Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 677/503/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 09.07.2021. Зареєстровано: 10.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2021.
Дата набрання законної сили: 05.07.2021
Номер судового провадження: 11-кп/4820/447/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018240170000297

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 11-кп/4820/447/21 
		Справа № 677/503/19 Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія: ч.1ст.286КК України                   Доповідач               ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   05 липня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
		судді-доповідача         ОСОБА_2 , 
		суддів:                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю секретаря    
		судового засідання      ОСОБА_5 ,
		прокурора             ОСОБА_6 ,
		потерпілої         ОСОБА_7 ,
		представника потерпілої     ОСОБА_8 ,
		захисника         ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого         ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018240170000297 від 27 червня 2018 року, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_10 , представника МТСБУ-адвоката ОСОБА_11 на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 квітня 2021 року,
		у с т а н о в и л а :
		Цим вироком
		ОСОБА_10 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Манівці Красилівського району Хмельницької області, житель АДРЕСА_1 , громадянин України, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, пенсіонер, не має судимостей,
		визнаний винуватим за ч.1 ст.286 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 (два) роки.
		Запобіжний захід ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу ухвалено не застосовувати.
		Початком строку відбування покарання ухвалено рахувати день звернення вироку до виконання.
		Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь потерпілої ОСОБА_7 100 000 грн матеріальної шкоди.
		Стягнуто з ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_7 23 137 грн матеріальної шкоди та 30 000 грн моральної шкоди.
		У решті позову відмовлено.
		   Судом вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
		За вироком суду, 27 червня 2018 року близько 07 год 40 хв ОСОБА_10 керував автомобілем «Opel Vectra» р.н. НОМЕР_1 , рухався автодорогою по вулиці Будівельників міста Красилів у напрямку від села Щиборівка Красилівського району до ПрАТ «Красилівський цукровий завод». 
		На повороті до вказаного заводу в порушення вимог пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, не врахував дорожню обстановку, не переконався перед зміною напрямку руху, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, не надав переваги в русі автомобілю «Renault Fluence», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_12 , який рухався у зустрічному напрямку відносно автомобіля «Opel Vectra» р.н. НОМЕР_1 , розпочав маневр повороту ліворуч, виїхав на зустрічний напрямок руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Renault Fluence» д.н.з. НОМЕР_2 .
		Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі  ДТП) пасажир автомобіля «Renault Fluence», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому основи II-ї п`ясної кістки правої китиці з гематомою правої китиці, яке згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №40 від 01 лютого 2019 року в сукупності за своїм характером відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
		Порушення водієм ОСОБА_10 вимог пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілій ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 просив вирок Старокостянтинівського районного суду від 07 квітня 2021 року скасувати та закрити кримінальне провадження.
		Зазначав, що в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а при ухваленні вироку судом не враховано всіх обставин, не викладено обставини, що були досліджені в судовому засіданні, внаслідок чого не застосовано закон, який підлягає застосуванню.
		Уважав, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.
		Посилався на те, що завдана в момент ДТП травма ОСОБА_7 , а саме забій, гематома правої кисті не є травмою, виявленою в ОСОБА_7 , яка б підпадала під склад злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Тому в його діях відсутній був склад кримінального правопорушення, на що не було належним чином звернуто увагу та не надано цьому оцінки.
		На переконання апелянта, в даному випадку наявне підроблення доказів, а саме медичної картки №286 ОСОБА_7 та рентгензнімків.
		Окрім того, зазначав, що причиною ДТП було порушення Правил дорожнього руху саме водієм автомобіля «Renault Fluence», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_12 .
		В апеляційній скарзі представник МТСБУ адвокат ОСОБА_11  просила змінити вирок Старокостянтинівського районного суду від 07 квітня 2021 року в частині задоволення цивільного позову до МТСБУ та ухвалити в цій частині новий про відмову в задоволенні цивільного позову до МТСБУ.
		Уважала, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення цивільного позову до МТСБУ є незаконним та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Зазначала, що у своєму відзиві на цивільний позов МТСБУ звертало увагу суду першої інстанції, що не є особою, яка порушила права цивільного позивача ОСОБА_7 . Порядок звернення в МТСБУ з відповідною заявою регулюється спеціальним Законом, яким є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Відтак, уважала, що МТСБУ не вчиняло будь-яких протиправних діянь та незаконних дій до ОСОБА_7 , тому МТСБУ не є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Статтею 6 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		Відповідно до положень ст.41 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 ст.1 цього Закону, та майну, що знаходилося в такому транспортному засобі.
		Відповідно до вироку судом першої інстанції не встановлено, чи мав на момент ДТП діючий поліс цивільної відповідальності водій автомобіля «Renault Fluence» р.н. НОМЕР_2 .
		Отже, для отримання права на регламенту виплату має бути встановлена наявність страхового випадку, зокрема, вина незастрахованої особи та наявність діючого полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності в потерпілої особи.
		Таким чином, задоволення позову до МТСБУ є передчасним та не підлягає розгляду в кримінальному провадженні.
		При виникненні такої ситуації суд першої інстанції повинен був роз`яснити потерпілому можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства.
		Заслухавши доповідьсудді апеляційногосуду звикладом змістуоскаржуваного судовогорішення тадоводів апеляційнихскарг;обвинуваченого ОСОБА_10 та йогозахисника ОСОБА_9 на підтриманнясвоєї апеляційноїскарги таапеляційної скаргипредставника МТСБУ адвоката ОСОБА_11 з викладениху нихмотивів;заперечення потерпілої ОСОБА_7 та їїпредставника адвоката ОСОБА_8 проти обохапеляційних скарг;прокурора ОСОБА_6 ,який заперечивпроти задоволенняапеляційної скаргиобвинуваченого ОСОБА_10 ,а щодоапеляційної скаргипредставника МТСБУ адвоката ОСОБА_11 посилався нарозгляд суду; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про таке.
		Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 у порушенні вимог Правил дорожнього руху при керуванні транспортним засобом за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.286 КК України є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджений сукупністю зібраних та детально викладених у вироку доказів, яким судом надана належна правова оцінка.
		Обвинувачений ОСОБА_10 в місцевому та апеляційному судах свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Показав, що 27 червня 2018 року керував автомобілем «Opel Vectra», р.н. НОМЕР_1 , рухався автодорогою по вулиці Будівельників міста Красилова в напрямку від села Щиборівка Красилівського району до ПрАТ «Красилівський цукровий завод». У момент, коли він виїхав на зустрічну слугу руху та здійснював поворот ліворуч до вказаного заводу, відбулось зіткнення з автомобілем «Renault Fluence», що рухався в зустрічному напрямку. На його думку, ДТП сталась з вини водія автомобіля «Renault Fluence», оскільки останній рухався з великою швидкістю, не опустимою в населеному пункті.
		Обвинувачений ОСОБА_10 вважав, що у пасажира ОСОБА_7 внаслідок ДТП не було перелому, а остання сфальсифікувала цю обставину, тому просив його виправдати за ч.1 ст.286 КК України.
		Воднораз потерпіла ОСОБА_7 як в суді першої інстанції, так і апеляційної інстанції детально послідовно стверджувала, що вранці 27 червня 2018 року вона як пасажир переднього сидіння їхала автомобілем «Renault Fluence». д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням чоловіка  ОСОБА_12 автодорогою по вулиці Будівельників міста Красилова в напрямку до села Щиборівка Красилівського району від ПрАТ «Красилівський цукровий завод» з швидкістю до 50 км./год. Назустріч їм рухався автомобіль «Opel» та перед поворотом до заводу, на незначній відстані від їх автомобіля  біля 10 метрів, виїхав на їх смугу руху, здійснюючи поворот ліворуч. Чоловік став гальмувати, однак відстань до автомобілів була незначна, тому не вдалось уникнути зіткнення. Під час ДТП вона руками вперлась в панель автомобіля та після зіткнення в неї стала сильно боліти права рука, її відвезли каретою «швидкої допомоги» в Красилівську райлікарню, де було виявлено перелом кисті правої руки та накладено гіпсову пов`язку.
		Такі ж показання потерпіла ОСОБА_7 давала під час проведення слідчого експерименту з її участю.
		Показання потерпілої ОСОБА_7 підтвердив у суді першої інстанції свідок ОСОБА_12 , а також доповнив, що одразу ж після ДТП обвинувачений ОСОБА_10 повідомив, що не бачив його автомобіля.
		Такі ж показання свідок ОСОБА_12 давав під час проведення слідчого експерименту з його участю.
		Показаннями свідка ОСОБА_13 в суді першої інстанції підтверджено, що вона була очевидцем ДТП і зіткнення сталось на зустрічній смузі руху автомобіля сірого кольору з номерами іноземної держави під керуванням ОСОБА_10 .
		Із показань свідка ОСОБА_14 у суді першої інстанції слідує, що він був залучений працівниками поліції як понятий при огляді місця події з участю водіїв обох автомобілів. Останні не заперечували проти відомостей, викладених у протоколі огляду місця ДТП, та схемі ДТП.
		Аналогічними показаннями дав свідок ОСОБА_15 .
		Свідок ОСОБА_16 в суді першої інстанції показала, що вона як лікар-травматолог Красилівської ЦРЛ оглядала рентгензнімки потерпілої ОСОБА_7 , а також її особисто і остання скаржилась на біль у правій руці та розповідала, що травму отримала внаслідок ДТП. 
		Показаннями свідка ОСОБА_17 у суді першої інстанції доведено, що він як завідувач хірургічним відділенням Красилівської ЦРЛ продовжував строк листка тимчасової втрати працездатності хворій ОСОБА_7 у зв`язку з травмою руки.
		Водночас місцевий суд не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_18 у суді першої інстанції з тих підстав, що вона не володіє спеціальними знання в медичній сфері, послався на те, що наявність перелому кисті правої руки у ОСОБА_7 підтверджено висновком комісійної судово-медичної експертизи №40 від 01 лютого 2019 року, показаннями самої потерпілої.
		Винуватість ОСОБА_10 у вчиненому місцевий суд обґрунтував й іншими доказами:
		-відомостями протоколу огляду місця події  ДТП від 27 червня 2018 року з схемою та фототаблицями до протоколу, з яких вбачається, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є ділянка дороги на відстані близько 30 м від в`їзду до ПрАТ «Красилівський цукровий завод» з боку дороги в напрямку руху від заводу «Оболонь» в напрямку села Щиборівка Красилівського району. На узбіччі дороги виявлено легковий автомобіль «Opel Vectra». р.н. НОМЕР_1 , з пошкодженнями правої передньої частини автомобіля та автомобіль «Renault Fluence», р.н. НОМЕР_2 , з пошкодженням передньої частини автомобіля, що характерні для ДТП;
		-висновком судово-медичної експертизи №745 від 23 серпня 2018 року, згідно якого у ОСОБА_7 станом на 27 червня 2018 року виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому основи 2-ї п`ястної кістки зі зміщенням уламків правої кисті, що могли утворитись від дії тупого твердого предмету, яким могла бути виступаюча конструкційна частина салону автомобіля, не виключено в час та за обставин, вказаних в ухвалі про призначення судово-медичної експертизи, та за своїм характером відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
		-висновком комісійної судово-медичної експертизи №40 від 01 лютого 2019 року, проведеної судово-медичною комісією Хмельницького обласного бюро СМЕ, відповідно до якого: згідно наданої копії записів із журналу обліку травматизму під №511 записана ОСОБА_7 , яка була оглянута після ДТП 27 червня 2018 року та їй був встановлений діагноз: забій, гематома правої кисті. Згідно даних медичної карти амбулаторного хворого №286 ОСОБА_7 була оглянута травматологом 02 липня 2018 року. При цьому скаржилась на біль в правій китиці. При об`єктивному обстеженні на правій китиці гіпсова лангета, що накладена на приймальному відділенні, та була в задовільному стані. З урахуванням даних рентгенологічного обстеження від 27 червня 2018 року був виставлений: діагноз: перелом основи II п`ясної кістки правої китиці. 16 липня 2018 року гіпсову лангету знято, лікарняний лист закритий 26 липня 2018 року. В межах проведення даної комісійної судово-медичної експертизи рентгенівські знімки від 27 червня 2018 року та 16 липня 2018 року були консультовані 25 січня 2019 року лікарем-рентгенологом, яким переконливих даних за перелом не виявлено та було рекомендовано рентгенологічний контроль. 29 січня 2019 року проведено контрольне рентгенологічне обстеження, при якому, згідно консультативного висновку лікаря-рентгенолога, виявлено «старий (консолідований, що загоївся) перелом основи II п`ясної кістки правої китиці. Таким чином, у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження: закритий перелом основи II п`ясної кістки правої китиці та гематома правої китиці, які могли утворитись від дії тупого твердого предмету із обмеженою або виступаючої: контактуючою поверхнею або при ударі об такі. Дані тілесні ушкодження могли утворитись і в строк та за обставин, що вказані в ухвалі про призначення експертизи та у наданих матеріалах кримінального провадження, а саме 27 червня 2018 року під час дорожньо-транспортної пригоди при зіткненні двох автомобілів, в одному із яких ОСОБА_7 перебувала на місці пасажира переднього сидіння. В даному випадку такими травмуючими предметами могли бути виступаючі частини салону автомобіля, але за наявністю та характером перелому встановити при ударі об які саме виступаючі частини салону автомобіля «Renault Fluence» могли утворитися тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_7 не представляється можливим. Закритий перелом основи II п`ясної кістки правої китиці з гематомою правої китиці в сукупності за своїм характером відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які не були небезпечними для життя в момент заподіяння, але спричинили тривалий розлад здоров`я - понад 21 день (згідно п.п. 2.2.1.а/-в/, п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», що затверджені наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України»). При фіксуванні тулуба ременем безпеки до переднього пасажирського сидіння та при спрацюванні подушки безпеки руки в пасажира вільно рухаються, а тому утворення тілесних ушкоджень у вигляді закритого перелому основи II-ї п`ясної кістки правої китиці та гематоми правої китиці у ОСОБА_7 за вказаних умов при виставленні руки під час небезпеки та ударі правою китицею об виступаючі частини салону автомобіля не виключається;
		-відомостями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , згідно яких власником автомобіля «Renault Fluence». р.н. НОМЕР_2 , є ОСОБА_7 
		-довіреністю №1606 від 05 липня 2017 року, що видана на два роки, згідно яких індивідуальна діяльність ОСОБА_19 №484871 адреса вулиця Палемоно,101 Каунас Литовської Республіки уповноважила Ermurachi Iurie керувати і розпоряджатись легковим автомобілем «Opel Vectra», р.н. НОМЕР_1 ;
		-посвідченням водія серії НОМЕР_4 від 06 березня 1996 року, згідно яких ОСОБА_10 має право керувати автомобілем згідно категорії «В»;
		-висновком судової автотехнічної експертизи №10.1-0460:18 від 25 жовтня 2018 року, згідно якого у заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Renault Fluence» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_12 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, зміст яких викладено в дослідницькій частині висновку до запитання №1. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Opel Vectra» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог пп.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, зміст яких викладено в дослідницькій частині висновку до запитання №2. Запитання про те: «чи технічно спроможні показання свідка ОСОБА_20 у частині, що з місця виникнення небезпеки для руху водію ОСОБА_12 до місця зіткнення, автомобіль «Renault Fluence», р.н. НОМЕР_2 , подолав відстань 40 м, рухаючись зі швидкістю 80 км/год., а автомобіль «Opel Vectra», р.н. НОМЕР_1 , з моменту зміни напрямку руху ліворуч (початку виконання маневру повороту ліворуч  момент створення небезпеки для руху водію ОСОБА_12 ) до місця зіткнення подолав 3 м»  експертним шляхом не вирішувалося з причин, викладених в дослідницькій частині висновку до запитання №3. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Renault Fluence» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_12 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Opel Vectra», р.н. НОМЕР_1 , шляхом своєчасного застосування гальмування і зупинки автомобіля «Renault Fluence» р.н. НОМЕР_2 до лінії руху автомобіля «Opel Vectra» р.н. НОМЕР_1 з моменту виникнення небезпеки заданого в вихідних даних. В заданій дорожній ситуації з технічної точки зору до виникнення даної пригоди могли призвести дії водія автомобіля «Opel Vectra» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_10 , які не відповідають вимогам п.10.4 Правил дорожнього руху, зміст якого викладено в дослідницькій частині висновку до запитання №2;
		У судовому засіданні суду першої інстанції експерт ОСОБА_21 підтвердив ці висновки та надав роз`яснення висновку судової автотехнічної експертизи №10.1-0460:18 від 25 жовтня 2018 року, вказавши, що при проведенні вказаної експертизи, ним було прийнято до уваги вихідні дані, надані слідчим поліції;
		-відомостями протоколу огляду місця події від 01 листопада 2018 року, згідно яких на штрафмайданчику на вулиці Грушевського, 46 міста Красилів виявлено автомобіль Renault Fluence» р.н. НОМЕР_2 , на якому відсутній передній бампер та виявлено пошкодження передньої частини автомобіля, в салоні автомобіля на пасажирському сидіння у місці кріплення паска безпеки встановлено заглушку. При приєднанні діагностичного приладу «Свір» для перевірки електричних систем автомобіля, встановлено, що подушки безпеки усі в наявності і діагностичний прилад показав, що удару не було;
		-відомостямими протоколів огляду місця події від 08 лютого 2019 року з участю ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які були залучені понятими під час проведення огляду місця події  ДТП від 27 червня 2018 року, та від 27 лютого 2019 року, під час яких було уточнено місце ДТП, що сталось 27 червня 2018 року  узбіччя, проїжджа частина автодороги на вулиці Будівельників міста Красилів навпроти повороту до ПрАТ «Красилівський цукровий завод»;.
		речовими доказами  автомобілями «Opel Vectra» р.н. НОМЕР_1 та «Renault Fluence» р.н. НОМЕР_2 з пошкодженнями характерними для ДТП, амбулаторно карткою №286 ОСОБА_7 , трьома рентгенівськими знімками руки ОСОБА_7 від 27.06.2018  07.2018р. та від 21.09.2019р.
		Як вбачається з висновку додаткової судово-медичної експертизи №99 від 20 листопада 2018 року, складеного лікарем судово-медичним експертом Красилівського РВ СМЕ ОСОБА_22 , враховуючи дані медичної документації (медична карта амбулаторного хворого №286 на ім`я ОСОБА_7 , рентгенологічні знімки на ім`я ОСОБА_7 ) експерт прийшов до висновку, що у ОСОБА_7 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. Діагноз «Перелом основи ІІ-ї пясної кістки з незначним зміщенням», виставлений лікарями Красилівської районної поліклініки лише на суб`єктивних даних (скарги), будь-якими клінічними та рентгенологічними даними не підтверджений, а тому при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається.
		В судовому засіданні суду першої інстанції експерт ОСОБА_22 надав роз`яснення висновку експертизи №99 від 20 листопада 2018 року, зазначивши, що згідно даних, що були надані на експертизу, він ніяких тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_7 не виявив.
		Окрім цього, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги, висновок судово-медичної експертизи №99 від 20 листопада 2018 року з наступних підстав.
		У судовому засіданні суду першої інстанції було досліджено висновок судово-медичної експертизи №745 від 23 серпня 2018 року, згідно якого у ОСОБА_7 станом на 27 червня 2018 року виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому основи 2-ї пястної кістки зі зміщенням уламків правої кисті, що могли утворитись від дії тупого твердого предмету, яким могла бути виступаюча конструкційна частина салону автомобіля, не виключено, в час та за обставин, вказаних в ухвалі про призначення судово-медичної експертизи, та за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.
		Указана експертиза була первинною експертизою у даному кримінальному провадженні.
		Як вбачається з описової частини висновку додаткової судово-медичної експертизи №99 від 20 листопада 2018 року, ця експертиза була призначена, оскільки у висновку експерта №745 від 23 серпня 2018 року не з`ясовано всіх необхідних для кримінального провадження питань.
		У зв`язку з тим, що висновки у вказаних експертизах, суперечили один одному, під час досудового розслідування 17 грудня 2019 року і було призначено комісійну судово-медичну експертизу проведеної судово-медичною комісією Хмельницького облбюро СМЕ.
		Як вбачається з дослідної частини експертизи, експертною комісією було досліджено матеріали кримінального провадження та 29 січня 2019 року проведено контрольне рентгенологічне обстеження правої китиці ОСОБА_7 і даний знімок консультований лікарем-рентгенологом ОСОБА_23 та за висновком проведеної експертизи №40 від 01 лютого 2019 року було встановлено, що у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження: закритті перелом основи II п`ясної кістки правої китиці та гематома правої китиці, які в сукупності за своїм характером відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які не були небезпечними для життя в момент заподіяння, але спричинили тривалий розлад здоров`я - понад 21 день і які могли утворитись від дії тупого твердого предмету із обмеженою або виступаючої: контактуючою поверхнею або при ударі об такі. Дані тілесні ушкодження могли утворитись і в строк та за обставин, що вказані в ухвалі про призначення експертизи та у наданих матеріалах кримінального провадження, а саме 27 червня 2018 року під час ДТП при зіткненні двох автомобілів, в одному з яких ОСОБА_7 перебувала на місці пасажира переднього сидіння.
		Судом першої інстанції встановлено, що жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість комісійної судово-медичної експертизи №40 від 01 лютого 2019 року, або таких, які б викликали сумніви в їх правильності, досліджені в суді докази не містять. 
		Висновки даної експертизи є достатньо обґрунтованими, логічними та об`єктивними, надані в межах компетенції експертів, порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено.
		Також, експерти Хмельницького облбюро СМЕ ОСОБА_24 , ОСОБА_25 в судовому засіданні суду першої інстанції надали суду роз`яснення висновку комісійної судово-медичної експертизи №40 від 01 лютого 2019 року, зазначивши, що висновок експертизи зроблений на підставі дослідження матеріалів кримінального провадження, наданого слідчим, та проведення контрольного рентгенологічного обстеження правої китиці ОСОБА_7 .
		Отже, кожен з наведених доказів підтвердив визначені ст.91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тобто ці докази є належними.
		Колегія суддів приходить до висновку, що обстановка та фактичні обставини ДТП були відображені належним чином.
		Об`єктивність зафіксованих відомостей у документах також не викликає в колегії суддів сумнівів.
		Усім доказам судом першої інстанції надана належна оцінка і наведені докази не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки узгоджуються між собою, є логічними, послідовними. В основу вироку покладено показання обвинуваченого, потерпілої та свідків, які були ними надані в судовому засіданні в суді першої інстанції, та які в своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_10 .
		Усім зібраним доказам у їх сукупності місцевий суд дав належну оцінку, правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_10 за ч.1 ст.286 КК України.
		Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 у порушенні вимог Правил дорожнього руху при керуванні транспортним засобом за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.286 КК України є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджений сукупністю зібраних та детально викладених у вироку доказів.
		Покарання обвинуваченому ОСОБА_10 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступеня тяжкостівчиненого злочину,особи винного, обставин, що обтяжують покарання. 
		При призначенні покарання судом обґрунтовано враховано вимоги п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до яких при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286КК України суди враховують не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		Місцевим судом ураховано, що, обґрунтовуючи розмір завданої матеріальної шкоди, потерпіла ОСОБА_7 вказала, що під час ДТП, яка сталось з вини ОСОБА_10 , їй було завдано матеріальну шкоду в розмірі 123 137 грн, що складається з 111 415 грн розміру матеріального збитку внаслідок пошкодження належного їй автомобіля «Renault Fluence» р.н. НОМЕР_2 ; 1 500 грн. витрат, які вона понесла у зв`язку з залученням спеціаліста автотоварознавця для проведення експертного дослідження розміру збитків, завданих пошкодженням, вказаного автомобіля; 222 грн витрат, пов`язаних з відправленням поштової кореспонденції ОСОБА_10 у зв`язку з проведенням автотоварознавчого дослідження автомобіля; 10 000 грн витрат на залучення адвоката ОСОБА_8 для представлення її інтересів під час кримінального провадження. У зв`язку з цим потерпіла просила стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на її користь 100 000 грн.  в межах ліміту відшкодування, а решту 23 137 грн. матеріальної шкоди  стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 .
		Також потерпіла ОСОБА_7 , обґрунтовуючи розмір завданої моральної шкоди, вказувала, що під час ДТП, що сталось з вини ОСОБА_10 , їй було завдано моральну шкоду, оскільки вона фізично та морально страждала внаслідок перелому правої китиці, проводилось необхідне лікування, через що було порушено нормальний ритм її життя  вихід на роботу, обслуговування себе в побуті, необхідно було прикладати зусилля для відновлення попереднього стану і таку шкоду вона оцінювала у 60 000 грн.
		Відповідно до ст.128КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову або моральну шкоду, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
		Частинами 1 і 2 статті 22ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала та згідно ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Відповідно до ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.
		Так, відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (п.21.1 ст.21 Закону); у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом (п. 21.4. ст.21 Закону).
		Як установлено, водій ОСОБА_10 не здійснив обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та на момент ДТП 27 червня 2018 року здійснював експлуатацію автомобіля Opel Vectra» р.н. НОМЕР_1 без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
		Відповідно до п.п.22.1, 22.2 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		В силу ч.ч.1, 2 ст.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно з ч.1 ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України). 
		Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України). 
		Згідно роз`яснень, даних у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		При визначенні розміру моральної шкоди, суд першої інстанції врахував, а суд апеляційної інстанції перевірив суть позовних вимог, характер діяння особи, що заподіяла шкоду, фізичні та душевні страждання потерпілої, яка у зв`язку з даною подією перенесла стрес, вимушена була змінити звичний спосіб життя, докладати додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності. Крім того, потерпіла отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, перенесла фізичний біль, змушена був вживати додаткових заходів щодо відновлення стану свого здоров`я та реабілітації.
		Колегія суддів уважає, що з урахуванням обставин скоєного злочину, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд першої інстанції мотивував розмір відшкодування моральної та майнової шкоди.
		З урахуванням наведеного вище колегія суддів погоджується з таким висновку суду першої інстанції.
		Апеляційна скарга представника МТСБУ  адвоката ОСОБА_11 будь-яких належних доводів на спростування рішення суду в цій частині не містить.
		Висновок суду в частині часткового задоволення судом першої інстанції цивільного позову є належним чином обґрунтованим та відповідає вимогам закону, а позивач надав суду необхідні докази на підтвердження тих обставин, які зазначені в позові про стягнення завданої шкоди, зокрема, відшкодування моральної шкоди.
		За встановлених обставин колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи рівень, характер, тривалість, обсяг душевних та психічних страждань, тяжкості вимушених змін у житті потерпілої, а також вимоги співрозмірності, розумності і справедливості.
		Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги представника МТСБУ адвоката ОСОБА_11 , то колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження.
		Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду щодо розв`язання цивільного позову.
		З огляду на викладене, підстав для скасування вироку суду із закриттям кримінального провадження колегія суддів не знаходить.
		Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів,
		п о с т а н о в и л а:
		Вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 квітня 2021 року щодо  ОСОБА_10 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_10 ,представника МТСБУ адвоката ОСОБА_11   без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
		Судді:
		ОСОБА_2              ОСОБА_3              ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...