Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 130/797/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 16.07.2021. Зареєстровано: 18.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2021.
Дата набрання законної сили: 22.12.2021
Результат оскарження 22.12.2021 Вінницький апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/130/26/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22018020000000008

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		1-кп/130/26/2021 
		130/797/18
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		16.07.2021 р. м. Жмеринка
		 
		Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018020000000008 від 26.03.2016, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Почапинці Жмеринського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «Вінницький облсількомунгосп», з вищою освітою, одруженого, військовозобов`язаного, не судимого,
		- за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України,
		також за участі прокурора ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		потерпілого ОСОБА_11 
		представника потерпілого ОСОБА_12 ,
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
		адвоката ОСОБА_15 
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що ПВБП «Кварц», засновником та директором якого є ОСОБА_11 , згідно укладених договорів з Бушанською сільською радою здійснювало ремонт недобудованого дитячого садочка у с. Буша Ямпільського району Вінницької області.
		Після закінчення сторонами підписані акти виконаних робіт. Технічний нагляд за виконанням зазначених робіт здійснював ОСОБА_7 .
		В подальшому, навесні 2017 року з ОСОБА_11 неодноразово зв`язувався ОСОБА_7 та повідомляв йому, що у Ямпільському ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області розслідується кримінальне провадження за фактом розтрати коштів при ремонті дитячого садочка в с. Буша.
		В грудні 2017 року ОСОБА_7 знову повідомив ОСОБА_11 , що досудове розслідування проводиться за повідомленням про незаконні дії останнього, тому йому загрожує кримінальна відповідальність. Однак, він встановив контакт із службовими особами правоохоронних органів Ямпільського та Могилів-Подільського районів Вінницькій області, які можуть допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності. При цьому, ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_11 повинен надати неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США для подальшої передачі вищевказаним службовим особам правоохоронних органів.
		Приблизно у цей же період ОСОБА_11 зателефонував чоловік, який представився оперуповноваженим відділу поліції та попросив із ним зустрітися для допиту в якості свідка, на що останній погодився. Тому до нього за місцем роботи ( АДРЕСА_2 ) прибули 3 чоловіки, які пред`явили службові посвідчення працівників поліції, та запропонували надати показання у кримінальному провадженню, на що останній відмовився відповідно до вимог ст. 63 Конституції України.
		У подальшому, 16.01.2018 ОСОБА_11 знову зателефонував працівник поліції та повідомив, що приїде для вручення повістки на виклик до слідчого. Після цього, до ОСОБА_11 за місцем роботи ( АДРЕСА_2 ) приїхали працівники поліції та вручили дві повістки про виклик останнього - одну про виклик на 10:30 год. 18.01.2018 в кабінет № 11 до слідчого ОСОБА_16 для участі у допиті в якості свідка у кримінальному провадженні № 42017020000000042, та другу про виклик на 09:00 год. 19.01.2018 в кабінет № 11 до слідчого ОСОБА_16 для отримання повідомлення про підозру у вчиненні останнім кримінального правопорушення.
		Після чого, 21.01.2018 ОСОБА_11 знову зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що він терміново повинен надати йому неправомірну вигоду у розмірі 3 000 доларів США для подальшої її передачі службовим особам правоохоронних органів Ямпільського району.
		Також, приблизно у грудні 2017 року ОСОБА_7 зустрівся у м. Ямпіль із начальником Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_17 , із яким ОСОБА_7 познайомив його водій - ОСОБА_18 .
		У ході розмови про обставини кримінального провадження № 42017020000000042, ОСОБА_17 взяв аркуш паперу і написав: «3000 доларів прокурору» та зазначив, що у випадку виконання умов вказаної вимоги кримінальне провадження № 42017020000000042 буде закрито і це питання узгоджене з прокурором.
		Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_19 , згідно наказу прокурора Вінницької області № 1694к від 11.12.2015 призначений на посаду першого заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, а саме: з начальником Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_17 та залученими ними пособниками - ОСОБА_7 та ОСОБА_20 , висунув ОСОБА_11 вимогу про надання неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США за закриття кримінального провадження №42017020000000042.
		У подальшому, ОСОБА_7 за допомоги ОСОБА_17 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, 09.02.2018, близько 12:30 год., перебуваючи в офісному приміщенні, у якому здійснює свою господарську діяльність ОСОБА_7 , що знаходиться у м. Жмеринка Вінницької області, одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США, що становить згідно офіційного курсу НБУ 81 372 грн., для подальшої передачі її іншому пособнику ОСОБА_20 , який в свою чергу повинен передати її ОСОБА_19 за непритягнення ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
		Після цього, ОСОБА_7 09.02.2018, близько 15:30 год., перебуваючи в офісному приміщенні, у якому здійснює свою господарську діяльність у м. Жмеринка Вінницької області, передав вказану неправомірну вигоду іншому пособнику ОСОБА_20 , який в свою чергу повинен передати її ОСОБА_19 .
		У подальшому ОСОБА_20 12.02.2018, близько 18:20 год., перебуваючи поряд із будівлею Ямпільського представництва Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області, що знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 92 м. Ямпіль Вінницька область, передав неправомірну вигоду в сумі 3 000 доларів США, що становить згідно офіційного курсу НБУ 81 372 грн., першому заступнику керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_19 за непритягнення ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності.
		Після цього, 12.02.2018, близько 19:20 год., ОСОБА_19 частину вказаних коштів в сумі 1300 доларів США залишив у невстановленому слідством місці, а іншу частину в сумі 1700 доларів США заховав на території домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , однак відразу був затриманий працівниками УСБУ у Вінницькій області.
		 
		З огляду на наведене, ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, тобто пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 категорично заперечив свою причетність до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. Згідно ст. 63 Конституції України відмовився від надання показань та відповідей на запитання.
		 
		Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, сторона обвинувачення посилається на фактичні дані, які досліджено судом безпосередньо у судовому засіданні та містяться в документах: 
		- витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань №22018020000000008 від 25.03.2018 (т. 2 а.с 91);
		- постанові про виділення матеріалів досудового розслідування від 26.03.2018 (т. 2 а.с. 92-95);
		- копії клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту від 14.02.2018 (т. 2 а.с.96-98);
		- копії ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 16.02.2018 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту (т. 2 а.с. 99-100);
		- копії протоколу обшуку від 12.02.2018 у домоволодінні ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 101-104);
		- копії ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 16.02.2018 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 105);
		- копії протоколу огляду від 12.02.2018 домоволодіння в АДРЕСА_3 (т. 2 а.с.106-109);
		- копії протоколу огляду від 13.02.2018 грошових коштів, вилучених згідно протоколу огляду місця події від 12.02.2018 (т. 2 а.с. 110);
		- копії протоколу огляду від 13.02.2018 речей вилучених під час обшуку у ОСОБА_7 12-13.02.2018 (т. 2 а.с. 111-112);
		- копії протоколу огляду від 22.02.2018 грошових коштів в сумі 1700 доларів США, вилучених під час огляду місця події в АДРЕСА_3 (т. 2 а.с.113-114);
		- копії листа УСБУ у Вінницькій області від 24.01.2018 №53/14-125-54нт (т. 2 а.с. 115);
		- копії листа УСБУ у Вінницькій області від 31.01.2018 №53/14-125-59нт (т. 2 а.с. 116);
		- копії протоколу огляду та вручення від 09.02.2018 ОСОБА_11 грошових коштів (т. 2 а.с.117-118);
		- копії листа УСБУ у Вінницькій області від 03.02.2018 №53/14-123-22нт (т. 2 а.с. 119);
		- копії протоколу повернення тимчасово вилученого майна(т. 2 а.с.123);
		- протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 30.03.2018 ОСОБА_7 (т. 2 а.с.124);
		 
		- також у показаннях свідків обвинувачення: ОСОБА_11 (якого 20.03.2019 ухвалою цього суду залучено до справи як потерпілого (т. 2 а.с.45), ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 . 
		 
		За клопотанням сторони захисту на спростування доводів обвинувачення та на обстоювання власної правової позиції судом у судовому засіданні досліджено:
		- копію постанови прокурора прокуратури м. Києва від 10.11.2019 про закриття кримінального провадження №42018020000000011 від 23.01.2018 відносно ОСОБА_19 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_17 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України (т. 3 а.с. 9-23), яка була отримана стороною захисту на підставі ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.11.2019 про тимчасовий доступ до документів (т. 3 а.с. 3);
		- копію вироку Чернівецького районного суду Вінницької області від 24.09.2019, який був залишений в силі ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25.03.2020, яким було виправдано у кримінальному провадження №420170200000042 ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України (т. 3 а.с. 111-125). 
		 
		Однак пред`явлене обвинувачення ОСОБА_7 визнане судом недоведеним.
		 
		Підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. 
		 
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		За частиною 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		 
		Згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		 
		Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення /за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого/ або в разі надходження заяви /повідомлення/ про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		 
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст. 9 КПК України.
		 
		Так, відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		 
		За ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		 
		Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		 
		Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		Згідно вимог частин 3 та 4 ст.17 КПК України підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		 
		Відповідно до вимог ст.ст.84-86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		 
		Відповідно до ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		 
		Потерпілий та свідки сторони обвинувачення надали суду наступні показання.
		 
		Потрепілий ОСОБА_11 дав такі показання, що приблизно в 2016 році він займався будівництвом дитячого садочку в с. Буша Ямпільського району, замовником виступав голова Бушінської сільської ради ОСОБА_22 , технічний нагляд за будівництвом здійснював обвинувачений ОСОБА_7 , робота якого здійснювалась окремо від нього. По завершенню будівництва садочка, приблизно на початку 2017 року, від сільського голови йому стало відомо про кримінальне провадження, а пізніше, в травні 2017 року до нього прийшло три чоловіка та вручили йому дві повістки в якості обвинуваченого та в якості свідка, також неодноразово на його телефон дзвонила слідча Ямпільського відділку поліції ОСОБА_16 , яка пропонувала йому зустрітись. В зв`язку з цими обставинами він звернувся до ОСОБА_7 , з яким знайомий приблизно з 2010 року за допомогою, адже той мав відповідні зв`язки, у відповідь на що останній повідомив, що для вирішення питання з приводу кримінального провадження необхідно передати через ОСОБА_20 , номер телефону якого надав йому особисто ОСОБА_7 , або через нього особисто 3000 доларів США, кому саме він не сказав. Спочатку він відмовився від даної пропозиції, адже не вважав себе винним у будь  чому, проте потім сказав, що подумає, після чого дзвінки від слідчої та будь  кого іншого перестали йому надходити взагалі. Передача коштів мала відбутись в робочому кабінеті ОСОБА_7 , який особисто в нього ніяких коштів не вимагав, це була просто пропозиція від якої він міг відмовитись. Пізніше в кабінеті ОСОБА_7  він передав вищевказані кошти ОСОБА_7 , який виступав в якості посередника, попередньо повідомивши про даний факт правоохоронні органи, зокрема СБУ, які дали йому відповідні вказівки щодо його дій під час передачі коштів, які він попередньо надав працівникам Вінницького СБУ, дані кошти належали йому особисто та були оглянуті працівникам СБУ, надалі з прослуховуючими засобами він поїхав передавати кошти. 
		 
		Свідок ОСОБА_20 в присутності свого адвоката ОСОБА_15 , на підставі ст. 63 Конституції України, п.3) ч. 1 ст. 66 КПК України відмовився давати показання, адже він обвинувачений в іншому кримінальному провадженні №220180200000013 від 27.03.2018, за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, що знаходиться на розгляді Ямпільського районного суду, яке стосується цих же самих подій. Прокурор підтвердив цю обставину. На запитання прокурора повідомив, що ОСОБА_23 знає приблизно 10 років, оскільки працюють в одній будівельній сфері, з прокурором Цвігуном сусіди, ОСОБА_24 бачив лише один раз, під час перевірки КРУ.
		 
		Свідок ОСОБА_18 дав такі показання, що ОСОБА_7 знає з 2010 року, працює з ним на одному підприємстві, являється його водієм. Про обставини вчиненого злочину ОСОБА_7 йому нічого не відомо. Балабуху знає, зустрічався з ним один раз по роботі. Балабуха приїжджав до ОСОБА_23 декілька разів по робочих питаннях. Мілевського знає з 2012 року, вони в дружніх стосунках. В м. Ямпіль з ОСОБА_23 їздив постійно. Один раз випадково зустрічався з ОСОБА_25 на дорозі в м. Ямполі, між ними відбулася дружня розмова. Прокурора ОСОБА_26 не знає. 
		 
		Свідок ОСОБА_21 дав такі показання, що приблизно з квітня 2017 року, після переведення одного з працівників до іншої прокуратури, йому як прокурору було передано для здійснення процесуального керівництва кримінальне провадження, внесене у до ЄРДР № 42017020000000042 за ч.1 ст. 366 КК України по факту розтрати державних коштів, які буди виділені на будівництво дитячого садочку на території Бушинської сільської ради Ямпільського району, досудове розслідування даного кримінального провадження проводилось слідчим відділенням Ямпільського відділу поліції - слідчою ОСОБА_16 , підозрюваних у даному кримінальному провадженні не було, будь - яких повідомлень про підозру до Ямпільської місцевої прокуратури, зокрема і безпосередньо до нього не надходило і він їх не погоджував. Прокурор ОСОБА_19 будь  яких вказівок по даному кримінальному провадженні не давав, окрім вирішення організаційних питань.
		 
		Свідок ОСОБА_16 дала такі показання, що на підставі постанови начальника слідства її було призначено для проведення досудового розслідування за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України щодо розтрати та привласнення державних коштів. Нагляд за додержанням законодавства здійснював прокурор Ямпільської місцевої прокуратури ОСОБА_21 , який надавав вказівки щодо проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, також усні вказівки щодо розслідування кримінального провадження надавав прокурор ОСОБА_19 , так як дане кримінальне провадження було пріоритетним, рішення по ньому потрібно було приймати в найкоротші терміни. Шаравського та ОСОБА_24 вона не допитувала, адже дані особи на допит не з`являлись навіть після направлення нею повісток про їх виклик в якості свідків та для вручення повідомлення про підозру. Останні викликались на допит за усним розпорядженням прокурора ОСОБА_19 шляхом телефонного дзвінка. Крім того, по розслідуванню даного кримінального провадження проводились неодноразові наради за участі прокурора ОСОБА_19 та інших прокурорів, проте підозра у даному кримінальному провадженні не оголошувалась жодній особі, хоча проекти підозр нею особисто готувались по відношенню до ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , в діях яких вбачались ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, про підозру їм не повідомляла, так як вона не була погоджена. Рішення про направлення підозри на затвердження прокурору було прийнято нею та прокурором ОСОБА_19 під час проведення оперативної наради. Проект повідомлення про підозру вона направила прокурору ОСОБА_21 , проте з яких підстав підозра не була затверджена їй не відомо. Їй було повідомлено, що в разі погодження підозри їй повідомлять про це.
		 
		Отже, ні потерпілий, а ні свідки, які були допитані в судовому засіданні не доводять обставин злочину, які викладені в обвинувальному акті відносно ОСОБА_7 . Більше того, потерпілий стверджує, що ОСОБА_7 гроші у нього не вимагав, він міг відмовитись від запропонованої пропозиції щодо передачі коштів. Таким чином, ні потерпілий, а ні свідки не підтверджують, що ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США та в подальшому передав її через залучених посередників ОСОБА_19 за не притягнення ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №42017020000000042.
		 
		Також в обґрунтування висунутого ОСОБА_7 обвинувачення прокурор посилається на долучені та безпосередньо досліджені фактичні дані, які містяться в документах:
		 
		- витязі з кримінального провадження № 22018020000000008 від 26.03.2018, у якому коротко викладено обставини вчиненого ОСОБА_7 26.03.2018 об 14:44 год. вимагання неправомірної вигоди для передачі службовій особі правоохоронного органу за не притягнення до кримінальної відповідальності (т.2 а.с.91), оскільки витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань складаються слідчим та прокурором, в них реєструються, зокрема, кримінальні правопорушення (провадження) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження. Держателем Реєстру є Генеральна прокуратура України, тобто сторона обвинувачення. А тому відомості про злочини, викладені у цих витягах, не можуть бути доказом їх вчинення;
		- постанові начальника управління нагляду за додержавннм законів у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області від 26.03.2018 про виділення з матеріалів кримінального провадження № 42018020000000011 матеріали досудового розслідування за фактом вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст.368 КК України, в окреме провадження та перелік матеріалів до постанови (т. 2 а.с. 92-95); 
		- копії клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_7 від 14.02.2018 (т. 2 а.с.96-98);
		- копії ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 16.02.2018 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Строк дії ухвали закінчився 17.04.2018 (т. 2 а.с. 99-100).
		Вказані вище постанови, клопотання слідчого і прокурора є документами досудового слідства, складені стороною обвинувачення, а також ухвали слідчого судді, постановлені за результатами звернення слідчого в рамках конкретного кримінального провадження, лише свідчать про правомочність вчинення процесуальних дій, а тому не можуть бути доказами вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину;
		 
		- копії протоколу обшуку від 12.02.2018 у домоволодінні ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , який було проведено на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 16.02.2018, під час якого вилучено: паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, мобільний телефон Самсунг з сім-карткою, грошові кошти у сумі 36600 грн. (т. 2 а.с. 101-104, 105);
		- копії протоколу огляду від 13.02.2018 речей вилучених під час обшуку у ОСОБА_7 12-13.02.2018, телефону Самсунг із сім-картками, грошових коштів в сумі 36600 грн., паспортів громадянина України та громадянина України для виїзду за кордон на прізвище ОСОБА_23 (т. 2 а.с. 111-112);
		- копії протоколу огляду та вручення від 09.02.2018, згідно якого оперуповноважений 2 сектору ВБКОЗ Управління СБ України у Вінницькій області ОСОБА_27 отримав від ОСОБА_11 грошових коштів в загальній сумі 3000 доларів США, купюрами 100 доларів США. Грошові кошти оглянуті, номера переписані, після цього грошові кошти передані ОСОБА_11 для участі в проведенні негласних слідчих (розшукових) дій для отримання фактичних даних про вимагання у нього неправомірної вигоди (т. 2 а.с.117-118);
		- копії протоколу повернення тимчасово вилученого майна ОСОБА_7 : паспорту громадянина України, мобільного телефону Самсунг із двома сім-картками, грошових коштів загальною сумою 36600 грн. (т. 2 а.с.123).
		Фактичні дані у вказаних вище протоколах не доводить вчинення злочину ОСОБА_7 за обставин, викладених у обвинувальному акті;
		 
		- копії листа УСБУ у Вінницькій області від 24.01.2018 №53/14-125-54нт за підписом заступника начальника ВБКОЗ Управління в якому повідомляється слідчому слідчому-криміналісту СВ УСБУ у Вінницькій області про можливу причетність начальника Ямпільського відділення поліції Могилів-Подільського ВП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_17 до вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_11 , в якості посередника ОСОБА_17 планує залучити ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 115);
		- копії листа УСБУ у Вінницькій області від 31.01.2018 №53/14-125-59нт за підписом заступника начальника ВБКОЗ Управління в якому повідомляється слідчому слідчому-криміналісту СВ УСБУ у Вінницькій області про можливу причетність начальника Ямпільського відділення поліції Могилів-Подільського ВП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_17 до вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_11 за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності, в якості посередника ОСОБА_17 планує залучити ОСОБА_7 , який в свою чергу можливо залучить водія ОСОБА_18 (т. 2 а.с. 116);
		- копії листа УСБУ у Вінницькій області від 03.02.2018 №53/14-123-22нт за підписом заступника начальника ВБКОЗ Управління в якому повідомляється слідчому слідчому-криміналісту СВ УСБУ у Вінницькій області про можливу причетність ОСОБА_20 до вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_11 за не притягнення його до кримінальної відповідальності (т. 2 а.с. 119).
		Вказані вище листи, є припущеннями/висновками органів досудового розслідування, не є процесуальними документами у розумінні КПК України, а тому визнаються судом недопустимими доказами; 
		 
		- протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування у справі №2201802000000008 від 30.03.2018 ОСОБА_7 (т. 2 а.с.124), який не є доказом у справ, оскільки не містить в собі фактичних даних про вчинений злочин за обставин, викладених у обвинувальному акті, а лише засвідчує виконання слідчим гарантованого обвинуваченому права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування;
		 
		- копії протоколу огляду від 12.02.2018 домоволодіння в АДРЕСА_3 , де на задньому дворі у снігу було виявлено грошові кошти схожі на долари США, 17 купюр номіналом 100 доларів США, які були вилучені (т. 2 а.с.106-109);
		Суд вважає, що протокол огляду від 12.02.2018 не можна вважати допустимим доказом, оскільки з його змісту вбачається, що фактично мав місце обшук. Адже відповідно до частин 1 та 2 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
		Відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК України під іншим володінням особи розуміється, зокрема, земельна ділянка, що знаходиться у володінні особи.
		Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
		Даних про те, що було дозволено огляд земельної ділянки домоволодіння в АДРЕСА_3 , або його обшук, матеріали кримінального провадження не містять. Відповідна ухвала слідчого судді про проведення огляду (обшуку) до чи постфактум  відсутня. 
		Також в протоколі є відмітка власника домоволодіння ОСОБА_28 , що згода ним не надавалась. 
		Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Оскільки зазначене конституційне право було порушено, протокол, яким зафіксовано цю процесуальну дію, є недопустимим доказом. 
		Відповідно до частин 1 та 2 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		Таким чином, відповідно до критеріїв, визначених ст. 86 КПК України, результати огляду земельної ділянки домоволодіння в АДРЕСА_3 , є недопустимими доказами як одержані з порушенням установленого законом порядку, а тому суд не вправі посилатися на них при ухваленні судового рішення.
		З урахуванням викладеного, є недопустимими доказами й похідні від нього, тобто вилучені під час незаконно проведеної процесуальної дії речові докази та протоколи їх огляду, а саме:
		- копія протоколу огляду від 13.02.2018 грошових коштів, вилучених згідно протоколу огляду місця події від 12.02.2018 з домоволодіння в АДРЕСА_3 , у кількості 17 купюр номіналом 100 доларів США (т. 2 а.с. 110);
		- копія протоколу огляду від 22.02.2018 грошових коштів в сумі 1700 доларів США, вилучених під час огляду місця події в АДРЕСА_3 (т. 2 а.с.113-114).
		Така позиція суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
		Так, у відповідності до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", суд наголошував, що вираз "відповідно до закону" значною мірою покладає на національне законодавство і державу обов`язок дотримання матеріальних і процесуальних норм.
		У рішенні "Гефген проти Німеччини" від 30.06.2008 суд для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину "плодів отруєного дерева", відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані за його допомогою, будуть такими ж.
		У рішенні "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011, Європейський суд зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до їх несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
		Аналізуючи надані докази суд зазначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		При цьому в судовому засіданні обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
		 
		Також в обґрунтування невинуватості ОСОБА_7 проти висунутого обвинувачення, захист посилається на долучені та безпосередньо досліджені фактичні дані, які містяться в копії постанови прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчих органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва від 10.11.2019 про закриття кримінального провадження №42018020000000011 від 23.01.2018 відносно ОСОБА_19 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_17 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі п. З ч. 1 ст. 284 КПК України, яка була отримана стороною захисту на підставі ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.11.2019 про тимчасовий доступ до документів (т. 3 а.с. 3). Згідно якої досудовим розслідуванням не здобуто достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_19 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБА_29 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, і вичерпані можливості їх отримання, а підстави для складання обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_19 та ОСОБА_29 у вчиненні злочинів, передбачених вказаними статтями КК України, відсутні - кримінальне провадження відносно них підлягає закриттю (т. 3 а.с. 9-23).
		Вказана постанова свідчить не на користь обвинувачення, адже встановлює відсутність достатності переконливих доказів щодо вчинення злочину ОСОБА_7 за обставин, викладених у обвинувальному акті. 
		 
		Як вбачається із копії вироку Чернівецького районного суду Вінницької області від 24.09.2019, який був залишений в силі ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25.03.2020, у кримінальному провадження №420170200000042 ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, а ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України, було виправдано (т. 3 а.с. 111-125). 
		 
		Суд звертає увагу, що законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17).
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що докази, надані стороною обвинувачення, жодним чином не доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому діяння, а навпаки, викладені в них фактичні дані свідчать про наявність об`єктивних сумнівів щодо доведеності вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, і не дають суду зробити беззаперечний і однозначний висновок про його вчинення, оскільки прямих доказів, які б вказували на вчинення цією особою саме даного кримінального правопорушення немає та здобути їх в даний час не можливо і його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується лише на припущеннях та неналежних доказах. 
		Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
		 
		Згідно з положеннями ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		 
		Таким чином, з урахуванням викладеного раніше, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий сторонами обвинувачення та захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення участі у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушеня стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст.62 Конституції України, виправдати обвинуваченого на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України. 
		Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні. 
		На підставі наведеного, керуючись ст. 374-376 КПК України, Суд 
		 
		 У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_7  визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.368 КК України, виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в його діях є склад злочину, передбаченого ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.368 КК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасованої, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...