Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6563/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2021. Зареєстровано: 19.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2021.
Дата набрання законної сили: 01.12.2021
Результат оскарження 01.12.2021 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		06.07.2021Справа №  910/6563/21Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу 
		за позовом      державного підприємства "Гарантований покупець"
		до                     приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
		про                  стягнення 993 554 624,53 грн
		 
		При секретарі судового засідання: Радченко А.А.
		Представники сторін:
		від позивача: Андишула А.М. - представник за довіреністю №56-Д від 31.12.2020;
		від відповідача: Мотуренко Ю.А. - представник за довіреністю №326 від 30.12.2021.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Гарантований покупець" до приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 993 554 624,53 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору №0414-09051/52/01 від 26.04.2019 незважаючи на настання терміну остаточної оплати послуги березень 2020 року - 30.04.2020, відповідач свої зобов`язання з оплати послуги березня 2020 року  своєчасно не виконав.
		У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 573 232 892,22 грн., штраф в розмірі 215 732 808,60 грн., 3% річних в розмірі - 65 649 910,51 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 138 939 013,20 грн.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 18.05.2021.
		Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 відкладено підготовче засідання на 08.06.2021.
		19.05.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив.
		04.06.2021 через канцелярію суду відповідач подав пояснення та клопотання про залучення до участі у справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
		07.06.2021 до канцелярії суду позивачем подано відповідь на відзив.
		В судове засідання 08.06.2021 відповідач не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомляв, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
		Позивач заперечив проти клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, просив суд відмовити та не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
		Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за необґрунтованістю.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 06.07.2021.
		01.07.2021 через канцелярію суду відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, 02.07.2021 на електронну адресу суду та 06.07.2021 поштовим зв`язком на адресу суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли дві аналогічні заяви про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, 02.07.2021 через канцелярію суду позивач подав заперечення на пояснення позивача, 05.07.2021 через канцелярію суду позивач подав відповідь на заперечення відповідача на відповідь на відзив, відповідач - клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій
		В судовому засіданні 06.07.2021 суд залишив без розгляду дві аналогічні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача без розгляду
		Представник позивача повідомив суд, що 06.07.2021 через канцелярію суду позивач подав інформацію щодо нарахувань кредиторами позивача зобов`язань з оплати послуг.
		Представник позивача підтримав позов, просив суд задовольнити.
		Представник відповідача заперечував проти позову, у випадку задоволення позову просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 80%.
		В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
		26.06.2019 року між Державним підприємством "Гарантований покупець" (постачальник послуг) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) укладено договір № 0414-09051/52/01 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
		Наказом Міністерства фінансів України № 321 від 29.07.2019 року, Державне підприємство "НЕК "Укренерго" перетворено на приватне акціонерне товариство (ПрАТ), 100% акцій якого належать державі та не підлягають відчуженню, затверджено статут новоутвореного підприємства. Зазначеним Наказом визначено, що новоутворене приватне акціонерне товариство "НЕК "Укренерго" є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків Державного підприємства "НЕК "Укренерго".
		29.08.2019 року між сторонами укладено додаткову угоду № 579/01 до договору, відповідно до умов якої  правонаступником всіх зобов`язань (прав та обов`язків) Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ДП "НЕК "Укренерго") за договором є приватне акціонерне товариство "Укренерго".
		Відповідно до п. 1.1 договору для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
		Згідно з п. 1.2 договору замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору.
		Цей договір набирає чинності з 01 липня 2019 року та діє до 01 січня 2030 року (п.7.1 договору).
		Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.
		Відповідно до п. 1.2 Порядку,  цей Порядок поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку.
		Згідно з п. 12.4 Порядку з урахуванням умов цієї глави гарантований покупець протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє ОСП два примірники акта приймання-передачі, підписані зі своєї сторони.
		Після отримання двох примірників акта купівлі-продажу, підписаних зі сторони гарантованого покупця, ОСП направляє гарантованому покупцю протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, примірник акта приймання-передачі, підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою.
		За наявності в ОСП зауважень до акта приймання-передачі, наданого гарантованим покупцем, ОСП повідомляє письмово про це гарантованого покупця.
		За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання ОСП гарантованому покупцю акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел здійснюється у розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті приймання-передачі, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.
		Пунктом 12.7 Порядку передбачено, що у разі перерахунку гарантованим покупцем вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел укладається акт коригування до акта приймання-передачі з ОСП.
		Між Гарантованим покупцем та НЕК «Укренерго» підписані без зауважень акти приймання-передачі наданих послуг та акти коригування наданої послуги березня 2020 року, розмір вартості якої затверджений Регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуги (далі - НКРЕКП), а саме:
		за березень 2020 року: 
		- акт № 3 приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 31.03.2020 року на загальну суму 2 695 052   206,04 грн. (з ПДВ),
		- акт коригування до акту №3 від 16.04.2020, відповідно до якого загальна вартість послуги за березень 2020 року склала 3 081 897   265,67 грн., що затверджена постановою НКРЕКП від 29.04.2020 №902,
		- акт коригування до акту №3 від 20.10.2020 відповідно до якого загальна вартість послуги за березень 2020 року склала 3 083 742   247,23 грн. (з ПДВ), що затверджена постановою НКРЕКП від 11.11.2020 №2059.
		Відповідно до п. 12.5 Порядку після отримання від ОСП акта купівлі-продажу, підписаного з його сторони, гарантований покупець протягом одного робочого дня з дати його отримання надає Регулятору розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження.
		Постановою НКРЕКП №902 від 29.04.2020 року затверджено вартість послуги, наданої Гарантованим покупцем у березні 2020 року -  2   568   247   721,39 грн. (без ПДВ).
		Згідно з п. 12.6 Порядку протягом одного робочого дня з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, ОСП здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.
		Таким чином, зважаючи на дату затвердження Регулятором розміру вартості послуги, наданої в березні 2020 року (29.04.2020 року), відповідач зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок із позивачем протягом одного робочого дня з дати затвердження - 30.04.2020 року.
		Як зазначено позивачем, незважаючи на настання терміну остаточної оплати послуги березня 2020 року - 30.04.2020 свої зобов`язання з оплати послуги березня 2020 року НЕК «Укренерго» своєчасно не виконав.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснені наступні платежі: 
		- 04.05.2020 року на суму 12   000   000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1022 від 04.05.2020 року з призначенням платежу: «част.сплата за посл.з заб. збільшення частки вир. е/е з альт. джерел енергії за (01.03.20-31.03.20) зг. дог. №0414-09051/52/01 від 26.09.19 ПДВ 20%»,
		- 07.05.2020 року на суму 40   000   000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1001 від 07.05.2020 року з призначенням платежу: «част.сплата за посл.з заб. збільшення частки вир. е/е з альт. джерел енергії за (01.03.20-31.03.20) зг. дог. №0414-09051/52/01 від 26.09.19 ПДВ 20%»,
		- 17.06.2020 року на суму 104   974   936,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1331 від 17.06.2020 року з призначенням платежу: «част.сплата за посл.з заб. збільшення частки вир. е/е з альт. джерел енергії за (01.03.20-31.03.20) зг. дог. №0414-09051/52/01 від 26.09.19 ПДВ 20%»,
		- 28.01.2021 року на суму 2   926   767   310,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3 від 28.01.2021 року з призначенням платежу: «сплата за послуги з заб. збільшення частки вир. е/е з альт. джерел енергії за (01.03.20-31.03.20) зг. дог. №0414-09051/52/01 від 26.09.19 ПДВ 20%».
		Тобто, приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" виконало свої зобов`язання з оплати наданої послуги в березні 2020 року лише 28.01.2021 року.
		У зв`язку з чим позивач вказує на порушення відповідачем його права на отримання своєчасно та в повному обсязі оплати вартості послуги.
		А тому, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 573   232   892,22 грн., штраф в розмірі 215   732   808,60 грн., 3% річних в розмірі 65   649   910,51 грн. та інфляційні втрати в розмірі 138   939   013,20 грн.
		Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по 
		Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
		Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. 
		Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі порушення замовником зобов`язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення . Додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.
		Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
		Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами.
		Обґрунтовуючи нарахування пені по договору позивач зазначає, що він укладений у повній відповідності до Типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел затверджена постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 зі змінами та доповненнями. Зазначений Типовий договір містить п.4.3 в редакції наведений вище.
		Статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» є спеціальною по відношенню до ст. 3 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а відтак, на думку позивача, вона має пріоритет у застосуванні при вирішенні даного спору.
		Відповідно до ч. 7 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною гарантований покупець надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
		Така послуга надається гарантованим покупцем протягом строку дії "зеленого" тарифу та строку дії підтримки виробників, які за результатами аукціону набули право на таку підтримку, відповідно до типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, форма якого затверджується Регулятором.
		Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
		Отже, питання відповідальності за порушення договірних зобов`язань, в тому числі встановлення розміру пені, зазначеним законом взагалі не регулюється.
		Суд зазначає, що ч.7 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено наявність типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
		Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року №641 затверджено типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, пунктом 4.3 якого передбачена сплата пені в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
		При цьому слід відмітити, що граничний розмір пені, що підлягає стягненню, обмежений вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.
		Так, згідно з преамбулою Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», зазначеним законом регулюються договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.
		Таким чином, граничний розмір пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, визначений спеціальним законом, положення якого не встановлюють обмежень щодо визначення сторонами в договорі розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню. Отже, при визначені розміру відповідальності за невиконання грошових зобов`язань пріоритет мають норми Закону, а не положення договору.
		Розрахунок пені: 
		Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення3081897265.6701.05.2020 - 04.05.202048.0000 %0.044 %*5389109.973069897265.6705.05.2020 - 07.05.202038.0000 %0.044 %*4026094.773029897265.6708.05.2020 - 11.06.2020358.0000 %0.044 %*46359083.853029897265.6712.06.2020 - 17.06.202066.0000 %0.033 %*5960453.642924922329.1918.06.2020 - 22.07.2020356.0000 %0.033 %*33564682.472924922329.19 23.07.2020 - 03.09.2020436.0000 %0.033 % * 41236609.89 2924922329.19 04.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 %*46990555.452924922329.1923.10.2020 - 01.11.2020106.0000 %0.033 %*9589909.28Таким чином, за перерахунком суду розмір пені становить 193   059   349,06 грн. 
		В частині стягнення пені в розмірі 380   173   543,16 грн. відмовити.
		В свою чергу, оскільки, відповідачем, порушено оплату на строк понад 30 днів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 215   732   808,60 грн.
		Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат в розмірі 138   939   013,20 грн. та трьох процентів річних в розмірі 65   649   910,51 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
		Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 80%, з наступних підстав:
		Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
		За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
		Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).
		За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
		Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.
		Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
		Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
		Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
		Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
		Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
		З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
		Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. 
		Суд зазначає, що зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
		Суд звертає увагу, що позивачем зобов`язання виконувалось належним чином, проте відповідачем систематично допускались прострочення виконання грошових зобов`язань з оплати послуг, при цьому, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують наявність обставин, які є підставою для зменшення штрафних санкцій у визначеному відповідачем розмірі, у зв`язку з чим, за переконанням суду, в даному випадку відповідач не довів винятковості випадку та наявності умов, що можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки та процентів річних.
		Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
		Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
		Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006  №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
		Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) пеню в розмірі 193   059 349 (сто дев`яносто три мільйони п`ятдесят дев`ять тисяч триста сорок дев`ять) грн. 06 коп., штраф в розмірі 215   732   808 (двісті п`ятнадцять мільйонів сімсот тридцять дві тисячі вісімсот вісім) грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 65   649 910 (шістдесят п`ять мільйонів шістсот сорок дев`ять тисяч дев`ятсот десять) грн. 51 коп., індекс інфляції в розмірі 138   939 013 (сто тридцять вісім мільйонів дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч тринадцять) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 490 285 (чотириста дев`яносто тисяч двісті вісімдесят п`ять) грн. 95 коп.
		3. В іншій частині позову відмовити.
		4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		                                                                            Дата підписання рішення: 19.07.2021 року.
		 
		Суддя                                                                                                                             С.М. Мудрий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...