Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/19891/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язання.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2021. Зареєстровано: 15.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		06.07.2021Справа №  910/19891/20
		За позовом   Акціонерного товариства "Сбербанк";
		до   Акціонерного товариства "Українська залізниця";
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство "Донецька залізниця";
		про стягнення 17 250 384,89 доларів США. 
		Суддя Мандриченко О.В. 
		Секретар судового засідання Дюбко С.П. 
		Представники:
		Від позивача:           Гапон В. С., адвокат, довіреність № б/н від 29.12.2020;
		Від відповідача:       Богдан І.О., адвокат, ордер серії КС № 458113 від 16.11.20;
		Від третьої особи:    не з`явилися.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 17  250  384,89 дол. США заборгованості за нарахованими за період з 14.12.2017 по 23.11.2020 процентами  за користування кредитною лінією за договором № 70-В/11/66/ЮО від 29.12.2011.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 року відкрито провадження у справі № 910/19891/20 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 09.02.2021 року.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство "Донецька залізниця".
		Через відділ діловодства господарського суду 08.02.2021 від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову шляхом збільшення позовних вимог, у якій останній просив суд стягнути з відповідача: заборгованість за нарахованими, за період з 14.12.2017 року по 23.11.2020 року, та несплаченими процентами за користування кредитною лінією за Договором про відкриття кредитної лінії №7О-В/11/66/ЮО від 29.12.2011 року у розмірі 17 250 384,89 доларів США; заборгованість по пені за договором про відкриття кредитної лінії №70-В/11/66/ЮО від 29.12.2011 року у розмірі 263 093 438,81 гривень.
		Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України,   позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
		Приймаючи до уваги, що вищевказана заява позивача не суперечить вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду, у зв`язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни позову.
		У підготовчих засіданнях 09.02.2021 та 09.02.2021 оголошувалась перерва в слуханні справи.  
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/19891/20 до судового розгляду по суті на 11.05.2021 року.  
		У судовому засіданні 11.05.2021 оголошувалась перерва в слуханні справи по суті до 01.06.2021 р.
		У судовому засіданні 01.06.2021 оголошувалась перерва в слуханні справи по суті до 06.07.2021 р.
		Під час розгляду спору по суті 06.07.2021 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити повністю.
		Представник відповідача в судовому засіданні 06.07.2021 р. проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ
		 
		Між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СБЕРБАНК» (що є правонаступником ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ») (надалі - Банк), з однієї сторони, та Державним підприємством «Донецька залізниця», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (надалі - «АТ «Укрзалізниця»), з другої сторони, було укладено договір про відкриття кредитної лінії №70- В/11/66/ЮО від 29.12.2011 року, зі змінами та доповненнями, внесеними додатковим договором №1 від 19.03.2012 року, Додатковим договором №2 від 19.03.2012 року, додатковим договором №3 від 20.03.2012 року та Додатковим договором №4 від 23.03.2012 року (надалі - кредитний договір).
		За умовами п.1.1 договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в доларах США, що надалі іменується «кредитна лінія», та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти (далі  кредит) у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов`язується використати кредит з метою, зазначеною у п.1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до цього договору.
		Відповідно до п.п.1.2, 1.4, 1.5 договору ліміт кредитної лінії складає 55000000,00 доларів США. Останній день дії кредитної лінії - 28.12.2014р. Кредит надається для рефінансування діючих кредитів та капітальних інвестицій.
		У день підписання цього договору банк відкриває позичальнику позичковий рахунок для обліку кредиту (п.4.1).
		Згідно з п.4.2 банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання траншу в сумі, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього договору, укладеної між позичальником і банком, у строк не пізніше 3 (трьох) днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою сторін і є невід`ємною частиною цього договору. У кожній такій додатковій угоді сторони повинні визначити: розмір траншу кредиту в межах розміру ліміту кредитної лінії; строк надання і повернення траншу кредиту; реквізити для надання кредиту, якщо вони відрізняються від зазначених у п.9.2 цього договору.
		Протягом строк дії кредитної лінії та у межах вільного залишку її ліміту за умови укладення додаткових угод згідно з п.4.2 цього договору позичальник має право необмежену кількість разів отримувати кредит у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Зобов`язання банку з надання позичальнику кредиту за цим договором чинне лише в межах терміну дії банківської ліцензії банку, виданої Національним банком України (п.4.3).
		Пунктом 4.5 договору сторони погодили, що після укладення додаткової угоди згідно з п.4.2 цього договору банк здійснює кредитування позичальника за умови, що: заява позичальника про надання кредиту оформлена відповідно до вимог цього договору; виконані умови, передбачені п.4.4 цього договору та відсутні обставини, які  відповідно до п.8.3 цього договору надають право банку в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, а також інші права, передбачені законодавством України та/або цим договором та/або договорами забезпечення.
		Банк зобовязаний надавати позичальнику кредитні кошти на підставі його заяви не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня її отримання або протягом більш тривалого строку, зазначеного в такій заяві. Заява подається в банк в письмовому вигляді або передається в електронному вигляді засобами системи «Клієнт-Банк» з використанням електронних підписів у порядку та на умовах, передбачених відповідним договором, укладеним позичальником з банком.
		За приписами п.6.1  п.6.3 договору позичальник зобов`язується сплачувати банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 365 днів у році. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховуються при нарахуванні процентів. Проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1 - 6.2 цього договору, позичальник зобовязаний сплачувати щомісяця не пізніше 3 (трьох) робочих днів, наступних за днем закінчення періоду. При цьому під «періодом» сторони в цій ст.6 розуміють кожний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей договір (реквізит договору «дата», вказаний у верхньому правому куті на першій сторінці договору), і закінчується в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (т.ч. проценти за кредитом за такий день нараховуються).
		За умовами п.8.1 договору позичальник зобов`язується повертати банку кожен із траншів кредиту у термін, зазначений у відповідній додатковій угоді до цього договору.
		Відповідно до п.11.3 цей договір набуває чинності з дати його підписання банком та позичальником, скріплення печатками сторін, та зобов`язання по ньому виникають після погодження залучення кредиту Міністерством інфраструктури України та Міністерством фінансів України, і діє до повного виконання зобов`язань позичальника по цьому договору.
		На виконання умов кредитного договору між сторонами були підписані додаткові договори №1 від 19.03.2012р., №2 від 19.03.2012р., №3 від 20.03.2012р., №4 від 23.03.2012р., за умовами п.1 яких банк, відповідно до умов кредитного договору, надає позичальнику транш кредиту:
		- у сумі 6292394 доларів США на строк з 19.03.2012р. по 28.12.2014р. (додатковий договір №1 від 19.03.2012р.);
		- у сумі 13707606 доларів США на строк з 19.03.2012р. по 28.12.2014р. (додатковий договір №2 від 19.03.2012р.);
		- у сумі 17500000 доларів США на строк з 20.03.2012р. по 28.12.2014р. (додатковий договір №3 від 20.03.2012р.);
		- у сумі 17500000 доларів США на строк з 23.03.2012р. по 28.12.2014р. (додатковий договір №4 від 23.03.2012р.).
		Відповідно до п.2, 3 вищевказаних додаткових договорів сторони визначили розмір процентів за користування кредитом на рівні 10,65% річних. Позичальник зобовязується повернути банку кредит, наданий на умовах цих додаткових договорів, не пізніше 28.12.2014р.
		Кредитний договір та додаткові угоди до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
		На підтвердження виконання Акціонерним товариством «Сбербанк» зобовязань з видачі Державному підприємству  Донецька залізниця  кредитних коштів за кредитним договором №70-В/11/66/ЮО від 29.12.2011р.  до матеріалів справи долучені меморіальні валютні ордери: №7932927 від 19.03.2012р. на суму 6292394 доларів США; №7951444 від 19.03.2012р. на суму 13707606 доларів США; №8090012 від 20.03.2012р. на суму 17500000 доларів США; №8584856 від 23.03.2012р. на суму 17500000 доларів США.
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Донецької області від 24.05.2018 у справі № 910/22858/17, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2019  та постановою Верховного Суду від 14.05.2019 року, стягнуто з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь Акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №7О-В/11/66/ЮО від 29.12.2011  за основною сумою кредитної лінії в розмірі  54945202,05 доларів США та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами  13194299,96 доларів США., що були нараховані банком за період з 29.08.2015р. по 13.12.2017р. (включно).
		Невиконання, за твердженнями Акціонерного товариства "Сбербанк", відповідачем обов`язку щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі та у передбачений договором строк, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за нарахованими за період з 14.12.2017 року по 23.11.2020 року процентами за користування кредитною лінією за Договором про відкриття кредитної лінії №7О-В/11/66/ЮО від 29.12.2011 року у розмірі 17 250 384,89 доларів США, стали підставою звернення Акціонерного товариства "Сбербанк" з розглядуваним позовом до суду.
		Стаття 174 Господарського кодексу України  (далі -  ГК України) передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Дослідивши договір №70-В/11/66/ЮО від 29.12.2011р., з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором.
		З огляду на приписи  ст.1054 Цивільного кодексу України  (далі -  ЦК України), за кредитним  договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно ч.2  ст.345 ГК України  у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
		Відповідно до  ст.193 ГК України, ст.ст.525,  526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом. За приписами  ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Статтею 530 ЦК України  встановлено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Статтею  610 ЦК України  унормовано, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
		Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Акціонерним товариством «Сбербанк» належним чином виконано зобов`язання в частині перерахування Державному підприємству «Донецька залізниця» кредитних коштів на підставі договору про відкриття кредитної лінії №70-В/11/66/ЮО від 29.12.2011р. Зазначений факт, разом з іншим, відповідачем не оспорюється.
		Як зазначалось раніше, умовами п.8.1 договору №70-В/11/66/ЮО від 29.12.2011р. сторони погодили обовязок позичальника повертати банку кожен із траншів кредиту у термін, зазначений у відповідній додатковій угоді до цього договору. При цьому, відповідно до п.1.4 договору та п.3 додаткових угод,  кредитні кошти мають бути повернуті не пізніше 28.12.2014р.
		Частинами 1, 2  ст.1056-1 ЦК України  унормовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
		Як зазначалося вище, розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначені сторонами в договорі та в додаткових договорах до нього.
		Позивач вказує, що ДП «Донецька залізниця» та її правонаступник АТ «Українська залізниця» взяті на себе зобов`язання зі своєчасного повернення кредитних коштів не виконали.
		Як вбачається з матеріалів справи, за користування кредитними коштами, наданими в межах спірної кредитної угоди, позивачем були нараховані проценти за період з 14.12.2017р. по 23.11.2020р. у розмірі 17  250 384,89 доларів США.
		Проте, за твердженнями позивача, позичальником нараховані за вказаний вище період користування кредитом проценти також сплачено не було.
		Згідно із вимогами ст.ст.525,  615 Цивільного кодексу України  одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
		За приписами  ст.526 Цивільного кодексу України  зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		За змістом  ст.193 Господарського кодексу України  субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до  ст.629 Цивільного кодексу України  договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Статтею 530 Цивільного кодексу України  передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Як вбачається зі змісту банківських виписок Акціонерного товариства «Сбербанк» по рахунку відповідача, копії яких містяться в матеріалах справи, станом на 24.11.2020 р. у відповідача обліковується заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 14.12.2017р. по 23.11.2020р. у розмірі 17 250 384,89 доларів США
		У відповідності до положень  Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського  обліку, оформлені у відповідності до вимог зазначеного  Закону.  За приписами ст.9 наведеного Закону  інформація,  що  міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.
		Бухгалтерський облік є процесом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень (ст.1 Закону України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
		Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу банку є, окрім іншого, вимогою положення «Про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого  постановою №254 від 18.06.2003р. Правління Національного Банку України.
		За таких обставин, суд приймає наведені вище виписки банку як належні та допустимі докази підтвердження спірної заборгованості за кредитом та відсотками станом на 24.11.2020р.
		При цьому, матеріали справи не містять наданих відповідачем або третьою особою належних та допустимих, у контексті наведених приписів процесуального законодавства, доказів спростування наявності заборгованості або невідповідності її фактичного розміру. Так, останніми не надано виписок по поточному рахунку позичальника, які б спростовували факт перерахування кредитних коштів на рахунки відповідача, не надано власний розрахунок заборгованості за відсотками, який би спростовував правомірність заявленої вимоги позивача, а також докази сплати заборгованості за кредитним договором.
		З посиланням на постанову Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12, відповідач наголошував, що позивачем безпідставно нараховано проценти за користування кредитними коштами за межами  строку кредитування. Так, на переконання відповідача, після настання строку виконання зобов`язання, обумовленого договором кредитування та визначеного датою 28.12.2014р., позивач позбавлений права нараховувати проценти за користування кредитними коштами у розмірі, встановленому договором.
		Разом з тим, суд зауважує, що правовідносини сторін у названій постанові Верховного Суду не є тотожними правовідносинам сторін у справі №910/19891/20, а твердження відповідача щодо строків нарахування процентів за кредитом спростовується умовами договору кредитування.
		Крім того, суд звертає увагу, що в контексті умов договору вбачається розмежування понять «строк кредитної лінії», який визначений 28.12.2014р. та з настанням якого зобов`язання банку з надання позичальнику кредиту на умовах цього договору припиняються, та поняття «строк договору», який визначений до повного виконання зобов`язань позичальником по договору.
		Також спростовуються посилання відповідача на те, що АТ "Українська залізниця" не є належним відповідачем у даній справі, оскільки Велика палата Верховного суду у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України, а саме: у постановах від 08 лютого 2017 року у справах № 910/10474/16, № 910/5096/16, від 22 лютого 2017 року у справах № 910/11196/16, № 910/9323/16, № 910/8349/16, № 910/8325/16, від 15 березня 2017 року у справах № 910/5100/16, № 910/7780/16, № 910/7771/16, № 910/5095/16, № 910/8080/16, № 910/6426/16, від 19 квітня 2017 року у справі № 905/1690/16, від 21 червня 2017 року у справі № 905/1775/15, від 05 липня 2017 року у справі № 905/1625/16, у яких зазначено, що питання правонаступництва АТ «Укрзалізниця» стосовно ДП «Донецька залізниця» визначається спеціальним законом та прийнятими на його виконання постановами КМУ № 200 та № 604, які пов`язують перехід прав і обов`язків ДП «Донецька залізниця» до    АТ «Укрзалізниця» з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника, а також    висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від    14 лютого 2018 року у справі № 910/23138/16, від    19 квітня 2018 року у справі № 910/653/17 (справа за участю позивача та АТ «Українська залізниця» , про яку йдеться вище), від 02 травня 2018 року у справі № 905/1247/16,    висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від    06 червня 2018 року у справі № 219/10025/15-ц, від    05 грудня 2018 року у справі № 236/2729/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 242/4687/17, від    18 вересня 2019 року у справі № 220/310/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 728/1128/18, від 09 грудня 2019 року у справі №    2-920/11 та від 22 квітня 2020 року у справі № 236/3323/18    та встановила, що АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця» з дати державної        реєстрації АТ «Укрзалізниця». 
		Також позивачем було нараховано пеню за прострочення сплати основної суми заборгованості та процентів в загальній сумі 263  093  438,81 грн., а саме: пеня за 6 місяців прострочення сплати основної суми заборгованості в розмірі 252  410  811,21 грн., пеня за 6 місяців за прострочення сплати процентів від кожної суми прострочення в розмірі 10 682 627,60 грн.
		За змістом  ст. 230 Господарського кодексу України  у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити  господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф,     пеня).
		У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч.4  ст.231 ГК України).
		Згідно п. 10.1 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позичальником за цим договором, банк має право вимагати сплати позичальником пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення : а) за прострочення строку/ів повернення кредиту; б) за прострочення строку/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст.6 цього договору. Для розрахунку пені приймається 365 днів у році.
		Таким чином, умовами договору передбачена можливість нарахування банком пені на основну суму заборгованості та проценти за договором.
		Указом Президента України від 14.04.2014 постановлено увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
		З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення запроваджені    тимчасові заходи, які регулюються  Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
		Відповідно до  ст. 2 зазначеного Закону  на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
		Пунктом 5 ст.11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону    Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
		Згідно затвердженого додатку до  розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" №1275 від 02.12.15р. (із змінами та доповненнями) місто Донецьк та населені пункти Донецької області входять    до переліку населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція .
		Враховуючи викладене, нарахування пені банками та іншими фінансовими установами забороняється у двох випадках: віднесення відповідних населених пунктів до переліку, де проводилась антитерористична операція та у разі якщо юридичні особи проводять або провадили господарську діяльності на такій території.
		АТ «Українська залізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця», яка проводила свою діяльність на території Донецької області, тобто на території проведення антитерористичної операції.
		Враховуючи те, що на час кредитування та до 21.10.2015 року зобов`язаною особою за кредитними договорами було ДП «Донецька залізниця», яка здійснювала свою діяльність у пільговій для нарахування штрафних санкцій зоні, та було звільнено від сплати цих санкцій, суд вважає неправомірним покладати на правонаступника зобов`язання, від яких звільнений попередник. Суд зауважує, що правонаступництво зумовлює перехід прав та обов`язків однієї юридичної особи до іншої, при цьому не змінює факту того, що господарська діяльність як попередника, так і правонаступника здійснювалися/здійснюються на території проведення антитерористичної операції.
		За таких обставин суд відмовляє у задоволені позову в частині стягнення штрафних санкцій.
		З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позов Акціонерного товариства "Сбербанк" до Акціонерного товариства "Українська залізниця", за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державного підприємства "Донецька залізниця", підлягає частковому задоволенню.
		У відповідності до вимог  ст. 129 Господарського процесуального кодексу України  судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру        задоволених позовних вимог.
		   На підставі викладеного, керуючись статтями   129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва                  
		 
		В И Р І Ш И В:
		  1. Позов задовольнити частково.
		            2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Акціонерного товариства «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд.46, код ЄДРПОУ 25959784) заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами за період з 14.12.2017 по 23.11.2020 у розмірі 17  250  384 (сімнадцять мільйонів двісті п`ятдесят тисяч триста вісімдесят чотири) долари США 89 центів, а також судовий збір у розмірі 472  687 (чотириста сімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 53 коп.
		            3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 14.07.2021 р.
		       
		 
		 
		Суддя                                                                                                              О.В. Мандриченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...