Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/1922/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2021. Зареєстровано: 18.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2021.
Дата набрання законної сили: 15.07.2021
Номер судового провадження: К/9901/63787/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 липня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 817/1922/17
		адміністративне провадження № К/9901/63787/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого  - Бучик А.Ю.,
		суддів:  Рибачука А.І.,  Стародуба О.П.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 (суддя Комшелюк Т.О.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 (колегія суддів: Охрімчук  І.Г., Капустинський М.М., Моніч Б.С.) у справі №817/1922/17 за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "Богданівський цегельний завод" про припинення права користування надрами,
		УСТАНОВИВ
		В грудні 2017 року Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4954 від 27.03.2009.
		Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.02.2018, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018, в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права,  просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
		Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що Приватному підприємству "Богданівський цегельний завод" наданий спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли повнотілої. На підставі проведеної перевірки винесений припис №1251-14/06, в якому вказано на необхідності у строк до 11.11.2016 усунути зазначені порушення вимог законодавства у сфері користування надрами та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт усунення порушень. Враховуючи, що порушення відповідачем не усунуті, а згода на припинення користування надрами відсутня, позивач вважає, що наявні підстави для анулювання дозволу в судовому порядку.
		Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2018  відкрито касаційне провадження.
		У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не   підлягає  задоволенню  з наступних підстав.
		Судами встановлено, що 27.03.2009, Приватному підприємству "Богданівський цегельний завод", наданий спеціальний дозвіл №4954 на користування надрами з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли повнотілої.
		27.03.2009, як додаток до спеціального дозволу, укладена угода про умови користування надрами, Програма робіт по відновленню ПП „Богданівський цегельний завод" добувних робіт на Богданівському родовищі та техніко-економічні показники підприємства.
		З 10.10.2016 по 28.10.2016 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр ПП "Богданівський цегельний завод", за наслідками якої складений акт перевірки № 06-02/25./201661/п (213) від 11.10 2016.
		Актом перевірки встановлені наступні порушення у сфері користування надрами:
		- відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, чим порушено вимоги п.6 Програми робіт "Отримання документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою для розміщення кар`єру" (термін виконання 2 квартал 2009 р.) та відповідно п.5 ст. 4 Угоди про умови користування надрами: "здійснювати та фінансувати роботи у терміни та в межах, зазначених в Програмі робіт";
		- відсутній проект розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку, чим порушено вимоги п 2 Програми робіт "Виготовлення проекту розробки та проекту рекультивації" (термін виконання 2 квартал 2009 р.) та відповідно п.5 ст. 4 Угоди про умови користування надрами: "здійснювати та фінансувати роботи у терміни та в межах, зазначених в програмі робіт";
		- не виконуються вимоги особливих умов спеціального дозволу на користування надрами від 27.03 2009 № 4954, п. 1 "Виконання умов Державного управління екології та природних ресурсів в Рівненській області (екологічна карта від 16.02 2006), а саме: проектну документацію не доповнено розділом ОВНС (Оцінка впливу на навколишнє природне середовище); відсутній позитивний висновок державної екологічної експертизи;
		- надра, надані у користування, не використовуються за призначенням, а саме видобування корисної копалини не проводиться, чим порушено вимоги п.5 ст.4 Угоди про умови користування надрами: "Використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано";
		- не подається до Держгеонадр України інформація щодо стану виконання Програми робіт за формою згідно з законодавством.
		- не проведено повторну державну експертизу та оцінку запасів ділянки Богданівського родовища (Протокол УТКЗ від 31.101967 № 2539).
		- порушено вимоги п.1 ст.4 Угоди про умови користування надрами щодо узгодження з територіальним управлінням Держгірпромнагляду, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Рівненській області заходів по забезпеченню промислової безпеки, охорони надр і навколишнього природного середовища при тимчасовій зупинці видобутку суглинків на термін більше 2 місяців.
		11.10.2016 винесений припис № 1251-14/06, в якому вказано на необхідність у строк до 11.11.2016 усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері користування надрами та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.
		16.12.2016 Центральним міжрегіональним відділом ДДГК Держгеонадр України направлено на адресу Держгеонадр України подання №1622-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами та додатково зазначено, що відповідачем не надані матеріали, які підтверджують факт усунення порушень вимог законодавства у сфері користування надрами.
		Наказом Держгеонадр України №505 від 30.12.2016 відповідачу зупинено дію дозволу та надано 30 календарних днів для усунення виявлених порушень, про що повідомлено листом від 26.01.2017 №1671/13/14-17.
		13.05.2017 відповідачу був направлений лист Держгеонадр України №10640/13/14-17, з проханням надати до Держгеонадр України у 15-денний строк, з моменту отримання листа, власну позицію (згоду/не згоду) на припинення права користування надрами, згідно спеціального дозволу №4954 від 27.03.2009. 02.06.2017 на адресу Держгеонадр України надійшов лист, в якому відповідач висловив свою незгоду на припинення права користування надрами.
		Наведені обставини слугували підставою звернення Державної служби геології та надр України з позовом до суду.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що зі свого боку відповідач здійснював та здійснює усі можливі заходи для усунення виявлених під час перевірки недоліків, що свідчить про його свідоме бажання працювати. На даний час жодна з підстав для анулювання дозволу, передбачених у ст.26 Кодексу України про надра відсутня. Незначні недоліки, які були виявлені в ході перевірки не несуть за собою будь-яких негативних наслідків ні для суспільства, ні для держави. В свою чергу, припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4954 від 27.03.2009 року призведе до відсутності сировини у підприємства та, як наслідок, до повної зупинки його діяльності, що в подальшому призведе до скорочення близько 60-ти робочих місць і, відповідно, до звільнення працівників.
		Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
		Частина 1 ст. 19 Кодексу України про надра встановлює, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
		Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, встановлення порядку діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначає Закон України "Про довільну систему у сфері господарської діяльності".
		Згідно з ч. 1 ст. 4-1 вказаного Закону порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 є Держгеонадра, як згідно з покладеними на них завданнями, зокрема, видають в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) (пп. 9 п. 4 Положення).
		Пунктом 9 вказаного Положення також визначено, що Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
		Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу     України      про надра).
		Статтею 60 Кодексу   України    про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством   України.
		Згідно з положеннями частини першою статті 61 Кодексу   України  про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр  України          здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
		Відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення №1174 Державна служба геології та надр          України,          згідно із покладеними на неї завданнями, здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр та раціональним і ефективним використанням надр          України.
		Пунктом 22 Порядку №615 встановлено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог     законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів державної фіскальної служби, зокрема, у разі    порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або      угодою     про умови користування ділянкою надр.
		Після зупинення дії дозволу     надрокористувач    зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.
		При цьому, зупинення дії дозволу не звільняє   надрокористувача    від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Також, зупинення дії дозволу не є підставою і для переривання строку його дії.
		Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення          надрокористувачем    причин, що призвели до зупинення його дії.
		Зі змісту наведених правових норм вбачається, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є    порушення надрокористувачем  умов та порядку користування надрами, невиконання обов`язків, визначених статтею 24 Кодексу     України  про надра.
		Відповідно до пункту 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом   України про надра та Законом          України    "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
		Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано,      порушення     інших     вимог,    передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
		Згідно з положеннями частини сьомої статті 4-1 Закону          України          "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з    порушенням вимог          законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
		Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо          надрокористувачем      не усунуто     порушення,     які стали підставою для зупинення дії дозволу.
		Саме невиконання вимог припису  стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
		Судами встановлено, що  пунктом 1 акту перевірки встановлено порушення, що  Програмою робіт по відновленню ПП "Богданівський цегельний завод" добувних робіт на Богданівському родовищі, яка є Додатком № 2 до Угоди про умови користування надрами від 27.03.2009 року, передбачено ряд робіт, які підприємство мало здійснити протягом 2009 - 2010р.
		Таблиця № 1, яка міститься в Програмі робіт із зазначеними в ній видами робіт є типовою і містить у собі роботи, які необхідно було б проводити при розробці нового родовища.
		Богданівське родовище суглинків, розташоване на території Бриківської сільської ради Корецького району Рівненської області, експлуатується з 1968 року, при цьому, частина необхідних для його розробки документів була наявна на день підписання Угоди про умови користування надрами.
		Як і було передбачено Програмою робіт, розробку Богданівського родовища суглинків ПП "Богданівський цегельний завод" здійснює на підставі спеціального дозволу на користування надрами №4954 від 27.03.2009 та Акту про надання гірничого відводу, виданого згідно з рішенням Рівненської обласної ради №1243 від 29.05.2009.
		Відповідачем не заперечується той факт, що на час проведення перевірки у нього були відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами.
		Водночас, у відповідача був наявний Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,95га в оренду, строком на термін дії дозволу на користування надрами, під кар`єр з видобування суглинків Богданівського родовища за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Бриківської сільської ради Корецького району Рівненської області, розроблений Науково-дослідним проектно-пошуковим та геологорозвідувальним кооперативом "Геолог".
		Судами встановлено, що з метою виконання припису про усунення вказаного порушення, відповідачем 16.12.2016 укладений договір з ДП "Рівненський науково-дослідний інститут землеустрою" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, який розроблявся аж до вересня 2017 року.
		27.09.2017  відділом у Корецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області був зареєстрований кадастровий номер земельної ділянки №5623080400:04:009:0313, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру №НВ-5603463382017 від 27.09.2017.
		03.10.2017, після реєстрації кадастрового номера земельної ділянки, підприємство уклало договір №2391 з ДП "Рівненський науково-дослідний інститут землеустрою" на розробку технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, без якої неможливе проведення наступних дій по отриманню в оренду земельної ділянки.
		22.12.2017 рішенням Корецької районної ради (сьомого скликання) №322 була затверджена технічна документація з нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
		Отже,  з часу винесення позивачем припису (11.10.2016), відповідач вчиняв усі необхідні дії для його виконання, проте з незалежних від відповідача обставин, фактично протягом року, останньому вдалося здійснити лише частину дій для отримання необхідних документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
		Пунктом 2 припису зазначено, що відсутній проект розробки родовища корисних копалин, затверджений та погоджений в установленому порядку, що становить порушення ст. 24, 51  Кодексу України про надра та ст. 24 Гірничого закону України.
		Судами встановлено, що підприємство здійснює розробку родовища на підставі проекту розробки Богданівського родовища суглинків, який був затверджений Республіканською конторою геологорозвідувальних робіт Міністерства сільського будівництва УРСР в 1967 році. Видобування суглинків проводиться підприємством у відповідності до вище вказаного розробленого і затвердженого в 1967 році проекту.
		Ніяких технологічних змін в процесі розробки родовища немає, за винятком заміни деяких механізмів. Крім того, проект розробки родовища доповнений проектом рекультивації, який розроблений ДП "Рівненський науково-дослідний та проектний _ інститут землеустрою" №413 -3 від27.06.2011.                              
		На момент розробки Робочого проекту розробки Богданівського родовища Кодекс України про надра від 27.07.1994 №132/94-ВР та Гірничий закон України ще не був прийнятий.
		Таким чином, на момент розробки Робочого проекту розробки Богданівського родовища вимогами чинного законодавства не було передбачено необхідність погодження відповідних проектів з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці вказаних проектів.
		У зв`язку з прийняттям Кодексу України про надра та набранням ним чинності, з 31.08.1994 на надрокористувачів не було покладено додаткового обов`язку щодо необхідності погодження робочих проектів розробки родовищ корисних копалин, які вже були затверджені та використовувались під час здійснення діяльності з видобування корисних копалин, із Міністерством охорони навколишнього природного середовища України або із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
		Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 02.04.2021 у справі №810/2808/18.
		Про дії, вчинені відповідачем щодо оформлення правоустановлюючих документів на земельну ділянку та відсутність підстав на виготовлення нового проекту розробки родовища, підприємство повідомило Держгеонадра листом від 31.10.2017,  одночасно надавши пропозицію внести зміни в Угоду про умови користування надрами та вилучити із програми робіт вимоги по складанню нового проекту розробки родовища.
		Щодо недоповнення проектної документації розділом "Оцінка впливу на навколишнє природне середовище" та відсутності позитивного висновку державної екологічної експертизи, що становить порушення ст. 24 Кодексу України про надра, Порядку №  615, колегія суддів зазначає таке.
		Згідно з частиною другою статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
		Частиною 3 ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу» було передбачено обов`язковість здійснення державної екологічної експертизи для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, частина 1 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» пов`язує обов`язковість здійснення оцінки впливу на довкілля у процесі прийняття рішень про провадження планової діяльності.
		Постановою Кабінету міністрів України від 28.08.2013  № 808 затверджено Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (Перелік №808).  
		Згідно п.п. 6  Переліку №808 до видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку відносяться видобування корисних копалин, за винятком корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками і землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок для господарських і побутових потреб.
		Постановою КМУ від 12.12.1994 N 827 затверджено Переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до яких суглинок відноситься до корисних копалин місцевого значення.
		Отже, видобування суглинку, що відноситься до корисних копалин місцевого значення, не є видом діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку, а відтак не передбачено обов"язку щодо здійснення державної екологічної експертизи.
		Також суди не знайшли підтвердження  доводам позивача про те, що надра, надані у користування, не використовуються за призначенням, а  видобування корисної копалини не проводяться.
		Згідно звіту 5-гр за 2016 рік відповідачем було видобуто 1,3 тисячі кубометрів суглинку, який в подальшому було використано для виготовлення цегли керамічної, що спростовує висновок про неподання до Держгеонадра інформації щодо стану виконання Програми робіт.
		Щодо твердження позивача про непроведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин відповідачем (порушення пункту 25 Положення № 865), колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно п. 25 Положення № 865 в редакції  постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:
		- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;
		- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов`язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці".
		Постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 1236 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 визнано такою, що втратила чинність з 12 січня 2011 року.
		Відповідно до пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.
		Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.
		Конституційний Суд України у рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
		Крім того, у пункті 2 рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №       1-рп/ зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
		Водночас, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року №1236 зміни та доповнення до Положення № 865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення не відновлювалась.
		Відновлення чинності пункту 25 Положення № 865 мало місце лише у грудні 2017 року з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин", якою пункт 25 Положення № 865 викладено у новій редакції.
		З огляду на вищезазначене колегія суддів зазначає, що оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин пункт 25 Положення № 865 був нечинним, відсутнє порушення щодо непроведення повторної державної експертизи та оцінки запасів ділянки Богданівського родовища.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №807/1332/17.
		Крім того, судами встановлено, що повторна державна експертиза оцінки запасів ділянки Богданівського родовища перебуває на завершальній стадії і проводиться згідно договору №13/01/17 від 13.01.2017, укладеного з ТОВ "Український геологічний інститут".
		Також згідно договору № 445 від 22.11.2017, укладеного між підприємством та Державною комісією України по запасах корисних копалин, проводиться державна експертиза матеріалів повторної геолого-економічної оцінки запасів суглинків Богданівського родовища.
		Судами встановлено, що 10.11.2016 ПП "Богданівський цегельний завод"  подано до Центрального Міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України інформацію про стан виконання припису від 11.10.2016, в якому детально викладені усі дії підприємства про виконання передбачених Програмою робіт.
		Також 31.10.2017 підприємством  направлено до Державної служби геології та надр України лист за № 14, в якому також було надано інформацію щодо виконання умов Програми робіт.
		Судами  встановлено, що на час розгляду справи у суді у підприємства дійсно відсутнє узгодження з територіальним управлінням Держгірпромнагляду та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Рівненській області заходів по забезпеченню промислової безпеки, охорони надр і навколишнього природного середовища при тимчасовій зупинці видобутку суглинків на термін більше 2 місяців.
		При цьому, суди встановили, що підприємство зверталося до територіального управління Держгірпромнагляду та Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Рівненській області щодо такого узгодження, однак йому було відмовлено з посиланням на відсутність механізму проведення такого узгодження, та на відсутність повноважень на вчинення таких дій. Отже узгодження відсутнє не з вини підприємства, а тому, що відсутній механізм здійснення такого узгодження.
		За вказаних обставин підприємство не може виконати вказану умову Угоди від незалежних від нього обставин.
		На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач, після отримання припису про усунення порушень та наказу про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, здійснювало всі залежні від нього заходи з метою усунення виявлених порушень. Неусунення деяких, які не залежать від відповідача не може бути підставою для анулювання дозволу на користування надрами.
		Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись  статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.
		Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.02.2018  та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 залишити без змін.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                            А.Ю. Бучик
		 
		Судді                                                                                                                   А.І. Рибачук
		 
		                                                                                                                       О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...