Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/4789/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2021. Зареєстровано: 18.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2021.
Дата набрання законної сили: 15.07.2021
Номер судового провадження: К/9901/37409/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 липня 2021 року 
		 
		м. Київ
		справа № 826/4789/17
		адміністративне провадження № К/9901/37409/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
		 
		розглянув у письмовому провадженні
		касаційну скаргу  ОСОБА_1 
		на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2017 (суддя Костенко Д.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017 (колегія у складі суддів  Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.)
		у справі № 826/4789/17
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
		про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          05.04.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просила:
		-          визнати протиправними дії відповідача щодо відмови повернути безпідставно сплачений нею збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 11532,70 грн;
		-          зобов`язати відповідача повернути безпідставно сплачений нею збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 11532,70 грн, в порядку, визначеному чинним законодавством.
		2.          Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2017 позов задоволено частково:
		-          визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.   Києві від 21.03.2017 №6543/05/К660;
		-          зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Головного Управління Державної казначейської служби в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11532,70 грн;
		-          в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		3.          Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2017 скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.
		4.          21.08.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		5.          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2017 відкрито провадження у справі. 
		6.          У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.  
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		7.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніщенко А.П., ОСОБА_1 купила (прийняла у власність) квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
		8.          Під час укладення договору купівлі-продажу квартири позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11 532,70 грн (1% вартості квартири), що підтверджується наявною у справі копією квитанції від 28.04.2016.
		9.          Вважаючи, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачено помилково, позивач зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про повернення помилково сплачених коштів.
		10.          Листом від 21.03.2017 № 6543/05/К-660 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача про неможливість повернення помилково сплачених коштів, з огляду на відсутність інформації щодо прав власності на нерухоме майно.
		11.          Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з позовом.
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		12.          В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» вона є звільненою від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу, оскільки нерухоме майно нею придбано вперше.
		13.          Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
		 
		ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		14.          Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за правилами пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звільнена від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки придбала житло вперше, а тому помилково сплачений нею збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, під час укладення договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.
		15.          Разом з цим, вимога про зобов`язання відповідача повернути позивачу помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 11532,70 грн не підлягає задоволенню, оскільки згідно з наведеними вище положеннями Порядку №787 безпосереднє повернення коштів здійснюють органи Казначейства на підставі подання органів Пенсійного фонду України.
		16.          Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві і покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
		17.          Між тим, судом першої інстанції під час розгляду справи по суті, було визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати до Головного Управління Державної казначейської служби в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11532,70 грн, при цьому судом не було залучено Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві до участі у справі в якості відповідача.
		18.          Отже, при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.
		 
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		19.          В обґрунтування касаційної скарги, позивач зазначає про те, що відсутність у Пенсійного фонду України та його територіальних органів можливості встановити факт придбання нерухомості конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
		20.          Також, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що потягло за собою ухвалення неправомірного рішення, оскільки під час всього періоду розгляду справи суд не залучив до участі у справі належного відповідача - Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві та не залучив третю особу - Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м.   Києва.
		21.          Крім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції з метою захисту її прав мав залучити до участі у справі належного відповідача, а не скасовувати рішення суду першої інстанції.
		22.          Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.
		 
		VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		23.          Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та зазначає наступне.
		24.          Ключовим питанням у справі є право позивача на повернення коштів, сплачених на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, придбаного вперше.
		25.          Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. 
		26.          Верховний Суд, зокрема у постановах від 14.05.2019 (справа № 813/1514/17) та від 14.08.2019 (справа № 372/1350/17) погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, а тому помилково сплачений ним збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.
		27.          Крім того, у зазначених постановах Верховний Суд дійшов наступного висновку:
		 
		«... за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
		Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами».
		 
		28.          Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається. 
		29.          У справі, що розглядається, судами встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2016 № 58520313, позивачем було придбано житло вперше.
		30.          Враховуючи, що позивач звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, то помилково сплачений нею збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.
		31.          За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
		32.          Щодо висновків суду апеляційної інстанції та тверджень позивача про те, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі належного відповідача - Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві та третю особу - Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва, Суд зазначає наступне.
		33.          Відповідно до пп. 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
		34.          Повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, до яких відноситься і Головне управління ПФ України в м. Києві і на якого покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
		35.          Відповідно до пп. 7 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, передбаченого, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, достовірністю поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому соціальному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати.
		36.          Окрім того, судом встановлено, що Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 не визначено, що виконання обов`язку з підготовки та направлення подання до казначейської служби покладено саме на районні управління органів Пенсійного фонду.
		37.          З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, до якого звернулася позивач із заявою, не вчинено дій в межах повноважень, покладених на нього чинним законодавством, чим допущено протиправну бездіяльність, а тому і є належним відповідачем у справі.
		38.          Твердження позивача про те, що судом першої інстанції не було залучено до участі у справі третю особу - Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва,, Верховним Судом відхиляються, оскільки згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц, сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи її територіального органу.
		39.          Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.
		40.          Відповідно до ст. 352 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		41.          За змістом ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		42.          Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		43.          Таким чином, сплачений позивачем за подання касаційної скарги судовий збір підлягає частковому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
		Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 352, 356, 359   КАС України, Суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року скасувати.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2017 року у справі №   826/4789/17 залишити в силі.
		Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 22869069) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		Суддя                                                                                                                                         В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                                                        Я.О. Берназюк
		 
		Суддя                                                                                                                                         О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...