування та судового розгляду беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину, погодився на призначення узгодженого покарання, отримав роз`яснення наслідків укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, та наслідки невиконання угоди.
		Згідно угоди, сторони погодилися на призначення ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 гривень.
		При цьому сторонами угоди засвідчено, що жодні обмеження для застосування такого виду покарання та у вказаному порядку відсутні.
		Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, що згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 показав, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення і затвердження угоди, що передбачені ч.2 ст.473 та ч.4 ст.474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, що роз`яснено судом в ході судового засідання. Крім цього, обвинувачений надав суду згоду на призначення узгодженого покарання, зазначив, що угоду про визнання винуватості було укладено добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз та вона не стала наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. 
		Перевіривши угоду, судом встановлено, що вона відповідає вимогам ст. 472 КПК України, при її укладенні дотримано вимог ст.470, ч.6 ч.7 ст. 474 КПК України, обвинувачений беззастережно визнав вину, може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, що підтвердив безпосередньо в судовому засіданні усно та шляхом надання доказів, а отже угода може бути затверджена судом з одночасним ухваленням вироку і її умови не порушать права, свободи, інтереси сторони чи інших осіб.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено. Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.
		Долю речових доказів вирішити на підставі приписів ст.100 КПК України. 
		Арешт на майно після набрання вироком законної сили скасувати. 
		Судові витрати відсутні. 
		 
		Керуючись ст.ст.368, 369,374, 394,474, 475 КПК України, суд,-
		 УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.05.2021р., укладену між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_6 . 
		Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, та призначити йому узгоджену міру покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень.
		Речові докази - банківську картку за номером НОМЕР_3 АТ «Універсал Банк» повернути власнику.
		Арешт на майно  банківську картку після набрання вироком законної сили скасувати.
		Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира на протязі 30 днів, починаючи з моменту його проголошення обвинуваченим, захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно ч.4 ст.469 кодексу угода не може бути укладена.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику. 
		 
		 
		   Головуючий суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...