Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/4362/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2021. Зареєстровано: 20.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2021.
Дата набрання законної сили: 12.11.2021 (частково)
Результат оскарження 12.11.2021 Львівський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/461/456/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021141050000667

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 461/4362/21 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		16.07.2021 року, Галицький районний суд м. Львова
		у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника                      ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12021141050000667від 18квітня 2021  за обвинуваченням:
		    ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Львова, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, востаннє 24.11.2020 Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки, -
		   у вчиненні кримінального правопорушення(злочині), передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		18.04.2021 о 08:00год. інспектор роти №1 батальйону №2 УПП і у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та поліцейський роти №1 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП капрал поліції ОСОБА_7 заступили на чергування працівників УПП у Львівській області ДПП.
		При виконанні покладених на них обов`язків були уповноважені відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживати заходів з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення, а також згідно зі ст.44 Закону України «Про Національну поліцію» наділені правом застосування фізичної сили для забезпечення особистої безпеки та/або безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом та, згідно зі ст.45 Закону України «Про Національну поліцію», правом на застосування спеціальних засобів для забезпечення безпеки і порядку.
		В той же день, приблизно о 18:06год. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 отримали на службовий планшет повідомлення від оператора «102» про бійку в парку імені Івана Франка неподалік будинку АДРЕСА_2 .
		Приблизно о 18:15 год. поліцейські прибули за вказаною адресою, та, будучи одягненими у формений одяг та виконуючи свої службові обов`язки, підійшли до відвідувачів парку, які вказали на осіб чоловічої статі, які незадовго до приїзду патрульних вчиняли бійку. Підійшовши до вказаних осіб, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 побачили, що один чоловік чинить моральний тиск на іншого чоловіка, після чого представились працівниками поліції та запитали, що відбувається. У відповідь ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що вказані особи є працівниками поліції, а саме працівниками патрульної поліції УПП у Львівській області ДПП та перебувають під час виконання своїх службових обов`язків, почав поводити себе зухвало та агресивно, нецензурно висловлювались в сторону працівників поліції, які на його вимогу пред`явили службові посвідчення, та одночасно продовжував здійснювати моральний тиск на ОСОБА_8 . ОСОБА_6 запитав у невстановленої в ході досудового розслідування дівчини, котра перебувала неподалік від місця події, чи наносив ОСОБА_4 тілесні ушкодження ОСОБА_8 , на що остання ствердно кивнула головою. Після цього поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_6 попросили у ОСОБА_4 ,відповідно до ст.32 Закону України «Про національну поліцію», пред`явити документи, що посвідчують особу, на що той відмовився, після чого, йому було повідомлено про те, що його буде запрошено до Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області для встановлення особи, від чого ОСОБА_4 відмовився та продовжував нецензурно висловлювались в сторону працівників поліції, чим виявив явну неповагу до представників правоохоронного органу та підривав авторитет працівників Національної поліції України. Надалі, відповідно до ст.43 Закону України «Про Національну поліцію» працівниками УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_4 було заздалегідь попереджено про застосування поліцейських заходів примусу у вигляді застосування фізичної сили та спеціального засобу. ОСОБА_4 на законні вимоги поліцейських не реагував, відтак, відповідно до ст.44 Закону України «Про Національну поліцію», до останнього було застосовано захід примусу у вигляді фізичної сили, під час чого ОСОБА_4 чинив активний опір, шарпав працівників поліції за формений одяг та штовхав.
		В той час, коли поліцейський ОСОБА_6 намагався застосувати до  ОСОБА_4 фізичну силу та заламати руки останнього за спину, ОСОБА_4 умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, затиснув кисть лівої руки ОСОБА_6 та почав здавлювати, чим спричинив останньому розрив ульнарної колатеральної зв`язки п`ястково-фалангового суглобу великого пальця, із ознаками зміщення відірваного краю зв`язки поверхнево від сухожилка провідного м*язу великого пальця, що відноситься до тілесного ушкодження легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров`я.
		В подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свій умисел на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, наніс декілька ударів кулаками в обличчя ОСОБА_7 , чим заподіяв останньому 2 садна на обличчі зліва, що відноситься до тілесного ушкодження легкого ступеня тяжкості.
		Після цього ОСОБА_4 та працівники поліції впали на доріжку, викладену бруківкою, та ОСОБА_4 продовжував чинити активний фізичний спротив працівникам поліції, пручався, розмахував руками, і в результаті таких дій потерпілий ОСОБА_7 отримав рану в ділянці лівої брови, 4 садна на лівій вушній раковині, синець на спині зліва, 2 синці і 2 садна на лівій гомілці, що відноситься до тілесного ушкодження легкого ступеня тяжкості, а також черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, що відноситься до тілесного ушкодження легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров`я.
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні ним інкримінованого йому стороною обвинувачені злочині, визнав повністю. Повідомив в судовому засіданні, що всі фактичні обставини події кримінального правопорушення правильно відображені у обвинувальному акті. Він з компанією знайомих дійсно перебував у парку імені І.Франка. Між ним та ОСОБА_8 дійсно виник конфлікт, а подальшому бійка. Коли приїхав наряд патрульних поліцейських, він силою тримав ОСОБА_8 , щоб той не зміг піти з території парку. Вимоги поліцейських він не виконував, а потім розпочав бійку з поліцейськими та спричинив їм тілесні ушкодження. Просив врахувати, що щиро кається у скоєному, вибачається перед потерпілими та визнає цивільні позови у повному обсязі.
		Крім визнання вини обвинуваченим, така також підтверджується наступними доказами:
		-    показами потерпілого ОСОБА_6 , який повідомив в судовому засіданні, що він працює на посаді інспектора роти №1 батальйону №2 У111 і у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції. 
		18 квітня 2021 року він разом зі своїм напарником поліцейським ОСОБА_7 , чергували на території Галицького району м.Львова. Отримавши декілька викликів з повідомленням про бійку на території парка ім..І.Франка, вони прибули на місце та з*ясували, що обвинувачений вчинив бійку з ОСОБА_8 . Крім того, він відмовився надати документи, що посвідчують його особу, поводився агресивно, кричав, висловлювався нецензурною лайкою, робив непристойні жести, шарпав за формений одяг, відмовився виконувати законні вимоги поліцейських. Обвинуваченому було повідомлено про можливість застосування до нього фізичної сили та спеціальних засобів, однак останній застосував фізичні атаки на поліцейських. В ході реагування до ОСОБА_4 було застосовано фізичну силу та спеціальні засоби  кайданки, що було найбільш доцільним у даній ситуації, внаслідок чого вони впали на землю. Під час цього, обвинувачений шляхом стискання спричинив йому тілесні ушкодження руки. Станом на сьогоднішній день він тривалий час перебуває на лікуванні, функція руки не відновлена, він не в змозі виконувати обов*язки поліцейського. Зазначив, що обвинувачений також наніс удари поліцейському ОСОБА_7 ; 
		-    потерпілий ОСОБА_7 дав аналогічні пояснення як і поліцейський ОСОБА_6 . Крім того, додатково зазначив, що після пошкодження руки ОСОБА_6 обвинувачений наніс йому не менше трьох ударів кулаком в обличчя, від чого він впав та вдарився головою об бордюр тротуару. Використавши фізичну силу йому вдалося вдягти кайданки на обвинуваченого, після чого приїхали ще поліцейські наряди та швидка медична допомога. Внаслідок пошкодження обличчя, він вимушений був терпіти фізичний біль, оскільки лікарі зашивали рану на обличчі, у нього були синці, набряки;
		-    даними електронного рапорту від 18 квітня 2021 року про реєстрацію події кримінального правопорушення, а саме опору працівникам поліції в парку імені Івана Франка, неподалік будинку №28 по вул.Листопадового Чину у м.Львові;
		-    даними рапорту інспектора роти №1 батальйону №2 У111 і у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 із зазначенням фактичних обставин події злочину;
		-    даними протоколу огляду предмету від 30 квітня 2021 року(з відеододатками), а саме відеозаписів з нагрудних камер інспекторів УПП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з яких вбачається, що вищевказані працівники поліції підходять до невідомих осіб чоловічої статі, один з них сидить на лавці, а інший стоїть поряд. Неподалік від них перебувають дівчата. Між вказаними працівниками поліції та зазначеними особами розпочинається розмова, в ході якої один з невідомих чоловіків, одягнений у куртку та штани чорного кольору, починає агресивно себе поводити, висловлюється нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, не виконує вимоги поліцейських та починає чіплятися до полційських, шарпати їх за формений одяг. Надалі чоловік у чорній куртці та чорних штанях наносить тілесні ушкодження працівникам поліції;    
		-    даними висновку експертизи № 434 від 19 квітня 2021 року згідно якого, відповідно до записів «Консультативного висновку спеціаліста» № 4935 видно, що при обстеженні гр-на ОСОБА_7 лікарями КНП КЛШМД м. Львова і поліклініки УМВС`у квітні 2021 р. було встановлено діагноз: ЗЧМТ (закрита черепно-мозкова травма). Струс головного мозку. Забійна рана брівної ділянки зліва. Забій м`яких тканин нижньої щелепи. Забій м`яких тканин плечового поясу зліва». Під час проведення судово-медичної експертизи у потерпілого виявлені рубець - слід загоєної рани в ділянці лівої брови, 2 садна на обличчі зліва, 4 садна на лівій вушній раковині, синець на спині зліва, 2 синці і 2 садна на лівій гомілці. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмета. Садна на лівій половині обличчя могли виникнути від удару кулаком. Рана в ділянці лівої брови, садна на лівій вушній раковині, синець на спині зліва, синці і садна на лівій гомілці могли виникнути від контакту з тупим предметом під час падіння потерпілого, на площину викладену бруківкою, як вказує гр-н ОСОБА_7 . По давності виникнення тілесні ушкодження відповідають періоду 18 квітня 2021 p., як вказано в «Постанові». Черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку відноситься до легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров`я, а ран, синці та садна відносяться до легкого ступеня тяжкості;
		-    даними висновку експертизи № 433 від 19 квітня 2021 року з якого вбачається, що під час огляду судово-медичним експертом 19.04.21р. у ОСОБА_6 була відмічена наявність незначного набряку м`яких тканин в ділянці кісток зап*ястя то 1  го пальця лівої кісті. При ультразвуковому обстеженні лівої кисті гр-на ОСОБА_6 20.04.2021р. в Центрі ультразвукової діагностики «УльтраМед» було зроблено заключения: «УЗ картина повного розриву колатеральної зв`язки 1-го п`ястко-фалангового суглобу, по ліктьовій поверхні, синовіїту 1-го п`ястко-фалангового суглобу лівої кисті.» В цей же день потерпілому було проведено магнітно-резонансну томографію лівої кисті в ТОВ «Медичний центр «Євроклінік» і був зроблений висновок: Розрив ульнарної колатеральної зв`язки п`ястково-фалангового суглобу великого пальця, із ознаками зміщення відірваного краю зв`язки поверхнево від сухожилка провідного м`язу великого пальця. Магнітно-резонансна томографія була вивчена лікарем-рентгенологом консультантом бюро і встановлено частковий розрив на периферії фіброзно-хрящового трикутника та нерівномірний підшкірний набряк м`яких тканин променево-зап`ясткового суглобу та кисті, більш виражений м`язів підвищення великого пальця. Така травма лівої кисті утворилась від дії тупого предмета, могла виникнути 18 квітня 2021 року та відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Судово-медичних даних, про утворення виявленої травми лівої кисті у потерпілого внаслідок падіння з висоти власного росту, немає;
		-    даними висновку за результатами службової перевірки від 19 травня 2021 року, яким підтверджена законність дій інспектора роти №1 батальйону №2 УПП і у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та поліцейського роти №1 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП капрала поліції ОСОБА_7 . Ознак дисциплінарного проступку в їх діях не встановлено.
		Суд вважає, що зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є належними та допустимими. Показання потерпілих  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є логічними, послідовними та узгоджуються з письмовими доказами у кримінальному провадженні та показами обвинуваченого під час судового розгляду, і на підставі яких суд встановив обставини події злочину та має можливість надати їм належну правову оцінку.
		Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.345 КК України, а тому його дії слід кваліфікувати як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує наступні обставини:
		- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесене кримінальним законом до категорії нетяжких злочинів(ст.12 КК України);
		   - особу ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, вчинив новий злочин під час іспитового строку, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває;
		- відповідно до ч. 1ст. 368 КПК Україниухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. З досудової доповіді складеної Жовківським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області від 15 червня 2021 року слідує, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк не можливе та становить високу небезпеку для суспільства. 
		-    в силу пункту 1 частини 1 статті 66 КК України, обставиною, що пом`якшуює покарання обвинуваченого, є щире каяття;
		-    обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, в силу ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
		Відтак, з урахуванням вище викладеного, суд вважає за доцільне призначити покарання у мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі санкції статті. 
		 
		Призначене покарання, на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		Вироком  Залізничного районного суду м. Львова від 24 листопада 0року, обвинувачений був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 04 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку терміном 02 роки. Оскільки він вчинив даний злочин під час іспитового строку, остаточне покарання за сукупністю вироків відповідно до вимог ст.ст.78,71 КК Українислід визначити, приєднавши частково до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Статтею 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		За нормами ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Як передбачено у ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до ч.5ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		У п.7 ч.1 ст.368 КПК України зазначено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
		Судовим розглядом встановлено, що потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження, що підтверджується вищевказаними у вироку письмовими доказами, 
		Вирішуючи цивільний позов потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.
		Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно із частинами третьою-п`ятою статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		У відповідності до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних та душевних страждань, їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, а також інших негативних наслідків, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
		Як вбачається з пояснень потерпілих, отриманих в судовому засіданні, письмових та доказів, останнім був спричинений фізичний біль та страждання у момент заподіяння тілесних ушкоджень та у період лікування. Крім того, у зв*язку з тривалим лікуванням та відсутністю на роботі були порушені звичні життєві зв*язки потерпілих.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та душевних страждань, істотність вимушених змін в організації життя, основоположних засад виваженості і справедливості та доходить висновку про необхідність задоволення цивільних позовів в частині відшкодування моральної шкоди, стягнувши з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_7 30000 грн. та на користь потерпілого ОСОБА_6 30000 гривень. Саме така сума відшкодування, на думку суду, буде еквівалентна завданим їм
		моральним стражданням.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 був обраний 20 квітня 2021 року слідчим суддею Личаківського районного суду м.Льввова у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Згідно постанови від 19 квітня 2021 року фактичне затримання ОСОБА_4 відбулося 18 квітня 2021 року.
		Судові витрати відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.345Кримінального кодексуУкраїни тапризначити їй покаранняу виді позбавлення волі строком на два роки.
		На підставіст.71 КК Українидо покарання,призначеного зацим вироком, частковоприєднати невідбутучастину покаранняза вироком Залізничного районного суду м. Львова від 24 листопада 2020 року, тавизначити  ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 04(чотири) роки 01 (один) місяць.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання, тобто з 18 квітня 2021 року.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 залишити у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відшкодування моральної шкоди суму 30 000,00( тридцять тисяч) грн.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відшкодування моральної шкоди суму 30 000,00( тридцять тисяч) грн.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з часу фактичного звернення вироку до виконання.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляції через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Головуючий суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...