Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 705/457/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Вимагання.
Надіслано для оприлюднення: 14.07.2021. Зареєстровано: 15.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2021.
Дата набрання законної сили: 16.08.2021
Номер судового провадження: 1-кп/705/829/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020250250000919

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		       
		                                     Справа №705/457/21
		                               1-кп/705/829/21 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 липня 2021 року        Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:
		головуючого  судді     ОСОБА_1 
		при секретарі судового засідання     ОСОБА_2 
		за участю прокурора     ОСОБА_3 
		обвинувачених         ОСОБА_4 
		    ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не одноразово судимого, останній раз 27.12.2016 року Уманським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацію майна, 05.02.2019 року звільненого із ДУ «Старобабанівська ВК (№92)» по відбуттю строку покарання, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, 
		   - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 189, ч.3 ст.357 КК України, 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт. Березово, Хустського району, Закарпатської області, громадянки України, українки, не одруженої, не працюючої, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 17.10.2012 року Монастирищенським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимої, 
		   - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 03.11.2020 року близько 15:00 годин, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , з метою вимагання грошових коштів в іншої особи, діючи умисно і цілеспрямовано, розуміючи протиправний характер своїх дій, запропонував своїй співмешканці ОСОБА_5 , яка веде аморальний спосіб життя, зловживає наркотичним засобами та психотропними речовинами, і надає інтимні послуги різним громадянам, за які отримує грошову винагороду, зняти на камеру свого мобільного телефону статевий акт із раніше невідомим йому паломником-хасидом та в подальшому під приводом не розповсюдження такого відеозапису до мережі інтернет, вимагати від паломника-хасида грошові кошти в певній сумі, які в подальшому мали розділити між собою порівну.
		В подальшому цього ж дня, ОСОБА_4 , підготував приміщення кімнати в квартирі за вказаною адресою, а саме встановив свій мобільний телефон марки «ХІОМI Redmi 5» на підлозі кімнати та приховав його, після чого повідомив ОСОБА_5 , щоб вона зателефонувала йому на інший його мобільний телефон зі свого телефону, при цьому не роз`єднуючи зв`язок між ними, положила свій мобільний телефон на тумбочку поряд із ліжком, де мав відбуватися статевий акт, під час якого вона мала дати ОСОБА_4 умовний знак, а саме вимовити слово «лизать», після чого ОСОБА_4 мав увійти до квартири. Обговорюючи план вчинення протиправних дій, ОСОБА_4 наголосив щоб ОСОБА_5 витягла ключ із замкової шпарини вхідних дверей, щоб він міг неочікувано увійти в приміщення квартири. Після надання таких вказівок останній покинув квартиру. В подальшому, у вказану квартиру зайшов ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) та після звершення статевого акту між ним і ОСОБА_5 , ОСОБА_4 відчинивши квартиру своїм ключем, увійшов до приміщення квартири та виявивши оголену ОСОБА_5 і потерпілого ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), накинувся на паломника і наніс удар долонею правої руки в обличчя, і повалив його на ліжко навпроти відеокамери, а в подальшому вхопив паломника за шию та вивів останнього у ванну кімнату, де паломник став одягатися, а в цей час ОСОБА_4 , тримаючи в руках дерев`яну палицю, наніс паломнику кілька ударів по спині і плечах, а потім погрожуючи вищевказаною палицею заволодів документами паломника, а саме: посвідченням водія та посвідкою про тимчасове проживання па території України, які являються важливими документами. Після чого повернувся із паломником-хасидом до кімнати де був встановлений його мобільний телефон та продемонстрував відеозапис статевого акту між паломником і ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, висунув вимогу про надання йому паломником-хасидом грошових коштів у сумі 5000 доларів США, що в перерахунку до курсу Національного Банку України, станом на 03.11.2020 року становило 142 900 грн., з розрахунку 28 грн. 58 коп. за один долар США, а у випадку їх не надання протягом однієї години, пригрозив розповсюдженням вказаного компрометуючою відеозапису широкому колу осіб через мережу інтернет, після чого вигнав хасида із квартири. В подальшому через деякий час ОСОБА_4 здійснив телефонний дзвінок до паломника за номером телефону який йому надала ОСОБА_5 і через мобільний додаток «Вайбер», з метою підтвердження своїх злочинних намірів, надіслав потерпілому скриншоти наявного в його телефоні відеозапису та домовився із потерпілим про зустріч о 19:00 годині 03.11.2020 року біля магазину «Афіна» розташованого на перехресті вулиць Європейська-В.Фонтанна, м. Умані, для передачі раніше обумовленої суми, яку в подальшому так і не отримав, у зв`язку з тим, що був запрошений працівниками поліції до Уманського ВП для надання пояснень з приводу даної події.
		   Він же, 03.11.2020 року близько 16:00 годин, перебуваючи в приміщенні квартирі АДРЕСА_4 , з метою спричинення тілесних ушкоджень паломнику-хасиду ОСОБА_8 ( ОСОБА_7 ), діючи умисно і цілеспрямовано, розуміючи протиправний характер своїх дій, схватив останнього за шию та вивів у ванну кімнату, де тримаючи в руках дерев`яну палицю, наніс нею паломнику декілька ударів по спині, плечах і інших частинах тіла, чим спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді двох синців 3-4 ребер зліва по середньо-пахвинній лінії та двох синців в верхній третині задньо-бічної поверхні лівого плеча, які згідно висновку експерта №05-7-01/795 від 14.11.2020 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Він же, 03.11.2020 близько 16:00 години, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , з метою заволодіння особистими документами паломника-хасида ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), діючи умисно і цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на вимагання грошових коштів у паломника-хасида, шляхом висловлення погроз нанесення ударів дерев`яною палицею, заволодів документами паломника, а саме посвідченням водія № НОМЕР_1 від 31.08.2015 року на ім`я ОСОБА_6 ( ОСОБА_10 ), та посвідкою про тимчасове проживання на території України № НОМЕР_2 від 21.11.2019 року на ім`я ОСОБА_6 ( ОСОБА_10 ), які являються важливими особистими документами.
		Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 189 КК України, як вимога передачічужого майназ погрозоюрозголошення відомостей,які потерпілийбажає зберегтив таємниці(вимагання),вчинене повторно,за попередньоюзмовою групоюосіб; за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження; за ч. 3 ст. 357 КК України, як заволодіння будь-яким способом іншим важливим особистим документом. 
		ОСОБА_5 03.11.2020 року близько 15:00 годин, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , з метою вимагання грошових коштів в іншої особи, діючи умисно і цілеспрямовано, розуміючи протиправний характер своїх дій отримала пропозицію від свого співмешканця ОСОБА_4 , який веде аморальний спосіб життя, зловживає наркотичним засобами та психотропними речовинами, так як остання надає інтимні послуги різним громадянам, за які отримує грошову винагороду, зняти на камеру його мобільного телефону статевий акт із раніше відомим їй паломником-хасидом та в подальшому під приводом не розповсюдження такого відеозапису до мережі інтернет вимагати від паломника-хасида грошові кошти в певній сумі, які в подальшому мали розділити між собою порівну, на що дала свою згоду.
		В подальшому цього ж дня, ОСОБА_4 , підготував приміщення кімнати в квартирі за вказаною адресою, а саме встановив свій мобільний телефон марки «ХІОМI Redmi 5» на підлозі кімнати та приховав його, після чого повідомив ОСОБА_5 , щоб вона зателефонувала йому на інший його мобільний телефон зі свого телефону, при цьому не роз`єднуючи зв`язок між ними, положила свій мобільний телефон на тумбочку поряд із ліжком, де мав відбуватися статевий акт, під час якого вона мала дати ОСОБА_4 умовний знак, а саме вимовити слово «лизать», після чого ОСОБА_4 мав увійти до квартири. Обговорюючи план вчинення протиправних дій, ОСОБА_4 наголосив щоб ОСОБА_5 витягла ключ із замкової шпарини вхідних дверей, щоб він міг неочікувано увійти в приміщення квартири. Після надання таких вказівок останній покинув квартиру. В подальшому, у вказану квартиру зайшов ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) та після звершення статевого акту між ним і ОСОБА_5 , ОСОБА_4 відчинивши квартиру своїм ключем, увійшов до приміщення квартири та виявивши оголену ОСОБА_5 і потерпілого ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), накинувся на паломника і наніс удар долонею правої руки в обличчя, і повалив його на ліжко навпроти відеокамери, а в подальшому вхопив паломника за шию та вивів останнього у ванну кімнату, де паломник став одягатися, а в цей час ОСОБА_4 , тримаючи в руках дерев`яну палицю, наніс паломнику кілька ударів по спині і плечах, а потім погрожуючи вищевказаною палицею заволодів документами паломника, а саме: посвідченням водія та посвідкою про тимчасове проживання па території України, які являються важливими документами. Після чого повернувся із паломником-хасидом до кімнати де був встановлений його мобільний телефон та продемонстрував відеозапис статевого акту між паломником і ОСОБА_5 , та у присутності ОСОБА_5 висунув вимогу про надання йому паломником-хасидом грошових коштів у сумі 5000 доларів США, що в перерахунку до курсу Національного Банку України, станом на 03.11.2020 року становило 142 900 грн., з розрахунку 28 грн. 58 коп. за один долар США, а у випадку їх не надання протягом однієї години, пригрозив розповсюдженням вказаного компрометуючою відеозапису широкому колу осіб через мережу інтернет, після чого вигнав хасида із квартири. В подальшому через деякий час ОСОБА_4 здійснив телефонний дзвінок до паломника за номером телефону, який йому надала ОСОБА_5 і через мобільний додаток «Вайбер», з метою підтвердження своїх злочинних намірів, надіслав потерпілому скриншоти наявного в його телефоні відеозапису та домовився із потерпілим про зустріч о 19:00 годині 03.11.2020 року біля магазину «Афіна» розташованого на перехресті вулиць Європейська-В.Фонтанна, м. Умані, для передачі раніше обумовленої суми, яку в подальшому так і не отримав, у зв`язку з тим, що був запрошений працівниками поліції до Уманського ВП для надання пояснень з приводу даної події.
		Такі дії обвинуваченої ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.189 КК України, як вимога передачі чужого майна з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці(вимагання),вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень відповідно до пред`явленого йому обвинувачення, визнав повністю, погодився надати показання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 під час допиту в суді показав, що події відбулися так , як вказано в обвинувальному акті. 03.11.2020 він домовився з ОСОБА_11 про вчинення злочину, планували вимагати з потерпілого 5000 доларів США за не розголошення інтимної зйомки. Все що відбувалося між ОСОБА_12 та потерпілим знімалося на мобільний телефон ОСОБА_4 .. Коли ОСОБА_4 увійшов до квартири, то вдарив декілька раз потерпілого по голові та дерев`яним штапиком наніс йому кілька ударів. Тоді вони домовилися зустрітися, щоб потерпілий передав гроші. Найда забрав у потерпілого посвідчення водія та посвідку про тимчасове проживання з метою отримання грошей. Найда декілька разів телефонував потерпілому та пересилав інтимні фото з відеозапису. У скоєному щиро кається.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до пред`явленого їй обвинувачення визнала повністю, погодилася надати показання.
		ОСОБА_5 під час допиту в суді показала, що потерпілого вона знала, так як раніше вела аморальний спосіб життя. До неї зателефонував потерпілий і попросив зустрітися. Вона розповіла ОСОБА_4 , та вони вирішити вчинити дане порушення з метою вимагання грошей з потерпілого. Коли ОСОБА_13 зайшов у квартиру, то вдарив потерпілого кілька разів дерев`яним штапиком. У скоєному щиро кається. 
		З урахуванням повного визнання обвинуваченими своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, а також враховуючи думку прокурора та обвинувачених, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинувачених, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо тих обставин, які ніким не оспорюються: часу, місця, способу, предмету, наслідків вчинення кримінального правопорушення, зазначених у обвинувальному акті, та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинувачених, документами, що характеризують осіб обвинувачених. При цьому суд з`ясував, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, та роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У суду не виникло сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження.
		Допитавши обвинувачених, дослідивши документи, що характеризують осіб обвинувачених, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 189, ч.3 ст.357 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
		При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує:ступінь тяжкостівчинених кримінальнихправопорушень,особу обвинуваченого,який замісцем проживанняхарактеризується  позитивно, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває.
		Обставинами, що згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
		Обставин, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено. 
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який вину визнав та щиро розкаявся, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі.
		При цьому суд, вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі статті 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває.
		Обставинами, що згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої є її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. 
		Обставин, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено. 
		Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка вину визнала та щиро розкаялася, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі.
		При цьому суд, вважає за можливе звільнити обвинувачену від відбування призначеного їй покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі статті 75 КК України, поклавши на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів відсутні.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Долю речових доказів потрібно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		Визнати  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 189, ч.3 ст.357 КК України та призначити йому покарання:
		за ч. 1 ст. 125 КК України  двісті годин громадських робіт;
		за ч.2 ст.189 КК України  три роки позбавлення волі;
		за ч. 3 ст.357 КК України  один рік обмеження волі;
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відбування покарання у виді трьох років позбавлення волі.
		На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, який відраховувати з моменту проголошення вироку.
		На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: 
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Визнати  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винною у пред`явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, та призначити їй покарання у виді трьох років позбавлення волі.
		На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного їй покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, який відраховувати з моменту проголошення вироку.
		На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: 
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Речові докази: 
		-два копмакт-дискиформату «DVD-R»,із відеозаписамиз камеримобільноготелефону гр. ОСОБА_4 , які вилучено в ході огляду мобільного телефону марки «ХІОМІ» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕ1 2: НОМЕР_4 . 04.11.2020 року, які приєднано до матеріалів кримінального провадження  залишити при матеріалах кримінального провадження;
		- посвідкана тимчасовепроживання № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_6 тапосвідчення водія № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_6 , які передано потерпілому на зберігання  залишити останньому за належністю; 
		-сейф-пакет ГСУ НПУ № 4521860, в якому знаходиться дерев`яна палиця виявлена та вилучена в ході огляду місця події 04.11.2020 року за адресою: АДРЕСА_5 , яку здано до кімнати зберігання речових доказів СВ Уманського ВП- знищити.
		-мобільний телефон марки «ХІОМІ» ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2;  НОМЕР_4 , та мобільний телефон «NOKIA»ІМЕІ 1: НОМЕР_6 ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , які передано на зберігання ОСОБА_4  залишити за належністю ОСОБА_4 .
		Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...