Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/9862/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2021. Зареєстровано: 16.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2021.
Дата набрання законної сили: 12.07.2021
Номер судового провадження: К/9901/3408/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		12 липня 2021 року   
		Київ
		справа №640/9862/20
		адміністративне провадження №К/9901/985/21, №К/9901/3408/21
		              
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
		суддів: Усенко Є.А.,  Яковенка М.М., 
		за участю секретаря судового засідання: Лупінос Я. В.
		учасники судового процесу:
		представники позивача: Гордієнко Л. М., Денисенко О. М.
		представник відповідача - Станіславський Д. М.
		представник Дніпровської міської ради - Олійник Ю. М.
		розглянувши в судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу № 640/9862/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, і Дніпровської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року (головуючий суддя - Аблов Є. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року (суддя-доповідач - Кузьменко В. В., судді: Василенко Я. М., Ганечко О. М.),
		ВСТАНОВИВ:
		У травні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (далі - позивач, ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот») звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач, Офіс ВПП ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2020 року №0001954405.
		На обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що обчислення посадовими особами контролюючого органу податкових зобов`язань ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» зі сплати орендної плати за землю відбувалося на підставі самостійно отриманих податковим органом Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які сформовані відділом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 22 травня 2019 року, 7 червня 2019 року та 10 червня 2019 року - станом на 2017 рік, станом на 1 липня 2018 року, за 2018 станом на 1 січня 2019 року та на дату формування Витягу. При цьому, контролюючий орган не перевірив чи відповідають Витяги 2019 року чинному законодавству України, а саме: в частині їх формування за минулі періоди чи на дати інші, ніж дати формування витягів, в той час як інформація у витягах відображається виключно станом на дату формування такого витягу; в частині зазначення у витягах інформації «Інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру» у графі «Цільове призначення земельної ділянки» в той час, як така інформація була наявна як в договорах оренди, так і у Витягах 2016 року; в частині застосування Приміток до Додатку 1 до наказу Мінагрополітики «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25 листопада 2016 року № 489 під час формування витягів, в той час як Порядок №489 не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. На переконання позивача, він здійснював розрахунок орендної плати відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - ПК України) на підставі Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, отриманих в 2016 році. При цьому, оскільки нормативна грошова оцінка не змінювалась протягом 2016-2019 років зазначені витяги були чинними, а у позивача був відсутній обов`язок з отримання нових витягів.
		Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року, позов задовольнив повністю. 
		Ключовим питанням у цій справі було правильність обчислення позивачем орендної плати виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при розрахунку якої використано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (далі - Кф) на рівні « 1,0», як це зазначено у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, отриманих ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» 5 лютого 2016 року, 15 серпня 2016 року (далі - Витяги 2016 року). Офіс ВПП ДПС наполягав на порушенні позивачем норм чинного законодавства, оскільки відповідно до умов Порядку №489 для земельних ділянок, відносно яких у Державному земельному кадастрі відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель має застосовуватись Кф « 2,0», а з 17 липня 2018 року - « 3,0».
		Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
		У період з 15 січня 2020 року по 21 січня 2020 року посадовими особами Офісу ВПП ДПС на підставі повідомлення від 11 січня 2020 року № 1 та наказу від 11 січня 2020 року № 21 проведено документальну невиїзну перевірку платника податків ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» з питань достовірності та повноти декларування орендної плати за земельні ділянки у податкових деклараціях з плати за землю, за результатами якої складено акт від 23 січня 2020 року № 208/28-10-44-05/00017733 (далі - Акт перевірки).
		В Акті перевірки зроблено висновки про порушення ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 286.1 та пункту 286.2 статті 286, пункту 289.1 статті 289 ПК України, що призвело до заниження задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) у податкових деклараціях з плати за землю від 17 лютого 2017 року № 9022944006, від 17 лютого 2017 року № 9022944089, від 17 лютого 2017 року № 9022933085, від 19 лютого 2018 року № 9025281879, від 19 лютого 2018 року № 9025281389, від 19 лютого 2018 року № 9025281268, від 19 лютого 2019 року № 9026529327, від 19 лютого 2019 року № 9026528350, від 19 лютого 2019 року № 9026526379 на загальну суму 61445914,95 грн.
		На підставі зазначеного висновку, Офіс ВПП ДПС прийняв податкове повідомлення-рішення №0001954405 від 17 лютого 2020 року, яким збільшено ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» суму грошового зобов`язання за платежем - орендна плата з юридичних осіб, на 61445914,95 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 15361478,74 грн.
		Також суди попередніх інстанцій встановили, що між Дніпровською міською радою та Дочірнім підприємством «Дніпропетровський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» протягом 2005-2006 років було укладено ряд договорів оренди земельних ділянок (кадастрові номери: 1210100000:08:833:0004 (площею 1,8728 га); 1210100000:01:205:0083 (площею 3,1524 га); 1210100000:06:114:0035 (площею 4,2917 га); 1210100000:06:114:0035 (площею 4,2917 га); 1210100000:01:076:0004 (площею 9,6552 га); 1210100000:01:084:0001 (площею 4,7501 га), 1210100000:01:072:0007 (площею 0,1095 га); 1210100000:01:088:0001 (площею 0,9995 га); 1210100000:01:076:0008 (площею 7,3623 га); 1210100000:06:114:0030 (площею 0,1769 га); 1210100000:06:114:0032 (площею 0,1378 га); 1210100000:06:114:0034 (площею 0,2738 га).
		Відповідно до пунктів 1.2 Договорів оренди код цільового призначення земельних ділянок визначено на підставі діючого на дату укладання договорів Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205 (далі - УКЦВЗ 1998) - « 1.14.5 - внутрішній водний транспорт» (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).
		Вказані договори оренди землі, а також додаткові договори щодо внесення змін до них, зареєстровані у встановленому на той час порядку, вчинено відповідні записи у Державному реєстрі земель.
		20 квітня 2011 року черговими (річними) загальними зборами акціонерів Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» прийнято рішення про припинення дочірніх підприємств Компанії шляхом приєднання до Компанії, зокрема, Дочірнього підприємства «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот». Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» є правонаступником ДП «ДРП» АСК «Укррічфлот».
		Отже, починаючи з 2005 року ДП «Дніпропетровський річковий порт», а після підписання передавального Акта в 2012 року, ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» є користувачем зазначених земельних ділянок за визначеним цільовим призначенням та платником орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.
		Рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15 липня 2015 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська» (із змінами від 27 квітня 2016 року згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради № 5/7) затверджена нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська, розроблена Державним підприємством науково-дослідного Інституту проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.Б. Білоконя, яка застосовується з 1 січня 2016 року. 
		Зазначеним рішенням № 4/65 визначений механізм введення в дію з 1 січня 2016 року нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 кв. м землі - 306,35 грн та затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська. 
		Відповідно до інформації, розміщеної на сайті податкової служби, така нормативна грошова оцінка є діючою з 1 січня 2016 року та станом на 2019 рік.
		Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про оцінку земель» видано позивачу витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки щодо орендованих земельних ділянок з 2016 року. У всіх Витягах відображено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з затвердженою рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 нормативною грошовою оцінкою земель м. Дніпропетровська. У всіх Витягах значення коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) дорівнює 1,00.
		Згідно з отриманими Офісом ВПП ДПС Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2005-3871 від 22 травня 2019 року; № 2005-3870 від 22 травня 2019 року; № 2005-3695 від 07.06.2019; № 2005-3689 від 22 травня 2019 року; № 2005-3869 від 22 травня 2019 року; № 2005-3713 від 22 травня 2019 року; № 2005-3714 від 22 травня 2019 року; № 2005-3715 від 22 травня 2019 року; № 2005-3698 від 22 травня 2019 року; № 2005-3699 від 22 травня 2019 року; № 2005-3700 від 22 травня 2019 року; № 2005-3688 від 22 травня 2019 року; № 2005-3710 від 22 травня 2019 року; № 2005-3711 від 22 травня 2019 року; № 2005-3712 від 22 травня 2019 року; № 2005-3680 від 22 травня 2019 року; № 2005-3617 від 22 травня 2019 року; № 2005-3716 від 22 травня 2019 року; № 2005-377 від 22 травня 2019 року; № 2005-3683 від 22 травня 2019 року; № 2005-3695 від 22 травня 2019 року; № 2005-3696 від 22 травня 2019 року; № 2005-3697 від 22 травня 2019 року; № 2005-3682 від 22 травня 2019 року; № 2005-3701 від 22 травня 2019 року; № 2005-3702 від 22 травня 2019 року; № 2005-3703 від 22 травня 2019 року; № 1006-4226 від 10.06.2019; № 2005-3877 від 22 травня 2019 року; № 2005-3866 від 22 травня 2019 року; № 2005-3867 від 22 травня 2019 року; № 2005-3868 від 22 травня 2019 року (далі - Витяги 2019 року, Витяги Офісу ВПП ДПС) у графі «Цільове призначення земельної ділянки» зазначено, що «Інформація не внесена до відомостей Державного земельного кадастру», у зв`язку з чим визначено коефіцієнт функціонального використання земельних ділянок (Кф) із значенням « 2,0» та « 3,0», встановлених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок №489) (із змінами, внесеними згідно з наказами № 261 від 23 травня 2017 року, № 162 від 27 березня 2018 року, № 604 від 18 грудня 2018 року).
		Підставами для задоволення позову стали такі висновки судів:
		1) інформація по всіх орендованих ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» земельних ділянках внесена до відомостей Державного земельного кадастру, про що свідчать витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки. У Державному земельному кадастрі містилася наступна інформація щодо цільового призначення земельних ділянок: « 1.14.5 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення». Таке цільове призначення земельних ділянок встановлено сторонами в зазначених вище договорах оренди. Таким чином, з договорів оренди земельних ділянок та витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки чітко вбачається, що земельні ділянки, які орендує ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот», відносяться до категорії «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та мають код цільового призначення - 1.14.5».
		2) інформація, зазначена у Витягах Офісом ВПП ДПС у графі «Цільове призначення земельної ділянки» не відповідала інформації, що містилася у відомостях Державного земельного кадастру. Крім того, згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489 форма витягу, затверджена Додатком 9 до Порядку, передбачає можливість зазначення у витягу лише однієї дати - дати його формування.
		Додатково апеляційний суд зазначив, що 18 серпня 2020 року ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» отримало лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №918-4-0.1-5365/2-20 від 10 серпня 2020 року, згідно з яким Витяги 2019 року було визнано недійсними, оскільки такі не відповідали затвердженій формі, а саме: зазначено дату, на яку визначено нормативну грошову оцінку земельних ділянок, відмінну від дати формування відповідних витягів.
		3) Порядок № 489 регулює процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, у разі проведення такої оцінки після набуття ним чинності, тобто з 1 січня 2017 року, не змінює та не скасовує проведені до його прийняття нормативні грошові оцінки населених пунктів, а отже, не може слугувати правовою підставою для отримання платником податків довідок (витягів) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		За умови не затвердження нової нормативної грошової оцінки земель уповноваженим на те органом, сам наказ Мінагрополітики не впливає ні на чинність проведеної до його прийняття нормативної грошової оцінки земель, ні на зобов`язання платника податку отримати Витяг з такої оцінки.
		4) Правовою підставою для визначення коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки при розробленні Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська був Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів від 27 січня 2006 року №18/15/21/11 (далі - Порядок № 18/15/21/11). Згідно з додатком 1 таблиці 1.1 до Порядку НГО №18/15/21/11 для земель водного транспорту застосовується Кф зі значенням 1,0. 
		Отже, у витязі повинні застосовуватися значення Кф, які зазначені у Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська, затвердженої рішенням Дніпропетровської міської ради від 15 липня 2015 року №4/65, а не Порядком №489.
		5) жодним нормативним актом не передбачено скасування, оновлення та/або обов`язок користувачів (орендаторів) земельних ділянок заміни кодів цільового використання землі, внесених до Державного земельного кадастру, згідно з УКЦВЗ 1998, а навпаки, встановлено правила перенесення даних в автоматизованому порядку, без подання заяви про це власниками, користувачами, з визначенням відомостей про об`єкти відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів, зміна яких не є підставою для уточнення таких відомостей.
		У зв`язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обчислення позивачем податкових зобов`язань зі сплати орендної плати за землю на підставі отриманих в 2016 році Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, затвердженої Рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15 липня 2015 року, яке є чинним на дату проведення перевірки, та застосування до такої оцінки кумулятивної величини коефіцієнта індексації, розрахованої від дати затвердження оцінки, є правомірним. 
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Офіс ВПП ДПС та Дніпровська міська рада подали касаційні скарги, у яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		Касаційні скарги обґрунтовані тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми Порядку № 489, з набранням чинності якого єдиною умовою за якої починаючи з 1 січня 2017 року повинен застосовуватися Кф інший, ніж із значенням « 2,0», та з 17 липня 2018 року « 3,0» є наявність у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель відповідно до цього Порядку. Позивачу потрібно було тільки вчасно внести до Державного земельного кадастру відповідні дані, а саме: вид цільового призначення земель (КВЦПЗ). 
		Відділом у м. Дніпро Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано до Офісу ВПП ДПС Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, відповідно до яких були відсутні відомості КВЦПЗ, а тому Офісом ВПП ДПС правомірно було проведено розрахунок орендної плати за землю за 2017-2019 роках та встановлено заниження задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності).
		При цьому, Дніпровська міська рада звертає увагу, що позивачем не оскаржуються дії уповноваженого органу - Держгеокадастру, який здійснює формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а нарахування орендної плати на земельні ділянки та прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення здійснювалось на підставі діючих витягів з нормативної грошової оцінки. На переконання Дніпровської міської ради, під час ухвалення судових рішень у справі суди не урахували той факт, що Офіс ВПП ДПС не наділений повноваженнями тлумачення чинних Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено можливість чи обов`язок податкового органу піддавати сумніву витяг із нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, який виданий органом, що на це уповноважений. Таким чином, Офіс ВПП ДПС при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Дніпропетровська міська рада зауважує, що на момент видачі Держгеокадастром Витягів, на підставі яких відповідачем було здійснено розрахунок орендної плати, до Державного земельного кадастру не були внесені відомості щодо функціонального використання земельних ділянок за кодом КВЦПЗ. Відповідні відомості позивачем були внесені до Державного земельного кадастру лише у листопаді 2019 року, січні 2020 року. Тобто, на момент формування територіальним органом Держгеокадастру витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на замовлення Офісу у відомостях щодо цільового призначення земельних ділянок інформація була не внесена, а тому відомості в цих витягах були достовірними та обов`язковими для використання.
		У відзивах на касаційні скарги ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» просить залишити їх без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Ухвалами від 18 січня 2021 року та від 9 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами Дніпровської міської ради та Офісу великих платників податків ДПС на підставі пунктів 3 і 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з метою перевірки доводів про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також з метою перевірки доводів про не дослідження судами доказів у справі (пункт 1 частини другої статті 353 КАС України).
		У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про заміну сторони у справі - Офісу великих платників податків ДПС на його правонаступника - Центральне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Офіс великих платників податків ДПС.
		Згідно з Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, зокрема, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
		Відповідно до Наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року № 755 розпочато з 1 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС N 529 повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.
		Отже, враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, на час розгляду цієї справи, органом який виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, є Державна податкова служба України та її територіальні органи, утворені як відокремлені підрозділи. 
		У зв`язку з викладеним, колегія суддів ухвалила задовольнити клопотання про заміну сторони у справі, замінивши відповідача Офіс великих платників податків ДПС на його правонаступника Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, для якого відповідно до статті 52 КАС України усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
		У судовому засіданні представники заявників касаційних скарг підтримали доводи, викладені у них. Просили судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилалися на правильність здійсненого розрахунку суми орендної плати, визначеної податковим повідомленням-рішенням, оскільки відсутність інформації в Державному земельному кадастрі відомостей щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель є підставою для застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із значенням « 2,0» з 1 січня 2017 року і « 3,0» з 17 липня 2018 року.
		Представники позивача проти доводів касаційних скарг заперечували з підстав, викладених у відзивах на касаційні скарги. Посилалися на те, що здійснений ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» розрахунок орендної плати із застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із значенням « 1,0» відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в Державному земельному кадастрі були наявні відомості про код цільового призначення земель.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзивів на касаційні скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.
		Особливості обчислення і сплати орендної плати за земельні ділянки, як однієї з форм плати за землю, визначає стаття 288 ПК України, яка встановлює мінімальну (не може бути меншою за розмір земельного податку) і максимальну межу її річного платежу, зокрема, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки. Визначення платниками суми орендної плати проводиться самостійно (крім фізичних осіб) на підставі даних Державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку, про що подається річна податкова декларація з плати за землю з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка враховується при визначенні розміру орендної плати, індексується щороку. Також використовується Кф на рівні, встановленому законодавством.
		Спору між сторонами щодо об`єкта оподаткування та суб`єкта, який є платником орендної плати, між сторонами немає.
		За встановленими у цій справі обставинами, нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради № 4/65 від 15 липня 2015 року, яким введено в дію з 1 січня 2016 року нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 кв. м землі - 306,35 грн. 
		При цьому, зі змісту Витягів, наданих як позивачем, так і відповідачем, вбачається, що саме така базова вартість 1 кв. м землі використовувалася сторонами при розрахунку орендної плати, що дає підстави вважати, що між сторонами відсутній спір в цій частині.
		Спір між сторонами виник щодо визначення коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок, який має застосовуватися при розрахунку нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.
		Частиною першою статті 15 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон №3613-VI) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
		Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом (частина третя статті 26 Закону №3613-VI).
		Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
		Пункт 4 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3613-VI передбачає, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
		За встановленими у цій справі обставинами, у Витягах 2016 року були наявні відомості щодо коду цільового призначення земельних ділянок: « 1.14.5 Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», що стало підставою для висновку про те, що інформація у Витягах Офісу ВПП ДПС не відповідала дійсності.
		Колегія суддів зазначає, що такий код цільового призначення земельних ділянок (1.14.5) відповідав Українському класифікатору цільового використання землі, затвердженому листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року N 14-1-7/1205 (далі - УКЦВЗ 1998 року), що дає підстави для висновку, що відомості про земельні ділянки в частині коду УКЦВЗ 1998 року були перенесені до Державного земельного кадастру, а тому посилання судів попередніх інстанцій про невиконання цих приписів Закону є необґрунтованими.
		15 лютого 2011 року набрав чинності Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ 2010 року). 
		Відповідно, з цього часу при веденні Державного земельного кадастру та державного реєстру земель, а також при функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру обов`язковою до використання була саме ця Класифікація.
		Суди дійшли висновку, що жодним нормативним актом не передбачено скасування, оновлення та/або обов`язок користувачів (орендарів) земельних ділянок щодо заміни кодів цільового використання землі, внесених до Державного земельного кадастру, згідно з УКЦВЗ 1998 року, однак, такий висновок зроблений без урахування того, що в силу приписів статті 26 Закону №3613-VI саме власнику земельної ділянки або землекористувачу надано право на внесення змін до Державного земельного кадастру, натомість, посадові особи Держгеокадастру законодавчо не наділені правом на здійснення певних коригувань за власною ініціативою. Відтак, землекористувач і несе певний тягар негативних для себе наслідків у разі, якщо відомості Державного земельного кадастру не приведені у відповідність вимогам чинного законодавства з його вини (постанова Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 804/886/18).
		Станом на 2016 рік діяв Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений Наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, відповідно до якого Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 5 листопада 1998 року N 377, зареєстрованою в Мін`юсті України 14 грудня 1998 року за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.
		Отже, у 2016 році Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) визначався в залежності від категорії земельної ділянки за функціональним використанням, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.
		З 1 січня 2017 року процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком №489.
		Пунктом 5 розділу ІІ Порядку №489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі КВЦПЗ 2010 року.
		Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку №489, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.
		17 липня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 березня 2018 року № 162, яким внесено зміни до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, а саме: цифри « 2,0» замінено цифрами « 3,0». 
		Таким чином, з 1 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки має застосовуватись Кф « 2,0», а з 17 липня 2018 року - « 3,0». 
		Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 8 квітня 2021 року у справі №160/10137/19, від 1 квітня 2021 року у справі № 160/8847/19, від 27 січня 2020 року у справі №804/886/18.
		У постанові від 7 грудня 2020 року у справі № 817/1795/17 Верховний Суд зазначав, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки суб`єкта при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку № 489.
		Отже, висновки судів попередніх інстанцій про те, що Порядок №489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 1 січня 2017 року і не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативно грошових оцінок земель є такими, що не ґрунтуються на положеннях законодавства.
		Питання наявності у Державному земельному кадастрі відомостей про земельні ділянки в частині коду УКЦВЗ 1998 року не було спірним у цій справі. Відповідач доводив, що згідно з Витягами 2019 року протягом 2017-2018 років і на момент проведення перевірки у Державному земельному кадастрі для земельних ділянок був відсутній код за КЦВПЗ 2010 року, що стало підставою для застосування при розрахунку плати за землю Кф « 2,0», а з 17 липня 2018 року - « 3,0».
		У справі відсутні доводи ПрАТ ««Судноплавна компанія «Укррічфлот» про те, що у спірний період ним внесені відомості до Державного земельного кадастру про види цільового призначення земельних ділянок за КЦВПЗ 2010.
		Суд касаційної інстанції вважає, що саме власник земельної ділянки або землекористувач має бути зацікавлений у тому, щоб відомості в Державному земельному кадастрі були повними і достовірними, для чого таким суб`єктам надано право на отримання витягів (без обмеження кількості звернень за ними) та внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Тому, саме ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот», як землекористувач, мав бути зацікавлений у тому, щоб у Державному земельному кадастрі були наявні відомості щодо цільового призначення земельних ділянок за кодами КЦВПЗ 2010. 
		При цьому, колегія суддів вважає, що з моменту набрання чинності Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, яким затверджено КЦВПЗ 2010 року, у позивача було достатньо часу для звернення до Державного земельного кадастру із заявою про внесення змін щодо кодів цільового призначення земельних ділянок, однак, такі дії вчинені лише наприкінці 2019 року та початку 2020 року, про що зазначав сам позивач під час розгляду справи і надавав відповідні докази.
		Верховний Суд у своїх постановах від 8 квітня 2021 року у справі № 160/10137/19, від 1 квітня 2021 року у справі № 160/8847/19, від 7 грудня 2020 року у справі № 817/1795/17, від 27 січня 2020 року у справі № 804/886/18 дійшов висновку, що при відсутності коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельних ділянок правомірним є застосування Кф, визначеного Порядком № 489 (з урахуванням внесених змін).
		Висновки Верховного Суду підлягають застосуванню у цій справі, однак, судові рішення у цій справі їм не відповідають, що не може бути залишено поза увагою під час касаційного перегляду.
		Відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, скаржники пов`язували, зокрема, з питанням правомірності використання Офісом ВПП ДПС витягів, які на час перевірки і розрахунку орендної плати не були визнані недійсними. 
		Оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, колегія суддів дійшла висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і показника Кф, який характеризує її функціональне використання. 
		Отже, цей вартісний показник об`єктивно існує та може бути обрахований безвідносно до додержання форми такого витягу, чи його відкликання. При цьому, показник Кф не обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб`єктами владних повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому, зміст витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена, зокрема у судовому порядку.
		Таким чином, лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №918-4-0.1-5365/2-20, яким визнано недійсними надані Офісу ВПП ДПС Витяги 2019 року з огляду не невідповідність їх форми, не має правового значення у цій справі, оскільки не змінює факту відсутності кодів КЦВПЗ 2010 року для земельних ділянок у Державному земельному кадастрі у періоді, за який позивачеві донараховано орендну плату із застосуванням Кф « 2,0» у період з 1 січня 2017 року до 17 липня 2018 року та « 3,0» у період після 17 липня 2018 року.
		За таких обставин і доводи позивача, а так само висновки судів попередніх інстанцій про те, що витяги відповідача не відповідали формі в частині зазначення дати, на яку визначено нормативну грошову оцінку земельних ділянок, відмінну від дати формування відповідних витягів є безпідставними. Ці факти не можуть впливати на оцінку правильності розрахунку відповідачем бази оподаткування та правомірності податкових повідомлень-рішень.
		Таким чином, переглянувши судові рішення в межах доводів касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права в цих межах, Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановили фактичні обставини справи, однак, допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин, касаційні скарги Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, і Дніпровської міської ради підлягають задоволенню.
		Доводи Дніпровської міської ради, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, про порушення судами норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не дослідження судами доказів у справі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи. При цьому, перед судом касаційної інстанції поставлено питання права, для відповіді на яке достатньо встановлених судами попередніх інстанцій обставин, а тому підстави для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України відсутні.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		Підставами для скасування судових рішень, переглянутих в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити, судові витрати, понесені позивачем, розподілу не підлягають. 
		Керуючись статтями 341, 344, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, і Дніпровської міської ради задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі №640/9862/20 скасувати.
		Ухвалити нове рішення.
		У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Повне судове рішення складено 15 липня 2021 року.
		СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко   М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...