Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/217/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 14.07.2021. Зареєстровано: 14.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2021.
Дата набрання законної сили: 09.11.2021
Номер судового провадження: 1-кп/930/7/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015020000000232

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		 
		 
		        Справа № 140/217/16-к
		Провадження 1-кп/930/7/21 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		12.07.2021 року м.Немирів
		Немирівський районний судВінницької області 
		 
		в складі головуючого судді   ОСОБА_1 
		 при секретарях  ОСОБА_2 , 
		ОСОБА_3 
		 з участю прокурора   ОСОБА_4 
		обвинуваченої  ОСОБА_5 
		захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_6 
		представників ТОВ «Ситковецьке» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирові матеріали кримінального провадження внесених до ЄРДР за №12015020000000232 від 16.06.2015 року по обвинувальному акту відносно:
		- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Житомир жительки АДРЕСА_1 , фактично проживаючої АДРЕСА_2 ., громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої,у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 191 КК України,
		 В С Т А Н О В И В :
		 
		Згідно наказу від 25.06.2014 року № 46-к, ОСОБА_5 призначено на посаду фінансового директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситковецьке», зареєстрованого за юридичною адресою: смт. Ситківці Немирівського району, Вінницької області. Згідно посадової інструкції фінансовий директор товариства наділений повноваженнями: здійснювати організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності і контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням власності товариства; здійснювати перевірку документів бухгалтерського обліку щодо операцій по надходженню та списанню грошових коштів, по обліку розрахунків; вести облік договорів ТОВ; забезпечувати схороність документів бухгалтерського обліку; забезпечувати законність, своєчасність і правильність оформлення документів, платежів у банківські установи; щотижнево звітувати директору ТОВ.
		За періодз 01.10.2014по 17.12.2014 ОСОБА_5 ,діючи умисно,зловживаючи своїмслужбовим становищем,в порушеннянаказу поТОВ №36від 03.09.2014,за підписомдиректора ОСОБА_9 «Про фінансовудисципліну»,згідно якогоперерахування коштівздійснювати лишезгідно рахунків,підписаних директором ОСОБА_9 і фінансовимдиректором ОСОБА_5 та погоджених ОСОБА_10 реєстрів платежів,складених напідставі рахунківна оплату,надавала уснівказівки головномубухгалтеру ТОВ ОСОБА_11 ,який небув обізнанийз їїзлочинними намірами,щодо перерахуваннякоштів безвідповідних документівпогоджених із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 із розрахунковогорахунку ТОВ-№ НОМЕР_1  на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у АБ «Укргазбанк».
		В подальшому ОСОБА_11 , який підпорядковувався фінансовому директору ОСОБА_5 , за допомогою системи «клієнт-банк» здійснював перерахування грошових коштів.
		Так, за даними банківських виписок по рахунку ТОВ - № НОМЕР_1 , відкритого в АБ «Укргазбанк» відображено перерахування на рахунок № НОМЕР_2 грошей в сумі 216 000 грн., зокрема:
		14.10.2014 перераховано грошових коштів в сумі 200000грн., із призначенням платежу: повернення зворотної фінансової допомоги згідно акту звірки від 01.10.2014 року, поповнення карткового рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_5 ;
		21.10.2014 перераховано грошових коштів в сумі 7000грн., із призначенням платежу: повернення зворотної фінансової допомоги згідно акту звірки від 01.10.2014 року, поповнення карткового рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_5 ;
		16.12.2014 перераховано грошових коштів в сумі 9000грн., і призначенням платежу: повернення зворотної фінансової допомоги згідно акту звірки від 01.12.2014 року, поповнення карткового рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_5 .
		Про те, за період роботи на ТОВ з ОСОБА_5 договорів про надання зворотної фінансової допомоги та актів звірки не укладалось та не реєструвалось. Кошти від ОСОБА_5 , як надання зворотної фінансової допомоги, в касу підприємства та на розрахункові рахунки не надходили. Дебіторська та кредиторська заборгованість перед ОСОБА_5 не рахувалась та не рахується.
		У подальшому, з метою реалізації своїх злочинних намірів ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те що гроші в сумі 216 000 грн. незаконно перераховані на її рахунок, зняла їх та розпорядилася на власний розсуд, заволодівши таким чином грошовими коштами ТОВ та завдавши шкоди у великих розмірах.
		Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинила злочин передбачений ч.4 ст. 191 КК України  заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у великих розмірах .
		Згідно зміненого обвинувачення вбачається, що 01.03.2013 між фізичною особою ОСОБА_5 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_12 укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики), згідно якого ОСОБА_5 надала ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 220 000,00 грн. (двісті двадцять тисяч) гривень 00 коп., зі строком повернення вказаних коштів до 01.04.2014.
		У подальшому, 03.03.2014 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_12 , ТОВ «Ситковецьке», в особі заступника директора ОСОБА_10 та фізичною особою ОСОБА_5 укладено тристоронній договір про заміну боржника (уступлення права вимоги) по договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики), згідно якого зобов`язання щодо повернення ОСОБА_5 поворотної фінансової допомоги (позики) у сумі 220 000,00 (двісті двадцять тисяч) гривень 00 коп. передано ТОВ «Ситковецьке».
		Вищезазначений правочин визнано дійсним згідно постанови Вищого господарського суду України від 20.09.2017 у справі № 902/63/17, якою залишено без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 01.03.2017 щодо задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_12 про стягнення боргу з ТОВ «Ситковецьке».
		У свою чергу, ОСОБА_5 у період часу з 01.10.2014 по 17.12.2014, діючи самовільно, з метою повернення на власну користь заборгованості у сумі 220 тис. грн., згідно вищезазначеного тристороннього договору, в порушення вимог наказу по ТОВ «Ситковецьке» №36 від 03.09.2014 «Про фінансову дисципліну», згідно якого перерахування коштів здійснюється лише згідно рахунків, підписаних директором ОСОБА_9 і фінансовим директором ОСОБА_13 та погоджених ОСОБА_10 реєстрів платежів, складених на підставі рахунків на оплату, надавала усні вказівки головному бухгалтеру ТОВ ОСОБА_11 , який не був обізнаний з її намірами, щодо перерахування коштів із розрахункового рахунку ТОВ «Ситковецьке» за № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 , належний ОСОБА_5 .
		Таким чином, згідно зміненого обвинувачення вбачається, що своїми самовільними діями ОСОБА_5 вчинила злочин, передбачений ст.356 КК України, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам власника. 
		Представники потерпілого ТОВ «Ситковецьке» зі зміненим прокурором обвинуваченням з ч.4 ст.191 КК України на ст.356 КК України, згідно обвинувального акту від 05.08.2019 (а.с.143-145 т.2), не погодились, підтримуючи обвинувачення в раніше визначеному обсязі за ч.4 ст.191 КК України.
		Суд, дослідивши надані докази, погоджується з первісною позицією прокурора та підтримує позицію потерпілої сторони, вважає, що дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковано саме за ч.4 ст.191 КК України, оскільки доказів, які б свідчили про самовільне ОСОБА_5 , всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам власника, суду не надано. 
		Вина обвинуваченої ОСОБА_5 підтверджується показаннями самої обвинуваченої, представників потерпілої сторони, свідків та матеріалами кримінального провадження.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 суду повідомила, що вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України визнає повністю, а у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України не визнала в повному обсязі та цивільний позов також не визнала в повному обсязі. 
		Суду пояснила, що в ТОВ «Ситковецьке» вона працювала з 2009 року по 2015 рік. Працювала на посадах головного бухгалтера, фінансового директора, директора підприємства та знову на посаді фінансового директора товариства з посади якого і звільнилася у лютому 2015 року. 
		У 2012 році, коли вона працювала на посаді директора підприємства, на підприємство ПП «Наша компанія» поставлялось насіння кукурудзи. 
		Також ТОВ «Ситковецьке» співпрацювало з ФОП « ОСОБА_12 », який надавав підприємству послуги з наявною у нього сільгосптехнікою. За поставлені на ТОВ «Ситковецьке» насіння кукурудзи від ПП «Наша компанія», ТОВ«Ситковецьке» своєчасно не розраховувалось та утворився чималий борг. 
		Право вимагати даний борг за Договором про відступлення права вимоги, перейшло від ПП «Наша компанія» до ФОП « ОСОБА_12 ». Таким чином погасити своє боргове зобов`язання ТОВ «Ситковецьке» мало вже не перед ПП«Наша компанія», а перед ФОП « ОСОБА_12 » 
		Так як ТОВ «Ситковецьке» довгий час не розраховувалось за даним борговим зобов`язанням із ФОП « ОСОБА_12 », останній почав погрожувати подати на ТОВ «Ситковецьке» до суду. Однак вирішення питання таким чином не було б на користь ТОВ «Ситковецьке», оскільки останнє взяло в банківських установах чималі кредити і ще мало намір їх брати для своєї діяльності, і подання позову ФОП « ОСОБА_12 » до ТОВ «Ситковецьке» підірвало б кредитну історію підприємства і банківські установи могли б відмовляти у видачі в подальшому кредитів підприємству. Тоді вона запропонувала позичити ФОП « ОСОБА_12 » свої власні кошти уклавши договір про надання поворотної фінансової допомоги на суму 220 тис. грн, оскільки саме така сума необхідна була на той час ОСОБА_12 для ремонту його сільгосптехніки та такі кошти були у неї в наявності. 
		Дане питання було узгоджено із ОСОБА_10 , який являвся по суті власником підприємства, однак документально це ніде не було зафіксовано. ОСОБА_10 був оформлений на підприємстві як заступник директора. Із ОСОБА_10 було погоджено, що вона свої власні кошти у сумі 220тис.грн. позичає ФОП ОСОБА_14 », а в послідуючому ТОВ «Ситковецьке» поверне дану суму коштів їй оформивши це відповідним чином. Таким чином між нею як фізичною особою та ФОП « ОСОБА_12 » 01.03.2013 був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги на суму 220тис.грн., яка згідно даного договору мала бути повернута їй ФОП « ОСОБА_12 » до березня 2014 року.
		Згодом, у березні 2014 року був укладений договір про заміну боржника по договору про надання поворотної фінансової допомоги та згідно даного договору ФОП « ОСОБА_12 » передало новому Боржнику-ТОВ «Ситковецьке» своє зобов`язання з повернення ОСОБА_5 боргу у сумі 220тис.грн. Згідно з даним договором даний борг мав бути погашений перед нею ТОВ «Ситковецьке» до кінця 2014 року. Для укладення даного договору ОСОБА_5 було видано цього ж числа (03.03.2014) довіреність якою вона уповноважила ОСОБА_10 на підписання даного договору. 
		У жовтні 2014 року в усній формі вона погодила з ОСОБА_10 питання про перерахування ТОВ «Ситковецьке» на її особистий картковий рахунок заборговану їй суму коштів. З даного приводу вона попросила головного бухгалтера ОСОБА_11 перерахувати на її картковий рахунок грошові кошти, що останній і зробив перерахувавши спочатку 200 тис. грн, а згодом 7 та 9 тис.грн. ОСОБА_10 знав про перерахування даних коштів. При цьому, до її звільнення у лютому 2015 року з товариства, до неї ніяких питань не виникало. Навіть після звільнення з роботи на підприємстві вона допомагала робити річний звіт для податкових органів. Вважає, що вона довірилась ОСОБА_10 та отримала від нього лише усне погодження на перерахування на її картковий рахунок коштів з рахунку підприємства, а необхідно було взяти у нього письмове погодження. Свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст.. 356 КК України визнає повністю та кається. Цивільний позов не визнає, оскільки вважає, що її діями будь-якої матеріальної шкоди ТОВ «Ситковецьке» не заподіяно. Підприємство все одно мало погасити перед нею борг у сумі 220тис.грн. 
		Решту коштів у розмірі 4000 грн., які ТОВ «Ситковецьке» мало їй ще сплатити до тих 216 тис.грн, які були перераховані їй в жовтні 2014 року, були стягнуті з ТОВ «Ситковецьке» на її користь рішенням Немирівського районного суду і дану суму коштів ТОВ «Ситковецьке» їй сплатило. При цьому у ході розгляду даної цивільної справи предметом дослідження у ній були всі ж ті договора - про надання нею поворотної фінансової допомоги на суму 220тис.грн. ФОП « ОСОБА_14 » та договір про заміну боржника по договору про надання поворотної фінансової допомоги.
		Представники потерпілої сторони ТОВ «Ситковецьке» ОСОБА_8 та ОСОБА_7 суду пояснили, що вони підтримують первинне обвинувачення подане до суду, оскільки вважають, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за первинним обвинуваченням, яке їй було інкриміноване, а саме за ч. 4 ст. 191 КК України, оскільки вважають, що так як не було письмового підтвердження власника ТОВ «Ситковецьке» ОСОБА_10 , як згода на перерахування коштів з рахунку ТОВ «Ситковецьке» на особистий картковий рахунок ОСОБА_5 , та вважають, що остання привласнила кошти в сумі 216тис.грн. При цьому не заперечили наявність рішень господарського суду та суду першої інстанції (Немирівського районного суду), якими було підтверджено факт укладення тристороннього договору про заміну боржника (уступлення права вимоги) по договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики), згідно якого зобов`язання щодо повернення ОСОБА_5 поворотної фінансової допомоги (позики) усумі 220000,00 (двісті двадцять тисяч) гривень 00 коп. передано ТОВ«Ситковецьке» від ФОП « ОСОБА_12 ». При цьому також підтвердили, що підпис на даному договорі належить ОСОБА_10 .
		Цивільний позов підтримали в повному обсязі.
		Свідок ОСОБА_10  суду пояснив, що знає давно ОСОБА_5 , в період часу з 2007 по 2015 роки вона працювала у підприємстві ТОВ « Ситковецьке». У 2015 році свідок працював на посаді менеджера, а ОСОБА_5 на посаді головного бухгалтера підприємства та фінансового директора. Являється реальним власником підприємства через афільовані підприємства. Свідок повністю довіряв ОСОБА_15 . Всі фінансові операції по підприємству проводила ОСОБА_5 . Дане підприємство свідок створив та заснував у 2004 році. Директором підприємства ТОВ « Ситковецьке» на той час працював ОСОБА_9 . Всі фінансові операції та інші дії ОСОБА_5 погоджувала з ним у віддаленому режимі ( через електронну пошту). Дозволу на перерахунок 220000 гривень свідок ОСОБА_5 не надавав, лише на перерахунок 9000 гривень на солярку. ОСОБА_5 здійснила перерахування 220000 гривень ФОП « ОСОБА_14 » без його відома та чомусь на його рахунок було переведено 150000 гривень призначення яких свідок не знає. Кошти у сумі 150000 гривень надійшли з картки ОСОБА_5 . Суду також повідомив про те, що між ТОВ « Ситковецьке» та ФОП « ОСОБА_14 » проводились взаємозаліки відповідно до договору під яким стоїть підпис свідка. Свідок розповів про те, що він безмежно довіряючи ОСОБА_5 підписував пусті бланки договорів та інших паперів. Після своїх протиправних дій ОСОБА_5 залишила підприємство та забрала із собою всі фінансові документи. Свідок вважає, що мета ОСОБА_5 була захоплення підприємства ТОВ « Ситковецьке» власником якого той являється. 
		Свідок ОСОБА_11  суду пояснив, що він працює головним бухгалтером ТОВ « Ситковецьке» тривалий час. У 2014 році працював в.о. головного бухгалтера, ОСОБА_9 був директором, а ОСОБА_5 працювала фінансовим директором. Власником підприємства являється ОСОБА_10 , який в свою чергу у 2004 році працював на підприємстві на посаді заступника директора. Всі фінансові платежі ним погоджувалися з ОСОБА_5 , яка в свою чергу в електронному виді погоджувала їх із власником ОСОБА_10 200000 гривень перераховував за погодженням з ОСОБА_5 як зворотну фінансову допомогу. Свідок з ОСОБА_10 ніколи безпосередньо не спілкувався, а ОСОБА_5 повідомила свідку про погодження перерахування 200000 гривень. Через деякий час ОСОБА_10 вніс на рахунок підприємства 150000 як фінансову допомогу. 200000 гривень ОСОБА_5 не позичала підприємству. Заборгованості підприємства перед ОСОБА_5 не було. Суду також пояснив що між ТОВ « Ситковецьке» та ФОП « ОСОБА_14 » існували комерційні стосунки, між ними укладався договір переуступки боргу. Про якісь судові спори та рішення з цього приводу йому не відомо. Станом на теперішній час 200000 гривень рахуються за ТОВ « Ситковецьке» як дебіторська заборгованість перед ним.
		Свідок ОСОБА_16 надала суду показання про те, що вона працює начальником відділу кадрів, бухгалтером із виплати заробітної плати на підпріємтсві ТОВ « Ситковецьке». У жовтні 2014 року ОСОБА_5 була її безпосереднім керівником  фінансовим директором ТОВ « Ситковецьке», яка погоджувала всі фінансові платежі підприємства. В той період також на підприємстві працював за сумісництвом заступник директора ОСОБА_10 . Про перерахування 200000 гривень свідок дізналась у 2015 році, куди ці кошти перераховувались не знає, лише знає про перерахування 9000 гривень як зарплати ОСОБА_5 . Всі платежі ОСОБА_17 погоджувала в електронному вигляді із ОСОБА_10 , який являється фактичним власником підприємства, а потім в. о. головного бухгалтера ОСОБА_11 здійснював ці платежі.
		Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що працював директором ТОВ «Ситковецьке» з 2014 по 2016 роки. В часи його управління підприємством обвинувачена працювала фінансовим директором. Про будь які перерахування коштів та їх відповідне отримання йому нічого не відомо. Він був формальним директором. Фінансову сторону управління підприємством контролював бухгалтер та власник підприємства ОСОБА_10 . Головний бухгалтер ОСОБА_11 проводив різні платежі за підпорядкуванням ОСОБА_5 , яка дані платежі погоджувала з ОСОБА_10 . ОСОБА_9 підписував накази про фінансову дисципліну. Головний бухгалтер ОСОБА_11 не звітував перед ним щодо фінансової діяльності. ОСОБА_9 був відповідальним за приймання та звільнення працівників. ОСОБА_9 знайомив під розписку ОСОБА_5 по підприємству. 
		Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що з 2009 по 2014 рік працював начальником охорони на ТОВ «Ситковецьке». На одній із виробничих нарад йому стало відомо, що ФОП « ОСОБА_14 » і ТОВ «Ситковецьке» мало фінансові відносини. ТОВ «Ситковецьке» заборгувало ФОП « ОСОБА_14 » кошти в сумі 500000 грн. Йому також стало відомо, що ОСОБА_19 внесла кошти у рахунок заборгованості перед ФОП « ОСОБА_14 ». ОСОБА_5 сама безпосередньо здійснювала переказ коштів на рахунок ФОП « ОСОБА_14 ». 
		Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що в минулому працював у ФОП « ОСОБА_21 » заступником директора з агровиробництва. На роботу його прийняв ОСОБА_10 . Йому на одній з виробничих нарад стало відомо про борг ТОВ «Ситковецьке» перед ФОП « ОСОБА_14 ». Фактичним власником ТОВ «Ситковецьке» був ОСОБА_10 , хоча він не був оформлений як власник юридично. ОСОБА_20 також було відомо, що борг перед ФОП « ОСОБА_14 » нарахувала ОСОБА_5 . ОСОБА_5 надавала ФОП « ОСОБА_14 » свої власні кошти, а потім повністю ТОВ «Ситковецьке» розрахувалось із ФОП « ОСОБА_14 ». Йому цей факт став відомий зі слів ОСОБА_10 . В той період часу ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_20 , що ТОВ «Ситковецьке» розрахувалось із нею коштами в сумі 200000 грн. Безпосереньо кошти перераховував головний бухгалтер ОСОБА_11 за погодженням із ОСОБА_10 . Погодження проплат здійснювалось за погодженням з ОСОБА_10 в телефонному режимі. ОСОБА_5 сама не перераховувала кошти. ОСОБА_20 особисто не бачив як ОСОБА_5 передавала кошти ОСОБА_12 .
		Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що у період часу з 2012 по 2015 рік працював приватним підприємцем. Він надавав послуги із агровиробництва. Він був зареєстрований як ФОП. ФОП « ОСОБА_14 » і ТОВ «Ситковецьке» та підприємство «Наша компанія» уклали трьох сторонню угоду. Всі фінансові питання він вирішував із ОСОБА_5 , так як до неї направляв ОСОБА_10 ТОВ «Ситковецьке» не розрахувалось перед ФОП « ОСОБА_14 » за насіння. ОСОБА_5 вирішила в рахунок боргу перерахувати власні кошти у сумі 220000 грн. на підставі зворотної фінансової допомоги. Ці кошти вона йому віддала готівкою. Він вважає, що дані кошти були надані в рахунок боргу на один рік, в надії на те, що ТОВ «Ситковецьке» віддасть йому борг. Після того вони уклали трьохсторонню угоду між ним, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 про повернення коштів. Суд стягнув кошти з ТОВ «Ситковецьке», крім 220000 грн.
		Невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_5 за ч.4 ст.191 КК України, суд розцінює критично як метод самозахисту з метою уникнення відповідальності за більш тяжкий злочин. Її позиціяспростовується показами представників потерпілої сторони та в достатній мірі підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:
		-Витягом з кримінального провадження №12015020000000232, з якого вбачається, що ОСОБА_5 працюючи на посаді фінансового директора ТОВ «Ситковецьке», упродовж жовтня-грудня 2014 року зловживаючи своїм службовим становищем, привласнила грошові кошти ТОВ «Ситковецьке» в розмірі 216000 грн. (а.с.174 т.2);
		-Заявою ТОВ «Ситковецьке» про вчинення кримінального правопорушення (а.с.176-177 т.2);
		-Посадовою інструкцією головного бухгалтера ТОВ «Ситковецьке» (а.с.187-191 т.2);
		-Статутом ТОВ «Ситковецьке» (а.с.193-211 т.2);
		-Наказом №15 від 05.05.2015 року ТОВ «Ситковецьке» про створення комісії для проведення перевірки та передачі бухгалтерських документів (а.с.212 т.2);
		-Актом перевірки від 05.05.2015 року з якого вбачається, що в ході перевірки було встановлено, що згідно з виписки з рахунка 6851, контрагенту ОСОБА_5 на картковий рахунок були зараховані наступні суми: 15.10.2014 року зараховано 200000 грн, 22.10.2014 року зараховано 7000 грн., 17.12.2014 року зараховано 9000 грн. Документальне підтвердження про законність перерахованих сум в бухгалтерських документах відсутнє. При перевірці складу ПММ виявлено: сім фактів безпідставної заправки транспорту дизельним паливом в 2013 році у кількості 486 л. Даний транспорт належить близьким родичам та знайомим. Витрати по заправці списані на господарську діяльність підприємства (а.с.213 т.2);
		-Платіжними дорученнями (а.с.214-215 т.2);
		-Оборотно-сальдовою відомістю (а.с.216-217 т.2);
		-Бухгалтерськими документами (а.с.218-222 т.2);
		-Фінансовими документами, які свідчать про взаємні розрахунки за договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 01.03.2013 року між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_12 , а саме: притензією щодо сплати боргу у сумі 439530,00 грн. (а.с.63 т.2) платіжним дорученнями (а.с.64-70 т.2), договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) (а.с.71-72 т.2), договором про заміну боржника від 03.04.2014 року (а.с.74-75), договором про відступлення права на вимогу від 01.08.2012 року (а.с.123-124 т.2), актом приймання-передачі (а.с.12 т.2), актами звірки взаємних розрахунків з ПП «Наша компанія» (а.с.126-127 т.2), договір купівлі-продажу №008 від 12.03.2012 року (а.с.129-130 т.2).
		-Довідкою ТОВ «Ситковецьке» №752 від 11.06.2015 року з якої вбачається, що ОСОБА_5 15.10.2014 року згідно платіжного доручення №461 без будь яких правових підстав було перераховано з розрахункового рахунку ТОВ «Ситковецьке» на свій власний рахунок кошти у розмірі 200000 грн. При цьому в призначенні платежу вказано про повернення зворотної фінансової допомоги згідно акта звірки від 01.10.2014 року (а.с.200 т.2);
		-Протоколом №25/06-14 загальних зборів учасників ТОВ «Ситковецьке» з якого вбачається, що загальними зборами було вирішено заяву ОСОБА_5 задовольнити, перевести ОСОБА_5 з посади директора Товариства на посаду фінансового директора з 26.06.2014 року (а.с.225 т.2)
		-Наказом №14-к ТОВ «Ситковецьке» від 12.02.2015 року про звільнення фінансового директора ОСОБА_5 з роботи з 12.02.2015 року за згодою сторін (а.с.233 т.2).
		-Наказом №30 від 01.08.2013 року з якого вбачається, що перерахування коштів здійснювати лише згідно рахунків, підписаних директором ОСОБА_5 і заступником директора ОСОБА_20 та погоджених ОСОБА_10 реєстрів платежів, складених на підставі рахунків на оплату (а.с.237 т.2).
		-Довідкою по місцю вимоги з якої вбачається, що 15.10.2014 року грошовий переказ в сумі 200000,00 та 22.10.2014 року грошовий переказ в сумі 7000 грн. були здійснені з усного розпорядження ОСОБА_5 без письмової згоди з ОСОБА_10 згідно реєстру платежів (а.с.236 т.2);
		-Актом про повернення поворотної фінансової допомоги з якого вбачається, що даним актом підтверджується факт перерахування 15.10.2014 року ОСОБА_5 з розрахункового рахунку ТОВ «Ситковецьке» № НОМЕР_1 на свій особистий картковий рахунок № НОМЕР_4 коштів в сумі 200000,00 грн. з вказаної суми кошти в розмірі 150000 грн були передані від ОСОБА_5 
		17.10.2014 року кошти в сумі 150000,00 грн були повернуті ОСОБА_10 в касу ТОВ «Ситковецьке», що підтверджується приходним касовим ордером від 17.10.2014 року (а.с.239 т.2) .
		-Заявою ТОВ «Ситковецьке», з якої вбачається, що станом на жовтень 2014 року електронний цифровий підпис для можливості використання системи «Клієнтбанк» було оформлено лише фінансовому директору ОСОБА_5 . Крім того, перерахунок коштів в розмірі 216000,00 грн було вчинено за вказівкою ОСОБА_5 на її особистий картковий рахунок, під її контролем та супроводом. Оскільки ОСОБА_5 в жовтні 2014 року займала посаду фінансового директора ТОВ «Ситковецьке», саме до її повноважень відносились функції контролю та управління фінансами підприємства, а тому в.о. головного бухгалтера ОСОБА_11 не повідомляв будь-кого іншого, окрім фінансового директора ОСОБА_5 про перерахунок коштів (а.с.243 т.2).
		-Службовою характеристикою ТОВ «Ситковецьке», з якої вбачається, що ОСОБА_5 працювала на ТОВ «Ситковецьке» з 2009 року по 2013 рік на посаді головного бухгалтера; з 2013 по 2014 рік - на посаді директора; з 2014 по лютий 2015 року - на посаді фінансового директора. В роботі допускала значні порушення, які проявлялись в неналежному оформлені документів бухгалтерської та податкової звітності, відсутності контролю та планування діяльності підприємства, безпідставній розтраті коштів та матеріальних цінностей підприємства, чим завдала значної матеріальної шкоди ТОВ «Ситковецьке». Після звільнення в лютому 2015 року, ОСОБА_5 покинула підприємство не передавши жодних справ, які відносились до її відповідальності. Виявлені після звільнення ОСОБА_5 порушення в роботі і завдані матеріальні збитки стали підставою для звернення ТОВ «Ситковецьке» до правоохоронних органів із заявами про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності (а.с.244 т.2).
		-Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 19.08.2015 року, з яких вбачається, що оперуповноваженим УПЗСЕ на підставі ухвали слідчого судді було ознайомлено з юридичною справою, тобто документами, що стали підставою для відкриття карткового рахунку ОСОБА_5 , відкритого в ПАТ АБ «Укргазбанк», виписки про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_5 за період часу з моменту відкриття рахунку по день винесення ухвали. При ознайомленні встановлено виписки про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_5 відкритого в ПАТ АБ Укргазбанк за період часу з 10.10.2014 року по 29.07.2015 року (а.с.9-10 т.3);
		-Описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, з якого вбачається що були вилучені юридична справа, тобто документи, що стали підставою для відкриття карткового рахунку ОСОБА_5 ( розписка, заява анкета, копія паспорта та ідентифікаційного коду(а.с.16-20 т.3), виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_5 (а.с.11 т.3);
		-Випискою по рахунку № НОМЕР_3 за період з 14.10.2014 по 29.07.2015 року (а.с.12-15 т.3);
		-Протоколом про тимчасовий доступ до речей та документів від 19.08.2015 року з якого вбачається, що при ознайомлені зі змістом документів встановлено рух коштів по рахунку № НОМЕР_5 ТОВ «Ситковецьке» на паперовому носію з 14.07.2014 року по 29.07.2015 року (а.с.26-27 т.3);
		-Протоколом №25/06-14 загальних зборів учасників ТОВ «Ситковецьке» від 25.06.2014 року з якого вбачається, що загальними зборами вирішено питання щодо переведення ОСОБА_5 з посади директора Товариства на посаду фінансового директора (а.с.34 т.3);
		-Статутом ТОВ «Ситковецьке» (а.с.43-53 т.3);
		-Додатковою угодою до Договору банківського рахунку №42/14-РКО від 14.07.2014 року (а.с.59-67 т.3);
		-Банківською документацією (а.с.68-83 т.3);
		-Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.84-87т.3);
		-Банківською документацією (а.с.96-97 т.3)
		-Випискою особового рахунку ТОВ «Ситковецьке» в АБ «Украгазбанк» , рахунок № НОМЕР_6 , за період з 14.07.2014 по 29.07.2015 року, з якого вбачається, що 15.10.2014 року відбувся рух коштів на рахунок № НОМЕР_3 ОСОБА_5 як повернення зворотної фінансової допомоги згідно акту звірки від 01.10.2014 року (а.с.147 т.3) на суму 200000,00 грн , 22.10.2014 року на суму 7000,00 грн, 17.12.2014 року на суму 9000,00 грн. (а.с.111-250 т.3).
		-Випискою особового рахунку ТОВ «Ситковецьке» в АБ «Украгазбанк» , рахунок № НОМЕР_6 , за період з 14.07.2014 по 29.07.2015 року (а.с.1-42 т.4);
		-Листом ТОВ «Ситковецьке» від 23.09.2015 року вбачається, що ОСОБА_5 працювала в ТОВ «Ситковецьке» з 05.05.2009 року на посаді головного бухгалтера підприємства, з 26.01.2013 року - на посаді директора, з 26.04.2014 року - на посаді фінансового директора ТОВ «Ситковецьке». В платіжному доручені № 461 від 15.10.2014 року, яким було перераховано кошти в розмірі 200 000, 00 грн. з розрахункового рахунку ТОВ «Ситковецьке» на особистий картковий рахунок ОСОБА_5 в призначені платежу зазначено: «повернення зворотної фінансової допомоги згідно акта звірки від 01.10.2014 року», однак протягом періоду роботи ОСОБА_5 в ТОВ «Ситковецьке», починаючи з 05.05.2009 року і до 15.02.2015 року ОСОБА_5 не надавала підприємству жодної фінансової допомоги. Таким чином посилання в платіжному доручені на акт звірки від 01.10.2014 року і повернення фінансової допомоги є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Жодної допомоги ОСОБА_5 ТОВ «Ситковецьке» не надавала, актів звірки з нею проведено не було, а, отже, перерахування 200 000, 00 грн. з розрахункового рахунку ТОВ «Ситковецьке» на особистий картковий рахунок ОСОБА_5 було зроблено нею без правових підстав з метою незаконного збагачення та завдання матеріальних збитків ТОВ «Ситковецьке»( а.с.43 т.4).
		-Згідно довідки складеної Старшим державним фінансовим інспектором відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Держфінінспекції у Вінницькій області ОСОБА_22 вбачається, що перевіркою питання щодо надання та повернення поворотної фінансової допомоги громадянки ОСОБА_5 в період з 01.01.2013 по 22.10.2015 року, встановлено наступне. Договір про надання зворотної фінансової допомоги громадянкою ОСОБА_5 та акти звірки: від 01.10.2014 б/н на суму 200000,00 грн., від 01.10.2014 б/н на суму 7000,0 грн., від 17.12.2014 б/н на суму 9000,0 гривень в ході проведення перевірки не представлено. Відповідно до довідки від 28.10.2015 №1001, за підписом від імені директора ТОВ «Ситковецьке» ОСОБА_9 слідує, що за період роботи на підприємстві ОСОБА_5 договори про надання зворотної фінансової допомоги з нею не укладались та не реєструвались. Кошти від ОСОБА_5 як надання зворотної фінансової допомоги в касу підприємства та на розрахунковий рахунок не надходили. Дебіторська та кредиторська заборгованість перед ОСОБА_5 не рахувалась та не рахується. За даними рахунку № НОМЕР_7 «Розрахунки з іншими кредиторами» ТОВ «Ситковецьке» по контрагенту ОСОБА_5 в період з 01.01.2013 по 01.10.2014 дебіторська чи кредиторська заборгованість не рахувалась. За період з 01.10.2014 по 12.02.2015 року за даними регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Ситковецьке» по дебету Рахунку №6851 відображено господарську операцію з перерахування на користь ОСОБА_5 грошових коштів в загальній сумі 216000,0 грн., із призначенням платежу: " повернення зфд". За даними банківських виписок по рахунку ТОВ «Ситковецького» № НОМЕР_1 відкритого в АБ «Укргазбанк» МФО 320478 за період з 01.10.2014 по17.12.2014 року відображено перерахування на рахунок № НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 216 000,0 грн., зокрема: 14.10.2014 перераховано грошових коштів в сумі 200000,0 грн. із призначенням платежу: повернення зворотної фінансової допомоги згідно акту звірки від 01.10.2014 року, поповнення карткового рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_5 ; 21.10.2014 перераховано грошових коштів в сумі 7000,0 грн. із призначенням платежу: повернення зворотної фінансової допомоги згідно акту звірки від 01.10.2014 року, поповнення карткового рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_5 16.12.2014 перераховано грошових коштів в сумі 9000,0 грн. із призначенням платежу: повернення зворотної фінансової допомоги згідно акту звірки від 01.12.2014 року, поповнення карткового рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_5 . В ході проведення перевірки Управлінням МВС України у Вінницькій області в особі старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_23 на ім`я директора ТОВ «Ситковецьке» ОСОБА_9 направлено лист від 19.10.2015 №5/6036 щодо надання фінансово-бухгалтерських документів за період з 2013-2015 роки, а саме: договори поворотної фінансової допомоги, укладених між ТОВ «Ситковецьке» із ОСОБА_5 ; банківські виписки або прибуткові касові ордери на отримання поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_5 (а.с.49-52 т.4);
		-Довідкою ТОВ «Ситковецьке» №1001 від 28.10.2015, згідно якої вбачається те, що за період роботи на підприємстві ОСОБА_5 договори про надання зворотної фінансової допомоги з нею не укладались, не реєструвались. Кошти від ОСОБА_5 про надання зворотної фінансової допомоги в касу підприємства та на розрахунковий рахунок не надходили. Дебіторська та кредиторська заборгованість перед ОСОБА_5 не рахувалась та не рахується (а.с.56 т.4);
		-Фінансовими документами АБ «Укргазбанк» з якого вбачається поповнення карткового рахунку 15.10.2014 року на суму 200000,00 грн, 22.10.2021 року поповнення рахунку на суму 7000,00 грн та 17.12.2014 року на суму 9000,00 грн (а.с.58-62 т.4).
		-Банківською випискою з рахунку ОСОБА_5 (а.с.91 т.4);
		-Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 01.03.2013 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 на суму 220000,00 грн (а.с.93, 123-124 т.4);
		-Договором про заміну боржника від 03.03.2014 року по договору про надання поворотної фінансової допомоги , згідно якого ОСОБА_12 було замінено на ТОВ «Ситковецьке» (а.с.94, 130 т.3);
		-Актами звірки взаємних розрахунків з ОСОБА_5 (а.с.120-121, 128-129 т.4);
		-Прибутковим касовим ордером №1 від 01.03.2013 року прийнятого від ОСОБА_5 на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги на суму 220000,00 грн (а.с.127 т.4);
		-Висновком експерта №20-4273 від 29.10.2020 року, з якого вбачається, що відтиски печатки ТОВ «Ситковецьке» ідент. код № 33845116 на довіреності від 03.03.2014 року (а.с. 132 т.4), договорі про заміну боржника від 03.03.2014 року (а.с. 130-131 Т.4), акті звірки взаємних розрахунків від 01.10.2014 року  (а.с. 128 т.4) акті звірки взаємних розрахунків від 01.12.2014 року  (а.с. 129 т.4), нанесені у кожному випадку рельєфним кліше, виготовленим фотополімерним способом. 
		2-3. Відтиски печатки ТОВ «Ситковецьке», розміщених на договорі про заміну боржника (уступлення права вимоги) (по договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики), укладений між ФОП ОСОБА_12 (Боржник), ТОВ «Ситковецьке» в особі заступника директора ОСОБА_10 (Новий боржник) та ФО ОСОБА_5 (Кредитор) на 2-х арк. (т.4 а.с. 130-131) та на довіреності від 03.03.2014 на ім`я ОСОБА_10 на 1-му арк. (т.4 а.с. 132), нанесені не печаткою ТОВ «Ситковецьке», вільні зразки якої були надані для порівняльного дослідження.
		В ході судового розгляду судом до матеріалів кримінального провадження долучено докази, в тому числі зі сторони захисту, серед яких постанова Верховного суду України від 17.10.2017 року №140/2902/16-ц, адвокатський запит №307 від 14.04.2020 (а.с.125 т.4), лист ФОП « ОСОБА_12 » від 20.04.2020 року (а.с.126 т.4), ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 10.10.2018 року у справі №127/4410/18 (а.с.133 т.4), висновки експертів за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчого дослідження від 14.05.2018 року №2443/244/2445/18-21 (а.с.134-138 т.4, виписка ПАТ «КБ`Приват Банк» (а.с.168-169 т.4). Такі докази в порядку ст.. 290 КПК України стороною захисту, з урахуванням зміни прокурором обвинувачення, та підтримання попереднього обвинувачення потерпілим, потерпілому з урахуванням підтримання попереднього обвинувачення відриті не були.
		Враховуючи вище викладене відповідно до ч.12 ст. 290 КПК України, суд встановив, що сторона захисту обвинувачення, як сторона кримінального провадження не здійснила відкриття вище вказаних матеріалів відповідно до положень цієї статті.
		А тому суд визнає дані докази не допустимими та виключає їх зі складу доказів, які підлягають дослідженню в нарадчій кімнаті. 
		Згідно вимог ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 08.02.2001 у справі «Берктай проти Туреччини», рішення від 07.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», показує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. 
		Суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, підтверджується зібраними органом досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами, які є належними, допустимими та достовірними. 
		Суд не вбачає в діях ОСОБА_5 самовільних дій, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам власника, оскільки беззаперечно доведено саме те, що ОСОБА_5 вчинила злочин передбачений ч.4 ст. 191 КК України  заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у великих розмірах.
		Судом взято до уваги той факт, що при перерахуванні коштів в розмірі 200 000, 00 грн. з розрахункового рахунку ТОВ «Ситковецьке» на особистий картковий рахунок ОСОБА_5 в призначені платежу зазначено: «повернення зворотної фінансової допомоги згідно акта звірки від 01.10.2014 року», однак протягом періоду роботи ОСОБА_5 в ТОВ «Ситковецьке», починаючи з 05.05.2009 року і до 15.02.2015 року ОСОБА_5 не надавала підприємству жодної фінансової допомоги, а тому посилання в платіжному доручені на акт звірки від 01.10.2014 року і повернення фінансової допомоги є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, так як на думку суду жодної допомоги ОСОБА_5 ТОВ «Ситковецьке» не надавала, актів звірки з нею проведено не було, а отже, перерахування 200 000, 00 грн. з розрахункового рахунку ТОВ «Ситковецьке» на особистий картковий рахунок ОСОБА_5 було зроблено нею без правових підстав з метою незаконного збагачення та завдання матеріальних збитків ТОВ «Ситковецьке». 
		Крім того судом взято до уваги довідку від 28.10.2015 №1001 видану за підписом від імені директора ТОВ «Ситковецьке» ОСОБА_9 з якої слідує, що за період роботи на підприємстві ОСОБА_5 договори про надання зворотної фінансової допомоги з нею не укладались та не реєструвались. Кошти від ОСОБА_5 як надання зворотної фінансової допомоги в касу підприємства та на розрахунковий рахунок не надходили. 
		З огляду на усе викладене, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_5 за ст.356 КК України та докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту на підтвердження вчинення даного злочину оцінені судом критично та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. 
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання, не визнання вини та не відшкодування збитків завданих злочином, а тому суд критично відноситься до висновку досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, згідно якої виправлення особи можливе без позбавлення волі на певний строк .
		Таким чином, всебічно, повно та неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 саме за ч.4 ст. 191 КК України знайшла своє підтвердженнявсудовому засіданнівповному обсязі, всі докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про доведеність вини ОСОБА_5 , їїдіїорганами досудового розслідування кваліфіковано вірно за ч.4 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у великих розмірах.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з наступними змінами, відповідно до якої при призначенні покарання в кожномувипадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненнізлочину, суд має суворо додержувати вимогст.65 КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п.3 вказаної Постанови, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої судом не встановлено. 
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.
		При призначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, наслідків які настали, особу винної, її соціальне становище, яка ранішене судима,на облікуу лікаря наркологата психіатра неперебуває,за місцемпроживання характеризуєтьсяпозитивно, невизнання вини, невідшкодування шкоди, а тому суд враховуючи вище викладене, приходить до висновку, що ОСОБА_5 заслуговує на покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті 191 ч.4 КК України, а її виправлення та перевиховання не можливе без реальної ізоляції від суспільства.
		Згідно ст.122, 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів на проведення експертизи у розмірі 6537,60 грн. слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.
		Речові докази по справі відсутні.
		Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не обирати.
		У кримінальному провадженні представником потерпілої сторони ТОВ «Ситковецьке» заявлено цивільний позов, в якому представник ТОВ «Ситковецьке» просить стягнути з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Ситковецьке» грошові кошти в розмірі 216000,00 грн. (а.с.7 т.1). 
		Вирішуючи заявлений цивільний позов представника потерпілої сторони ТОВ «Ситковецьке» , суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.1ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		Згідно ст.1166 ЦПКмайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, яка її завдала. 
		Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав
		цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про
		відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		У співставленні з наведеними нормативними актами, зважаючи на доведеність вини обвинуваченої, не зважаючи на невизнання позовних вимог, суд вважає доведеним факт заподіяння матеріальної шкоди потерпілій стороні, а тому дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Керуючисьст.ст. 368,370, 373,374КПКУкраїни суд,-
		 
		 У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 191 КК України та призначити їй покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на 2 (два) роки.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати. 
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 виданий 19.10.2002 року Житомирським МВ УМВС України у Житомирській області на користь держави (отримувач коштів УК у Немирівському районі/ 24060300; код за ЄДРПОУ: 37336738; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313010115000002380; код класифікації доходів бюджету: 24060300) процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 6537 (шість тисяч п`ятсот тридцять сім гривень), 60 коп.
		Позовні вимоги ТОВ «Ситковецьке» задовільнити.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 виданий 19.10.2002 року Житомирським МВ УМВС України у Житомирській області на користь ТОВ «Ситковецьке» вул..Мандролька,19 смт.Ситківці Немирівського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 33845116 грошові кошти у розмірі 216000 (двісті шістнадцять тисяч гривень),00 коп. 
		Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.
		 
		    Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...