Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/3138/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2021. Зареєстровано: 14.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2021.
Дата набрання законної сили: 25.11.2022
Результат оскарження 25.11.2022 Апеляційний суд Львівської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/464/169/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020140070001018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/3138/20
		пр.№ 1-кп/464/169/21 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12.07.2021 Сихівський районний суд міста Львова
		у складі: головуючого  судді         ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання     ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12020140070001018 від 12.06.2020 про обвинувачення: 
		ОСОБА_3 , 
		    ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджану, громадянина України. з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, востаннє 13.05.2010 вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області за ч.3 ст.187 КК україни до 8 років позбавлення волі, покарання відбув, судимість не погашена,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
		за участі: 
		прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 ,
		перекладач ОСОБА_5 
		обвинувачений ОСОБА_3 
		захисник ОСОБА_6 
		в с т а н о в и в:
		Обвинувачений ОСОБА_3 , 12.06.2020 близько 13.00 год., перебуваючи на території кафе «Христина», що за адресою: м.Львів, вул.Хуторівка, 59Б, з метою заволодіння майном, підійшов до потерпілого ОСОБА_7 та наніс йому удар кулаком руки в область його обличчя, з правої сторони, чим спричинив потерпілому фізичний біль, від чого останній впав на землю.
		В подальшому, ОСОБА_3 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, під час того, як потерпілий ОСОБА_7 лежав на землі, із задньої правої кишені штанів, повторно, відкрито викрав майно потерпілого, а саме гаманець марки «Desisan» із защіпкою чорного кольору, всередині якого знаходились грошові кошти в сумі 10000 гривень та вибігаючи із території кафе, вийняв із гаманця грошові кошти в сумі 10000 гривень, які належали потерпілому ОСОБА_7 , а гаманець залишив на території кафе. Після цього, ОСОБА_3 разом із викраденими грошовими коштами в сумі 10000 гривень з місця скоєння втік, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 10000 гривень.
		Обвинувачений ОСОБА_3 всудовому засіданнісвою провинуне визнав,показав,що грабіжпотерпілого ОСОБА_7 вінне скоював.В червні 2020 року він приїхав у м.Львів, під час перебування в кафе в розмові дізнався від свого земляка, котрий приніс йому чай, про те, що останнього побили і відібрали паспорт. Тому з метою встановити справедливість, захистити свого земляка, він прийшов до потерпілого ОСОБА_7 і намагався останнього переконати повернути паспорт земляку, однак така розмова не дала позитивного результату. Тому, наступного дня, 12.06.2020 він знову прийшов у приміщення кафе «Христина», де здійснював свою підприємницьку діяльність потерпілий. У кафе обвинувачений прибув разом із ОСОБА_8 . Він підійшов до альтанки, в якій сидів потерпілий ОСОБА_7 , повісив куртку, присів за стіл та почав обговорювати розмову, що відбулась напередодні. Під час розмови потерпілий різко встав, схопив гарячий чайник, який стояв на столі. Побоюючись, що потерпілий зможе його вдарити, він захищаючись рефлекторно наніс удар рукою в обличчя потерпілому. Інших ударів він не завдавав, а потерпілий побіг у підсобне приміщення. В подальшому, побоюючись за своє життя, оскільки у потерпілого могла бути зброя, ніж, сокира, тому він прислухався до поради свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та вибіг із території кафе. Наполягає, що гаманець у потерпілого не крав, грошових коштів не брав, просить його виправдати. 
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину повністю та об`єктивно стверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами.
		Так, потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що близько 20 років знайомий із ОСОБА_3 , який проживає у м. Миколаєві, проте час від часу приїжджає у м. Львів. Підтримував з ним дружні відносини, в тому числі і з його батьком. 12.06.2020 близько 12:30 год., він знаходився в кафе «Христина», яке орендував. У нього були грошові кошти в сумі 10000 грн., оскільки мав намір придбати продукти для кафе, з яких 9000 грн. він позичів у свого товариша ОСОБА_11 . Грошові кошти він зберігав у своєму гаманці, чорного кольору, який зачиняється на защіпку. Близько 13:00 год., цього ж дня, він знаходився в одній із альтанок і пив чай. На територію кафе зайшов обвинувачений з особою, якого він раніше не знав. Через деякий час за ними зайшов ще один чоловік, проте він залишився неподалік від входу, а саме присів за столик, в одній із альтанок. До альтанки, в якій сидів потерпілий підійшов ОСОБА_3 , присів за стіл, а його товариш попросив ОСОБА_12 заварити чай і пішов у напрямку кухні. Коли ОСОБА_3 став сідати за стіл поруч з ним, він взяв свій гаманець із грошовими коштами та заховав в задню праву кишеню своїх штанів. Під час розмови у потерпілого із ОСОБА_3 виник спір з приводу того, чи буде потерпілий платити за те, що відкрив кафе «Христина», на що потерпілий в свою чергу відповів обвинуваченому, щоб він покинув територію кафе «Христина», оскільки він йому нічого не буде платити. В цей час ОСОБА_3 встав та підійшов ближче до потерпілого, який свою чергу також привстав із лавки, оскільки не знав чого очікувати від нього. Тоді обвинувачений стоячи поруч із потерпілим, безпідставно вдарив його кулаком своєї руки в обличчя. Від удару потерпілий впав на землю на коліно, а обвинувачений в цей момент вирвав із його задньої кишені штанів гаманець із грішми та вибіг за територію кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Потерпілий піднявся із-землі, побіг наздоганяти обвинуваченого, а по дорозі в приміщенні кухні взяв сокиру. Коли він вийшов на вулицю за територію кафе, на землі побачив свій гаманець у відкритому вигляді без грошей. Наздогнати обвинуваченого він не зміг, тому звернувся до правоохоронних органів. Цивільний позов не заявив, в останнє судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду заяву, за змістом якої він пробачає обвинуваченого і просить призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане з триманням особи під вартою. 
		Свідок ОСОБА_13 допитана на досудовому слідстві слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК України, показала, що спільно проживає із своїм цивільним чоловіком ОСОБА_7 . ЇЇ чоловік ОСОБА_7 взяв в оренду приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_3 , а вона йому допомагала в кафе. У зв`язку із пандемією кафе ще не починало роботу, десь у червні 2020 року вони вирішили відкрити кафе «Христина» і розпочати роботу в альтанках. 12.06.2020, близько 12:30 год. вона разом з потерпілим прийшли в кафе «Христина», для того, щоб підготуватися до відкриття, у потерпілого при собі були гроші для придбання продуктів. Грошові кошти, її чоловік зберігав у своєму гаманці, чорного кольору, який зачиняється за защіпку, проте із гаманця було видно грошові кошти. Їй відомо, що її чоловік позичав грошові кошти в свого товариша по імені ОСОБА_11 . Близько 13:00 год., цього ж дня, вона знаходилася в кафе «Христина» на кухні. Потерпілий знаходився в одній із альтанок, куди вона принесла чай. Через декілька хвилин на територію приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зайшло двоє осіб, серед яких був обвинувачений, інший їй не знайомий. Підійшовши до альтанки, невідома особа попросила щоб вона заварила їм чай, направився у туалет, який знаходився біля кухні, а ОСОБА_3 підійшов до столу, за яким сидів потерпілий. Коли вона через деякий час вийшла з приміщення кухні на територію кафе, то побачила, як обвинувачений ОСОБА_3 стоїть поруч із її чоловіком, та наносить йому удар. Після чого побачивши даний конфлікт вона вигукнула, що зараз візьме сковорідку та підбіжить до них. В подальшому вона побачила як по території кафе від альтанок вибігає обвинувачений, слідом за ним біг потерпілий. Однак, наздогнати ОСОБА_3 він не зміг. Через нетривалий час потерпілий повернувся назад в кафе, в руках тримав гаманець без грошей, який знайшов на землі. Обурившись крадіжкою грошей, її чоловік сів за кермо свого автомобіля та проїхався по Сихівському масиві м. Львова з метою знайти обвинуваченого, однак, так і не знайшов його. Також додала, що коли потерпілий вибігав із території кафе в слід за ОСОБА_3 , то особа, з яким прийшов обвинувачений виходила із туалету та не могла бачити обставин конфлікту та заволодіння гаманцем.(т.2 а.с.61)
		Суд надає дійсності показам потерпілого ОСОБА_7 , які дані суду під присягою, він попереджений про кримінальну відповідальність, настоює і стверджує, що дає їх добровільно, при цьому усвідомлює наслідки і кримінальної відповідальності за дачу суду завідомо неправдивих показань, і наслідки відповідальності обвинуваченого на підставі його свідчень. До обвинуваченого упереджено не відноситься, не має підстав говорити неправду. Це стосується і показань свідка ОСОБА_13 , котра допитана в порядку ст.225 КПК України слідчим суддею. Її показання повністю узгоджуються з іншими встановленими обставинами справи. 
		   Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що позичав потерпілому ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 9000 грн. і ця позика мала місце перед подіями грабежу. На даний час кошти ОСОБА_7 йому не повернув. Ствердив, що прибував в приміщення відділу поліції, де давав покази, підписував протокол. 
		На підтвердження встановлених судомобставин свідчать також протоколи слідчих дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, які були досліджені судом, зокрема:
		- протоколом огляду предметів від 24.06.2020 (т.1 а.с.129), з додатком DVD диском, (т.2 а.с.62), на якому зафіксовано телефонне повідомлення на лінію 102, здійснене потерпілим ОСОБА_7 12.06.2020, в ході якого він повідомляє про викрадення у нього гаманця із грошовими коштами у сумі 10000 гривень, при цьому називає осіб які вчинили даний злочин;
		-витягом з ЄРДР №12020140070001018 від 12.06.2020 (т.1 а.с.76-77).;
		-витягом з журналу ЄО №11916 від 12.06.2020 (т.1 а.с.78);
		-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.06.2020 (т.1 а.с.79);
		-протоколом огляду місця події від 12.06.2020 з фототаблицею (т.1 а.с. 80-90);
		-заявою ОСОБА_7 від 12.06.2020 (т.1 а.с.91);
		-постановою про визнання речовим доказом відео від 15.06.2020 (т.1 а.с.100);
		-протокол огляду предметів від 16.06.2020 з фото таблицею (т.1 а.с.102, 104-108)
		-постановою про визнання речовим доказом від 16.06.2020 (т.1 а.с.103);
		-розпискою потерпілого про отримання на зберігання гаманця від 16.06.2020 (т.1 а.с.109);
		-постановою про визнання речовим доказом від 24.06.2020 (т.1 а.с.130);
		-протоколом огляду предметів від 15.06.2020, оглянутого і розміщеного на DVD диску із місця події, з якого вбачається, що 12.06.2020 о 12:54:45 до кафе «Христина» під`їжджає автомобіль марки «Ауді» темного кольору, водій якого виходить із автомобіля та прямує в сторону АЗС Укрнафта. В подальшому 12.06.2020 о 12:56:48 із АЗС Укрнафта виходять троє осіб, серед яких обвинувачений ОСОБА_3 , свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які прямують до кафе «Христина». Обвинувачений ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_15 йдуть попереду стрімкою ходою, а свідок ОСОБА_16 сповільненою ходою, розмовляючи по телефону. 12.06.2020 о 12:57:03 обвинувачений ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_15 заходять на територію кафе, свідок ОСОБА_16  зайшов на територію кафе о 12:57:13. В подальшому із відеозапису вбачається, що 12:57:38 обвинувачений ОСОБА_3 підходить до альтанки, в якій сидить потерпілий, знімає куртку, вішає таку на вішак та присідає за столик. В подальшому 12:58:28 обвинувачений ОСОБА_3 одягнений у футболку оранжевого кольору та темні штани вибігає із території кафе, перебігає дорогу і біжить в сторону вул. Хоткевича. О 12:58:43 із території кафе виходить потерпілий, зупиняється, спостерігає як обвинувачений ОСОБА_3 перебігає дорогу. О 12:59:12 потерпілий прямує до свого транспортного засобу та їде в сторону куди побіг ОСОБА_3 . Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 виходять із кафе о 12:59:26. (т.1 а.с.97-99)
		-заявою потерпілого ОСОБА_7 від 16.06.2020, згідно якої потерпілий добровільно надає для огляду слідчому гаманець чорного кольору, в якому знаходилися грошові кошти 9т.1 а.с.101); 
		-протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 із додатком цифровим носієм DVD диском, згідно якого потерпілий добровільно відтворив, як обвинувачений ОСОБА_3 , 12.06.2020, близько 13:00 год., на території кафе «Христина», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 59 Б, підійшов до потерпілого, наніс йому удар кулаком руки в область його обличчя, з правої сторони, чим спричинив потерпілому фізичний біль, від чого останній впав на землю. Показав, як в подальшому обвинувачений ОСОБА_3 із його задньої правої кишені штанів відкрито викрав гаманець потерпілого марки «Desisan» із защіпкою, чорного кольору, всередині якого знаходились грошові кошти в сумі 10 000 гривень та вибігаючи з території кафе, вийняв із гаманця грошові кошти в сумі 10 000 гривень, які належали потерпілому, а гаманець залишив на території кафе і з місця скоєння кримінального правопорушення втік (т.1 а.с.110-113);
		-протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13 (т.1 а.с.114-117);
		-заявами свідка ОСОБА_13 (т.1 а.с.118), потерпілого ОСОБА_7 (т.1 а.с.119), якими вони повідомляють про тиск на них з приводу зміни ними показів, що стали підставою для звернення до суду із клопотанням про їх допит в порядку ст.. 225 КПК України; 
		-ухвалами слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 19.06.2020, про допит свідка ОСОБА_13 , потерпілого ОСОБА_7 в порядку ст. 225 КПК України та журналами судового засідання від 19.06.2020 з додатками DVD дисками (т.1 а.с.121-125, т.2 а.с.60,61).
		   Оцінюючи вищевказані безпосередньо дослідженідокази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми дляналежної правової оцінки дій обвинуваченого. У вищевказаних доказових матеріалах детально зафіксовані фактичні дані відносно обставин вчинення обвинуваченим інкримінованого йому у вину кримінального правопорушення. При оформленні цих доказів не було допущено істотного порушення прав та свобод обвинуваченого та інших осіб, а інформація, яка в них міститься не дає суду правових підстав для висновку сумніватися у її правдивості. 
		   Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		   Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою«внутрішнього переконання»чи системою«поза межами розумного сумніву»,який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.
		   Сторона захисту наполягала, що винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину не доведена стороною обвинувачення, покликаючись на те, що потерпілий оговорює обвинуваченого з метою помсти, показання його цивільної дружини свідка ОСОБА_13 не є правдивими, котра є зацікавленою особою, експертиза по виявленню відбитків пальців обвинуваченого на гаманці потерпілого не проведена, відбитків немає, тому просила виправдати обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду стверджував, що він вдарив потерпілого, але викрадення гаманця з грошими не скоював, гроші з гаманця могли забрати будь-які сторонні особи. 
		   Суд розцінюєпозицію обвинуваченого, який не визнає своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як усталену модель захисту, форму реалізації права на захист. Покази обвинуваченого та свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_16 суд відхиляє, у зв`язку з наступним. Суд вважає, що показання свідка ОСОБА_8 ,котрий небув очевидцемсамої події,знаходився замежами територіїкафе «Христина",так іпоказання свідка ОСОБА_16  є непереконливими, неправдивими і суперечливими іншим зібраними доказам. На переконання суду, ці свідки лише характеризують обвинуваченого виключно з позитивної сторони, намагаються в такий спосіб пом`якшити покарання ОСОБА_3 . 
		   Так, свідок ОСОБА_16 , допитаний в режимі відеоконференції, повідомив, що бачив як обвинувачений вдарив потерпілого. Показав, що 12.06.2021 він разом із потерпілим ОСОБА_7 в той день сиділи в кафе, в той час як у кафе зайшов обвинувачений ОСОБА_3 разом із свідком ОСОБА_8 . Такі показання суперечать відеозапису, дослідженому під час судового розгляду. Також свідок вказав, що у потерпілого ніколи не було грошей, кафе орендував він, тоді як в матеріалах справи знаходиться договір оренди, нежитлового приміщення №10 за адресою АДРЕСА_3 (т.1 а.с.92-93), укладений між потерпілим і ТзОВ "Сапфір".
		   Таким чином,показання як обвинуваченого, так і свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_9 спростовуються показами потерпілого, свідка ОСОБА_13 , зібраними і перевіреними судом письмовими доказами, які узгоджується між собою і у суду відсутні причини не довіряти показанням вказаних осіб або вважати їх такими, що не відповідають дійсності, або вважати показання такими, які є зацікавленими. 
		   Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд. З огляду на зазначене суд приходить до висновку про відсутність процесуальних порушень з боку сторони обвинувачення, що могли вплинули на об`єктивність та повноту обставин, що підлягають доказуванню відповідно до вимогст. 91 КПК України. А тому суд, дослідивши та оцінивши всі докази по справі, вважає, щостороною обвинувачення доведено вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі.
		   Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України є правильною, оскільки останній вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.
		   Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який віднесений до тяжкого, де об`єктом злочинного посягання є право власності, тобто, врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, вину не визнав, раніше судимий, ніде не працював, постійного доходу не мав, характеризується задовільно, неодружений, зі слів має дітей, на обліку лікаря психіатра, лікаря нарколога, не знаходиться.
		   Обставин, що пом`якшують покарання не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину щодо особи похилого віку. 
		   Згідно досудової доповіді, наданої старшим інспектором Галицького районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" у Львівській області ОСОБА_18 , результати оцінки обвинуваченого ОСОБА_3 показали, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства.
		   Встановлені судом фактичні обставини вчиненого злочину, наведені обставини про його особу, дають підстави для висновку про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого та усталеність його протиправної поведінки, а також про те, що він зневажливо ставиться до суспільства та встановлених у ньому правил, і є особою зухвалою та схильною до вирішення своїх життєвих проблем, в тому числі матеріального характеру, шляхом вчинення умисних корисливих злочинів проти власності.
		   Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства шляхом застосування до нього покарання у виді позбавлення волі.Тому обвинуваченому слід призначити покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті. Суд переконаний, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження нових злочинів, відповідатиме гуманності і справедливості.
		   Підстав для застосування щодо обвинуваченого ст. 69 КК України та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, а також застосування ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням судом не встановлено. 
		   Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін.
		   Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд, 
		у х в а л и в:
		    ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотири) років 1 (один) місяця позбавлення волі.
		   Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни  тримання під вартою.
		   Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 19.06.2020.
		   Речові докази: відеозапис -зберігати при матеріалах кримінального провадження, гаманець чорного кольору-залишити потерпілому.
		   Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченими в той же строк з часу отримання копії вироку.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		   Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		   Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...