Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/8841/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2021. Зареєстровано: 13.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2021.

Номер судового провадження: 3/522/6834/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 522/8841/21
		Провадження № 3/522/6834/21
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		07 липня 2021 року 
		Суддя Приморського районного суду м. Одеси Кічмаренко С.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з ВП № 5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої адміністратор закладу «Park Residence», проживаючої: АДРЕСА_1 
		 
		   - в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серія ГП № 310886 від 08 травня 2021 року о 04:08 годин за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 зафіксовано роботу суб`єкта господарювання ПП "Тест" «Park Residence» з надання послуг та розважальних заходів функціювання, а саме прийняття відвідувачів у закладі здійснювала ОСОБА_1 , чим порушила ПКМУ № 1236 від 09.02.2020, за що передбачена відповідальність за ст. 44-3 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Зазначена подія була зафіксована співробітниками поліції та кваліфікована як порушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 44-3 ч.1 КУпАП.
		В обґрунтування провини ОСОБА_1 поліцейський полку УПП в Одеській області посилається на:
		- протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 ; 
		ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату слухання справи в установленому законом порядку, в судове засідання не з`явилась, будь-яких матеріалів і заперечень суду не надала.
		Як вбачається з адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 провину свою в інкримінованому їй правопорушенні не визнала.
		Розглянувши адміністративні матеріали та вивчивши надані суду докази, приходжу до висновку, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винною у скоєнні інкримінованого їй правопорушення. Відсутність достатніх доказів тягне за собою в такому випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність суб`єкта та об`єктивної сторони складу інкримінованого їй діяння.
		Так, відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		У відповідності до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
		Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
		Відповідно до приписів ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
		1. Щодо визначення суб`єктом адміністративного правопорушення.
		Згідно ч.2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання є: 
		1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 
		2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
		Відповідно до ст. 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ставиться в провину скоєння адміністративного правопорушення, як адміністратору закладу. Проте ніяких доказів на встановлення факту трудових відносин ОСОБА_1 із зазначеним закладом, а також те, що до службових обов`язків належить встановлення робочого часу, не надано.
		ОСОБА_1 не є суб`єктом господарювання (ФОП), не є керівником зазначеного закладу, до повноважень не входять управлінські функції закладом, відсутні й докази, які можуть це спростувати. 
		2. Щодо додержання Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
		Так, протокол не містить відомості про свідків інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, в матеріалах справи відсутні їх пояснення щодо обставин вчиненого правопорушення.
		В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні взагалі будь-які пояснення осіб, які могли б підтвердити чи спростувати обставини начебто вчинення ОСОБА_1 вказаного у протоколі правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП України.
		З протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається чи діяла ОСОБА_1 як громадянин чи як посадова особа, що впливає в тому числі на призначення стягнення. Більш того, жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 дійсно працює та займає якусь посаду у зазначеному закладі органом, що склав протокол не надано, у зв`язку з чим неможливо визначити чи є ОСОБА_1 посадовою особою та чи взагалі має якесь відношення до вказаної юридичної особи, що також впливає на відповідну кваліфікацію правопорушення та призначення покарання.
		Отже, в чому тоді полягала суть нібито вчиненого ОСОБА_1 правопорушення з матеріалів справи не зрозуміло, а тому суд вважає, що органом, що склав протокол не розкрито, а ні об`єкт, а ні об`єктивну сторону правопорушення.
		Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Попри це, жодних інших доказів, як то аудіо, фото чи відеозапис вказаних в протоколі подій, до матеріалів справи не додано та органом, що склав протокол не вилучалось.
		Відповідно до ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
		1) про накладення адміністративного стягнення;
		2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
		3) про закриття справи.
		Таким чином, на підставі аналізу всього вищевказаного, в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення не вбачається, а тому провадження по адміністративній справі підлягає закриттю.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
		Виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
		Кваліфікувати ж дії ОСОБА_1 по інший нормі Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд позбавлений можливості, оскільки адміністративним законодавством дана можливість не передбачена, а іншого протоколу про адміністративне правопорушення відносно останньої за якою суд міг би прийняти рішення не представлено.
		За таких обставин, з урахуванням того, що суд позбавлений можливості збору доказів, провадження у цій справі підлягає закриттю через відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а сама ОСОБА_1 - звільненню від адміністративної відповідальності.
		Згідно ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 24, 33, 44-3, 221, 247, 268, 283, 284 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», суддя
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за фактом інкримінованого правопорушення, передбаченого ст. 44-3 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		На постанову може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через районний суд протягом 10 діб з дня його оголошення.
		 
		 
		 
		Суддя Приморського
		районного суду м. Одеси                      С.М. Кічмаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...