Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/17342/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2021. Зареєстровано: 19.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2021.
Дата набрання законної сили: 23.03.2023
Результат оскарження 23.03.2023 Полтавський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/638/1708/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 638/17342/20
		                Провадження № 2/638/1708/21
		 
		02.07.2021 року Дзержинський  районний  суд міста Харкова у складі:
		головуючого   судді                             -  Подус Г.С.,
		при секретарі                                        -  Коваленко О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ТОВ "Аналітік-Фінанс" , третя особа АТ "Альфа-Банк", ТОВ "Діджи Фінанс" про захист прав споживача  та визнання договору кредиту та іпотечного договору припиненим,
		встановив:
		14.12.2020 року до Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся  ОСОБА_1 з позовом до ТОВ "Аналітік-Фінанс" , третя особа АТ "Альфа-Банк", ТОВ "Діджи Фінанс" про захист прав споживача  та визнання договору кредиту та іпотечного договору припиненим. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.06.2005 року між ним та АТ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту №833/33-27/33/5-089. Згідно умов якого Банк надав йому у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 11500,00 доларів США зі сплатою 12,5 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 10.06.2015 року, на умовах визначених Договором кредиту. 17.06.2005 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №833/33-27/33/5-089 було укладено іпотечний договір №833/34-27/33/5-142 від 17.06.2005 року посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Курас С.О., згідно умов якого, було передано в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 29,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності. В липні 2015 року Банк звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі ст.1049-1050 КЦ України. 02.02.2016 року заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова справа №638/11387/15-ц позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №833/33-27/33/5-089 від 17.06.2005 року у розмірі 18328,56 грн. та судові витрати 243,00 грн. Рішення набрало законної сили 28.03.2016 року. На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. перебуває виконавчий документ 638/11387/15-ц. 08.12.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із повним виконанням рішення суду. В листопаді 2020 року ОСОБА_1 отримав вимогу ТОВ «Аналітик Фінанс» від 17.10.2020 року №17/10/20-1. ТОВ «Аналітик Фінанс» як новий кредитор вимагав сплатити суму боргу у розмірі 232907,30 грн., ОСОБА_1 направив відповідь, що у ТОВ «Аналітик Фінанс» відсутні правові підстави для стягнення заявленої суми боргу.
		В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. 
		Представник ТОВ «Аналітик Фінанс» подав до суду пояснення по суті спору Вх. №7527 від 15.02.2021 року, в яких вказує, що рішення суду не виконане. Станом на 05.02.2021 року заборгованість становить 651604,42 грн. 
		З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до наступного.
		Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст.55), Цивільному кодексіУкраїни (ст. 16),Цивільному процесуальномукодексу України (ст. 4).
		Згідно зі ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно достатті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Судом встановлено, що 17.06.2005 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту №833/33-27/33/5-089. 
		Відповідно до п.1.1. Договору, Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 11500,00 доларів США, зі сплатою 12,5 % процентів річних, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 10.06.2015 року.
		17.06.2005 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №833/33-27/33/5-089 було укладено іпотечний договір №833/34-27/33/5-142 від 17.06.2005 року посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Курас С.О., згідно умов якого, було передано в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 29,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності. 
		02.02.2016 року заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова справа №638/11387/15-ц позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №833/33-27/33/5-089 від 17.06.2005 року у розмірі 18328,56 грн. та судові витрати 243,00 грн. Рішення набрало законної сили 28.03.2016 року.
		На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. перебував виконавчий документ 638/11387/15-ц. 
		17.10.2020 року ТОВ «Аналітик Фінанс» направив повторну вимогу Вих. №17/10/20-1 до ОСОБА_1 про усунення порушення виконання зобовязання, погашення заборгованості та попередження про стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання вимоги.
		24.11.2020 року ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «Аналітик Фінанс» відповідь на вимогу.
		25.11.2020 року ТОВ «Аналітик Фінанс» направив відповідь на відповідь на вимогу Вих. №25/11/20-1.
		08.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із повним виконанням рішення суду. 
		Статтею 598 ЦК України передбачено підстави припинення зобов`язання, а саме:
		1. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		2. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
		3. Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством.
		4. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.
		Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Первісний кредитор, АТ «Укрсоцбанк» скористався своїм правом дострокової вимоги та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, та стягнув з ОСОБА_1 борг за кредитиним договором №833/33-27/33/5-089. 
		Факт погашення ОСОБА_1 боргу за кредитним договором підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 08.12.2020 року ВП №57697131, в якій підставою закриття зазначено, що на рахунок приватного виконавця для обліку депозитних сум та зарахування стягнутих з боржника коштів, надійшли кошти, яких достатньо для задоволення вимог стягувача за виконавчим документом.
		Велика Палата Верховного Суду вважає, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився з тридцятого дня з дати, зазначеної на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним з повідомленням про вручення, і вважається таким, що має бути виконаним у повному обсязі.
		У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.
		Здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов`язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення.
		Щодо нарахування пені необхідно зважати на вимоги статей 549, 550, 551 ЦК України, згідно з якими пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі. Разом з тим відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Таким чином, стягнути неустойку (зокрема, пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише в межах спеціальної позовної давності, яка згідно із частиною першою статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, установленими статтями 253-255 цього Кодексу, від дня порушення грошового зобов`язання.
		З огляду на зазначене можна зробити такі висновки.
		Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
		Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
		Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
		Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
		В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, про які банк у цій справі не заявляв.
		Нарахування відсотків та пені поза межами дії договору є безпідставним.
		Вказані висновки відповідають висновкам викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18.
		Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.  Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
		Тому новий строк позовної давності для кредитора почав відлік з дати подачі позову до суду у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		З урахування наведеного, враховуючи також те, що первісний кредитор задовольнив свої вимоги і отримав кошти (борг) за договором кредиту №833/33-27/33/5-089, суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність повторного стягнення грошових коштів за кредитним договором, стягнення по яким уже відбулося.
		Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд покладає судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. стягує його на користь позивача.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265,273 ЦПК України, суд,-
		ухвалив:
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ТОВ "Аналітік-Фінанс" , третя особа АТ "Альфа-Банк", ТОВ "Діджи Фінанс" про захист прав споживача  та визнання договору кредиту та іпотечного договору припиненим - задовольнити.
		Визнати кредитний договір №833/33-27/33/5 від 17.06.2005 року укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ТОВ «Аналітик-Фінанс») та ОСОБА_1 - припиненим.
		Визнати договір іпотеки №833/34-27/33/5-142 від 17.06.2005 р. укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ТОВ «Аналітик-Фінанс») та ОСОБА_1 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Курас С.О., за реєстровим №956 - припиненим.
		Стягнути з ТОВ «Аналітик-Фінанс» судовий збір у розмірі 908,00 грн.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення виготовлено 16.07.2021 року
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...