Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/4361/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Розбещення неповнолітніх.
Надіслано для оприлюднення: 09.07.2021. Зареєстровано: 10.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2021.
Дата набрання законної сили: 06.04.2022
Результат оскарження 06.04.2022 Черкаський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/712/151/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018251010007397

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 712/4361/19
		Провадження № 1-кп/712/151/21
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 липня 2021 року Соснівськийрайонний суд м.Черкаси в складі:
		головуючогосудді             ОСОБА_1 
		за участюсекретарів             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		                        ОСОБА_5 
		прокурорів                 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		обвинуваченого             ОСОБА_8 
		захисників                 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 
		законного представника потерпілої     ОСОБА_12 
		законного представника потерпілої     ОСОБА_13 
		предстанвика потерпілої         ОСОБА_14 
		розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянинаУкраїни,одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого водієм «Бонус Z», учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 156 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_8 , 26.10.2018 близько 14 години 24 хвилини, знаходячись на перехресті вулиць Михайла Грушевського  Благовісної в місті Черкаси, маючи умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливу мету злочинного збагачення, підійшов до раніше незнайомої йому малолітньої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сиділа на лавці, та під цілковито вигаданим, надуманим приводом попросив її купити йому квітів для подальшого покладання на могилу свого брата. Коли малолітня ОСОБА_15 відмовилась виконувати дане прохання, ОСОБА_8 , скориставшись зав`язаним діалогом, підсів на лаву та, реально усвідомлюючи, що ОСОБА_15 в силу свого малолітньоговіку не зможе чинити опір, умисно, з корисливих спонукань, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життячи здоров`я особи, яка зазнала нападу, а саме схопив малолітню потерпілу правою рукоюза горло, погрожуючиїй при цьому фізичною розправою, повідомив, що якщо вона хоче жити, то не повинна кричати, а повинна йти за ним, інакше заріже, та в подальшому, силоміць, тримаючи за руку, потягнувїї в напрямку бульвару Шевченка в місті Черкаси. Після того як малолітняпотерпіла перестала чинити опір, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, вихопив із рук останньої та поклав в кишеню своєї куртки мобільний телефон «Nomi І 5030» вартістю 2 375 гривень, із захисним чохлом вартістю 250 гривень та активним стартовим пакетом «Київстар» вартістю 50 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальної шкоди на загальну суму 2675 гривень.
		Крім цього, 26.10.2018 близько 14 години 24 хвилин ОСОБА_8 , знаходячись на перехресті вулиць Михайла Грушевського  Благовісної в місті Черкаси, маючи умисел, направлений на розбещення малолітньої особи, переслідуючи злочинну мету задоволення своєї статевої пристрасті, підійшов до раніше незнайомої йому малолітньої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сиділа на лавці та під цілковито вигаданим, надуманим приводом попросив її купити йому квітів для подальшого покладання на могилу свого брата. Коли малолітня ОСОБА_15 відмовилась виконувати дане прохання, ОСОБА_8 , скориставшись зав`язаним діалогом, підсів на лаву та реально усвідомлюючи, що ОСОБА_15 в силу свого малолітнього віку не зможе чинити опір, схопив малолітню потерпілу руками, заблокувавши корпус її тіла і з погрозою застосування фізичного насильства, силоміць потягнув її в напрямку бульвару Шевченка в місті Черкаси. 
		Після того, як малолітня потерпіла перестала чинити опір, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на задоволення своєї статевої пристрасті, умисно почав вчиняти із малолітньою потерпілою розпусні дії сексуального характеру, які здатні викликати фізичне і моральне розбещення останньої. Так ОСОБА_8 , під час руху по АДРЕСА_2 , умисно вчиняв інтелектуальне розбещення малолітньої потерпілої, а саме проводив із останньою цинічні розмови на розпусні, сексуальні теми, розповідав відверті, натуралістичні сексуальні історії, вимагаючи, щоб малолітня ОСОБА_15 називала себе «повією» та запевняв останню, що вона буде йому «дружиною», тобто виконувати щодо нього шлюбні обов`язки, а також демонстрував порнографічні відеоматеріали на екрані власного мобільного телефону. Крім цього ОСОБА_8 здійснював фізичне розбещення малолітньої ОСОБА_15 , а саме силоміць змушував її смоктати пальці його рук та цілував її у губи, акцентуючи увагу на тому, що він буде вступати із останньою у тривалі статеві стосунки природнім і неприроднім способом, неодмінно буде її ґвалтувати та згодом продасть для подальшої сексуальної експлуатації. 
		Проходячи біля імпровізованого футбольного поля по АДРЕСА_2 , малолітня ОСОБА_15 , скориставшись нагодою, вирвалась від зловмисника та звернулась за допомогою до сторонньої особи, а ОСОБА_8 , реально усвідомлюючи високу ймовірність викриття його злочинної діяльності та перспективу притягнення до кримінальної відповідальності, з місця вчинення кримінального правопорушення зник. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень та цивільний позов не визнав та пояснив, що в жовтні 2018 року перебував у м. Черкаси, де гостював у своєї тещі, що проживає по АДРЕСА_3 . Вийшов до магазину, де до нього підійшли працівники поліції, які його затримали за підозрою у викраденні мобільного телефону у неповнолітньої ОСОБА_15 .. Працівники поліції провели обшук і доставили його на впізання до неповнолітньої, в якої було викрадено мобільний телефон. Оскільки потерпіла не впізнала його, то його відпустили. І ввечері 26.10.2018 року він поїхав додому в Київську область. 
		13.02.2019 року за місцем проживання в с.Білогородка прибула група працівників поліції з Черкаської області, він був затриманий працівниками поліції, які одягнули на нього кайданки та наказали лягти на підлогу. Причину затримання йому не пояснили.
		За місцем проживання проводився обшук. Після цього, його повезли до м. Черкаси, по дорозі наносили тілесні ушкодження та примушували підписати документи. Приїхавши до м. Черкаси, його відвели на другий поверх, де проводили допит з застосуванням недозволених методів. Вину він визнав, оскільки його силою змусили це зробити. Він звертався з заявами щодо нанесення йому тілесних ушкоджень, проте прокурор йому відмовив.
		Причетність до скоєного злочину заперечував повністю.
		Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_8 , його вина підтверджується:
		- показами неповнолітньої потерпілої ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні, в присутності законного ОСОБА_16 , пояснила, що вона 26.10.2018 року о 14-15 вийшла зі школи та мала намір піти додому, витягла з рюкзака свій мобільний телефон, для того, щоб подивитись котра година. В цей момент, побачила раніше їй незнайомого чоловіка, який підійшов до неї та попрохав допомогти йому купити квіти, вказавши при цьому,що в нього вчора помер брат. Вона йому відмовила та пішла далі. Потім даний чоловік підійшов до неї та взяв її за шию ззаду, при цьому навіть трохи душив, та сказав, щоб вона не виривалась та не кричала, бо він її заріже. Він відібрав в неї телефон Nomi золотистого кольору, наказав, щоб вона його вимкнула.Чоловік заглядав до неї в очі, наказував відкривати рот та пхав в нього свої пальці, змушуючи їх смоктати, говорив, що треба буде попрацювати ротом та про те, що продасть її та вона буде заробляти гроші. Змушував називати себе «повією», «малолітньою повією». Запитував чи любить вона смоктати, цілував її в губи. Говорив, що буде з нею вступати в статеві зносини, показував відео порнографічного характеру на якому була малолітня дівчинка та дорослий чоловік, який її ґвалтував,та озвучив, що відвезе її до лісу та такі самі дії буде робити з нею, при цьому все буде знімати за допомогою телефону на відео. Запитував про батьків, та чи має вона золоті прикраси. Коли вони переходили дорогу, то говорив, якщо хтось запитає, то вона його племінниця. Але ніхто з людей не звертав на них увагу. В той момент коли він клав телефон до кишені, втратив пильність та не тримав її, вона, скориставшись нагодою, побігла до чоловіка, який проходив поруч, це було біля стадіону «Динамо» та попрохала його про допомогу, він дав їй свій телефон, а вона зателефонувала до мами. Куди саме пішов чоловік який її тримав, вона не знає. В той момент вона була дуже налякана та боялась за своє життя. При цьому зауважила, що ніхто з дорослих не вказував їй на те, які саме покази треба надавати.
		- показами свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні пояснив, що 26.10.2018 року приблизно о 14:30 годин він проходив біля стадіону Динамо, що знаходиться в мікрорайоні Митниця та побачив як чоловік який був одягнутий в синю куртку, сині джинсові штани, коричневі туфлі вів маленьку дівчинку взявши її при цьому за шию та щось показував на своєму мобільному телефоні. Він ще звернув на них увагу бо на дівчинці не було головного убору та була розщепнута курточка в той час як на вулиці було достатньо прохолодно. Коли вони проходили поруч, то дівчинка вирвалась підбігла до нього та попрохала про допомогу. При цьому чоловік (як потім стало відомо обвинувачений ОСОБА_18 ) посміхався та пішов в невідомому напрямку. Він запитав, що сталось і дівчинка пояснила, що цей чоловік веде її зі школи № 1 м. Черкаси до річки Дніпро та буде її там ґвалтувати. Говорила, що чоловік показував їй відео та фото порнографічного характеру та змушував смоктати його пальці. Він зателефонував до поліції, а дівчинка з його телефону здійснила дзвінок до мами. Після того, як приїхала поліція він просто знаходився на місці події та особливо не звертав увагу на те, що робили працівники поліції. Для нього було важливо, що приїхали працівники поліції та батьки, та на його думку дівчинка була у безпеці. Через деякий час з ним провдилось впізнання по фотокарткам де він впізнав на фото ОСОБА_18 , як того чоловіка, що вів дівчинку тримаючи за шию.В залі суду також вказав на обвинуваченого, як особу, яка була з потерпіою.
		- показами законного представника потерпілої ОСОБА_12 яка в судовому засіданні пояснила, що 26.10.2018 її дочка ОСОБА_19 йшла зі школи додому, це був останній день перед канікулами. Приблизно о 14:45 вона до неї зателефонувала дочка та була дуже налякана, та сказала що її хотіли вкрасти та зґвалтувати. Повідомила, що це було в мікрорайоні Митниця, коли вона приїхала на місце події, то там вже було багато працівників поліції. Потім вона ходила по маршруту руху її дочки з невідомим чоловіком та дивилась на наявність камер відео спостереження. Вона разом з дочкою приїздила до райвідділу, де ОСОБА_19 самостійно описувала особу яка вчинила на неї напад, а саме говорила, що зріст такий як у тата,очі великі блакитні, на губі рана, руки брудні та від нього був запах сильного перегару. В день вчинення - впізнання не проводилось. Дочка самостійно давала всі покази, вона тільки перебувала поруч. В результаті вчинення дій обвинуваченого її дочка зазнала психічної травми, вони неодноразово змушені були звертатись з допомогою до психолога, витрачати час та кошти на те, щоб забирати дочку зі школи та тренувань, оскільки вона боялась пересуватись по місту самостійно.
		- показами свідка ОСОБА_20 , який в судовому засіданні пояснив, що працівниками поліції було здійснено запит на отримання запису з камер відеоспостереження. Він знайшов відеозапис, на якому зафіксовано чоловіка, який вів по вулиці дівчинку. Йому не було зрозуміло чи дівчинка йшла під примусом чи добровільно. Після цього, він зробив копію даногозапису та надав працівникам поліції. Даний відеозапис здійснений в той рік, коли відбулася подія. Чоловіка з дівчинкою зафіксували дві камери, одна по АДРЕСА_2 . На відеозаписі зафіксовано як чоловік з дівчинкою йшли в бік Дніпра. Чоловік був одягнений в джинси та куртку, а дівчинка у куртку червоного кольору.Також зазначив, що якби обвинуваченого вдягнути, у той одяг, що був на відео, то обвинувачений був би схожий на чоловіка, що вів дівчинку. Обвинувачений схожий на чоловіка з відеозапису за зовнішніми ознаками. Крім відеозапису працівникам поліції він надавав ще пояснення, про те, що сервери знаходяться за кордоном, а дозвіл має лише він;
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12018251010007397 від 27.10.2018, у фабулі якого зафіксовано звернення ОСОБА_12 про те, що 26.10.2018 близько 14 год. 24 хв. малолітня донька заявниці ОСОБА_15 , 2006 р.н., перебувала на зупинці громадського транспорту на перехресті вул. Грушевського та Благовісна, де невстановлена особа відкрито заволоділа мобільним телефоном ОСОБА_15 . Після чого, останній відвів ОСОБА_15 до АДРЕСА_4 , де вчиняв розпусні дії. Правова кваліфікація ч. 1 ст. 187 КК України (Том 1 а.с. 142);
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12018251010007397 від 27.10.2018, у фабулі якого зафіксовано, що 26.10.2018 в складі СОГ Черкаського відділу поліції за вказівкою оперативного чергового було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_4 , де за попередньою інформацією невстановлений чоловік вчиняє розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку. По приїзду на місце було опитано ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пояснила, що невідомий їй чоловік, підійшовши до неї на зупинці громадського транспорту, що розташована на перехресті вул. Грушевського та Благовісна, неподалік ресторану «Чумацький шлях», де остання чекала на троллейбус, погрожуючи, вів її за руку до берегу річки «Дніпро», та показував їй відео з порнографічним змістом, цілував її, вимагав від неї, щоб та називала себе нецензурними словами та розповідав про свої статеві органи. Правова кваліфікація ч.2 ст. 156 КК України (Том 1 а.с. 142-143);
		- відомостями протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.10.2018, згідно якого ОСОБА_12 повідомила про заволодіння невідомою особою мобільним телефоном її дочки ОСОБА_15 , 2006 р.н. та вчинення розпусних дій щодо неї (Том 1 а.с. 168);
		- протоколом огляду місця події від 26.10.2018 зі схемою та фототаблицями до огляду місця події, відповідно до яких було оглянуто перехрестя вул. Грушевського та Благовісна в м. Черкаси та відображено подальший маршрут руху (Том 1 а.с. 169-173);
		- заявами ОСОБА_21 та ОСОБА_20 від 28.10.2018, в яких останні надали відеозаписи з камер відеоспостереження, розташованих на прибудинкових територіях по АДРЕСА_2 , для приєднання до матеріалів кримінального провадження (Том 1 а.с. 174-175);
		- протоколом огляду предметів від 22.11.2018, з якого вбачається, що огляд проводився в приміщенні службового кабінету № 327 НДЕКЦ УМВС України в Черкаській області. Предметом огляду були два оптичних диски, на яких наявні відеофайли та встановлено осіб, що цікавлять слідство (Том 1 а.с. 177-181);
		- протоколом огляду предметів від 23.11.2018, проведенного за участю неповнолітньої потерпілої ОСОБА_15 , її законного представника ОСОБА_12 та психолога ОСОБА_22 , з якого вбачається, що огляд проводився в приміщенні службового кабінету № 425 Черкаського відділу поліції. Предметом огляду були два оптичних диски, на яких наявні відеофайли. При перегляді відеофайлів потерпіла ОСОБА_15 впізнала себе та особу чоловічої статі, що іде з нею поруч (Том 1 а.с. 182-183);
		- протоколом огляду предметів від 23.11.2018, проведенного за участю свідка ОСОБА_17 , з якого вбачається, що огляд проводився в приміщенні службового кабінету № 425 Черкаського відділу поліції. Предметом огляду були два оптичних диски, на яких наявні відеофайли. При перегляді відеофайлів свідок ОСОБА_17 впізнав ОСОБА_15 , що сааме вона підбігала до нього 26.10.2018 близько 15 год. 00 хв. та просила про допомогу, так як її викрала невідома особа чоловічої статі і вчиняв щодо неї розпусні дії. Крім того свідок впізнав чоловіка, що 26.10.2018 близько 15 год. 00 хв. перебував разом з ОСОБА_15 біля стадіону «Динамо» по вул. Гагаріна в м. Черкаси (Том 1 а.с. 184-185);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2019 та довідкою до протоколу, згідно з якого неповнолітня потерпіла ОСОБА_15 , в присутності психолога ОСОБА_23 , понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25 на фотознімку № 2 впізнала чоловіка  ОСОБА_8 , який 26.10.2018 силою забрав її із зупинки громадського трансопрту та повів в сторону футбольного поля «Динамо», по дорозі вчиняв відносно неї розпусні дії (Том 1 а.с. 186-189);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2019 та довідкою до протоколу, згідно з якого свідок ОСОБА_17 , в присутності понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25 на фотознімку № 4 впізнав чоловіка  ОСОБА_8 , який 26.10.2018 близько 15 год. 00 хв. вів невідому дівчинку через футбольне поле «Динамо» в сторону річки Дніпро (Том 1 а.с. 190-193);
		- протоколом обшуку від 13.02.2019, згідно якого працівниками поліції за участю підозрюваного ОСОБА_8 , понятих ОСОБА_26 та ОСОБА_27 було проведено обшук домоволодіння АДРЕСА_1 , під час обшуку ОСОБА_8 добровільно видав одяг, в якому був одягнений 26.10.2018 та 4 мобільних телефонии (Том 1 а.с. 194-196); 
		- протоколом огляду речей (документів) від 19.03.2019, яким зафіксований огляд фіскального чеку магазину «АЛЛО» № 26101 та коробки із-під мобільного телефону «Nomi I 5030», надані потерпілою стороною та поміщені до паперового конверту (Том 1 а.с. 201-203);
		- протоколом огляду речей (документів) від 14.03.2019, під час проведення якого слідчим були оглянуті особисті речі ОСОБА_8 , а саме: куртка, джинсові штани та одна пара взуття, які після огляду поміщені до сейф-пакету № 7017072 (Том 1 а.с. 204-212);
		- висновком судово-психіатричної експертизи № 78 від 06.03.2019, згідно якого ОСОБА_8 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, збереженість у нього процесів мислення, пам`яті, інтелекту, вольвого контролю  свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_8 інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки, в його поведінці не відображалося психологічної симптоматики, що свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_8 хронічними психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, збереженість у нього процесів мислення, пам`яті, інтелекту, намагання захищати свої інтереси  свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь услідчих діях і судовому процесі. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_8 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру (Том 1 а.с. 238-241);
		- висновком судово-психіатричної експертизи № 77 від 06.03.2019, згідно якогодо вчинення відносно ОСОБА_15 протиправних дій у неї не відмічалося будь-яких психічних розладів. На теперішній час у ОСОБА_15 відмічаються прояви посттравматичного стресового розладу у формі змішаної тривожності і депресивної реакції невротичного рівня (F-43.22 за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), прояви якого знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із скоєними відносно неї протиправними діями. Вказані прояви посттравматичного стресового розладу у формі змішаної тривожності і депресивної реакції невротичного рівня  не позбавляють ОСОБА_15 здатності давати правильні покази про фактичну сторону юридично значимих подій. З метою профілактики психотравмуючого впливу процедур у зв`язку з проведенням слідчих дій і розгляду справи в суді, участь ОСОБА_15 у вказаних діях з етико-деонтолічних мотивів повинна бути максимально обмеженою, а проведення «очних ставок» з підозрюваним, її присутність одночасно з обвинуваченим в судовому засіданні категорично протипоказано. Через вказані прояви посттравматичного стресового розладу у формі змішаної тривожної і депресивної реакції, ОСОБА_15 рекомендується амбулаторне обстеження і лікування у дитячого лікаря-психіатра. Враховуючи достатній рівень психологічного розвитку, індивідуально-психологічні особливості, її психічний стан в досліджуваній ситуації, ОСОБА_15 могла правильно спиймати зовнішню сторну скоєних з нею дій, але в силу своїх вікових особливостей не могла розуміти їх значення та чинити їм ефективний опір. Враховуючи індивідуально-психологічні особливості, рівень психічного розвитку, психічний стан в досліджуваній ситуації, ОСОБА_15 могла правильно сприймати обставини правопорушення та давати по них правильні покази (Том 1 а.с. 242-246).
		Розгляд провадженняпроводився відноснообвинуваченого ОСОБА_8 у межахпред`явленогойому обвинувачення.При встановленихобставинах,оцінюючи зібранідокази,суд вважає,що винуватістьобвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.187,ч.2ст.156 КК України у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
		Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі принципу змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		За правилами статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.
		Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було.
		Відповідно до ст.3 та ст. 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`яінших людей від протиправних посягань.
		Виходячи з положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
		Суспільна небезпечність злочину, передбаченого ст.156 КК України полягає в тому, що він спричиняє шкоду нормальному моральному та фізичному становленню неповнолітніх, формує антиморальні погляди у дитини.
		Потерпілими від даного злочину можуть бути особи як чоловічої, так і жіночої статі, яким не виповнилося 16 років. Для відповідальності за цей злочин не має значення, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості і чи давала вона згоду на вчинення щодо неї розпусних дій. Попередня поведінка потерпілої особи (зокрема, її попереднє статеве життя) на кваліфікацію дій винної особи за ст.156 КК України не впливає.
		Об`єктивна сторона цього злочину полягає у вчиненні розпусних дій щодо особи, яка не досягла 16-річного віку.
		Розпусні дії повинні мати сексуальний характер і можуть бути у виді фізичних дій або інтелектуального розбещення. Такі дії спрямовані на задоволення винною особою статевої пристрасті або на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту. Однак, такими діями не є протиправні природні або неприродні статеві зносини із особою, що не досягла 16 років. Відповідальність за останні передбачена статтями 152, 153, 155 КК України за наявності всіх ознак злочинів, ними передбачених.
		До фізичних розпусних дій належать непристойні доторкання достатевих органів, які викликають статеві збудження, навчання статевим збоченням, оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, імітація статевого акту, схиляння або примушування потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою.
		Суспільна небезпечність злочину, передбаченого ст. 187 КК України, а саме розбій посягає на два об`єкти: майно потерпілого та його здоров`я.
		Виходячи із об`єктивної сторони вказаного злочину розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.
		Невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_8 суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності.
		Суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_8 щодо невизнання вини у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи та дійсненні нападу з метою заволодіння її майном, оскільки вони спростовуються показами малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , допитаної в присутності законного представника ОСОБА_12 , показами свідка ОСОБА_28 , ОСОБА_12 та іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду. 
		Суд також критично відноситься до показів ОСОБА_8 щодо здійснення морального та фізичного тиску відносно нього працівниками поліції, перевищення влади службових повноважень, що супроводжувалося насильством щодо ОСОБА_8 з боку працівників Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, в частині фальсифікації обвинувачення у скоєнні розбійного нападу на малолітню ОСОБА_15 та вчинення розпусних дій, внаслідок чого останній був змушений вчиняти певні дії, та давати визнавальні покази, оскільки постановою слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві ДБР ОСОБА_29 від 11.05.2020, кримінальне провадження, відкрите за заявою ОСОБА_8 , закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Суд також не вбачає підстав для визнання недопустими доказів із записами камер спостережень, наданих ОСОБА_21 та ОСОБА_20 , а також диск із записом відеоспостережень ОСОБА_30 , оскільки вказані записи з камер відео спостережень надавалися особисто вказаними громадянами, за їх особистою згодою, долучені до матеріалів справи, що підтверджується їх заявами та були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до вимог КПК України. Про надання згоди щодо запису з відеокамер та їх долучення також вказав свідок ОСОБА_20 під час допиту. І хоча допитати свідка ОСОБА_21 в судовому засіданні не представилось можливим, незважаючи на те, що судом були вжиті всі заходи щодо її прибутя до суду, її письмова згода долучена до матеріалів справи і не викликає сумнівів у суду щодо її недостовірності. Крім того вказані відеозаписи із камер зовнішнього спостереження на приватних будинках, на яких зафіксовано пересування обвинуваченого ОСОБА_8 та малолітньої ОСОБА_15 26.10.2018 року були оглянуті та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Здійснене в процесі огляду роздкадрування відеозапису сприяло встановленню зовнішності обвинуваченого та його подальшої ідентифікації.
		Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - ще і його відображення, якому надається таке ж значення як документу. Водночас за ч. 1ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.
		Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20), ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
		Отже, доводи захисисту про недопустимість диску із записами з камер спостережень, як доказу винуватості засудженого через відсутність оригінального технічного носія відеозапису, не засновані на приписах закону та не спростовують висновків суду про допустимість цього доказу.
		Також суд зазаначає, що відповідно до протоколу обшуку від 13.02.2019, працівниками поліції за участю підозрюваного ОСОБА_8 , понятих ОСОБА_26 та ОСОБА_27 було проведено обшук домоволодіння АДРЕСА_1 де під час обшуку ОСОБА_8 добровільно видав одяг, в якому був одягнений 26.10.2018. Отже його одяг, який був зафіксований на відеозаписах з камер спостереження 26.10.2018, та одяг вилучений під час обшуку в його помешканні повністю співпадають.
		Посилання ОСОБА_8 на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо перекваліфікації складу злочину з ч.1 ст.186 на ч.1 ст.187 КК України, суд також не бере до уваги, оскільки відповідно до постанови т. 3 а.с. 3 від 27.10.2018 року про зміну кваліфікації складу кримінального правопорушення склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні за № 12018251010007398 від 27.10.2018 був перекваліфікований з ч. 1 ст.186 КК України на ч. 1 ст.187 КК України.
		Доводи ОСОБА_31 про незаконність затримання суд також не бере до уваги оскільки відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненнізлочину за ухвалою суду від 13.02.2021 року, ОСОБА_8 був ознайомлений з ухвалоюСоснівського районного суду про причини його затримання, доповнень та зауважень не мав, з клоптаннями про залучення захисника не звертався. 
		Посилання сторони захисту про недостовірність показів неповнолітньох потерпілої які надані нею в судовому засіданні, а саме те, що їй допомогала мати яка знаходилась при допиті поруч з нею суд не бере до уваги, оскільки вказані покази є логічним та послідовними, крім того особа під час допиту не позбавлена права користуватись нотатками зробленими заздалегідь, вказані покази були також предметом дослідження під час проведення судової психіатричої експертизи в якій зазначено, що неповнолітян потерпіла в повній мірі розуміла що з нею відбувалось сприймати обставини правопорушення та давати по них правильні покази, але не могла чинити опір в силу віку. Крім того, до вказаних подій потерпіла з обвинуваченим не були знайомі і причин обмовляти обвинуваченого у неї не має підстав.
		Клопотання сторони захисту про повторний допит неповнолітньої потерпілої судом не було задоволено з тих підстав, що дані покази потерпіла давала безпосередньо в суді, за участю всіх учасників судового розгляду, в присутності захисника та самого обвинуваченого, які не були позбавлені права задавати питання, а повторний її допит був би психотравмуючим для потерпілої, про що вказано у висновку експерта.
		Таким чином посилання обвинуваченого на непричетність до злочинів, фальсифікацію матеріалів кримінального провадження працівниками поліції, не знайшло свого підтвердження. 
		Доказиви винуватості ОСОБА_8 є такими, що отримані у порядку, встановленому КПК України.
		Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за:
		- ч. 1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій);
		- ч. 2 ст. 156 КК України, як вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи (розбещення неповнолітніх);
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 судом не встановлено.
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , суд вважає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, при цьому стан алкогольного сп`яніння не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки докази, щодо пребування ОСОБА_8 в стані алкогольного сп`яніння відсутні в матеріалах справи.
		При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 судом враховується ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, зокрема, характер діяння, обстановки, способу, місця і часу їх вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, відсутність обставини, що пом`якшують та наявність обставин, що обтяжуюють покарання, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, є учасником АТО, однак за місцем проходження служби характеризується негативно, на обліку у лікаря-психіатра чи нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий. Суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання шляхом часткового складання призначених покарань.
		При цьому суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 75 КК України, обвинуваченому ОСОБА_8 , оскільки останній вину не визнав, в скоєному не розкаявся, злочин вчинив проти малолітньої особи.
		Суд вважає вказане покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме його особі.
		Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Окрім того, у судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_15  адвокат ОСОБА_14 подав до суду цивільний позов до ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в сумі 41 145,00 грн. та моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн.
		Згідност. 28 КПК Україниособа, яка зазнала матеріальної і моральної шкоди від злочину вправі при провадженні у кримінальній справі пред`явити позов до обвинуваченого.
		Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК Українишкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково, якщо у судовому засіданні були доведені стороною обвинувачення та цивільним позивачем матеріально-правові підстави позову.
		У разі повного або часткового задоволення позову суд має навести відповідні докази, провести розрахунки розміру відшкодування, а також вказати норми матеріального права, на підставі яких вирішується позов.
		Відповідно до вимогст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Судом під час судового розгляду встановлено, що саме в результаті протиправних дій ОСОБА_8 , потерпіла ОСОБА_15 зазнала моральних страждань та матеральних збитків, внаслідок втрати мобільного телефону.
		При розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз`ясненням, даним у п.3 постанови N 11 Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року "Про судове рішення", визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами. (Абзац перший пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 13 від 25.12.92)
		Суд дослідивши докази, вважає, що цивільний позов в частині матеріальної шкоди в сумі 41145,00 грн підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.
		Матеріальні збитки в сумі 300 грн (вартість чохлу для мобільного телефону та сім карта), транспортні витрати, амортизація автомобіля збитки на загальну суму 18720 грн та витрати на одяг в сумі 1150 грн. не знайшли свого підтвердження, оскільки законним представником малолітньої потерпілої не надано доказів щодо зазначених витрат (товарознавча експертиза не проводилась, чеки на придбання вищевказаного майна та дорожні чеки відсутні, незрозуміло за якою формулою здійснювався розрахунок амортизації автомобіля та з використанням яких даних). 
		Крім того, зазначені витрати в сумі 2100,00 грн на допомогу спеціаліста психолога задля психологічної реабілітації ОСОБА_15 не підтверджено документально.
		Щодо витрат в сумі 3 000,00 грн на спеціаліста психолога, які потрібні після завершення судового розгляду, суд зазначає, що дані вимоги є необґрунтованими, оскільки вказано суму за лікування на майбутнє, що відповідно до норм ЦК України є недопустимим так, як витрати на стягуються в реальному часі та з наявними документально підтверджуючими доказами. В даному випадку вказаних доказів не надано.
		З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог про відшкодування вартості мобільного телефону в сумі 2375 грн. в іншій частині суд важає за необхідне відмовити.
		Щодо вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
		При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. 
		Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
		На підтвердження витрат на правову допомогу було надано квитанцію № 1 від 26.02.2019 про оплату за надання правової допомоги.
		З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 13500 грн.
		Щодо заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 1 000 000 грн., суд встановлює наступне.
		Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЦК України та у відповідності до ч. 1ст. 1167 ЦК України, фізична особа, яка зазнала душевних страждань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодження здоров`я, має право на відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, керуючись ст.1167,1168 ЦК України і п. 5, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 N 4 з урахуванням характеру та ступеню моральних страждань, яких зазнав потерпілий внаслідок злочину, які виразилися у психологічному болю, який викликаний душевними стражданнями, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд робить висновки, що за сукупністю встановлених обставин підтверджена проблематизація життя потерпілого після спричинення йому обвинуваченим тілесних ушкоджень, що стало додатковою психотравмуючою проблемою для нього та спричинила психоемоційний стрес. 
		Безспірно у неповнолітньої ОСОБА_15 були порушені привичні стосунки, які стали наслідком отриманих травм, що спричинили розлад психічного здоров`я та їх лікування, а тому ситуація, яка досліджується по справі, може розглядатися як психотравматична основа для спричинення моральної шкоди для малолітньої потерпілої.
		Отже беручи до уваги характер протиправних дій обвинуваченого, його поведінку після скоєння злочину, суд визначає розмір компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) ОСОБА_15 меншою ніж оцінив представник потерпілої, та встановлює на вимогах розумності та справедливості у розмірі 250000 грн.
		Крім того, суд виконуючи вимоги ч. 2ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування за проведення судової комп`ютерно  технічної експертизи за № 3/30 від 15.03.2019 в сумі 1716,00 гривень, комп`ютерно  технічної експертизи за № 3/29 від 14.03.2019 в сумі 1144,00 гривень, комп`ютерно  технічної експертизи за № 3/28 від 13.03.2019 в сумі 1144,00 гривень, комп`ютерно  технічної експертизи за № 3/31 від 15.03.2019 в сумі 1144,00 гривень, а всього на загальну суму 5148,00 гривень.
		Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,
		 
		ЗАСУДИВ:
		Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 156 КК України.
		Призначити покарання ОСОБА_8 за:
		- ч. 1 ст. 187 КК України, у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
		- ч. 2 ст. 156 КК України, у вигляді 5 (п`яти) років років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з роботою з неповнолітніми строком на 3 роки.
		На підставіч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з роботою з неповнолітніми строком на 3 роки.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з 10.07.2021, зарахувавши термін попереднього ув`язнення з 13.02.2019 по 09.07.2021, включно.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 у виді тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
		Включити інформацію про ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 156 КК Українидо Єдиного реєстру осіб, засуджених за кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи після вступу вироку в законну силу.
		Стягнути зі ОСОБА_8 на користь законного представника ОСОБА_15  ОСОБА_12 матеріальну шкоду в сумі 2375 грн. 
		Стягнути зі ОСОБА_8 на користь законного представника ОСОБА_15  ОСОБА_12 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 13500 грн.
		Стягнути зі ОСОБА_8 на користь законного представника ОСОБА_15  ОСОБА_12 моральну шкоду в сумі 250000 грн. 
		Стягнути зі ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування за проведення судової комп`ютерно  технічної експертизи за № 3/30 від 15.03.2019 в сумі 1716,00 гривень, комп`ютерно  технічної експертизи за № 3/29 від 14.03.2019 в сумі 1144,00 гривень, комп`ютерно  технічної експертизи за № 3/28 від 13.03.2019 в сумі 1144,00 гривень, комп`ютерно  технічної експертизи за № 3/31 від 15.03.2019 в сумі 1144,00 гривень, а всього на загальну суму 5148,00 гривень.
		Речові докази, а саме: 
		-два диски лазерної системи зчитування, які приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах провадження;
		-фіскальний чек магазину «АЛЛО» та коробка з-під мобільного телефону «Naomi I 5030», які передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області  повернути власнику за належністю;
		-куртку, джинсові штани та одну пара взуття, які передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області - повернути ОСОБА_8 за належністю.
		На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		Головуючий                                 ОСОБА_32 .Кончина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...