Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/7902/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2021.
Дата набрання законної сили: 12.07.2021
Номер судового провадження: 61-7388ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України
		 
		12 липня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 750/7902/20-ц
		провадження № 61-7388св21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., 
		Луспеника Д. Д., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ;
		відповідач - ОСОБА_2 ;
		третя особа - Перша чернігівська державна нотаріальна контора;
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 березня 2021 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Бобрової І. О., Висоцької Н. В., 
		ВСТАНОВИВ:
		1.                 Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2020 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 
		ОСОБА_2 , третя особа - Перша чернігівська державна нотаріальна контора,в якому просив визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку 
		спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька - ОСОБА_4 .
		Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова 
		від 23 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано 
		за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири 
		АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. 
		У грудні 2020 року представник ОСОБА_2 - Шолох О. В. - звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення суду першої інстанції.
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції 
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Перша чернігівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 1/2 частину квартири у порядку спадкування за законом залишено без розгляду. 
		Залишаючи заяву ОСОБА_2 , поданої її представником Шолох О. В. , 
		без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що представником відповідачки не надано належних доказів на підтвердження своїх повноважень щодо представництва інтересів ОСОБА_2 , зокрема, договору про надання правничої допомоги. 
		Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - Шолох О. В. - звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Чернігівського апеляційного суду від 24 березня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Шолох О. В. - задоволено. Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», 
		є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом 
		з ордером положення ЦПК України не вимагають. На підтвердження повноважень щодо представництва ОСОБА_2 у Деснянському районному суді м. Чернігова до заяви про перегляд заочного рішення 
		суду першої інстанції адвокатом - Шолох О. В. було додано оригінал 
		ордеру серії ЧН № 096731 від 28 грудня 2020 року. Отже, представником ОСОБА_2 - Шолох О. В. - було надано суду на підтвердження своїх повноважень щодо представництва інтересів відповідача документ, який передбачений частиною четвертою статті 62 ЦПК України. При цьому представник ОСОБА_2 - Шолох О. В. - у судовому засіданні просила суд першої інстанції відкласти розгляд справи за заявою про перегляд заочного рішення для можливості надати виправлений договір про надання правничої допомоги, укладений з ОСОБА_2 , проте суд першої інстанції такої процесуальної можливості представнику відповідачки не надав. 
		Суд апеляційної інстанції послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах: від 05 грудня 2018 року у справі 
		№ П/9901/736/18, провадження № 11-989заі18; від 20 травня 2020 року 
		у справі № 9901/44-19, провадження № 11-98заі20.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2021 року залишити в силі. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової 
		палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано 
		її матеріали з Деснянського районного суду м. Чернігова
		У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що виданню адвокатом ордера на надання правничої допомоги передує укладення сторонами договору про надання правничої допомоги, а такого договору 
		на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів відповідачки адвокат - Шолох О. В. - суду не надав. Крім того, долучені 
		до матеріалів справи адвокатом Шолох О. В. ордери містили суттєві недоліки, а саме у них не зазначено, на якій підставі вони видавалася. Пославшись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах: від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18, провадження № 11-989заі18; від 20 травня 2020 року у справі № 9901/44-19, провадження № 11-98заі20, апеляційний суд при розгляді цієї справи 
		невірно їх застосував, так як у висновках Великої Палати Верховного Суду зазначено, що ордер хоча і є самостійним документом, але може бути виданим лише у тому разі, коли його виданню передує укладення між адвокатом та клієнтом договору про надання правової (правничої) допомоги. Зважаючи на те, що постійне місце проживання відповідачки 
		є Автономна Республіка Крим та те, що адвокат Шолох О. В. надала суду першої інстанції ордери, в яких не зазначено підставу їх видання, тому було поставлено під сумнів наявність повноважень представника відповідачки 
		у цій справі на представництво її інтересів у суді. 
		Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив. 
		2.                 Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження 
		у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального 
		і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до частин першої, другої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду 
		в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь 
		у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
		Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
		Згідно із частинами першою, четвертою статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 
		1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 
		2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
		Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
		Частиною шостою статті 62 ЦПК України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або 
		копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
		Згідно з положеннями статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
		Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 
		1) договір про надання правової допомоги; 
		2) довіреність; 
		3) ордер; 
		4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
		Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
		Згідно з пунктами 1-5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 
		від 12 квітня 2019 року № 41 (далі Положення), це Положення встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань / адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
		Ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
		В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, 
		типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок 
		у Додатку № 1).
		Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
		Ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		Пунктом 11 Положення встановлено, що ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
		Отже, ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру 
		та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом з ордером чинна редакція ЦПК України не вимагає.
		Зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України).
		До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду 
		у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18, провадження № 11-989заі18, на яку вірно послався суд апеляційної інстанції і вона 
		є релевантною до спірного процесуального питання, тому доводи касаційної скарги є необґрунтованими. 
		Положеннями статей 2, 4 ЦПК України визначено, що завданням 
		цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 
		від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, позаяк доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або 
		скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
		Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
		У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, 
		що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
		Виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, залишення позову без розгляду з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
		Апеляційним судом установлено, що на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 у районному суді адвокатом Шолох О. В. до заяви про перегляд заочного рішення суду додано оригінал ордеру серії ЧН № 096731 від 28 грудня 2020 року (а. с. 102).
		Крім того, адвокатом Шолох О. В. до апеляційної скарги додано копію договору про надання правничої допомоги від 16 грудня 2020 року, укладеного між нею та ОСОБА_2 (а. с. 147, 148). 
		З огляду на викладене, врахувавши встановлені обставини справи, апеляційний суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, 
		що ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом з ордером положення ЦПК України не вимагають. 
		На підтвердження повноважень щодо представництва ОСОБА_2 
		у Деснянському районному суді м. Чернігова до заяви про перегляд заочного рішення суду першої інстанції адвокатом - Шолох О. В. було додано оригінал ордеру серії ЧН № 096731 від 28 грудня 2020 року. 
		Отже, представником ОСОБА_2 - Шолох О. В. - було надано 
		суду на підтвердження своїх повноважень щодо представництва інтересів відповідачки документ, який передбачений частиною четвертою статті 62 ЦПК України. А тому висновок районного суду про те, що представником відповідачки - адвокатом Шолох О. В. не надано належних доказів на підтвердження своїх повноважень щодо представництва інтересів ОСОБА_2 , що стало підставою для залишення її заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, є помилковим, а, крім того, є проявом надмірного формалізму.
		При цьому Верховний Суд погоджується з обґрунтуванням апеляційного суду, який врахував ту обставину, що представник ОСОБА_2 - 
		Шолох О. В. - у судовому засіданні просила суд першої інстанції відкласти розгляд справи за заявою про перегляд заочного рішення для можливості надати виправлений договір про надання правничої допомоги, укладений з ОСОБА_2 , проте суд першої інстанції такої процесуальної можливості представнику відповідачки не надав та залишив заяву про перегляд заочного рішення без розгляду чим обмежив право відповідачки на доступ до правосуддя. 
		Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на його законність не впливають, а в основному направленні на переоцінку доказів, що знаходить поза мажами повноважень суду касаційної інстанції. 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
		Постанову Чернігівського апеляційного суду від 24 березня 2021 рокузалишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                               Б. І. Гулько
		 
		                                                                                                            Г. В. Коломієць
		 
		Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...