Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/7506/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 12.07.2021. Зареєстровано: 12.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2021.
Дата набрання законної сили: 10.11.2021 (частково)
Результат оскарження 10.11.2021 Апеляційний суд міста Києва: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/753/1276/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22020011000000015

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/7506/21
		провадження № 1-кп/753/1276/21
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"06" липня 2021 р.                                     м. Київ
		 Дарницький районний суд м. Києва у складі:
		Головуючого судді ОСОБА_1 ,
		 
		за участю:
		 
		секретаря     ОСОБА_2 , 
		 
		       прокурора                          ОСОБА_3 , 
		 
		    захисника                             ОСОБА_4 , 
		 
		обвинуваченого                     ОСОБА_5 , 
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 22020011000000015 від 05.02.2020 р. за обвинуваченням:
		 
		 
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чаплинка Чаплинського району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		 
		 
		 
		у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 332, ч.1 ст. 332-1 КК України, 
		 
		                    
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		ОСОБА_5 , за невстановлених обставин, але не пізніше 29.01.2020, прийняв рішення здійснювати незаконне переправлення осіб через державний кордон України з території Херсонської області через тимчасово окуповану територію України - АР Крим (далі за текстом  ТОТУ АР Крим) через незаконно збудований міст над Керченською протокою на територію Краснодарського краю Російської Федерації (далі за текстом - РФ) поза діючими пунктами пропуску через державний кордон України.
		Реалізуючи злочинний намір, за невстановлених в ході досудового слідства обставин, але не пізніше 29.01.2020, усвідомлюючи протиправну суть описаної вище діяльності, ОСОБА_5 у спільноті з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціальній мережі «Вконтакте» за наступною URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі своєї особистої сторінки « ОСОБА_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 у вказаній соціальній мережі розмістив оголошення про здійснення, серед іншого, пасажирських перевезень.
		Формуючи оголошення, зазначив у зазначеній спільноті належні йому номери телефонів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 як контактні для надання послуг з організації описаних незаконних перевезень, а також наступну інформацію: «-Перевозки по месту, району, области, Украине, заграницу; - Доставка цветов, продуктов, лекарств; - Встречи и проводы на вокзалах; - Услуга Трезвый водитель, моб.тел.: НОМЕР_2 , НОМЕР_1 Viber, WhatsApp, Telegram, Николай».
		При цьому, ОСОБА_5 усвідомлював, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.03.2014 № 424-р всі пункти пропуску через державний кордон України на території півострова Крим закриті, тобто перетин державного кордону безпосередньо через територію Криму у законний спосіб неможливий та має здійснюватися лише через неокуповану територію України.
		Далі, за невстановлених обставин, але не пізніше 27.01.2020, громадяни України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з необхідністю придбання медикаментів, що відсутні у продажу на території України, знайшли в мережі Інтернет вищевказане оголошення про здійснення пасажирських перевезень, та зателефонували за вказаним в оголошенні номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , поцікавившись про можливість їх переправлення з смт. Чаплинка Херсонської області на територію Краснодарського краю (м. Новоросійськ, РФ).
		ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що пункти пропуску через державний кордон України на території півострова Крим закриті, з метою незаконного особистого збагачення, повідомив в телефонній розмові, а згодом і в чат-переписці месенджера «Viber» ОСОБА_8 про можливість такого переправлення, яке може відбутись 29.01.2020 на автомобілі марки «Mazda» моделі 626, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , водієм буде ОСОБА_5 особисто, з автостанції смт. Чаплинка Херсонської області (Херсонська область, смт. Чаплинка, вул. Грушевського, 22) об 11 год. 00 хв. до Краснодарського краю (м. Новоросійськ, РФ) через тимчасово окуповану територію Кримського півострову.
		На вказану пропозицію ОСОБА_8 та ОСОБА_7 погодились.
		29.01.2020 ОСОБА_5 , усвідомлюючи викладені вище обставини, зокрема той факт, що пункти пропуску через державний кордон України на території півострова Крим не функціонують, а міст через Керченську протоку є незаконно збудованим та не може бути використаним для перетину україно- російського кордону, на автомобілі марки «Mazda» моделі 626, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , прибув у визначене місце, а саме - автостанція смт. Чаплинка Херсонської області (Херсонська область, смт. Чаплинка, вул. Грушевського, 22), та надав місце у вказаному автомобілі ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , після чого вирушив в напрямку АР Крим.
		В ході поїздки ОСОБА_5 проінструктував ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , що з метою уникнення притягнення до відповідальності вони повинні не повідомляти співробітникам Державної прикордонної служби України про свій намір виїхати з території півострова Крим до РФ, а сказати, що вони рухаються на територію півострова Крим.
		Далі, 29.01.2020 о 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 на автомобілі марки «Mazda» моделі 626, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , перевіз громадян України ОСОБА_8 і ОСОБА_7 через адміністративний кордон з тимчасово окупованою територією Кримського півострову (КПВВ «Чаплинка»),
		В подальшому ОСОБА_5 прослідував з громадянами України ОСОБА_8 і ОСОБА_7 автошляхом «Е97/М17» через міста Красноперекопськ, Джанкой, Керч, та близько 18 год. 02 хв. 29.01.2020 через незаконно збудований міст над Керченською протокою (т.зв. «Керченський міст») на автомобілі марки «Mazda» моделі 626, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , незаконно переправив громадян України ОСОБА_8 і ОСОБА_7 через Державний кордон України до РФ поза встановленими пунктами пропуску.
		29.01.2020 не пізніше 21 год. 00 хв. ОСОБА_5 доставив ОСОБА_8 і ОСОБА_7 до м. Новоросійськ (РФ).
		Викладені обставини послугували підставами для притягнення ОСОБА_8 і ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, тобто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
		Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, незаконно переправив двох осіб через Державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 332 КК України.
		Крім того, ОСОБА_5 за невстановлених обставин, але не пізніше 29.01.2020, прийняв рішення здійснювати незаконні, у порушення встановлених правил в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, перевезення пасажирів через державний кордон України з тимчасово окупованої території України АР Крим (далі за текстом - ТОТУ АР Крим) по незаконно збудованому мосту над Керченською протокою на територію Краснодарського краю Російської Федерації (далі за текстом - РФ) поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України.
		Так, ОСОБА_5 , розробивши відповідний план дій, мав безпосередньо надавати особистий транспорт (автомобіль марки «Mazda» моделі 626, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 ) для доставки пасажирів з материкової частини України через державний кордон України до Краснодарського краю (РФ) поза діючими пунктами пропуску, надавати пасажирам поради та вказівки щодо часу та місця їх зустрічі між собою для подальшого незаконного переправлення через державний кордон України до Краснодарського краю (РФ), інструктувати пасажирів про приховування від співробітників Державної прикордонної служби України (далі ДПСУ) мети поїздки для уникнення адміністративної відповідальності за порушення порядку в`їзду на ТОТУ АР Крим та виїзду з неї, здійснювати безпосереднє керівництво діями пасажирів при перетині адміністративної межі з ТОТУ АР Крим.
		З метою поширення інформації про здійснення незаконних переправлень, реалізуючи злочинний намір, за невстановлених обставин, але не пізніше 29.01.2020, усвідомлюючи протиправну суть описаної вище діяльності, ОСОБА_5 у спільноті з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціальній мережі «Вконтакте» за наступною URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі своєї особистої сторінки « ОСОБА_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 у вказаній соціальній мережі розмістив оголошення про здійснення, серед іншого, пасажирських перевезень.
		Формуючи оголошення, зазначив у зазначеній спільноті належні йому номери телефонів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 як контактні для надання послуг з організації описаних незаконних перевезень, а також наступну інформацію: «-Перевозки по месту, району, области, Украине, заграницу; - Доставка цветов, продуктов, лекарств; - Встречи и проводы на вокзалах; - Услуга Трезвый водитель, моб.тел.: НОМЕР_2 , НОМЕР_1 Viber, WhatsApp, Telegram, Николай».
		При цьому, ОСОБА_5 усвідомлював, що територія АР Крим є тимчасово окупованою збройними силами РФ, в`їзд та виїзд з неї можливий лише в порядку, визначеному Постановою Кабінету міністрів України № 367 від 04.06.2015 «Про затвердження Порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», а саме через контрольні пункти в`їзду - виїзду «Каланчак», «Чаплинка» та «Чонгар», а також те, що пункти пропуску через державний кордон України на території півострова закриті. Крім того, перевезення будь-яких осіб з території АР Крим до території Краснодарського краю (РФ) та в зворотному напрямку, тобто організація та підтримка функціонування постійно діючого каналу нелегальної міграції з території РФ на територію України, суттєво шкодить інтересам України, а особи, які здійснюють зазначені перевезення, порушують порядок в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою завдання шкоди інтересам держави у описаний вище спосіб.
		Далі, за невстановлених обставин, але не пізніше 27.01.2020, громадяни України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з необхідністю придбання медикаментів, що відсутні у продажу на території України, знайшли в мережі Інтернет вищевказане оголошення про здійснення пасажирських перевезень, та зателефонували за вказаним в оголошенні номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , поцікавившись про можливість їх переправлення з смт. Чаплинка Херсонської області на територію Краснодарського краю (м. Новоросійськ, РФ).
		ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що пункти пропуску через державний кордон України на території півострова Крим закриті, діючи з метою незаконного особистого збагачення, повідомив в телефонній розмові, а згодом і в чат-переписці месенджера «Viber» ОСОБА_8 про можливість такого переправлення, яке може відбутись 29.01.2020 на автомобілі марки «Mazda» моделі 626, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , водієм буде ОСОБА_5 особисто, з автостанції смт. Чагілинка Херсонської області (Херсонська область, смт. Чагілинка, вул. Грушевського, 22) об 11 год. 00 хв. до Краснодарського краю (м. Новоросійськ, РФ) через тимчасово окуповану територію Кримського півострову.
		На вказану пропозицію ОСОБА_8 та ОСОБА_7 погодились.
		29.01.2020 ОСОБА_5 , усвідомлюючи викладені вище обставини, зокрема той факт, що пункти пропуску через державний кордон України на території півострова Крим не функціонують, а міст через Керченську протоку є незаконно збудованим та не може бути використаним для перетину україно- російського кордону, на автомобілі марки «Mazda» моделі 626, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , прибув у визначене місце, а саме - автостанція смт. Чаплинка Херсонської області (Херсонська область, смт. Чаплинка, вул. Грушевського, 22), та надав місце у вказаному автомобілі ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , після чого вирушив в напрямку АР Крим.
		В ході поїздки ОСОБА_5 проінструктував ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , що з метою уникнення притягнення до відповідальності вони повинні не повідомляти співробітникам Державної прикордонної служби України про свій намір виїхати з території півострова Крим до РФ, а сказати, що вони рухаються на територію півострова Крим.
		Далі, 29.01.2020 о 12год. 00хв. ОСОБА_5 на автомобілі марки «MAZDA» моделі 626, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 перевіз громадян України ОСОБА_8 і ОСОБА_7 через адміністративний кордон з тимчасово окупованою територією Кримського півострову (КПВВ «Чаплинка»),
		В подальшому ОСОБА_5 прослідував з громадянами України ОСОБА_8 і ОСОБА_7 автошляхом «Е97/М17» на автомобілі марки «Мazda» моделі 626, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , через міста Красноперекопськ, Джанкой, Керч, та близько 18 год. 02 хв. 29.01.2020 через незаконно збудований міст над Керченською протокою (т.зв. «Керченський міст»), у порушення Порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 367 від 04.06.2015, виїхав за межі ТОТУ АР Крим з метою завдання шкоди інтересам держави шляхом незаконного переправлення громадян України ОСОБА_8 і ОСОБА_7 через Державний кордон України до РФ поза встановленими пунктами пропуску.
		29.01.2020 не пізніше 21год. 00 хв. ОСОБА_5 доставив ОСОБА_8 і ОСОБА_7 до м. Новоросійськ (РФ).
		Викладені обставини послугували підставами для притягнення ОСОБА_8 і ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, тобто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
		Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, порушив порядок в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою завдання шкоди інтересам держави шляхом незаконного переправлення громадян України через Державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 332-1 КК України.
		У судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провинуу скоєнихправопорушеннях,передбачених ч.2ст.332,ч.1ст.332-1КК Українивизнав вповному обсязі та пояснив,що цілкомрозуміє характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим. У скоєному щиро покаявся. 
		25 березня 2021 року між обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника, та прокурором було укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимогст. 472 КПК України.
		Відповідно до укладеної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ч. 2 ст. 332, ч.1 ст. 332-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. В угоді зазначено, що обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєних кримінальних правопорушеннях. 
		Укладеною угодоюузгоджено покарання,яке повиненпонести ОСОБА_5 за скоєннявищевказаних злочинів,за сукупністюзлочинів відовіднодо положеньч.1ст.70КК України у виді позбавлення волі зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання на підставі положень ст. 75, 76 КК України.
		Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
		Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 332, ч.1 ст. 332-1 КК України,за викладених в обвинувальному акті обставин.
		Таким чином, суд вважає доведеним вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 332, ч.1 ст. 332-1 КК України.
		При вирішенні питання про можливість затвердження цієї угоди про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 470 КПК України судом враховані наступні обставини:
		1) ступінь та характер сприяння обвинуваченим у розслідуванні кримінального провадження щодо нього та інших осіб;
		2) характер і тяжкість обвинувачення ОСОБА_5 у вчинених ним кримінальних правопорушеннях;
		3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень (№ 22014000000000079 від 18.03.2014 р.; № 42014000000001194 від 24.10.2014 р.; № 120160100000000081 від 04.03.2016 р.; №4201400000000929 від 13.09.2014 р.).
		Можливість затвердження даної угоди судом оцінена з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаюється у скоєному, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активно сприяє розкриттю вчинених злочинів.
		Судом встановлено, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин за ч.2 ст. 332 КК України, а також нетяжкий злочин за ч. 1 ст. 332-1 КК України.
		 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
		Також при вирішенні питання щодо можливості затвердження угоди враховано, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується.
		Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Враховуючи вищевикладеніобставини,а також з огляду на наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 та відсутність обтяжуючих обставин, особу винного, суд вважає, що покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, обставин, що пом`якшують покарання, даних про особу обвинуваченого.
		Що стосується додаткового покарання, передбаченого ст. 332 ч. 2 КК України - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд констатує наступне.
		На момент вчинення кримінального правопорушення обвинувачений не працював .
		Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.
		На момент вчинення кримінального правопорушення обвинувачений не обіймав певні посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків, у зв`язку з чим він не є посадовою особою, згідно з ст.55 КК України, підстави призначення додаткового покарання у виді позбавлення права складають такі чинники: під час вчинення злочину особа повинна була обіймати певну посаду або займатися певною діяльністю, право на зайняття яких (якими) вона отримала в установленому законом порядку, а відтак підстави для застосування додаткового покарання відсутні.
		Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди та ухвалення вироку на підставі угоди.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. 
		   При цьому відповідно до положень ст. 96-1 КК України - спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та застосовується на підставі обвинувального вироку суду. 
		   Відповідно до ст. 96-2 КК України - спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		   Судом встановлено, що вилучене майно та яке визнано речовими доказами, а саме: мобільні телефони, планшет, за допомогою яких ОСОБА_5 встановлював зв`язок з особами, яких переправляв через Державний кордон України; транспортний засіб «Mazda» моделі 626 д.н.з. НОМЕР_3 , за допомогою якого ОСОБА_5 переправляв осіб через Державний кордон України є засобами вчинення кримінального правопорушення та ОСОБА_5 знав про незаконне використання цих засобів. А тому, відповідно до положень ст. 96-1, 96-2 КК України вказані засоби вчинення кримінальних правопорушень підлягають спеціальній конфіскації. 
		   Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 373, 374,375,376, 469, 475 КПК України суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 березня 2021 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором.
		Визнати винним  ОСОБА_5  у скоєнні злочинів, передбачених ч. ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 332-1 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.2 ст. 332 КК України 5 \п`ять\ років позбавлення волі;
		-за ч. 1 ст. 332-1 КК України 3 \три\ роки позбавлення волі;
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити  ОСОБА_5 - 5 \ п`ять \ років позбавлення волі.
		 
		На підставі положень ст.ст 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 \ три\ роки. 
		На підставівимог ст.76КК Українипокласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:не виїжджатиза межіУкраїни безпогодження зуповноваженим органомз питаньпробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_5 рахувати з дня проголошення вироку.
		 
		   Речові докази:
		водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_5 , № ВРХ НОМЕР_4 , яке знаходиться у кімнаті речових доказів слідчого управління ГУ СБУ в АР Крим (м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19) - повернути за належністю ОСОБА_5 ;
		полімерну картку з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , яка знаходиться у кімнаті речових доказів слідчого управління ГУ СБУ в АР Крим (м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19)  знищити;
		мобільний телефон «Philips», ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕ1 2: НОМЕР_7 , з SIM-картою НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Philips», ІМЕІ 1: НОМЕР_8 , ІМЕІ 2: НОМЕР_9 , з SIM-картою НОМЕР_1 ; планшет марки «Samsung» моделі «Galaxy Tab А» (8.0.2019), серійний номер НОМЕР_10 , ІМЕІ: НОМЕР_11 , які знаходяться у кімнаті речових доказів слідчого управління ГУ СБУ в АР Крим (м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19) - конфіскувати у власність держави відповідно до положень ст. 96-1, 96-2 КК України;
		автотранспортний засіб «MAZDA» моделі 626, номер шасі НОМЕР_12 , державний реєстраційний номер НОМЕР_13 , який згідно акту прийому-передачі від 25.01.2021 р. перебуває в гаражному приміщенні Каховського РВ УСБУ в Херсонській області за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 26 - конфіскувати у власність держави відповідно до положень ст. 96-1, 96-2 КК України.
		 
		   Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва з підстав, передбачених ст. 394 КПК України протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. 
		   Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...