Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 610/1113/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 13.07.2021. Зареєстровано: 13.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2021.
Дата набрання законної сили: 17.12.2024 (частково)
Результат оскарження 17.12.2024 Полтавський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/610/56/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220190000234

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 610/1113/20 
		№ 1-кп/610/56/2021 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13.07.2021 р. Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурора ОСОБА_4 ,
		потерпілої: ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої  адвоката ОСОБА_6 ,
		обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_9 ,
		 
		розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження № 12017220190000696 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Балаклія Харківської області, громадянки України, із вищою освітою, працює учителем української мови та літератури Балаклійської загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 ім. О.А. Тризни, яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
		 
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Балаклія Харківської області, громадянки України, із вищою освітою, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		11 березня 2020 року у період часу з 18 год 15 хв. по 19-00 год., ОСОБА_7 , перебуваючи у квартирі, що розташована за адресою:  АДРЕСА_2 , в ході раптово-виниклих особистих неприязних відносин, у момент сварки, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, умисно, тримаючи потерпілу ОСОБА_5 однією рукою за волосся, а іншою рукою, а саме лодонею, наносила удари у праву та ліву ділянку голови, шиї, обличчя, чим спричинила, згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-14/78-БЛ/20 від 13.03.2020 року ОСОБА_5 наступне тілесне ушкодження: садно на правій щоці, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		Органом досудового розслідування обвинувачується також ОСОБА_8 , у тому, що 11 березня 2020 року у період часу з 18 год.15 хв. по 19-00 год., перебуваючи у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в ході раптово-виниклих особистих неприязних відносин, у момент сварки, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, тримаючи потерпілу ОСОБА_5 лівою рукою за волосся, а правою рукою із ножицями, зістригаючи волосся останній, умисно спричинила одну забійну рану в тім`яній ділянці голови справа, в результаті чого, згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/ 78-БЛ/20 від 13.03.2020 ОСОБА_5 були заподіяно наступне тілесне ушкодження: забійна рана в тім`яній ділянці голови, що відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні не визнала, пояснила суду, що у той час вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Балаклійській центральній районній лікарні. Про те, що ведеться слідство по даній справі дізналася коли проводився обшук у квартирі її доньки. Зазначила, що жодного відношення до подій, що мали місце 11.03.2020 року не має.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні не визнала, пояснила суду, що дізнавшись про те, що її чоловік  ОСОБА_10 зраджує їй з подругою їх сім`ї а також колегою по роботі - ОСОБА_11 , намагалася вирішити дану проблему шляхом розмови з чоловіком ОСОБА_5 , однак це не дало жодних результатів. 11.03.2020 року її чоловіка - ОСОБА_12 не було вдома, однак його телефон, оскільки він був також робочим телефоном, залишився. Вона почала вести переписку з ОСОБА_5 від імені свого чоловіка. Запропонувала ОСОБА_5 приїхати до неї додому. Коли остання приїхала, вони почали з нею сваритися, однак ОСОБА_5 вона не чіпляла. Потім викликала її чоловіка, щоб той забрав ОСОБА_5 додому. 
		Потерпіла ОСОБА_5 в судому засіданні пояснила, що 11.03.2020 року, приблизно о 18-00 год. вона вела переписку у телефоні, як вона на той час думала, з ОСОБА_13 , з яким у неї у той час виникли інтимні стосунки. Він просив її приїхати до нього додому, та коли вона приїхала та підійшла до двері, з квартири ОСОБА_14 вибіжала ОСОБА_15 та за волосся силою втягнула у квартиру, де її за волосся також почала тягати ОСОБА_7 . Після чого ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за волосся затягнули її до зали, де ОСОБА_17 , тягаючи її за волосся наносила удари у ділянку голови, шиї та обличчя а ОСОБА_16 спочатку манікюрними ножицями, а після того як її старший син, на її вимогу, приніс канцелярські ножиці, останніми зрізала їй волосся і спричинила рану в тім`яній ділянці голови справа. Після того, як у неї потемніло в очах, вона впала на коліна. ОСОБА_16 продовжувала тягати її за волосся, погрожуючи що вб`є. Вона почула біль в тім`яній ділянці голови справа, прижалася до стіни. ОСОБА_16 зателефонувала до її чоловіка, той приїхав близько 19-00 год, забрав її відвіз спочатку додому а потім до лікарні, де їй була надана медична допомога.
		В судовому засіданні були допитані також свідки обвинувачення, а саме:
		- ОСОБА_5 , який є чоловіком потерпілої ОСОБА_5 , пояснив, що з сім`єю ОСОБА_14 він та його дружина знайомі близько 5 років. 11.03.2020 року, близько 18-30 год. йому зателефонувала ОСОБА_18 та попросила щоб він приїхав до них додому та забрав його дружину. Коли він приїхав до ОСОБА_14 , він побачив, що його дружина сидить на підлозі у залі та тримається за голову, яка була в крові. Поруч з нею валялося волосся. У квартирі також знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_18 . Остання наказала йому забрати ОСОБА_5 , бо вони її вб`ють. Він забрав дружину та відвіз до тещі а потім до лікарні, де ОСОБА_19 була надана медична допомога та викликана поліція. В його автомобілі залишилася пляма розміром близько 5 см. на його думку від крові, що текла з голови дружини на підголівнику де сиділа остання. 
		Також пояснив, що 10 березня 2020 року він дізнався від ОСОБА_20 , що його дружина зраджує йому з її чоловіком  ОСОБА_13 , оскільки ОСОБА_18 переписувалася з ОСОБА_5 від імені її чоловіка та продемонструвала йому дану переписку; 
		- ОСОБА_21 , яка пояснила що 11 березня 2020 року ввечері, її донька  ОСОБА_5 прийшла до дому з тілесними ушкодженнями на голові та з рваними волоссями. На її питання що трапилося, ОСОБА_22 пояснила, що її побили та обстригли волосся Аршинови ОСОБА_16 та ОСОБА_23 , за те що вона загуляла з ОСОБА_12 . Вони поїхали до лікарні, де ОСОБА_5 була надана медична допомога. Оцінює стан доньки після цих подій як суїцидальний;
		- ОСОБА_24 , яка пояснила, що є рідною сестрою потерпілої ОСОБА_19 . 12.03.2020 року вона приїхала до матері, де на кухні сиділа її сестра  ОСОБА_5 яка плакала та була у тяжкому емоційному стані, викликаному зі слів ОСОБА_5 , побиттям її ОСОБА_14 . Також повідомила, що була понятою під час проведення слідчого експерименту;
		- ОСОБА_25 , яка пояснила, що 13.03.2020 року бачила потерпілу ОСОБА_19 яка була вся у синцях, на голові було обстрижено волосся та зашита рана. Потерпіла ОСОБА_5 була у тяжкому емоційному стані, розповіла, що її побили та обстригли ОСОБА_14 . Також повідомила, що була понятою під час проведення слідчого експерименту;
		- ОСОБА_26 , який пояснив, що працює хірургом в Балаклійській лікарні. 11.03.2020 року до лікарні звернулася ОСОБА_5 , з раною на голові, якій було надана медична допомога а саме накладені шви на рану голови.
		- ОСОБА_27 , яка є невісткою потерпілої, пояснила, що у ОСОБА_19 у березні місяці мешкала у неї вдома. 11.03.2020 року ОСОБА_5 показала їй смс повідомлення від ОСОБА_28 , який просив її приїхати до нього додому. Близько 17-30 ОСОБА_5 поїхала до ОСОБА_12 додому. Повернулася близько 19-30. Була у тяжкому емоційному стані, викликаному зі слів ОСОБА_5 , побиттям її ОСОБА_14 . Волосся було все у крові. Також бачила синці на тілі ОСОБА_5 .. Також повідомила, що була понятою під час обшуку у квартирі ОСОБА_14 .
		Крім того, на клопотання сторони захисту були допитані:
		- старший спеціаліст криміналіст слідчого відділення відділу №1 Ізюмського РУП, майор поліції ОСОБА_29 , який пояснив, що під час обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 були виявлені волосся у дальній кімнаті у лівому куту, запаковані до пакету та вилучені. Зазначив, що у весь час слідчої дії він здійснював відеоз`йомку. Під час вилучення волосся він поставив відеокамеру на стіл. Також зазначив, що пакувальний матеріал, в які запаковувалось волосся, є стандартними пакетами для запаковування об`єктів біологічного походження з метою закупляється слідчим управлінням, видається на місцях у райвідділах, про що є накладні відомості, де за них розписуються працівники поліції і використовуються у всіх кримінальних провадженнях. Тобто не є самозробленими;
		-судово-медичнийексперт ОСОБА_30 який пояснив,що напідставі постановслідчого проводивекспертизи потерпілої,яка розповіла про обставини, за яких отримала тілесні ушкодження, була ним оглянута. Пояснив сам факт наявності швів став єдиним критерієм для визначеності що це тілесне ушкодження з тимчасовим розладом здоров`я. Також додав, що проводив додаткові експертизи за результатами слідчих експериментів, за матеріалами кримінального провадження.
		В судовому засіданні були досліджені письмові докази по справі, а саме:
		-картка первинногообліку інформації,яка надійшлапо телефону,відповідно доякої 11.03.2020р. о 21 год. 50 хв. до Балаклійського відділу поліції ГУНП в Харківській області від чергової медсестри приймального відділення Балаклійської ЦКРЛ Палієнко надійшло повідомлееня про те, що 11.03.2020 року до приймального відділення лікарні звернулась ОСОБА_5 , 1985 р.н. з тілесними ушкодженнями у вигляді д/з ушибленої рани голови, струсу головного мозку. Зі слів останньої тілесні ушкодження їй спричинили гр. ОСОБА_18 та ОСОБА_31 . (а.с.122) 
		З медичної довідки від 11.03.2020р. убачається про те, що 11.03.2020р. (в день події) потерпіла зверталася до відділення невідкладної медичної допомоги Балаклійської лікарні і зазначено діагноз: забійна рана голови (а.с.124). Однак, дану довідку суд визнає недопустимим доказом, оскільки вона не оформлена за правилами діловодства, а саме не містить підпису лікаря, від імені якого видана.
		Того ж дня о 22 год. 20 хв. потерпіла ОСОБА_5 повідомила про вчинений злочин, а саме про спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Зазначила, що останні 11.03.2020 року, приблизно о 18 год. 20 хв. за адресою вул. Соборна, 42 у м. Балаклія били її руками і ногами по тілу та голові, тягали за волосся, які остригли ножицями, також погрожували ними, приставивши їх до шиї. Про це поліцейським за місцем проживання потерпілої було складено протокол (а.с. 123).
		За висновком судово-медичної експертизи №12-14/78-БЛ/20 від 12.03.2020 року у потерпілої ОСОБА_5 були встановлені: забійна рана в тім`яній ділянці голови справа, садно на правій щоці, садно на лівій кисті. Давність їх утворення 1-2 дні до моменту проведення експертизи; забійна рана від ударної дії, садна від дії тертя ковзання тупого (их) предмету (ів), індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відобразились. За ступенем тяжкості відносяться: садна як кожне окремо так і у сукупності  до легких тілесних ушкоджень, забійна рана від ударної дії  до легких тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров`я. (а.с.125).
		Відповідно до ст. 84 КПК України висновок експерта не є доказом, а лише процесуальним джерелом доказів. Тобто, висновок експерта може стати доказом у кримінальному провадженні тільки за умов що він містить фактичні дані, тобто такі що є беззаперечними та не викликають сумніву.
		Так, за висновками судово-медичних експертиз № 12-14/175-БЛ/20 від 27.03.2020 року та №12-14/206-БЛ/20 від 08.04.2020 року експерт дає аналогічний попередній експертизі висновок а також зазначає, що вищевказані тілесні ушкодження у гр-ки ОСОБА_5 можливо могли утворитися в строк та при обставинах вказаних у протоколах слідчих експериментів від 16.03.2020 року та 07.04.2020 року за її участю, тобто, зокрема допускає, що забійна ранавід ударноїдії моглаутворитися відпорізу ножицями,як зазначенов протоколахслідчих експериментівза участюпотерпілої, що у суду викликає сумнів у характері утворення даного тілесного ушкодження саме від ножиць. (а.с. 62-64, 135-137, 145-147);
		Однак, в іншій частині суд визнає вищенаведені висновки експерта допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом  на підставі постанов уповноваженого на проведення досудового розслідування слідчого, уповноваженим на те атестованим експертом, який має право на проведення цього виду експертиз, попередженим про завідомо неправдивий висновок експерта і відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, що він підтвердив своїм підписом, на підставі безпосереднього медичного обстеження потерпілої і виявлення тілесних ушкоджень. Протилежне стороною захисту не доведено, повноваження експерта не спростовано.
		Встановлені експертом у потерпілої тілесні ушкодження, крім забійної рани від ударної дії, підтверджуються судовим розглядом, показаннями свідків обвинувачення про утворення у потерпілої тілесних ушкоджень після її побиття 11.03.2020 року, а їх давність утворення відповідає вказаній даті.
		При проведенні 16.03.2020р. слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_5 повідомила про обставини та механізм її побиття обвинуваченими 11.03.2020р. та відтворила їх із застосуванням фотозйомки (а.с. 131-134).
		Аналогічні показання потерпіла давала і при проведення слідчого експерименту від 07.04.2020 року, який було досліджено у судовому засіданні, під час якого остання розказала про події за яких було спричинено їй тілесні ушкодження. Показала як саме ОСОБА_7 тягаючи її за волосся наносила удари у ділянку голови, шиї та обличчя та як ОСОБА_8 спочатку манікюрними ножицями, а після канцелярськими зрізала їй волосся а після також, разом із ОСОБА_7 наносили їй руками та ногами по тілу і голові.(а.с.138-140)
		Її показання не суперечать показанням, наданим під час судового розгляду.
		Відповідно до ч.7 ст.223 КПК України встановлено, що для проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих). Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
		Оскільки під час слідчого експерименту застосувався безперервний відеозапис, тому суд визнає даний слідчий експеримент, як такий, що проведений у відповідності до діючого КПК України.
		Як вбачається із протоколу огляду місця події, а саме мобільного телефону Iphone 7 у рожевому чохлі, який належить потерпілій ОСОБА_5 у ярлику під назвою «фото» містяться світлини, що датовані 29.02.2020 р.,05.03.2020 р. із зображенням потерпілої з довгим волоссям та світлини, зроблені 11.03.2020 р. о 20год.33хв. із зображенням частини голови потерпілої, на якій маються сліди речовини бурого кольору. Також на мобільному телефоні маються скріншоти листування у мережі Viber між потерпілою ОСОБА_5 та ОСОБА_13 11.03.2021 року у період з 16 год 43хв. по 18 год. 15 хв. Однак, сама директорія «Viber images» не оглядалася слідством, тобто, залучені до матеріалів кримінального провадження світлини не є оригінальними графічними матеріалами.
		Таким чином, власник мобільного телефону міг перенести на свій комп`ютер отримані фотографії через програму «Viber», модифікувати їх за допомогою програмного забезпечення з редагування фотографій, після чого завантажити їх назад до телефону.
		Слідством не досліджено оригінальність фотографій, дату їх створення та програмне забезпечення, яке використовувалося для їх створення. Отже, наявні підстави для сумніву в справжності таких фотографій і їх допустимості як засобу доказування.
		Крім того, інтерфейс користувача програми «Viber» та можливості операційної системи iOS, які були встановлені на телефоні марки «iPhone 7» передбачає можливість змінювати ім`я та фотографію будь-якого співрозмовника.
		Зокрема, користувач може запустити програму «Viber» на своєму мобільному телефоні, у вкладці «Контакти» натиснути на ім`я та іконку зображення співрозмовника, вибрати кнопку «Редагувати» (Edit) - на сучасних версіях програми ця кнопка змінена на іконку олівця, після чого користувач може змінити ім`я та встановити нове фото на будь-якого співрозмовника.
		Після таких дій на телефоні користувача в програмі «Viber» співрозмовник буде відображатися не під своїм справжнім ім`ям, а під ім`ям, яке йому надав користувач особисто.
		Таким чином, інтерфейс користувача програми «Viber» дозволяє змінити справжнє ім`я свого співрозмовника на буде-яке інше на мобільному телефоні марки «iPhone».
		Слідством під час огляду пристрою марки «iPhone 7» не було перевірено, чи не змінювались справжні імена контактів в програмі «Viber» телефона. 
		Крім того, при дослідженні фотографій слідством не було проведено аналіз метаданих фотографій. Метадані - це інформація про дату створення фото, дату модифікації фото, пристрій, на якому було створено оригінал фото та його автора.
		Слідством не досліджувалися ні метадані фотографій, ні лог файли повідомлень програми «Viber», а тому відсутній будь-який доказ справжності фотографій, оглянутих під час складення протоколу огляду.
		Крім того, належний ОСОБА_5 мобільний телефон «iPhone 7», з екрану якого слідчим фотографувались світлини та скріншоти листування у мережі «Viber», слідчим речовим доказом не визнавався.
		Разом з тим, оскільки обвинувачена ОСОБА_8 не заперечує той факт, що дійсно переписувалася від імені свого чоловіка з ОСОБА_5 та пропонувала їй прийти до неї додому, суд визнає тільки скріншоти листувань допустим доказом.
		Відповідно до ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
		Згідно із ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до п.3 ч.2 ст.99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.
		Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» інформаційна система  це організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія опрацювання інформації з використанням технічних і програмних засобів. Таким чином, до інформаційних систем належить комп`ютерна техніка, мобільні телефони, планшети та інші пристрої, які використовуються для опрацювання інформації з використанням програмних засобів.
		Пункт 4 ч.4 ст.258 КПК України визначає, що різновидом втручання в приватне спілкування є зняття інформації з електронних інформаційних систем.
		Відповідно до ч.1 ст.258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання в приватне спілкування без ухвали слідчого судді.
		Таким чином, огляд речового доказу від 10.04.2020 року є здійсненням процесуальної дії, яка потребує попереднього дозволу суду. Оскільки інформація отримана в наслідок зазначеної процесуальної дії, без такого дозволу, що є порушенням прав і свобод людини, тому протокол огляду речового доказу від 10.04.2020 року є не допустимим доказом. 
		Ч.7 ст.223 КПК України встановлено, що обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
		Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
		В протоколі проведення обшуку від 10.04.2020 року в якості понятих залучено ОСОБА_27 , яка під час допиту в судовому засіданні в якості свідка пояснила, що є родичкою потерпілої ОСОБА_5 .
		Крім того, другу сторінку протоколу обшуку виконано за допомогою засобів копіювання а не безпосередньо шляхом заповнення, що суперечить ч.1 ст.106 КПК України та не виключає можливості його підроблення.
		Таким чином, обшук 10.04.2020 року був здійснений з порушенням суттєвих умов його проведення та відповідно до п.1 ч.2 ст.87 КПК України суд визнає таким, що виконаний з істотним порушенням прав людини та основоположних свобод а докази, що були отримані при його проведенні та досліджені у судовому засіданні, а саме ножиці манікюрні, ножиці розміром 157 мм., мобільні телефони Iphone Pro Max та НОМЕР_1 , дві волосини білого кольору, стрижені волосся довжиною 10 мм., що були досліджені судом у якості речових доказів  недопустимими доказами. Крім того, ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду не була проведена відповідна експертиза для з`ясування належності даного волосся а також для з`ясування, що дане волосся було зрізано саме цими ножицями, у той час, як сторони були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбаченихКПК України.
		Крім того, незрозуміло кому належать мобільні телефони Iphone Pro Max та НОМЕР_1 , що були вилучені під час обшуку 10.04.2020 року, здійсненого з порушенням суттєвих умов його проведення та з істотним порушенням прав та основоположних свобод, оскільки в протоколі огляду речового доказу не зазначені будь-які дані, які б надали можливість ідентифікувати ці пристрої та визначити що вони є власністю обвинувачених, або те, що вони цими пристроєм користувались.
		Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
		За недоведеністю суд виключає з обвинувачення вказівку про спричинення забійної рани ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_5 у результаті зістриження волосся з голови останньої. Орган досудового розслідування не зазначає у фактичних обставинах кримінального правопорушення в обвинувальному акті нанесення ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_5 ударів, про які під час проведення слідчих експериментів та допиту у судовому засіданні зазначає остання. 
		Під час судового розгляду прокурор обвинувачення не змінював, додаткове обвинувачення не висував.
		Суд не наділений процесуальними повноваженнями виходити за межі пред`явленого обвинувачення та збільшувати його об`єм, оскільки ці повноваження належать виключно до компетенції слідчого та прокурора як сторони обвинувачення.
		Враховуючи зазначене, притягти до кримінальної відповідальності обвинувачену ОСОБА_8 , яка причетна, на думку потерпілої, до вчинення злочину, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки суд розглянув кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Відповідно до листка непрацездатності ОСОБА_7 у період з 02.03.2020 року до 13.03.2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Балаклійській центральній районній лікарні, однак, на думку суду, це не створює належне алібі останній, оскільки Балаклійська районна лікарня не є лікарнею закритого типу, а тому пацієнти не позбавлені можливості на деякий час залишати палату а потім повертатися назад. Крім того, перебування ОСОБА_7 у квартирі ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджуються показами свідка ОСОБА_5 . Таким чином, до даного доказу сторони захисту суд відноситься критично.
		Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 фізично не могла наносити удари потерпілій, оскільки має інвалідність та у неї встановлені протези суд визнає таким, що не знаходить свого підтвердження у матеріалах кримінального провадження, оскільки за даним фактом не проводились відповідні експертизи, тому даний висновок захисника є передчасним.
		Таким чином, зваживши надані сторонами докази щодо їх належності та допустимості, суд вважає, що стороною обвинувачення доведена вина тільки обвинуваченої ОСОБА_7 та вірно кваліфіковані її дії за ч.1 ст.125 КК Україним, тобто як умисне легке тілесне ушкодження. Суд з даною кваліфікацією погоджується. 
		Вину обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.125 КК України суд вважає недоведеною.
		Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_7 встановлено, що вона раніше не судима, на обліку в Балаклійському районному відділі з питань пробації не значиться, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, офіційно працевлаштована, 
		за місцем проживання характеризується з позитивної сторони.
		Відповідно до ст.66та 67КК України обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено. 
		При призначенні покарання ОСОБА_7 в межах санкції кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченої, конкретні обставини справи, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе при призначенні їй покарання у виді штрафу.
		При вирішенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Суд вважає, що позов про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково в розмірі10 000(десяти тисяч)грн. При цьому суд вважає, що моральна шкода, заподіяна ОСОБА_5 , полягає в фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що моральна шкода заподіяна злочином, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, ступінь вини ОСОБА_7 , ступінь тяжкості, характер та кількість заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень, вимушеність змін в організації потерпілою свого життя, вимоги розумності і справедливості.
		У зв`язку з виправданням обвинуваченої ОСОБА_8 за відсутності в її діях складу кримінального правопорушення су, відповідно до ч.3 ст.129 КПК України залишає цивільний позов до останньої без розгляду, що не перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду з такими самими вимогами в порядку цивільного судочинства. 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. 
		    Судові витрати по справі відсутні.
		Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_8 у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.125 КК України визнати невинуватою та виправдати через недоведеність наявності в її діянні складу кримінального правопорушення.
		Цивільний позов  ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про відшкодуванняморальної шкоди залишити без розгляду.
		ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання  штраф у доход держави в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
		Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7  про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 10000(десятьтисяч)грн. моральної шкоди. 
		Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:
		мобільні телефони Iphone Pro Max та НОМЕР_1 , ножиці манікюрні, ножиці розміром 157 мм.- повернути ОСОБА_8 , дві волосини білого кольору, стрижені волосся довжиною 10 мм., що були передані до камери схову речових доказів Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області  знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...