Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/6647/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2021. Зареєстровано: 16.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2021.

Результат оскарження 17.11.2021 Восьмий апеляційний адміністративний суд: скасовано ухвалу суду першої інстанції із закриттям провадження
Номер судового провадження: П/380/6819/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 липня 2021 року м. Львів справа №380/6647/20
		 
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого  судді Карп`як О.О.,
		секретар судового засідання Винник В.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Клуб Пікассо» до Заступника міського голови з питань розвитку ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, - 
		 
		встановив:
		 
		До суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Клуб Пікассо» (далі - позивач, ПП «Клуб Пікассо») до Заступника міського голови з питань розвитку ОСОБА_1 (далі  відповідач) у якому просить:
		-визнати неправомірними дії Заступника міського голови з питань розвитку ОСОБА_1 з проведення 01 липня 2020 перевірки у спосіб, що не передбачений Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими нормативно  правовими актами, що регулюють правовідносини в сфері оренди комунального майна.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.07.2020 відповідач разом з представником Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради прибув на об`єкт оренди для проведення перевірки. Про проведення перевірки орендаря завчасно не повідомляли. Відповідач не надав направлення на перевірку та документ, яким визначені його повноваження на перевірку. Вказує, що ухвалами Львівської міської ради від 14.07.2016 №777 та від 26.05.2016 №505 не визначені посадові права та обов`язки відповідача, не передбачено право відповідача проводити перевірки суб`єктів господарювання приватного права. Окрім того вказує, що Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради не приймало наказу про призначення перевірки і не вказувало реквізитів в направленні на перевірку; згідно даних Інспекційного порталу відсутня інформація про включення позивача у план  графік проведення перевірок Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Тому вважає дії відповідача з проведення перевірки позивача 01.07.2020 не відповідають ч.2 ст.19 Конституції України та не відповідають критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України. З огляду на вищенаведене, просить позов задоволити.
		У відповіді на відзив, позивач вказує про те, що адвокат Різник О.Р. був уповноважений на надання правової допомоги при проведенні перевірки 01.07.2020 та не мав обмежень у повноваженнях. Підтвердженням факту проведення 01.07.2020 перевірки об`єкта нерухомого майна комунальної власності підтверджується листом Управління комунальної власності ДЕР ЛМР №2392-вих  59860 від 05.08.2020. ОСОБА_1 прибув на проведення перевірки 01.07.2020 без направлення. Вказує, що в даному випадку немає спору про право цивільне, а позивач оспорює протиправність дій суб`єкта владних повноважень.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити.
		Позиція відповідача викладена у відзиві, проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Вказує, що члени комісії зі сторони орендодавця 01.07.2020 жодних дій (правомірних чи неправомірних) відносно позивача не здійснювали, ні огляду, ні перевірки не проводили, оскільки члени комісії спілкувались на вулиці виключно з адвокатом Різником О.Р., який представником ПП «Клуб Пікассо» не був, діяв на підставі неправильно оформленого договору, оскільки такий був підписаний не уповноваженою особою, а також діяв без повноважень представника. Окрім того звертає увагу, що в матеріалах справи немає жодного документу, який би вказував, що 01.07.2020 відповідачем проводилась перевірка. Положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на які позивач покликається у позовній заяві, не поширюються на проведення огляду об`єктів оренди орендодавцем. 01.07.2020 на АДРЕСА_1 біля об`єкту оренди проводилось спілкування членів комісії орендодавця з адвокатом ОСОБА_2 . Об`єкт оренди був зачинений та доступ до такого орендар не забезпечив. Представники орендодавця планували провести огляд приміщення на виконання вимог п.8.1 договору оренди. Таким чином, відповідач не вчиняв відносно позивача жодних неправомірних дій, які би порушували права позивача у будь  який спосіб. З огляду на вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Відповідачем подано заперечення, у якому зазначає, що наявність у акті №97-НП/20 зазначення ПІП відповідача не свідчить про його приналежність до членів комісії, так само як наявність ПІП представника орендаря ОСОБА_3 . На акті №163-П/20 від 29.07.2020 не робить такого членом комісії. Наголошує, що відповідач не проводив перевірку, як про це зазначає позивач, доказів протилежного надано не було. Немає жодної заборони для Заступника міського голови спілкуватись із громадянами та/або представниками юридичних осіб щодо питань діяльності міста. Тому незрозумілою є позиція позивача щодо подання даного позову. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з безпідставністю та недоведеністю.
		Позивач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		 
		Ухвалою від 20.08.2020 позовну заяву залишено без руху.
		Ухвалою від 02.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою від 12.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		З метою забезпечення виконання Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Протоколу № 8 позапланового засідання міської комісії з питань техногенної-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради від 17.03.2021, Протоколу № 8 позачергового засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 18.03.2021 року, Протоколу зборів суддів Львівського окружного адміністративного суду № 2 від 18.03.2021 року, та з метою попередження розповсюдження нової коронавірусної інфекції (COVID-19) у Львівському окружному адміністративному суді в період з 19 березня по 28 березня 2021 року включно (з можливим подовженням в залежності від епідеміологічної ситуації): встановлено особливий режим роботи суду, а саме: - обмежено вхід відвідувачам до приміщення суду; - прийом кореспонденції здійснюватиметься дистанційно за допомогою скриньки для вхідної кореспонденції розміщеної при вході в приміщення суду; - сторонам по справі рекомендується скористатися іншими дистанційними засобами подачі документів (електронна пошта, «Електронний суд», факсимільний зв`язок, поштове відправлення або кур`єрська доставка);- розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участі учасників судового процесу не здійснюватиметься, у зв`язку з припиненням їх пропуску до залів судових засідань; - ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу або проводити ознайомлення після скасування посилення протиепідемічних заходів у Львівському окружному адміністративному суді; - самостійне переміщення учасників судового процесу та інших осіб по суду не допускається; - враховуючи припинення пропуску осіб до залів судових засідань та обмежень щодо переміщення будівлі суду, скасовуються раніше призначені сеанси відеоконференцзв`язку з іншими судами, - обмежується проведення ВКЗ до завершення посилених карантинних заходів. Рекомендується учасникам судового процесу використовувати можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
		Особливий режим роботи суду було продовжено відповідно до Протоколу зборів суддів Львівського окружного адміністративного суду № 3 від 25.03.2021 року - до 04 квітня 2021 включно; відповідно до Протоколу зборів суддів Львівського окружного адміністративного суду № 4 від 02.04.2021 року  по 12 квітня 2021 включно; відповідно до Протоколу зборів суддів Львівського окружного адміністративного суду № 5 від 09.04.2021 року - по 19 квітня 2021 включно; Протоколу зборів суддів Львівського окружного адміністративного суду № 6 від 16.04.2021 року  по 04 травня включно.
		В судове засідання сторони не прибули, причин неявки не повідомили, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
		З врахуванням положень ч.1, 9 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
		 
		Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
		20.07.2001 між Приватним підприємством «Палома» (орендар) та Управлінням ресурсів Львівської міської ради (орендодавець) укладено договір №11 оренди цілісного майнового комплексу, на виконання рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №198 від 04.05.2001 «Про оренду цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства кінотеатр « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець передає. А орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства кінотеатр « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташований за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до п.8.1. договору, до прав орендодавця віднесено контролювати наявність, стан, напрямки та ефективність використання об`єкта оренди. Відповідно до п.10.1 договору, він діє з 01.07.2001 до 01.07.2011 строком на 10 років. Відповідно до п.10.6 договору, в разі відсутності письмового повідомлення однієї з сторін про припинення або зміну договору, надісланого з повідомленням про вручення після закінчення строку договору протягом місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З 01.07.2011 договір пролонгований на той самий строк та на тих самих умовах.
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань, Приватне підприємство «Клуб Пікассо» є правонаступником ПП «Палома».
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.10.2015 у справі №914/3532/13, внесено зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу від 20.7.2001 №11 укладеного між Управлінням ресурсів Львівської міської ради, правонаступником якого є Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Приватним підприємством «Палома», правонаступником якого є Приватне підприємство «Клуб Пікассо».
		Відповідно до витягу з плану  графіку проведення перевірок об`єктів комунальної власності на 2020 рік, включено ПП «Клуб Пікассо» (правонаступник ПП «Палома») у липні місяці за адресою АДРЕСА_1 .
		Відповідно до направлення №97-НП/20 від 01.07.2020, виданого начальником Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради І.Свистун, ОСОБА_4  головний спеціаліст КІВ УКВ направляється на проведення непланової перевірки ПП «Клуб Пікассо», АДРЕСА_1 (договір оренди ЦМК №11 від 20.07.2001). В направленні вказано підстава- Закон України «Про оренду державного та комунального майна», Ухвала Львівської міської ради від 14.07.2016 №777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», Ухвала Львівської міської ради від 07.06.2007 «Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова».
		За результатами проведення перевірки будівлі ДКП кінотеатр «Зірка» на підставі Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Ухвали Львівської міської ради від 14.07.2016 №777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», Ухвали Львівської міської ради від 07.06.2007 «Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова» та згідно усного доручення начальника УКВ з метою перевірки дотримання умов договору оренди, складено акт №97-нп/20 від 01.07.2020. В акті вказано, що такий складено комісією у складі ОСОБА_4  головний спеціаліст КІВ УКВ, ОСОБА_5  начальник КІВ УКВ, ОСОБА_1  заступник міського голови з питань розвитку. Відповідно до вказаного акта, представники орендаря відмовились надати доступ до об`єкта оренди, в результаті чого встановити користувачів та фактичне цільове використання не вдалося.
		Не погоджуючись з діями заступника міського голови з питань розвитку ОСОБА_1 з проведення 01.07.2020 перевірки, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», контроль за виконанням умов договорів оренди єдиних майнових комплексів покладається на орендодавців із залученням уповноважених органів управління. Контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна. Контроль за використанням нерухомого та рухомого майна покладається на балансоутримувачів. Орендар на вимогу орендодавця зобов`язаний забезпечити доступ на об`єкт оренди. Порядок виконання контрольних функцій у сфері оренди державного майна затверджується Фондом державного майна України, а у сфері комунального майна - представницькими органами місцевого самоврядування. Якщо представницьким органом місцевого самоврядування не було затверджено відповідний порядок, застосовується порядок виконання контрольних функцій у сфері оренди державного майна.
		На виконання вимог вказаного Закону, ухвалою Львівської міської ради №897 від 07.06.2007 «Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова» було визначено контрольні функції у сфері комунального майна. У п.6.3 вказаної ухвали Львівської міської ради передбачено, що контроль за виконанням умов договору оренди комунального майна покладається на орендодавця та балансоутримувача.
		Таким чином, 01.07.2020 працівниками управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради згідно направлення проведено перевірку будівлі ДКП кінотеатр «Зірка» з метою перевірки дотримання умов договору оренди за адресою: АДРЕСА_1 в порядку Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Ухвали Львівської міської ради від 14.07.2016 №777 «про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», Ухвали Львівської міської ради від 07.06.2007 «Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова».
		В судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_4 , який надав пояснення про те, що 01.07.2020 він, головний спеціаліст КІВ УКВ, та ОСОБА_5  начальник КІВ УКВ проводили обстеження вказаного приміщення в порядку Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та інструкції. Повноваження на проведення перевірки були у нього згідно направлення, перевірка призначена за дорученням начальника Управління КВ. Однак, людина з якою він домовлявся про проведення перевірки не з`явилась, були присутні адвокати ПП «Клуб Пікассо», в т. ч. ОСОБА_2 та інший. До проведення перевірки 01.07.2020 не допустили. У складі комісії у той день були він та ОСОБА_5 ОСОБА_1 прийшов пізніше та його залучив до складу комісії пізніше, оскільки він був присутній.
		Також в судовому засіданні оглянуто відеозапис події, що мала місце 01.07.2020 за адресою АДРЕСА_1 біля приміщення « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Усі учасники зустрічі знаходились на тротуарі, тобто, на земельній ділянці загального користування. З відеозапису цієї зустрічі видно, що А. ОСОБА_6 спілкується із адвокатом Різником О.Р. з-приводу огляду приміщення.
		Відповідач зазначає, що був присутній у цей день за вказаною адресою, оскільки таке приміщення знаходиться на балансі міського молодіжного центру, який є в підпорядкуванні заступника міського голови з питань розвитку. Протягом останніх двох тижнів перед 01.07.2020 вони звертались з проханням оглянути, в якому стані перебувають ці приміщення, щоби запевнитись, яка там відбувається діяльність і чи вона відбувається. Важливо, аби цей простір був простором для молоді, простором для людей, які сюди можуть приходити, які протягом певного часу вже звикли згідно традицій тут перебувати. Необхідність огляду була викликана тим, щоб встановити, яка діяльність здійснюється в цьому приміщенні і чи взагалі здійснюється якась діяльність. Жодних пояснень та розмов про проведення перевірки позивача - ПП «Клуб «Пікассо» не було. Вказує, що відповідач прибув для огляду як заступник міського голови з питань розвитку, оскільки 12 червня 2020 року на засіданні виконкому було прийнято рішення про поставлення даного приміщення на баланс Комунальної установи «Львівський міський молодіжний центр», яка є в прямому підпорядкуванні заступника міського голови з питань розвитку (загальновідома інформація, яка розміщена на сайті Львівської міської ради). До приміщення ОСОБА_7 та представники Управління комунальної власності не заходили, на територію біля цього приміщення також не заходили. Зустріч відбувалась на тротуарі (місце загального користування). А відтак вважає, що не було навіть вчинено жодних дій, спрямованих на проведення огляду приміщення.
		Відтак, відповідач вказує, що не вчиняв жодних активних дій, спрямованих на проведення огляду приміщення, а фактично, лише розмовляв з ОСОБА_8 . Також відповідач не проводив і не планував проводити перевірку самого підприємства ПП «Клуб
		«Пікассо». Тому, відповідач вважає, що він, як заступник міського голови з питань розвитку, діяв виключно в межах своїх повноважень, оскільки приміщення перебувало на балансі Комунальної установи «Львівський міський молодіжний центр», яка є в підпорядкуванні заступника міського голови з питань розвитку. А відтак, як представник
		балансоутримувача мав право проводити огляд цього приміщення.
		Таким чином, відповідач вказує, що ним чітко роз`яснено, що метою візиту була необхідність оглянути приміщення, яке перебуває на балансі Комунальної установи «Львівський міський молодіжний центр», а не перевірка діяльності ПП «Клуб «Пікассо».
		Відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутні будь  які докази на підтвердження того, що саме 01.07.2020 він проводив перевірку ПП «Клуб Пікассо».
		Відтак, судом встановлено, що 01.07.2020 відповідачем за адресою АДРЕСА_1 біля приміщення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проведено розмову з ОСОБА_2 . Метою візиту в цей день за цією адресою відповідача було огляд приміщення, яке перебуває на балансі Комунальної установи «Львівський міський молодіжний центр», яка є в підпорядкуванні заступника міського голови з питань розвитку. В акті перевірки від 01.07.2020 відповідач зазначений членом комісії, оскільки був присутній за цією адресою і в той час. Повноважень щодо проведення перевірки дотримання умов договору оренди будівлі ДКП кінотеатр «Зірка» у відповідача не було, він не проводив такої перевірки, а був присутній при намірах її проведення працівниками Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.
		 
		Окрім того відповідач вказує, що в позові не вмотивовано, яке ж право порушено самим відповідачем.
		Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		 Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.
		У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).
		 Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		 Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
		Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Клуб Пікассо» звернувся до суду з позовом про оскарження дій Заступника міського голови з питань розвитку ОСОБА_1 з проведення 01 липня 2020 перевірки у спосіб, що не передбачений Законом України «про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими нормативно  правовими актами, що регулюють правовідносини в сфері оренди комунального майна.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП «Клуб Пікассо» зазначив про порушення його прав, свобод та інтересів, однак не уточнив яких саме. У відповіді на відзив вказав, що ним оспорюється не право орендодавця проводити контролювати наявність, стан, напрямки та ефективність використання об`єкта оренди, а дії відповідача по перевірці у спосіб, що не передбачений нормативно  правовими актами, що регулюють правовідносини в сфері оренди комунального майна.
		Як у позовних вимогах, так і в відповіді на відзив, позивач не зазначив, яким чином дії Заступника міського голови з питань розвитку ОСОБА_1 з проведення 01 липня 2020 перевірки, порушує права, свободи та інтереси саме ПП «Клуб Пікассо». При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно наданого акта від 01.07.2020 така перевірка не відбулась.
		До того ж матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про порушення відповідачем прав ПП «Клуб Пікассо» у зв`язку з діями, що мали місце 01.07.2020 за адресою АДРЕСА_1 біля приміщення «Клуб «Пікассо», або внаслідок здійснення відповідачем у цей день владних управлінських функцій, зокрема прийняття будь-яких рішень, вчинення дій чи бездіяльності по відношенню до позивача.
		У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
		За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження дій суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої вони вчинені або які безпосередньо стосуються прав, свобод та інтересів цієї особи.
		За таких обставин суд дійшов до висновку, що дії відповідача, що мали місце 01.07.2020 за адресою АДРЕСА_1 біля приміщення «Клуб «Пікассо», не створюють безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та/чи обов`язків, не зумовлюють прийняття жодного рішення щодо нього.
		Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах (стаття 2 КАС України).
		З аналізу цієї норми слідує, що право, свобода або інтерес особи підлягають захисту в адміністративному суді (в порядку адміністративного судочинства), якщо вони порушені суб`єктами владних повноважень. Тобто завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.
		Отже суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправними рішення чи дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цими рішенням чи дією (бездіяльністю).
		Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
		Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.
		Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 та від 10.06.2021 у справі №1340/5098/18, підстави для відступлення від неї відсутні.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Обрання ж позивачем неналежного способу захисту своїх прав за висновками Великої Палати Верховного Суду є самостійною підставою для відмови у позові.
		Позивачем не надано доказів порушення його прав відповідачем 01.07.2020, а також не встановлено, які конкретно права ПП «Клуб Пікассо» порушені, не наведено цього і в позовній заяві. Позивач зобов`язаний був зазначити не лише в чому полягала неправомірність, на його думку, таких дій відповідача, а й чим таке дії порушують його права та інтереси у сфері публічно-правових відносин.
		З огляду на наведене, спірні дії відповідача не визначають ані прав, ані обов`язків позивача, відтак вчинення таких дій відповідачем як суб`єктом владних повноважень у площині публічно-правових відносин не порушує прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту.
		Відтак, за встановлених у цій справі обставин, оскаржуючи дії відповідача, позивач не вірно обрав спосіб захисту порушених, на його думку, прав та інтересів, оскільки такі дії не призвели до жодних юридично-значимих наслідків, які можуть впливати на права чи інтереси позивача. 
		З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю. 
		Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
		Керуючись статтями 72-77, 90, 94, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд 
		 
		вирішив:
		 
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		Судові витрати стягненню не підлягають.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд.
		Повне судове рішення складено 14.07.2021 року.
		 
		 
		Суддя Карп`як Оксана Орестівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...