Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/979/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2021. Зареєстровано: 15.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2021.
Дата набрання законної сили: 20.07.2021
Номер судового провадження: 2-а/953/123/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                               
		Справа № 953/979/21
		н/п 2-а/953/123/21 
		                                               РІШЕННЯ
		                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		08 липня 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
		 
		Головуючого судді                                 -         Шаренко С.Л.,
		При секретарі                                         -         Вареник К.В.,
		 
		розглянувши в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Погосян Ваака Арутюновича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Погосян Ваака Арутюновича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в якій позивач просить скасувати постанову серії ДП18 № 567944 від 16 січня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 16 січня 2021 року поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Погосяном Вааком Арутюновичем винесено постанову серії ДП18 № 567944 від 16 січня 2021 року про накладення адміністративного стягнення відносно нього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП. Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки підставою для її складання стала інформація, отримана з митної бази, що не передбачено законодавством, та вказана інформація є конфеденційною. Крім того, вказав, що між ГО «Авто Євро Сила» і Міністром МВС України укладено Меморандум про не притягнення до відповідальності власників автомобілів на європейській реєстрації до прийняття Закону про доступне розмитнення, а тому співробітники патрульної поліції грубо порушують законодавство. Також постанову винесено незаконно на місці вчинення правопорушення. ОСОБА_1 зазначає, що оскільки відповідачем не дотримано порядок притягнення його до адміністративної відповідальності, адже у даному випадку відповідач був зобов`язаний скласти протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП.
		Ухвалою суду від 09 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
		Представником Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції - Рвачовим О.О. подано відзив на позовну заяву, в якому останній повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. Згідно відомостей, внесених до інформаційно-телекомунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП), транспортний засіб OPEL ZАFIRА, номерний знак НОМЕР_1 , було ввезено на територію України 06 листопада 2018 року іншою особою - ОСОБА_2 . Вказане свідчить про порушення ОСОБА_1 ст. 380 МК України, ст. 31 Закону України «Про дорожній рух» та скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП.
		Позивач подав до суду пояснення в яких зазначив, що відповідачем додано до відзиву фотодоказ з ІПНП. З аналізу вказаного доказу вбачається, що за параметрами пошуку за номером транспортного засобу « НОМЕР_1 » знайдено запис про транспортний засіб з VIN-кодом НОМЕР_2 , поміщений у митний режим «Транзит». Проте, відповідно до технічного паспорту НОМЕР_3 на автомобіль марки «OPEL ZАFIRА», реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN-код вказаного транспортного засобу - НОМЕР_5 . Також відзив відповідача та фотодоказ з ІПНП містять розбіжності щодо митного режиму, у який було поміщено транспортний засіб. Вважає, що вказаними доказами та обставинами однозначно підтверджується те що інформація, яку використав відповідач при винесені оскаржуваної постанови щодо автомобілю в повному обсязі не відповідає дійсності. Відповідно до офіційного сайту державної реєстрації автомобілів Литви https://www.eregitra.lt/ транспортним засобом з державним номером « НОМЕР_1 » VIN-кодом НОМЕР_2 -є автомобіль Skoda Octavia.
		Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, надали до суду заяву в якій просили розглядати справу за їх відсутністю, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
		Відповідач Погосян Ваак Арутюнович та представник Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Причини неявки суду невідомі.
		За приписами ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1 ст. 268 КАС України).
		Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).
		Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
		Зі змісту оскаржуваної постанови серії ДП18 № 567944 від 16 січня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі вбачається, що 16 січня 2021 року о 19 годині 05 хвилин в місті Харкові по вулиці Залютінська, 16, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом OPEL ZАFIRА, номерний знак НОМЕР_4 , всупереч встановлених Митним кодексом України обмежень, а саме: порушено строк перебування транспортного засобу в режимі тимчасового ввезення терміном до 1 року. Зазначений автомобіль був зупинений поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Погосяном Вааком Арутюновичем, який виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. за порушення вимог ст. 380 Митного кодексу України та ст. 31 ЗУ «Про дорожній рух» за що передбачена відповідальність ч. 8 ст. 121 КУпАП.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Положеннями частини 1 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» №3353-XII.
		Статтею 1 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
		Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
		Відповідно до положень статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.
		Разом з цим, ст. 31 цього ж Закону визначає, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
		Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та\або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
		Транспортні засоби, зареєстровані відповідними органами іноземних держав, які ввезені на територію України та перебувають під митним контролем, підлягають вивезенню або поміщенню в інший митний режим у строки, визначені законодавством з питань державної митної справи.
		Статтею 380 Митного кодексу України, визначено особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України.
		Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більше як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
		Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
		Такі транспортні засоби не можуть бути передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
		Положеннями частини 8 статті 121 КУпАП регламентовано, що керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту, - тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що порушення вказаної заборони, посягає на безпеку дорожнього руху, отже адміністративне правопорушення передбачене частиною 8 статті 121 КУпАП є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
		Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» регламентовано, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
		До основних повноважень поліції входить, зокрема, регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		Посилання позивача на прийняття оскаржуваної постанови без складання протоколу про адміністративне правопорушення в порушення вимог ч. 5 ст.258 КУпАП, суд відхиляє, з огляду на наступне.
		За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
		Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
		Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
		Відповідно до ч.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		Враховуючи склад адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 8 ст. 121 КУпАП та є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване у режимі відеозапису, обов`язку скласти в даному випадку протокол про адміністративне правопорушення інспектор поліції не мав, а тому посилання позивача на відсутність складеного протоколу про адміністративне правопорушення, в якості доказу порушення відповідачем процедури розгляду адміністративної справи, суд відхиляє.
		Стосовно посилання позивача на розгляд справи на місці зупинки та ненадання можливості скористуватись своїми правами, суд зазначає наступне.
		Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини дано офіційне тлумачення положенню частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення». У аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
		Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст.258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
		Вже після прийняття Конституційним Судом зазначеного рішення, норми КУпАП та, зокрема, ст. 258 зазнали змін, в результаті чого на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції розповсюджено вимоги ч. 4 ст. 258 - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення.
		Таким чином, аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР на місці вчинення такого правопорушення.
		Посилання позивача на меморандум між ГО «Авто Євро Сила» та міністром МВС судом не приймається, оскільки у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ, Законом України про «Національну поліції», постановами ВРУ актами КМУ та актами МВСУ, а також іншими нормативно-правовими актами.
		Оскільки Меморандум не є нормативно-правовим актом, що підлягає обов`язковому застосуванню, суд відхиляє посилання позивача на нього.
		Однак одночасно з цим, суд зазначає, що підставою для винесення поліцейським Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції постанови від 16 січня 2021 року серії ДП18 № 567944 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 8 ст. 121 КУпАП було встановлення в діях ОСОБА_1 обставин керування позивачем транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення, транспортний засіб передано у користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України.
		Основним доказом винуватості позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 8 ст. 121 КУпАП, є інформація, яка міститься в довідці ІПНП, про те, що транспортний засіб «OPEL ZАFIRА», номерний знак НОМЕР_7 , VIN - НОМЕР_2 , був ввезений на територію України 06.11.2018, пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск», митний пост «Ягодин», вид: транзит, громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Однак, судом встановлено, що згідно до відкритого реєстру даних автомобілів Литви Regitra.lt - автомобіль з номерним знаком НОМЕР_7 , VIN - НОМЕР_2 - є автомобіль «SKODА OCTАVIА».
		Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , що міститься в матеріалах справи, автомобіль «OPEL ZАFIRА», номерний знак НОМЕР_4 , має VIN - НОМЕР_5 . Інформація з бази ІПНП та зміст відзиву не містять митної інформації відносно автомобілю «OPEL ZАFIRА», номерний знак НОМЕР_4 , що позбавляє можливості достовірно встановити митний режим в який було поміщено вказаний транспортний засіб та інші обставини необхідні для встановлення.
		Вказані обставини свідчать про те, що інформація з бази даних, яка використана відповідачем, є не вірною, що в свою чергу унеможливило винесення законного та обґрунтованого рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 8 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
		Отже, враховуючи наведені законодавчі норми та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова не відповідає встановленим вимогам законодавства та критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак оспорювана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
		Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Враховуючи незаконність оскаржуваної постанови, то за приписами ч. 3 ст. 286 КАС України справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
		З огляду на вищевикладене, за таких обставин суд всебічно, повно та об`єктивно, за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України, вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити.
		Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з такого.
		У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Отже, враховуючи те, що за результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати понесені на сплату судового збору за подання позову.
		З матеріалів справи встановлено, що за подання позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 454,00 грн.
		Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції судовий збір в розмірі 454,00 грн.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 77, 94, 139, 143, 242-246, 250, 255, 286 КАС України, ст.ст. 9, 33, ч. 8 ст. 121, 222, 251, 258, 280, 283 КУпАП, п. 30.1 Правил дорожнього руху України, ст. 19 Конституції України суд, -
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу № 2 роти № 2, батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Погосяна Ваака Арутюновича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
		Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 567944 від 16 січня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 121 КУпАП вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.
		Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 8 ст. 121 КУпАП.
		Стягнути з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ) сплачений судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.
		Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду .
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;
		Відповідач 1 - Управління патрульної поліції в Харківській області Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315А.
		Відповідач 2 - Погосян Ваак Арутюнович , поліцейський взводу № 2 роти № 2, батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315А;
		 
		Суддя С.Л. Шаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...