Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3059/16 (922/2308/20) : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 09.07.2021. Зареєстровано: 09.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2021.
Дата набрання законної сили: 01.07.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 липня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа № 922/3059/16 (922/2308/20) 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.
		за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
		 
		за участю представників:
		скаржника ФОП Довженка О. С.: представник Розумна О. О. (в режимі відеоконференції) 
		арбітражного керуючого Гиценка І. І. (особисто) 
		позивача 1: Мазепи Г. Б. (в режимі відеоконференції)
		позивача 2: Пономаренка Ю. М.: Лимар О. В. (в режимі відеоконференції)
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича 
		на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021
		у складі колегії суддів: Плахова О. В. (головуючого), Гези Т. Д., Шевель О. В.
		та на рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2020
		у складі судді Міньковського С. В.
		у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 
		до 1. арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича
		2. Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство юстиції України
		про витребування майна 
		 
		в межах справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"
		до Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича 
		про визнання банкрутом
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст і підстави позовних вимог 
		1. 21.07.2020 до Господарського суду Харківської області в межах справи про банкрутство № 922/3059/16 звернулися фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до відповідачів: арбітражного керуючого Гриценка Ігоря Івановича, Довженка Олександра Сергійовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Міністерство юстиції України, в якій, з урахуванням поданої 15.10.2020 заяви про уточнення позовних вимог, просили:
		- витребувати з незаконного володіння Довженка О. С. частку в розмірі 100 % у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства "Любава-2015" на користь ОСОБА_1 ; 
		- відновити становище, яке існувало до порушення права позивача        ОСОБА_2 шляхом скасування реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим Сергієм Вадимовичем за номерами 14769980010001486 від 29.01.2019 о 10:26:51; 14769980011001486 від 29.01.2019 о 10:28:22; 
		- відновити становище, яке існувало до порушення права позивача ОСОБА_1 шляхом скасування реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим Сергієм Вадимовичем за номерами 14769980008001486 від 29.01.2019 о 10:22:10; 14769980009001486 від 29.01.2019 о 10:23:36.
		2. Позивачі наголошували, що спірне майно, придбане ОСОБА_2 04.12.2018 на аукціоні з продажу майна боржника у справі про банкрутство       ФОП Довженка О. С. та надалі відчужене 11.12.2018 за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 , про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРЮОФОПГФ) 11.12.2018 було внесено відповідні записи, тому вчинення оскаржуваних реєстраційних дій (за номерами 14769980008001486 від 29.01.2019 о 10:22:10; 14769980009001486 від 29.01.2019 о 10:23:36) про скасування попередніх реєстраційних дій від 11.12.2018 щодо набуття ОСОБА_2 , а в подальшому - ОСОБА_1 корпоративних прав та керівництва ФГ "Любава-2015" - є порушенням права власності ОСОБА_1 на частку у статутному капіталі ФГ "Любава-2015" в розмірі 100 % та його права управління вказаною цією особою.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		3. Постановою Господарського суду Харківської області від 22.11.2016               ФОП Довженка Олександра Сергійовича визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Гриценка І. І.
		4. 04.12.2018 в межах справи про банкрутство відбувся другий повторний аукціон з продажу майна боржника, який було проведено Центральною універсальною біржею у формі цілісного майнового комплексу, до складу якого увійшло: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 76,9 кв. м; корпоративні права у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015", розмірі частки        2,5 тис. грн або частка у розмірі 100% від статутного (складеного) капіталу. 
		5. За результатами проведення аукціону з продажу майна банкрута, 04.12.2018 між ліквідатором ФОП Довженко О. С. (надалі - продавець) та переможцем аукціону ОСОБА_2 (надалі - покупець) було укладено договори купівлі-продажу майна на аукціоні, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця реалізовані 04.12.2018 з аукціону квартиру та частку у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015".
		6. 04.12.2018 арбітражним керуючим Гриценком І. І. та ОСОБА_2 згідно з вказаними договорами купівлі-продажу від 04.12.2018 щодо об`єкта аукціону складено та підписано акт прийому-передачі частки у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015" та акт прийому-передачі права на нерухоме майно.
		7. На підставі зазначених правовстановлюючих документів 11.12.2018 до відомостей про юридичну особу ФГ "Любава-2015" в ЄДРЮОФОПГФ було внесено зміни, зумовлені переходом права власності на корпоративні права у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015" у розмірі 100% статутного (складеного) капіталу до ОСОБА_2 , а саме: зміна керівника юридичної особи; зміна складу підписантів; зміна складу або інформації про засновників; інші зміни (реєстраційні дії № 14761070001001486 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведена від 11.12.2018 о 12:55:48, та                                 № 14761050002001486 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведена від 11.12.2018 о 13:13:10, - державним реєстратором Харківської філії комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Бурдюк Іриною Сергіївною).
		8. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2019 у справі            № 922/3059/16 залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 та постановою Верховного Суду від 07.05.2020, відмовлено у задоволенні заяви банкрута про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженко О. С., який проведено 04.12.2018 Центральною універсальною біржою.
		9. Після набуття права власності на корпоративні права у вигляді частки 100 % в статутному капіталі ФГ "Любава-2015", ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 11.12.2018 було передано у власність (продано) 100 % в статутному капіталі ФГ "Любава-2015" ОСОБА_1 , що підтверджено актом приймання-передачі від 11.12.2018.
		10. У зв`язку з відчуженням частки у розмірі 100% у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015" на користь ОСОБА_1 , за прийнятим      ОСОБА_2 рішенням власника/засновника ФГ "Любава-2015" № 2 від 11.12.2018 він вийшов зі складу засновників/учасників; а також включено до складу засновників/учасників - ОСОБА_1 ; покладено на ОСОБА_1 обов`язки голови ФГ; вирішено внести зміни до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); змінити юридичну адресу ФГ; затвердити статут в новій редакції. 
		11. Після придбання ОСОБА_1 корпоративних прав у ОСОБА_2 до відомостей про юридичну особу ФГ "Любава-2015" в ЄДРЮОФОПГФ та громадських формувань було внесено відповідні зміни: зміна складу або інформації про засновників; зміна місцезнаходження юридичної особи; інші зміни; зміна керівника юридичної особи; зміна складу підписантів (реєстраційні дії № 14761050004001486 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведена від 11.12.2018 о 18:21:34, та № 14761070005001486 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведена від 11.12.2018 о 18:26:06, - приватним нотаріусом Марюхніч Жанною Євгеніївню).
		12. Державним реєстратором Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим Сергієм Вадимовичем було проведено реєстраційні дії щодо ФГ "Любава-2015" (№ 14769980008001486 від 29.01.2019 о 10:22:10, 14769980009001486 від 29.01.2019 о 10:23:36, 14769980010001486 від 29.01.2019 о 10:26:51, 14769980011001486 від 29.01.2019 о 10:28:22) шляхом скасування реєстраційних дій від 11.12.2018 із приміткою "для виправлення помилок", внаслідок чого останнім реєстраційним записом в ЄДРЮОФОПГФ стали реєстраційні дані щодо належності корпоративних прав у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі та керівництва ФГ "Любава-2015"            Довженко О. С. , а також попередньої адреси реєстрації ФГ "Любава-2015" ( АДРЕСА_2 ).
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		13. Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.11.2020 позовні вимоги задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію (реєстраційні дії), вчинені державним реєстратором Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим Сергієм Вадимовичем за номерами 14769980010001486 від 29.01.2019 о 10:26:51, 14769980011001486 від 29.01.2019 о 10:28:22. Скасовано державну реєстрацію (реєстраційні дії), вчинені державним реєстратором Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим Сергієм Вадимовичем за номерами 14769980008001486 від 29.01.2019 о 10:22:10, 14769980009001486 від 29.01.2019 о 10:23:36. В решті позовних вимог відмовлено.
		14. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 апеляційну скаргу ФОП Довженка Олександра Сергійовича залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2020 у справі № 922/3059/16 (922/2308/20) залишено без змін.
		15. Апеляційний господарський суд погодився з висновками першої інстанції, зазначивши, зокрема, що з 12.12.2018 та на час проведення спірних реєстраційних дій 29.01.2019 саме перший позивач - ОСОБА_1 був уповноважений діяти від імені юридичної особи ФГ "Любава-2015", проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що саме уповноважена особа зверталась до державного реєстратора з заявою про скасування реєстраційних дій від 11.12.2018 із приміткою "для виправлення помилок 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Узагальнений виклад вимог та підстав касаційних скарг 
		(ФОП Довженко О. С.)
		16. Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій у касаційній скарзі ФОП Довженко О. С. просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позовних вимог.
		17. Касант стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, зазначаючи в якості підстав касаційного оскарження пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та посилається в контексті цих підстав на:
		- неправильне застосування статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства та неврахування висновку Верховного Суду щодо критеріїв визначення юрисдикції спору, стороною в якому є боржник у справі про банкрутство, внаслідок чого суди попередніх інстанцій без достатніх правових підстав розглянули в межах справи про банкрутство немайновий спір;
		-  висновок про підсудність справи господарським судам не відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/19 щодо компетенції адміністративних судів у сфері державної реєстрації, що касант вважає підставою для скасування оскаржуваних судових рішень за пунктом 6 частини першої статті 310                  ГПК України.
		Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
		(арбітражний керуючий Гриценко І. І.)
		18. У відзиві на касаційну скаргу арбітражний керуючий Гриценко І. І. просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо змісту спірних правовідносин та їх правового регулювання.
		( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 )
		19. У відзиві на касаційну скаргу позивачі заперечують доводи касанта, стверджуючи про правильність наданої судами попередніх інстанцій оцінки фактичним обставинам справи та правової кваліфікації протиправних дій державного реєстратора, отже у задоволенні касаційної скарги просять відмовити.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції 
		20. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		22. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		23. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
		24. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.
		25. Цим Законом від 15.01.2020 № 460-XI законодавець звузив критерії допустимості, які дозволяють звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою, встановивши конкретні випадки, в яких рішення судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
		26. До того ж, частиною першою статті 300 ГПК України у редакції Закону від 15.01.2020 № 460-XI визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		27. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;          2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
		28. Верховний Суд враховує, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Аналогічний висновок викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.
		29. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
		30. Отже, наявність передумов для реалізації скаржником права ініціювати касаційний перегляд судових рішень з підстав наведених у пунктах 1-3 частини другої статті 287 ГПК України перебуває в залежності від встановлення сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог, встановлених судами фактичних обставин та наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.
		31. Відмінність предмета розгляду (предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог) у справі, що переглядається в касаційному порядку, та у постановах Верховного Суду, на які посилається касант обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв тягне за собою процесуальні наслідки встановлені статтею 296 ГПК України, а саме закриття касаційного провадження.
		32. За змістом касаційної скарги вбачається, що обґрунтовуючи посилання на передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставу касаційного оскарження ФОП Довженко О. С. стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства та, як наслідок, безпідставно розглянули даний немайновий спір в межах справи про банкрутство, не врахувавши правового висновку про те, що критеріями визначення юрисдикції спору, стороною в якому є боржник, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство є: вимоги до боржника повинні мати майновий характер - вартісну оцінку; спір має стосуватися питання щодо формування активу боржника, який в подальшому може бути направлений на погашення вимог кредиторів боржника. Спір немайнового характеру є таким, що не пов`язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому з огляду на суб`єктний склад сторін спору має вирішуватися за правилами цивільного чи господарського судочинства, що викладений Верховним Судом у постановах від 15.01.2020 у справі 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 у справі № 50/311-б, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 23.10.2019 у справі № 752/4361/15, від 19.12.2019 у справі № 926/358/19, від 17.06.2020 у справі № 921/490/18, від 09.06.2020 у справі № 910/3704/13.
		33. Надаючи оцінку зазначеній скаржником підставі касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України та її обґрунтуванню, суд касаційної інстанції враховує таке.
		34. У цій справі (№ 922/3059/16 (922/2308/20) предметом розгляду є вимоги наступних власників спірного майна до первісного власника (банкрута) про витребування частки у статутному (складеному) капіталі фермерського господарства, відчуженої з аукціону в межах справи про банкрутство відповідача, а також про скасування реєстраційних дій внаслідок яких було скасовано записи у ЄДРЮОФОПГФ щодо права власності позивачів і керівництва цим фермерським господарством.
		35. Обґрунтовуючи ці вимоги позивачі посилалися на частини четверту, п`яту статті 89, статтю 190, частину першу статті 386, статтю 387 Цивільного кодексу України, пункти 4, 8 частини першої статті 1, частини другу, четверту та п`яту статті 6, статтю 17, частини першу, другу та п`яту статті 25, статті 28, 32, 33 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статтю 4 Закону України "Про фермерські господарства", а також частину другу статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства та стверджували, що спірне майно придбане ОСОБА_2 04.12.2018 на аукціоні з продажу майна боржника у справі про банкрутство ФОП Довженка О. С. та відчужене 11.12.2018 за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 , про що в ЄДРЮОФОПГФ 11.12.2018 було внесено відповідні зміни, а проведення в подальшому оскаржуваних реєстраційних дій (за номерами 14769980008001486 від 29.01.2019 о 10:22:10; 14769980009001486 від 29.01.2019 о 10:23:36) про скасування попередніх реєстраційних дій від 11.12.2018 щодо набуття ОСОБА_2 , а в подальшому - ОСОБА_1 корпоративних прав та керівництва ФГ "Любава-2015" - є порушенням права власності ОСОБА_1 на частку у статутному капіталі ФГ "Любава-2015" в розмірі 100% та його права управління вказаною юридичною особою, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
		36. Задовольняючи позов частково в частині скасування реєстраційних дій суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, застосував до вирішення спору норми статей 15, 16, 89, 190, 387, 388 Цивільного кодексу України, статті 167 Господарського кодексу України, статті 1, 6, 10, 14, 17, 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань", статті 1, 19, 22 Закону України "Про фермерські господарства" та дійшов висновку про те, що оскаржувані реєстраційні дії з позначкою "для виправлення помилок" 29.01.2019 вчинені державним реєстратором Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим Сергієм Вадимовичем, щодо ФГ "Любава-2015" без достатніх підстав, а саме за відсутності як будь-яких правовстановлюючих документів, що підтверджували б право власності Довженка О. С. , так і заяви уповноваженої особи цього фермерського господарства про скасування державним реєстратором реєстраційних дій від 11.12.2018, отже оскаржувані реєстраційні дії підлягають скасуванню.
		37. Виходячи з встановлених у справі обставин і приписів частини першої статті 20, частин шостої, дванадцятої статті 30 ГПК України, статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства та пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу суди попередніх інстанцій дійшли висновку про підсудність господарському суду поданого 21.07.2020 до відповідача - банкрута позову про витребування майна (корпоративних прав), реалізованого з аукціону у справі про банкрутство, та скасування реєстраційних дій, а також необхідність його розгляду у межах справи № 922/3059/16 про банкрутство ФОП Довженка О. С.
		38. Водночас у справі № 607/6254/15-ц (постанова від 15.01.2020) Велика Палата Верховного Суду від 15.01.2020 вирішувала питання юрисдикції спору між звільненим працівником та боржником у справі про банкрутство стосовно визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, визнання недійсним запису в трудовій книжці про звільнення з роботи, стягнення належних при незаконному звільненні виплат та відшкодування моральної шкоди, отже сформувала правовий висновок на який посилається скаржник за інших предмета, підстав позову, змісту позовних вимог та фактичних обставин справи, тому посилання касанта на зазначену постанову не може бути застосовано, як належне обґрунтування підстави касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України. 
		39. Постановою від 28.01.2020 у справі № 50/311-б Велика Палата Верховного Суду вирішила питання юрисдикції спору між товариством-банкрутом в особі ліквідатора та фізичною особою про витребування від останньої квартири та визнання за банкрутом права власності на це нерухоме майно (квартиру), отже за неподібних справі що розглядається правовідносин. 
		40. Аналогічно і у справі № 918/335/17 (постанова від 18.02.2020) висновок Великої Палати Верховного Суду на який послався скаржник викладено за неподібних даній справі (№ 922/3059/16 (922/2308/20) правовідносин, адже стосувався позову фермерського господарства в особі ліквідатора до членів цього фермерського господарства стосовно визнання за фермерським господарством права власності на врожай, що посіяний та вирощений на земельних ділянках, які входять до складу земель фермерського господарства, перебувають у його володінні та користуванні.
		41. За змістом постанови від 23.10.2019 у справі № 752/4361/15 питання юрисдикції вирішено Великою Палатою Верховного Суду стосовно спору про визнання недійсним інвестиційного договору, отже за інших предмета і підстав позову, змісту позовних вимог, фактичних обставин справи та правового регулювання, тому викладена у цій постанові правова позиція не є висновком щодо застосування норми права у подібних правовідносинах для цілей касаційного оскарження судових рішень у даній справі (№ 922/3059/16 (922/2308/20) відповідно до частини другої статті 287 ГПК України.
		42. Аналогічно і у зазначених скаржником справах № 926/358/19 (постанова від 19.12.2019), № 921/490/18 (постанова від 17.06.2020) та № 910/3704/13 (постанова від 09.06.2020) предметом розгляду були вимоги про визнання недійсними договорів, що не дає можливості для застосування висновків Верховного Суду у цих справах задля обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України у даній справі № 922/3059/16 (922/2308/20) за іншого змісту спірних правовідносин.
		43. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі                   № 916/1608/19 висновок щодо компетенції адміністративних судів у сфері державної реєстрації сформовано за обставин коли право власності на спірне нерухоме майно ні за ким не зареєстровано та у правовідносинах не пов`язаних з банкрутством, отже за неподібних даній справі правовідносин.
		44. Отже, оцінюючи наведені вище доводи скаржника, колегія суддів враховує, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі                 № 305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11 (абзац 20), від 16.01.2019 у справі                      № 757/31606/15-ц (абзац 18), зазначено, що подібність правовідносин (про яку йдеться в статті 287 ГПК України), означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.
		45. Зважаючи на наведене, посилання ФОП Довженка О. С. на зазначені вище постанови Верховного Суду, що ухвалені за неподібних даній справі правовідносин, не можуть розглядатися як такі, що підтверджують підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вони відрізняються як предметом спору, так підставами позову і змістом позовних вимог та встановленими фактичними обставинами, а також предметом правового регулювання позаяк спірні правовідносини у цих справах регулювались, зокрема Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		46. Такі обставини зумовлюють необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Довженка О. С. на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, позаяк після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.
		47. Стосовно посилання скаржника на пункт 6 частини першої статті 310 ГПК України, як передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України підставу касаційного оскарження, Верховний Суд зауважує, що цим пунктом частини першої статті 310 ГПК України передбачено обов`язкове скасування оскаржуваного рішення у разі його ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції, проте у касаційній скарзі ФОП Довженка О. С. обґрунтування цих порушень не наведено.
		48. Відхиляючи твердження скаржника про належність спорів у сфері державної реєстрації до компетенції адміністративних судів Верховний Суд зауважує таке.
		49. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		50. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		51. За усталеною правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 2140/1950/18, від 12.02.2020 у справі № 820/4524/18 свідчить, що належним відповідачем у справах про визнання недійсними рішень, скасування рішень державного реєстратора є особа за якою зареєстровано право на нерухоме майно, а спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін, а участь співвідповідача - державного реєстратора не змінює цивільно-правового характеру спору.
		52. Відхиляючи доводи скаржника щодо неповноти з`ясування судом обставин справи колегія суддів касаційної інстанції акцентує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
		53. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
		Щодо суті касаційної скарги
		54. Доводи касаційної скарги ФОП Довженка О. С. не знайшли свого підтвердження в якості підстав для скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2020 у справі № 922/3059/16 (922/2308/20).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		55. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. 
		56. Відтак, оскільки підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Довженка О. С. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та на рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2020 у справі                 № 922/3059/16 (922/2308/20)
		57. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		58. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		59. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень немає, отже касаційну скаргу ФОП Довженка О. С. в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, належить залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		На підставі наведеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2020 у справі № 922/3059/16 (922/2308/20) в частині підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
		2. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2020 у справі № 922/3059/16 (922/2308/20) в частині підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України залишити без задоволення.
		3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2020 у справі                № 922/3059/16 (922/2308/20) залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий О. О. Банасько Судді    В. Г. Пєсков  В. Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...