Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Категорія справи № 592/11464/14-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2021.
Дата набрання законної сили: 07.07.2021
Номер судового провадження: 61-4339ск20

метів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
		 
		Відповідно до частини першої статті 18 указаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		 
		Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. 
		Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
		 
		Частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що, крім іншого, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
		 
		За правилами частини п`ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
		 
		За приписами частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суди виходили з того, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження є виконавчими документами, які підлягають виконанню в загальному порядку, а тому підстави для закінчення виконавчих проваджень № 58668581 та № 58668711, які включені до зведеного виконавчого провадження № 58731589, відсутні.
		 
		У судових рішеннях суди попередніх інстанцій зазначили, що вчинення дій за наслідками закінчення виконавчого провадження, зокрема виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про боржника та скасування вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішення, у зв`язку із закінченням виконавчого провадження, передбачено частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас, норми статті 27 указаного Закону містять вичерпний перелік підстав та умови за якими виконавчий збір не стягується, зокрема, визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, за умови, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
		 
		Тобто, фактично спір у цій справі виник у зв`язку з невизначеністю правового режиму застосування судами частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа).
		 
		У постанові від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18 (провадження № 11-445апп19) Велика Палата Верховного Суду вирішувала виключну правову проблему, яка полягала у застосуванні частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
		 
		Висновки Великої Палати Верховного Суду за наслідками вирішення зазначеної правової проблеми полягають у наступному.
		 
		Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» і Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.
		 
		Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.
		 
		Так, положення частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.
		 
		Вказані положення кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.
		 
		Натомість частина друга статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
		 
		При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону України «Про виконавче провадження», результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.
		 
		При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
		 
		Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.
		 
		Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.
		 
		Крім цього, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.
		 
		За таких обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про  те,  що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
		 
		Велика Палата Верховного Суду підтримала аналогічні правові висновки щодо застосування частини другої статті 27, частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 761/11524/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 лютого 2018 року у справі № 910/1587/13.
		 
		Також подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі № 824/172/18-а (провадження № К/9901/6388/19) та від 11 вересня 2019 року у справі № 553/196/18 (провадження № К/9901/60333/18), на які заявник посилається у касаційній скарзі.
		 
		Ураховуючи викладене, на момент виникнення спірних правовідносин обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.
		 
		Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій врахували необхідність встановлення обставин щодо здійснення державним виконавцем будь-яких дій, спрямованих на примусове виконання судового рішення боржником, а також встановили обсяг таких дій.
		 
		Так, суди встановили, що після відкриття 24 квітня 2018 року виконавчого провадження ВП № 56252027 з виконання виконавчого листа Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 липня 2015 року № 592/11464/14 старшим державним виконавцем Ковпаківського ВДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області 22 червня 2018 року накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 : житловой будинок за адресою:  АДРЕСА_1 , загальною площею 81,10 кв. м, та земельну ділянку, загальною площею 0,0553 га, кадастровий номер: 5910136600:12:047:0039, що розташована за цією ж адресою; 23 липня 2018 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні № 56252027; 29 серпня 2018 року Ковпаківським ВДВС м. Суми ГТУЮ у Сумській області отримано звіт з незалежної оцінки описаного та арештованого майна.
		 
		Зазначені дії вчинялись державним виконавцем з метою подальшої реалізації майна для належного виконання виконавчого листа Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 липня 2015 року № 592/11464/14.
		 
		06 березня 2019 року стягувач - АТ «УкрСиббанк», звернувся із заявою про повернення виконавчого документа. 
		 
		За таких обставин, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин щодо здійснення державним виконавцем будь-яких дій, спрямованих саме на примусове виконання судового рішення боржником, а також обсягу таких дій, є необґрунтованими.
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що суди не надали належної правової оцінки тому факту, що ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 травня 2019 року визнано виконавчий лист № 592/11464/14-ц, виданий 15 липня 2015 року Ковпаківським районним судом м. Суми у цивільній справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, таким, що не підлягає виконанню, висновків судів не спростовують.
		 
		Указаною ухвалою заяву представника ОСОБА_1 адвоката Василяко Р. О. про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволено у зв`язку з частковою оплатою  ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 16 листопада 2006 року № 11058524000 та у зв`язку з анулюванням решти заборгованості ОСОБА_1 за рішенням АТ «Укрсиббанк», що мало місце майже через рік від моменту відкриття державним виконавцем виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 592/11464/14-ц, виданого 15 липня 2015 року Ковпаківським районним судом м. Суми.
		 
		Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за встановлених обставин у цій справі постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження є виконавчими документами і підлягають виконанню в загальному порядку, а підстави для закінчення виконавчих проваджень № 58668581 та № 58668711 відсутні.
		 
		У зв`язку з тим, що відсутні підстави для закінчення виконавчих проваджень № 58668581 та № 58668711, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для закінчення зведеного виконавчого провадження також відсутні, оскільки виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження (стаття 30 Закону України «Про виконавче провадження»).
		 
		З огляду на викладене вимоги ОСОБА_1 про проведення реєстрації припинення обтяження з майна також не підлягають задоволенню.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
		 
		За змістом частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
		 
		Виконавчі провадження № 58668581 та № 58668711 щодо виконання виведених в окреме виконавче провадження постанов про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, винесених при примусовому виконанні виконавчого листа Ковпаківського районного суду м Суми від 15 липня 2015 року № 592/11464/14-ц, не закінчено, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не стягнуто, а тому підстави проведення реєстрації припинення обтяження з майна ОСОБА_1 відсутні.
		 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Згідно із статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гладиш Ярослава Миколаївна, залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від  30 жовтня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 23 січня 2020 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                      Д. Д. Луспеник
		 
		 
		Судді:                                                                                                 І. А. Воробйова 
		 
		 
		                                                                                                            Г. В. Коломієць 
		 
		 
		                                                                                                            Р. А. Лідовець
		 
		 
		                                                                                                            Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...