Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/8232/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано для оприлюднення: 16.07.2021. Зареєстровано: 18.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2021.
Дата набрання законної сили: 11.06.2021
Номер судового провадження: 2/758/3344/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 758/8232/20 
		Категорія 61 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 травня 2021 року                                                                         місто Київ
		 
		                       Подільський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
		при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
		за участю: позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача - адвоката Загорняк Н.Б.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Київської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування за законом,-
		В С Т А Н О В И В:
		В липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якому просить: 1) встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , 1915 року народження, а саме, що - ОСОБА_2 , 1915 року народження, є матір`ю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки -  ОСОБА_2 , про що 20 лютого 1995 року складено відповідний актовий запис №596 та видано свідоцтво про смерть міським ЗАГС м. Шимкент Республіки Казахстан від 20 лютого 1995 року. На підставі свідоцтва про право власності на житло від 28 лютого 1994 року матері позивачки належала 1/4 частина квартири, яка знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1 .Вищевказана квартира була приватизована сім`єю з чотирьох чоловік, а саме: позивачкою -  ОСОБА_1 , її чоловіком -  ОСОБА_4 , сином -  ОСОБА_5 та її матір`ю (спадкодавцем) -  ОСОБА_2 , в рівних долях. 15 травня 2020 року позивачка звернулась до чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим заведена спадкова справа за №65829229, номер у нотаріуса 211/2020, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 15.05.2020 року. Інші спадкоємці крім мене відсутні. Постановою державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори від 19.05.2020р. за №816/02-31 мені було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та розбіжностях у документах, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем. Позивачка вважає, що нею не був пропущений строк на прийняття спадщини, оскільки вона фактично вступила протягом шести місяців у володіння майном, що належало спадкодавцю, а саме 1/4 частиною квартири   АДРЕСА_1 , за законодавством яке діяло на час виникнення правовідносин, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання від 08.02.2018 року, відповідно до якої з 18.02.1986 року по теперішній час позивачка була зареєстрована та проживала за місцем знаходження спадкового майна, що підтверджує вступ у володіння спадковим майном та прийняття спадщини. Також, при зверненні до державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки вона, як спадкоємиця,  ОСОБА_1 , не може підтвердити свої родинні відносини з померлою матір`ю, так як померла " ОСОБА_2 ", а в свідоцтві про її народження у графі "мати" зазначено " ОСОБА_6 " та в свідоцтві про шлюб « ОСОБА_6 , 1915р.н.». Надати документи, які підтверджують зміну прізвища моєї матері - « ОСОБА_7 » (« ОСОБА_8 ») на прізвище мого батька - « ОСОБА_9 » я не маю можливості, однак, відповідно до документів: свідоцтва про смерть від 20.02.1995р., свідоцтва про право власності на житло від 28.02.1994р., свідоцтва про народження від 13.09.1947р., свідоцтва про шлюб від 02.11.1951р., свідоцтва про шлюб від 20.01.1967р., довідки від 17.03.2020р., спадкодавиця  ОСОБА_2 , 1915 р.н. є матір`ю позивачки. Відповідно до свідоцтва про народження,  ОСОБА_3 народилася  ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі записів актів цивільного стану про народження 15 вересня 1943 року складено відповідний запис за №51. В графі батьки зазначено: батько -  ОСОБА_10 , мати -  ОСОБА_6 . Відповідно до свідоцтва про одруження моїх батьків від 02 листопада 1951 року серія НОМЕР_2 мої батьки, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , 1915 р.н., уклали шлюб 02 листопада 1951 року. Після реєстрації одруження присвоєно прізвища: чоловікові -  ОСОБА_11 , дружині -  ОСОБА_8 . Після одруження позивачки нею було змінено прізвище " ОСОБА_11 " на прізвище її чоловіка - " ОСОБА_12 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 20 січня 1967 року. Протягом життя позивачка з матір`ю проживали однією сім`єю, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 28.02.1994 року, довідкою про реєстрацію місця проживання від 08.02.2020 р. та довідкою від 17.03.2020 року. У зв`язку з тим що документально підтвердити державному нотаріусу факт наявності родинних відносин між позивачкою і померлою ОСОБА_2 позивачка не змогла, тому їй доводиться звертатися до суду.
		Ухвалою від 27.07.2020 р. вищевказаний позов був залишений без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків, які були усунуті позивачем у встановлений законом строк.
		Провадження у справі відкрито ухвалою від 20.10.2020 р. з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.
		27.11.2020 року в підготовчому засіданні залучено в якості співвідповідача Київську міську раду.
		21.12.2020 р. через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач-2 Київська міська рада зазначає, що позивачка просить суд встановити факт родинних відносин з ОСОБА_2 . Встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_11 ) та ОСОБА_2 необхідно для визнання права власності в порядку спадкування за законом на ј частину квартири АДРЕСА_1 . Щодо визнання за ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_11 ) права власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 необхідно зазначити наступне. Відповідно до матеріалів справи, доданих до позовної заяви, спадкодавець ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і спадщина відкрилась до 01 січня 2004 року, а тому дані відносини спадкування будуть регулюватися за правилами ЦК УРСР. Як вбачається з документів, доданих до позовної заяви, ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_11 ) є донькою ОСОБА_2 . Отже, Позивач відноситься до кола спадкоємців першої черги. 
		31.12.2020 р. через канцелярію суду відповідачем-2 Київською міською радою додатково подано відзив, в якому представник Київської міської ради не заперечував проти задоволення позову, вказавши, що позивачка не може вважатися такою, що не прийняла спадщину після матері, оскільки вона фактично вступила протягом шести місяців у володіння майном, що належало спадкодавцю, а саме 1/4  частиною квартири АДРЕСА_1 , за законодавством, яке діяло на час виникнення правовідносин, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання від 08.02.2018 року, відповідно до якої з 18.02.1986 року по теперішній час позивачка була зареєстрована та проживала за місцем знаходження спадкового майна, що підтверджує вступ у володіння спадковим майном та прийняття спадщини.
		18.01.2021 р. через канцелярію суду від представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Самойлової Д.М. надійшло клопотання про поновлення строків для подання відзиву та відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача-1 Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) зазначив, що 15 травня 2020 року позивачка звернулась до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 . Нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Позивачці відповідно до ст. ст. 1268-1270, 1280 ЦК України, ст. ст. 49, 68 Закону України «Про нотаріат», п. 4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за № 296/5 від 22 лютого 2012 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2  у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та розбіжностях у документах, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем. Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) жодним чином не оспорює та не заперечує проти права власності Позивача відносно спадщини, яка відкрилась після смерті  ОСОБА_2 . Позивачем у позивній заяві не наведено факти відповідно до яких Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) було порушені права позивача, як спадкоємця. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог відповідно до постанови Верховного Суду України від 09 жовтня 2020 року по справі № 704/435/19. Так, Позивач звертаючись до суду із позовними вимогами про встановлення факту родинних відносин та визнання прав власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом зазначаючи відповідачем Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) не вказує, яким чином останнє порушує, оспорює, чи не визнає її права. Окрім того, Позивачем невірно визначено коло відповідачів, а саме останній не аргументуючи вказує відповідачем Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ). На підставі зазначеного вище відповідач -1 вважає, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) є неналежним відповідачем по даній справі.
		У січні 2021 року позивачем подано відповідь на відзив відповідача -1, в якому позивач зазначає, що Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) (відповідач- 1) було подано відзив на позовну заяву від 13 січня 2021 року. Разом із відзивом відповідач -1 подав клопотання про поновлення строку на подання відзиву, аргументуючи клопотання положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236. Водночас, позивач звертає увагу суду до того, що п. З розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України передбачено, що під час дії карантину суд поновлює процесуальні строки за заявою учасників справи за умови визнання причин їх пропуску поважними. Відтак, клопотання про поновлення строку вочевидь має мати у додатку безпосередні докази причин пропуску строків заявником. Водночас, клопотання відповідача -1 жодного доказу не містить, тому обґрунтованим не є. Само собою поширення коронавірусу не надає права жодному учаснику процесу на те, щоб бути безумовно, на його розсуд звільненим від дотримання встановлених судом строків. Крім цього, важливо, що та представниця відповідача -1, якою складено та підписано і зазначене клопотання, і відзив на позовну заяву від 13.01.2021 року, особисто була присутня у судовому засіданні під час попереднього засідання, при цьому відзиву на позовну заяву на той момент також нею подано не було. Відтак, наведена у зазначеному клопотанні аргументація є недоречною, адже зрозуміло, що про існування позову та про строки відповідачу-1 було добре відомо давним-давно. Вважаємо, що відповідачем -1 пропущено строк на подання відзиву на позовну заяву, і що цей строк поновленню не підлягає. Водночас, позивачка вважає, що у відзиві відповідачем-1 Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) обґрунтування та аргументацію позивача жодним належним та допустимим доказом спростовано не було. Отже, щодо спадщини, яка відкрилась до 01.01.2004 р., допускається фактичний вступ у володіння нею, а тому за наявності документів, що підтверджують фактичне прийняття спадщини, нотаріусом може бути видане свідоцтво про право на спадщину. При цьому спадкоємець, який фактично вступив у володіння й управління спадщиною до 01.01.2004 р., не обмежений строком у праві на отримання свідоцтва про право на спадщину. Позивачка наголошує на тому, що вона не може вважатися такою, що не прийняла спадщину після матері, оскільки вона фактично вступила протягом шести місяців у володіння майном, що належало спадкодавцю, а саме 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , за законодавством яке діяло на час виникнення правовідносин, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання від 08.02.2018 року, відповідно до якої з 18.02.1986 року по теперішній час позивачка була зареєстрована та проживала за місцем знаходження спадкового майна, що підтверджує вступ у володіння спадковим майном та прийняття спадщини. Доказів та аргументів на спростування зазначеної аргументації позивачка / відповідачем -1 не наведено. Також звертаємо увагу суду до того, що відповідач і зазначив у відзиві від 13.01.2021 року, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) жодним чином не оспорює та не заперечує проти права власності позивача відносно спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 . Звернення до суду позивачки було обумовлено тим, що надати документи, які підтверджують зміну прізвища матері - « ОСОБА_7 » (« ОСОБА_8 ») на прізвище батька позивачки - « ОСОБА_11 », позивачка не має можливості, однак, відповідно до документів: свідоцтва про смерть від 20.02.1995р., свідоцтва про право власності на житло від 28.02.1994р., свідоцтва про народження від 13.09.1947р., свідоцтва про шлюб від 02.11.1951р., свідоцтва про шлюб від 20.01.1967р., довідки від 17.03.2020р., спадкодавиця ОСОБА_2 , 1915 р.н. є матір`ю позивачки, відповідні докази наявні в матеріалах справи: свідоцтво про народження, ОСОБА_3 , в якому в графі батьки зазначено: батько - ОСОБА_10 , мати - ОСОБА_6 ; свідоцтво про одруження ОСОБА_10 та ОСОБА_6 ; свідоцтво про шлюб від 20 січня 1967 року. Протягом життя позивачка з матір`ю проживали однією сім`єю, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 28.02.1994 року, довідкою про реєстрацію місця проживання від 08.02.2020р. та довідкою від 17.03.2020 року. Доказів та аргументів на спростування факту родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , 1915 року народження, а саме, що - ОСОБА_2 , 1915 року народження, є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачем - 1 не наведено.
		04.02.2021 р. через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив відповідача -2, в якому позивач зазначає, що Київською міською радою було подано відзив на позовну заяву. Позивач вважає, що у відзиві Київської міської ради аргументацію позивача жодним належним та допустимим доказом спростовано не було. 
		В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити в повному обсязі.
		Відповідачі, будучи повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, подали заяви про розгляд справи без їх участі 
		Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
		Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
		Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_2 , про що 20 лютого 1995 року складено відповідний актовий запис №596 та видано свідоцтво про смерть міським ЗАГС м. Шимкент Республіки Казахстан від 20 лютого 1995 року. 
		На підставі свідоцтва про право власності на житло від 28 лютого 1994 року матері позивачки належала 1/4 частина квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Вищевказана квартира була приватизована сім`єю з чотирьох чоловік, а саме: позивачкою -  ОСОБА_1 , її чоловіком -  ОСОБА_4 , сином -  ОСОБА_5 та її матір`ю (спадкодавцем) -  ОСОБА_2 , в рівних долях. 
		15 травня 2020 року позивачка звернулась до чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим заведена спадкова справа за №65829229, номер у нотаріуса 211/2020, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 15.05.2020 року.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1248 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. 
		Спадкоємцями першої черги за законом, відповідно до ст. 1261 ЦК України, є діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
		Згідно із ст.1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування по черзі. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
		Згідно із ч.ч. 1, 5 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		У відповідності до ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а спадкування за законом є однією з підстав набуття права власності.
		Як встановлено матеріалами справи та підтверджено в ході судового засідання, єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , яка претендує на спадщину за законом є її дочка - ОСОБА_1 .
		Позивачка, як спадкоємець за законом після смерті матері звернулась до приватного нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, однак їй постановою державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори від 19.05.2020р. за №816/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та розбіжностях у документах, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем.
		Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності ( ст. 392 ЦК України).
		За змістом ст. 392 ЦК України належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, який не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, нерухоме майно.
		Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (у редакції яка діяла на момент смерті спадкодавця), визначається, що спадкоємець прийняв спадщини: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
		Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1296 та ч.1 ст.1298 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, має право отримати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. 
		Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
		Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 , яка є подругою позивачки та класним керівником її дочки. Вказала, що позивачка жила за місцем знаходження спадкового майна разом з матір`ю з осені 1992 р. по осінь 1994 р. 
		Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка фактично вступила протягом шести місяців у володіння майном, що належало спадкодавцю, а саме ј частиною квартири АДРЕСА_1 за законодавством, яке діяло на час виникнення правовідносин, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання від 08.02.2018 року, відповідно до якої з 18.02.1986 року по теперішній час позивачка була зареєстрована та проживала за місцем знаходження спадкового майна, що підтверджує вступ у володіння спадковим майном та прийняття спадщини.
		Окрім цього, дослідивши матеріали справи щодо підтвердження родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд дійшов до такого. наступного.
		Відповідно до свідоцтва про народження,  ОСОБА_3 народилася  ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі записів актів цивільного стану про народження 15 вересня 1943 року складено відповідний запис за №51. В графі батьки зазначено: батько -  ОСОБА_10 , мати -  ОСОБА_6 . 
		Відповідно до свідоцтва про одруження батьків позивачки від 02 листопада 1951 року серія НОМЕР_2 мої батьки, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , 1915 р.н., уклали шлюб 02 листопада 1951 року. Після реєстрації одруження присвоєно прізвища: чоловікові -  ОСОБА_11 , дружині -  ОСОБА_8 . 
		Після одруження позивачки нею було змінено прізвище " ОСОБА_11 " на прізвище її чоловіка - " ОСОБА_12 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 20 січня 1967 року.
		Позивачка зазначає, що відсутність встановлення факту родинних відносин позбавляє її права можливості оформлення спадкових прав.
		Дані обставини і стали підставою для звернення позивачки до суду із позовною заявою про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну частку в порядку спадкування за законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства .
		Згідно із п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.
		Факт родинних відносин заявнику необхідно встановити для того, щоб оформити спадок після смерті її матері. Встановлення факту родинних відносин породить для заявника певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту родинних відносин не існує.
		Таким чином, заявлені вимоги позивача в частині встановлення факту родинних відносин є обґрунтованими, оскільки надані заявником докази достовірно свідчать про родинні відносини між ним та ОСОБА_2 , тому вони підлягають задоволенню.
		В судовому засіданні достеменно встановлено, що іншим способом, ніж у судовому порядку, позивач позбавлена можливості захистити свої спадкові права.
		На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
		 
		Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог  ОСОБА_1 , у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, ст.ст.15, 16, 1216-1218, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Київської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити в повному обсязі.
		 
		Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2 , 1915 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
		 
		Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/4 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа квартири 69,46 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		 
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
		Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.  
		 
		Суддя        Н. М. Ларіонова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...