Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/1986/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2021. Зареєстровано: 20.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2021.
Дата набрання законної сили: 08.12.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		19 липня 2021 року                               м. Київ                                        № 826/1986/17
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди  В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу 
		 
		за позовом                ОСОБА_1 
		до                             1. Апеляційного суду міста Києва в особі Голови ліквідаційної комісії 
		                                    Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича,
		                                2. Територіального управління Державної судової адміністрації 
		                                   України в м. Києві 
		 
		про скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Апеляційного суду міста Києва в особі Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича (далі - відповідач 1, Голова Ліквідаційної комісії), Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві (далі - відповідач 2, ТУ ДСА в м. Києві) та з урахуванням заяви, поданої 31 серпня 2020 року, остаточно просить:
		-          визнати протиправним та скасувати наказ Голови Апеляційного суду міста Києва від 30 грудня 2016 року №583-ОС «Про відрахування ОСОБА_1 »;
		-          визнати протиправною бездіяльність Апеляційного суду міста Києва в особі Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича щодо не зарахування ОСОБА_1 до штату суддів Апеляційного суду міста Києва на посаду судді;
		-          зобов`язати Апеляційний суд міста Києва в особі Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича зарахувати ОСОБА_1 до штату суддів Апеляційного суду міста Києва на посаду судді. 
		          Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, оскільки відпали правові підстави для його видання, у зв`язку з прийняттям Верховним Судом рішення від 18 листопада 2019 року у справі №800/544/16, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Верховної Ради України, визнано протиправною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 р. №1630-VІІІ «Про звільнення судді».    
		          Отже, позивач вважає, що оскаржуваний наказ не має правових підстав, натомість наявні правові підстави для зарахування ОСОБА_1 до штату суддів Апеляційного суду міста Києва.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №  826/1986/17, призначено її до розгляду у судовому засіданні.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2017 року зупинено провадження у справі №826/1986/17 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №800/544/16 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування Постанови від 29.09.2016 р. №1630- VІІІ «Про звільнення судді».   
		Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
		Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року поновлено провадження у справі №826/1986/17, вирішено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, одночасно замінено відповідача у справі - Апеляційний суд міста Києва на Апеляційний суд міста Києва в особі Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича , запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та усі наявні докази, зобов`язано Голову ліквідаційної комісії Орлюка Д.Л. надати суду належним чином завірені документи, а саме: належним чином завірену копію матеріалів, що слугували підставою для прийняття наказу від 30.12.2016 року №583-ОС, а також довідку розрахунок середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 .
		Позивачем 31 серпня 2020 року подано заяву про уточнення позовних вимог, викладено позовні вимоги в остаточному вигляді.
		Від відповідача 1 - Апеляційного суду міста Києва в особі Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича надійшов відзив на позовну заяву, а також запитувані судом документи. Відповідач 1 проти позову заперечує, зазначає, що на даний час відсутній відповідний акт уповноваженого суб`єкта призначення (звільнення) або рішення Верховного Суду, які б могли стати правовою підставою для видання наказу про зарахування ОСОБА_1 до штату суддів Апеляційного суду міста Києва.
		Від ТУ ДСА в м. Києві 11.09.2020 року надійшов відзив на позовну заяву, у якому викладена хронологія просування позивачки по посаді, обставини її звільнення, висловлено прохання прийняти законне та обґрунтоване рішення.  
		Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
		Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, чинної з 15 грудня 2017 року.
		Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
		ОСОБА_1 17.10.1989 року обрано суддею Жовтневого районного суду міста Києва.
		Відповідно до постанови Верховної Ради України від 11.04.1995 №133/95-ВР ОСОБА_1 обрано суддею Київського міського суду.
		Відповідно до постанови Верховної Ради України від 07.04.2005 №2534-ІV позивачку обрано суддею Апеляційного суду міста Києва безстроково.
		Постановою Верховної Ради України від 29.09.2016 №1630-VІІ «Про звільнення судді» ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду міста Києва. 
		На підставі зазначеної постанови ВРУ наказом голови Апеляційного суду м. Києва від 30.12.2016 р. №583-ОС ОСОБА_1 відраховано зі штату суддів Апеляційного суду міста Києва.
		Позивач оскаржила в судовому порядку Постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 №1630-VІІ «Про звільнення судді».
		Рішенням Верховного суду від 18 листопада 2019 року у справі №800/544/16 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 №1630-VІІ «Про звільнення судді», яка слугувала підставою для видання наказу головою Апеляційного суду міста Києва від 30.12.2016 р. №583-ОС про відрахування позивача зі штату суддів Апеляційного суду міста Києва.
		Надалі, позивач подала Голові ліквідаційної комісії Орлюку Д.Л. заяви:
		- про скасування наказу голови Апеляційного суду міста Києва від 30.12.2016 р. №583-ОС про відрахування зі штату суддів Апеляційного суду міста Києва;
		- про зарахування ОСОБА_1 до штату суддів Апеляційного суду міста Києва на посаду судді.
		Листом від 09.07.2020 року №1610/0907-1/2020 у задоволенні заяв відмовлено з посиланням на відсутність правових підстав, що зумовило звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
		Заперечуючи проти вимог та обґрунтувань позову, Голова ліквідаційної комісії Орлюк Д.Л. посилається на те, що відповідно до Указу Президента України від 29.12.2017 №452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд міста Києва та Апеляційний  суд Київської області та, відповідно, утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
		Наказом Державної судової адміністрації України від 20.09.2018 №474 «Про забезпечення виконання Указу Президента України від 29.12.2017 №452/2017» утворено ліквідаційні комісії, зокрема і щодо Апеляційного суду міста Києва, яку очолив Орлюк Д.Л .
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Голова апеляційного суду, зокрема, видає на підставі акту про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.
		Відтак, правовою підставою для видачі головою Апеляційного суду міста Києва наказу про призначення, переведення чи звільнення судді з посади є відповідний акт уповноваженого суб`єкта призначення (звільнення). 
		Також відповідач 1 зазначає, що Верховний Суд як виключний і єдиний орган, уповноважений вирішувати спори про звільнення суддів з посад, скасував рішення, якими позивача звільнено з посади судді, проте не вирішив питання про поновлення позивача на займаній раніше посаді судді.
		Оцінюючи доводи сторін у справі, а також спірні правовідносини, що склалися між учасниками справи, суд виходить з наступного.
		Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначається  Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
		Відповідно до положень  статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до пункту 5 частини п`ятої  статті 126 Конституції України  суддя звільняється з посади у зв`язку з порушенням ним присяги судді.
		Факти, що свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції.
		Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до  Закону України «Про Вищу раду юстиції».
		На підставі подання Вищої ради юстиції Президент України видає указ про звільнення судді з посади.
		На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.
		Відповідно до  статті 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п`ятою  статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.
		Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 11.04.1995 №133/95-ВР ОСОБА_1 обрано суддею Київського міського суду, відповідно до постанови Верховної Ради України від 07.04.2005 №2534-ІV позивачку обрано суддею Апеляційного суду міста Києва безстроково, з огляду на що суб`єктом призначення та звільнення позивача є саме Верховна Рада України, яка і прийняла постанову №1630-VII від 29.09.2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду міста Києва.
		Відповідно до частини четвертої  статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України  обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Як вже встановив суд, рішенням Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі №800/544/16 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 №1630-VІІ «Про звільнення судді», яка слугувала підставою для видання наказу головою Апеляційного суду міста Києва від 30.12.2016 р. №583-ОС про відрахування позивача зі штату суддів Апеляційного суду міста Києва.
		У рішенні Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі №800/544/16    встановлено факти порушення принципів адміністративної процедури, визначених у пунктах 1,3,9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що полягали у прийнятті постанови про звільнення позивача з посади судді не у межах закону, зокрема, статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України, необґрунтовано та без урахування права особи на участь в процесі прийняття рішень, що виключає висновок про правомірність вирішення питання про звільнення позивача з посади судді.
		Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено протиправність звільнення позивача з посади судді Апеляційного суду міста Києва.
		Оскільки єдиною підставою для звільнення позивача стала постанова Верховної ради України від 29 вересня 2016 року №1630-VII, яка скасована у судовому порядку, суд вважає, що наказ Голови Апеляційного суду м. Києва від 30 грудня 2016    року №583-ОС про відрахування ОСОБА_1 фактично прийнятий за відсутності правових підстав, а тому також є протиправним і підлягає скасуванню.
		В частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зарахування позивача до штату суддів Апеляційного суду міста Києва на посаду судді та зобов`язання зарахувати позивача до штату суддів Апеляційного суду міста Києва на посаду судді, суд звертає увагу на наступе.
		Відповідно до  статті 126 Конституції України  незалежність і недоторканність судді гарантуються  Конституцією  і законами України. Суддя обіймає посаду безстроково. Повноваження судді припиняються у разі: 1) досягнення суддею шістдесяти п`яти років; 2)    припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави; 3)    набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; 4) смерті судді; 5)    набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.
		Відповідно до частини першої  статті 53 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  судді гарантується перебування на посаді судді до досягнення ним шістдесяти п`яти років, крім випадків звільнення судді з посади або припинення його повноважень відповідно до  Конституції України  та цього  Закону.
		Оскільки вище вже встановлено, що звільнення ОСОБА_1 відбулося незаконно, остання вважається поновленою у статусі судді та на неї розповсюджуються усі закріплені у  Конституції України  та  Законі України «Про судоустрій і статус суддів», гарантії, зокрема, щодо перебування посаді судді до досягнення ним шістдесяти п`яти років.
		Згідно з пунктом 4 частини першої  статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  Голова місцевого суду видає на підставі акту про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.
		Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14    листопада 2019 року у справі №800/535/16.
		Крім того, у згаданій постанові Верховний Суд вказав, що за такого правового регулювання, у разі скасування постанови Верховної Ради України про звільнення судді з посади повноваження поновлення належить голові місцевого суду.
		Таким чином, у разі скасування постанови Верховної Ради України про звільнення судді з посади повноваження щодо поновлення особи на посаді судді Апеляційного суду міста Києва належить Голові цього суду.
		Разом з тим, суд встановив, що відповідно до  Указу Президента України від 29    грудня 2017 року №452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах»  ліквідовано Апеляційний суд міста Києва та Апеляційний суд Київської області та, відповідно, утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ.
		Відповідно до частини першої  статті 104 Цивільного кодексу України  юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
		Відповідно до частини третьої, четвертої  статті 105 Цивільного кодексу України  учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього  Кодексу  призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
		Наказом Державної судової адміністрації від 20 вересня 2018 року №474 «Про забезпечення виконання Указу Президента від 20 вересня 2018 року №452/2017» (далі по тексту - наказ №474) утворено ліквідаційну комісію Апеляційного суду міста Києва, Головою якої визначено Орлюка Дмитра Леонідовича .
		У пунктах 2-4 наказу №474 зазначено, що Ліквідаційним комісіям апеляційних судів необхідно забезпечити здійснення своїх повноважень з наступного робочого дня за днем опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду. Затвердити План заходів з ліквідації апеляційних судів, зазначених у підпунктах 1 - 25 пункту 1 цього наказу, що додається. Головам ліквідаційних комісій апеляційних судів забезпечити виконання затвердженого Плану заходів з ліквідації відповідних судів, зазначеного у пункті 3 цього наказу.
		Таким чином, усі повноваження Голови Апеляційного суду міста Києва виконує Голова ліквідаційної комісії Орлюк Дмитро Леонідович .
		Постановою Верховної Ради України від 07.04.2005 №2534-ІV ОСОБА_1 обрано на посаду судді Апеляційного суду міста Києва, проте, оскільки даний суд припинив здійснення правосуддя та перебуває у стані припинення, поновлення позивача на посаді судді Апеляційного суду міста Києва є неможливим.
		Водночас статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Враховуючи зазначене, належним способом захисту позивача та відновлення її порушеного права буде зарахування до штату суддів Апеляційного суду міста Києва на посаду судді.
		Суд відхиляє наведені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача 1 та звертає увагу, що статус ОСОБА_1 як судді Апеляційного суду міста Києва відновився з моменту набрання законної сили рішенням Верховного Суду від  18 листопада 2019    року у справі №800/544/16 про скасування постанови Верховної Ради України від 29  вересня 2016 року №1630-VII «Про звільнення судді», та передбачає безумовний обов`язок відповідача зарахувати позивача до штату суддів Апеляційного суду міста Києва, без окремої вказівки у рішенні Верховного Суду.
		Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі щодо тлумачення частини другої  статті 55 Конституції України  зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга  статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених  Конституцією  і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17  визначено протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
		Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
		З огляду на викладене, суд вважає, що поведінка відповідача у межах спірних правовідносин щодо невиконання законної вимоги ОСОБА_1 щодо зарахування її до штату суддів Апеляційного суду міста Києва носить характер протиправної бездіяльності та перешкоджає відновленню порушених прав позивача за наслідками розгляду Верховним Судом справи №800/544/16.
		У свою чергу, доведена протиправна бездіяльність відповідача є підставою для зобов`язання зарахувати ОСОБА_1 до штату суддів Апеляційного суду міста Києва на посаду судді.
		Відповідно до частини другої  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Частиною другою  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Підсумовуючи викладене у сукупності суд знаходить правові підстави для повного задоволення позовних вимог.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких судові витрати підлягають відшкодуванню при задоволенні позову позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень. 
		Звертаючись до суду, а також подаючи заяву про зміну позовних вимог, позивачем судовий збір не сплачувався, водночас, суд розглядав у даній справі вимоги, які обкладаються судовим збором.
		За таких обставин та за результатами розгляду справи за рахунок бюджетних асигнувань Апеляційного суду міста Києва в особі Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича на користь бюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1  621,60 грн.
		Керуючись статтями 72-73, 76-77, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1.          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Апеляційного суду міста Києва в особі Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича, Територіального управління Державної судової адміністрації                                     України в м. Києві про скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії - задовольнити. 
		2.          Скасувати наказ Голови Апеляційного суду м. Києва від 30 грудня 2016 року №583-ОС «Про відрахування ОСОБА_1 ».
		3.          Визнати протиправною бездіяльність Апеляційного суду міста Києва в особі Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича щодо не зарахування ОСОБА_1 до штату суддів Апеляційного суду міста Києва на посаду судді.
		4.          Зобов`язати Апеляційний суд міста Києва в особі Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича зарахувати ОСОБА_1 до штату суддів Апеляційного суду міста Києва на посаду судді.
		5.          Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Апеляційного суду міста Києва в особі Голови ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича судовий збір на користь Державного бюджету України за наступними реквізитами:
		Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030101
		Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783  
		Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)  
		Код банку отримувача МФО: 899998  
		Рахунок отримувача: UA908999980313181206084026007  
		Код класифікації доходів бюджету: 22030101    
		 
		За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Повне найменування сторін:
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .  
		 
		Відповідач 1: Апеляційний суд міста Києва в особі Голови Ліквідаційної комісії Апеляційного суду міста Києва Орлюка Дмитра Леонідовича (03680, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 2-А; ідентифікаційний код 02894757). 
		 
		Відповідач 2: Територіальне управління Державної судової адміністрації в м. Києві, адреса: 01133, м. Київ, вул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 26268059.
		 
		Суддя                                                                                           В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...