Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/46770/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2021.
Дата набрання законної сили: 07.07.2021
Номер судового провадження: 61-2442ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                           
		 
		Іменем  України
		 
		07 липня 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа № 757/46770/16-ц
		 
		провадження № 61-2442св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), 
		Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», правонаступником якого є акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро»,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
		ВСТАНОВИВ:
		1.     Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (далі - 
		ПАТ «Банк Кредит Дніпро»), правонаступником якого є акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що 07 грудня 2014 року він звертався до відділення «Березинський» ПАТ «Банк Кредит Дніпро» з проханням відкрити поточний рахунок (картковий рахунок «Соціальна картка») та укласти з ним відповідний договір банківського рахунку. Проте йому було відмовлено у відкритті рахунку та в укладанні договору з тих підстав, що він не повідомив номер свого телефону. 
		19 грудня 2014 року він подав скаргу, в якій просив ПАТ «Банк Кредит Дніпро» поновити його порушене право на відкриття карткового рахунку, повідомити правові підстави відмови в укладенні договору, а також - надати інформацію про дні прийому громадян керівниками банку та його структурних підрозділів. 20 та 22 грудня 2014 року він знову намагався відкрити у відділенні «Березинський» ПАТ «Банк Кредит Дніпро» поточний рахунок, однак такі спроби виявилися безрезультатними (через неповідомлення номера телефону йому відмовили в укладенні договору банківського рахунку). 
		19 січня 2015 року він отримав від банку лист-відповідь на скаргу, яка не містила запитуваної ним інформації. Крім того, працівник ПАТ «Банк Кредит Дніпро» ОСОБА_6, яка підписувала вказаний лист, не уповноважена розглядати звернення громадян. 28 січня 2015 року він подав до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» скаргу на недостовірну інформацію, яка містилася в листі від 19 січня 2015 року, відповідь на яку не отримав. 
		Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ПАТ «Банк Кредит Дніпро» укласти з ним договір банківського рахунку та відкрити картковий рахунок у відділенні банку «Березинський»; зобов`язати 
		ПАТ «Банк Кредит Дніпро» надати йому повну та достовірну інформацію, яку він запитував у скаргах від 19 грудня 2014 року та від 28 січня 2015 року; відшкодувати йому моральну шкоду, заподіяну неправомірними діями працівників банку.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2017 року у складі судді Батрин О. В. у задоволенні позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не повідомив ПАТ «Банк Кредит Дніпро» свій контактний номер телефону, що унеможливило здійснення ідентифікації клієнта, у зв`язку з чим банк правомірно відмовив позивачу у відкритті рахунку та в укладенні договору банківського рахунку. Відповіді, які працівники ПАТ «Банк Кредит Дніпро» надали на скарги позивача, є повними та обґрунтованими. Оскільки відповідач не порушував прав та законних інтересів ОСОБА_1 , то відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди, розмір якої не визначений позивачем на час розгляду справи.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		Справа судом апеляційної інстанції розглядалась неодноразово.
		Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2017 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання неправомірними дій працівників ПАТ «Банк Кредит Дніпро» щодо відмови в укладенні договору банківського рахунку та відкриття поточного рахунку скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову. Визнано дії працівників ПАТ «Банк Кредит Дніпро» щодо відмови в укладенні договору банківського рахунку та відкриття поточного рахунку - карткового рахунку у відділенні банку «Березинський» у зв`язку з ненаданням ОСОБА_1 свого номера телефону неправомірними. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 818,96 грн. Стягнуто з ПАТ «Банк Кредит Дніпро» на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року касаційну скаргу 
		ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду м. Києва 
		від 26 жовтня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постановою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Зобов`язано ПАТ «Банк Кредит Дніпро» укласти з ОСОБА_1 договір банківського рахунку  та відкрити картковий рахунок у відділенні банку «Березинський».
		Зобов`язано ПАТ «Банк Кредит Дніпро» надати ОСОБА_1 повну та достовірну інформацію, яку він запитував у скаргах від 19 грудня 2014 року та від 28 січня 2015 року.
		Стягнуто з ПАТ «Банк Кредит Дніпро» на користь ОСОБА_1 на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди неправомірними діями працівників банку, у розмірі 1 000,00 грн.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що номер телефону не відноситься до даних, що ідентифікують особу, а його відсутність у клієнта не може бути підставою для відмови у відкритті банківського рахунку, оскільки положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не містить такого застереження.
		У відповідях, наданих на скарги позивача, банк, зокрема запропонував ОСОБА_1 ознайомитися з переліком керівників ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та з актуальною редакцією статуту банку на його офіційному сайті: www.creditdnepr.com.ua, хоча такі дії розпорядника інформації не відповідають вищезазначеним нормам законодавства й порушують права ОСОБА_1 як споживача, у цих відповідях на скарги позивача, наданих банком 19 січня 2015 року та 13 березня 2015 року не надано всієї інформації, запитуваної ОСОБА_1 , обмежено його право у виборі форм і джерел одержання інформації. При цьому відповідач не надав доказів та переконливих обґрунтувань неможливості надати вказану інформацію у письмовій формі, як того просив позивач, тобто обмежив його право у виборі форм і джерел одержання інформації.
		Суд апеляційної інстанції врахував, що обраний позивачем спосіб судового захисту шляхом зобов`язання укласти договір, за умови виникнення переддоговірного спору, зокрема з підстав, коли обов`язковість укладення договору прямо передбачена законом, відповідає положенням статті 16 ЦК України, що узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі 
		№ 757/45133/15-ц (провадження № 14-114цс18).
		Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, достатності для розумного задоволення вимог заявника з урахуванням тривалості неправомірних дій відповідача, характеру заподіяної шкоди та обсягу перенесених позивачем страждань, розмір відшкодування моральної шкоди суд апеляційної інстанції визначив у 1 000 грн.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду, 
		АТ «Банк Кредит Дніпро», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності завданої моральної шкоди, позовна заява не містить обґрунтування необхідності стягнення моральної шкоди, та навіть не визначено розмір заподіяної йому моральної шкоди. Розміщення інформації на офіційному сайті є одним із допустимих способів надання інформації клієнтам, що передбачено статтею 54 Закону України «Про банки і банківську діяльність». 
		Оскільки позивач не був ідентифікованим, вертифікованим банком під час відкриття рахунку позивачу, банк зобов`язаний виконати вимоги закону, а саме Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню  тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», що покладено на банки, як на суб`єкта первинного фінансового моніторингу. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
		У червні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року справу за позовом 
		ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії призначено до судового розгляду. 
		Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		17, 20 та 22 грудня 2014 року ОСОБА_1 звертався до відділення «Березинський» ПАТ «Банк Кредит Дніпро» з проханням відкрити поточний рахунок (картковий рахунок «Соціальна картка») та укласти з ним договір банківського рахунку, однак йому було відмовлено через неповідомлення контактного номера телефону. Вказані обставини сторонами не заперечувалися.
		19 грудня 2014 року та 28 січня 2015 року ОСОБА_1 подав до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» скарги, в яких просив: відновити його порушене право шляхом відкриття поточного рахунку у відділенні банку «Березинський»; повідомити у письмовій формі, чи є підставою для відмови у відкритті рахунку незазначення номера телефону, з наведенням відповідних обґрунтувань; надати інформацію про керівників банку, а також дні та місце прийому громадян керівниками філій банку у Дніпропетровській області; пояснити різницю між керівником відділення «Березинський» ПАТ «Банк Кредит Дніпро» Шепельовим Л. М. та начальником вказаного відділення ОСОБА_2 ; надіслати йому належним чином завірену копію статуту банку.
		На скаргу ОСОБА_1 від 19 грудня 2014 року банк надав відповідь 
		від 19 січня 2015 року, в якій зазначив про те, що згідно з пунктом 5.1 постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) 
		від 14 травня 2013 року № 189 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» банк зобов`язаний ідентифікувати клієнтів, які встановлюють ділові відносини з банком (відкривають рахунки, укладають договори). При відкритті рахунку клієнту - фізичній особі банк має право отримати відомості, викладені в додатку № 4 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу - «Анкета клієнта - фізичної особи», пунктом 10 частини першої якої передбачено встановлення номера контактного телефону потенційного клієнта. Звернено увагу, що з переліком керівників ПАТ «Банк Кредит Дніпро» позивач має можливість ознайомитися на офіційному сайті банку: www.creclitdnepr.com.ua. Вказано, що керівником відділення банку «Березинське», розташованого за адресою: вулиця Березинська, 24, місто Дніпропетровськ, є начальник відділення - ОСОБА_3 . Телефони відділення 056-787-3925 та 056-787-3927. Повідомлено, що позивач може звернутися до будь-якого відділення ПАТ «Банк Кредит Дніпро» з метою відкриття рахунку за умови проведення ідентифікації, порядок якої встановлений нормативно-правовими актами НБУ.
		Відповіддю від 13 березня 2015 року банком було надано інформацію, яку ОСОБА_1 запитував у скарзі від 28 січня 2015 року, та вказано, що при встановленні ділових стосунків з клієнтами, зокрема з метою відкриття їм рахунків, банк керується постановою Правління НБУ від 12 листопада 
		2003 року № 492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», а також суворо дотримується положень постанови Правління НБУ 
		від 14 травня 2013 року № 189 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу». Стосовно надання пояснень з приводу повноважень начальника відділення банку «Березинське» ОСОБА_2 і начальника ОСОБА_3 відповідачем було повідомлено, що ОСОБА_2 звільнена із займаної посади, начальником відділення «Березинське» ПАТ «Банк Кредит Дніпро» призначений ОСОБА_3 . Працівник ОСОБА_6 є директором Дніпропетровського роздрібного регіонального центру № 1 ПАТ «Банк Кредит Дніпро», у зв`язку з чим вона уповноважена на представництво інтересів банку перед фізичними особами, зокрема щодо вирішення питань відкриття та обслуговування банківських рахунків, а також на підставі довіреності має право підписувати від імені банку листи та інші документи. Крім того, повідомлено, що відділення «Березинське» відноситься до Дніпропетровського роздрібного регіонального центру № 2 ПАТ «Банк Кредит Дніпро», директором якого є ОСОБА_5 , вказані графік та години прийому громадян, номер телефону. Звернено увагу, що з переліком керівників ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та з актуальною редакцією статуту банку позивач має можливість ознайомитися на офіційному сайті банку: www.creclitdnepr.com.ua.
		2.     Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга АТ «Банк Кредит Дніпро» задоволенню не підлягає.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно із статтею 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.
		За загальним правилом під час укладення договорів діє принцип диспозитивності, який передбачає перш за все свободу волевиявлення сторін щодо вчинення правочину. Це узгоджується з положеннями статті 627 ЦК України, згідно з якою під поняттям «свобода договору» розуміється, що сторони є вільними: 1) в укладенні договору; 2) у виборі контрагента; 3) у визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Однак, виходячи з меж здійснення цивільних прав (стаття 13 ЦК України), у випадках, передбачених законом, реалізація абсолютного права на свободу волевиявлення щодо укладення договору може бути обмежена іншим суб`єктивним правом - вимагати укладення такого договору.
		Оскільки однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України), то цей спосіб захисту опосередковує позовні вимоги про зобов`язання укласти договір.
		За законом можливе спонукання до укладення договору за рішенням суду за умови виникнення переддоговірного спору, зокрема з підстав, коли обов`язковість укладення договору прямо передбачена законом. 
		Вимога укладання договору банківського рахунку під час відкриття банком рахунку клієнта регламентується чинним законодавством та нормативно-правовими актами НБУ.
		Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. 
		Згідно з частиною першою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою.
		Правовідносини, що виникають під час відкриття банками поточних рахунків клієнтів, регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ 12 листопада 2003 року № 492, тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція). 
		Пунктом 1.8 Інструкції передбачено, що банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки за договором банківського рахунку. До поточних рахунків також належать карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог цієї Інструкції.
		Згідно з пунктом 6.1 Інструкції, якщо фізична особа не має в цьому банку рахунків, то відкриття поточного рахунку здійснюється в такому порядку: фізична особа пред`являє уповноваженому працівнику банку паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Фізичні особи-резиденти додатково мають пред`явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує їх реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; фізична особа, яка займається підприємницькою діяльністю, зобов`язана також подати до банку копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містить відомості про фізичну особу, яка займається підприємницькою діяльністю; фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, зобов`язана також подати до банку копію документа, що підтверджує взяття на облік такої особи відповідним органом державної податкової служби; уповноважений працівник банку ідентифікує фізичну особу, яка відкриває рахунок, та підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням вищезазначених документів у порядку, встановленому главою 2 цієї Інструкції; фізична особа заповнює заяву про відкриття поточного рахунку (додаток 5) та картку із зразками підписів (додаток 4). Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку; між фізичною особою і банком укладається договір банківського рахунку.
		Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов`язані на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому законодавством України порядку їх копій ідентифікувати клієнтів - власників рахунків/представників власників рахунків/осіб, які відкривають рахунки на користь третіх осіб у порядку, встановленому законодавством України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком 
		(пункт 2.1 Інструкції).
		Пунктом 2.3 Інструкції передбачено, що банк з метою ідентифікації резидентів має встановити, зокрема для фізичної особи - прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав; відомості про місце проживання або місце перебування фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, в якому органами державної податкової служби зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
		Згідно з пунктом 10 частини першої додатку № 4 «Анкета клієнта - фізичної особи» до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ 14 травня 2003 року № 189, номери контактного телефону та факсу надаються фізичними особами, які бажають укласти з банком договір, за їх наявності.
		Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що в цивільно-правових відносинах банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунку з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам, та має право відмовити у відкритті банківського рахунку з підстав, встановлених законодавством, та з підстав ненадання відповідних документів, які мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання, і містити всі необхідні ідентифікаційні дані.
		Разом з тим номер телефону не відноситься до даних, що ідентифікують особу, а його відсутність у клієнта не може бути підставою для відмови у відкритті банківського рахунку, оскільки положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не містить такого застереження, про що правильно вказав апеляційний суд.
		Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Згідно з частиною першою статті 5, частиною другою статті 7 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
		Отже, законодавство України у будь-яких правовідносинах захищає права громадянина на інформацію, яка йому потрібна у повсякденному житті, і тому таку інформацію повинна надати особа (юридична особа), яка нею володіє, у запитуваній громадянином формі.
		За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
		Відповідно до вимог статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 89 ЦПК України).
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови 
		від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК України 2004 року).
		Вирішуючи по суті позовні вимоги про зобов`язання відповідача укласти з ОСОБА_1 договір банківського рахунку та відкрити поточний рахунок - картковий рахунок у відділенні банку «Березинський», розташованого за адресою вул. Березинська 24 м. Дніпропетровськ, апеляційний суд правильно врахував, що обраний позивачем спосіб судового захисту шляхом зобов`язання укласти договір, за умови виникнення переддоговірного спору, зокрема з підстав, коли обов`язковість укладення договору прямо передбачена законом, відповідає положенням статті 16 ЦК України, що узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі 
		№ 757/45133/15-ц (провадження № 14-114цс18). 
		Судом апеляційної інстанції обґрунтовано було встановлено, що працівниками ПАТ «Банк Кредит Дніпро» неправомірно було відмовлено позивачу в укладенні договору банківського рахунку та відкритті поточного рахунку - карткового рахунку у відділенні банку «Березинський».
		Із доказів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що у відповідях на скарги позивача, наданих банком 19 січня 2015 року та 13 березня 2015 року не надано всієї інформації, запитуваної ОСОБА_1 , обмежено його право у виборі форм і джерел одержання інформації, тому суд апеляційної інстанції правильно вважав доведеними і обґрунтованими позовні вимоги про зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 повну і достовірну інформацію, яку ОСОБА_1 запитав у нього у скаргах від 19 грудня 
		2014 року та від 28 січня 2015 року.
		Постановою Пленуму Верховного суду України від 31 лютого 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних   фізичній   чи юридичній   особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та   вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим   підтверджується факт   заподіяння   позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Пунктом 9 зазначеної постанови роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу cтраждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких   зазнав   позивач,   характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача, який двічі не надав повної інформації на запити у скаргах Покусая В. П. від 19 грудня 2014 року та 28 січня 2015 року та обмежив його право у виборі форм і джерел отримання інформації, апеляційний суд також дійшов обґрунтованого висновку про встановлення причинного зв`язку між спричиненою ОСОБА_1 моральною шкодою, яка виразилася у виникненні негативного для нього явища, витрачанні додаткового часу для організації свого життя, необхідності звернення до суду із відповідним позовом, і неправомірними діями працівників ПАТ «Банк Кредит Дніпро», яку суд оцінив у 1 000 грн.
		Щодо інших доводів касаційної скарги, то при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд апеляційної інстанції враховував висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду у цій справі, що відповідає частині четвертій статті 263 ЦПК України.
		Отже, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.
		Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» залишити без задоволення.
		Постанову Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                    Є. В. Синельников
		Судді:                                                                                               О. В. Білоконь
		                                                                                                            О. М. Осіян
		С. Ф. Хопта
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...