Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/11265/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2021. Зареєстровано: 16.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2021.

Номер судового провадження: 3/522/8300/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 522/11265/21
		Провадження № 3/522/8300/21
		ПОСТАНОВА
		12 липня 2021 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чернявська Л.М., розглянувши матеріали, що надійшли 17.06.2021 року з відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1ст.44-3Кодексу Українипро адміністративніправопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		ВСТАНОВИВ:
		17 червня 2021 року до суду надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 571838 складеного 30.05.2021 року «30.05.2021 року о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , будучи адміністраттором, знаходячись в закладі бару-кальянної «Радіоактів» розташованому за адресою: м. Одеса, Аркадіївська алея, 4, порушив саніторано-епідемічні норми за п.п.9 п.3 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року».
		Зазначена подія була зафіксована співробітниками поліції та кваліфікована як порушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КпАП України. 
		На підтвердження вини, орган, що склав адміністративний протокол посилається на: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 571838 від 30.05.2021 року за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 ; рапорт заступника начальника СП ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Марталоги Б.; рапорти Ст. ДОП СП ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Яковецького М. та Яроменко М.; пояснення ОСОБА_1 ; зобов`язання та фотофіксацію.
		В результаті аналізу досліджених доказів, суд змушений прийти до висновку про те, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні інкримінованого йому правопорушення. Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об`єктивної сторони складу інкримінованого йому діяння.
		Так, відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		У відповідності до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
		Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
		Відповідно до приписів ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбаченістаттею 268цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
		Так, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні взагалі будь-які пояснення осіб, які могли б підтвердити чи спростувати обставини начебто вчинення ОСОБА_1 вказаного у протоколі правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КпАП України.
		Окрім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідній графі не зазначено свідків правопорушення, хоча як слідує з інших матеріалів події відбувались у присутності багатьох осіб.
		В той же час, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 долучених до протоколу, останній відмовився надавати пояснення 30.05.2021 року. 
		За змістомч. 1 ст.44-3 КУпАПпередбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Однак, у змісті протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказана фабула так, як вона зазначена у відповідній статті КУпАПорганом, що надіслав протокол не розкрита.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» із 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин, який неодноразово продовжено відповідними постановами Кабінету Міністрів України.
		Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09.12.2020 року (станом на час вчинення правопорушення) було внесено ряд змін щодо обмежень.
		Згідно п.п. 9 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09.12.2020 року з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється жовтий рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій тощо.
		Проте, органом, що склав протокол посилання в протоколі про адміністративне правопорушення, на порушення санітарно-епідемічних норм постанови КМУ № 1236 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки в протоколі не розкрито яку конкретно санітарно-епідемічну норму, порушення якої не допускається було вчинено особою. 
		Окрім того, з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, чи 30.05.2021 року діяв ОСОБА_1 як громадянин чи як посадова особа, що впливає в тому числі на призначення покарання. 
		Жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 дійсно працював та займав якусь посаду в закладі органом, що склав протокол не надано, у зв`язку з чим неможливо визначити чи є ОСОБА_1 посадовою особою та чи взагалі мав якесь відношення до закладу на момент складання протоколу.
		З цього випливає, що ОСОБА_1 не може бути суб`єктом вчинення даного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, так як він не є суб`єктом господарської діяльності зазначеного закладу.
		Між тим, згідно ч. 2 ст.44-3КУпАП перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Отже, із вказаного протоколу про адміністративне правопорушення не зрозуміло в чому полягало саме порушення, зокрема чим саме порушено правила щодо карантину.
		При цьому, з наданої до протоколу фотофіксації не вбачається, хто саме, де та коли порушив правила карантину та вказано де є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Тобто, особою, якою складено протокол, не розкрито одну з основних складових для встановлення складу адміністративного правопорушення, а саме час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
		В чому тоді полягала суть нібито вчиненого  ОСОБА_1 правопорушення з матеріалів справи не зрозуміло, а тому суд вважає, що органом, що склав протокол не розкрито а ні об`єкт, а ні об`єктивну сторону правопорушення, як і не встановлено належним чином суб`єкта правопорушення.
		Відповідно до ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
		1) про накладення адміністративного стягнення;
		2) про застосування заходів впливу, передбаченихстаттею 24-1цього Кодексу;
		3) про закриття справи.
		Відтак, на підставі аналізу всього вищевказаного, в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення не вбачається, а тому провадження по адміністративній справі підлягає закриттю.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
		Виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
		Кваліфікувати ж дії ОСОБА_1 по інший нормі Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд позбавлений можливості, оскільки адміністративним законодавством дана можливість не передбачена, а іншого протоколу про адміністративне правопорушення відносно останньої за якою суд міг би прийняти рішення не представлено.
		За таких обставин, з урахуванням того, що суд позбавлений можливості збору доказів, провадження у цій справі підлягає закриттю через відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а сам ОСОБА_1 звільненню від адміністративної відповідальності.
		Згідно ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 24, 33, 44-3, 221, 247, 268, 283, 284 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», суддя
		ПОСТАНОВИВ:
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.44-3Кодексу Українипро адміністративніправопорушення - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
		 
		 
		 
		Суддя                    Чернявська Л.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...