Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/1673/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.07.2021. Зареєстровано: 15.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2021.

Номер судового провадження: 2/201/1626/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		               Справа № 201/1673/21
		Провадження № 2/201/1626/2021
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		 
		13 липня 2021р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська 
		у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.
		за участю секретаря - Іващенко Ю.О.
		розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні  в  залі  суду  Жовтневого районного суду  м. Дніпропетровська  в м. Дніпрі  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Актив", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Є гроші ком" про визнання договору позики від 15.02.2020р. недійсним,
		 
		  ВСТАНОВИВ: 
		       16.02.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Актив", Товариства                                з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Є гроші ком" про  визнання договору позики                           від 15.02.2020р. недійсним  (а.с. № 3-10).
		       Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 19.02.2021р. позовна заява прийнята до розгляду, розгляд призначено в загальному позовному провадженні в підготовче засідання (а.с. №35).        
		       По тексту позовної заяви від 12.02.2021р., а також в двох клопотаннях від 23.02.2021р. (надійшло суду поштою 04.03.2021р. - а.с. № 40) та від 01.04.2021р. (надійшло до канцелярії суду 01.04.2021р. - а.с. №59) позивач просив витребувати від декількох установ (організацій) докази, а саме: від ТОВ "Фінансова компанія "Преміум Актив" - договір факторингу, договір позики та інформацію про рух коштів за договором позики, в частині інформації про власника карти, на яку зараховані кошти, яка встановлюється під час верифікації. Витребувати від мобільного оператора Vodafone інформацію про дистанційне відновлення номеру НОМЕР_1 , його блокування, відновлення через салон компанії, переадресацію та місце знаходження 15.02.2020р. Витребувати у АТ КБ "ПриватБанк" інформацію про час блокування карток 15.02.2020р., які належать ОСОБА_1 , витребувати від Слідчого управління ГУНП в Херсонській області інформацію про кримінальне провадження №12020230040000583, де наявна інформація про ID адреси осіб, що шахрайські оформляли договори позик, витребувати від Національного Банку України інформацію про власника банківської карти № НОМЕР_2 .          
		       Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 01.04.2021р. клопотання позивача про витребування доказів було задоволено повністю (а.с. №67).
		       Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 01.04.2021р. виправлено описку в ухвалі суду від 01.04.2021р. (як у вступній та резолютивній частинах, так і в мотивувальній частини) по цивільній справі № 201/1673/21, зазначивши вірно найменування товариства, у якого витребувана інформація, як Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна", замість невірно вказаного - мобільний оператор Vodafone (а.с. №82). 
		       В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 15.02.2020р. приблизно о 11 годині на його мобільний номер надійшов дзвінок, в якому особа представилася працівником компанії Vodafone та повідомила, що позивач подав заявку на блокування мобільного номера. Позивач на це повідомив, що відповідної заявки ним не подавалося, після чого невідома особа запропонувала скасувати замовлення на блокування номера, для чого позивачу необхідно було назвати особисті дані, два телефонних номера, на які як найчастіше він телефонує та sms-пароль, який надійшов під час розмови. Оскільки під час даної розмови позивач був заклопотаний, він не зміг зорієнтуватися, що до нього дзвонили шахраї. Близько 13 год. позивач намагався зателефонувати зі свого номера, проте був відсутній зв`язок, тоді з іншого телефонного номера позивач зателефонував до оператора телефонного зв`язку та дізнався, що була використана функція дистанційного відновлення sim-карти та позивач попросив оператора заблокувати мобільний номер та вже через пару годин звернувся до салону Vodafone для отримання нової sim-карти. Зателефонувавши з мобільного номера друга на свій номер, позивачу стало відомо, що увімкнена функція переадресація та дзвінок прийняв незнайомий чоловік, з чого позивачу стало зрозуміло, що діяли шахраї. У цей же час позивач звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" щодо блокування належної йому банківської картки. За час поки позивач не мав доступу до свого мобільного номеру, сторонні невідомі особи уклали декілька електронних договорів з фінансовими компаніями, одна з яких ТОВ "Фінансова компанія "Є гроші ком" (сума позики 5 000 грн.). 15.02.2020р. близько о 16 годині позивач звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення щодо нього шахрайських дій та протягом доби з моменту вчинення злочину, він телефонував та повідомляв фінансову компанію про вчинення шахрайських дій з оформлення на його ім`я кредиту. 17.02.2020р. позивач отримав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який був надісланий ТОВ "Фінансова компанія "Є гроші ком" в скасованому та паперовому форматі. З метою досудового вирішення спору позивач неодноразово звертався до фінансової компанії, надсилав інформацію, проте відповідей від фінансової компанії отримано не було. Також позивач звертався до Національного банку України, як до державного регулятора щодо оформлення на його ім`я шахрайських договорів позик та з відповіді НБУ позивачу стало відомо, що шляхом укладення договору фінансових послуг факторингу ТОВ "Фінансова компанія "Є гроші ком" відступило право вимоги за укладеним від його ім`я договором позики на користь ТОВ "Фінансова компанія "Преміум Актив", з якою позивач також намагався врегулювати питання щодо укладення шахрайського договору, натомість спілкування з працівниками компанії закінчувалося лише погрозами та залякуваннями з їх сторони. Отже, з урахуванням тих обставин, що волевиявлення позивача на укладення договору позики з ТОВ "Фінансова компанія "Є гроші ком" не було вільним, особисто позивач не реєструвався на їх офіційному сайті кредитодавця, не робив ніяких заявок на отримання кредиту і не укладав договору позики, не отримував від товариства кредитних коштів, позивач просив визнати недійсним договір про надання позики, який начебто укладений 15.02.2020р. між ним та ТОВ "Фінансова компанія "Є гроші ком".
		       На адресу відповідачів ТОВ "Фінансова компанія "Преміум Актив", ТОВ "Фінансова компанія "Є гроші ком" були надіслані позовна заява з доданими до неї документами та ухвала про відкриття провадження, і згідно відмітки на поштових повідомленнях, які повернулися до суду, відповідачі завчасно отримали документи суду (а.с. №38, 39), проте, у встановлений судом строк відзиви на позовну заяву до суду не надійшли.                 
		       В підготовчі  засідання по справі, які призначалися на   01.04.2021р. та 26.05.2021р. представники  відповідачів  не з`явилися.  Відповідачі   про  дату та час слухання справи   повідомлялися шляхом направлення судових повісток за місцем  знаходження  юридичної особи, у справі наявні поштові повідомлення (а.с. №38, 39, 72, 73), про причини неявки своїх представників суду не повідомили. 
		В підготовче засідання по справі, яке було призначено на 26.05.2021р., позивач також не з`явився, про дату розгляду справи був повідомлений належним чином, наявна розписка (а.с. № 68).
		20.05.2021р. на адресу суду засобом поштового зв`язку від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без його участі (а.с. № 93).
		Підготовче засідання у справі відповідно до положень ст. 197 та п.3 ч.1 ст. 200 ЦПК України проведено 26.05.2021р. (а.с. №101).
		В судове засідання 13.07.2021р. сторони не з`явилися, про дату та час слухання справи повідомлялися відповідно до вимог ЦПК України, позивач за місцем своєї реєстрації та проживання, а юридичні особі за місцем знаходження юридичної особи (а.с. № 102,105-108). 
		12.07.2021р. на е/пошту суду від позивача надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі. В цій заяві позивач також підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. № 109). Також позивач окремою заявою, яка також надійшла 12.07.2021р. на е/пошту суду, просив повернути судовий збір у розмірі 1 362грн., оскільки при подачі позовної заяви він помилково сплатив судовий збір у зайвому розмірі (2 270грн.) (а.с. № 110).
		Відповідачі про причині неявки суд не сповістили, заяв про відкладення розгляду справи не надіслали, правом подачі відзиву на позов не скористалися.
		       Отже, належним чином повідомлені про розгляд справи судом, відповідачі в судові засідання повторно не з`явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталися, а також не скористалися правом надання заперечень проти позову. 
		       Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. 
		       Враховуючи, що відповідачі, виходячи з положень ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України, вважаються належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилися, у відповідності до ч.4 ст. 223, та ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). 
		       Відповідно до положень ст. 223 та ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи (заява позивача про розгляд за його відсутності та неявка представників відповідачів без повідомлення суду причин такої неявки), розгляд справи 13.07.2021р. здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. 
		       Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. 
		       Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).
		       Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).
		       Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.        
		       Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.        
		       Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях( ч.1,6 ст.81 ЦПК).        
		       Згідно п.1. ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв`язку.
		       Згідно абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.        
		       Із наданої позивачем суду копії договору №3152522996-595287 судом установлено, що даний договір 15.02.2020р. був укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Є гроші ком" як позикодавцем, та ОСОБА_1 , що має електрону пошту та номер телефону НОМЕР_3 як позичальником (а.с. №47-57).
		       Згідно умов договору, предметом договору є надання позичальнику грошових коштів в позику в сумі 5 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 30 днів - до 15.03.2020р. Позика надається за вирахуванням комісії вказаної в п.1.4. договору з суми, що підлягає одержанню позичальником у користування, шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_2 . Позика надається позичальнику виключно за допомогою веб-сайту позикодавця, за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
		       Як вбачається із розділу договору "Реквізити та підписи сторін" договір №3152522996-595287 від імені позичальника ОСОБА_1 підписано з використанням "СМС КОД:CFLU1C "Електронний підпис" ( ОСОБА_1 ), аналогічні форма завірення та записи містяться й у "Графіку розрахунків" (а.с. №56,57). 
		       Будь-які належні докази проходження позивачем реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Фінансова компанія "Є гроші ком" ознайомлення його з правилами та умовами отримання кредиту, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, та іншою необхідною для укладення договору інформацією, матеріали справи не містять.         
		       Із наданої позивачем суду копії договору про надання фінансових послуг факторингу №2020-07/1 від 01.07.2020р. встановлено, що право вимоги за договором №3152522996-595287 було відступлено ТОВ "Фінансова компанія "Преміум Актив", відповідна обставина не заперечувалася позивачем, підтверджена відомостями викладеними у листі НБУ за результатами звернення позивача, а отже відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню. 
		       Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на ті обставини, що невідомі йому особи шахрайським шляхом здійснили віддалену заміну sim-карти належного йому абонентського номера і таким чином здійснили оформлення на його ім`я шахрайського кредиту. Після виявлення даного факту, позивачем були вжиті заходи, щодо блокування належної йому банківської картки, заміна sim-карти належного йому абонентського номера, звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення злочину. Крім того, позивач намагаючись врегулювати питання щодо незаконного оформлення договору позики, неодноразово письмово звертався до фінансової установи ТОВ "ФК "Є гроші ком", проте його звернення залишилися без реагування та надання роз`яснень.
		       Як вбачається із наданої на виконання ухвали суду від 01.04.2021р. ПрАТ "ВФ Україна" інформації по абонентському номеру НОМЕР_4 15.02.2020р. о 13:30:21 год. була здійснена віддалена заміна sim-карти та 15.02.2020р. о 15:16:42 год. заміна sim-карти в магазині за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. №103). 
		       Згідно відповіді наданої АТ КБ "ПриватБанк" встановлено, що 15.02.2020р. о 16:14:39 год. було встановлення обмеження "АвтоблокуванняIVR(дзвінок з НОМЕР_1 )по карті№ НОМЕР_5 (а.с.№87).
		       У відповіді Національного банку України, наданої на виконання ухвали суду від 01.04.2021р. стосовно отримання відомостей про власника платіжної картки № НОМЕР_2 (дана картка вказана в оспорюваному договорі, як платіжний засіб, на який перераховуються кредитні кошти) вказано, що згідно із наявної у НБУ інформації, що надається українськими банками-емітентами стосовно здійснення операцій з використання електронних платіжних засобів, емітентом картки з НОМЕР_6 є ПАТ "УКРГАЗБАНК" (а.с. №91).        
		       Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження №12020230040000583 встановлено, що 15.02.2020р. надійшла заява ОСОБА_1 про те, що 15.02.2020р. невстановлена особа під приводом надання послуг оформила мікро-кредити на його ім`я через інтернет-мережі з декількома фінансовими компаніями, в тому числі з ТОВ "ФК "Є гроші ком", на загальну суму 41 000 грн. Заяву внесено до ЄРДР 16.02.2020р. правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст.190 КК України (а.с. №10). 
		       Так, у рапорті на ім`я начальника Відділу протидії кіберзлочинам в Херсонській області Департаменту кіберполіції НПУ, інспектор ВПК в Херсонській області Карриєв В.Д. доповідає, що під час проведення заходів у кримінальному провадженні №12020230040000583 встановлено, що для незаконного оформлення одного з онлайн-кредиту на ім`я ОСОБА_1 використовувалась банківська картка НОМЕР_7 АТ "Райфайзен Банк Аваль", власником якої є ОСОБА_2 .
		       На виконання ухвали суду від 01.04.2021р. Головним управлінням Національної поліції в Херсонський області надано відповідь, що у СД Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження №№12020230040000583 від 16.02.2020р. за ч.1 ст.190 КК України, станом на 21.04.2021р. досудове розслідування кримінального провадження триває, остаточне процесуальне рішення не прийнято (а.с. №89).
		       З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивач для врегулювання ситуації, яка склалася щодо оформлення невідомими особами на його ім`я договорів позики в різних фінансових установах, окрім надіслання письмових звернень про досудове вирішення спору до ТОВ "ФК "Є гроші ком" (а.с. №27,28), які були залишені без реагування, також звертався до Національного банку України. 
		       Зі змісту відповіді Національного банку України на звернення ОСОБА_1 щодо взаємовідносин, що склалися між позивачем та рядом фінансових компаній в частині оформлення договорів на отримання кредиту, вбачається, що 15.02.2020р. від імені позивача було укладено декілька договорів на отримання позики, в тому числі з ТОВ "Є гроші ком", яким на запит НБУ було надало відповідь, що договір про надання фінансового кредиту з ОСОБА_1 було укладено за допомогою відповідного електронного сервісу, що міститься на офіційному сайті товариства. Під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства було надано всі необхідні відомості шляхом заповнення обов`язкових реквізитів позичальника кредитного договору: номер мобільного телефону, електрону адресу, адресу проживання та кошти були перераховані товариством шляхом перерахування на картку № НОМЕР_2 . Товариство повідомило, що вимог до ОСОБА_1 за укладеним договором немає, оскільки відповідно до договору факторингу відступило право вимоги на користь ТОВ "Преміум Актив". При цьому від інших фінансових компаній ТОВ "ФК "ДІНЕРО", ТОВ "Качай гроші", ТОВ "УКРПОЗИКА" до НБУ надійшли відповіді, що за результатами проведених компаніями перевірок договори, які також були укладені 15.02.2020р. від імені ОСОБА_1 про надання позик визнано шахрайськими діями невстановлених осіб (а.с. №12-16).
		       Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру. 
		       Згідно до ст.10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Комерційні електронні повідомлення поширюються лише на підставі згоди на отримання таких повідомлень, наданої особою, якій такі повідомлення адресовані.
		       Частина 3 ст.207 ЦК України визначає, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.        
		       Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		       Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.
		       Пунктом 20 цієї частини передбачено, що ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи;
		       Частиною 1 ст.14 цього Закону визначено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.        
		       Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
		        Порядок засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №680.
		        Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що надання послуги фіксування часу включає: реєстрацію звернень, на підставі яких формується електронна позначка часу; формування електронної позначки часу за допомогою особистого ключа центру сертифікації; передачу користувачеві послуги фіксування часу сформованої електронної позначки часу; реєстрацію та збереження електронної позначки часу, переданої користувачеві послуги фіксування часу.
		       Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
		       Статтею 11 цього Закону визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		       Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		       Статтею 12 цього Закону визначено форми підписання електронного правочину: електронним підписом або електронним цифровим підписом відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.        
		       Відповідно до п.6 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронним підписом одноразовим ідентифікатором визначається - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
		       Під час розгляду справи судом встановлена відсутність доказів того, що саме особисто ОСОБА_1 при підписанні електронного договору №3152522996-595287 будь-яким способом було застосовано ідентифікатор "СМС КОД:CFLU1C "Електронний підпис", зокрема, відсутні докази отримання позивачем будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації позивача в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача.
		       Таким чином, судом встановлено, що договір №3152522996-595287 за допомогою електронного підпису позивачем не підписувався. Відсутні також докази отримання саме позивачем за договором №3152522996-595287 кредитних коштів в сумі 5 000 грн. шляхом перерахування їх на належний позивачу картковий рахунок. 
		       Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		       Підставою недійсності правочину у відповідності до ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.        
		       Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		       Частини третя та п`ята ст.203 ЦК України передбачають, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.         
		       Отже, дослідженими судом під час розгляду справи доказами установлено, що під час укладення договору № НОМЕР_8  було порушено вимоги ч.3 ст.203 ЦК України, а саме на момент укладення договору було відсутнє волевиявлення та внутрішня воля позивача ОСОБА_1 на його укладення. 
		       Підсумовуючи викладене та враховуючи, що під час розгляду справи належними та допустимі докази не біло підтверджено, що з боку позивача була вчинена будь-яка дія, направлена на укладення з ТОВ "ФК "Є гроші ком" оспорюваного договору № 3152522996-595287 та на отримання коштів на умовах позики, а отже судом встановлено, що на момент укладення договору було відсутнє волевиявлення та внутрішня воля позивача на його укладення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.         
		       Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн., тобто по 454 грн. з кожного. 
		       Позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір у розмірі 2 270грн., тобто в зайвому розмірі, тоді як позивачі (фізичні особи) за вимогами майнового характеру повинні сплачувати судовий збір у мінімальному розмірі, який у 2021р. дорівнює 908грн. (а.с. № 2). Оскільки позивач заявою до суду (надійшла на е/адресу суду 12.07.2021р.) просив повернути судовий збір у розмірі 1 362грн., ця заява підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 207, 215, 639, 1054 ЦК України, Законом України "Про електрону комерцію", ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274,  ч.5 ст. 279  ЦПК України, суд, 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		       Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Актив", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія                   "Є гроші ком" про визнання  договору  позики  від 15.02.2020р. недійсним   - задовольнити.
		 
		       Визнати договір  позики №3152522996-595287, укладений 15.02.2020р. між ОСОБА_1  та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Є гроші ком" - недійсним. 
		 
		       Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Преміум Актив" на користь ОСОБА_1 судові  витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн. 
		 
		       Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Є гроші ком" на користь ОСОБА_1 судові  витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн. 
		 
		Судовий збір, сплачений   ОСОБА_1  за квитанцією від 12.02.2021р. № 0.0.2060651201.1 на розрахунковий рахунок (дебет:   НОМЕР_9 , кредит:  НОМЕР_10 )  , код отримувача 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат), отримувач  УК  у Соборному р-ні м. Дніпра 22030101, призначення платежу - судовий збір в  розмірі                              1 362 грн. - повернути  ОСОБА_1  (РНОКПП- НОМЕР_11 ) шляхом стягнення з державного бюджету.
		 
		       Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
		 
		 
		Суддя: Ткаченко Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...