Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 664/2551/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2021.
Дата набрання законної сили: 13.07.2021
Номер судового провадження: 51-678км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018230000000097

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		13 липня 2021року
		м. Київ
		справа № 664/2551/18
		провадження № 51-678 км 21
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора    ОСОБА_5 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 26 травня 2020 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Раденськ, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 382 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 26 травня 2020 року ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді штрафу: за ч. 1 ст. 190 КК в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 грн; за ч. 2 ст. 382 КК  1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки. 
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 5000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Згідно з вироком, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду сільського голови Козачелагерської сільської ради Олешківського району Херсонської області, використовуючи довірчі з відносини з ОСОБА_9 , які склалися в ході цивільно-правових правовідносин, із метою заволодіння майном потерпілого, шляхом зловживання його довірою, 08 червня 2018 року о 12.40 год, під час зустрічі з ним біля Козачелагерської сільської ради по вулиці Мічуріна, 85 в с. Козачі Лагері Олешківського району Херсонської області, повідомив про намір укласти в серпні-вересні 2018 року договори із ТОВ «Горностаївський твердопаливний склад» на поставку вугілля на адресу Козачелагерської сільської ради та висунув вимогу про передачу йому грошових коштів у сумі 2 200 грн, у якості гарантованої оплати за укладення таких договорів. У разі отримання грошових коштів,  ОСОБА_7  наміру виконувати взяті на себе зобов`язання не мав, при цьому усвідомлював, що Козачелагерська сільська рада не має об`єктивної можливості укладати договори в серпні- вересні 2018 року, оскільки ліміт коштів на придбання вугілля, передбачених кошторисом ради на 2018 рік, вичерпано.
		У подальшому, ОСОБА_7  19 червня 2018 року о 15.00 год, знаходячись за вищевказаною адресою, отримав від ОСОБА_9 , який попередньо повідомив правоохоронні органи, грошові кошти у сумі 2 200 грн, у якості гарантованої оплати за укладення договорів на поставку вугілля із ТОВ «Горностаївський твердопаливний склад» у серпні-вересні 2018 року. Одержані від  ОСОБА_9 , за вказаних обставин належні йому грошові кошти,  ОСОБА_7 обернув на свою користь, чим заподіяв  ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 2 200 грн.
		Крім того,  ОСОБА_7 , будучи Козачелагерським сільським головою Олешківського району Херсонської області, та, являючись службовою особою, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи про наявність постанови Цюрупинського районного суду від 14 листопада 2017 року за № 664/2376/16-а про поновлення ОСОБА_8 на посаді секретаря Козачелагерської сільської ради, секретаря виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради з 05 жовтня 2016 року, а також про необхідність виконання вказаного рішення суду, яке набрало законної сили, маючи реальну можливість виконати дане судове рішення у період часу з 19 грудня 2017 року по 30 січня 2019 року, умисно його не виконував, оскільки ставив дане питання на сесію ради 11 та 21 грудня 2017 року замість винесення відповідного розпорядження, тобто проігнорував і не виконав рішення суду, яке набрало законної сили та не поновив ОСОБА_8 на посаді секретаря Козачелагерської сільської ради Олешківського району Херсонської області VII скликання, секретаря виконавчого комітету Козачелагерської сільської ради Олешківського району Херсонської області.
		Ухвалою від 09 листопада 2020 року Херсонський апеляційний суд вирок суду першої інстанції змінив в частині призначення покарання. Постановлено вважати ОСОБА_7 засудженим до покарання у виді штрафу: за ч. 1 ст. 190 КК в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 грн; за ч. 2 ст. 382 КК  1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в органах місцевого самоврядування, на строк 3 роки. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування, на строк 3 роки. У решті вирок залишено без змін. 
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати вищевказані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Свої вимоги мотивує тим, що в діях  ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 382 КК, а його винуватість в цій частині не доведено поза розумним сумнівом, оскільки до повноважень ОСОБА_7 , як голови сільської ради, не належало особисте виконання постанови Цюрупинського районного суду від 14 листопада 2017 року, а вказане рішення стосувалося конкретного зобов`язального суб`єкта - Козачелагерської сільської ради. Крім того, зазначає, що до відома ОСОБА_7 не було доведено про обов`язок особистого виконання рішення суду, а виконавчі документи про штрафні стягнення були спрямовані на сільську раду. Вважає, що вирок та ухвала не відповідають вимогам ст. 370 КПК, оскільки не містять належного обґрунтування прийнятих рішень. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення касаційної скарги та просив судові рішення щодо  ОСОБА_7 залишити без зміни.
		Мотиви Суду
		Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
		При цьому касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, і які перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ст. 438 КПК, не підлягають.
		При розгляді касаційних скарг суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
		Як передбачено ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, встановлених цим Кодексом, а обґрунтованим  рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК, полягає в одному з таких альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь  дії (перешкоджання) чи бездіяльність (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим.
		Невиконання судового акта  це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.
		Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні службовою особою, умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили, за обставин, детально викладених у вироку, колегія суддів касаційного суду вважає правильними й такими, що підтверджуються сукупністю зібраних доказів, перевірених у судовому засіданні в установленому кримінальним процесуальним законом порядку та належно оцінених у судовому рішенні судом першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд, у їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку.
		Доводи захисника в касаційній скарзі про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при юридичній оцінці дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 382 КК колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі доводи спростовуються перевіреними у кримінальному провадженні доказами.
		Так, у судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК, не визнав, оскільки вважав, що в його діях відсутній склад злочину, тому що відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийняття секретаря сільської ради здійснюється шляхом обрання відповідною радою, а рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 листопада 2017 року мало бути виконано не ним, а Козачелагерською сільською радою. При цьому, він повідомив, що за внутрішнім переконанням не бажав поновлювати ОСОБА_8 на посаді.
		Незважаючи на таку позицію засудженого, суд першої інстанції належним чином проаналізував і об`єктивно оцінив показання свідків у кримінальному провадженні; зміст копії постанови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 14 листопада 2017 року про скасування рішення Козачелагерської сільської ради Олешківського району Херсонської області ХVІ позачергової сесії сьомого скликання № 201 від 05 жовтня 2016 року про дострокове припинення повноваження секретаря Козачелагерскьої сільської ради ОСОБА_8 та поновленні її на даній посаді, а також акти державного виконавця від 14 та 21 грудня 2017 року, за змістом яких рішення суду про поновлення на посаді секретаря Козачелагерської сільської ради ОСОБА_8 не виконано у зв`язку з перенесенням розгляду даного питання на сесії та із неприйняттям рішення радою по даному питанню.
		Водночас, в своєму рішенні суд першої інстанції обґрунтовано послався на функціональні обов`язки сільського голови, відповідно до яких сільський голова підписує рішення ради та її виконавчого комітету, здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені законом, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів, видає розпорядження у межах своїх повноважень, а також несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. 
		Крім того, як правильно встановлено судом, в момент набрання законної сили рішення суду про скасування рішення Козачелагерської сільської ради про дострокове припинення повноважень секретаря сільської ради ОСОБА_8 одночасно припинило своє існування розпорядження сільського голови ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_8 з посади і він, будучи обізнаним про втрату законної сили рішенням сільської ради від 05 жовтня 2016 року, фактично повинен був видати відповідне розпорядження про скасування свого наказу про звільнення ОСОБА_8 з посади секретаря сільської ради та своїм розпорядженням поновити її на даній посаді, а невиконання даного обов`язку головою сільської ради підтверджує факт невиконання Козачелагерською сільською радою в особі голови ОСОБА_7 постанови суду про поновлення ОСОБА_8 на посаді секретаря такої ради. 
		При цьому, будучи уповноваженим на організацію роботи сільської ради, додержання виконання актів органів влади, керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету,  ОСОБА_7 не довів до членів сільської ради, що процедура виконання судового рішення не передбачає розгляд кандидатури незаконного звільненого працівника на виборну посаду за аналогічних підстав, які застосовуються під час його прийняття на роботу, а свідчить про одностайне виконання судового рішення, що не вимагає прояву волевиявлення членів сільської ради або наявності бажання безпосередньо у голови ради щодо поновлення на посаді  ОСОБА_8 .
		Такий висновок обґрунтовано спростовує позицію сторони захисту щодо використання ОСОБА_7 усіх заходів для виконання рішення суду, шляхом винесення на сесію Козачелагерської сільської ради питання про поновлення  ОСОБА_8 на посаді, а також твердження засудженого стосовно виключної компетенції сільської ради приймати рішення про обрання та звільнення секретаря сільської ради. 
		Таким чином, установивши сукупність обставин, що належать до предмета доказування у кримінальному провадженні, суд першої інстанції дійшов умотивованого висновку, з яким погоджується і касаційний суд, про вчинення  ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення і відповідно до встановлених фактичних обставин обґрунтовано кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 382 КК.
		При цьому доводи засудженого та його захисника щодо відсутності складу інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК, аналогічні доводам, викладеним у касаційній скарзі сторони захисту, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який дійшов вмотивованого висновку про те, що для виконання судового рішення жодних інших рішень будь-яких органів не потрібно, а тому внесення на розгляд сесії Козачелагерської сільської ради питання про виконання рішення суду не ґрунтується на законі і є способом уникнення від відповідальності за невиконання рішення суду. Крім того, ОСОБА_7 , як службова особа  сільський голова є безпосереднім представником сільської ради, у тому числі повинен здійснювати представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні, як керівник та посадова особа в межах наданих йому повноважень, а тому саме він своїм розпорядженням повинен був, як головна службова особа Козачелагерської сільської ради забезпечити виконання судового рішення про поновлення  ОСОБА_8 на посаді секретаря цієї ради.
		Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що за встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 382 КК кваліфіковано правильно. Підстав вважати, що у кримінальному провадженні було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність при кваліфікації дій ОСОБА_7 за зазначеною нормою КК, про що йдеться в касаційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.
		Апеляційний розгляд проведений відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Усі наведені в апеляційних скаргах доводи булиналежним чином перевірені судом апеляційної інстанції, на них надані вмотивовані відповіді. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогамстатей 370 419 КПК.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни оскаржених судових рішень, колегією суддів не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, 
		ухвалив: 
		Вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 26 травня 2020 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню
		не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...